Реферат: Міністерство екології та природних ресурсів україни державне управління охорони навколишнього природного середовища в одеській області регіональна доповідь

МІНІСТЕРСТВО ЕКОЛОГІЇ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ



ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА В ОДЕСЬКІЙ ОБЛАСТІ


Регіональна доповідь

про стан навколишнього природного середовища в Одеській області у 2010 році


Одеса-2011

ЗМІСТ


ВСТУПНЕ СЛОВО 4

1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ 5

1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості території Одеської області 5

1.2. Соціальний та економічний розвиток країни, формування механізму збалансованого (сталого) розвитку Одеської області 7

Для досягнення освоєної мети розвитку регіону - подолання наслідків економічної кризи, відновлення економічного зростання з закладанням інвестиційного фундаменту під подальший стійкий розвиток, впродовж 2010 року дії обласної державної адміністрації були направлені на реалізацію основних пріоритетних напрямів розвитку області та вирішення проблемних питань регіону. 7

3. ЗМІНА КЛІМАТУ 16

3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів 16

3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів 16

3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату 16

4. СТАН ВОДНИХ РЕСУРСІВ 17

4.2. Забруднення поверхневих вод 21

4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод 21

4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки) 21

4.6. Заходи щодо поліпшення стану водних об'єктів 33

5. ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОЛОГІЧНОГО ТА ЛАНДШАФТНОГО РІЗНОМАНІТТЯ, РОЗВИТОК ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ ТА ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ МЕРЕЖІ 35

5.1. Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, формування національної екологічної мережі 35

5.1.1. Загальна характеристика 35

У 1993 року в Одеській області зарезервовано для заповідання близько 80,0 тис. га цінних природоохоронних територій, які слугують потужним потенціалом для розширення ПЗФ області та збільшення його частки до показників, запланованих Програмою формування національної екологічної мережі в Одеській області на 2005-2015 роки. 36

5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біологічне та ландшафтне різноманіття 36

5.1.3. Заходи щодо збереження біологічного та ландшафтного різноманіття 36

5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу 46

5.2.1. Загальна характеристика рослинного світу 46

5.2.2. Лісові ресурси 47

5.2.3. Стан використання природних недеревних рослинних ресурсів 50

5.2.5. Адвентивні види рослин 52

5.2.6. Стан зелених насаджень 54

5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу 57

5.3.2. Стан та ведення мисливського господарства 58

5.3.3. Стан та ведення рибного господарства 60

5.3.4. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України 64

5.3.5. Інвазивні види тварин та їх вплив на аборигенне біорізноманіття 67

5.3.6. Заходи щодо збереження тваринного світу 69

5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні 69

5.4.1. Стан і розвиток природно-заповідного фонду Одеської області 69

5.4.2. Водно-болотні угіддя міжнародного значення 73

5.5. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон 74

6. СТАН ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ ТА ГРУНТІВ 82

6.1. Структура та використання земельних ресурсів 82

6.1.1. Структура та динаміка змін земельного фонду Одеської області 82

6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси 84

6.3. Стан і якість грунтів 84

6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення 84

6.3.2. Забруднення ґрунтів 85

6.3.3. Деградація ґрунтів 85

6.4. Оптимізація використання та хорона земель 85

7. НАДРА 87

7.1. Мінерально-сировинна база 87

7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази 89

7.2.2. Екзогенні геологічні процеси 101

Абразійно-зсувні процеси на узбережжі Чорного моря у межах Одеської області 103

8. ВІДХОДИ 117

8.1. Структура утворення та накопичення відходів 117

8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення) 118

8.3. Використання відходів як вторинної сировини 121

8.4. Транскордонні перевезення відходів 123

8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами 126

9.ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА 128

9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки 128

9.2. Об'єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку 132

9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія 132

9.3.1. Радіаційне забруднення територій 133

9.3.2. Радіоактивні відходи 134

10. ПРОМИСЛОВІСТЬ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ДОВКІЛЛЯ 135

11. СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ДОВКІЛЛЯ 138

11.1. Соціально-економічні тенденції в сільському господарстві 138

11.2. Вплив на довкілля 138

11.2.1. Внесення мінеральних і органічних добрив на оброблювані землі та під багаторічні насадження 138

