Реферат: Вступ

Вступ

За роки незалежності України в Сумській області створено умови, що забезпечують конституційні права всіх громадян на здобуття якісної освіти.

Діяльність галузі освіти області спрямована на всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових та фізичних цінностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору.

В області забезпечується реалізація державної політики в галузі освіти, творчо застосовується на практиці її реформування.

За підтримки органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування закладами освіти області вживаються практичні заходи з питань виконання вимог Указів Президента України № 1013/2005 від 4 липня 2005 р. «Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні» та № 244/2008 від 20 березня 2008 року «Про додаткові заходи щодо підвищення якості освіти в Україні», Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту», «Про дошкільну освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про вищу освіту», розпоряджень голови обласної державної адміністрації щодо комплексного плану заходів розвитку загальної середньої освіти в 1999-2012 роках, обласних програм соціально-економічного розвитку.

На виконання зазначених документів управління освіти і науки облдержадміністрації, управління, відділи освіти райдержадміністрацій, міськвиконкомів спільно з педагогічними колективами навчальних закладів реалізовують наступні програми: «Освіта Сумщини. 2007-2011 роки», «Шкільний автобус», «Вчитель», обласна програма організації відпочинку та оздоровлення дітей на 2009 рік, «Регіональна програма розвитку краєзнавчого руху на період до 2010 року», обласна комплексна програма «Робота з талановитою молоддю» на 2007-2010 роки, «Розвиток позашкільних навчальних закладів області на 2002 – 2008 роки», «Програма розвитку і функціонування української мови», «Комплексна програма забезпечення навчальних закладів сучасними технічними засобами навчання», державна програма «Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці на 2006-2010 роки» тощо.

У 2008-2009 навчальному році освітяни області забезпечували виконання пріоритетних завдань, визначених у резолюції серпневої конференції педагогічних працівників.





^ Якісна дошкільна освіта – обов’язкова первинна складова системи безперервної освіти


Забезпечення якісної і доступної дошкільної освіти, виховання здорової та компетентної особистості є пріоритетом у діяльності освітян Сумщини. В області функціонують 465 дошкільних навчальних закладів різних типів і форм власності, з них у міській місцевості – 156, у сільській – 309. Призупинено процес безпідставного закриття закладів, і за останні роки простежується тенденція до поступового збільшення їх кількості.


^ Кількість дошкільних навчальних закладів (одиниць)




Зміни в демографічній ситуації та розуміння батьками важливості дошкільної освіти сприяли збільшенню кількості дітей, які відвідують дошкільні навчальні заклади, до 31,9 тисячі, у тому числі в міських закладах до 25,2 тисячі, у сільських – до 6,7 тисячі. Порівняно з минулим роком цей показник зріс майже на тисячу.


^ Кількість дітей у дошкільних навчальних закладах




Одним із напрямків здобуття дошкільної освіти в населених пунктах, де відсутні дошкільні навчальні заклади, є функціонування на базі загальноосвітніх шкіл 92 дошкільних груп із різним режимом перебування, що відвідує більше тисячі дітей.

Усього ж по області дошкільною освітою охоплено 69 відсотків дітей від їх загальної кількості. Цей показник зростає з року в рік і є одним з найвищих в Україні.


^ Охоплення дітей дошкільною освітою (у відсотках)





Високі показники охоплення дітей дошкільною освітою в Недригайлівському (74,9 відсотка), Кролевецькому (71,7 відсотка), Середино-Будському (70,7 відсотка) районах та містах Конотоп (87,4 відсотка), Ромни (87,9 відсотка), Шостка (86,4 відсотка). Найменше дітей охоплено дошкільною освітою в Тростянецькому (31,8 відсотка), Лебединському (41,6 відсотка) районах.


^ Охоплення дітей дошкільною освітою

на початок 2009 року (у відсотках)




Збільшується показник охоплення дошкільною освітою дітей різних вікових категорій. Навчальні заклади відвідують 28,3 відсотка дітей до трьох років (від їх загальної кількості), 86,1 відсотка – три-чотирирічних, 97 відсотків – п’ятирічних.


