Реферат: Цільові програми розвитку молоді Доступ до інформації

Звіт

Громадського моніторингу формування та виконання бюджету м. Миколаєва за напрямком

«Молодь»


Моніторинг проводився в рамках проекту «Від громадського моніторингу бюджетного процесу – до ефективного соціального партнерства», який виконує Миколаївський міський фонд ЛАСКА «Сприяння економічним і соціальним реформам» за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження»


м. Миколаїв, 2010 р.

Зміст


1.

Вступ……………………………………………………………………………….

3

2.

Методологія здійснення моніторингу за напрямком «Молодь»…………...

4

3.

Аналіз програм…………………………………………………………………...

5

4.

Аналіз процесу розробки молодіжних програм……………………………...

6




4.1. Проблеми молоді у місті……………………...……………………………...

6




4.2. Цільові програми розвитку молоді…..……………………………………...

6




4.3. Доступ до інформації………………………………………………………...

7




4.4. Участь громадськості у здійсненні молодіжної політики міста…………..

8

5.

Аналіз відповідей на інформаційні запити, надіслані у фінансове управління та в управління у справах сім’ї, дітей та молоді………………


8

6.

Результати дослідження методом «фокус-груп»…………………………….

11




6.1. Напрямки дослідження………………………………………………………

11




6.2. Структура учасників фокус-груп……………………………………………

12




6.3. Оцінка якості молодіжної політики, що проводиться у Миколаєві………

12




6.4. Загальні висновки……………………………………………………………

14

7.

Структура видатків міського бюджету на 2009 р. та аналіз фінансування програм…………………………………………………………………………….

15

8.

Висновки та рекомендації………………………………………………………

16

9.

Додатки…………………………………………………………………………….

20




Додаток А. Показники оцінювання для моніторингу за напрямком «Молодь»

20




Додаток Б. Індикатори моніторингу ефективності виконання програми «Молодь»…………………………………………………………………………...

22




Додаток В. Видатки міського бюджету міста Миколаєва на 2009 рік за функціональною структурою (тис. грн.)…………………………………….…...

30




Додаток Г. Структура обсягів фінансування міських програм на 2009 рік …..

32




Додаток Д. Звіт за результатами проведення фокус-групового соціологічного дослідження ……………………………………………………………………….

33




Додаток Е. Лист управління у справах сім’ї, дітей та молоді……………...…...

37




Додаток Ж. Лист міського фінансового управління……………………………

41




Додаток З. Перелік загальних нормативно-правових актів, що регулюють питання доступу громадськості до інформації, сприяння її участі в процесі прийняття рішень і доступу до правосуддя з проблем молоді…………………

43





1. Вступ

Метою проекту «Від громадського моніторингу бюджетного процесу – до ефективного соціального партнерства» є впровадження системного громадського моніторингу діяльності органів місцевого самоврядування та виконавчої влади міста Миколаєва в процесі формування та виконання місцевих бюджетів для забезпечення відкритості, прозорості та ефективності бюджетного процесу.

Отримання висновків громадського моніторингу якнайменш трьох місцевих програм за напрямками «Екологія та благоустрій», «Молодь», «Охорона здоров’я» та широке інформування громади міста Миколаєва щодо об’єктивного стану справ в визначених сферах моніторингу має підсилити вплив громадськості міста Миколаєва на вдосконалення бюджетного процесу, на формування та реалізацію місцевої політики, спрямованої на вирішення актуальних проблем місцевого розвитку, на ефективність виконання місцевих та загальнодержавних програм в нашому місті.

Метою кампанії громадського моніторингу за втіленням молодіжної політики в м. Миколаєві є збільшення прозорості, відкритості та публічності органів місцевого самоврядування з метою забезпечення впливу громади на діяльність органів місцевого самоврядування у сфері розвитку молоді в місті.


Місто Миколаїв відноситься до міст, де характерним є процес так званого старіння населення. Якщо у 2002 році частка населення у віці, молодшому за працездатний становила 15,8%; у працездатному віці – 62,6%; у старшому віці за працездатний – 21,6%; то у 2008 році ці показники змінилися відповідно до 12,9%, 63,7% та 23,4%1. За умови нормального розподілу, частка молоді у віці від 15 до 35 років у 2008 році склала близько 12% від усього населення.

