Реферат: Загальна характеристика роботи актуальність теми дослідження

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми дослідження. Реформування економіки України в умовах становлення ринкових відносин потребує відповідних змін у системі соціального захисту населення. Перш за все це стосується охорони здоров’я громадян.

Існуюча в Україні система охорони здоров’я, побудована переважно на бюджетних засадах, продемонструвала свою неефективність. Дефіцит фінансових ресурсів наклав суттєві обмеження на розвиток інфраструктури медичної галузі, рівень та якість медичної допомоги.

Право людини на охорону здоров’я, згідно зі ст. 11 Європейської соціальної хартії, зобов’язує Україну, як і інші держави, створити відповідні умови для його реалізації. Це стає можливим лише на основі перебудови системи охорони здоров’я та пошуку нових джерел її фінансування. Досвід розвинених країн світу доводить, що досягнення цієї мети можливе шляхом запровадження страхової медицини. Страхова медицина виступає реальною альтернативою бюджетному фінансуванню, яке вже не спроможне забезпечити конституційне право громадян на отримання безоплатного медичного обслуговування. Розвиток медичного страхування є об’єктивною потребою, яка продиктована необхідністю забезпечити надходження коштів до галузі охорони здоров’я.

Вирішення проблем переведення галузі охорони здоров’я на страхові засади потребує подальшого дослідження сутності і ролі медичного страхування в умовах трансформаційної економіки; визначення його місця в системі соціального захисту; поглиблення обґрунтування основних принципів його побудови і функціонування; опрацювання методичних та організаційних засад медичного страхування, які б відповідали новим економічним реаліям.

В Україні основні проблеми теорії та практики страхування (у т.ч. медичного страхування) в умовах ринкової економіки досліджували вчені Т. Артюх, К. Воблий, В. Базилевич, К. Базилевич, О. Гаманкова, М. Мних, С. Горянська, О. Губар, В. Єрмілов, О. Залєтов, С. Осадець, Т. Ротова, В. Рудень, С. Срібний, Р. Смоленюк, Я. Шумелда, В. Нонко, Н. Нагайчук, С. Юрій та інші. Серед зарубіжних науковців необхідно назвати Н. Адамчука, А. Аткінсона, Е. Берковіца, О. Гвозденка, Е. Кагаловську, К. Блека, Р. Болла, В. Глейзера, П. Коха, В. Крістофоліні, Е. Коломіна, А. Миронова, Л. Рейтмана, Т. Федорову, С. Ханта, В. Шахова та інших фахівців.

Віддаючи належне дослідженням вчених у цій сфері, слід зауважити, що у вітчизняній фінансово-економічній літературі бракує ґрунтовних досліджень, які стосуються комплексних проблем медичного страхування і наукових розробок, орієнтованих на практичне застосування та узагальнення нагромадженого досвіду. При цьому є очевидним, що наукові доробки зарубіжних вчених не можуть бути адекватно реалізовані на вітчизняному підґрунті, оскільки базуються на засадах, які не повною мірою відповідають умовам української економіки.

Необхідність подальшого дослідження теоретичних основ медичного страхування, його становлення в Україні, опрацювання науково обґрунтованих концептуальних засад загальнообов’язкового державного медичного страхування обумовило вибір теми дисертаційного дослідження та його структуру.

^ Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана як складова комплексної науково-дослідної роботи кафедри страхування ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за темою «Система страхового захисту в умовах розбудови соціально орієнтованої економіки» (реєстраційний номер 0106U004360). Особистий внесок автора полягає у дослідженні передумов виникнення і законодавчо-правової бази розвитку медичного страхування в Україні, розробці низки пропозицій теоретичного й практичного характеру щодо запровадження в Україні загальнообов’язкового державного медичного страхування та взаємодоповнення послуг з медичного страхування, здійснюваного на соціальних та комерційних засадах.

^ Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в дослідженні теоретичних засад медичного страхування та розробці практичних рекомендацій щодо підвищення його ролі в забезпеченні соціального захисту громадян. Відповідно до поставленої мети визначено коло основних завдань, спрямованих на її досягнення:

вивчити та узагальнити теоретичні підходи до визначення економічної сутності медичного страхування, передумов його виникнення та принципів здійснення в ринкових умовах;

з’ясувати місце медичного страхування у системі соціального захисту громадян;

узагальнити зарубіжний досвід організації медичного страхування з метою його практичного використання в Україні;

дослідити фінансові основи побудови системи охорони здоров’я на страхових засадах;

обґрунтувати концептуальні основи впровадження в Україні обов’язкового медичного страхування (далі ОМС);

дослідити сучасний стан добровільного медичного страхування (далі ДМС) в Україні та визначити тенденції його розвитку;

розкрити особливості та взаємозв’язок окремих видів медичного страхування, які пропонуються громадянам на добровільних засадах;

виявити роль попереджувальних заходів у зміцненні фінансового підґрунтя добровільного медичного страхування.

^ Об’єктом дослідження є медичне страхування в Україні.

Предметом дослідження є економічні відносини, що виникають між суб’єктами медичного страхування у процесі надання страхових послуг.

^ Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання. Для формування теоретичних положень і висновків був використаний абстрактно-логічний метод і метод спостереження. Для аналізу стану фінансового забезпечення системи охорони здоров’я, дослідження розвитку медичного страхування в Україні використано структурний метод, метод порівняння, аналізу і синтезу, історичний та логічний підхід, графічні методи і прийоми. Для визначення величини витрат страховика на здійснення попереджувальних заходів – фінансовий аналіз та економіко-математичне моделювання. Для оброблення статистичної інформації використовувалася сучасна комп’ютерна техніка.

Інформаційною базою дослідження слугувала спеціальна економічна література, законодавчі і нормативні акти з питань медичного страхування і з питань охорони здоров’я, матеріали Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг, статистичні дані інформаційно-аналітичних видань, періодичної преси, звітні дані окремих страхових компаній.

^ Наукова новизна одержаних результатів. Основні результати, які визначають наукову новизну дисертаційного дослідження, полягають у наступному:

вперше:

здійснено дослідження медичного страхування як комплексної системи, котра об’єднує обов’язкове соціальне медичне страхування та медичне страхування, що провадиться страховими компаніями на комерційній основі. Це створює передумови для практичної розбудови системи охорони здоров’я в Україні на страхових засадах;

удосконалено:

обґрунтування концептуальних засад обов’язкового медичного страхування в Україні щодо поєднання економічних інтересів його учасників. Лише на основі узгодження економічних інтересів суб’єктів медичного страхування можна досягти ефективного функціонування цієї системи;

визначення медичного страхування як системи економічних відносин між учасниками створення грошових фондів, призначених для забезпечення страхового захисту майнових інтересів громадян, пов’язаних з втратою здоров’я. Дане визначення дозволило об’єднати в понятті «медичне страхування» економічні відносини, пов’язані з обов’язковим медичним страхуванням (у системі соціального страхування) та економічні відносини з добровільного медичного страхування (комерційне страхування);

набуло подальшого розвитку:

узагальнення зарубіжної практики медичного страхування стосовно його фінансового та організаційного забезпечення. Це дозволило оцінити можливості щодо адаптації зарубіжної практики медичного страхування з урахуванням національних особливостей при побудові системи медичного страхування в Україні;

обґрунтування відмови від фінансування системи охорони здоров’я на переважно бюджетних засадах; визначено економічну необхідність та доцільність багатоканального фінансування галузі з переважанням страхових механізмів, що дозволить поліпшити фінансове становище вітчизняної галузі охорони здоров’я;

тлумачення ринку медичного страхування як економічних відносин, котрі виникають щодо надання послуг з медичного страхування між суб’єктами медичного страхування, за яких у процесі обміну через механізм ринкових цін здійснюється узгодження та реалізація їхніх економічних інтересів;

обґрунтування необхідності формування резерву превентивних заходів при проведенні добровільного медичного страхування за допомогою розробки економіко-математичної моделі, що дає підстави стверджувати про доцільність введення в структуру страхового тарифу з добровільного медичного страхування обов’язкового елементу «витрати на превентивні заходи». Проведення превентивних заходів дозволяє поліпшити показники збитковості медичного страхування для страхових компаній, отже – знизити ціну такого страхування і зробити його більш доступним для широких верств населення.

