Реферат: Та планування роботи з дітьми

УКРАЇНА

МАКІЇВСЬКЕ МІСЬКА РАДА

УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР


Організація життєдіяльності

та планування роботи з дітьми.


Матеріали методичного об’єднання

вихователів дітей старшого

дошкільного віку.

Практичний обмін досвідом.


2009 рік

Зміст:


Методичне об’єднання вихователів дітей старшого дошкільного віку

3

Організація життєдіяльності дітей в дошкільному закладі.

5

Семінар-практикум з елементами тренінгу: «Планування навчально-виховної роботи протягом дня з дітьми старшого дошкільного віку»

11

Практичні заняття

18

Пам’ятка з складання конспекту пізнавального заняття

41

Рекомендації

42


Відповідальний:

Бондарева Т.В., методист з дошкільної освіти НМЦ м. Макіївки


^ Керівники об’єднання:

Штиканова Т.Л. – вихователь-методист ДНЗ № 191

Лавренюк С.Г. – вихователь-методист ДНЗ № 54

Мастакова Н.М. – вихователь-методист ДНЗ № 28


До збірники ввійшли матеріали методичного об’єднання вихователів дітей старшого дошкільного віку.

Автори висвітлюють питання організації життєдіяльності дітей старшого дошкільного віку відповідно до Базової програми «Я у Світі». Планування організованої навчальної діяльності: заняття, спільної діяльності та запрошення до самостійної діяльності.

Збірник призначений для педагогічних працівників дошкільних навчальних закладів.






Бондарева Т.В.,

методист з дошкільної освіти НМЦ м. Макіївки


^ ОРГАНІЗУЄМО ЖИТТЄДІЯЛЬНІСТЬ


Освітній процес у дошкільних навчальних закладах здійснюється в умовах модернізації змісту дошкільної освіти, переходу від соціоцентричної до особистісно орієнтованої системи.

Тож нові педагогічні технології співіснують з консервативними. Результативність навчально-виховної роботи залежить від готовності вихователя до її здійснення, що полягає в єдності двох взаємопов’язаних компонентів – мотиваційного ( усвідомлення мети й завдань навчально-виховного процесу, їх значення для розвитку особистості) та процесуального

( знання вікових та індивідуальних особливостей дітей; уміння проектувати та забезпечувати активне проживання дитиною кожного вікового періоду; діагностувати та коригувати результати педагогічної діяльності).

Навчально-виховний процес дошкільного закладу неможливо обмежити проведенням групових занять та режимних процесів. Важливо наповнити цікавим змістом усю життєдіяльність дитини впродовж дня, тижня, року, вікового періоду. Що означає поняття життєдіяльність?

Життєдіяльність – інтегрована характеристика буття дошкільника, яка актуалізує дві взаємопов’язані й водночас специфічні форми прояву його активності – знаходження у процесі життя ( енергійність, певний спосіб буття, знаходження у взаємодії з іншими тощо) і діяльність ( заняття чимось, праця, робота).

Життя дошкільника характеризується більшою організованістю, повнотою, продуктивністю. Завдяки активному буттю задовольняються матеріальні та морально-духовні потреби дитини, виробляються необхідні звички, розвиваються здібності, формуються особистісні якості, зароджуються життєві цінності. Важливим результатом повноцінного буття дошкільника є його індивідуальний життєвий досвід – практичний, пізнавальний, комунікативний.

Значно ширшим є поняття «діяльність», яким засвідчується здатність юної особистості вносити у дійсність зміни, в різні способи впливати на неї. Зайнятість дошкільника різними видами сповнює його життя сенсу, надає йому організованості, урізноманітнює його, сприяє формуванню розсудливості, цілеспрямованості, вмілості, вправності, креативності, моральності. Якщо під життєдіяльністю розуміти всі види діяльності та форми активності дитини, то можна резюмувати: чим краще збалансовані між собою основні види її діяльності ( ігрова, предметно-практична, комунікативна, пізнавальна, художня), тим повноцінніше проживає вона кожний день, тим змістовніше її буття, тим сприятливіші для розвитку умови життєдіяльності.