^ Охоплення дітей різних вікових категорій

дошкільною освітою (у відсотках)



Порівняно з попередніми роками поступово збільшується відсоток охоплення дітей як раннього віку, так і старшого дошкільного. У тих містах та районах, де органи управління освітою і керівники дошкільних навчальних закладів активно працюють зі створеними банками даних на п’ятирічних дітей, залучають альтернативні форми дошкільної освіти, підготовкою до школи охоплено всіх п’ятирічок. У тих районах, де облік дітей ведеться формально і не вивчаються освітні попити батьків, не створено відповідні умови для підготовки п’ятирічок до школи і не забезпечено однакових стартових умов для навчання дітей.


^ Охоплення дітей п’ятирічного віку дошкільною освітою





Останнім часом у ряді міст та районів місцеві органи виконавчої влади та місцевого самоврядування більш відповідально ставляться до проблем дошкільної освіти, реалізації послідовної державної політики в цій сфері. Так протягом останніх років, завдяки вдалим управлінським рішенням, досягнуто значних успіхів у збереженні та вдосконаленні системи дошкільної освіти. З 2007 року відновлено роботу 86 дошкільних навчальних закладів: у 2007 – 59, у 2008 – 12, у 2009 планується відновити 15.


Відновлення роботи дошкільних навчальних закладів (одиниць)




2007 рік – 59 ДНЗ



2008 рік – 12 ДНЗ 2009 рік – 15 ДНЗ


Мудре батьківське ставлення до наймолодших громадян проявляє влада Конотопського району. За останні роки створено необхідні умови для утримання дошкільнят на базі 18 сільських шкіл, що реорганізовано в навчально-виховні комплекси: «загальноосвітній навчальний заклад – дошкільний навчальний заклад». У Шосткинському районі функціонують 10 таких комплексів, Путивльському – 12, Липоводолинському – 6, Сумському – 7.

Водночас серед основних причин, що ускладнюють й уповільнюють процес розвитку дошкільної освіти, залишається неналежне фінансування. Свідченням цього є те, що на сьогодні з різних причин не працюють 10 дошкільних навчальних закладів. П’ять, з тимчасово закритих, знаходяться в селах, де є діти дошкільного віку. Це позбавляє маленьких мешканців права повноцінно та різнобічно розвиватися, здобувати якісну дошкільну освіту, готуватися належним чином до систематичного шкільного навчання, ставить у нерівні умови з однолітками з міської місцевості. Це 43 дитини села Межирич, 23 – села Бишкінь, 23 – села Московський Бобрик Лебединського району, 30 – села Біловоди Сумського району, 25 – села Рибальське Охтирського району.

Протягом останніх трьох років триває протистояння батьків вихованців дитячого садка «Ромашка» з місцевою владою селища Велика Писарівка та дитячого садка «Ромашка» з місцевою владою міста Буринь, які намагаються вилучити частину приміщень дошкільних навчальних закладів для використання не з освітньою метою.

У населених пунктах, де немає дошкільних закладів і мало дітей відповідного віку, силами працівників системи дошкільної освіти запроваджено соціально-педагогічний патронат сімей, у яких виховуються діти дошкільного віку, для забезпечення їхнього права на якісну освіту та надання консультативної допомоги батькам. Сьогодні соціально-педагогічним патронатом охоплено понад 1,5 тисячі дітей. Зокрема, позитивний досвід такої роботи склався в Білопільському, Конотопському, Липоводолинському, Сумському, Недригайлівському районах та містах Конотоп, Суми, Тростянець.

Добре зарекомендували себе серед батьків групи короткотривалого перебування дітей. У дошкільних навчальних закладах Білопільського, Путивльського, Роменського, Середино-Будського районів та міст Суми, Конотоп функціонують більше 30 таких груп, якими охоплено близько 300 дітей.

Однією з найбільш гострих соціальних проблем є стан здоров’я дітей. Сьогодні спостерігається тенденція до збільшення захворюваності дітей дошкільного віку, дев’ять з 10 дітей мають різні захворювання, п’ять з 10 знаходяться на диспансерному обліку.


^ Показники захворюваності дітей (кількість осіб на 1 тисячу дитячого населення)





Для зміцнення здоров’я дітей, розвитку і формування особистості в області функціонують 156 груп компенсуючого типу, у яких організовано навчально-виховний процес у комплексі з корекційно-розвивальною та лікувальною роботою для 2173 малюків. Проте дана мережа задовольняє освітні потреби такої категорії дітей лише на третину.