^ Практичне значення одержаних результатів. Обґрунтовані в дисертації положення, висновки та пропозиції поглиблюють теоретичні основи страхування, а також мають практичну значимість щодо реалізації завдань, пов’язаних із розвитком медичного страхування в Україні.

Висновки і пропозиції щодо механізму запровадження обов’язкового медичного страхування в Україні (в частині зміни фінансування системи охорони здоров’я, залучення позабюджетних джерел фінансування, запровадження бюджетно-страхової медицини) враховані Міністерством економіки України при доопрацюванні законодавчих і нормативних актів (довідка № 53–18/405 від 13.06.08).

Одержані автором результати дослідження ринку добровільного медичного страхування дозволили розробити і впровадити у практику діяльності ТДВ СК «Професійне страхування» регіональні програми добровільного медичного страхування, що враховують рівень платоспроможності потенційних споживачів послуг з медичного страхування та якісні характеристики їхнього здоров’я (довідка № 15 від 05.06.08).

Пропозиції автора щодо розширення добровільного медичного страхування з урахуванням тенденцій сучасного соціально-економічного розвитку застосовані ЗАТ СК «Українська брокерська страхова група» при формуванні стратегії компанії, зокрема за такими напрямами як підвищення привабливості страхових продуктів через включення до переліку певних «бонусних послуг»; формування клієнтського портфелю; фінансування запобіжних заходів з метою зменшення кількості страхових випадків (довідка № 124 від 03.06.08). Матеріали дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі при викладанні навчальних дисциплін «Соціальне страхування», «Страхування», «Страхові послуги» на кафедрі страхування ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» (довідка від 10.06.08).

^ Апробація результатів дисертації. Основні положення дослідження доповідалися та обговорювались на науково-практичних конференціях, зокрема:
ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Формування конкурентоспроможного страхового ринку України в умовах глобалізації» (м. Київ, КНУ імені Тараса Шевченка, 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Стан і проблеми трансформації фінансів та економіки регіонів у перехідний період» (м. Хмельницький, Хмельницький інститут бізнесу, 2004 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Трансформаційні процеси соціально-економічної системи в Україні» (м. Острог, Національний університет «Острозька академія», 2004 р.).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 8 наукових праць загальним обсягом 2,25 друк. арк., з них 4 статті – у наукових фахових виданнях – 1,27 д.а. та 4 статті – в інших виданнях – 0,98 д.а.

^ Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел з 119 найменувань на 9 сторінках. Загальний обсяг дисертації становить 183 сторінки комп’ютерного тексту який включає 24таблиці на 13 сторінках та 12 рисунків на 9 сторінках.


^ ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ


У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, сформульовано його мету і завдання, визначено об’єкт, предмет і методи дослідження, висвітлено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У розділі 1 «Сутність медичного страхування та його значення» на основі опрацювання, критичного оцінювання та узагальнення наукового доробку вітчизняних і зарубіжних вчених за темою дисертації досліджено теоретичні питання, які стосуються сутності та значення медичного страхування, його місця у системі соціального захисту громадян; передумов виникнення та розвитку медичного страхування; характеристики суб’єктів медичного страхування.

Проведене в дисертації дослідження дає автору право стверджувати, що в ринкових умовах, коли держава перекладає окремі свої функції безпосередньо на людину, медичне страхування є важливою формою соціального захисту громадян, суттєво впливаючи на їх добробут та рівень матеріального забезпечення. Сучасна модель соціального захисту населення у переважній більшості держав складається з таких елементів як державна соціальна допомога, державні соціальні гарантії та пільги, державні соціальні послуги, державне соціальне страхування, приватне страхування. Медичне страхування у цій моделі займає вагоме місце, поєднуючи інтереси держави та інтереси великої кількості громадян.

У роботі проаналізовано різноманітні підходи до трактування медичного страхування вітчизняними та зарубіжними ученими і на цій основі зроблено висновок, що в переважній більшості дане поняття розглядається у дещо звуженому значенні, що не сприяє розкриттю сутності медичного страхування. Дослідження дозволяє автору визначити медичне страхування як систему економічних відносин між учасниками створення грошових фондів, призначених для забезпечення страхового захисту майнових інтересів громадян, пов’язаних з втратою здоров’я. Ця система об’єднує економічні відносини, які випливають з обов’язкового медичного страхування (у системі соціального страхування), і відносини з добровільного медичного страхування (комерційне страхування).