Умовами ефективної організації життєдіяльності дитини в дошкільному закладі є:

Забезпечення емоційного комфорту, створення атмосфери доброзичливості, надання дитині можливості звернутися до дорослого в ситуаціях страху, невідомості; сприяння відчуттю захищеності, довіри до навколишнього світу.

Створення розвивального, природного, предметно-ігрового та соціального середовища.

Інтеграція змісту освіти в різних видах діяльності дітей.

Професійна готовність педагога ( компетентність в основних сферах життєдіяльності, знання вікових та індивідуальних особливостей дошкільників, готовність до змістовного спілкування з ними, володіння сучасними освітніми технологіями).


Життєдіяльність дитини в дошкільному закладі – це різні аспекти її життя, форми активності, всі види діяльності. В них проявляється її енергійність, життєва сила, прагнення заявити про себе іншим та самій собі.

Дошкільник є суб’єктом пізнавальної, предметно-практичної та комунікативної діяльностей, завдяки чому задовольняє свої потреби у фізичному, психічному та соціальному зростанні.

Організовуючи життєдіяльність дитини в дошкільному закладі, слід ураховувати : її вікові та індивідуальні особливості, сучасні тенденції в оновленні змісту дошкільної освіти та навчально-виховних технологій; побажання батьків; специфіку та можливості закладу. Саме вони слугують точкою відліку у визначенні педагогом завдань, змісту та форм навчально-виховної роботи.

Буття дитини в дошкільному закладі – це послідовний перебіг певних його складових, які нормують чергування активної діяльності та відпочинку. Основні з них :

ранкові, денні, вечірні прогулянки;

різноманітні гігієнічні процедури;

харчування ( сніданок, обід, підвечірок, вечеря);

ігри ( самостійні та організовані);

спілкування ( з дорослими та дітьми);

заняття ( колективні, підгрупою, індивідуальні, самостійні);

відпочинок, релаксація, сон.

Детально й жорстко запрограмувати буття дітей украй важко, а то й неможливо. Цьому перешкоджають різноманітні життєві події, обставини, нагальні потреби, що вносять корективи у попередньо заплановану діяльність.

Водночас заради створення розміреного, ритмічного буття слід дотримуватися стабільності найважливіших елементів життєдіяльності, підтримувати звичні для дітей організаційні моменти ( прогулянку, гімнастику, харчування, ігри, заняття, самостійну діяльність, сон тощо).

Водночас доцільно вносити у повсякденне життя дошкільників елементи сюрпризності, експромти, що урізноманітнюватиме їхні життєві враження, демонструватиме ймовірність та природність різноманітних життєвих змін, їх динаміку, певну непередбачуваність; навчати дітей приймати це та ставитися з розумінням.

Те, що провідна діяльність дошкільника – гра, знають сьогодні всі педагоги. Проте вона як специфічна дитяча діяльність неоднорідна, кожний вид гри ( дидактична, сюжетно-рольова, режисерська тощо) виконує свої функції у розвитку дитини. Покладання на гру суто дидактичних завдань, стирання грані між навчальними та ігровими прийомами та самодіяльними іграми може призвести до зникнення самостійних ігор як таких, нівелювання ролі особистісного спілкування з однолітками. Тому неприпустимо покладати на гру функції навчання. Не варто підміняти навчальну діяльність з використанням ігрових прийомів ігровою діяльністю.

Навчальний процес – складова буття дитини, особливо старшого віку. Правильно побудований, він зберігає самобутність та специфіку дошкільного дитинства, передбачає різноманітність форм організації, орієнтований на повернення первинного значення слову «заняття» як цікавого, змістовного, корисного для розвитку проведення часу.

В дошкільному закладі заняття не має бути прототипом шкільного уроку. Розвивальне, індивідуально орієнтоване навчання дошкільників проводиться фронтально, по підгрупах або індивідуально, залежно від змісту, завдань, складності, особливостей життєвої ситуації, об’єктивної потреби.

Колективна чи групова діяльність дошкільників здійснюється на заняттях, що мають визначений час, місце, обладнання, інструменти, наочність. Проводити їх доцільно час від часу, не надаючи домінуючого значення та забезпечуючи продуктивність.