^ Мережа груп компенсуючого типу та контингент дітей у них




Прикро визнавати той факт, що в області гальмується не лише процес розвитку мережі груп компенсуючого типу, але й прослідковується тенденція до її згортання. Через неправильний розподіл видатків на утримання дошкільної освіти втрачено групу санаторного типу для дітей із захворюваннями органів дихання в місті Тростянець, спеціальні групи для дітей з вадами мови в місті Лебедин, планується скоротити з вересня цього року на половину кількість логопедичних груп у місті Суми.

Основною умовою для підвищення опору дитячого організму до захворювань, для нормального росту і розвитку дітей є забезпечення збалансованого харчування. Показник виконання норм харчування дітей у дошкільних навчальних закладах за ІІ квартал 2009 року становить 74 відсотки від потреби. Лише в дитячих садках міста Охтирка та Недригайлівського району норми майже повністю виконуються (відповідно на 96 та 99 відсотків). Найнижчі показники виконання затверджених норм харчування у Великописарівському (56 відсотків), Охтирському (62 відсотки), Глухівському (64 відсотки), Путивльському (66 відсотків) районах та містах Шостка (67 відсотків), Глухів (61 відсоток). У дитячих садках сільської місцевості Середино-Будського району норми виконуються лише на 42 відсотки. У меню для дітей недостатьо м’ясних, рибних, молочних продуктів, яєць, а також фруктів і соків. Викликає занепокоєння, що протягом ІІ кварталу 2009 року діти не отримували в дитячих садках Охтирського району твердого сиру і фруктів, Глухівського – кисломолочного сиру, міст Суми та Глухів – фруктів.


^ Виконання норм харчування в дошкільних

навчальних закладах (у відсотках)




Основною причиною невиконання норм є неправильний розподіл видатків на харчування і надходження продуктів за завищеними цінами. Середня вартість харчування однієї дитини в день у міських дитячих садках становить 7 гривень, у сільських – 6 гривень (потреба 17,5 гривень). Найнижча вартість харчування в дошкільних навчальних закладах Глухівського (4,7 гривень), сільських закладах Кролевецького (4,45 гривень), Великописарівського (4,85 гривень) районів.

Не виконуються вимоги Закону України «Про дошкільну освіту» щодо обрахування батьківської плати за харчування дітей у 46 закладах. Повністю відсутня доплата з місцевого бюджету в 3 дошкільних навчальних закладах Лебединського і 4 Липоводолинського, 6 навчально-виховних комплексах Білопільського, 14 навчально-виховних комплексах та 2 дошкільних закладах Охтирського районів. Частково вона існує в 9 дошкільних навчальних закладах Липоводолинського, 5 Охтирського, 3 Сумського районів.


^ Виконання розміру доплати з місцевого бюджету на харчування дітей




Основний здобуток дошкільної освіти області – збалансований розвиток дитини. Уже є реальністю різноманітність дошкільних закладів з варіативними підходами до змісту та методів виховання, роботи з батьками, громадськістю тощо.

Сьогодні батьки мають змогу обирати для дітей дошкільні навчальні заклади (групи) творчо-розвивального характеру. Половина дошкільних груп працюють за різними напрямками: естетичним, гуманітарним, фізкультурно-оздоровчим тощо. Групи з пріоритетними напрямами освітньої діяльності відвідує 21 тисяча дітей, що становить 65,5 відсотка від загальної кількості.


^ Кількість груп творчо-розвивального характеру в дошкільних навчальних закладах

(у відсотках від загальної кількості)




Найбільше таких груп у містах Конотоп, Суми, Тростянець та Глухівському, Охтирському, Роменському районах.

Важливою умовою поліпшення якості дошкільної освіти є оновлення її змісту, що закладено в Базову програму розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі». Протягом двох років апробація цієї програми проходила в дошкільних навчальних закладах міст Суми і Глухів та отримала схвалення Міністерства освіти і науки України на Всеукраїнському семінарі з її презентації, що відбувся в березні 2009 року. Дошкільні навчальні заклади міста Суми № 2 «Ясочка» і № 26 «Ласкавушка» поділилися досвідом своєї роботи за новою програмою з педагогами-дошкільниками Харківської, Полтавської, Чернігівської областей.

Оновлення змісту дошкільної освіти передбачає вдосконалення підготовки та підвищення кваліфікації педагогічних працівників, які працюють у цій ланці. Протягом травня-червня 2009 року для різних категорій педагогічних працівників дошкільних начальних закладів були проведені експрес-курси з опанування Базової програми, сплановано заходи щодо її впровадження в дошкільних закладах області.

