Реферат: Системний розвиток закладу нового типу навчально-реабілітаційного центру: від прогресивних ідей до інноваційної практики

Системний розвиток

закладу нового типу -

навчально-реабілітаційного центру:

від прогресивних ідей до інноваційної

практики

Будь-яке реформування навчального закладу перспективне лише тоді, коли воно проводиться системно, охоплює весь комплекс проблем, працює на випередження, спрямоване на інноваційний тип розвитку, який, врешті-решт, реалізує принципи і підходи педагогіки життєтворчості. За такими принципами впродовж багатьох років здійснює інноваційно-пошукову роботу науково-педагогічний колектив навчально-виховного закладу нового типу – Хортицький національний навчально-реабілітаційний багатопрофільний центр (м. Запоріжжя). Вагомі здобутки закладу на шляху інноваційного розвитку були досягнуті завдяки безперервному поступу педагогічного колективу впродовж декількох десятиліть. 3 1961 року, коли почала існувати на Запоріжжі санаторна школа-інтернат № 8, життєдіяльність закладу завжди характеризувалася бурхливим, невпинним розвитком, прагненням до творчих перспектив, розбудовою нової практики навчання і виховання дитини. Тут завжди працювали люди, які здатні віддавати своїй справі частину себе, свого серця.

За роки свого існування школа-інтернат багаторазово ставала майданчиком для перевірки на «слушність» педагогічних ідей, апробації їх на практиці, бо саме практика слугує нам критерієм істини. Саме шлях експерименту було обрано працівниками школи-інтернату для створення нової педагогічної системи в умовах динамічних перетворень у суспільному житті, експерименту комплексного, всеохоплюючого, довготривалого.

Джерело інноваційної експериментальної роботи закладу можна простежити з моменту започаткування на його базі експерименту Всеукраїнського рівня «Комплексна медична, психологічна, соціально-педагогічна реабілітація вихованців санаторних шкіл-інтернатів» (наказ № 56 від 12.03.1993 р. Міністерства освіти і науки України). Експеримент з проблем комплексної реабілітації вихованців здійснювався впродовж 1993-1999 років на виконання Національної програми «Діти України». Вже тоді інтенсивний новаторський пошук педагогічного колективу дозволив дійти висновку, що ефективність психологічної та соціально-педагогічної реабілітації дітей з особливостями психофізичного розвитку підвищується за умови їх спільного навчання разом зі здоровими однолітками. Позитивний досвід педагогічного колективу зумовив подальше розгортання інноваційної пошуково-дослідницької роботи в рамках Всеукраїнських експериментів «Соціальна адаптація та інтеграція в суспільство дітей з особливостями психофізичного розвитку шляхом їх навчання у загальноосвітніх навчальних закладах»; «Проектування та практичне забезпечення компетентнісно спрямованого інноваційного розвитку Хортицького навчально-реабілітаційного багатопрофільного центру» (наказ Міністерства освіти і науки України № 147 від 03.03.2006 р.); «Соціальна адаптація та інтеграція в суспільство дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, шляхом запровадження їх інклюзивного навчання» (наказ Міністерства освіти і науки України № 1087 від 01.12.2008 р.).

Підтвердженням плідних здобутків експериментальної діяльності закладу стало надання йому у 2007 р. статусу інноваційного (наказ Міністерства освіти і науки України № 229 від 22.03.2007 р.), а в 2010 р. – статусу національного закладу (Указ Президента України № 76/2010 від 28.01.2010). У змісті цих документів зазначено, що заклад удостоєний визнання внаслідок його вагомого внеску в розвиток вітчизняної освіти, розроблення і практичної реалізації інноваційних технологій комплексної медичної, психолого-педагогічної, соціальної реабілітації дітей та молоді з особливими освітніми потребами.

Під керівництвом Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки України, Інституту спеціальної педагогіки НАПН України, за підтримки місцевих органів та завдяки реалізації педагогічних інновацій у навчально-виховному процесі, запровадженню сучасних лікувальних реабілітаційних технологій, працівникам освіти вдалося пройти шлях розв’язання проблем хворої дитини, дитини-інваліда, її повноцінного творчого розвитку та самовизначення в суспільстві. Розроблено інноваційні принципи організації реабілітаційної освіти, здійснено оновлення змісту, форм, методів становлення особистості вихованця як суб’єкта життєтворчості, створено сприятливі умови для збереження, відновлення та подальшого удосконалення його фізичного, психічного, соціального і духовного здоров’я.