Колективна організація дітей виправдана тоді, коли йдеться про спільне спостереження, екскурсії, перегляд театралізованих вистав, проведення святкових ранків, створення спільного продукту творчої, мовленнєвої, образотворчої діяльності.

^ Змістовне наповнення занять важливо тісно пов’язувати з реальним повсякденним життям. На них дитина має отримувати відомості, що допомагають їй адаптуватися до сьогодення, поводитися компетентно за будь – яких умов та обставин. Доцільно пов’язувати між собою, інтегрувати різні форми активності, види діяльності вихованців.

Навчання у формі занять зазвичай проводиться, починаючи з третього року життя, з поступовим нарощуванням їх кількості та тривалості.

^ З дітьми старшого дошкільного віку їх слід проводити два – три тривалістю 1 – 1,5 години ( одне з них можна у другій половині дня). Проте такий розподіл часу орієнтовний, може змінюватися залежно від завдань, їх актуальності, складності, бажання та спроможності дітей.

З погляду ефективності мовленнєвого розвитку найдоцільніше віддати перевагу міні – заняттям, що дає змогу врахувати міру зацікавленості, інтересу дітей, дозування інформації чи завдань. Не вносячи поки що істотних змін у планування, розкладаємо традиційне заняття на кілька частин ( їх кількість вихователь може визначити самостійно, залежно від обсягу програмового матеріалу, зацікавленості дітей, наявності обладнання, посібників тощо).Тривалість кожного фрагмента не повинна перевищувати меж виникнення й утримання інтересу дітей.

Міні заняття не завжди потребують залучення до мовленнєвої чи іншої діяльності всієї групи вихованців, а здебільшого орієнтовані на невелику підгрупу дітей, які проявили інтерес, готовність до конкретного виду діяльності ( індивідуально-груповий спосіб організації). Кількість таких занять, змістовне їх наповнення зумовлюються віковими особливостями. Протягом дня можна проводити 5, 10, 20 чи й більше індивідуальних, групових і колективних міні – занять або, іншими словами, фрагментами розвивальне - виховної зайнятості дітей, під час яких розкриватиметься запланована тема. Якщо ж навчального матеріалу, форм і видів роботи достатньо і інтерес дітей не спадає, цю тему можна розглядати протягом кількох днів, що не тільки допоможе різнобічно розкрити її, зануритися в проблему, а й обрати способи, час, визначити тривалість, які враховували б бажання, наміри, вподобання кожної дитини.

Зауважимо : міні – заняття не підміняють та не перекривають інші види, форми педагогічного впливу, не збільшують тривалість організованого пізнавального процесу. Навпаки, вони вивільняють час для самостійного пізнання, дослідження, вибору часу і місця виконання завдання – пропозиції, надають дитині можливість самодозування інформації, самостійного вибору діяльності, партнерів. Зміст міні – занять проникає в усі сфери життєдіяльності, змістовні лінії, відбивається в усіх видах активності особистості.

У ході планування своєї роботи педагог конкретизує загальні завдання Програми, враховуючи особистісні здобутки дітей, проміжні показники їхньої компетентності за формами активності, лініями розвитку, видами діяльності, сферами життя. Він наповнює освітні ( розвивальні, виховні, навчальні ) завдання змістом, обирає ефективні форми й методи роботи з дошкільниками, приділяє належну увагу створенню розвивального життєвого простору.

Планування має ґрунтуватися на аналізі вікових та індивідуальних особливостей вихованців, підпорядковуватися принципам доцільності ( здорового глузду ) та системності.

Педагог планує освітню роботу як з усіма вихованцями, так і з окремими дітьми ( новачками, тими, хто часто хворіє і не відвідує через це дошкільний заклад, хто з різних причин має проблеми в особистісних досягненнях тощо). Варто час від часу застосовувати диференційований підхід у доборі різних за змістом, складністю, умовами організації завдань; надавати вихованцям можливість самостійно обрати зміст, матеріал, варіант виконання.

Це стосується як групи в цілому, так і дітей, які випереджають або відстають від них ( поділ умовний, оскільки розвиток – процес динамічний). Вихователь визначає зону найближчого розвитку кожної дитини, виробляє оптимістичну гіпотезу її розвитку, сприяє досягненню нею щоденного успіху.


