Реферат: Проблеми адаптації молодших школярів

Проблеми адаптації молодших школярів

Павлікова Г. В., Головська І. Г.


Адаптація як прояв характеризує типова поведінка, відношення і результативність діяльності людини в умовах середовища, як віддзеркалення його пристосування до неї. За проявами людини можна судити про міру її адаптованості до певних умов середовища в даний період часу. Природа сформувала схильність людини до соціальної адаптації і адаптаційних процесів в різному середовищі його життєдіяльності. Такі можливості у кожної людини свої, і вони дуже значні. Завдяки ним люди успішно пристосовуються до умов обстановки, у тому числі до виключно складним і несприятливим.

На складність і значущість періоду, пов'язаного з адаптацією дитини в школі, вказують дослідження Бітянової М.Р., Врублевської М.М., Вульфом Б.З., Корель Л.В., Максимова М.В., Дарвіш О.Б., які вказують на те що, саме в початковій школі починають формуватися системи відносин дитини зі світом і самим собою, ті стійкі форми взаємин з однолітками і дорослими та базові навчальні установки, які в істотній мірі визначають надалі успішність його шкільного навчання, ефективність стилю спілкування, можливості особистісної самореалізації у шкільному середовищі, за яким магістральним шляхом піде розвиток школяра в найближчі роки, чи буде в період адаптації закладений соціальний та інтелектуальний фундамент подальшого розвитку.

Метою роботи є вивчення особливостей учбової адаптації в молодшому шкільному віці.

Адаптація як результат є свідоцтвом того, в якій мірі дитя пристосоване до середовища життєдіяльності, даним умовам і наскільки її поведінка, стосунки і результативність діяльності відповідають віку, соціальним нормам і правилам, прийнятим в цьому соціумі. Відносно дитини, вона — показник її соціального розвитку і виховання, міри її відповідності або невідповідності основній масі однолітків. Іншими словами — це оцінка відповідності (невідповідності) соціального розвитку дитини її віку. У першому випадку її поведінка, взаємини з дітьми і дорослими, результативність в навчанні і іграх природні і не відрізняються від інших. Вони є результатом її соціалізації і виховання. Така оцінка може мати місце в умовах дитячого садку, школи, вдома.

Показниками успішної соціальної адаптації дитини є її задоволеність цим середовищем, активність самопроявву і набуття відповідного досвіду.

Так, входивши в шкільну систему, дитина потрапляє в нове для себе середовище. І необхідність знаходження в цьому (чужою її звичкам, умінням) середовищі зіштовхує дитину з масою проблем, з якими, частенько, поодинці вона не в силах впоратися.

Актуальність проблеми дослідження. Соціальна адаптація дітей молодшого шкільного віку є однією з актуальних проблем, що стоять перед педагогічною наукою і практикою. Зверненність до даної проблеми обумовлена зміною парадигм, орієнтованих перш за все, на особу школяра і що фіксують потребу в соціально адаптованих учнях. Ранній початок навчання, інтенсивні учбові програми, об'єм інформації, що збільшився, підвищення вимог до освіти, бажання розвинути розумові здібності дітей, їх творчу активність в загальноосвітній практиці не завжди поєднуються з можливостями збереження і зміцнення їх здоров'я. Це породжує ще одне протиріччя між потребою у формуванні творчої, самостійної, гуманної, внутрішньо вільної, всесторонньо розвиненої особи, здатної цінувати себе і інших, що вимагає великих зусиль від неї самої, і необхідністю збереження фізичного і психічного здоров'я дітей.

Для дослідження проблем адаптації молодших школярів використовувались наступні методики: диагностика уровня школьной мотивации у учащихся начальной школы  (авт. Н.Г.Лусканова),анализ детских рисунков на тему: «Что тебе нравится в школе»,методика «Графічний диктант» за Д. Ельконіним.

В результаті порівняльного аналізу комплексної багатомірної діагностики було виявлено: у багатьох дітей виявлено достатньо високий рівень шкільної мотивації (14-20 %), але також є діти з «дошкільною позицією» (40-53 %), тобто, дитина хоче навчатися у школі, але й хоче зберегти дошкільний образ життя; у більшості дітей (46-27%) виявляються особливості в пізнавальній сфері, ускладнення в стосунках з однолітками. Ці діти слабо встигають в основних предметах: математиці, українській мові, читанню. При аналізі мотиваційної готовності до шкільного навчання всі перераховані учні мають « дошкільну позицію» . У цих дітей занижена самооцінка, вони відчувають тривогу в своєму відношенні до школи.

Таким чином , можемо зробити такі висновки. Адаптація – дуже важливий процес. Результатом адаптації є перетворення (еволюція) системи якостей особи, умінь і навиків, забезпечуючих успішність подальшої життєдіяльності дитини в школі. Особливе значення адаптація молодших школярів повинна представляти для вчителів і батьків, на яких лягає вся відповідальність за їх вихованців і дітей, майбутніх підлітків. Лише успішна адаптація в молодшому віці сприяє подальшому розвитку дитини як особистості в майбутньому.


Список використаної літератури

1.Велитченко Л.К. Педагогічна взаємодія і методичні основи психологічного аналізу. – Ніжин 2006 р - 302 с.

2. Гордієнко В . Психологія особистості в біографії, подіях, портретах. – Видавний дім «Києво-Могілянська академія» 2007 р - 304 с.