Реферат: Програма з історії України > Білети з історії України Предметна екзаменаційна комісія: Голова предметної (атестаційної) екзаменаційної комісії

Екзаменаційний матеріал до вступного іспиту

з історії України для спеціальності: Дизайн, декоративно-прикладне мистецтво.

Освітньо-кваліфікаційний рівень «Бакалавр»


Перелік


1. Програма з історії України

2. Білети з історії України


Предметна екзаменаційна комісія:


Голова предметної (атестаційної) екзаменаційної комісії:

кандидат історичних наук, доцент Виноградов Степан Васильович

Члени предметної (атестаційної) екзаменаційної комісії:

- кандидат історичних наук,

- кандидат історичних наук


Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Київський державний інститут декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука


П Р О Г Р А М А


вступного іспиту з історії України

Спеціальність: Дизайн, декоративно-прикладне мистецтво.

Освітньо-кваліфікаційний рівень «Бакалавр»


2012

^ ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА


Фахове випробування з історії призначено для перевірки знань вступників до Київського державного інституту декоративно - прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука на спеціальності: дизайн, декоративно-прикладне мистецтв оосвітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» у відповідності до державних стандартів підготовки фахівців.

Під час співбесіди оцінюються:

рівень розуміння закономірностей історичного процесу;

знання фактичного історичного матеріалу;

здатність аналізувати історіографію та історичні джерела;

обізнаність з понятійно-категоріальним апаратом історичної науки;



^ ІСТОРІЯ УКРАЇНИ


Давня історія України

Основні джерела для вивчення давньої історії України.

Поява людини на території сучасної України. Палеоліт. Мезоліт. Неоліт. Енео­літ. Культурно-історична спільнота Кукутені-Трипілля. Доба бронзи. Доба раннього заліза. Кіммерійці. Скіфи. Сармати.

Грецька колонізація і виникнення античних поселень у Північному Причорно­мор’ї, їхнє становище у класичний, елліністичний, римській та пізньоан­тичний періоди. Доба Великого переселення народів.

Етногенез слов’ян.

^ Середньовічна історія України

Основні джерела для вивчення середньовічної історії України.

Становлення державності у східних слов’ян. Утворення Київської Русі. Внутрішня і зовнішня політика перших київських князів. Запровадження христи­янства. Суспільно-економічний лад давньоруської держави. Розвиток міст, реме­сел, торгівлі. Cільське населення. Стани й основні соціальні групи. Давньоруське право, «Руська правда». Місце християнської церкви в політичному та культурному житті країни. Взаємини Русі з кочовими народами (печенігами, половцями). Причини і наслідки роздроблення Київської Русі. Утворення і суспільно-політичний розвиток удільних князівств (Галицького, Волинського, Чернігівського, Переяславського). Боротьба князів за київський престол.

Утворення Галицько-Волинського князівства. Внутрішня і зовнішня політика галицько-волинських князів.

Монгольська навала та її наслідки для історії Русі. Залежність українських земель від Золотої Орди.

Загальна характеристика культури Київської Русі. Писемні пам’ятки ХІ – ХІІ ст. як джерела з історії України. Розвиток мистецтва і літератури, пам’ятки давньоруської історіографії.

Експансія Польщі та Литви в українські землі. Приєднання Західної України до Польського королівства. Входження Центральної України до складу Великого князівства Литовського. Кревська унія 1385 р. та її значення для історії України.

Італійські колонії у Північному Причорномор’ї. Утворення Кримського ханства та його політика стосовно українських земель. Турецька експансія у Північному Причорномор’ї. Залежність Кримського ханства від Османської імперії.

Становище Галичини й Поділля у складі Польського королівства впродовж XV – першої половини XVI ст. Формування шляхетського стану як провідної суспільної верстви. Розвиток міст, цеховий устрій, розвиток міського самоврядування і поширення магдебурзького права. «Галицький Ренесанс».

Становище Київщини, Волині, Брацлавщини, Чернігівщини у складі Великого князівства Литовського протягом XV – першої половини XVI ст. Удільні князівства Гедиміновичів на українських теренах та їхня роль в історії Великого князівства Литовського. Київські князі Олельковичі. Ліквідація удільних князівств в Україні литовським урядом. Боротьба Московського великого князівства з Великим князівством Литовським за давньоруську спадщину. Особливості соціально-політичного устрою Центральної України у складі Великого князівства Литовського. Станова структура суспільства: князі, бояри-шляхта, міщани, селяни. Формування козацтва як соціальної групи.