Штиканова Г.Л.

вихователь-методист ДНЗ № 191

Лавренюк С.Г

вихователь-методист № 54


^ СЕМІНАР – ПРАКТИКУМ З ЕЛЕМЕНТАМИ ТРЕНІНГУ

ЗА ТЕМОЮ :

„ ПЛАНУВАННЯ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОЇ РОБОТИ ПРОТЯГОМ ДНЯ

З ДІТЬМИ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ”.


МЕТА : За допомогою інтерактивної форми роботи, підвищити педагогічну майстерність педагогів, надати навички сучасного планування навчально-виховної роботи протягом дня та на перспективу з дітьми старшого дошкільного віку.


^ Вправа „ Правила учасників тренінгу”.

Ведучий пропонує спільно складати правила тренінгової групи, виконання яких зробить роботу ефективною.

Правила :

Бути позитивно налаштованим ( „ Доброзичливість”);

Бути активним ( „ Активність”);

Висловлювати власну думку коротко й аргументовано

( „Лаконічність”);

Не критикувати, поважати думку інших ( „ Кожна думка має право на існування”);

Бути щирим („ Щирість”);

Не перебивати, говорити по черзі („ Толерантність”);

Правило двох рук („ Привернути увагу до себе”);

Витримувати регламент виступу .




Презентація теми семінару ( виконує ведучий)


Мета практикуму : надати навички сучасного планування навчально-виховної роботи протягом дня та на перспективу з дітьми старшого дошкільного віку за Базовою програмою розвитку дошкільника „ Я у Світі”.


Дошкілля стоїть сьогодні на порозі великих змін. Нова Базова програма розвитку дитини дошкільного віку „ Я у Світі” - програма нового типу, перша в Україні програма розвитку дитини-дошкільника – орієнтує педагогів на модернізацію освіти, перегляд багатьох усталених підходів, на рух уперед, новаторство, творчість.

Її відмінність від попередніх програм – у спрямованості на цілісний збалансований розвиток дитини через освоєння чотирьох основних сфер життєдіяльності : „ Природа”, „ Культура”, „Люди”, „ Я сам”.

Провідним завданням Базової програми „ Я у Світі” є формування компетентності дитини як інтегральної характеристики розвитку особистості, основними показниками якої є оптимальний для віку ступінь сформованості провідної діяльності, всіх форм активності та базових якостей.

Одним із особо актуальних завдань, що стоять перед педагогами – дошкільниками, є створення найбільш ефективної системи планування освітнього процесу за новою програмою. Адже саме план роботи організовує вихователя на реалізацію завдань програми з метою розвитку особистості кожної дитини.

У цьому порадою стануть листи Міністерства освіти і науки України :

„ Організація освітнього процесу в дошкільних навчальних закладах у 2009 – 2010 навчальному році” №1/9 – 393 від 10.06.2009 р.;

„ Планування роботи в дошкільних навчальних закладах” №1/9 – 455 від 03.07.2009 р;

„ Перелік навчальних видань, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в освітньому процесі дошкільних навчальних закладів у 2009 / 2010 навчальному році” ( Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. – 2009. № 22 - 23 – 24.

С. 16 – 29; Інтернет – сайт : WWW.mon gov. ua.);

публікації в журналах „ Дошкільне виховання”, „ Палітра педагога”;

Виховуємо особистість : планування педагогічного процесу відповідно до Базової програми „ Я у Світі”: Матеріали з досвіду роботи дошкільних навчальних закладів міста Макіївки / Авт. – укл. Н.В.Губанова, Т.В.Бондарева, Л.В.Горбачьова. – Донецьк: Витоки, 2009 р.


Блочна форма планування відповідає типам взаємодії „ вихователь – дитина” і відтворює позицію вихователя : людина, яка навчає ( організована навчальна діяльність), навчає в процесі взаємодії з дитиною ( спільна

(партнерська) діяльність вихователя і дітей), створює умови для самостійної діяльності дітей ( організація розвивального середовища) та здійснює індивідуальну роботу щодо надання допомоги дитині у подоланні утруднень та усвідомленню уподобань, розвитку креативності та обдарувань.

