Реферат: Ботанiки в системi бiологiчних наук, її подiл на дисциплiни за об’єктами I методами дослiджень, рiвнями органiзацiї бiологiчних систем I явищами, що вивчаються

Затверджено

на засіданні приймальної комісії

Львівського національного університету

імені Івана Франка

01.03.2010р. (протокол № 8)


ПРОГРАМА

ВСТУПНИХ ФАХОВИХ ВИПРОБОВУВАНЬ


Спеціальність «Ботаніка»

Освітньо-кваліфікаційний рівень «Магістр»


Розглянуто

на засіданні кафедри

ботаніки

«__»____________2010 р.

Завідувач кафедри

_____________проф. Волгін С.О.

Рекомендовано

методичною радою

біологічного факультету

«__»______________2010 р.

Голова методичної ради

_______________доц. Хамар І.С.


Львів-2010


1.ВСТУП

Мiсце ботанiки в системi бiологiчних наук, її подiл на дисциплiни за об’єктами i методами дослiджень, рiвнями органiзацiї бiологiчних систем i явищами, що вивчаються. Рослини як об’єкт ботанiчних дослiджень, своєрiднiсть їх метаболiзму,будови клiтини, органiзацiї тiла, стратегiї життя. Класична ботанiка та її основнi пiдроздiли: структурна ботанiка, систематика, екологiя i географiя рослин.

^ 2. СТРУКТУРНА БОТАНIКА

Iсторичнi етапи розвитку морфологiї рослин та її подiл на дисциплiни за методами дослiдження. Описова морфологiя та описовий метод. Описова морфологiя вегетативних i генеративних органiв рослин. Порiвняльна морфологiя, порiвняльний метод, структура порiвняльно-морфологiчної теорiї, гомологiчнi i аналогiчнi органи. Порiвняльно-морфологiчна iнтерпретацiя вегетативних i генеративних органiв рослин. Каузальна морфологiя, її основнi пiдроздiли та їх методи: експериментльна, екологiчна i еволюцiйна морфологiя. Залежнiсть будови органiв рослин вiд умов їх iснування. Закономiрностi еволюцiї вегетативних i генеративних органiв рослин.

Рослинний тип організації та стратегії росту, його взаємозв’язок із різними типами метаболізму і поглинання речовин. Особливості будови клітини грибів та водоростей. Основні рівні (ступені) структурної організації тіла. Клітинна і неклітинна організація. Нетканинна, несправжньотканинна і тканинна організація.

Талом і типи його організації. Диференціація частин, полярність як прояв полярної диференціації тіла. Симетрія та її типи: дзеркальна симетрія; метамерія як прояв повздовжньої симетрії. Гомологічні та аналогічні органи.

Визначення вегетативних органів. Типи організації тіла вищих рослин, ознаки його пристосування до наземних умов існування. Поняття про триаду основнах органів за А.Брауном. Уявлення про пагін і корінь як про основні вегетативні органи.

Зародки спорових і насінних рослин, їх розвиток та будова. Морфологічне розчленування зародків насінних рослин: підвісок, гіпокотиль, сім’ядолі, брунечка, корінець. Типи проростання насіння, розвиток і будова проростка, епікотиль. Поняття про головний, боковий і додатковий корінь та пагін.

Клітина вищих рослин. Загальний план будови рослинної клітини та історія її вивчення. Співвідношення понять клітинна оболонка, протоплазма, протопласт. Відкриття органоїдів, помітних у світловий мікроскоп. Розміри клітин та їх форма. Паренхімні та прозенхімні клітини. Сучасні уявлення про клітину вищих рослин.

Протопласт. Хімічний склад, будова, властивості і функції плазмалеми, піноцитоз, фагоцитоз. Цитоплазма, гіалоплазма та структурні компоненти цитоплазми, рух цитоплазми та його типи. Одномембранні органоїди клітини, їх будова і функції: ендоплазматична сітка та її типи; апарат Гольджі, диктіосоми, пухирці Гольджі; мікротільця. Немембранні органоїди цитоплазми та їх функції. Вакуолярна система клітини, її формування, будова і функції; тонопласт та клітинний сік. Двомембранні органоїди рослинної клітини, їх будова і функції. Пластиди: хлоропласти, хромопласти і лейкопласти, їх ультраструктура та взаємоперетворення, пропластиди. Мітохондрії. Ядро та його функції. Клітинна оболонка, її хімічний склад, ультраструктура, властивості і функції. Просторова організація целюлози, матрикс. Розвиток клітинної оболонки, її вікові зміни; лігніфікація і суберинизація оболонки. Ергастичні речовини рослинної клітини, включення. Поділ рослинної клітини.