Останніми роками значно поліпшився якісний склад педагогічних працівників дошкільних навчальних закладів. Серед 3,7 тисячі педагогічних працівників вищі навчальні заклади І-ІІ рівнів акредитації закінчили 1,5 тисячі осіб (42 відсотки), ІІІ-ІV рівнів акредитації – 2,1 тисячі (57,3 відсотка).


^ Освітній рівень педагогічних працівників дошкільних навчальних закладів

(у відсотках)




Завдання:

сприяти підвищенню показника охоплення дітей дошкільною освітою до 75 відсотків через відновлення роботи дошкільних навчальних закладів, що були безпідставно закриті;

запровадити альтернативні форми дошкільного виховання;

забезпечити охоплення всіх дітей п’ятирічного віку підготовкою до школи;

сприяти зміцненню здоров’я дітей шляхом поліпшення харчування;

запровадити здоров’язберігаючі заходи.






Загальна середня освіта – фундамент загального розвитку дитини, стартовий період вершин


^ Оптимізація мережі загальноосвітніх навчальних закладів

Для задоволення освітніх потреб населення в області функціонують 622 загальноосвітні навчальні заклади, у яких здобували освіту 107,917 тисячі учнів, що на 6,337 тисячі осіб менше минулорічного показника. Із загальної кількості навчальних закладів 384 - І-ІІІ ступенів, 189 - І-ІІ ступенів, 35 - І ступеня, 14 спеціальних шкіл. Повною загальною середньою освітою охоплено 99,96 відсотка дітей шкільного віку.


^ Мережа загальноосвітніх навчальних закладів





Одним із основних чинників забезпечення доступності та якості освіти є оптимізація мережі загальноосвітніх навчальних закладів. Загальне зменшення кількості дітей щороку на 6-8 тисяч осіб призвело до її скорочення. За останні 5 років закрито 47 шкіл. У 2008 році припинили свою діяльність 25 загальноосвітніх шкіл, у тому числі 17- І ступеня, 7- І-ІІ ступенів, 1 - І-ІІІ ступенів.

Зменшилася і середня наповнюваність класів із 17,3 до 17,1 учня, у сільській місцевості – з 10,9 до 10,7. У 2009-2010 навчальному році, за оперативними даними, до перших класів прийдуть 8,7 тисячі першокласників, що на 300 осіб більше, ніж у минулому навчальному році.

В області функціонує 401 школа з малою чисельністю учнів (64,5 відсотка від загальної кількості шкіл), із них 390 – у сільській місцевості (90 відсотків від загальної кількості шкіл села), у них навчається 23,572 тисячі учнів (70,6 відсотка від загальної кількості учнів сільської місцевості).

При проектній потужності шкіл сільської місцевості 108 тис. місць у них навчаються 33,4 тисячі учнів, що становить 30,9 відсотка завантаженості шкіл. Найменша завантаженість сільських шкіл у Білопільському (22,9 відсотка від проектної потужності), Глухівському (21,2 відсотка), Краснопільському (36,4 відсотка), Липоводолинському (38,4 відсотка), Роменському (40,7 відсотка), Тростянецькому (41,9 відсотка) районах.
^ Збільшення кількості загальноосвітніх навчальних закладів з малою чисельністю учнів призводить і до скорочення педагогічного навантаження вчителів. Органами державної виконавчої влади, місцевого самоврядування проведено роз`яснювальну роботу серед громадськості, батьків та учнів, які навчаються в навчальних закладах з малою чисельністю, щодо оптимізації мережі закладів освіти. У сільській місцевості реорганізовано 20 навчальних закладів, з них 16 - у навчально-виховні комплекси: «загальноосвітня школа – дошкільний навчальний заклад», 3 - у загальноосвітню школу І-ІІ ступенів, 1– у дошкільний навчальний заклад. У 2009-2010 навчальному році планується припинити діяльність 12 навчальних закладів. Одним із шляхів забезпечення доступності та якості освіти для дітей, особливо тих, які проживають у сільській місцевості, є створення 126 освітніх округів, за якими закріплено 472 загальноосвітні навчальні заклади, у тому числі 390 сільських шкіл з малою чисельністю учнів.
Оптимізація мережі навчальних закладів у сільській місцевості потребує забезпечення організованого підвезення дітей та педагогічних працівників до місць навчання, роботи та у зворотному напрямку. За межею пішохідної доступності проживають та потребують підвезення 7,5 тисячі учнів та 1,2 тисячі педагогічних працівників. Вирішенню цієї проблеми сприяє реалізація програми «Шкільний автобус». Організованим підвезенням охоплено 6,9 тисячі учнів (93,4 відсотка від потреби), із них шкільними автобусами під’їжджають 4,6 тисячі учнів, або 66,7 відсотка. Різними видами транспорту підвозяться 1,1 тисячі педагогічних працівників (90,3 відсотка).