Планування передбачає організацію дитячої діяльності в трьох формах :

заняття як спеціально організована форма навчання ( блок навчальної діяльності);

нерегламентовані види діяльності ( спільна діяльність та індивідуальна – блок спільної ( партнерської) діяльності);

вільний час, передбачений для дитини впродовж дня ( блок самостійної діяльності).

Розглянемо докладно практичні підходи перспективно-календарного планування роботи з дітьми, як найбільш відповідного програмі „ Я у Світі”. Воно має блочну форму, і вся робота в групі впродовж дня укладається в три блоки :

навчальна;

спільна (партнерська);

самостійна діяльність.


I блок. Навчальна діяльність.


Мета ( на місяць) : формувати знання дітей про родинні стосунки.


Завдання ( на тиждень) : Знати ім’я, по - батькові та прізвище своїх рідних. Вживати слова на позначення родичання ( рідна тітка, рідний дядько, рідний брат, рідна сестра, дідусь, бабуся). Описувати стосунки між членами родини ( шанувати, захищати, підтримувати, оберігати, бути вдячним).


^ Заняття . Тема: „ Моя сім’я”

Програмний зміст : Дати дітям розуміння родинних стосунків у сім’ї ( дитина, мати, батько, бабуся , дідусь, рідні брат або сестра). Виховувати шану вальне ставлення до всіх членів родини.

+ словникова робота;

+ зв’язне мовлення.

Матеріал.

План заняття.


II блок. Спільна ( партнерська) діяльність.


Мета ( на місяць) : формувати знання дітей про родинні стосунки.


Завдання ( на тиждень) : Знати ім’я, по - батькові та прізвище своїх рідних. Вживати слова на позначення родичання ( рідна тітка, рідний дядько, рідний брат, рідна сестра, дідусь, бабуся). Описувати стосунки між членами родини ( шанувати, захищати, підтримувати, оберігати, бути вдячним).


^ Спільна ( партнерська діяльність) вирішує завдання з розвитку соціальних навичок, засвоєння різних видів діяльності, залучення до мистецтва, моральних цінностей, поширення уявлень про світ, а також завдання розвитку мови.

Активність дітей може бути викликана вихователем, який заохочує їх до діяльності, демонструючи відповідну зацікавленість нею. Також вихователь може включитися до вже виниклої діяльності дітей, спрямувати її хід з середини, як рівноправний партнер.

Форми дитячої активності ( за темою):

слухання оповідань і бесіди з дітьми за змістом прочитаного ( твори В.О.Сухомлинського);

розігрування ролей і драматизація творі за темою;

розглядання картин;

виготовлення сімейних альбомів;

складання описових розповідей про членів родини;

створення своїх ілюстрацій до прочитаних творів про родину;

виготовлення подарунків для членів сім’ї;

вирощування квітів для бабусі, матері, сестри тощо.



III блок. Самостійна діяльність.


Мета ( на місяць) : формувати знання дітей про родинні стосунки.


Завдання ( на тиждень) : Знати ім’я, по - батькові та прізвище своїх рідних. Вживати слова на позначення родичання ( рідна тітка, рідний дядько, рідний брат, рідна сестра, дідусь, бабуся). Описувати стосунки між членами родини ( шанувати, захищати, підтримувати, оберігати, бути вдячним).


^ Самостійна діяльність . Дитина обирає діяльність за інтересами, що забезпечує можливість саморозвитку. Через самостійну активність з матеріалами дитина продовжує. Удосконалювати здібності та вміння, основи яких закладаються у перших двох блоках.


^ Практична робота слухачів МО.


Мета : надати практичні навички сучасного планування навчально-виховної роботи протягом дня та на перспективу з дітьми старшого дошкільного віку за Базовою програмою розвитку дошкільника „ Я у Світі”.


Перша мікрогрупа.

Використовуючи картки структури сучасного заняття, визначити :

Мету на місяць

Завдання та тиждень

План заняття за темою „ Новорічне свято”.


Друга мікрогрупа.