Закономірності тканинної організації вищих рослин. Об’єднання клітин в тканини, плазмодесми, первинні порові поля і пори, симпласт і апопласт. Поняття про тканину, систему тканин, ідіобласти. Принципи класифікації тканин. Меристеми та їх типи. Постійні тканини, їх поділ на прості і складні, первинні і вторинні. Структурно-функціональна класифікація постійних тканин. Основна паренхіма, функціональна спеціалізація паренхіми і хлоренхіма, запасаюча і водоносна паренхіма, аеренхіма. Покривні тканини. Епідерма як складна тканина, будова і принцип роботи продихів, трихоми і емергенци, кутикула. Корок. Ризодерма, кореневі волоски і їх розвиток. Ризоїди. Механічні тканини. Склеренхіма, механічні волокна і склереїди. Типи коленхіми, особливості будови клітин, функціональні особливості. Провідна тканини. Типи клітинних елементів ксилеми: трахеїди і судини; волокнисті трахеїди, волокна лібриформу; деревинна паренхіма. Типи клітинних елементів флоеми: ситовидні клітини і ситовидні трубки, їх розвиток, ситовидні поля і ситовидні пластинки; флоемні волокна і флоемна паренхіма. Розвиток провідних тканин, прокамбій, первинні (прото- і мета-) і вторинні ксилема і флоема.

Провідні пучки і їх типи.

Секреторні тканини і секреторні структури. Залозисті волоски, схизогенні і лізигенні вмістилища, ідіобласти, членисті і нечленисті молочники.

Визначення пагона.Загальна морфологія пагона, точка росту, вузли і міжвузля. Листові рубці та брунькові кільця. Розвиток частин пагона в точці росту. Поняття про бруньку. Бруньки верхівкові, пазушні і додаткові, відкриті і закриті, вегетативні і генеритивні. Сидячі бруньки, їх роль в житті рослин. Апікальна меристема пагона, уявлення про ініціальні клітини. Конуси наростання з єдиною ініціальною клітиною. Теорії будови апікальних меристем з кількома ініціалями: гістогенів, туніка і корпуса, цитохімічної зональності. Закладання листових зачатків і пазушних бруньок. Розвиток частин зрілого пагона.

Стебло і його будова. Розвиток анатомічної структури стебла: уявлення про ініціальне кільце, розвиток основних анатомо-топографічних зон (покривної, первинної кори, центрального циліндра). Типи первинної будови центрального циліндра. Вторинне потовщення стебла: камбій, його походження і діяльність. Закладання фелогена і формування перидерми. Анатомічна будова багаторічного стебла деревних рослин. Деревина як складна клітинна система, кільця приросту, рання і пізня деревина. Розсіяносудинні та кільцесудинні деревини. Тилоутворення, ядро і заболонь. Формування кірки і її типи.

Листок. Філотаксис; почергове листорозміщення, основна генетична спіраль, ортостихи і парастихи, листковий цикл, кут дивергенції і способи його вираження; кільчасте, супротивне і навхрестсупротивне, несправжньокільчасте листорозміщення. Розвиток листка та його основні частини. Основа листка та її будова, листкова піхва. Черешок листка. Прилистки, їх будова і функції, роструб. Морфологія листкової пластинки: типи симетрії, листки прості і складні, цілісні і розчленовані. Форма листкової пластинки, її основи і краю. Анатомічна будова листкової пластинки: епідерма, гіподерма, асиміляційні, провідні і механічні тканини. Жилкування листка, поняття про відкрите і закрите жилкування. Листкові ряди (серії), профіли, ярусні категорії листків. Гетерорфілія і анізофілія, листкова мозаїка.

Системи пагонів. Галуження як процес утворення нових точок росту. Верхівкове і бокове, пазушне та позапазушне галуження. Наростання і його типи. Ізотомія і анізотомія. Моноподіальне та симподіальне наростання, несправжньодихотомічне галуження. Базі-, мезо- і акротонія. Диференціація пагонів рослини. Видовжені пагони (ауксобласти) і вкорочені пагони (брахібласти). Ортотропні і плагіотропні, висхідні, лежачі і повзучі, виткі і чіпкі пагони.

Визначення кореня, його основні функції. Симбіоз з грибами та азотфіксуючими бактеріями, типи мікоризи. Описова класифікація кореневих систем трив’янистих рослин. Диференціація коренів у кореневій системі деревних рослин. Класифікація кореневих систем за морфологічною природою коренів, які її складають (гоморизія і алоризія, вторинна гоморизія), за ступенем насиченості об’єму грунту коренями, за розподілом коренів по його горизонтах. Кореневі паростки. Апікальна меристема кореня, особливості її положення, будови і діяльності. Зональність кінчика молодого кореня. Кореневий чохлик. Первинна анатомічна будова кореня. Диференціація первинної кори, структурно-функціональні особливості ектодерми, мезодерми і ендодерми. Центральний циліндр:перицикл і його значення, особливості розвитку і розміщення провідних тканин. Перехід кореня до вторинного потовщення, анатомічна будова бгаторічних коренів.