Стовідсотково охоплені організованим підвезенням учні в Сумському, Липоводолинському, Кролевецькому, Роменському, Шосткинському, Ямпільському районах. У Великописарівському районі цей показник становить лише 75,4 відсотка від потреби, у Путивльському - 81,2, Тростянецькому - 87,3. Тільки 34,9 відсотка учнів Підлипненської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Конотопської міської ради мають можливість організовано під’їжджати до навчального закладу і додому.

Для забезпечення організованого підвезення учнів та педагогічних працівників задіяно 318 транспортних одиниць: 32 автобуси, що належать сільгосппідприємствам, агрофірмам, 156 рейсових автобусів, маршрутних таксі, 130 автобусів, придбаних відділами освіти на виконання програми « Шкільний автобус».

У 2008 році за кошти місцевих бюджетів придбано 9 автобусів (Білопільський район - 1, Буринський - 2, Глухівський -1-, Конотопський -1, Роменський -2, Ямпільський -1, місто Охтирка -1). У січні 2009 року Білопільський та Роменський райони отримали 2 шкільні автобуси «Богдан» за державний бюджет (кошти 2008 року). У липні 2009 року тільки відділом освіти Роменської райдержадміністрації придбано автобус за кошти районного бюджету.

У поточному році в обласному бюджеті на виконання програми «Шкільний автобус» у частині придбання транспортних засобів для підвезення учнів та педагогічних працівників у сільській місцевості передбачено кошти в сумі 3454,7 тис. гривень. Здійснено тендерні процедури, заключено угоду на поставку автобусів у серпні – вересні 2009 року.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 1липня 2009 року № 688 «Про затвердження Порядку використання у 2009 році коштів Стабілізаційного фонду на придбання шкільних автобусів для перевезення учнів загальноосвітніх шкіл, що проживають у сільській місцевості» Сумській області заплановано поставити 31 автобус на суму 6386 тис. гривень.

Оптимізація освітньої мережі має забезпечити підвищення якості освіти, економічну ефективність функціонування навчальних закладів, рівний доступ до якісної освіти, урізноманітнення освітніх послуг, що надають навчальні заклади. При створенні програм оптимізації слід ураховувати не лише демографічні, а й економічні прогнози розвитку району, як це передбачено у розробленій Міністерством освіти і науки України Галузевій Програмі впровадження профільного навчання на 2008 – 2010 роки.

^ Профільне навчання: основні завдання і принципи

Профілізація освіти є одним із пріоритетних напрямків розвитку освітньої галузі на сучасному етапі. В області прийнято Програму впровадження профільного навчання на 2008-2010 роки.

Аналіз стану впровадження профільного навчання у 2008-2009 навчальному році засвідчує достатньо динамічні його темпи. У 249 загальноосвітніх школах І-ІІІ ступенів (66,8 відсотка від загальної кількості ) уведено один або декілька профілів. Профільним навчанням охоплено 11,101 тисячі учнів 10-11 класів (67,9 відсотка від загальної кількості учнів). За останніх три роки кількість учнів, охоплених профільним навчанням, зросла з 53,8 до 67,9 відсотка. Зросла при цьому і кількість шкіл ( з 176 до 249) і класів (з 478 до 630), де введено профільне навчання. У Путивльському районі, містах Ромни та Лебедин організація профільного навчання практично завершена:усі учні 10-11 класів у минулому навчальному році навчалися за профілями.


^ Охоплення учнів 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів профільним навчанням у 2008-2009 навчальному році (у відсотках)





Перевага при цьому надавалась таким напрямкам профілізації, як: природничо-математичний (33,9 відсотка від кількості учнів, охоплених профільним навчанням), філологічний (25,3 відсотка), технологічний (24 відсотки).


