Реферат: Програма навчального курсу Рівне 2008

Міністерство освіти і науки України

Рівненський державний гуманітарний університет

Інститут психології та педагогіки РДГУ

Психолого-природничий факультет
Кафедра загальної психології та психодіагностики


“ЗАТВЕРДЖУЮ”

Проректор з навчальної роботи


____________________2008р.


Загальна психологія Програма навчального курсу


Рівне – 2008


Психологія 1. Опис предмета навчального курсу


^ Предмет: загальна психологія



Курс: 1

Підготовка бакалаврів

 Напрям підготовки,

спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчального курсу

^ Кількість кредитів, відповідних ECTS: 3,5


Змістових модулів: 4


Загальна кількість годин: 108

 


^ Тижневих годин: 2

Галузь знань

0101„Педагогічна освіта”


Напрям підготовки

6.010103 „Технічна освіта”


^ Додаткова спеціальність

„Основи підприємництва. Інформатика”


Кваліфікаційний рівень:

бакалавр

Обов’язковий

Рік підготовки: 1

Семестр: 1


Лекції (теоретична підготовка): 36 год.


Семінари: 16 год.


Самостійна робота: 56 год.


Вид підсумкового контролю: екзамен



2. Мета. Засвоїти психічне у його зв’язках, істотних властивостях та закономірностях перебігу. Опанувати систему понять і категорій психології в контексті логіки розвитку психологічної думки. Оволодіти психологічними знаннями і механізмами нескінченного процесу пізнання, самовдосконалення і особистісної самореалізації.


3. Програма

Пояснювальна записка

Програма курсу “Психологія” рекомендується для студентів непсихологічних спеціальностей, для тих, хто вивчає психологію в межах обов’язкової програми вищої освіти.

Сучасний студент здатний засвоїти базові психологічні знання в їх “природній” формі, а не у вигляді популярних нарисів. Окремі труднощі, які виникатимуть при ознайомленні з новою галуззю знань, будуть компенсовані задоволенням від розуміння власної психіки, динаміки її розвитку і формування.

Програма передбачає засвоєння основ психологічних знань відповідно до світових стандартів. У ній, з урахуванням сучасних досягнень наук психологічного циклу, розглядаються загальні питання психології, психічні та пізнавальні процеси, стани і властивості, емоційно-вольова сфера особистості, її індивідуально-типологічні властивості.

Зміст поданих у програмі розділів є результатом узагальнення робіт вітчизняних та зарубіжних психологів і відповідає вимогам Державного стандарту підготовки спеціалістів. Основою програми є роботи класиків вітчизняної психологїї: С.Л.Рубінштейна, Л.С.Виготського, Б.Г.Ананьєва, Б.М.Теплова, О.М.Леонтьєва, Г.С. Костюка, С.Д.Максименка та ін.

^ Завдання курсу

Вивчати якісні, структурні, класифікаційні характеристики психічних явищ і процесів, що мають не тільки теоретичне, а й практичне значення.

Аналізувати становлення і розвиток психічних явищ і процесів у зв’язку з обумовленістю психіки об’єктивними умовами життя і діяльності людини.

Вивчати фізіологічні механізми, що лежать в основі психічних явищ, оскільки без знання про них неможливо правильно оволодіти практичними засобами їх формування і розвитку.

Сприяти плановому впровадженню наукових знань психології в практику (оволодіння науковими і практичними методиками навчання і виховання, раціоналізації процесу праці в різних видах людської діяльності).


Змістовий модуль 1.

^ ПСИХІКА ЯК ОСЕРЕДОК ЖИТТЯ

Тема 1. Психологія як наука. Мозок і психіка

Психологія як наука, її своєрідність. Завдання курсу. Етапи історичного поступу психології (міфологічний, філософський, науковий). Структура сучасної психології. Основні напрямки вітчизняної та зарубіжної психології ХХ - XXIст. Основні галузі психології.