Нині Хортицький національний навчально-реабілітаційний багатопрофільний центр – це заклад багатоступеневої освіти, який забезпечує умови для відновлення здоров’я, соціальної адаптації, творчого саморозвитку, професійного самовизначення дітей, що мають органічні та функціональні захворювання внутрішніх органів та систем або вади психофізичного розвитку.

Результатом багаторічної експериментальної роботи стала низка організаційних, змістових і технологічних нововведень, які забезпечують високу якість навчально-реабілітаційного процесу в закладі.

Організаційні нововведення:

збагачений реабілітаційний простір закладу освіти;

спеціальні класи (групи);

різновікові виховні групи;

інтегровані класи (із залученням дітей з особливостями психофізичного розвитку);

клубно-студійна система позанавчальної виховної роботи;

факультет соціально-трудової адаптації;

психологічна служба;

кабінет здоров’я та самореабілітації;

служба соціальної реабілітації дитини;

учнівсько-студентське самоврядування;

реабілітаційний театр «Інклюзив»;

11 проблемно-пошукових лабораторій, які досліджують найбільш актуальні проблеми компетентнісно спрямованої, інклюзивної освіти.

Змістові нововведення:

програма розвитку життєвої компетентності вихованців за основними сферами життєдіяльності людини;

корекційно-розвивальні програми за напрямами корекційної діяльності;

програми забезпечення реабілітаційного компонента в навчальній діяльності;

підручники та навчальні посібники для початкової школи і класів педагогічної підтримки урахуванням реабілітаційного компонента;

корекційно-розвивальні методики;

методики загальнофізичної реабілітації;

методики соціально-трудової адаптації;

особистісно зорієнтована профорієнтація.

Технологічні нововведення:

проективно-рефлексивна технологія навчання;

виховна технологія проективного життєздійснення;

технологія досягнення життєвого успіху учнями Хортиць-кого національного навчально-реабілітаційного багатопрофільного центру;

технологія реабілітації мистецтвом;

технологія реабілітації через спілкування з природою;

технологія студентсько-учнівського самоврядування;

технологія індивідуалізованого моніторингу освітньо-реабілітаційного процесу;

технологія роботи медико-психолого-педагогічного консиліуму;

проектна технологія;

технологія роботи кабінету здоров’я та самореабілітації.

Система нововведень закономірно зумовила виникнення синергетичного ефекту – становлення Хортицького національного навчально-реабілітаційного багатопрофільного центру як школи нового типу – Школи майбутнього, що відповідає світовим і вітчизняним пріоритетам модернізації у сфері освіти та має наступні характерні риси.

По-перше, глибока психологізація навчально-виховного процесу, оволодіння педагогами, вихователями сучасними психолого-педагогічними діагностиками вивчення особистості, надання консультативної допомоги батькам, учням у саморозвитку та самореалізації.

Забезпечуючи діагностико-прогностичну функцію, соціально-психологічна служба центру допомагає педагогічному колективу, медикам забезпечити нову якість комплексної реабілітації дітей на основі педагогіки життєтворчості. За програмою психолого-педагогічної реабілітації реалізується система діагностичних, корекційних, профілактичних і розвивальних заходів, спрямованих на забезпечення оптимального функціонування всіх підструктур психічної сфери особистості, що є основою для самореалізації кожної дитини, розвитку обдарованих дітей та актуалізації компенсаторних можливостей особистості у вихованців з серйозною соматичною патологією. З метою підвищення психолого-соціальної компетентності вихованців, розвитку їх здібностей сплановано роботу тренінгових груп, диференційовано відповідно до психологічної проблематики та перспективної динаміки реабілітації. Принципово новим є створення збагаченого педагогічного середовища, яке органічно поєднує медичну, психологічну, педагогічну і соціальні складові.