Нами з’ясовано, що між соціальним і комерційним медичним страхуванням існують певні розбіжності, які полягають у наступному: соціальне медичне страхування здійснюється виключно у обов’язковій формі, відповідно до вимог певних законодавчих актів, які визначають порядок і умови його проведення; забезпечує страховий захист громадян від соціальних ризиків і призначене саме для цього; комерційне медичне страхування здебільшого здійснюється на добровільних засадах і являє собою результат узгодження позицій страховика і страхувальника щодо страхового захисту; покриває не тільки соціальні ризики, сфера його застосування значно ширша. Проте неможливо заперечувати той факт, що поряд з розбіжностями між соціальним і комерційним медичним страхуванням є багато спільного: однакова економічна природа, близькість за принципами своєї побудови, а отже вони є конгруентними.

Результати дослідження показали, що українська держава вже мала певний досвід з організації медичного страхування в минулому. На теренах України воно здійснювалося ще у ХІХ ст. у обов’язковій формі. Джерелом фінансування медичного страхування були фонди соціального страхування. Їх кошти формувалися із внесків роботодавців та внесків робітників. Особливістю допомоги, що надавалась, був її комплексний характер, що включав матеріально-грошову компенсацію втраченого заробітку та лікування. Автором запропоновано використати історичний досвід медичного страхування на сучасному етапі.

Нами виявлено, що організація системи охорони здоров’я в Україні частково базується на принципах, сформованих ще за часів радянської доби, отже, не враховує нових економічних реалій щодо надання медичних послуг. У дисертації аргументовано, що пошук нових шляхів фінансування системи охорони здоров’я є першочерговим завданням як для держави, так і для суспільства в цілому. Альтернативою є перехід від системи бюджетного фінансування охорони здоров’я до нової, більш досконалої бюджетно-страхової моделі охорони здоров’я – системи страхової медицини, яка вирішує питання гарантованості і доступності медичних послуг для широких верств населення, залучення додаткових ресурсів у сферу охорони здоров’я.

Складний та багаторівневий механізм взаємовідносин між суб’єктами медичного страхування в Україні унаочнює опрацьована автором схема (рис. 1).





Рис. 1. Взаємовідносини між суб’єктами медичного страхування

Під час дослідження взаємовідносин між суб’єктами медичного страхування було виявлено, що практичне застосування медичного страхування слід розглядати з погляду корисності для його суб’єктів та врахування їхніх економічних інтересів. Так, для застрахованих осіб існування медичного страхування компенсує недостатнє державне фінансування галузі охорони здоров’я, фінансову недоступність для більшості населення платних медичних послуг; для страховиків медичне страхування розширює зону діяльності, а отже і збільшення доходів; для медичних закладів медичне страхування виступає додатковим джерелом надходження коштів; для держави – зменшує навантаження на бюджет і забезпечує покращення стану здоров’я певної частини населення.

У розділі 2 «Обов’язкове медичне страхування та перспективи його впровадження в Україні» досліджено фінансові основи побудови ефективної системи охорони здоров’я на страхових засадах; розкрито особливості медичного страхування в країнах Європи; обґрунтовані концептуальні засади впровадження в Україні обов’язкового медичного страхування, доведено об’єктивну необхідність запровадження обов’язкового медичного страхування.

З метою виявлення сучасних тенденцій ресурсного забезпечення галузі охорони здоров’я нами узагальнено основні джерела надходжень коштів, які представлено трьома видами: державний сектор, приватний сектор, міжнародні програми допомоги. До основних тенденцій фінансування належать дефіцит коштів бюджетної системи, розширення інших каналів надходження, де переважають кошти населення та підприємницьких структур.

Проведений автором аналіз показав, що в Україні на сьогодні використовуються практично всі можливі джерела фінансування охорони здоров’я, однак чіткої їх системи не сформовано. Вона потребує свого опрацювання для комплексного використання всіх джерел і оптимізації їх структури. Така система, закріплена законодавчо, має забезпечити сучасний ефективний розвиток галузі охорони здоров’я. Це зумовлює необхідність докладного дослідження існуючих в світовій практиці та прийнятих для України методів фінансування медичної допомоги.