12.2. Ефективність енергоспоживання 141

Абразійно-зсувні процеси на узбережжі Чорного моря у межах Одеської області: 198

15.8. Стандартизація, метрологія у сфері охорони довкілля і природокористування 217

15.9. Дозвільна діяльність у сфері природокористування 218

15.11. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля 224

15.12. Участь громадськості у процесі прийняття екологічно значущих рішень 225

15.12.1. Діяльність громадських екологічних організацій 229

15.12.2. Діяльність громадських рад, об.єднань, тематичних робочих груп і мереж 232

15.13. Екологічна освіта та інформування 236

Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля 243

15.14.1. Співробітництво з Європейським Союзом 243

15.14.2. Залучення зовнішньої допомоги та координації діяльності щодо програм/проектів зовнішньої допомоги 244

15.14.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництво 245

ВИСНОВКИ 247

ДОДАТКИ 249



^ ВСТУПНЕ СЛОВО

Головною метою державної регіональної політики України є створення умов для динамічного, збалансованого розвитку територій, усунення основних регіональних диспропорцій, підвищення рівня життя населення, забезпечення додержання гарантованих державою соціальних стандартів для кожного її громадянина незалежно від місця проживання. Досягнення поставлених цілей можливе за умови максимального використання потенціалу та переваг розвитку кожного окремого регіону, підвищення ролі регіональних органів влади у визначенні довгострокових перспектив розвитку та відповідальності за їх досягнення.

Екологічна безпека регіону розглядається як сукупність процесів і заходів щодо створення достатніх умов для збереження, раціонального використання та відтворення природних ресурсів і природно-територіальних комплексів, як середовища для життєдіяльності населення, що є однією з найважливіших категорій сталого розвитку.

Покращення умов життя та екологічного стану області залежить від своєчасного вирішення таких завдань, як: розвиток та розширення мережі територій та об'єктів природно-заповідного фонду; зменшення рівня забруднення водоймищ, модернізація систем водовідведення та проведення ліквідаційного тампонажу безгосподарних свердловин; забезпечення населення якісною питною водою; знешкодження непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин; розвиток та поліпшення екологічного стану зрошуваних та осушених угідь; підвищення стану техногенної безпеки та рівня захисту населення від наслідків природних і техногенних аварій та катастроф. Важливим питанням екологічної безпеки Одеської області та чорноморського басейну є проведення невідкладних природоохоронних заходів, спрямованих на поліпшення екологічного стану Чорного моря. Актуальною залишається проблема утилізації твердих побутових відходів.

Вирішення невідкладних екологічних заходів загальнодержавного та регіонального значення здійснюється через удосконалення економічних механізмів охорони природи і природокористування з метою формування умов для концентрації фінансових ресурсів та їх цільового використання; через реалізацію екологічних та природоохоронних програм, спрямованих на поліпшення якості повітря, води, розвиток заповідної справи та створення цілісної екомережі, запровадження і додержання принципів екологічно збалансованого розвитку; реалізацію заходів щодо охорони земель, широкомасштабних водоохоронних заходів у басейнах усіх річок, поліпшення якості водних ресурсів і водозабезпеченості в усіх населених пунктах; будівництво та реконструкцію гідротехнічних споруд, розширення системи водопостачання, споруд каналізації, очистки стічних вод; створення системи моніторингу довкілля та удосконалення механізму управління і контролю з екологічної безпеки тощо.
^ 1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості території Одеської області
Одеська область утворена 27 лютого 1932 року. До її складу входять 26 районів, 7 міст обласного підпорядкування, 33 селища міського типу та 1127 сільських населених пунктів. Населення області становить 2389,8 тис. осіб Адміністративний центр регіону - Одеса - одне з найбільших міст України, важливий транспортний, індустріальний, науковий, культурний і курортний центр з населенням 1009,1 тис. чоловік (на 1 січня 2011 року).