^ Ранньонова історія України

Основні джерела для вивчення ранньонової історії України.

Люблінська унія 1569 р. Утворення Речі Посполитої і перехід Київщини, Брацлавщини та Волині від Великого князівства Литовського до Корони Польської. Адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Речі Посполитої. Основні верстви суспільства: магнати, шляхта, духовенство, міщанство, селяни, козацтво.

Становище православної церкви в українських землях під литовсько-польським пануванням. Братства та їхня роль в громадському житті. Поширення впливу католицизму. Реформація та контрреформація в Україні. Берестейська церковна унія 1596 р. і постання греко-католицької (уніатської) церкви. Громадсько-політична активність прихильників і супротивників унії. Відродження православної церкви. Київський митрополит Петро Могила та його оточення.

Запорозька Січ: виникнення, устрій. Військово-політична активність козацтва в другій половині XVI – першій половині XVIІ ст. П. Сагайдачний. Козацько-селянські повстання між 1591 та 1638 рр.

Загальна характеристика української культури кінця XVI – першої половини XVIІ ст. Поширення друкарства. Розвиток шкільництва: Львівська братська школа, Острозька академія, Києво-Могилянська колегія, єзуїтські навчальні заклади. Полемічна література щодо церковної унії.

Національно-визвольна війна українського народу проти польського па­нування в середині XVIІ ст.: причини, періодизація. Роль гетьмана Б. Хмель­ницького у національно-визвольних змаганнях. Формування української держа­вності у ході війни. Військові дії: битви під Жовтими Водами, Корсунем, Пиляв­цями, Зборовом, Збаражем, Батогом, Берестечком, Жванцем. Дипломатичні акції: Зборівська та Білоцерківська угоди з польським урядом, українсько-московський союз; «Березневі статті» 1654 р. Віленське перемир’я та його наслідки. Союз гетьманського уряду зі Швецією та Трансильванією. Богдан Хмельницький як державний діяч.

Гетьманування І. Виговського (1657 – 1659), його внутрішня і зовнішня політика. Гадяць­ка угода 1658 р. Українсько-московська війна 1659 р., Конотопська битва. Па­діння режиму І. Виговського. Гетьманування Ю. Хмельницького (1659 – 1663), його зовнішня і внутрішня політика. Переяславські статті 1659 р. Розкол України на Правобережну та Лівобережну. Андрусівське московсько-польське перемир’я 1667 р. та його значення в українській історії.

Правобережна Україна в другій половині XVIІ ст., боротьба за неї між Річчю Посполитою, Московським царством та Османською імперією. Внутрішня та зовнішня політика правобережних гетьманів П. Тетері (1663 – 1665) та П. Дорошенка (1665 – 1676). Занепад української державності на Правобережжі та економічна руїна краю.

Політичне становище Лівобережної України у складі Московської держави впродовж другої половини XVIІ ст. Поступове обмеження української автономії. Гетьманування І. Брюховецького (1663 – 1668), Московські статті 1665 р. Гетьманування Д. Многогрішного (1669 – 1672), Глухівські статті 1669 р. Гетьманування І. Самойловича (1672 – 1687), Конотопські (1672 р.) та Переяславські (1674 р.) статті. Гетьманування І. Мазепи (1687 – 1709), Коломацькі статті 1687 р. Військово-політична активність запорозького козацтва в другій половині XVIІ – на початку XVIІІ ст. І. Сірко. Автономія Слобідської України у складі Росії в другій половині XVIІ – середині XVIІІ ст.

Іван Мазепа як державний діяч.

Гетьманщина у XVIII ст.: соціально-економічний лад і політичне становище. Суспільні верстви Гетьманщини: старшина, козацтво, духовенство, міщанство, селянство. Сотенно-полковий адміністративно-територіальний устрій.

Україна під час Північної війни 1700 – 1721 рр. Козацько-селянське повстання 1702 – 1704 рр. на Правобережній Україні під проводом С. Палія. Українсько-шведський союз, Полтавська битва 1709 р. та її значення в історії України. Українська еміграція, гетьман П. Орлик та його «конституція» 1710 р. Гетьманування І. Скоропадського (1708 – 1722).

Українсько-шведські союзи середини ХVIІ – початку XVIII ст.