Засади організації фінансового забезпечення охорони здоров’я викладені в Конституції України (ст. 49), де наголошується, що охорона здоров’я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм і є безоплатною у державних та комунальних закладах. Наявність такого конституційного права у громадян має отримати відповідний механізм реалізації. Створити його означатиме вдосконалити державну систему фінансування медичної допомоги; забезпечити право громадян на безоплатну медичну допомогу, що можливе за умови прийняття і реалізації в Україні Закону «Про обов’язкове медичне страхування».

Превалюючим джерелом фінансування охорони здоров’я є кошти державного та місцевих бюджетів, які розподіляються централізовано відповідно до наявних потужностей закладів охорони здоров’я без врахування обсягу та якості наданих послуг. У діючій системі охорони здоров’я пацієнт розглядається як фактор витрат та стаття видатків. Загальний обсяг фінансування охорони здоров’я з державного та місцевих бюджетів досяг у 2007 році 36 млрд. грн., проте низька частка витрат на охорону здоров’я відносно валового внутрішнього продукту України (рис. 2) свідчить про недостатність такого фінансування. Ця частка за останні п’ять років коливається у межах 3 відсотків, що є нижче від аналогічних середньосвітових витрат на медико-санітарну допомогу в порівнянні до світового валового внутрішнього продукту (далі ВВП) майже у 3 рази.





Рис. 2. Витрати на охорону здоров’я в Україні у відсотках до ВВП
у 2003–2007 рр.*

* дані Міністерства охорони здоров’я


В Україні система охорони здоров’я не відповідає ринковим вимогам та об’єктивно потребує реформування. Йдеться про створення економічно обґрунтованої і соціально спрямованої моделі функціонування охорони здоров’я – бюджетно-страхової моделі, яка б органічно поєднувала державний і приватний сектори медицини, ґрунтувалася на принципах обов’язковості, солідарності, доступності та фінансовій самостійності. Суть даної моделі полягає в тому, що вона передбачає фінансування охорони здоров’я за рахунок коштів бюджетної системи, обов’язкових страхових внесків та добровільного медичного страхування. Згідно з рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров’я (далі ВООЗ), ефективне фінансування охорони здоров’я може бути досягнуто за рахунок чотирьох основних джерел: перших двох – державних (обов’язкове медичне страхування і фінансування із загальнодержавних фондів); двох інших – приватних (плата за медичні послуги та добровільне медичне страхування). Така практика фінансування охоплює практично всі країни західноєвропейського регіону.

В роботі проаналізовано джерела фінансування охорони здоров’я в ряді країн Європи та виділено три основні моделі фінансування. Перша передбачає бюджетне фінансування системи охорони здоров’я. Друга включає як бюджетне, так і позабюджетне фінансування. За третьою моделлю охорона здоров’я фінансується переважно з позабюджетних коштів. У процесі дослідження переваг та недоліків цих моделей та можливості їх застосування в Україні нами обґрунтовано, що найбільш пристосованою до реалій вітчизняного сьогодення є друга модель, заснована як на бюджетному, так і позабюджетному фінансуванні охорони здоров’я (бюджетно-страхова модель організації охорони здоров’я).

У роботі наголошується, що фінансування охорони здоров’я, має здійснюватись за рахунок декількох джерел: коштів бюджетної системи, фондів обов’язкового та добровільного медичного страхування, добровільних внесків громадян, благодійництва, проте за державою зберігається основна роль. Держава має гарантувати фінансування соціальних програм, профілактику та лікування соціально небезпечних захворювань, надання медичної допомоги вагітним жінкам і новонародженим тощо. Внески в системі обов’язкового медичного страхування використовуватимуться на первинну лікувально-профілактичну допомогу та певний рівень (базовий пакет) спеціалізованої лікувально-профілактичної допомоги. Деякі медичні послуги будуть доступні тільки в системі добровільного медичного страхування або за безпосередню оплату. Тоді система фінансування стане прозорою і зрозумілою.