Одеська область займає територію Північно-західного Причорномор'я від гирла Дунаю до Тилігульського лиману (довжина морської берегової лінії в межах області перевищує 300 км) і тягнеться від моря на північ, в глиб суші на 200-250 км. На півночі Одеська область межує з Вінницькою та Кіровоградською, на сході - з Миколаївською областями, на заході - з Молдовою та Придністровською Молдавською Республікою, на південному заході - частина державного кордону України з Румунією. Усього в межах області пролягають 1362 кілометри державного кордону. Площа Одеської області складає 5,5 % території України (33,3 тис. кв. км). Північна частина області розташована в лісостеповій, а південна - в степовій зоні. У ґрунтовому покрові переважають звичайні та південні чорноземи. Середньорічна температура коливається від +8,2 0С на півночі до +10,8 0С на півдні. Тривалість вегетаційного періоду від 180 до 210 діб. Середньорічна кількість опадів - від 340 мм на півдні області до 460 мм на півночі.

Чорне море та лікувальні грязі Куяльницького лиману створюють винятково високий рекреаційний потенціал Одещини. У пониззі великих річок (Дунай, Дністер) і лиманів, на морських узбережжях і в шельфовій зоні розташовані високоцінні й унікальні природні комплекси, водно-болотні угіддя, екосистеми, що формують високий біосферний потенціал регіону, який має національне і міжнародне значення. Природні умови сприятливі для вирощування озимої пшениці, кукурудзи, ячменю, проса, соняшнику.

Головне природне багатство області - її земельні ресурси, що представлені переважно чорноземними ґрунтами з високою природною родючістю. У сполученні з теплим степовим кліматом вони формують високий агропромисловий (сільськогосподарський) потенціал регіону.

Довжина морських і лиманних узбереж від гирла річки Дунай до Тилігульського лиману сягає 300 км. На території області знаходяться прісноводні - Кагул, Ялпуг, Катлабух, солоні озера - Сасик, Шагани, Алібей, Бурнас, а також Хаджибейський і Куяльницький лимани, відомі своїми лікувальними грязями. Водопостачання Одеської області здійснюється як з поверхневих джерел так і за рахунок підземних джерел. В області експлуатується близько 5400 артезіанських свердловин та 195 шахтних колодязів. Поверхневими джерелами госппитного водопостачання населення області є річки Дністер і Дунай, оз. Ялпуг, 2 канали Ізмаїльського управління водного господарства Дунай-Сасик та Латиш.

У межах області розташовані 1134 малих річок і струмків, 15 прісноводних та морських лиманів (найбільш великі Дністровський, Тилігульський, Хаджибейський, Алібей, Бургас, Будакський, Куяльницький, Кучурганський), 68 водосховищ, 45 озер, у тому числі 8 Придунайських озер: Ялпуг, Кугурлуй, Катлабух, Китай, Сасик, Кагул, Картал, Саф’яни.

В області понад 2,5 млн. га сільськогосподарських угідь, у тому числі більш 2 млн. га ріллі, більше 80 тис. га виноградників і садів.

Область належить до лісодефіцитних територій, загальна лісистість становить 6 %, що в 1,5 рази нижче порівняно з оптимальною. Для створення оптимальної лісистості, яка становить 9 %, необхідно створити лісів на площі 104 тис. га. Тому першочерговим завданням лісової політики регіону є збільшення площі лісів, яке дозволить збільшити не тільки ресурси деревини, а і зробити вагомий внесок щодо відтворення та збереження біологічного та ландшафтного розмаїття в області, стабілізації екологічної рівноваги.

На території Одеської області налічується 120 територій та об’єктів природно-заповідного фонду, з яких 16 - загальнодержавного значення і 104 місцевого. Їх загальна площа становить 145 616,522 га або 4,41 % від площі області. Порівняно з минулим роком ми збільшили кількість об’єктів на 2 і завдяки цьому частка заповідного фонду області збільшилась майже на 1 %.

В структуру промислового потенціалу області значний внесок у викиди від стаціонарних джерел вносять підприємства, які виробляють електроенергію, газ та воду, підприємства обробної промисловості, транспортні підприємства. Основними шкідливими речовинами, що надходять в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення, є сірчистий ангідрид, оксид вуглецю, оксиди азоту, пил, викиди яких складають 65 % від усіх викидів по області. В значно менших кількостях в атмосферу викидаються специфічні речовини: бенз(а)пірен, формальдегід, фтористий водень і деякі інші.