Перша Малоросійська колегія. Боротьба старшини за збереження української автономії, П. Полуботок. Гетьманування Д. Апостола (1727 – 1734), «Рішительні пункти» 1728 р., економічна політика гетьманської адміністрації, «Генеральне слідство про маєтності», реформування судочинства. «Правління гетьманського уряду». Україна під час російсько-турецької війни 1735 – 1739 рр. Запорозьке козацтво у XVIІІ ст.: Олешківська та Нова Січі.

Гетьманування К. Розумовського (1750 – 1764). Судова реформа 1760 – 1763 рр. Кодифікація українського права у XVIІІ ст. «Права, за якими судиться малоросійський народ».

Ліквідація автономії Гетьманщини і Слобожанщини у другій половині XVIІІ ст. та інкорпорація її до суспільно-політичної структури Російської імперії: остаточне скасування уряду гетьмана, діяльність другої Малоросійської колегії та генерал-губернатора П.О. Румянцева, знищення Запорозької Січі, скасування сотенно-полкового адміністративно-територіального устрою, створення намісництв і губерній, перетворення старшини на шляхетський стан, покріпачення селянства.

Російсько-турецькі війни 1768 – 1774 і 1787 – 1791 рр. та Україна. Приєднання Північного Причорномор’я до Російської імперії та його колонізація українцями.

Правобережна Україна у складі Речі Посполитої у XVIІІ ст. Основні верстви суспільства: магнати, шляхта, духовенство, міщанство, селянство. Роль євреїв у суспільно-економічному житті краю. Рухи опришків та гайдамаків. Коліївщина – народне повстання 1768 р. Розподіли Речі Посполитої, приєднання Галичини до монархії Габсбургів, а Київщини, Поділля та Волині – до Російської імперії.

Загальна характеристика української барочної культури. Архітектура, образотворче мистецтво, література, музика. Києво-Могилянська академія як осередок вищої освіти та культури в українських землях. Василіянські школи.

Козацькі літописи ХVII – XVII ст. як історичне джерело.


^ Нова історія України

Основні джерела для вивчення нової історії України.

Соціально-політичне становище й адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Російської імперії та монархії Габсбургів.

Українське національне відродження ХІХ ст.: сутність, передумови, періодизація, регіональні особливості. Вплив ідеології романтизму на виникнення українофільства. Традиціоналізм дворянства Лівобережної України. Громадсько-політичні рухи на Наддніпрянській Україні першої чверті ХІХ ст.: масонство, декабристи. Харківський університет як вогнище українофільства першої третини ХІХ ст. Польське українофільство (В. Терлецький, М. Чайковський, Ф. Духіньський), польські повстання на українських теренах.

Кирило-Мефодіївське братство – перше політичне товариство українофілів, його склад та програмові документи («Книга буття українського народу», «Статут Слов'янського братства св. Кирила і Мефодія»). М. Костомаров, П. Куліш, В. Білозерський. Значення творчої та громадської діяльності Т. Шевченка для українського національного відродження. Формування ідеологічної платформи українського національно-визвольного руху й окремішньої модерної української національної ідентичності.

Соціально-протестні рухи першої половини і середини ХІХ ст.: повстання подільського селянства під проводом У. Кармалюка, Київська козаччина 1855 р.

Кримська війна 1853 – 1856 рр. й Україна. «Великі реформи» в Російській імперії 60-х – 70-х рр. ХІХ ст. (селянська, земська, судова, військова тощо) та особливості їхнього проведення в українських землях.

Активізація українофільства на рубежі 50-х – 60-х рр. ХІХ ст. у зв’язку із загальною лібералізацією громадсько-політичного життя в Російській імперії на початку правління Олександра ІІ. Українська громада у Петербурзі, видання часопису «Основа». Рух «хлопоманів», виникнення українських громад в Києві, Чернігові, Полтаві, Одесі, Харкові тощо, їхня громадська та культурно-просвітницька діяльність. «Валуєвський циркуляр» 1863 р. – обмеження поширення українського друкованого слова.

Київська «стара громада» у 70-ті рр. ХІХ ст. В. Антонович. Урядові репресії проти українофілів: «Емський указ» 1876 р. щодо припинення пропагування ідей українського національного визволення в періодиці та інших друкованих виданнях.

Українська політична еміграція. М. Драгоманов і «женевський гурток» (С. Подолинський, М. Павлик), видання часопису «Громада», ідеологія «громадівського соціалізму». Формування соціалістичного напряму в українському національно-визвольному русі.

Промисловий переворот в українських землях, становлення індустріального суспільства.