^ Кількість учнів у профільних класах за напрямками профілізації

у 2008-2009 навчальному році (у відсотках)




У 2010 - 2011 навчальному році старшокласники загальноосвітніх навчальних закладів повністю перейдуть на профільне навчання. Реалізація профільності старшої школи передбачає попереднє самовизначення підлітка, здійснення відповідального для нього кроку – вибору спрямування профілю власної навчальної діяльності. Допрофільна підготовка учнів здійснюється через уже відомі і перевірені на ефективність форми: факультативи, предметні гуртки, секції, учнівські наукові товариства, Малу академію наук, предметні олімпіади, турніри тощо. У залежності від бажання учнів, кадрового та навчально-методичного забезпечення 12,616 тисячі учнів 1-11 класів 99 загальноосвітніх шкіл (16,3 відсотка від загальної кількості) поглиблено вивчали окремі предмети. Найбільшого поширення набули школи з класами з поглибленим вивченням іноземних мов, математики, української мови та літератури. Пріоритетом є опанування учнями принаймні однієї з іноземних мов.

Здійсненню профільного навчання сприяють міжшкільні навчально-виробничі комбінати. В області функціонують 6 таких закладів, де професійну освіту здобувають 2715 учнів (24,4 відсотка від загальної кількості учнів, охоплених профільним навчанням). Із них 2 міжшкільні навчально-виробничі комбінати працюють у сільській місцевості (554 учні, або 19,3 відсотка).

Значну увагу при впровадженні профільного навчання педагогічні колективи навчальних закладів приділять профорієнтаційній роботі. Педагоги, практичні психологи системно вивчають запити школярів, їх батьків, проводять психолого-педагогічну діагностику (бесіди, анкетування, психологічне й дидактичне тестування). Для проведення комплексної профорієнтаційної роботи з учнівською молоддю управлінням освіти і науки облдержадміністрації та обласним центром зайнятості розроблено Програму спільних дій з проведення профорієнтаційної роботи з учнями загальноосвітніх шкіл Сумської області у 2009 році.

Сприяє якості профільної освіти співпраця навчальних закладів області з вищими навчальними закладами. Для створення системи безперервної освіти, професійної орієнтації молоді в Білопільському, Великописарівському, Конотопському, Кролевецькому, Охтирському, Середино-Будському, Сумському районах, містах Глухів, Конотоп, Суми, Охтирка укладено угоди про співпрацю із Сумським державним педагогічним університетом ім. А.С. Макаренка, Сумським державним університетом, Сумським національним аграрним університетом, Харківським національним університетом радіоелектроніки, Харківським національним автодорожнім університетом, Харківським аерокосмічним університетом тощо.

Через те, що у 2009-2010 навчальному році завершується перехід основної школи на новий зміст, структуру та 12-річний термін навчання, одним із пріоритетних завдань є створення в школах належних умов для організації допрофільної підготовки, що може реалізовуватись через вивчення окремих предметів на диференційованій основі, упровадження курсів за вибором, профільну орієнтацію, інформаційну роботу.

Сьогодні на першому місці за кількістю охоплення учнів перебувають профілі саме природничо–математичного напряму, тому важливо забезпечити навчальні заклади обладнанням для кабінетів і лабораторій для проведення дослідницької роботи учнів з метою створення сприятливого навчального середовища з математики, фізики, хімії, біології, географії, інформатики. Значну роботу в цьому напрямку проведено органами управління освітою у 2008 році. Для загальноосвітніх шкіл було закуплено сучасне навчальне обладнання на суму 1140,4 тис. гривень, у тому числі за рахунок коштів місцевих бюджетів (936,1 тис. гривень) та залучені кошти (204,3 тис. гривень). Найбільший цей показник у Глухівському (191,1 тис. гривень), Конотопському (235,3 тис. гривень), Краснопільському (176,2 тис. гривень), Буринському (61 тис. гривень) районах, містах Суми (152 тис. гривень), Глухів (93,8 тис. гривень). Протягом І півріччя сучасне навчальне обладнання для загальноосвітніх шкіл закуплено лише на суму 31,7 тис. гривень. Протягом 2008-2009 років не придбано сучасне навчальне обладнання для шкіл у Великописарівському, Лебединському, Середино-Будському районах.

Перехід до старшої профільної школи неможливий без кваліфікованого вчителя, тому першочерговим завданням є організація широкомасштабної підготовки вчителів та керівників загальноосвітніх навчальних закладів на базі обласного інституту післядипломної педагогічної освіти з питань викладання профільних предметів, курсів за вибором, удосконалення змістовного наповнення підготовки педагогічних кадрів.