Одеська область є частиною морського фасаду України. Вона розташована на перетинанні найважливіших міжнародних водних шляхів:
Дунайський водний шлях після завершення будівництва в 1992 році каналу Дунай-майн-Рейн є найкоротшим виходом із країн Європи в Чорної море, далі - у Закавказзя, Середню Азію, на Близький Схід; ріка Дністер зв'язує регіон з Молдовою, а Дніпро - з Центральною Україною і Білорусією, а після завершення реконструкції Дніпровсько-Бузького і Дніпровсько-Неманського каналів - з Польщею і країнами Балтії. Волго- Донська система зв'язує Азово-Чорноморський басейн із Росією (аж до Санкт-Петербурга і Мурманська), Казахстаном, Туркменістаном, Азербайджаном, Іраном, забезпечуючи виходи до Каспійського, Балтійського і Білого морів.

Геополітичне положення Одещини обумовлене як вигідним транспортно-географічним розміщенням, так і зростаючою активізацією її участі у великих європейських міжрегіональних організаціях - Асамблеї Європейських Регіонів і Робітничої Співдружності Придунайських Країн. Будучи частиною морського фасаду країни, Одеська область значною мірою сприяє активній участі України в роботі країн-членів Чорноморського Економічного Співробітництва (ЧЕС).

^ 1.2. Соціальний та економічний розвиток країни, формування механізму збалансованого (сталого) розвитку Одеської області Для досягнення освоєної мети розвитку регіону - подолання наслідків економічної кризи, відновлення економічного зростання з закладанням інвестиційного фундаменту під подальший стійкий розвиток, впродовж 2010 року дії обласної державної адміністрації були направлені на реалізацію основних пріоритетних напрямів розвитку області та вирішення проблемних питань регіону.
Завдяки узгодженій діяльності із центральними органами виконавчої влади з питань розв'язання актуальних проблем галузевого та регіонального розвитку, співпраці з місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування і роботодавцями досягнуто певних результатів щодо відновлення соціально-економічного зростання регіону.

Виконано переважну більшість прогнозних показників соціально-економічного розвитку області та завдань основних пріоритетів розвитку області, які були визначено Програмою соціально-економічного та культурного розвитку Одеської області на 2010 рік.

Приріст обсягів сільськогосподарського виробництва за 2010 рік склав 8,7 відсотка у порівнянні з 2009 роком, що є найкращим результатом серед регіонів України. Індекс промислового виробництва становить 102,8 %. У транспортній галузі забезпечено зростання обсягів вантажних перевезень на 14,5 %, збільшились обсяги переробки контейнерів у морських торговельних портах області на 26,3 %. Більш ніж на 8 % зросли обсяги обороту роздрібної торгівлі та роздрібного товарообороту підприємств.

Підтверджують позитивні тенденції соціально-економічного розвитку області за 2010 рік також показники ринку праці та доходів населення. В усіх сферах економічної діяльності утворено 37,6 тисяч нових робочих місць. Середньомісячна номінальна заробітна плата за 2010 рік зросла на 19,1 %, реальна заробітна плата збільшилась майже на 8 %.

У порівнянні з початком 2010 року вдалось зменшити загальну заборгованість із виплати заробітної плати на 38,4 %, в тому числі на економічно активних підприємствах більше ніж втричі. Одеська область одна із п,яти регіонів, які забезпечили у 2010 році виконання розпорядження Кабінету Міністрів від 11 серпня 2010 року № 1609-р «Про затвердження плану невідкладних заходів щодо погашення заборгованості із заробітної плати».

Значно підвищився рівень оплати населенням житлово-комунальних послуг 102 % за 2010 рік.

Зменшився податковий борг за податковими зобов'язаннями платників по обов'язкових платежах до Зведеного бюджету України на 22,8 % у порівнянні з початком року. На 18,6 % знижено заборгованість економічно активних платників до Пенсійного фонду України.