По-друге, комплексне застосування медичних та психолого-педагогічних заходів у створенні єдиного збагаченого педагогічного середовища має синергетичний ефект – ефективність комплексного впливу значно перевищує сумарну ефективність тих самих заходів у випадку їх окремого застосування. Особистісна зрілість та усвідомлена сформованість механізмів саморегуляції та психологічної компенсації значно полегшують подолання соматичного захворювання, зменшують його значущість для індивідуальної самоактуалізації. Так само медична підтримка сприяє формуванню впевненості у собі, озброює людину засобами самоконтролю та підтримання свого організму в активному стані. Система психолого-педагогічної реабілітації Хортицького національного навчально-реабілітаційного багатопрофільного центру складаєшся із психологічної діагностики, реабілітаційного впливу, профілактики відхилень у розвитку, які поєднуються єдиним концептуальним поглядом на особистість вихованця як суб’єкта освітньо-реабілітаційного процесу.

По-третє, переорієнтація із діяльнісного на особистісно зорієнтований підхід у процесі здійснення комплексної реабілітації дитини. У закладі простежується принципово інший підхід до розуміння суб’єктної активності. Суть його зводиться до того, що учень є не лише продуктом навчання, лікування: кожен вихованець – носій індивідуального, особистісного досвіду. Він, передусім, прагне до розкриття власного потенціалу, даного йому від природи в силу індивідуальної організації, і потрібно лише допомогти йому; створивши для цього відповідні умови. У процесі психолого-педагогічної реабілітації дбають про підвищення особистісної ресурсозабезпеченості суб’єктів реабілітаційного процесу завдяки оволодінню метанавичками рефлексії, цілепокладання, прийняття рішень, комунікації тощо. Ефективність реабілітаційного процесу забезпечується завдяки пріоритетній орієнтації на потреби «Я»-суб’єкта.

Найважливіші складові збагаченого психолого-педагогічного простору:

постійна рефлективна насиченість;

залучення кожного учня до діяльності різних групових суб’єктів, сформованих за різними механізмами;

індивідуальна консультаційно-корекційна робота.

По-четверте, впровадження принципово нових підходів до відновлення здоров я, які передбачають глибоку діагностику фізичного стану організму дитини, лікування та реабілітаційні заходи з використанням прогресивних досягнень у галузі медичної науки та практики сучасного медичного обладнання. Зміст та етапи медичної реабілітації визначаються для кожної дитини відповідно до ступеня порушення її захисно-пристосувальних властивостей.

По-п’яте, оновлення навчально-виховного процесу, педагогічних технологій на основі провідних ідей педагогіки життєтворчості. Педагогічним колективом ведеться активний пошук щодо побудови індивідуального розвивального педагогічного процесу. Особлива увага звертається на розроблення та реалізацію індивідуальних програм розвитку і саморозвитку кожного учня. Організація особистісно зорієнтованого навчання спрямована на розроблення педагогічними працівниками технологій, мета яких – не нагромадження знань, умінь, а постійне збагачення досвідом творчості, формування механізму самоорганізації та самореалізащї особистості кожного учня. В основу навчальних програм закладаються умови для оволодіння тими видами діяльності, які дають учням широку орієнтацію в системі суб’єкт-суб’єктних відносин, де вони виступають як активні творці цих відносин. Коротко сформулюємо основні вимоги до розроблення дидактичного забезпечення особистісно зорієнтованого навчально-реабілітаційного процесу:

навчальний матеріал має забезпечувати виявлення змісту суб’єктного досвіду учня; його постійне перетворення;

активне стимулювання учня до самостійної діяльності, зміст і форму якої повинні забезпечувати можливість самоосвіти, саморозвитку у ході оволодіння знаннями;

конструювання і організацію навчального матеріалу, який дає можливість учневі обирати його зміст, вид і форму при виконанні завдань, розв’язуванні задач;

виявлення й оцінку способів навчальної роботи, якими користується учень самостійно, продуктивно;

при введенні метазнань, тобто знань про прийоми виконання навчальних дій, необхідно виділяти загальнологічні та специфічні предметні способи навчальної роботи з урахуванням їх функцій в особистісному розвитку;

освітній процес має забезпечувати побудову, реалізацію, рефлексію, оцінку учня як суб’єкта діяльності.