Діяльність народників на українських теренах, їхня ідеологічна платформа, таємні народницькі революційні організації («Земля і Воля», «Народна Воля», «Чорний Переділ»), ставлення російських революціонерів до українського національного питання. Народницькі гуртки в Україні. «Ходіння в народ» і «Чигиринська змова» 1877 р. Терористичні акції. Українці у лавах народників. Вплив народницької ідеології на український національно-визвольний рух.

Українські земські діячі другої половини ХІХ – початку ХХ ст.

«Братство тарасівців»: програма та склад. Студентський рух на рубежі ХІХ і ХХ ст.

Поширення в Україні марксизму, М. Зібер. Марксистські гуртки. Утворення Російської соціал-демократичної робітничої партії (РСДРП) і її діяльність на українських теренах, більшовизм і меншовизм.

Робітничий та селянський рухи на початку ХХ ст. Революція 1905 – 1907 рр. в Україні: повстання в армії та на флоті, робітничо-селянські протестні виступи; маніфест від 17 жовтня 1905 р. про громадянські права і свободи для населення Російської імперії; пожвавлення українського національно-визвольного та культурно-просвітницького руху: поширення на Наддніпрянщині осередків товариства «Просвіта», створення україномовної преси; діяльність українських представників у І Державній Думі.

Післяреволюційний реакційний режим («третьочервнева монархія»), згортання діяльності українських громадських та культурно-просвітницьких установ. Столипінська аграрна реформа в Україні; переселення українських селян до Сибіру і Далекого Сходу (Зелений Клин).

Українські політичні партії на Наддніпрянщині на початку ХХ ст., їхній склад, соціальна база та програми вирішення національних і соціальних протиріч. Революційна українська партія (РУП), Українська соціал-демократична робітнича партія (УСДРП), Товариство українських поступовців (ТУП).

Діяльність на території України провідних загальноросійських політичних партій та громадських об’єднань: більшовиків, меншовиків, есерів, кадетів, октябристів, чорносотенців.

Особливості українського національного відродження в Галичині. Греко-католицьке духовенство як провідна соціальна сила галицького українофільства першої половини ХІХ ст. «Руська трійця» (Я. Головацький, М. Шашкевич, І. Вагилевич). Революція 1848 – 1849 рр. в Австрійській імперії та її вплив на соціально-політичну ситуацію в Західній Україні, діяльність «Головної Руської Ради» й українських представників у рейхстазі, селянська реформа, Українське питання на Слов'янському з'їзді в Празі. Перші культурницькі інституції: Ставропігіальний інститут, Народний Дім, «Галицько-руська матиця». Громадсько-політичні угрупування: «москвофіли» та «народовці». Утворення організаційної інфраструктури для розвитку українського національно-визвольного руху в Галичині: товариство «Просвіта», Наукове товариство імені Т. Шевченка; молодіжні спортивно-виховні організації «Сокіл», «Січ»; розвиток кооперативного руху, шкільництво. Українська преса в Галичині (газета «Діло» тощо). Українські парламентарі в австрійському рейхстазі та крайових сеймах. Зв’язки між діячами національного відродження із Західної та Наддніпрянської України. Виникнення політичних партій в західноукраїнських землях, їхній склад, соціальна база та програми вирішення національних і соціальних протиріч. Особливості соціально-політичного становища українців в Закарпатті та Буковині. Західноукраїнська трудова еміграція до Нового Світу.

Загальна характеристика української культури ХІХ ст. Розвиток освіти, науки, культури, мистецтв.


^ Новітня історія України

Основні джерела для вивчення новітньої історії України.

Українські землі під час Першої світової війни 1914 – 1918 рр., головні бойові дії на території України, українське питання в планах ворогуючих таборів. Ставлення провідних українських політичних сил до війни. Утворення Загальної Української Ради, Союзу Визволення України. Українські січові стрільці. Російський окупаційний режим в Західній Україні.

Українська національно-демократична революція 1917 – 1920 рр.: передумови, основні рушійні сили, періодизація. Лютнева революція 1917 р. в Росії, падіння самодержавства, утворення Тимчасового уряду та його місцеві органи влади на території України. Ради робітничих і солдатських депутатів як альтернативні органи революційної влади. Утворення Української Центральної Ради, її партійний склад і керівні діячі. Перетворення Центральної Ради (ЦР) на український революційний парламент, її універсали як програмові документи. Утворення органу виконавчої влади ЦР – Генерального секретаріату, його персональний склад та компетенції. Стосунки ЦР з Тимчасовим урядом. Діяльність загальноросійських політичних усіх ідеологічних спрямувань сил в Україні, їхні взаємини з ЦР. Міжфракційна боротьба в середині ЦР.