^ 2. СТАН АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ


2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря

Атмосферне повітря є одним з основних життєво важливих елементів навколишнього природного середовища.

Одеська область – регіон, що виділяється у господарському комплексі України своїми транспортно-розподільчими функціями, розвиненою промисловістю, інтенсивним сільськогосподарським виробництвом. Загальна кількість підприємств, що у процесі діяльності впливають на стан атмосферного повітря складає понад 2672 суб’єктів господарювання, з них 575 підприємств, справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров’я людей і стан атмосферного повітря.

Протягом 2010 року у повітряний басейн області від стаціонарних джерел надійшло 29,165 тис. тонн шкідливих речовин, що на 3,3 тис. тонн (або на 12 %) більше, ніж у 2009 році. Таке збільшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами за рахунок збільшення виробництва.


2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами

^ Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. т.
Таблиця 2.1.1.1.

Роки

Викиди в атмосферне повітря, тис.т.

Щільність викидів у розрахунку на 1 кв.км, кг

Обсяги викидів у розрахунку на 1 особу, кг

Обсяг викидів на одиницю ВРП

Всього

у тому числі

стаціонарними джерелами

пересувними джерелами

2006

140,1

41,9

98,17

5840,0

80,2

-

2007

189,3

35,8

34,4

5600,0

79

-

2008

192,2

34,4

157,8*

5800,0

80,3

-

2009

175,1

25,9

149,2*

5300,0

73,2

-

2010

181,171

29,165

152,006

5400,0

75,7

-

* - збільшення викидів за рахунок введення нової методології обчислювання викидів забруднюючих речовин від пересувних джерел


^ 2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах Одеської області


Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення у регіоні по окремим населеним пунктам, тис.т

Таблиця 2.1.2.1.




2006

2007

2008

2009

2010

Всього,

41,9

35,8

34,4

25,9

29,165

Назва населених пунктів :
















м. Одеса

21,8

17,543

17,625

12,396

14,360

м. Ізмаїл

2,033

1,516

1,510

1,371

1,474

м. Іллічівськ

2,235

1,723

0,522

1,124

1,051

м. Южне

2,904

2,651

2,608

1,986

2,655

Динаміка викидів стаціонарними джерелами в атмосферне повітря, в тому числі по найпоширеніших речовинах(пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю) в цілому по області та в розрізі населених пунктів, тис. т

Таблиця 2.1.2.2.

Населені пункти

2006 р.

2007 р.

2008 р.

2009 р.

2010 р.

разом

в т.ч.

разом

в т.ч.

разом

в т.ч.

разом

в т.ч.

разом

в т.ч.

пил

діоксид сірки

діоксид азоту

оксид вуглецю

пил

діоксид сірки

діоксид азоту

оксид вуглецю

пил

діоксид сірки

діоксид азоту

оксид вуглецю

пил

діоксид сірки

діоксид азоту

оксид вуглецю

пил

діоксид сірки

діоксид азоту

оксид вуглецю

Одеська область

41,9

3,67

1,92

3,85

8,14

35,8

3,67

1,57

4,42

7,89

34,4

3,88

1,901

4,374

6,651

25,9

2,69

2,17

3,16

4,25

29,165

2,633

1,557

3,081

4,843

Одеса

21,8

1,683

0,437

1,176

2,302

17,543

1,684

0,239

1,105

2,379

17,625

1,6

0,624

1,266

2,345

12,39

0,757

0,9

1,29

1,72

14,365

0.716

0,685

1,335

1,981

Ізмаїл

2,033

0,363

0,227

0,058

0,214

1,516

0,364

0,103

0,066

0,195

1,510

0,304

0,098

0,047

0,2

1,37

0,303

0,33

0,05

0,16

1,475

0.278

0,088

0,063

0,140

Іллічівськ

2,235

0,287

0,135

0,187

1,318

1,723

0,287

0,088

0,149

1,078

0,522

0,062

0,065

0,086

0,077

1,12

0,124

0,07

0,12

0,16

1,051

0.132

0,064

0,125

0,15

Южне

2,904

0,415

0,009

1,343

0,498

2,651

0,415

0,053

1,652

0,428

2,608

0,505

0,0048

1,128

0,410

1,98

0,449

0,005

0,02

0,25

2,655

0.441

0,004

1,480

0,451

Обсяги викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами в атмосферне повітря по районам та містам області у 2010 р., т

Таблиця 2.1.2.3.