Розбудова інноваційної педагогічної системи Хортицького національного навчально-реабілітаційного багатопрофільного центру відбувається через зміну традиційних підходів на компетентнісно зорієнтований та проектний, які повністю відповідають контексту розвитку національної системи освіти, провідним освітнім пріоритетам і перспективам. Головним вектором цієї інноваційної трансформації виступає впровадження в закладі проектної технології, перевагами якої є:

зростання пізнавальної активності, свідомості та суб’єктної позиції учнів у навчальній і виховній сферах життєдіяльності;

застосування на практиці засвоєних знань, сформованих умінь і навичок, їх трансформація у ключові життєві компетенції;

формування уявлень про цілісність світу, репрезентованих у міжпредметних зв’язках, які інтегрують знання з різних наукових галузей;-

розширення та збагачення життєвого досвіду школярів;

оволодіння алгоритмом проектно-технологічної діяльності, який поширюється в сучасному суспільстві;

формування вміння адаптуватися до швидкозмінних умов життя;

формування культури дослідницької діяльності та евристичної активності.

Проведення в Хортицькому національному навчально-реабілітаційному багатопрофільному центрі уроків-проектів, уроків з елементами проектної діяльності, а також виховних заходів проектного характеру забезпечує досягнення життєвих результатів і в цілому – готовність школярів застосовувати метод проектів для розв’язання життєвих проблем у своєму житті.

По-шосте, переосмислення виховання з позицій життєтворчості особистості, плекання базової культури. Подолано вульгарний підхід до виховання як процесу бездоглядного впливу на особистість, маніпулювання учнем. Конструктивним є розуміння виховання як процесу розвитку і саморозвитку дитини – суб’єкта культури і власної життєтворчості, передачі їй творчих і соціокультурних цінностей у процесі особистісної взаємодії та діалогічного спілкування педагога і учня. Виховні технології у Центрі визначають як науково обґрунтований вибір операційної особистісної взаємодії педагога та учня у контексті надання йому компетентної допомоги у життєвому самовизначенні, розробленні життєвої стратегії, індивідуальної програми розвитку і саморозвитку. Акцентуючи увагу на проблемах людинознавства, педагогічний колектив стимулює людські форми багатства – потребу в саморозвитку, самореалізащї, в досягненні своєї «акме» – вершини професіоналізму і компетентного вибору. Однак, потрібно усвідомлювати, що педагогічна наука і практика перебувають на початковому етапі освоєння прогресивних виховних технологій, які б не маніпулювали учнями, не замінювали одну ідеологему іншою, а сприяли б розкриттю сутнісних сил особистості, підносили її до вершин життєтворення у суперечливому світі ринкової економіки, альтернативних цінностей.

По-сьоме, соціологічне забезпечення навчально-реабілітаційного процесу, постійний моніторинг громадської думки учнів, учителів у процесі створення інноваційного навчального закладу. Соціологічна діагностика різних аспектів реформування навчально-виховного процесу дозволяє адміністрації, педагогічному колективу вносити корективи до навчальних та виховних технологій, максимально враховувати громадську думку.

По-восьме, планомірна експериментально-пошукова робота щодо створення системи комплексної реабілітації вихованців, досягнення нової якості навчання і виховання як суб’єктів культури і власної життєтворчості. Оскільки на даний час в Україні розроблення технолого-методичного забезпечення компетентнісно спрямованої реабілітаційної освіти знаходиться на стадії акумуляції і відбору найкращих зразків педагогічного досвіду, вчителі та вихователі Хортицького національного навчально-реабілітаційного багатопрофільного центру ведуть самостійний пошук у цьому напрямку в рамках науково-дослідницької роботи. Високій її ефективності сприяє створення в закладі лабораторії реабілітаційної педагогіки, метою діяльності якої є інноваційно-методичне забезпечення освітньо-реабілітаційного процесу закладу нового типу. Лабораторія реабілітаційної педагогіки є опорним підрозділом для діяльності одинадцяти проблемно-пошукових лабораторій, до складу яких входять педагоги закладу та студенти багатопрофільного коледжу. Очолюють такі об’єднання педагоги, які мають досвід проведення дослідно-експериментальної роботи. Проблематика роботи лабораторій відображена в їхніх назвах:

Лабораторія розвитку життєвих навичок молодших школярів.