Використовуючи картки структури спільної ( партнерської) діяльності, визначити :

1) Мету на місяць

Завдання та тиждень

Планування спільної ( партнерської) діяльності за перспективним планом на місяць ( спостереження, трудова діяльність, пошуково-дослідницька діяльність, ігрова діяльність тощо) за темою :

„ Новорічне свято”.


^ Третя мікрогрупа.

Використовуючи картки структури самостійної діяльності, визначити :

1) Мету на місяць

Завдання та тиждень

Планування самостійної діяльності за перспективним планом на місяць за темою: „ Новорічне свято”.


Четверта мікрогрупа.

Використовуючи картки структури сучасного заняття, визначити :

Мету на місяць

Завдання та тиждень

План заняття за темою „ Казкові тереми”.


П’ята мікрогрупа.

Використовуючи картки структури спільної ( партнерської) діяльності, визначити:

1) Мету на місяць

Завдання та тиждень

Планування спільної ( партнерської) діяльності за перспективним планом на місяць ( спостереження, трудова діяльність, пошуково-дослідницька діяльність, ігрова діяльність тощо) за темою :

„ Казкові тереми ”.


^ Шоста мікрогрупа.

Використовуючи картки структури самостійної діяльності, визначити :

1) Мету на місяць

Завдання та тиждень

Планування самостійної діяльності за перспективним планом на місяць за темою: „ Казкові тереми ”.



^ Ткаченко Л.В.

вихователь ДНЗ № 28

Конспект заняття

з мовленнєвої діяльності

ТЕМА: «Хто лиха не бачив, той щастя не знає»

МЕТА:

- гармонізувати взаємодію дитини з однолітками.

ЗАВДАННЯ:

вчити осмислювати образний зміст та узагальнене значення прислів'їв;

вправляти в умінні складати невеликі розповіді;

навчати ініціювати допомогу, радіти можливості бути корисним іншим.

Хід заняття:

Вихователь

Діти

- Діти, я сьогодні почула таке мудре прислів'я! от послухайте: «Хто лиха не бачив, той щастя не знає». Як ви його розумієте?


- Так, я з вами згодна. Щастя розуміє і цінує той, хто до нього пережив багато лиха, негараздів.


- А що таке «лихо»?


- А що таке «щастя»?

- У нас є два м'яча: один веселий, а другий - похмурий. Ставайте в коло, пограємо. Який настрій у людини, коли в неї лихо? Який настрій у людини, коли в неї щастя?



У мене для вас є сюрприз. Зараз ви будете чарівниками. У цьому конверті чисті аркуші паперу. Замалюйте їх фарбою та подивіться, що сталося.


- Будь ласка, розділіться на дві компанії по зображеним піктограмам. У нас дві з'явилися компанії. Одна - «Веселунчики», друга - «Сумунчики». Ви згодні, якщо я

буду вас так називати?


- Згадайте вчинки, які примушують вас радіти, а вас - сумувати.


- Лихо і щастя - це два протилежних

поняття. І зараз вам треба назвати

протилежні за значенням слова до таких

слів:

* важко - * білий -

* холодний - * сміливий —

* великий - * солодкий —

* працювати - * високий —

* кричати - * широкий -

* щедрий - * довгий —

* здоровий - * слухняний –


- А зараз цікаве завдання: треба придумати продовження реченню, але так, щоб було складно. Тільки «Веселунчикам» придумувати щасливий кінець, а«Сумунчикам» - невеселий.

* «Веселунчикам» - «Весела зимонька прийшла...»

* «Сумунчикам» - «Мороз все більше

кріпчає...»


- Веселунчики, вставайте! Гарний настрій роздавайте! Показувати свій настрій можна тільки руками.


- Сумунчики, не сидіть, поганий настрій покажіть!


- Під ваш показаний настрій підходить така приказка: «Крізь сльози і сонця не видно». Правду люди кажуть: «Видно радість і

печаль по власним очам».


- А тепер на вас чекає «Служба порятунку». Послухайте ситуацію, порадьтесь та дайте рекомендації.:

* Як зробити щасливою дівчинку, яка

заблукала і плаче?

* Як зробити щасливою хвору бабусю?

* Як зробити квіти щасливими?

* Допоможіть подружкам:

^ Грались ми і посварились.

Ходимо тепер надуті.