Жовтневий переворот 1917 р.: падіння Тимчасового уряду, встановлення більшовицької диктатури. Ставлення провідних українських політичних сил до перевороту, проголошення утворення Української Народної Республіки (УНР). Взаємини між більшовицьким урядом та ЦР. Соціальна база більшовизму в Україні. Перший Всеукраїнський з’їзд рад у Харкові в грудні 1917 р. і проголошення створення в Україні радянської влади. Війна Радянської Росії проти УНР наприкінці 1917 – на початку 1918 рр.; трагедія під Крутами. Проголошення незалежності УНР. Більшовицький окупаційний режим в Україні на початку 1918 р. Брестський мирний договір УНР з Німеччиною, Австро-Угорщиною та їхніми союзниками. Німецька та австро-угорська окупація Наддніпрянщини.

Джерела для дослідження історії Української Народної Республіки.

Контрреволюційний переворот 29 квітня 1918 р.: ліквідація ЦР й УНР, утворення Української держави на чолі з гетьманом П. Скоропадським. Соціальна база гетьманського режиму, його стосунки з німецькими окупантами. Опозиційні сили. Політика гетьманського уряду в галузі державного управління, економіки, культури.

Повалення гетьманського режиму, його причини та наслідки. Відновлення УНР і прихід до влади Директорії, її керівний склад й ідеологічні засади внутрішньої та зовнішньої політики. Аграрне питання, економічна криза, дезорганізація державного управління. Збройні формування Директорії. Роль В. Винниченка та С. Петлюри у визвольних змаганнях.

Народницька та державницька школи в українській історіографії.

М.С. Грушевський як історик України.

Інтервенція Антанти на Півдні України. Білий рух в Україні, його соціальна база, цілі та завдання щодо українського питання. Денікінщина. Врангелівщина.

Національно-визвольний рух у Західній Україні у 1918 – 1919 рр. Розпад Австро-Угорської імперії та утворення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР), засади її державного устрою, керівні діячі. Українська Галицька Армія (УГА). Збройна боротьба ЗУНР проти польської агресії у 1918 – 1919 рр. Злука ЗУНР з УНР, трансформація ЗУНР на Західну Область УНР (ЗОУНР). Окупація Польщею Галичини. Діяльність уряду ЗОУНР в еміграції.

Створення Комуністичної партії більшовиків України (КП(б)У). Наступ більшовицьких військ в Україну і відновлення у 1919 р. радянської влади на Наддніпрянщині. Запровадження політики воєнного комунізму, продовольча диктатура. Окупація Наддніпрянщини білими військами в другій половині 1919 р. Партизанські рухи в Україні під час громадянської війни. Махновщина.

Відновлення радянської влади в Україні взимку 1919 – 1920 рр. Варшавський договір між УНР і Польщею, радянсько-польська війна 1920 р., Ризький мирний договір 1921 р. Остаточний розгром білого руху більшовицькими військами у Північному Причорномор’ї у 1920 р.

Українське питання в міжнародних відносинах після Першої світової війни. Розподіл західноукраїнських земель між Польщею, Чехословаччиною, Румунією.

Українська Соціалістична Радянська Республіка, її державний лад, політичний режим, адміністративно-територіальний устрій, особливості соціальної структури у 20-ті рр ХХ ст. Входження УСРР до складу Союзу Радянських Соціалістичних Республік (СРСР).

Криза політики воєнного комунізму. Голодомор 1921 –1923 рр. Нова економічна політика (НЕП), передумови її запровадження й особливості в Україні. НЕП у сільському господарстві. НЕП у промисловості. Згортання НЕПу.

Українізація: причини, хід, керівні діячі, досягнення. Українізація державного апарату, науково-просвітницьких закладів. Кампанія з ліквідації неписьменності. Опір українізації та її згортання.

Український націонал-комунізм. «Хвильовізм». «Шумськизм». «Волобуєвщина».

Індустріалізація УСРР, її соціальні наслідки.

Колективізація селянства: передумови, початок суцільної колективізації, ліквідація куркульства, селянські протести проти колективізації, їхні форми та масштаби, соціальні наслідки колективізації. Голодомор 1932 – 1933 рр. як геноцид української нації, його демографічні та соціокультурні наслідки. Джерела вивчення Голодомору в Україні 1932 – 1933 рр.