Лабораторія педагогічної реабілітації.

Лабораторія самопрезентації особистості.

Лабораторія життєтворчих технологій в освітньому процесі.

Лабораторія формування життєвої компетентності дітей з особливими потребами.

Лабораторія соціології та історії життя.

Лабораторія психології життєтворчості.

Лабораторія профільного самовизначення та формування професійної компетентності.

Лабораторія цільових виховних програм життєтворчості та життєвого проектування для дітей молодшого шкільного віку.

Лабораторія цільових виховних програм життєтворчості та життєвого проектування для дітей середнього шкільного віку.

Лабораторія цільових виховних програм життєтворчості та життєвого проектування для дітей старшого шкільного віку.

Проблемно-пошукові лабораторії є повноцінними науковими групами, діяльність яких включає всі усталені етапи проведення педагогічного експерименту: вивчення актуальності педагогічної проблеми та наявного досвіду її вирішення; розроблення новаторських програм, методик чи технологій, спрямованих на оптимізацію освітньо-реабілітаційного процесу; організацію моніторингу ефективності впровадження педагогічних розробок; апробацію результатів експериментальної роботи.

Робота лабораторій лежить в основі науково-експериментального розроблення та запровадження інноваційного змісту і технологій реабілітаційно-спрямованої освіти на засадах педагогіки життєтворчості особистості, поширення ідей реабілітаційної педагогіки.

Інтенсивний режим науково-експериментальної діяльності закладу спрямований на реалізацію головних завдань:

забезпечення умов для отримання вихованцями якісної освіти певного рівня (дошкільної, загальної середньої, професійно-технічної, вищої);

розвиток життєвої компетентності вихованців в умовах освітньо-реабілітаційного простору;

інтеграцію дітей-інвалідів у загальноосвітні класи, дошкільні та студентські групи на принципах інклюзивної освіти;

науково-експериментальне розроблення та запровадження інноваційного змісту і технологій реабілітаційно-спрямованої освіти на засадах педагогіки життєтворчості особистості;

пропаганду ідей реабілітаційної педагогіки;

методичне забезпечення, підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації кадрів для здійснення освітньо-реабілітаційної діяльності закладів системи освіти та соціального захисту.

Розроблена структурно-функціональна модель інклюзивної освіти Хортицького національного навчально-реабілітаційного багатопрофільного центру сприяла визначенню функцій і можливостей кожного структурного підрозділу закладу щодо реалізації принципу наступності інклюзивного навчання дітей з перших років життя до завершення професійного становлення в умовах навчального закладу. Модель передбачає неперервність і цілісність процесу соціалізації дитини завдяки роботі відділення ранньої соціальної реабілітації, дошкільного відділення, загальноосвітньої школи та багатопрофільного коледжу як структурних підрозділів Хортицького національного навчально-реабілітаційного багатопрофільного центру.

Розглянемо призначення кожного вказаного підрозділу закладу з точки зору його ролі в організації інклюзивного навчання.

Відділення ранньої соціальної реабілітації є першою ланкою в системі неперервної комплексної реабілітації вихованців Хортицького національного навчально-реабілітаційного багатопрофільного центру. Робота даного відділення має виключно важливе значення для успішної інклюзії, оскільки необхідність ранньої реабілітації дітей-інвалідів сьогодні визнана як науковцями, так і практиками одним із головних принципів відновлення здоров’я дітей. Варіативність інклюзивного процесу у відділенні ранньої соціальної реабілітації забезпечується роботою фахівців у трьох режимах: режимі консультативно-методичної допомоги, режимі денного перебування та режимі інтеграційного утримання.

Комплекс реабілітаційних заходів у відділенні ранньої соціальної реабілітації сприяє різнобічному розвитку більшості дітей, причому найбільш істотна позитивна динаміка спостерігається за такими напрямками розвитку як мова й мовлення, соціально-емоційний розвиток і самообслуговування.

