Реферат: Беспалова Олена Ярославівна. Вплив загальної керованої гіпертермії на стан імунної системи у хворих на інфекційний ендокардит: дис канд наук: 03. 00. 09 2008

Беспалова Олена Ярославівна. Вплив загальної керованої гіпертермії на стан імунної системи у хворих на інфекційний ендокардит: дис. канд. наук: 03.00.09 - 2008.


Анотація до роботи:

Актуальність теми. До теперішнього часу серцево-судинні захворювання і їх комплексне лікування є однією із актуальних проблем клінічної медицини. Особливе місце серед цих захворювань займає інфекційний ендокардит (ІЕ). Питома вага і смертність від цієї недуги продовжують зростати, незважаючи на значне число робіт, присвячених механізмам розвитку цієї патології і наявності засобів лікування (Тюрин В.П., 2002; Кнышов Г.В. и др., 2004; Tornos P., Iung B. et al., 2005).

Інфекційний ендокардит – це септичне захворювання, яке викликане патогенною або умовно – патогенною мікрофлорою і супроводжується деструктивними змінами ендокарду. Одним з механізмів патогенезу ІЕ є запальний процес, в основі якого лежить взаємодія різних імунокомпетентних клітин і синтезованих ними біологічно активних речовин. Локалізація інфекції в ендокарді клапанів серця призводить до формування набутих вад серця, а також до розвитку імунологічних змін, внаслідок наявності активного осередку інфекції (Демин А.А. и др., 1988; Татарченко И.П. и др., 2001; Mayer D.V. et al., 1997). Дослідження показують, що імунологічні зміни проявляються порушенням клітинної, гуморальної ланки імунної системи організму (Шевченко Ю.Л. и др., 1996; Воробьева А.М., 2003; Auckenhalter R.W.,1998; Brown M.E. et al., 2001).

В більшості випадків консервативне медикаментозне лікування інфекційного ендокардиту малоефективне, єдиним методом лікування є хірургічний в умовах штучного кровообігу. Ризик виникнення гнійно – септичних ускладнень, рецидивів інфекційного процесу в післяопераційному періоді зростає при хірургічних втручаннях в умовах штучного кровообігу, ніж при операціях на «закритому серці» і знаходиться в межах 6 %-24 % (Руденко А.В., 2001; Бокерия Л.А. и др., 2003). На протязі штучного кровообігу кров знаходиться в нефізіологічних умовах, таких як контакт з чужорідною поверхнею, механічна травма, дія лікарських препаратів. Пошкоджуюча дія того, або іншого чинника може призводити до порушення метаболізму і загибелі імунокомпетентних клітин, блокади їх рецепторів, дисбалансу субпопуляцій лімфоцитів і цитокінів, а також до інших змін, що викликають дисфункцію імунної системи (Пинегин Б.В. и др., 1999; Киладзе Е.С., 2001; Миролюбова О.А. и др., 2001; Butler J.M. et al.,1999). Все це зумовлює актуальність пошуку, поєднання лікувальних заходів, спрямованих на всі патогенетичні ланки розвитку інфекційно – септичного процесу у кардіохірургічних хворих на ІЕ.

Увагу вчених привертають різноманітні методи імунокорекції, одним з яких є гіпертермія. Дослідженнями вітчизняних та зарубіжних вчених було виявлено імуномодулюючі властивості гіпертермії, як в експериментальних так і в клінічних умовах при онкологічних захворюваннях, псоріазі (Пономарев А.Д. и др., 2005; Шевченко А.І. та ін., 2006; Nakayama J. еt al.,1998; Ostberg J.R. et al., 2000; Morita M.et al., 2001). Проте питання про вплив штучно створеної загальної керованої гіпертермії (ЗКГ) на імунологічну реактивність організму в комплексному лікуванні інфекційного ендокардиту залишається не вивченим, подібних досліджень не проводили.

^ Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом наукових досліджень Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М.М.Амосова АМН України у рамках: НДР № держреєстрації 0103U000629 «Розробити і впровадити метод термоімунокоригуючої терапії хворих на інфекційний ендокардит», НДР № держреєстрації 0101U002049 «Екстракорпоральні технології в хірургії та інтенсивній терапії».

^ Мета і задачі дослідження. Вивчити особливості стану імунної системи у хворих на інфекційний ендокардит в залежності від використання загальної керованої гіпертермії при хірургічному лікуванні.

Для досягнення поставленої мети вирішувались наступні задачі:

вивчити клітинні та гуморальні фактори імунітету у хворих на інфекційний ендокардит до операції;

дослідити стан клітинної ланки імунної системи (Т-лімфоцити та їх субпопуляції, NK-клітини, фагоцитуючі клітини) після операції без використання гіпертермії та із застосуванням загальної керованої гіпертермії з різними температурними режимами у хворих на інфекційний ендокардит;

вивчити стан гуморальної ланки імунної системи (В-лімфоцити, імуноглобуліни класу M, G, A та циркулюючі імунні комплекси) у хворих на інфекційний ендокардит, оперованих у звичайному режимі та з використанням загальної керованої гіпертермії при різних температурних режимах;

визначити рівень С3 компоненту комплемента та прозапальних цитокінів (фактора некрозу пухлин-, інтерлейкіна-6) в сироватці крові хворих на інфекційний ендокардит після операції без застосування гіпертермії та з використанням загальної керованої гіпертермії;

дослідити імунний статус у хворих на інфекційний ендокардит залежно від тривалості лихоманки в доопераційному періоді до та після операції з гіпертермією при температурі 39,0 – 39,5 C.