Обсяги викидів, тонн

Збільшення\зменшення викидів у 2010 р. проти 2009 р.,тонн

Обсяги викидів у
2010 р. до 2009 р., %

Викинуто в середньому одним підприємством, тонн

у 2010 р.

у 2009 р.

Одеська область

29165,0

25877,3

+3287,7

112,7

73,3

м. Одеса

14360,7

12396,4

+1964,3

115,8

94,5

м. Білгород-Дністровський

453,1

495,3

-42,2

91,5

20,6

м. Ізмаїл

1474,7

1371,7

+103,0

107,5

67,0

м. Іллічівськ

1051,5

1123,7

-72,2

93,6

52,6

м. Котовськ

1105,1

920,7

+184,4

120,0

85,0

м. Теплодар

77,7

67,1

+10,6

115,7

25,9

м. Южне

2655,6

1986,6

+669,0

133,7

265,5

райони
















Ананьївський

469,7

413,0

+56,7

113,7

93,9

Арцизький

195,4

171,1

+24,3

114,2

17,7

Балтський

227,3

238,2

-10,9

95,4

28,4

Білгород-Дністровський

270,6

389,4

-118,8

69,5

27,0

Біляївський

139,6

79,5

+60,1

175,6

9,9

Березівський

278,8

359,1

-80,3

77,6

92,9

Болградський

626,2

440,0

+186,2

142,3

78,3

Великомихай-лівський

96,7

927,0

-830,3

10,4

32,2

Іванівський

16,1

22,6

-6,5

71,2

4,0

Ізмаїльський

61,7

42,9

+18,8

143,9

15,4

Кілійський

298,7

283,7

+15,0

105,3

18,7

Кодимський

471,8

462,5

+9,3

102,0

94,3

Комінтернівський

166,3

177,0

-10,7

94,0

15,1

Котовський

20,6

18,1

+2,5

113,7

6,8

Красноокнянський

22,2

23,0

-0,8

96,6

5,6

Любашівський

153,7

148,3

+5,4

103,7

51,2

Миколаївський

13,6

14,8

-1,2

91,8

4,5

Овідіопольський

316,3

240,9

+75,4

131,3

14,3

Роздільнянський

523,1

618,6

-95,5

84,6

30,8

Ренійський

3137,5

1772,9

+1364,6

177,0

241,3

Савранський

10,0

9,8

+0,2

101,9

10,0

Саратський

87,9

72,3

+15,6

121,6

14,6

Тарутинський

329,3

539,3

-210,0

61,1

82,3

Татарбунарський

12,1

7,1

+5,0

169,9

2,4

Фрунзівський

14,9

17,1

-2,2

83,2

7,5

Ширяївський

26,8

26,8

0

100,0

13,4


2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки)
^ Основні забруднювачів атмосферного повітря
Таблиця 2.1.3.1.

№

п/п

Підприємство - забруднювач

Відомча приналежність

Валовий викид,т

Зменшення/-

збільшення/+

Причина зменшення/ збільшення

2010 р.

2009 р.

1.

ВАТ «Одеський припортовий завод»

Мінпромполітики

1891,0

1448,0

+443,0

Збільшення виробництва

2.

Одеське Лінійно-виробниче управління магістральних газопроводів філії УМГ Прикарпаттрансгаз

Держнафтогаз

4082,4

3468,0

+614,4

Збільшення ремонтних робіт на технологіч-ному обладнанні

3.

ТОВ «Цемент»

Укрцемент

415,0

430,0

-15,0

Зменьшення виробництва

4.

ВАТ «Одесагаз»

Держнафтогаз

9056,0

7464,0

+1592,0

Збільшення ремонтних робіт на технологіч-ному обладнанні


Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за видами економічної діяльності

Таблиця 2.1.3.2.

№

з/п

Види економічної діяльності

Кількість підприємств, які мали викиди, одиниць

Обсяги викидів по регіону

Викинуто в середньому одним підприємством, т.