^ Робота з обдарованою молоддю в умовах сучасної освітньої системи

Для задоволення освітніх потреб обдарованої учнівської молоді в області функціонують 36 спеціалізованих шкіл, 9 гімназій, у тому числі обласна гімназія-інтернат для талановитих та творчо обдарованих дітей, 1 ліцей, що становить 7,1 відсотка від загальної кількості загальноосвітніх навчальних закладів області. Вони охоплюють 26,6 тисячі учнів (24,7 відсотка від загальної їх кількості).


^ Мережа закладів нового типу



Четвертий рік поспіль в області працює Сумська обласна гімназія – інтернат для талановитих та творчо обдарованих дітей. Учні старших класів навчальних закладів області навчаються за гуманітарним, фізико-математичним, історико-правовим напрямками. У 2009-2010 навчальному році в гімназії будуть навчатися 220 учнів. Про результативність роботи закладу свідчить стовідсотковий вступ учнів-випускників на бюджетні місця до Київського національного університету імені Т.Г.Шевченка, Київського політехнічного університету, Київського авіаційного університету, Харківської юридичної академії імені Ярослава Мудрого, Київського медичного інституту №2 ім. академіка Богомольця, Львівського державного університету.

З 2008 року в області функціонує Сумський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою імені І.Г.Харитоненка. З 1 вересня 2009 року в цьому закладі розпочнуть навчання 224 ліцеїсти (2008 – 112). Керівництво ліцею проводить роботу щодо налагодження зв’язків із закладами Міністерства оборони України, іншими силовими структурами, а також вищими навчальними закладами області (Сумським національним аграрним університетом, Українською академією банківської справи).

В обласному міжвідомчому інформаційному банку даних “Обдарованість” зареєстровано 4223 юних обдарувань. Серед них 381 переможець обласного етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових дисциплін 2008-2009 навчального року, 1100 слухачів Сумського територіального відділення Малої академії наук, 2422 вихованці, члени гуртків та інших творчих об’єднань позашкільних закладів області, 320 переможців міжнародних, усеукраїнських, обласних спортивних змагань.


^ Обласний банк даних «Обдарованість» (кількість осіб)



Для виявлення інтелектуально обдарованої молоді проводяться державні олімпіади з базових дисциплін, турніри, конкурси. У другому етапі Всеукраїнських учнівських олімпіад узяли участь понад 15 тисяч учнів загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладів.

У II етапі Всеукраїнських учнівських олімпіад з навчальних предметів серед учнів професійно-технічних навчальних закладів узяли участь 202 учні з 30 закладів. Визначено 23 переможці з природничо-математичних та 36 із суспільно-гуманітарних дисциплін. Із них 10 учнів посіли перше місце, 16 – друге, 33 – третє. Кращий рівень знань з природничо-математичних предметів у межах навчальної програми виявили учні Сумського професійного хіміко-технологічного ліцею, Синівського професійного аграрного ліцею, Роменського вищого професійного училища.

В обласному етапі олімпіад узяли участь 1286 учнів 7-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, у тому числі 2 учні Синівського професійного аграрного ліцею і Шосткинського вищого професійного училища. Найбільш чисельними були команди Кролевецького (53 учні), Білопільського (44), Шосткинського (44) районів, міст Суми (163), Шостка (121), Конотоп (110). Відповідно до Положення про Всеукраїнські учнівські олімпіади з базових дисциплін визначено 381 призове місце, з яких 53 перших місць; 111 других, 217 третіх. Перемогу в обласному етапі вибороли 335 учнів загальноосвітніх навчальних закладів області, 43 учні мають два призових місця, 3 учні отримали перемогу на трьох олімпіадах. Значні результати виявили учні навчальних закладів міст Суми (114 переможців), Шостка (56), Конотоп (44). Серед районів – попереду Кролевецький (19 переможців), Тростянецький (13 переможців), Шосткинський (7), Білопільський (7).