^ Об’єкт дослідження. Периферична кров: клітинні фактори імунітету – кількісний та субпопуляційний стан лімфоцитів (Т-лімфоцити, Т-хелпери, Т-супресори, NK- клітини, В-лімфоцити), функціональна активність фагоцитів (моноцити, нейтрофільні гранулоцити), гуморальні фактори системи імунітету – імуноглобуліни (IgM, IgG, IgA), циркулюючі імунні комплекси (ЦІК), С3 компонент комплемента, прозапальні цитокіни – інтерлейкін-6, фактор некрозу пухлин-.

^ Предмет дослідження. Імунокомпетентні клітини, рівень С3 компоненту комплемента та прозапальних цитокінів в динаміці впливу різних температурних режимів загальної керованої гіпертермії у кардіохірургічних хворих на ІЕ.

^ Методи дослідження. Імунологічні – визначення вмісту Т-лімфоцитів та їх субпопуляцій (CD3+, CD4+, CD8+ клітин), В-лімфоцитів (CD22+), NK-клітин (CD16+) методом непрямої імунофлюоресценції за допомогою моноклональних антитіл. Методом радиальної імунодифузії в гелі по J. Mancini визначали вміст імуноглобулінів M, G, A. Спектрофотометричний метод використовували для визначення вмісту циркулюючих імунних комплексів, С3 компоненту комплемента та катепсину-D. Рівень прозапальних цитокінів – інтерлейкіну-6, фактора некрозу пухлин- визначали методом імуноферментного аналізу. Достовірність отриманих результатів досліджувалась статистичними методами за допомогою пакету прикладних програм Microsoft Excel.

^ Наукова новизна отриманих результатів. На підставі комплексного дослідження хворих на ІЕ вперше отримані дані впливу різних температурних режимів загальної керованої гіпертермії на стан клітинної і гуморальної ланки імунної системи.

Показано, що зміни стану імунної системи у хворих на ІЕ, оперованих без гіпертермії аналогічні, як у хворих на ІЕ, оперованих з використанням загальної керованої гіпертермії (ЗКГ) з температурою 38,0 – 38,5C протягом 30 хвилин. В обох групах на 14-у добу після операції зберігається дисфункція клітинної і гуморальної ланки імунної системи, що проявляється достовірним зменшенням кількості

Т-лімфоцитів та їх фукціональної активності, дисбалансом імунорегуляторних клітин, підвищенням рівня IgМ, ЦІК та С3 компоненту комплемента.

Вперше виявлено, що застосування загальної керованої гіпертермії з температурою 39,0 – 39,5 С протягом 30 хвилин під час операції у хворих на ІЕ сприяє нормалізації клітинної ланки імунної системи на 14-у добу після операції: збільшується кількість

Т-лімфоцитів, підвищується їх функціональна активність, зменшується дисбаланс імунорегуляторних клітин та кількість NK-клітин, до показників контрольної групи практично здорових осіб. Нормалізується поглинальна здатність, внутрішньоклітинний кисневозалежний метаболізм і резервні можливості фагоцитуючих клітин. Знижується рівень IgG, IgМ, IgА, ЦІК, С3 компоненту комплемента, фактора некрозу пухлин-, та інтерлейкіна-6 до показників контрольної групи практично здорових осіб – що є об’єктивним критерієм зниження інтенсивності деструктивно-запального процесу.

^ Практичне значення одержаних результатів. Показано, що застосування ЗКГ при температурі 39,0 – 39,5 C протягом 30 хвилин серед інших температурних режимів в комплексному лікування хворих на ІЕ проявляє імуномодулюючу дію, сприяє нормалізації стану клітинної та гуморальної ланки імунної системи, таким чином зменшує ризик розвитку інфекційних ускладнень у хворих на ІЕ після протезування клапанів серця.

^ Впровадження в практику. За результатами проведених досліджень отримано

2 патенти на винахід МПК – 7А 61 В 5/145 G 01 N 33/49, № 55145А; МПК – 7 G 01 N 33/49, 33/53, № 73693. Результати досліджень упроваджені в практику роботи відділення інфекційного ендокардиту Національного інституту серцево – судинної хірургії ім. М.М. Амосова АМН України.

^ Особистий внесок здобувача. Пошукачем самостійно проведено літературний та патентно-інформаційний пошук. Проведено комплексні імунологічні дослідження у хворих на ІЕ, до та після оперативного лікування із застосуванням загальної керованої гіпертермії. Проведено математичний і статистичний аналіз отриманих результатів. Аналіз і інтерпретація матеріалу належать автору.

^ Апробація результатів дисертації. Основні положення досліджень викладені на науково-практичній конференції «Перспективи гнійної хірургії у XXI ст.» (Судак 2003), біохімічному конгресі (Lublin 2002), «10 Всеросийском сьезде сердечно-сосудистых хирургов» (Москва 2004), науково-практичній конференції з міжнародною участю: «Сепсис: патогенез, діагностика та терапія (Харків 2004), «Девятой ежегодной сесии научного центра сердечно-сосудистых хирургов им. А.Н. Бакулева РАМН и Всеросийской конференции молодых ученых (Москва 2005), на XXI з’їзді хірургів України (Запоріжжя 2005), на 14-й конференції Асоціації серцево-судинних хірургів України «Актуальные проблемы кардиохирургии» (Донецьк 2006).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 31 роботу, з яких 15 статей у виданнях рекомендованих ВАК України, 2 патенти на винахід, 13 тез конференцій, 1 методичні рекомендації.