Формування сталінського тоталітарного режиму. Масові репресії: справа «Спілки визволення України» і нищення української інтелігенції, переслідування опозиціонерів і партійні чистки, «єжовщина» («Великий терор» 1937 – 1938 рр.). Ідеологічне обґрунтування масових репресій.

Галичина та Західна Волинь у складі ІІ Речі Посполитої. Ставлення польсь­кого уряду до українського питання. Осадництво. Пацифікації. Соціально-еконо­мічне становище західноукраїнського населення: аграрне питання, кооперативний рух. Інтелігенція як провідна верства суспільства. Українські політичні партії: Українське національно-демократичне об'єднання (УНДО), Комуністична партія Західної України (КПЗУ). Роль греко-католицької церкви в громадсько-політич­ному житті, митрополит Андрей Шептицький. Ідеологія інтегрального націоналізму. Утворення Організації Українських Націоналістів (ОУН), її провідники, цілі та методи діяльності; фракції бандерівців та мельниківців.

Особливості соціально-економічного та суспільно-політичного становища українського населення в Чехословаччині та Румунії у 20-ті – 30-ті рр. ХХ ст.

Загальна характеристика розвитку української культури у 1920-ті та 1930-ті рр. Новації в літературі, мистецтві, науці. Масові репресії проти діячів культури: «Розстріляне відродження».

Українське питання в міжнародних відносинах напередодні Другої світової війни. Карпатська Україна: від автономії у складі Чехословаччини до незалежності, окупація її Угорщиною. Пакт Молотова-Ріббентропа і доля західноукраїнських земель.

Приєднання до Радянської України Галичини, Буковини та Південної Бессарабії. «Радянізація» Західної України у 1939 – 1941 рр.

Напад Німеччини та її союзників на СРСР у 1941 р. Військові дії на території України у 1941 – 1942 рр. Нацистський окупаційний режим. Адміністративно-територіальний поділ: Рейхскомісаріат Україна, дистрикт Галичина у складі Генерал-губернаторства у Польщі, Трансністрія під владою Румунії. Експлуатація економічних ресурсів України нацистами. Рух Опору проти окупантів, його основні течії: радянські партизани та підпільники, Українська Повстанська Армія (УПА). Військові дії на українських теренах у 1943 – 1944 рр. Відступ військ Німеччини та її союзників з України. Відновлення в Україні сталінського тоталітарного режиму. Депортація з рідних земель кримських татар, понтійських греків та інших малих народів. Наслідки Другої світової війни для України: демографічні, економічні, соціально-політичні.

Українська РСР як держава-засновниця ООН.

Повоєнне врегулювання західних кордонів СРСР, приєднання до Радянської України Закарпаття. Примусове виселення українського населення з Лемківщини, Посяння, Підляшшя, Холмщини, що увійшли до складу Польщі. Насадження сталінського тоталітарного режиму в західноукраїнських землях: боротьба проти УПА, знищення Греко-католицької церкви, колективізація селянства, масові репресії проти нелояльних до радянської влади елементів.

Відновлення сільського господарства та промисловості у повоєнні роки. Голодомор 1946 – 1947 рр.

Ідеологічні «чистки» кінця 40-х – початку 50-х рр. ХХ ст.: боротьба з «космополітизмом» й «українським буржуазним націоналізмом» серед інтелігенції.

Радянська Україна в добу «хрущовської відлиги». Ослаблення тоталітаризму в СРСР: десталінізація, відносна лібералізація громадського життя, часткова реабілітація жертв політичних репресій. Реформи в аграрному секторі та промисловості. Підвищення загального рівня життя.

Українські «шестидесятники». Рух Опору радянському режиму: поєднання вимог соціальних змін з національно-визвольними змаганнями; правозахисники, релігійні дисиденти. «Українська Гельсінська група». Репресії проти діячів Руху Опору.

Радянська Україна в добу «брежнєвського застою». Посилення консервативних тенденцій в громадсько-політичному житті країни. Соціальна структура населення. Початок системної кризи радянської економіки.

Культурне життя в Радянській Україні: література, наука, кінематограф, театр, музика, живопис.