Незважаючи на проблеми, що набули актуальності в останні роки у сфері розвитку молоді – а саме: проблеми зайнятості, забезпечення житлом, здоров’я, самореалізації та само ідентифікації, – при розробці програм як загальнонаціонального, так і місцевого рівня керуються нормативно-правовими й законодавчими актами 10-11-річної давнини. За цей час пріоритети змінилися, однак принципово у складанні програм місцевого розвитку за напрямком «Молодь» нічого не змінилося. Більш того, за думкою опитаних під час проведення фокус-груп респондентів, зміст заходів орієнтований на популістську політику, а не на досягнення дієвого результату.

Місцеве самоврядування є найближчим для людини рівнем влади. Органи місцевої влади керують містом за дорученням та від імені жителів. Вони розподіляють кошти, планують й розробляють основні напрямки місцевої політики, яка відбивається на рівні життя місцевих громадян, особливо на такій важливій складовій суспільства, як молодь.

Виходячи з того, що місцева політика реалізується шляхом розробки та виконання міських програм, саме зараз важливо оцінити по-перше, як виконуються в Миколаєві вже прийняті програми і по-друге, наскільки вони відповідають сучасним вимогам. Задля цього було розроблено методологію, згідно якої здійснювався моніторинг.

^ Методологія здійснення моніторингу за напрямком «Молодь»
Інструментарій представляє собою сукупність методів аналізу, показників, що характеризують стан речей, шляхів отримання та способів обробки інформаційних даних.

Показники (індикатори), що відображають стан розвитку молоді, формувалися традиційним шляхом: як поєднання абсолютних та відносних показників. Інформація для кількісного аналізу отримувалася на підставі статистичних даних Головного управління статистики Миколаївської області. Дані щодо якісного аналізу програми «Молодь» та інших діючих програм надходили у вигляді офіційних відповідей на інформаційні запити до владних структур Миколаївського міськвиконкому, а також у вигляді інформації, отриманої під час проведення тематичних фокус-груп.

Система розроблених індикаторів та якісні характеристики сучасного стану розвитку молоді сформувалася, виходячи із причинно-наслідкового зв’язку між окремими соціально-економічними, інституційними явищами і процесами у місті. Цей зв’язок відображено на рис. 1.




Рис. 1. Причинно-наслідковий зв’язок розвитку молоді під

впливом діяльності органів місцевого самоврядування

Моніторинг проводиться у розрізі основних проблем розвитку молоді, а також в розрізі виконання і результатів Програми «Молодь» на 2007-2011 рр. Обидва способи не виключають, а доповнюють один одного.

Моніторинг здійснюється за таким планом:

1. Визначення передумов розвитку молоді (через сукупність статистичних показників, що характеризують стан розвитку в розрізі основних проблем).

2. Аналіз результатів реалізації програми «Молодь» у 2009 році (на підставі даних, отриманих від відповідей на запити до органів виконавчої влади)

3. Кількісний аналіз впливу реалізації програми на зміну основних показників розвитку молоді (проводиться на підставі статистичних показників в розрізі основних проблем).

4. Якісний аналіз впливу реалізації програми на зміну основних показників розвитку молоді (проводиться на підставі результатів проведення фокус-груп).

У відповідності до цього сформовано детальні та узагальнюючі показники оцінювання для моніторингу за напрямком “Молодь” (Додатки A і Б) та підготовлено й проведено 3 фокус-групи за напрямом «Молодь» з метою виявлення основних проблем реалізації молодіжної політики в місті та шляхів їх розв’язання (Додаток Д).
^ Аналіз програм
Міська цільова програма (далі - Програма)2 - це сукупність взаємопов'язаних завдань і заходів, узгоджених за строками та ресурсним забезпеченням з усіма задіяними виконавцями, спрямованих на розв'язання найактуальніших проблем розвитку міста або окремих галузей міського господарства чи соціально-культурної сфери міста, реалізація яких здійснюється за рахунок коштів міського бюджету та інших джерел і є складовою щорічної програми економічного та соціального розвитку міста на відповідний рік.

Отже, програми мають містити, крім запланованих заходів, найменування виконавців, термін здійснення заходів, обсяги та джерела фінансування. У іншому випадку документ є декларацією про наміри.

У 2008 р. було проведено аналіз міських цільових програм3. Він показав, що у місті на той час діяло 50 програм, затверджених міською радою протягом 2003-2008 років. Лише управлінням освіти підготовлено 7 галузевих програм, управлінням охорони здоров’я – 5.