Знали б як, то б помирились.

Що ж нам діяти, як бути?


- Я рада від того, що ви вмієте допомагати. Чим більше ми будемо робити добра, тим більше щасливих облич буде навколо.


А зараз я пропоную вам послухати казку Василя Сухомлинського «^ Намисто з чотирма променями»

Побачило Сонечко хвору Дів-чинку в ліжку. Дівчинка лежала, очі її були закриті, вона тихо стогнала.

Жаль стало Сонечкові Дівчину. Нахи­лилось воно над її голівкою й тихо прошепотіло:

- Візьми, Дівчинко, чарівне намисто з чотирма променями. Чотирьох нещасних ти можеш зробити щасливими. На кого спрямуєш промінь — той і ста­не щасливим.

^ Відкрила очі Дівчинка, бачить— лежить на пос­телі чарівне намисто, чотири промені грають на стіні.

«На кого ж направити щасливі промені? — ду­має Дівчинка.— Хто у нас нещасливий?»

^ Подумала і важко зітхнула: нещасними були ба­буся, дідусь, тато й мама. У бабусі зуб болить, у діду­ся ліжко скрипить, татко ліки п'є, мама сльози ллє.

Спрямувала Дівчинка чарівний промінь на бабу­сю — і зуб у неї зразу ж перестав боліти.

^ Спрямувала промінь на дідуся— ліжко переста­ло скрипіти.

Спрямувала промінь на тата— перестав тато ліки пити.

Спрямувала промінь на маму — перестала мама сльози лити, радісно посміхається.

^ Про себе, про свою хворобу Дівчинка забула. А ко­ли всі стали щасливими, вона стала найщасливіша, і хвороба залишила її.

- Кому вирішила допомогти Дівчинка?

- А чому Дівчинка не допомогла собі чарівним намистом?

- Як ви гадаєте, чому Дівчинка вважала себе найщасливішою людиною?

- Уявіть собі, що у вас є один чарівний промінець. Кому б допомогли ви?

Відповіді дітей


Роздуми дітей


Діти відповідають у відповідності з тим, який м'яч отримали: веселий, чи сумний (добирають прикметники - сумний, невеселий, плаксивий, мовчазний; веселий, радісний, відкритий, бадьорий тощо)


За допомогою фарби і поролону зафарбовують аркуші, розглядають зображення піктограм, що з'явилися


Відповіді дітей


Добирають антоніми


... багато снігу принесла,

... і забави всім знайшла тощо;

... за ніс усіх хватає,

... гуляти не пускає тощо


Вправа «Чарівні руки»


Розміркування дітей


Роздуми дітей




^ Чвилёва Н.К Воспитатель ДОУ № 28


Конспект занятия

по речевой деятельности


ТЕМА: Чтение и пересказ рассказа Н. Калинина «Про снежный колобок»


ЗАДАЧИ:

- учить детей пересказывать текст; добиваться последовательности в изложении содержания;

- совершенствовать интонационную выразительность речи;

- обогащать словарный запас определениями, глаголами;

- воспитывать чувство сопереживания персонажу.


МАТЕРИАЛ:

- на каждого ребёнка лист бумаги с точками для рисования снежинки, картинки с изображением детей, снеговика, колобка, шубы, шкафчика, два уголька, две палочки.


Ход занятия:


Воспитатель

Дети

Предлагаю детям соединить точки на листе бумаги и сказать, что получилось.


- Скажите, снежинка, какая?


- Что могут делать снежинки?


- Давайте представим, если бы мы были снежинками.


- Игра-превращение «Волшебные снежинки»


- О снежном колобке Н. Калинина написала рассказ. Он так и называется «Про снежный колобок».

Гуляли ребята во дворе. Лепили из снега бабу. Алеша слепил снежный колобок. Нашел угольки – сделал глаза; нашел палочки – сделал нос и рот. Поиграли ребята, погуляли и пошли опять в детский сад. Жалко Алеше колобок во дворе оставлять, взял он его и положил в карман.

Пришел в детский сад, повесил свою шубу в шкафчик, а в кармане шубы остался лежать снежный колобок. Ребята пообедали, после обеда спать легли, а когда проснулись, вспомнил Алеша про свой колобок. Побежал с ребятами, а около шкафчика лужа. Что такое?