Важливим структурним елементом системи інклюзивної освіти в Хортицькому національному навчально-реабілітаційному багатопрофільному центрі є дошкільне відділення, в якому освітньо-реабілітаційні послуги надаються дітям від 3 до 6-7 років з різними соматичними захворюваннями. В дошкільному відділенні продовжується та якісно збагачується процес соціалізації дітей з особливими освітніми потребами. Якщо у відділенні ранньої соціальної реабілітації соціалізація дітей можлива лише за умови постійного батьківського супроводу, то в дитячому садку малюк переходить на новий рівень спілкування з оточуючими, коли він вже більш самостійно, без перманентної опіки батьків, налагоджує взаємини з однолітками.

Перебування дітей у дитячому садку може бути цілодобовим або денним, що дозволяє знайти оптимальний для кожної дитини режим соціалізації. Як правило, дитина поступово переходить від денного перебування із супроводом рідних до цілодобового режиму, що зумовлено зростанням її психологічної готовності до більшої самостійності та оволодіння навичками самообслуговування.

По закінченні дошкільного відділення закладу курс комплексної реабілітації дітей з особливостями психофізичного розвитку продовжується в загальноосвітній школі з інклюзивним навчанням Хортицького національного навчально-реабілітаційного багатопрофільного центру. Впровадження особистісно зорієнтованого та компетентнісного підходів, використання корекцій-но-компенсаторних і розвивальних технологій забезпечує різнобічний розвиток, особистісне та професійне самовизначення, компетентніше зростання школярів.

Загальноосвітня школа є диференційованою: поряд зі звичайними класами на паралелі функціонують класи педагогічної підтримки, в яких створені умови для компетентнісного розвитку дітей із серйозними розладами здоров’я та розвитку, а також для дітей, які мають труднощі у навчанні, пов’язані з дисграфією, дислексією, дискалькулією тощо. Класи педагогічної підтримки функціонують як відкрита система, за умов успішної реабілітації учень може перейти до звичайного класу загальноосвітньої школи, що відповідає його віку.

Оптимізація інклюзії дітей з особливими освітніми потребами в загальноосвітній школі досягається завдяки постійному медико-психолого-педагогічному супроводу школярів, одним із ключових завдань якого є створення сприятливого соціально-психологічного мікроклімату в закладі, забезпечення активної участі кожної дитини у справах учнівського колективу. Загальноосвітню школу можна без перебільшень назвати визначальним етапом соціалізації дітей з особливими потребами, оскільки саме на етапі навчання в ній формується світоглядна позиція та ціннісні орієнтири особистості, закріплюється її індивідуальна модель взаємин з іншими людьми.

Особливе значення для виконання освітньо-реабілітаційної місії закладу має впровадження технології загальнофункціональної реабілітації, яка передбачає цілісність відновлення вітального та ментального здоров’я дитини. Метою реабілітаційного процесу за технологією загальнофункціональної реабілітації є формування власної життєвої спрямованості дитини на здоровий спосіб життя, який є Інтегральним станом фізичного, психічного, духовного, емоційного благополуччя людини з високими адаптивними якостями; вироблення дитиною життєвого кредо – здорового способу життя. Організаційною структурою процесу загальнофункціональної реабілітації визначено медико-психолого-педагогічний консиліум (МППК) як засіб управління комплексною діагностикою стану дитини, розроблення індивідуальних проектів реабілітації та моніторингу ефективності діяльності вихованців і фахівців щодо реалізації процесу загальнофункціональної реабілітації.

Впровадження технології проведення консиліуму дає змогу скоординувати роботу медико-психолого-педагогічного колективу щодо здійснення медичної, психологічної, соціально-педагогічної реабілітації вихованців закладу. Розглянемо напрями роботи фахівців за кожним з цих видів реабілітації.

Медична реабілітація включає наступні заходи:

різнобічна, поглиблена та систематична діагностика стану здоров’я школярів;

проведення профілактичних і лікувально-оздоровчих заходів;

організація реабілітаційно-доцільного розпорядку дня у варіативних заходах, а саме: оздоровчих прогулянках, теренкурах, лікувальній та оздоровчій гімнастиці, групах здоров’я, днях здоров’я, організації фізкультурних пауз під час проведення уроків та самопідготовок, пропаганді та привчанні до здорового способу життя, навчанні методів і прийомів самодопомоги, боротьби з хворобою;

корекція впливу несприятливих зовнішніх факторів;

організація здоров’язбережувального фізичного та трудового виховання;

організація роботи школи санітарно-гігієнічної освіти та самореабілітації;

підвищення вітального потенціалу дитини за допомогою фізіотерапевтичних засобів.