Проведений аналіз засвідчив, що із загальної кількості у 16 програмах не визначені організація та форма контролю за ходом виконання, у 14 відсутні результативні показники виконання. Лише 7 міських цільових програм мають чітку структуру, обсяг фінансування, кінцеві результативні показники, організацію та форму контролю за ходом виконання програм.

Більша кількість міських програм (28) не передбачає визначення обсягів та джерел фінансування з розбивкою по роках.

Було відзначено позитивну тенденцію розробки комплексних програм розвитку (охорона здоров’я, культура, освіта), які мають декілька підпрограм. Втім, деякі заходи програм дублюють підпрограми комплексних програм. Так, заходи підпрограми „Забезпечення позашкільної освіти” повністю дублюються з Програмою розвитку позашкільних навчальних закладів на 2005-2008 роки та Основними заходами щодо реалізації міської Програми роботи з обдарованою молоддю на 2008-2010 роки .

Комплексна програма перспективного розвитку робітничого селища Ялти Заводського району на 2003-2010 рр. та Комплексна програма перспективного розвитку мікрорайону Велика Корениха Заводського району на 2004-2010 роки увійшли до складу Комплексної програми розвитку приватного сектору Заводського району на 2008-2011 роки, але не були зняті з контролю і фактично продовжують діяти.

З метою визначення порядку розроблення міських цільових програм, моніторингу і звітування про їх виконання, встановлення єдиного порядку розроблення міських цільових програм виконкомом Миколаївської міської ради прийнято рішення від 27.06.08 №1368 „Про порядок розроблення та виконання міських цільових програм”.

У 2009 р. з бюджету міста фінансується 25 програм. Деякі з них прямо стосуються питань розвитку молоді міста, деякі непрямо.

Серед них:

Програма економічного і соціального розвитку м. Миколаєва на 2009 рік

Міська комплексна програма «Молодь» на 2007-2011 роки

Програма підтримки малого підприємництва в м.Миколаєві на 2009-2010 рр.

Програма забезпечення молодих сімей та одиноких молодих громадян м.Миколаєва житлом на період з 2003 по 2012 роки

Міська програма роботи з обдарованою молоддю на 2008-2010 роки

Міська комплексна програма «Культура на 2007-2011 роки»

Міська програма оздоровлення та відпочинку дітей на 2009-2012 роки

Міська комплексна програма «Соціальний захист» на 2007-2011 роки

Міська комплексна програма «Освіта на 2007-2011 роки»


Загальна сума фінансування цих програм в аспектах, що стосуються молодіжної політики, у 2009 році склала 2480,28 тис. грн. Втім, обсяг фінансування цільової програми – МКП «Молодь» склав лише 90,58 тис. грн., що становить лише 0,1% всього міського бюджету.
^ Аналіз процесу розробки молодіжних програм

У цій частині – аналізується процес розробки програм розвитку молоді та їх відповідність сучасним суспільним потребам, викликам, вплив громади на діяльність міської влади, стан прозорості, відкритості та публічності органів місцевого самоврядування.


^ Проблеми молоді у місті


Розвиток молоді починаючи з кінця 1990-х років став чи не найголовнішим пріоритетом соціальної політики держави. Цей факт обумовлений значною міграцією населення, у тому числі висококваліфікованої, обдарованої молоді, за кордон. Крім того, хронічний кризовий стан першої половини 90-х років призвів до зниження народжуваності, зростання смертності, підвищення рівня захворюваності молоді, розвиток злочинності, алкоголізму та наркоманії. Ці процеси супроводжувалися також «старінням» нації, де частка осіб, старше за працездатний вік, зростала щороку. Натомість, частка молоді працездатного віку, і особливо дітей віком до 14 років, зменшувалася.

Подібні явища викликали необхідність прийняття низки законодавчих та нормативно-правових актів, що підвищували відповідальність місцевих органів влади з приводу стимулювання розвитку молоді, зобов’язали розробляти місцеві комплексні цільові програми, включати молодь у якості окремого цільового сегменту в інших програмах розвитку.

