Реферат: Прізвище студента, група

Теми ІНДЗ з теорії літератури

для студентів 4 курсу філологічного факультету


Головні теоретичні концепції літературознавства ХХ століття (історіографічний аспект)


№

п/п

Тема

Прізвище студента, група



Літературна теорія і літературознавчий метод






Поняття літературознавчої школи.






Сутність антипозитивістського перелому в гуманітарних науках.






Феноменологізм у філософії та літературознавстві.






Внесок Романа Інгардена в теорію літератури.






Значення “Курсу загальної лінгвістики” Ф. Де Сосюра для розвитку літературознавства.






Природа лінгвістичного знака.






Літературний твір як знак.






Головні засади і поняття психоаналітичної критики: фройдизм у літературознавстві.






Теорія археотипів К. Г. Юнга.






Теорія археотипів Н. Фрая.






Структуралізм у літературознавстві.






Ян Мукаржовський як теоретик літератури.






Внесок Р. Барта в розвиток новітнього літературознавства.






Засвоєння засад семіотики в літературознавстві.






Структура літературно-художнього твору. (на основі джерел).






Літературно-художній твір і текст (з оглядом праць).






Теорія діалогізму М. Бахтіна.






Передумови і становлення рецептивної естетики.






Теорія читацького відгуку (американський варіант).






Сутність постструктуралізму, його чільні представники.






Вплив Жака Дерріди на сучасне літературознавство.






Поняття інтертекстуальності (роль Ю. Крістевої в розробці).






Рецептивна естетика і поетика.






Рецептивна естетика ігерменевтика (дотичність і відмінність).






Основні поняття наратології.






Поняття постколоніальної критики: виникнення, головні проблеми.






Феминізм у літературознавстві. Український варіант.






Внесок Івана Франка у теорію літератури.






Методологічна ситуація в сучасному українському літературознавстві.






Проблеми систематизації традиційних теоретико-літературних понять і термінів та їх координація з новими поняттями і пропозиціями


31.
^ Письменник (автор) як продукт соціально-культурного розвитку.



32.

Письменник як продуцент (творець) художнього світу.




33.

Образ та образність як загальноестетичні категорії, їх літературознавчий аспект.




34.

Структура літературно-художнього твору і проблема тексту.




35.

Текст, знак, підтекст, контекст.




36.

Мовний шар (рівень) структури літературно-художнього твору і сучасні теоретичні пропозиції; інтертекст, інтертекстуальність, дискурс.




37.

Тропи і фігури мови художнього твору з погляду неориторики.




38.

Метрико-ритмічна організація віршового і прозового тексту. Ритм і смисл.




39.

Основні проблеми наратології: поняття, терміни. Українські традиції, напрацювання зарубіжних учених.




40.

Поняття про дискурс і дискурсивну практику; типи дискурсу.




41.

Текст і дискурс, становлення і взаємовідношення цих понять/термінів.




42.

Читач (адресат) як теоретико-літературна проблема.




43.

Читач реальний (фізичний) і читач ідеальний (імпліцитний, віртуальний), їх роль у літературній комунікації.




44.

Структура читацького досвіду, поняття “горизонту читацьких сподівань (очікувань)”, читацької компетенції.




45.

Аспекти літературноїрецепції. Співвідношення української та іншомовної термінології.




46.

Проблеми тлумачення (інтерпритації) літературного твору/тексту, вітчизняні традиції і сучасні зарубіжні дискусії.




47.

Поняття історико-літературного процесу і літературного життя, їх співвідношення.




48.

Основи і проблеми періодизації літературного процесу.




49.

Проблема літературної норми, канону, традиції і новаторства.




50.

Традиційне і проблематично-дискусійне в родо-видо-жанровому розмежування словесного мистецтва (художньої літератури).




51.

Багатозначність поняття <стиль> в сучасному літературознавстві.




52.

Історична змінюваність (діалог) стилів, напрямів, течій в історико-літературному процесі; стадіальність розвитку літератури в контексті естетичної свідомості.




53.

Літературознавча компаративістика: історичне становлення, основні національні школи.




54.

Внесок М. Драгоманова та І. Франка в порівняльно-історичне вивчення української літератури.




55.

Роль літературної рецепції в компаративістичних студіях.




56.

Поетика, риторика (неориторика), наратологія: їх взаємовідношення.




57.

Література, літературознавство в умовах постмодернізму.




58.

Постмодернізм і постструктуралізм як явища і поняття.




59.

Герменевтика і деконструкція, їх статус і роль в сучасній гуманітарній науці, зокрема в літературознавстві.




60.

Розвиток теорії літератури в Україні: етапи, основі центри, чільні постаті, особливості.