Політика «Перебудови»: сутність та особливості в Україні. Гласність. Демократизація суспільного життя. Економічні реформи («прискорення», запровадження госпрозрахунку, самофінансування, бригадного підряду, оренди, кооперативів, дозвіл індивідуальної трудової діяльності), причини їхньої низької ефективності. Політичний плюралізм і втрата Комуністичною партією керівної політичної ролі. Громадсько-політичні організації національно-демократичного спрямування: Народний Рух України, Товариство української мови імені Т. Шевченка. Багатопартійність.

Чорнобильська катастрофа.

Суверенізація України: Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1990 р. Спроба державного перевороту в Радянському Союзі у серпні 1991 р. та розпад СРСР. Здобуття Україною незалежності: Акт проголошення незалежності від 24 серпня

1991 р.

Економічна криза 1990-х рр. та шляхи її подолання. Зміни у політичному режимі. Міжнародне визнання незалежності України. Україна в миротворчій діяльності

Конституція України 1996 р. Державотворчі процеси в Україні в 1991–2011 рр. Президентські вибори 2004 р. та суспільно-політичні події, що розгорнулися навколо них. Президентські вибори 2010 р. Сучасний стан і проблеми української економіки. Зовнішня політика та міжнародні зв’язки незалежної Української держави. Релігійне життя України в умовах незалежності. Міжконфесійні відносини.

Етнонаціональна політика держави.

Культурні процеси у сучасному державотворчому процесі незалежної України: стан, проблеми, перспективи


^ РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Баран В.Д. Історичні витоки українського народу / В.Д. Баран, Я.В. Баран. — К., 2005.

Брайчевський М.Ю. Конспект історії України. - К.: 1993. – 208 с.

Бойко О.Д. Історія України. - К., 2006.

Велика історія України: У 2-х томах. – т. 1 – 2. І.П. Крип’явич. – К.: 1993. – Т.1. – 352 с., Т.2. – 400 с.

Верстюк В.Ф., Дзюба Е.Н., Репринцев В.Ф. Історія України від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. - К.: 1995. – 688 с.

Винокур І.С. Давня і середньовічна історія України / І.С. Винокур, С.В. Трубчанінов. — К., 1996.

Грицак Я.Й. Нарис історії України. Формування модерної української нації ХІХ — ХХ століття / Я.Й. Грицак. — К., 2000.

Гунчак Т.Г. Україна: ХХ століття / Т.Г. Гунчак. — К., 2005.

Довідник з історії України / За ред. Підкови, Р.Шуста. - К.: 2001. - 1136 с.

Довідник з історії України: У 3-х томах. – К.: 1998. – Т.1. – 240 с., Т.2. – 440 с., Т.3. – 688 с.

Дорошенко Д. Нарис історії України. - Львів; 1991. Т.1. – 238 с., Т.2 –349 с.

Залізняк Л.Л. Первісна історія України / Л.Л. Залізняк. — К., 2000.

Історія України. Курс лекцій: У 2 томах /Мельник Л.Г., Верстюк В.Ф.,

Історія України. Нове бачення: У 2 томах. - К.: 1995. - 350 с., 494 с.

Історія України / Керівник авт.кол. Ю.Зайцев. - Л.: 1996. - 488 с.

Історія України / Заг. Ред. В.Смолія. - К.: 2000.- 472 с.

Історія України: Посібник / за ред. Г.Д. Темка, Л.С. Тупчієнка. К.: 2001. – 480 с.

Історія України: Хронологія основних подій. – К.: 1996. – 112 с.

Історія українського війська (від княжих часів до 20-х років XX ст.). - Львів, 1992. – 684 с.

Історія української культури / За заг. ред. Івана Крип'якевича. - К.: 1994. –

Кормич Л.І., Богацький В.В. Історія України від найдавніших часів і до ХХІ ст. навч. посібн. – К.: 2001. – 480 с.

Крип'якевич І. Історія України. - К.: 1990. – 560 с.

Кульчицький С.В. Україна між двома війнами (1921-1939 рр.). -К.: 1999. - 336 с.

Лановик Б.Д., Лазаревич М. Історія України. – К.: 2001. – 698 с.

Лапичак Д. Історія України в датах. К.: – 1995. - 440 с.

Мироненко О.М., Римаренко Ю.І., Ксенко І.Б., Чехович В.А. Українське державотворення: Словник-довідник. – К.: 1997. – 560 с.

Мирончук В.Д., Ігошкін Г.С. Історія України: Навч. посібник. - К.: 2002. - 328 с.

Полонська-Василенко Н. Історія України: У 2 томах. - К.: 1994. –Т.2. - 608 с.