Серед проблем, що вирішують програми, є традиційні, актуальні для кожного міста України – це проблеми зайнятості, забезпечення житлом, освіти, гендерної рівності. Втім, м.Миколаїв має й коло специфічних сфер, в яких розвиток є недостатній, й на чому слід зосередитися молодіжній політиці. Це – залучення молоді до малого підприємництва, організація місць та заходів дозвілля, пропаганда з питань сім’ї, здоров’я (Миколаївська область є однією з перших за рівнем захворювання на туберкульоз, ВІЛ/СНІД) тощо.

Основну роль при вирішенні цих питань мають відігравати цільові програми розвитку молоді.


^ Цільові програми розвитку молоді


Міська комплексна програма «Молодь» є основною цільовою програмою розвитку молоді у місті, розрахована на період 2007-2011 роки. Передувала прийняттю цієї програми інша – міська комплексна програма «Молодь» на 2003-2006 роки, яка ідентично відтворює завдання, цілі та переважну більшість заходів чинної Програми. Такий підхід до розробки програм означає, що місто одні й ті самі проблеми з року в рік не вирішує, цілей не досягає і результатів не отримує, а лише вживає популістських заходів, які дозволяють формально прозвітувати про виконання програми. Крім того, на заходи, спрямовані на створення умов для самореалізації молоді, заохочення її до творчості, патріотизму, взаємодопомоги, формування міцної сім’ї, високої моралі тощо, у 2009 році виділено усього 90,58 тис. грн. Суми, що виділяється з міського бюджету недостатньо на вирішення задекларованих у програмі цілей, кінцевих результатів, а саме:

- створення сприятливих умов для соціального становлення та розвитку молоді міста;

- формування високого рівня позитивного світогляду молоді на ґрунті розвиненого почуття патріотизму, національної самосвідомості, духовно-моральних, культурних, загальнолюдських цінностей;

- забезпечення якісно нового рівня інформованості та обізнаності молоді з життєво значущих питань;

- позитивні зрушення у вирішенні проблеми зайнятості міської молоді;

- поліпшення становища молодих сімей міста Миколаєва;

- зниження рівня антигромадських, негативних проявів у молодіжному середовищі міста.

Фактично 2009 рік було проголошено Роком молоді в Україні. Однак, суттєвих заходів в цей рік здійснено не було, та й з тих, що проводилися, студенти, працюючі молоді люди навряд чи дізналися, що 2009 рік був періодом, спрямованим на вирішення саме їх проблем. Наприклад, в м. Миколаєві досі не діє жодного молодіжного центру праці. Однак, в усій Україні вже відкрито понад 100 таких центрів у 20 обласних центрах, які успішно допомагають молоді у працевлаштуванні, підвищенні кваліфікації.

Позитивним зрушенням комплексної програми «Молодь» можна вважати продовження участі місцевої влади у фінансування витрат, пов’язаних із наданням та обслуговуванням пільгових довгострокових кредитів молодим сім’ям та одиноким молодим людям, наданих на будівництво (реконструкцію) або придбання житла.

Головними вадами молодіжної політики можна вважати:

– слабку обізнаність мешканців міста й особливо цільової аудиторії про програми, що приймаються та заходи, що проводяться у місті;

– відсутність будь-якої статистичної інформації у вільному доступі з питань розвитку молоді, а також спеціально організованих досліджень, що виявляли б існуючі проблеми, і методи та способи їх вирішення;

– відсутність заходів з контролю по результатах виконання програми мешканцями міста та їх ефективності.


^ Доступ до інформації

У демократичному суспільстві основною цінністю виступає свобода власного розвитку, наявність умов для самореалізації, відкритість інформації та можливість участі в управлінні в межах територіальної громади, регіону та країни в цілому. Всі ці умови є важливими для розвитку нового покоління молоді, яке є значно більш гнучким, швидким, прагнучим змін та здатним швидко до них пристосовуватися.

Ці можливості має забезпечувати відкрита інформаційна підтримка всіх заходів, організованих місцевим самоврядуванням, відкритий звіт для молоді міста про те, що було зроблено за сплачені місцевим населенням – тією ж молоддю, її батьками, податки.

Одним із шляхів вирішення цього питання є підготовка фахівцями Управління у справах сім’ї, дітей та молоді не «чергового» звіту для міського голови та депутатів міської ради, а якісного документу, що розкриває не тільки напрямки діяльності в рамках МКП «Молодь», а й суми грошей, що були витрачені в розрізі кожного із заходів, результати проведення цих заходів. При цьому під результатами слід розуміти не стандартні індикатори програми – кількість осіб, охоплених заходом; кількість заходів, що були проведені тощо. А надавати відповідь на питання «що цей захід дав молоді, його учасникам та тим особам, які не взяли в ньому участь?».