Мультифункціональність органів як основа для виникнення їх різноманітних спеціалізацій. Метаморфози надземних пагонів та їх частин: прутоподібні пагони, кладодії і філокладії, пагони сукулентних рослин, надземні столони (вуса), колючки і вусики, їх морфологічна природа, надземні бульбоподібні пагони, філодії, листки комахоїдних рослин. Метаморфози підземних пагонів: кореневища, бульби, цибулини, бульбоцибулини, їх морфологічні типи та способи наростання, підземні столони. Метаморфози кореня: корені-причіпки і корені-присоски, контрактильні, опорні, повітряні, дихальні корені, кореневі шишки. Морфологічна природа коренеплодів та їх господарське значення.

Екологічні групи і життєві форми рослин. Еколого-морфологічна класифікація життєвих форм рослин. Деревні, напівдеревні та трав’янисті рослини. Класифікація життєвих форм за Раункієром. Концепція архітектурних моделей та моделей пагоноутворення рослин.

Розмноження і відтворення та їх співвідношення в житті вищих рослин. Уявлення про цикли відтворення, класифікація циклів відтворення за місцем редукційного поділу. Гаметофіт і спорофіт. Чергування поколінь та його типи. Природне і штучне вегетативне розмноження , їх способи. Поняття про клон. Вівіпарія. Безстатеве розмноження спорами. Спори та їх класифікація за місцем утворення, ступенем рухливості і типом клітинного поділу, внаслідок якого виникають. Оболонка спори. Статеве розмноження і відтворення. Статевий процес і його основні (ізогамія, гетерогамія і оогамія) і спеціалізовані (кон’югація, гаметангіогамія, соматогамія) типи. Гаметангії (антеридії, архегонії). Гамети. Статевий процес і умови для його здійснення.

Цикли відтворення вищих спорових рослин. Життєвий цикл мохів на прикладі моху зозулин льон: протонема, гаметофори, будова спорангію та спосіб його існування. Життєвий цикл рівноспорових папоротей на прикладі чоловічої папороті. Положення спорангіїв в тілі рослини. Споротрофофіли, спорофіли і трофофіли. Заросток папороті. Ізоспорія і гетероспорія. Мікроспори і мегаспори, мікроспорангії і мегаспорангії, мікроспорофіли і мегаспорофіли. Цикл відтворення гетероспорових рослин на прикладі плаунка. Біологічне значення гетероспорії. Рзмноження голонасінних. Стробіли і спорангії. Мікроспорогенез і розвиток чоловічого гаметофіта; мегаспорогенез і розвиток жіночого гаметофіта. Запилення. Запліднення. Розвиток зародка. Будова насінини. Біологічна суть і значення насінневого розмноження.

Квітка покритонасінних. Описово-функціональна, порівняльна та еволюційна морфологія квітки, її морфологічна природа, визначення в описовій, порівняльній та еволюційній морфології. Основні джерела інформації в морфології квітки.

Загальна організація верхівкових і пазушних квіток. Основні частини і способи їх розміщення, квітки спіральні, циклічні, спіроциклічні. Емпіричні і теоретичні діаграми, правила чергування кіл та еквідистантності членів кола. Типи циклічних квіток: пентациклічні і тетрациклічні, диплостемонні (обдиплостемонні) і гаплостемонні (обгаплостемонні), ізоциклічні і гетероциклічні. Меристичні відношення в квітці: полімерія, олігомерія і мономерія кіл квітки. Медіанна і трансверзальна площини пазушної квітки та орієнтація її частин відносно несучої осі та криючого листка. Симетричні відношення в квітці: симетрія трансляційна, ротаційна та дзеркальна; актиноморфні (радіально симетричні, правильні), бісиметричні (білатеральні), зигоморфні (дорзовентральні) і асиметричні квітки. Квітконіжка. Профіли, їх число і розміщення. Гіпоподій, мезоподій і епіподій.

Квітколоже, його описово-морфоллогічне і порівняльнл-морфологічне визначення. Описово-морфологічні типи квітколожа, гіпантій. Квітки гіпогінні, перигінні, епігінні. Гістогенез та васкулярна анатомія квітколожа і гіпантія, їх морфологічна природа. Спеціалізовані типи квітколожа: антофор, андрогінофор, гінофор; диск; рецептакулярні шпорці та інші. Тенденції еволюційної спеціалізації квітколожа.