Психологічна реабілітація реалізується через:

проведення особистісно зорієнтованої та соціометричної психодіагностики;

організацію індивідуальних психологічних занять зі школярами;

проведення тренінгів спілкування, тренінгів особистісного зростання, рольових ігор, спрямованих на оптимізацію психологічного мікроклімату в дитячих колективах;

контроль та оптимізація навчальних навантажень;

зняття психоемоційного перенавантаження учнів;

забезпечення психологізації навчального процесу, розвиток психологічної культури суб’єктів освітньо-реабілітаційного процесу.

Соціально-педагогічна реабілітація здійснюється за напрямами:

діагностика навчальних і соціальних труднощів вихованців;

визначення зони найближчого розвитку і потенційних можливостей дитини;

вирішення проблем соціально-педагогічної адаптації вихованців;

усунення прогалин у пізнавальному розвитку шляхом індивідуальної корекційно-розвивальної роботи;

профілактична робота з дітьми групи ризику та корекція їхньої поведінки;

соціально-трудова адаптація;

індивідуалізація навчального процесу відповідно до особливих освітніх потреб школярів;

проведення додаткових заходів, спрямованих на підвищення мотивації учнів до навчання;

розвиток життєвої компетентності вихованців шляхом застосування життєтворчих технологій організації навчально-виховного процесу;

педагогічний супровід самоосвіти, самовиховання, професійного та життєвого самовизначення школярів.

Головним результатом соціально-педагогічної реабілітації є компетентнісна підготовленість школярів до досягнення життєвого успіху.

В основі інклюзивного освітнього процесу лежить система комплексної реабілітації, яка забезпечує всебічне (медичне, психологічне і соціально-педагогічне) відновлення життєвого потенціалу та підготовку до успішної життєдіяльності школярів з особливостями психофізичного розвитку.

Як результат спільної діяльності колективу Хортицького національного навчально-реабілітаційного багатопрофільного центру та громадськості, під патронатом голови обласної державної адміністрації заклад впродовж 3-х років успішно реалізує соціальний проект – інтеграційний фестиваль життєтворчості «Шлях до успіху», який проходить під девізом: «В таланті кожної дитини відкриємо зірку світову». За чотири роки фестиваль із обласного перетворився у всеукраїнський та став осередком творчої самореалізації для 35 дитячих колективів з різних регіонів України. Метою фестивалю є створення рівних умов для реалізації творчих здібностей обдарованих учнів і молоді та дітей з особливостями психофізичного розвитку та фізичного стану незалежно від індивідуальних можливостей розвитку. Особливістю фестивалю є застосування проектного методу в організації процесу творчого зростання дітей з особливостями психофізичного розвитку. Завдяки проектуванню та поетапній реалізації індивідуальної траєкторії творчого розвитку кожного вихованця в дитячому зразковому театрі «Інклюзив» створені всі технологічні, організаційні та психологічні умови для успішної соціалізації і творчої самореалізації юних артистів.

Ефективність соціальної реабілітації в умовах театру можна розглянути на прикладі вихованців з особливостями психофізичного розвитку – Закурдаєва Костянтина та Оніщука Олега. Костя (діагноз: дитячий церебральний параліч) став переможцем Всеукраїнського конкурсу «Запали мрію», лауреатом Всеукраїнських конкурсів «Таланти твої, Україно» та «Повір у себе». Олег (батьки якого постраждали від Чорнобильської аварії) є переможцем міських конкурсів вокалістів «Слов’янські зорі», «Запоріжжя моє кохане», «Дзвінкі голоси»; обласних конкурсів «Спадщина – 2010», «Сузір’я втілених надій»; Всеукраїнського конкурсу «Повір у себе»; міжнародного конкурсу вокалістів в Угорщині; переможцем фестивалів «Талановиті діти України», «Співає юність України». Вагомі здобутки вихованців свідчать про те, що за умови своєчасної посиленої уваги команди фахівців навчально-реабілітаційного закладу до талантів кожного учня діти з обмеженнями здоров’я можуть бути не лише учасниками, але й переможцями престижних конкурсів.