Іншим питанням є якісна підготовка самої програми, яка має не повторювати однакові пункти, цілі та заходи з року в рік, а бути підлаштована під найбільш суттєві та гострі проблеми молоді у місті. Брати участь у підготовці програми слід й громадськості шляхом організації громадських слухань, обговорень проекту програми, що публікується в друкованих ЗМІ та Інтернеті.

Сучасний стан інформування мешканців міста про заходи міськвиконкому, спрямовані на розвиток молоді, є незадовільним, про що свідчить зміст листа, надісланого на запит організаторів проекту, від Управління у справах сім’ї, дітей та молоді (див. розділ 5 та додаток Е).


^ Участь громадськості у здійсненні молодіжної політики міста


Органи місцевого самоврядування – міський голова, міська рада та її виконком, існують задля задоволення потреб міської громади, а цільові програми, концепції, нормативи і т. і. є лише інструментами саме для цього. Кошти, які витрачаються цими органами є спільними коштами мешканців міста. Тому процес розробки та виконання міських програм, й, головне, бюджету міста має бути відкритим, прозорим та підконтрольним громаді.

Однак, аналіз нормативних документів, які регулюють взаємовідношення міської влади та громади Миколаєва, показав, що бюджетний процес загалом та окремі його складові, розробка та виконання міських цільових програм не передбачають участь громади ані в плануванні, ані в контролі за витрачанням коштів. Це пов’язано із формуванням в Україні представницької, а не прямої, демократії, коли від імені мешканців міста виступають депутати. Тобто єдиний вплив, який має мешканець – це обрання на виборах відповідної партії, яка делегує своїх членів згідно із списком до міської ради. Втім, рішення приймає не партія, а цілком конкретні люди, поведінка яких в окремих моментах може зовсім не відповідати «генеральній лінії» партії.

В той же час, органи місцевого самоврядування намагаються залучити громадські організації до консультування з питань розвитку молоді. Так, в м.Миколаєві зареєстровано 52 молодіжні громадські організації та 8 Миколаївських міських осередків Всеукраїнських та обласних громадських організацій, частина з яких активно бере участь у різноманітних заходах, що проводяться міськвиконкомом, відвідують засідання депутатських комісій, співпрацюють з Управлінням у справах сім’ї, дітей та молоді.

Проблематичним залишається залучення тієї молоді, яка не виявляє громадської активності, інтересів до того, що відбувається у місті. Важливу роль тут відіграє робота зі студентством та школярами міста. Однак, цей сегмент охоплює лише молодь у віці від 15 до 22-24 років, яка має досить визначені потреби в соціальному розвитку. Складніше залучити до цього процесу старшу молодь у віці від 24 до 35 років.
^ 5. Аналіз відповідей на інформаційні запити, надіслані у фінансове управління та в управління у справах сім’ї, дітей та молоді
Основними показниками виконання МКП «Молодь» було визначено: кількість штатних одиниць, кількість проведених заходів, середня вартість заходу, кількість жінок, дітей та молоді залученої до участі в заходах, збільшення суми середньої стипендії міського голови та міської ради для талановитої молоді. Напрямків реалізації усього в програмі налічується 12, кожен напрямок передбачає застосування заходів по 2-10 під напрямків, усього їх – 79 плюс 5 додаткових, тобто 84.

В Додатку Б наведено зазначені напрямки та індикатори, які б характеризували принаймні формальне виконання програми. З метою виявлення ефективності і досягнення результатів, заявлених у Програмі, було надіслано запити до Управління у справах сім’ї, дітей та молоді та в Фінансове управління Миколаївської міської ради.

Відповідь Управління у справах сім’ї, дітей та молоді (див. Додаток Е) містить такі узагальнені результати діяльності управління у 2009 році за напрямом реалізації МКП «Молодь»:

1. Під час розробки Програми Миколаївська міська рада спиралася на низку Законів України, Постанов КМУ, ВРУ, Указів Президента тощо (див. Додаток З), які набули чинності ще у 1999-2001 роках. Тож це пояснює певною мірою відсутність значних змін у змісті програм 2003-2006 років та 2007-2012 років.