тис. т

у % до 2009 р.

1

Усі види економічної діяльності

398

29,165

112,7

73,3




у тому числі:













1.1.

Сільське господарство, мисливство, лісове господарство

46

0,6687

121,5

14,2

1.2

Промисловість

167

19,8801

113,5

118,3




Переробна промисловість

148

6,4869

94,9

43,8




Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюну

67

2,1366

94,5

31,9




Хімічне виробництво

7

1,917

148,9

273,9




Виробництво інших неметалевих мінеральних виробів

20

0,7396

77,1

37,0

1.3

Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води

19

13,3868

125,4

704,6

1.4

Будівництво

45

0,4881

128,2

10,8

1.5

Діяльність транспорту та зв»язку

58

6,2815

99,8

108,3




Діяльність наземного транпорту

15

4,263

107,1

284,2

1.6

Інші види економічної діяльності

82

1,8466

162,3

23,1


^ 2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря

2.3. Якість атмосферного повітря в населених пунктах


Вміст основних забруднюючих речовин в атмосферному повітрі

Таблиця 2.3.1.

Речовина

Клас небезпеки

Кількість міст, охопле-них спостере-женнями

Середньо-річний вміст, мг/м3

Середньо-добові ГДК

Макси-мальний вміст,

мг/м3

Макси-мально разові

ГДК

Частка міст (%), де середньорічний вміст перевищував:

Частка міст (%), де максимальний разовий вміст перевищував:

1

ГДК

5

ГДК

10

ГДК

1

ГДК

5

ГДК

10

ГДК

Пил

3

9

0,15

0,15

0,6

0,8

0

0

0

0

0

0

Оксид вуглецю

4

9

2,8

3

8

0,6

0

0

0

0

0

0

Діоксид азоту

2

9

0,05

0,04

0,18

2,1

2

0

0

45

0

0

Сірководень

2

2

0,003

-

0,008

1,0

0

0

0

0

0

0

Фенол

2

6

0,004

0,003

0,01

1,0

0

0

0

0

0

0

Сажа

3

6

0,067

0,05

0,1

1,2

0

0

0

0

0

0

Фтористий водень

2

3

0,008

0,005

0,019

1,0

0

0

0

0

0

0

Формальдегід

2

4

0,015

0,003

0,05

1,4

0,3

0

0

25

0

0


Найбільші середні і максимальні концентрації забруднюючих речовин

(в кратності ГДК) в атмосферному повітрі міст

Таблиця 2.3.2.

Забруднююча речовина

Місто

Середньо річна концентрація

Максимально разова середньорічна концентрацій

Пил

Одеса

0,15

0,16

Оксид вуглецю




2,8

3,1

Діоксид азоту




0,05

0,06

Сірководень




0,003

0,003

Фенол




0,004

0,005

Сажа




0,067

0,07

Фтористий водень




0,008

0,008

Формальдегід




0,015

0,016


Рівень забруднення атмосферного повітря за значенням ІЗА

Таблиця 2.3.3.

Міста, (значення ІЗА)

Забруднюючі речовини, які визначають високий рівень забруднення атмосферного повітря

Одеса

8,10 формальдегід

1,41 фенол

1,84 фторид водню

1,34 діоксид азоту

1,28 пил

-----------------

13,97

Григорівка

0,8 пил

0,34 діоксид сірки

0,16 діоксид азоту

0,43 оксид вуглецю

0,77 аміак

-----------------

2,5


^ 2.4. Стан радіаційного забруднення атмосферного повітря

Рівень радіаційного фону на протязі 2010 року відповідав природним фоновим значенням.


2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.2009 р. № 1406 «Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт, яких підлягає ліцензуванню та квот на 2010 році» Держуправлінням у 2010 році видано 233 листа–роз’яснення щодо відсутності озоноруйнівних речовин у продукції.

Держуправлінням ведеться постійна робота з підприємствами щодо виконання вимог Монреальського протоколу по речовинам, що руйнують озоновий шар та «Програми припинення виробництва та використання озоноруйнівних речовин на 2004-2030», затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2004 р. № 256. Держуправлінням були направлені підприємствам плани-графіки по переходу обладнання на озонобезпечні замінники, згідно яких підприємства поступово переходять на використання озонобезпечних речовин.

