Реферат: Пошук І моделювання морально-етичних стандартів батьківства

ПОШУК І МОДЕЛЮВАННЯ

МОРАЛЬНО-ЕТИЧНИХ СТАНДАРТІВ БАТЬКІВСТВА

Т.І.Бессонова, кандидат психологічних наук

доцент кафедри прикладної психології

Севастопольського міського гуманітарного університету

Історія питання і актуальність проблеми. Залежно від стадії розвитку в різні тимчасові інтервали морально-етичний статус батьків розглядався самим різним чином і мав визначаюче значення для становлення особистості дитини (Піфагор, Сократ, М.Ф.Квінтіліан, Я.А.Коменській, І.Г.Песталоцці, Г.С.Сковорода, Ф.А.Дістервег, Р.Оуен, П.Д.Юркевіч, С.Т.Шацький, А.С.Макаренко, В.О.Сухомлинський і ін.). Аналіз концепцій і моделей сімейного виховання показує, що морально-етичні стандарти батьківства беруть свій початок в двох джерелах: у філософії XVIII століття і в психології особистості (початок XX століття, тобто в психоаналітичних концепціях).

Сучасні умови розвитку України визначають підвищений інтерес суспільства до питань виховання підростаючого покоління у дусі гуманістичних ідеалів і загальнолюдських цінностей, але цей процес, поки що багато в чому обмежується зовнішніми змінами, не зачіпаючи глибинних основ взаємостосунків між людьми, зокрема, і в системі відносин «батьки-діти». Тому психолого-педагогічна наука і практика потребують досліджень, які розширяють і зміцнюють розуміння основ гуманного батьківства, направленого на методичне опрацьовування особистісно-орієнтованого, соціально-психологічного, філософсько-етичного підходів для визначення умов формування морально-етичного ідеалу батьківства, що враховує як індивідуальність, внутрішні мотиви, духовні потреби кожного із батьків, так і загальні морально-етичні стандарти.

Актуальною проблемою наших досліджень за останні п'ять років стала проблема самопосилення батьків через підтримку змін їх каузальних атрибуцій і особистісного розвитку. За твердженням П.І.Люблінського, «психологи і педагоги, які поставлять собі мету розуміння і моделювання батьківства, як захисного кола дитини, повинні будуть зануритися в духовний досвід людства минулого і теперішнього часу і відшукати єдино правильну морально-етичну формулу батьківства» [3,с.78]. Дослідницькі програми по пошуку морально-етичної парадигми батьківства, в цілому не змінили свого фокусу дослідження, але придбали характер метадосліджень завдяки великій дослідницькій роботі студентів і розширення проблематики запитів на адресну допомогу установ освіти м.Севастополю.

^ Теоретичні основи та практичний пошук. Сьогодні спостерігається помітне збільшення досліджень, присвячених вивченню психологічних аспектів морально-етичних проблем, але лише деякі з них торкаються проблеми батьківства. Проте, цінність представляють роботи Б.А.Ананьева, Г.О.Балла, І.Д.Беха, А.А.Бодальова, А.Ф.Бондаренко, Ф.Е.Василюка І.В.Дубровіной, І.С.Кона, А.О.Петровського, І.А.Трухіна, Т.С.Яценко, і ін.

Розроблені нами положення ефективного батьківства включають принципи, стилі, системи, моделі, закони, які допомагають батькам, перш за все, бути мудрими і відповідальними. Принципи визначають норми батьківських відносин до дітей: не нашкодь дитині, люби її всім серцем, йди разом з дитиною по життю знань, виховуй розумом і серцем, зроби дитину своїм соратником і помічником по життю. Це основа любовної педагогіки (Ш.А.Амонашвілі), педагогіки добра (І.Д.Бех), гуманістичної психології (І.Н.Авдєєва, Г.О.Балл, Б.В.Зейгарник). Реалізація науково-дослідної і пошукової діяльності по темі «Морально-етичні стандарти батьківства» в рамках проекту «Батьківствознавство» допомогла збудувати модель батьківства і адаптувати її структурні компоненти, наприклад шкалу морально-етичної відповідальності, що включає: 1) морально-етичну рефлексію батьків (здатність швидкого і глибокого розуміння моральних і аморальних аспектів власних комунікативних інтенцій, це здатність рефлексувати дію чинників, які перешкоджають відповідальній поведінці в батьківстві); 2) морально-етичну мотивацію батьків (глибоке внутрішнє прагнення особистості створювати етичну атмосферу взаємодії з дитиною); 3) батьківську моральну інтуїцію (свідомий компонент особистості, коли вона вмить усвідомлює і віддає перевагу гуманістичним цінностям на відміну від антигуманних, аморальних, егоцентричних і прагматичних); 4) морально-етичні цінності батьківства (компонент, який синтезує і інтегрує в єдиний особистісний гештальт, такі психологічні утворення батьків як світогляд, установки, інтереси, ідеали); 5) екзистенціальну відповідальність – компонент, який відповідає за чітке усвідомлення суб'єктом значення життя з дитиною (власні цінності)

Висновки: Морально-етичні стандарти як підстави для будь-якої діяльності мають педагогічне, філософське, психологічне коріння. Вони історично детерміновані, складні і різноманітні. Об'єм знань, умінь і навиків, якими повинні володіти батьки, постійно розширяється, що передбачає систематичний розвиток особистості батьків, підвищення їх «кваліфікації». Робота батька – це найважча в світі робота. В той же час, морально-етичні стандарти повинні бути збудовані як непорушні закони ефективного батьківства. Основною детерминантою, яка визначає зміну внутрішнього світу особистості дитини, є ціннісні орієнтації і морально-етичні якості її батьків. Вони завжди етичні настільки, наскільки духовно розвинені.

Ключові слова: батьківство, морально-етичні стандарти батьківства, морально-етична відповідальність.


Список використаних джерел

Балл Г.А. Норма деятельности – категория педагогическая // Педагогика. – 1992. - №3, 4. – С.43-48.

Балл Г.О. Гуманістичні засади педагогічної діяльності // Педагогіка і психологія. – 1994. – № 2. – С. 3–11.

Люблинский П.И. Психология личности ребёнка и социальный коллектив. – М., 1967.