2. До розробки міської комплексної програми «Молодь» залучалися молодіжні громадські організації, які надавали свої пропозиції та доповнення.

3. Контроль за виконанням програми здійснює Миколаївський міський голова та Миколаївська міська рада. Управління у справах сім’ї, дітей та молоді щорічно виносить на розгляд Миколаївського міського голови інформаційно-аналітичну інформацію про хід виконання МКП «Молодь» в звітному році. Тож громадського контролю за ходом виконання програми не здійснюється.

4. Щодо реалізованих у 2009 році заходів в рамках виконання програми, то Управління у справах сім’ї, дітей та молоді повідомило лише про декілька основних:

4.1. З метою сприяння інформованості молоді при управлінні діє громадський консультативний пункт по реалізації програм громадських організацій, які співпрацюють з управлінням.

4.2. Проводиться постійне оновлення сторінки управління Інтернет-порталу «Миколаївська міська рада»; у мережі Інтернет відкрито та здійснюється наповнення Інтернет-сторінки управління.

4.3. Управління співпрацює з громадськими організаціями, як Миколаївський міський центр національних культур, міська молодіжна громадська організація «Волонтери», благодійний фонд реабілітації та допомоги інвалідам «Святий Антоній», МОГОМЖ «Молодіжна інформаційна агенція», громадська організація «Індіана», ММГО «Третій шлях», МММГО «Альтер-спорт», громадська організація «Діалог» та інші. Також зазначено ті організації, які працюють успішно: ГО «Миколаївський молодіжний муніципалітет», що об’єднує в собі понад 20 громадських організацій. Отже, соціально активна молодь бере участь у прийнятті рішень щодо молодіжної політики, має певний вплив на її реалізацію.

4.4. Інформація щодо роботи Миколаївського молодіжного муніципалітету оприлюднюється на сайтах: www.pn.mk.ua, novosti-n.mk.ua, www.nikvesti.com. Частота згадування муніципалітету по першому сайту – 0, по другому сайту – 1 (2008 р.), 1 (2009 р.), по третьому – 0.

4.5. Серед індикаторів результативності виконання програми було названо лише те, що у 2009 році спільно з 51 громадською організацією було проведено 150 спільних заходів, у яких прийняло участь понад 40 тис. чол. Обсяги спів фінансування заходів, міра участі управління, Миколаївського міськвиконкому не визначені.

4.6. При управлінні на громадських засадах діє консультативний центр з питань сприяння молодіжному житловому будівництву, яким надаються консультації щодо порядку постановки молодих сімей та одиноких молодих громадян на квартирний облік та підготовки необхідних документів на отримання довгострокового кредиту на будівництво. Слід зазначити, що аналогічний центр працює при Миколаївському відділенні Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву.

4.7. Продовжує роботу Миколаївська міська координаційна рада з питань, сім’ї, жінок та дітей, метою якої є координація діяльності органів виконавчої влади та громадських організацій у вирішенні питань, пов’язаних із становищем сімей, жінок та дітей міста.

4.8. З метою підтримки і розвитку талановитої молоді міста щорічно виплачується стипендія міського голови студентам, які навчаються у вищих закладах освіти І-ІV рівня акредитації та професійно-технічних закладах м. Миколаєва. За 8 років призначено 301 стипендію. Даним заходом охоплюється 3-4 особи на рік. Інформації про виділення стипендій у 2009 році не надано.

4.9. Щорічно реалізується проект «День молодіжного самоврядування у Миколаєві». Традиційно проводиться ділова гра щодо виборів студентського мера та парламенту «Студентська республіка».

4.10. Систематично проводяться засідання постійних депутатських комісій з питань освіти, культури, у справах сім’ї, молоді та спорту; з питань економічної політики, планування бюджету та фінансів тощо. Питання, що вирішені у 2009 році під час таких засідань, не конкретизовано.
Отже, наданий короткий звіт про роботу управління у справах сім’ї, дітей та молоді у 2009 році не відображає рівня досягнення основних очікуваних результатів реалізації МКП «Молодь», не визначає ступінь виконання поставлених завдань. Тож можна вважати інформацію про її реалізацію майже закритою для громадськості.
З метою виявлення використання коштів на МКП «Молодь» та інші програми, що стосуються розвитку молоді в місті, було направлено запит до міського фінансового управління. В листі-відповіді (Додаток Ж) №21.02-23 від 08.10.09 (Додаток Ж), отриманому на запит Миколаївського міського Фонду ЛАСКА «Сприяння Економічним і Соціальним Реформам», зазначено таке:

1. Казначейське обслуговування місцевих бюджетів не передбачає фінансування та звітність за програмами, а лише за функціональною та економічною класифікацією видатків. Крім того, питання касового виконання програм виявилися не в компетенції міського фінансового управління, а головного розпорядника бюджетних коштів – виконавчого комітету міської ради.