Открыли дверку. Посмотрели, а из кармана – кап, кап, кап, кап – вода капает. Поглядел Алеша в карман, а там нет колобка. Лежат в мокром кармашке два уголька и две палочки.


- Чем занимались ребята на улице?


- Кто из ребят сделал снежного колобка?


- Какие чувства испытывал Алёша к колобку?


- О чем думал Алёша, когда прятал колобка в карман?


-Ребята, а куда делся колобок? Может его не было в кармане?


- Как вы думаете, Алеша расстроился? Как можно утешить, успокоить мальчика?


- Кто из вас хочет еще раз рассказать эту историю?




Игра «Доскажи словечко»

Дети подбирают определения


Подбирают глаголы


Придумывают окончание предложения: «Если бы я был(а) снежинкой…»


Дети летают, кружатся, делают круг – колобок; поднимая руки вверх, сходятся в центр круга, показывают горку; идут змейкой– плетут кружева.


Слушание рассказа


Размышления детей


По выбору дети лепят колобка из глины, теста, пластилина; проводят опыты со снегом.


Пересказывают рассказ, используя картинки с изображением персонажей.


Придумывают свое окончание рассказа либо историю о своем Колобке.



^ Витер Л.В.

Воспитатель ДОУ № 191


Математическое лото


ЦЕЛЬ:

Учить детей отгадывать логико-математические загадки.

Упражнять в умении соотносить число и количество.

Развивать мыслительные операции: анализ, синтез, сравнение, обобщение.

Закреплять умение распознавать геометрические фигуры.

Воспитывать чувство удовлетворения, радости от совместно выполненной работы.


МАТЕРИАЛ:

модели геометрических фигур, «волшебное» лото с шариками, математические веера, кубики с цифрами, карточки с изображением космонавта и ракеты (по количеству детей).


^ ХОД ЗАНЯТИЯ


Деятельность педагога

Деятельность детей


Я предлагаю вам поиграть в лото, только оно необычное. В нем шарики с номерами. Каждый шарик – какое-то задание. Будем шарики доставать и задания выполнять! Кто хочет первым достать шарик?

Под этим номером у нас математические загадки. Слушайте внимательно, отвечайте – правильно!

Сколько бубликов в мешок

Положил ты, петушок?

- Два. Но дедушке дадим

И останется: (один)

2. На пасеке три медвежонка

Играли в прятки у бочонка.

Один в бочонок еле влез.

А сколько убежали в лес? (два)

3. Четыре зайца шли из школы,

Но вдруг на них напали пчелы.

Два зайчика спаслись едва.

А сколько не успели? (два)

4. Бросил палку кверху Мишка:

- Падай с ели в шапку, шишка!

Шишка хлоп! По голове.

Сразу шишек стало: (две)

Две розы Маша сорвала,

В подарок маме принесла.

Сорви еще и подари

Ты мамочке не две, а.. (три)

Пять щенят в футбол играли,

Одного домой позвали –

Он в окно глядит, считает,

Сколько их теперь играет? (четыре)


Шар № 2. Под этим номером – такое задание.

- Раз – подняться, подтянуться,

- Два – согнуться, разогнуться,

- Три – в ладоши три хлопка,

Головою три кивка.

- На четыре – руки шире.

- Пять – руками помахать.

- Шесть – на стульчик тихо сесть.


Шар № 1. Сейчас нужно закрыть глаза. Слушать внимательно, сколько ударов услышите – такую цифру и покажите.


Шар № 4. Эстафета с цифровым рядом.


Шар № 6. Угадай фигуру.

Детям, по очереди, завязывают глаза и предлагается на ощупь определить геометрическую фигуру, обосновывая свой ответ.


Шар № 5. Воспитатель показывает цифру и предлагает детям выполнить следующие действия:

- подпрыгнуть столько же раз;

- присесть;

- хлопнуть в ладоши;

- поморгать;

- кивнуть головой.


Шар № 7. Помогите космонавту добраться до ракеты.

Детям раздаются карточки с изображением космонавта и ракеты. Нужно пр