Окремим осередком соціальної реабілітації та інклюзії в Хортицькому національному навчально-реабілітаційному багатопрофільному центрі є отримання спеціальності в класах профільного навчання. Так, перший випуск учнів класів профільного навчання за спеціальністю «Секретар-друкарка» відбувся в 1995 р.; за спеціальністю «Художник-оформлювач» – в 1998 р.; за спеціальністю «Художник розмалювання по дереву» – в 1999 р.; за спеціальністю «Соціальний робітник» - в 2002 р.; за спеціальністю «Оператор комп’ютерного набору, секретар керівника (організації, підприємства, установи)» – в 2008 р. Всього за період з 1995 р. свідоцтва про отримання спеціальності в класах профільного навчання надано 168 випускникам (з них 112 мали інвалідність, інші – захворювання внутрішніх органів і систем).

Окрім профільних класів, фахова освіта в умовах Хортицького національного навчально-реабілітаційного багатопрофільного центру надається у багатопрофільному коледжі. Наявність у структурі коледжу 3 відділень (педагогічного художнього та дизайну ландшафту) створює можливості не лише для професійного зростання студентів за обраною спеціалізацією, але й для їх різнобічного інтелектуального та особистісного розвитку.

Розгалужена структура коледжу поступово складалася з часу становлення закладу як навчально-реабілітаційного центру. Перший випуск студентів за спеціальністю «Соціальна педагогіка», «Сестринська справа» відбувся в 1995 р.; за спеціальністю «Образотворче та декоративно-прикладне мистецтво» – в 1997 р.; за спеціальністю «Художня кераміка» – в 2009 р.; за спеціальностями «Мистецтво моделювання та конструювання виробів» та «Педагогічна освіта» – в 2010 р.

Підготовку соціальних педагогів за кваліфікаційним рівнем «молодший спеціаліст» було розпочато у Хортицькому навчально-реабілітаційному багатопрофільному центрі з 1995-1996 навчального року згідно з рішенням Міжгалузевої акредитаційної комісії від 29 червня 1995 року (Протокол № 19) та наказу Міністерства освіти України від 19 липня 1995 року № 215.

Цей напрямок обрано, по-перше, як оптимальний шлях вирішення питання соціальної реабілітації вихованців інтернатного закладу, їх успішної інтеграції у суспільство; по-друге, у зв’язку з гострою потребою закладу у фахівцях нової формації, здатних до здійснення реабілітаційно-педагогічної діяльності в ході створення у державній системі освіти закладу нового типу и навчально-реабілітаційного центру; по-третє, у зв’язку з тим, що Хортицький навчально-реабілітаційний багатопрофільний центр було визначено базовим закладом із створення реабілітаційного простору у Запорізькому регіоні та запровадження реабілітаційного компоненту у систему роботи закладів освіти різних типів у Запорізькій області.

Головна ідея навчальної діяльності відділення «Соціальна педагогіка» – перехід від педагогіки репродуктивної до особистісно-рефлексивної, компетентнісно розвивальної на засадах педагогіки життєтворчості, де студент виступає активним суб’єктом освітнього процесу, в результаті чого він усвідомлює значущість своєї професії для суспільства і набуває досвіду практичної діяльності.

Перевагами у підготовці фахівців в умовах навчально-реабілітаційного центру є органічне включення студентів у живий педагогічний процес, широке залучення їх для участі в організації освітньо-реабілітаційних видів діяльності, можливість опанувати змістом, технологіями соціально-педагогічної роботи, корекційно-розвивальними методиками у відповідності до новітніх досягнень у галузі реабілітаційної педагогіки та системно застосовувати набуті знання, вміння, навички на практиці, безпосередня участь студентів в інноваційно-пошуковій роботі закладу у сфері їх професійних інтересів.

Крім того, студенти залучаються до підготовки та проведення на базі закладу курсів підвищення кваліфікації педагогічних