2. В той же час, міським фінансовим управлінням було визначено суми коштів, використаних на цілі виконання молодіжних програм. Зокрема, на виконання міської комплексної програми «Молодь» на 2007-2011 роки в 2008 році було використано 80,3 тис. грн. Оскільки на 2008 рік в бюджеті була запланована сума 56,55 тис. грн., то слід вважати позитивним виділення міською радою більшої суми на реалізацію програми, що, очевидно, пов’язано із перевищенням запланованих надходжень, за рахунок яких фінансується дана програма, над видатками.

2. В свою чергу, звіти про виконання бюджету міста Миколаєва за 2007 та 2008 роки були оприлюднені в газеті «Вечерний Николаев» відповідно 26.02.2008 р. та 3.03.2009 р. Також відбулося публічне представлення звіту про виконання міського бюджету м.Миколєва у розрізі функціональної та економічної класифікації видатків за 2007 рік та 2008 рік відповідно 5.03.2008 р. та 11.03.2009 р. Оцінки ефективності фінансування програм не проводилося і не публікувалося.

3. Також Звіт про виконання міського бюджету міста Миколаєва за 2007 та 2008 роки з деталізацією витрат за статтями, розмір яких перевищує 500 тис. грн., був розміщений на сайті Миколаївської міської ради www.gorsovet.mk.ua. Це означає, що по програмах, що фінансуються на менші суми, а саме МКП «Молодь», відкритого звіту не оприлюднювалося, а тому відслідкувати, як саме витратилися виділені кошти, без спеціального запиту дізнатися неможливо.

^ 6. Результати дослідження методом «фокус-груп» Напрямки дослідження
Дослідження питання формування міських програм розвитку молоді та їх дієвості у м. Миколаєві проводилося шляхом обговорення представниками трьох фокус-груп:

студентство;

молодіжні організації;

депутати.

Слід зазначити, що організація перших трьох груп не викликала складнощів, однак третя група (депутати) деякий час відміняла зібрання, а деякі депутати відмовилися брати участь в дослідженні.

Перед цільовими аудиторіями було поставлено п’ять основних питань:

1. Як ви гадаєте, хто і в якій мірі несе відповідальність за підтримку та розвиток молоді в місті?

2. На вашу думку, чи більшість молоді в місті задоволена своїм життям? Чому? Чого їй не вистачає? Стан розвитку молоді в останні роки погіршився чи покращився?

3. Як можна оцінити молодіжну політику органів місцевої влади в останні роки? Чи є вона послідовною, чи її заходи є лише «відпрацюванням» бюджетних коштів? Чи помітили ви якийсь прорив або модернізацію в молодіжній політиці (на прикладі програми «Молодь»)?

4. Програма «Молодь»має за мету такі очікувані кінцеві результати:

створення сприятливих умов для соціального становлення та розвитку молоді міста;

формування високого рівня позитивного світогляду молоді на ґрунті розвиненого почуття патріотизму, національної самосвідомості, духовно-моральних, культурних, загальнолюдських цінностей;

забезпечення якісно нового рівня інформованості та обізнаності молоді з життєво значущих питань;

позитивні зрушення у вирішенні проблеми зайнятості міської молоді;

поліпшення становища молодих сімей міста Миколаєва;

зниження рівня антигромадських, негативних проявів у молодіжному середовищі міста.

Проаналізувати по кожному пункту можливість досягнення цих цілей за допомогою представленої програми «Молодь». На скільки програма «Молодь» відповідає задекларованим очікуваним результатам? При такій структурі програми, скільки років знадобиться, щоб досягти поставлених результатів?

5. Що можна та слід змінити в політиці місцевих органів влади, в програмах розвитку молоді, щоб підвищити ефективність використання обмежених бюджетних коштів?
Результатом проведення фокус-групи мало стати вироблення висновків з приводу існуючого процесу прийняття рішень під час розробки міських програм розвитку молоді та надання рекомендацій щодо його покращення. ^ 6.2. Структура учасників фокус-груп
Всього в опитуванні взяли участь 34 особи.