На виконання окремого доручення Мінприроди України від 20.07.2009 р. щодо виконання Програми припинення виробництва та використання озоноруйнівних речовин на 2004-2030 була підготовлена інформація про використання підприємствами за секторами озоонруйнівних речовин, що регулюються Монреальським протоколом по речовинам, що руйнують озоновий шар, та їх замінники.


^ 2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття

В 2010 році держсанепідслужбою області проведено 1507 досліджень атмосферного повітря, перевищення ГДК встановлено в 162 проб (10,7 %) .

В цілому по м. Одесі в 2010 році порівняно з 2009 роком загальний рівень забруднення незначно змінився: намітилася тенденція щодо зменшення забруднення повітря діоксидом азоту, оксидом азота, діоксидом сірки, сажі, пилом, фенолом, збільшення максимальних концентрацій оксиду вуглецю, солей важких металів.


^ 2.7. Заходи, спрямовані на поліпшення якості атмосферного повітря

У 2010 році обсяг витрат на здійснення повітряохоронних заходів підприємствами області склав 1 млн. 729 тис. грн, що сприяло зменшенню надходжень небезпечних речовин у повітряний басейн на 738,857 т/рік.

Заходи щодо зменшення викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел підприємства області здійснювали за рахунок власних коштів.

Будівництво і введення в дію нових газоочисних установок і споруд підвищення ефективності роботи існуючих очисних установок:

ПП Головатий С.Н. м. Татарбунари зменьшення на 0,103 т/рік на виконання заходу витрачено 20,0 тис. грн;

ТОВ «Лад» м. Кілія зменшення на 0,69 т/рік на виконання заходу витрачено 5,0 тис. грн ;

ВАТ «ОМЗ «Червона гвардія» м. Одеса зменшення на 1,52 т/рік на виконання заходу витрачено 360,0 тис. грн;

ДП «Білгород-Дністровський морський торговельний порт» м. Білгород-Дністровський зменьшення на 5,393 т/рік на виконання заходу витрачено 4,0 тис. грн;

ЗАТ «Іллічівський зерновий термінал» м. Іллічівськ зменьшення викидів на 1,2177 т/рік на виконання заходів витрачено 1 млн 340 тис. грн ;

Ліквідація джерел забруднення на:

ВАТ «Лукойл – Одеський нафтопереробний завод» м. Одеса, ліквідована парокотельна установка, зменьшення викидів на 729,933 т/рік;

Удосконалення технологічних процесів на:

ВАТ «Лукойл – Одеський нафтопереробний завод» м. Одеса, 16 насосів обладнані системами двійного торцевого ущільнення.
^ 3. ЗМІНА КЛІМАТУ


3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів 3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів 3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату
Згідно регіонального плану заходів з пом’якшення наслідків зміни клімату в області виконані ряд заходів, а саме на:

- ТОВ «Лукойл Енергія і Газ України» за рахунок власних коштів збудовано енергоблок з комбінованого виробництва теплової та електричної енергії з утилізацією атмосферного остатку висбрегингу (когенераційна установка), який введено в експлуатацію 01.07.2010 року.

- ДП «Одеський морський торговельний порт» встановлено геліосистему для підігріву гарячої води на комбінаті харчування «Хвиля», автобазі порту та тепловий насос у готелі «Одеса».

- Одеській залізниці за рахунок впровадження енергозберігаючих заходів зекономлено 532 тонн дизельного пального, 5,9 млн. кВт год. електроенергії, 36 тис. м3 газу, 102 тонни вугілля на загальну суму 8,4 млн. грн., що становить 88 % від річного плану.

За інформацією Одеського обласного управління лісового та мисливського господарства лісогосподарськими підприємствами обсяг створення захисних лісових насаджень у 2010 році склав 3000 га.
^ 4. СТАН ВОДНИХ РЕСУРСІВ

4.1. Водні ресурси та їх використання

4.1.1. Загальна характеристика

Водні ресурси області