Враховуючи особливості соціально-економічного досвіду та ступінь економічного розвитку України, нами опрацьована схема бюджетно-страхової моделі організації охорони здоров’я, яка може бути задіяна в нашій країні (рис. 3).


П
Гарантована державою безкоштовна медична допомога.

Державні соціальні та профілактичні програми, інновації
ерший рівень


Фінансування згідно із

замовленням – програм,


Державний бюджет

МОЗ, обласні, районні та міські відділи охорони здоров’я

Лікарняно-профілак-тичні заклади
розрахованих на

обласному рівні фінансування




Другий рівень

Фонд ЗДСМС


Лікарняно-профілактичні

заклади


Медична програма у межах територіальних програм ЗДСМС
Виплати в межах

укладених

договорів




Т
Лікарняно- профілактичні заклади


Медичні послуги на комерційній основі
ретій рівень


Страхові компанії, що мають ліцензію на здійснення ДМС


Оплата послуг




Рис. 3. Бюджетно-страхова модель організації охорони здоров’я


Бюджетно-страхова модель характеризується взаємообумовленістю джерел фінансування та обсягом надання медико-санітарної допомоги. При цьому страхові внески не розчиняються у загальному бюджеті, а спрямовуються безпосередньо на потреби охорони здоров’я і забезпечують платникам гарантований обсяг якісної медичної допомоги. Ця модель передбачає відхід від залишкового методу фінансування ресурсів галузі, поєднання бюджетних і позабюджетних коштів, гармонійний розвиток закладів охорони здоров’я різних форм власності. Медичні заклади стають самостійними суб’єктами господарювання. Їхнє фінансування здійснюватиметься на підставі конкретно виконаної роботи певного обсягу і якості, що передбачено умовами договору.

Як доводить досвід країн з розвиненою економікою, залежно від джерел фінансування доцільно використовувати три основні рівні надання медичної допомоги:

перший рівень (мінімальний) – забезпечення встановлених гарантій всім категоріям населення за рахунок коштів бюджетної системи;

другий рівень (основний) – надання медичної допомоги в межах встановлених програм із загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування (далі ЗДСМС);

третій рівень – отримання медичної допомоги за програмами добровільного медичного страхування. Відповідно до програм повинен встановлюватись розмір страхового внеску, який має визначатися виходячи із обсягу програми та структури медичної допомоги.

Реформування системи охорони здоров’я є нагальною потребою. Прийняття в Україні Закону «Про обов’язкове медичне страхування» має стати чинником, який прискорить трансформаційні процеси у цій галузі.

У розділі 3 «Добровільне медичне страхування та напрями його розвитку в Україні» визначено сутність і значення добровільного медичного страхування; проаналізовані макроекономічні показники його розвитку; дана характеристика окремих видів добровільного медичного страхування; обґрунтовані шляхи зміцнення фінансового підґрунтя добровільного медичного страхування.

Узагальнення теоретичних основ добровільного медичного страхування дало нам змогу зробити висновки, що воно є підгалуззю особистого страхування та виступає важливим ринковим компонентом і доповненням до системи соціального захисту громадян, гарантованої державою.

У дисертації досліджено сутність і характерні риси ринку добровільного медичного страхування в Україні. Проаналізовані різноманітні підходи щодо трактування ринку добровільного медичного страхування. Ринок добровільного медичного страхування визначено як економічні відносини між суб’єктами медичного страхування, котрі виникають щодо надання та набуття послуг з медичного страхування, за яких у процесі обміну через механізм ринкових цін здійснюється узгодження та реалізація їх економічних інтересів.

Виявлено, що в Україні сформувалась певна структура ринку добровільного медичного страхування. Даний ринок можна розглядати як багаторівневу структуру зі складним механізмом взаємозалежних зв’язків між усіма його суб’єктами. Саме на страховому ринку відбувається суспільне визнання якості та встановлення ціни страхової послуги, саме тут взаємодіють продавець та покупець, урівноважуються, збалансовуються попит і пропозиція.