Розподіл респондентів за віком представлено на рис.2.



Рис. 2. Розподіл учасників фокус-групи за віком

Як видно з рис.2 найбільш активними і зацікавленими виявилися учасники віком від 18 до 25 років, майже вдвічі менше були присутні учасників віком 25-32 роки та незначна частка групи 32-39, переважну кількість якої становила група «депутати».

Дослідження проводилося у приміщенні Молодіжного центру (вул. М. Морська, 1) для двох груп («студентство», «молодіжні організації») та у міськвиконкомі (група «депутати»). Всі учасники позитивно віднеслися до ініціативи проведення подібного дослідження.

^ 6.3. Оцінка якості молодіжної політики, що проводиться у Миколаєві
Обговорення проблем розвитку молоді й МКП «Молодь» під час проведення фокус-груп по окремих питаннях дало змогу визначити:

1. Основними групами впливу у місті на розвиток молоді є: виконавча влада (відповідні управління, підрозділи, вузи), неурядові організації та об’єднання громадян (молодіжні громадські організації, фонди, самоврядування, тощо), молодь, сім’я, місцева громада. Відповідальність між ними розподіляється рівними частинами.

При зануренні у це питання учасники, які віком від 35 років, зазначили, що найбільш вагомий вплив на молодь має сім’я, а саме, сімейне виховання (80%).

Також можна відмітити, що поділяючи питання «міри» на складові, то в напрямку надання освіти, створення сприятливих умов для самореалізації, роботи для молоді, найбільшу відповідальність несе влада, майже 90%. При цьому соціальна активність, організація дозвілля на 60% залежить від самої молоді.

2. Учасники позначили такі потреби молоді (за ранжуванням):

забезпеченість доступним житлом;

трудова зайнятість (перше робоче місце);

організація змістовного дозвілля (в т.ч. через самореалізацію);

освіта;

здоров’я;

сім’я;

безпека.

інше.

В цілому, при відслідковуванні тенденцій за останні роки, рівень задоволеності життям молоді учасники відмітили як «низький рівень задоволеності».

Учасники вказали на активізацію процесів самоорганізації молоді, що свідчить про позитивні зрушення у стані її особистісного розвитку, та є вірогідними передумовами формування громадянського суспільства.

Зокрема учасники групи «студентство» закцентували, що розвиток молоді за останні роки покращився; більш розвинутим є студентське самоврядування, але йому не вистачає консолідованості у вирішенні суттєвих питань (підняття рівня стипендій, введення пільгового проїзду у міському транспорті, поліпшення умов проживання у гуртожитках, тощо).

Група «молодіжні організації» зазначила, що зараз у молоді не має ідеального прикладу, на який можна рівнятися. Державою та місцевою владою недостатньо створені умови для самореалізації молоді.

Група «депутати» відмітила, що непослідовність у молодіжній політиці (відсутність ідеології) з боку держави створює передумови того, що зараз молодь не має «мрію»; у молодіжному середовищі відбувається розшарування, в результаті якого більшості мало що треба від життя, які живуть сьогоденням, а меншість намагається самостійно творити і розбудовувати загальне для всіх майбутнє.

3. Переважною більшістю учасників дослідження місцева молодіжна політика визначена незадовільною або на низькому рівні (прим.: при чому це відмітили й самі депутати, які і затверджують програми для молоді й, зокрема, програму «Молодь»). При цьому всіма учасниками наголошено на тому, що за останні роки молодіжна політика не мала суттєвої модернізації та якогось прориву. Позитивним має те, що молодіжна політика в місті існує. І це під сумнів ніхто з учасників не ставив.

Важливо відмітити наступне:

студентство і деяка кількість представників молодіжних НУО є необізнаними про існування окремих програм для молоді, зокрема про зміст програми «Молодь»;

у депутатів спостерігається низька зацікавленість в таких програмах як «Молодь», оскільки тут не розглядаються питання міської землі або освоєння великих бюджетних коштів;

щодо заходів, які є лише «відпрацюванням» бюджетних коштів, то таких заходів за останні 3 року збільшилося (кількість участі влади у комерційних проектах перебільшує кількість соціально-орієнтовних, а саме, стало більше великих яскравих