Психологія в пошуках свого предмета. Психіка як об’єкт дослідження психології: біологічні основи психіки, природа і соціальна детермінація психічного. Структура психіки. Основні форми вияву психіки. Специфіка психічного відображення. Неусвідомлені психічні процеси.

Методологічні принципи психології. Методи психологічних досліджень.

Місце психології в системі наук. Психологія та інші науки.

Відмінність між життєвою та науковою психологією.


Тема 2. Психологія особистості

Співвідношення змісту понять „людина”, „індивід”, „особистість”, „індивідуальність”. Я - концепція. Характеристики особистості.

Теорії особистості: соціодинамічні, експериментальні, структурні, динамічні. Сучасні психологічні структури особистості.

Спрямованість як інтегральна і генералізована властивість особистості. Розвиток особистості в єдності соціалізації та періодизації. Етапи соціалізації особистості. Проблема періодизації особистісного розвитку у вітчизняній та зарубіжній психології. Диференційно-психологічні розбіжності. Вікові етапи розвитку особистості, поняття про вікові кризи. Життєві кризи особистості.

Розвиток особистості, біологічне і соціальне в особистості. Активність особистості. Потреби як джерело активності. Самосвідомість і самооцінка особистості. Психологічний захист особистості. Компоненти поняття „психологічний комфорт” у застосуванні до характеристики саморегуляції особистості.


Тема 3. Психологічна теорія діяльності

Теорія діяльності і предмет психології. Діяльність як зв’язок суб’єкта з об’єктом.

Співвідношення понять „діяльність”, „поведінка”, „активність”. Відмінні ознаки діяльності людини і активності тварини. Активність особистості та її структура.

Психологічні характеристики діяльності: продуктивний, творчий і суспільний характер. Основні поняття психологічної теорії діяльності.

Діяльність та її структура. Мета й мотиви діяльності. Зовнішня і внутрішня підструктури діяльності, їх взаємозв’язок.

Різновиди діяльності. Принцип суб’єктно-діяльнісного підходу в психологічній практиці. Характеристика провідних видів діяльності. Мотиви трудової діяльності. Вимоги до людини з точки зору безпечного та ефективного виконання процедур трудового процесу.

Діяльність і психічні процеси.

Особистість як суб’єкт діяльності. Вплив мотивації на безпеку життєдіяльності.


Тема 4. Спілкування як соціально-психологічне явище

Спілкування як суб’єк-суб’єктна взаємодія. Різновиди спілкування, його функції. Соціальна функція спілкування.

Структура спілкування: комунікація, інтеракція, перцепція. Засоби спілкування. Техніки і прийоми спілкування. Тренінг спілкування.

Розвиток спілкування. Педагогічне спілкування. Поняття комунікативної компетентності.

Основні механізми взаєморозуміння у процесі спілкування: ідентифікація, емпатія, рефлексія. Міжособистісна атракція.

Проблема співвідношення спілкування і діяльності.

Конфлікти, їх чинники та шляхи подолання.


Тема 5. Соціальні групи

Поняття про групу. Класифікація груп. Психологічні характеристики малих груп. Лідерство і керівництво як феномен малої групи. Міжособистісні стосунки в групі. Методи діагностики міжособистісних відносин у групі. Психологічна сумісність і конфлікти у міжособистісних стосунках.

Діалектичне поєднання соціалізації та індивідуалізації. Позитивні та негативні впливи групи на особистість. Самопочуття особистості в групі. Інтимні міжособистісні стосунки. Структура взаємостосунків у сім’ї.


Змістовий модуль 2

^ ПІЗНАВАЛЬНА ФУНКЦІЯ ПСИХІКИ

Тема 6. Когнітивна підструктура особистості. Відчуття.

Пізнавальні процеси. Методи діагностики рівня розвитку пізнавальних процесів. Пізнавальні процеси і професійна діяльність. Характеристика пізнавальних процесів. Індивідуальні властивості пізнавальних процесів, форми їх виявлення. Методи підвищення ефективності пізнавальних процесів.