За результатами аналізу автором визначено, що розвиток добровільного медичного страхування, як і розвиток страхового ринку в цілому, відбувається в Україні нерівномірно. До негативних тенденцій, з якими стикаються страхові компанії, котрі здійснюють добровільне медичне страхування, належать: несприятлива економічна ситуація, жорстка конкуренція, високий рівень безробіття, низький рівень платоспроможності населення, недосконалі законодавчі акти, неузгодженість економічних інтересів суб’єктів страхового ринку, захоплення компаніями значної частки ринку, яка не відповідає рівню платоспроможності та фахової компетентності, низький професіоналізм кадрів тощо.

На основі проведеної нами роботи виявлено, що нормативно-правова база добровільного медичного страхування в Україні перебуває у стадії становлення і не охоплює усього розмаїття відносин, які виникають у процесі здійснення добровільного медичного страхування.

Добровільне медичне страхування можна вважати повноцінним сегментом національного страхового ринку, і ми маємо всі підстави стверджувати, що його становлення відбулось. Хоча динаміка його розвитку є дещо суперечливою (табл. 1), проте частка добровільного медичного страхування в загальній структурі страхових премій характеризується стабільністю.


Таблиця 1

^ Частка добровільного медичного страхування в загальному обсязі
страхових премій та страхових виплат в Україні за період 2004–2007 рр.

№ п/п

Показники

Роки

2004

2005

2006

2007

1

Страхові премії, млн. грн., усього,

у т. ч.:

4442,1

6218,5

7350,5

10217,5

2

Добровільне медичне страхування, млн. грн.

189,8

254,0

353,2

452,8

3

Частка добровільного медичного страхування, % (р.2/р.1х100)

4,27

4,08

4,80

4,43

4

Страхові виплати, млн. грн.,усього, у т.ч.:

543,1

1336,5

2053,4

3550,6

5

Добровільне медичне страхування,

млн. грн.

133,8

170,0

226,7

352,0

6

Частка добровільного медичного страхування, % (р.5/р.2х100)

24,60

12,70

11,04

9,91

7

Рівень виплат, млн. грн., усього,

(р.4/р.1х100)

12,22

21,49

27,93

34,75

8

Рівень виплат з добровільного медичного страхування,

млн. грн., (р.5/р.2х100)

70,49

66,92

64,18

77,73

Примітка. Розраховано автором за даними Держфінпослуг.

Відповідно до українського страхового законодавства медичне страхування охоплює три ліцензовані види страхування: безперервне страхування здоров’я, страхування здоров’я на випадок хвороби та страхування медичних витрат осіб, що виїздять за кордон. Структуру добровільного медичного страхування за зазначеними видами відображає табл. 2.

Таблиця 2

^ Склад та структура добровільного медичного страхування в Україні за окремими видами в 2004–2007 рр.

Показники

Роки

2004

2005

2006

2007

млн.

грн.

%

млн.

грн.

%

млн.

грн.

%

млн.

грн.

%

Страхові премії
за ДМС, всього
в т.ч.:

308,9

100,0

403,8

100,0

434,5

100,0

511,1

100,0

Безперервне страхування здоров’я

213,1

69,0

290,3

71,9

320,8

73,8

385,1

75,3

Страхування здоров’я на випадок хвороби

76,7

24,8

89,3

22,1

85,7

19,7

90,6

17,7

Страхування медичних витрат

19,2

6,2

24,2

6,0

28,0

6,4

35,4

6,9

Примітка. Розраховано автором за даними Держфінпослуг.


В процесі аналізу нами виявлено, що розвиток добровільного медичного страхування значною мірою обумовлюється показниками розвитку окремих видів медичного страхування. В українському законодавстві відсутнє тлумачення змісту кожного з цих видів страхування та розбіжностей між ними і порядку здійснення. Тому в страхових компаній склалась своя практика їх проведення. Конкуренція на страховому ринку є основним фактором його модернізації за такими напрямами як тісне прив’язування страхових продуктів до безпосередніх потреб клієнтів, включення до складу програм супутніх послуг (наприклад, відвідування тренажерного залу, басейну), розширення переліку хвороб, що покриваються страховим захистом (лікування туберкульозу, цукрового діабету) тощо.

Проведене нами дослідження показало, що послуги з добровільного медичного страхування є достатньо вартісними при показниках рівня виплат за цим страхуванням, які набагато перевищують показники рівня виплат у цілому по ринку та мають сталу тенденцію до зростання (див. табл. 1).