Попович М.В. Нарис історії культури України / М.В. Попович. — К., 2001.

Рубльов О.С. Історія України: Навчальний посібник. – К.: 2002. – 352 с.

Семененков В.І., Радченко Л. Історія України з прадавніх часів до сьогодення. –К.: 2000. – 496 с.

Слюсаренко А.Г., Гусєв В.І., Дрожин В.П. та ін. Новітня історія України. - К.: 2000. – 354 с.

Яковенко Н. Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України / Н. Яковенко. — К., 2005.


Поради абітурієнтам для складання іспитів.


Головним критерієм для зарахування на навчання є знання вступника та його спроможність навчатися у вищому навчальному заклад. Саме для виявлення рівня знань абітурієнта приймальна комісія проводить вступні випробування. Кількість, перелік і форма вступних випробувань визначаються правилами прийому до вищого навчального закладу. Вступні випробування з предмету „Історія України" проводяться у формі іспита.

Усі вступні випробування при прийомі на перший курс проводяться на основі програм загально освітніх навчальних закладів. За своїм змістом питання іспиту охоплюють теми починаючи з Давньої історії і закінчуючи Новітньою історією України.. Готуючись до вступних випробувань, користуйтесь програмами, підручниками та посібниками затвердженими Міністерством освіти і науки України. На підставі цих програм складаються білети для абітурієнтів. День і час проведення вступних випробувань призначає приймальна комісія. В призначений день та час абітурієнт має прийти на іспит.

Під час іспиту заборонено:

- користуватися підручниками, будь-якими матеріалами чи посібниками, а також пейджерами, плеєрами з навушниками, мобільними телефонами, будь-якими електронними та фотографічними засобами.

- не можна спілкуватися з іншими учасниками вступних випробувань. Якщо у Вас виникла якась проблема, піднесіть руку, до Вас підійде викладач, щоб допомогти.

- не можна їстиі виходити з аудиторії.

Взявши білет, уважно перечитайте питання і тільки після цього починайте готувати відповіді. Заспокойтесь, зосередьте свою увагу на змісті питань, не кидайтесь від одного до іншого питання. Спершу дайте відповідь на відоме Вам питання і після цього ще раз уважно перечитайте питання, що викликає у Вас певні труднощі.


^ Критерії оцінки з історії України

Відповідь студента повинна відповідати таким критеріям:

- вміти порівнювати, пояснювати, аналізувати, узагальнювати оцінювати історичні факти та діяльність історичних осіб;

- знати історичну періодизацію, зпівставляти історичні події, процеси

Відповідь оцінюється за дванадцятибальною системою.

Оцінка у відповідності з кількістю набраних балів:

Кількість набраних балів

Оцінка

200 – 181

відмінно

180 –161

добре

160 – 141

задовільно

Менше 140

незадовільно


Як результати вступних випробувань зараховуються результати зовнішнього оцінювання навчальних досягнень випускників загальноосвітніх навчальних закладів, підтверджені відповідними документами (документом) Українського центру оцінювання якості освіти.

«Відмінно» - 200 – 181 бал. - Відповідь побудована на рівні самостійного творчого мислення на основі ґрунтовного знання проблеми, що висвітлюється, основних понять та категорій, розуміння закономірностей історичного процесу, грамотне, логічно-послідовне викладення історичного матеріалу, вміння пов'язувати його з сучасністю, робити узагальнення та висновки. Знання абітурієнтом сучасної концепції історії України та історіографії проблем.

«Добре» - 180 –161 бал. - Вірна відповідь, побудована на рівні самостійного мислення з елементами творчого пошуку, розуміння абітурієнтом основних закономірностей історичного процесу. Допускаються окремі незначні помилки та неточності у висвітленні неосновних аспектів проблеми.

«Задовільно» - 160 – 141 бал. - В цілому вірна відповідь на рівні репродуктивного мислення. Допускаються недостатньо вірні формулювання, окремі незначні помилки у висвітленні основних аспектів проблеми, незнання абітурієнтом другорядних понять і категорій.

«Незадовільно» - Менше 140 балыв. Невірна відповідь на питання. Допущені значні помилки, що мають принципове значення в оцінці подій і фактів. Незнання більшості понять і категорій історичних подій і фактів. Нерозуміння абітурієнтом основних закономірностей історичного розвитку. Неспроможність абітурієнта аналізу - вати історичний матеріал, робити узагальнення та висновки, пов'язувати історичні події з сучасністю, невірна відповідь на питання.