^ Участь учнів загальноосвітніх навчальних закладів області у ІІІ етапі

Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових дисциплін у 2009 році


№ п/п

Назва районів і міст

Кількість учасників

З них

переможців

Відсоток

1

Білопільський

44

7

16

2

Буринський

39

3

8

3

Великописарівський

21

5

24

4

Глухівський

41

2

5

5

Конотопський

28

2

7

6

Краснопільський

38

2

5

7

Кролевецький

53

19

36

8

Лебединський

30

1

3

9

Липоводолинський

36

4

11

10

Недригайлівський

36

4

11

11

Охтирський

32

4

13

12

Путивльський

36

5

14

13

Роменський

34

3

9

14

Середино-Будський

33

8

24

15

Сумський

38

7

18

16

Тростянецький

39

13

33

17

Шосткинський

44

7

16

18

Ямпільський

32

4

13

19

м.Суми

163

114

70

20

м. Конотоп

110

44

40

21

м. Ромни

41

14

34

22

м.Шостка

121

56

46

23

м.Охтирка

52

16

31

24

м.Глухів

57

20

35

25

м. Лебедин

42

5

12

26

Сумська обласна гімназія-інтернат

46

12

26

 

Усього:

1286

381

30


Із загальної кількості переможців 66,4 відсотка - учні закладів нового типу (спеціалізованих шкіл, гімназій) та 11 відсотків – учні сільських загальноосвітніх навчальних закладів. Найбільшу кількість переможців підготували Шосткинський навчально-виховний комплекс: спеціалізована школа І-ІІ ступенів – ліцей (28), Олександрівська гімназія міста Суми (25), Конотопська гімназія (24), Сумська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №10 (22).

Найбільш чисельними і результативними були олімпіади з математики (126 учасників, 37 переможців), української мови і літератури (122 учасники, 36 переможців), історії (121 учасник, 36 переможців).

На високому рівні – стан викладання української мови і літератури в місті Охтирка (із 5 учасників – 5 переможців), історії та зарубіжної літератури в місті Суми (із 11 учасників 10 переможців), географії в місті Ромни (із 6 учасників 5 переможців), німецької мови в місті Шостка (із 12 учасників 10 переможців), зарубіжної літератури в Сумській обласній гімназії-інтернаті для талановитих та творчо обдарованих дітей ( із 5 учасників 3 переможці).

Три учасники обласних олімпіад виконували завдання за наступний клас: учень 7 класу Олександрівської гімназії Варнавський Микола посів перше місце серед учасників олімпіади з німецької мови за 9 клас (учитель Бондаренко Тетяна Іванівна); учень 7 класу Кіндратівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Сумської районної ради Кириченко Роман (учитель Кириченко Олександр Вікторович) виборов перше місце серед учасників олімпіади з історії за 8 клас; учень 10 класу Лебединської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №7 Бєлєсков Микола (учитель Білодід Валентина Сергіївна) здобув друге місце серед учасників олімпіади з історії за 11 клас.

Вибороли перемогу з трьох предметних олімпіад Тодорюк Олеся, учениця 11 класу Тростянецької спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №1, Апенько Дмитро, учень 11 класу та Александренко Сергій, учень 8 класу Шосткинського навчально-виховного комплексу: спеціалізована школа І-ІІ ступенів – ліцей.

Однак в олімпіадах з основ інформатики не були представлені учнівські команди Великописарівського, Краснопільського, Недригайлівського, Середино-Будського районів та міста Лебедин; з основ економіки - Великописарівського, Конотопського, Липоводолинського, Охтирського районів; з математики – Великописарівського району; із фізики – Краснопільського та Середино-Будського районів.

Складною є ситуація щодо оволодіння другою іноземною мовою учнями області. В олімпіаді із французької мови брали участь лише учні навчальних закладів міст Суми, Шостка, Конотоп. З німецької мови в олімпіаді взяли участь учні 14 міст та районів, Сумської обласної гімназії-інтернату для талановитих та творчо обдарованих дітей.

Низький рівень знань показали учні 10-11 класів Великописарівського, Білопільського, Глухівського районів на олімпіаді із фізики, отримавши нуль балів за практичний тур. Найменшу кількість балів з математики (1 із максимальних 49) отримали учні Конотопського, Роменського районів та міста Лебедин. Аналіз якісного складу переможців 11 класу олімпіади з математики засвідчив, що змагалися за призові місця лише учні чотирьох навчальних закладів: Сумської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №10 (2 переможці), Конотопської гімназії, Конотопської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №12 (по одному переможцю) та Шосткинського навчально-виховного комплексу: спеціалізована школа І-ІІ ступенів –ліцей (3 переможці).

Загальноосвітні навчальні заклади І-ІІІ ступенів в області стовідсотково забезпечені сучасною комп’ютерною технікою, хоча на олімпіаду з основ інформатики було предс