Сенсорно-перцептивний рівень пізнання.

Уявлення про відчуття. Інформаційний баланс та перевантаження, сенсорна ізоляція та депривація. Природа відчуттів. Теорії відчуттів. Фізіологічні механізми відчуттів. Класифікація і різновиди відчуттів. Субсенсорні відчуття. Їх значення та експериментальні докази існування. Загальні властивості відчуттів: якість, інтенсивність, тривалість, просторова локалізація. Головні закономірності відчуттів: чутливість, адаптація, сенсибілізація, синестезія органів чуття.

Походження відчуттів. Індивідуальні особливості людських відчуттів. Вдосконалення відчуттів у процесі вправляння. Гігієна органів чуття.


Тема 7. Сприймання

Сприймання як активний процес побудови перцептивного образу. Функції сприймань. Явище аперцепції. Основні властивості образів сприймань: предметність, константність, цілісність, категоріальність. Класифікаційні характеристики сприймань. Різновиди сприймань. Сприймання простору, часу, руху, форми; сприймання людини людиною як особливий вид міжособистісного

розуміння. Ілюзії сприймань.

Розвиток сприймань (філогенез та онтогенез). Індивідуальні особливості сприймань.


Тема 8. Пам’ять

Загальні уявлення про па’мять. Значення пам’яті в житті і діяльності людини. Теорії пам’яті: асоціативна, гештальттеорія, біхевіористична, діяльнісна, когнітивна та ін. Процеси пам’яті: запам’ятовування, збереження, відтворення, забування. Явище ремінісценції. Основні критерії класифікації пам’яті. Види пам’яті. Формування і розвиток пам’яті.

Фізіологічний, біохімічний, психологічний підходи до розкриття механізмів пам’яті.

Індивідуальні розбіжності. Структурні компоненти пам’яті, режими запам’ятовування; мнемонічні прийоми. Типи пам’яті: наочно-образна, словесно-абстрактна, проміжна. Шляхи, прийоми і засоби покращення людської пам’яті.


Тема 9. Мислення та інтелект

Поняття про мислення. Основні психологічні характеристики мислення як пізнавального процесу. Мислення як процес та діяльність. Мислительні дії та операції. Види мислення та їх характеристика. Форми мислення. Теорії мислення в психології (асоціативна, теорія біхевіоризму та гештальтизму, діяльнісна, кібернетична та ін.) Розвиток мислення. Мова і мислення.

Поняття інтелекту. Коефіцієнт інтелекту. Професійний інтелект.

Поняття творчого мислення, його особливості та умови продуктивності. Індивідуальні особливості мислення. Методи дослідження мислення.

Тема 10. Уява

Поняття про уяву як особливу форму людської психіки. Види уяви: активна, пасивна, продуктивна, репродуктивна; їх особливості. Сновидіння, галюцинації, марення як види уяви. Основні функції уяви. Уява в аутотренінгах та психотерапії. Зв’язок творчості з уявою.

Фізіологічне забезпечення процесів уяви. Соціальна природа уяви. Індивідуальні особливості уяви. Взаємодія уяви як ідеального з органічними процесами як матеріальним.


Змістовий модуль 3.

^ РЕГУЛЯТИВНА ФУНКЦІЯ ПСИХІКИ

Тема 11. Увага як форма психічної активності

Увага як вибіркова спрямованість і зосередженість психічної діяльності. Функції уваги. Теорії уваги. Види уваги і їх характеристика. Властивості уваги: стійкість, переключення, обсяг, розподіл, зосередженість (концентрація).

Увага в структурі психічних явищ. Уважність як психічна активність. Увага в навчальній діяльності. Розвиток уваги. Тестування особливостей уваги.

Тема 12. Поняття про волю. Мотивація

Основні якості волі як психічного явища. Функції волі: стимулююча, спрямовуюча, контролююча, захисна. Вольова регуляція поведінки. Психологічна структура вольового акту: наявність перешкод, боротьба мотивів, прийняття і виконання рішення. Вольові якості особистості: первинні (сила волі, наполегливість, витримка); вторинні (рішучість, сміливість, упевненість); третинні (відповідальність, дисциплінованість, принциповість, діловитість, ініціативність). Теорії волі. Безвілля, його причини і боротьба з ним. Основні напрямки розвитку волі.

Самовиховання волі. Проблема свободи волі і шляхи її вирішення.

Спрямованість і мотиви діяльності особистості. Основні характеристики мотиваційної сфери людини. Психологічні теорії мотивації.

Тема 13. Афективна сфера особистості

Емоції, почуття, стани як психічні явища. Функції емоцій та почуттів: комунікативна, сигнальна, мотиваційна, оціночна, стимулююча, захисна. Регулююча функція емоцій. Фізіологічне підґрунтя емоцій і почуттів. Форми переживання емоцій і почуттів (види емоцій): власне емоції, афекти, пристрасті, настрій, стрес, фрустрації; позитивні, негативні, стенічні, астенічні. Види почуттів: моральні, інтелектуальні, естетичні, практичні. Вираження емоцій і почуттів (експресія). Емоційні стани, механізми їх виникнення. Властивості емоційних станів: якість, динаміка перебігу, амбівалентність, полярність, активність, інтенсивність, глибина, тривалість.

Психологічні теорії емоцій. Проблеми емоцій у ХVІІІ-ХХІ ст. Концепції І.Ф.Гербарта, В.Вундта. Концепція походження емоцій Ч.Дарвіна. Теорія емоцій Джеймса-Ланге. Теорія емоцій Кенона-Барда. Активаційна теорія Ліндсея-Хебба. Теорія когнітивного дисонансу Л.Фестінгера. Інформаційна концепція емоцій Т.В.Симонова.

Індивідуальна своєрідність емоцій і почуттів. Совість як одна з вищих емоційно-моральних особистісних якостей людини. Любов як емоційне почуття. Емоції і особистість. Методи корекції психічного та психофізичного стану людини. Засоби регуляції емоційних станів.


Змістовий модуль 4.

^ ІНСТРУМЕНТАЛЬНА ФУНКЦІЯ ПСИХІКИ

Тема 14. Темперамент

Поняття про темперамент. Типи вищої нервової діяльності та темперамент. Проблема класифікації типів темпераментів. Сучасні підходи до психологічних характеристик типів темпераменту.

Темперамент і особистість. Роль темпераменту в трудовій і навчальній діяльності. Методи діагностики темпераменту.


Тема 15. Характер

Поняття про характер. Структура характеру. Риси і властивості характеру. Типології характерів. Формування характеру.

Характер, індивід, особистість. Характер і темперамент. Проблема національного характеру.


Тема 16. Здібності

Поняття про здібності. Ознаки здібностей. Структура здібностей. Різновиди здібностей. Рівні сформованості здібностей. Природа людських здібностей. Здібності і особистість. Формування і розвиток здібностей.


^ 4. Структура залікового кредиту курсу


Тема

Кількість годин,

відведених на

Лекції

Практичні

Самостійна робота




1

2

3

4

Модуль I. Психіка як осередок життя

1. Психологія як наука. Мозок і психіка.

4







2. Психологія особистості.

2

2




3. Діяльність.

2







4. Спілкування як соціальне явище.

2

2




5. Соціальні групи.

2

2







12

6

20

Модуль 2. ^ Пізнавальна функція психіки

6. Когнітивна підструктура особистості. Відчуття.

2







7. Сприймання.

2







8. Пам’ять.

2

2




9. Мислення. Інтелект.

2

2




10. Уява і творчість

2










10

4

14

модуль 3. ^ Регулятивна функція психік