Оцвітина, описовий, функціональний та порівняльно-морфологічний підходи до її визначення. Квітки ахламідні, гомохламідні, гетерохламідні (хоріпетальні, симпетальні і апетальні). Листкозмикання в бутоні (aestivatio): відкрите, стульчасте (типове, опукле, увігнуте), черепитчасте (квінкунціальне, висхідне і нисхідне кохлеарне, скручене). Листкоскладення (равликоподібне, зім'яте, кондуплікатне, інволютне, револютне, редуплікатне, плоске, конволютне, складчасте). Діаграми оцвітини в квітках з одним (адаксиальним або латеральним) профілом і тричленними колами, з латеральним профілом і квінкунціальними колами (опістодромні та емпростодромні квітки), двома профілами і без профілів. Проста оцвітина. Будова і функції тепаліїв, гетеротепальна, зигоморфна і синтепальна проста оцвітина. Морфологічна природа тепаліїв. Походження простої оцвітини. Концепція первинної простої оцвітини. Вторинна проста оцвітина. Подвійна оцвітина, описовий і функціоналний підхід до визначення. Чашечка. Гістогенез, анатомічна будова, інервація та морфологія чашолистків. Гамосепалія та постгенітальні зростання чашолистків (дентонекція та капіллінекція), ковпачкоподібні чашечки. Спеціалізовані типи та метаморози чашолистків. Підчашшя та його морфологічна природа (обгортка та стипулярне підчашшя). Віночок. Гістогенез, анатомічна будова та інервація пелюсток. Морфологічне розчленування (нігтик, відгин, вирости поверхні) та морфологічні типи пелюсток. Симпеталія та постгенітальні зростання пелюсток. Участь членів оцвітини в утворенні нектарників. Походження подвійної оцвітини та підходи до її еволюційно-морфологічної інтерпретації.

Андроцей. Морфологічна організація, гістогенез та різноманітність будови тичинок. Розгалуджені тичинки. Морфологічна природа тичинки та теорії її походження. Конгенітальні та постгенітальні зростання тичинок і їх частин між собою та іншими членами квітки. Видозміни тичинок, стамінодії. Меристичні відношення в андроцеї: андроцеї з нефіксованим та фіксованим числом членів, поліандричні (полістемонні) та олігоандричні (олігостемонні). Просторове розміщення тичинок в зрілому андроцеї, ациклічні (спіральні та невпорядковані) та циклічні (полі-, ди- та моноциклічні) андроцеї, явища дипло- та обдипло-, гапло- та обгаплостемонії, їх морфологічна інтерпретація. Способи виникнення тичинок в онтогенезі квітки: центрифугальні та центрипетальні андроцеї, концепція примордіїв тичинок та примордіїв андроцея. Співвідношення між числом, розміщенням та способом закладання тичинок в андроцеї, концепція складних поліандричних андроцеїв та її критика. Еволюційно-морфологічна інтерпретація андроцея, проблема первинності і вторинності його полімерії.

Гінецей. Співвідношення понять "маточка" і "гінецей"; функціональні одиниці гінецея та їх описова термінологія (маточка, зав'язь, стовпчик, приймочка); структурна організація гінецея, концепція плодолистка та некласичні теорії його будови. Апокарпія та синкарпія, конгенітальні та постгенітальні зростання в гінецеї. Апокарпний гінецей. Будова вільного плодолистка, його морфологічне розчленування, розвиток і морфологічні типи, інервація. Еволюційна інтерпретація епельтатних, пельтатних та латентно пельтатних плодолистків. Розміщення насінних зачатків відносно частин плодолистка. Меристичні відношення, спосіб розміщення та порядок виникнення плодолистків в апокарпному гінецеї. Синкарпія в поліциклічних і моноциклічних андроцеях, концепція конгенітального зростання плодолистків, повнота їх вертикального та латерального зростання, поняття про гемісинкарпний гінецей. Структурна та організаційна синкарпія, поняття про компітум. Структурний тип синкарпного гінецея та його постгенітальні модифікації. Описові класифікації синкарпних гінецеїв. Концепція вертикальної зональності синкарпних гінецеїв в історичній перспективі, критика концепції ценокарпії, сучасна порівняльно-морфологічна класифікація синкарпних гінецеїв. Плацентація насінних зачатків в синкарпному гінецеї. Первинні перегородки, апікальні та медіанні септи в синкарпному гінецеї. Стовпчик та його типи. Приймочка та її типи. Еволюційно-морфологічна інтерпретація типів синкарпного гінецея, історична втрата синкарпним гінецеєм плодолисткової будови, проблема псевдомономерних гінецеїв. Морфологічна та еволюційна інтерпретація епігінії.

Основні порівняльно-морфологічні та еволюційні моделі квітки. Класичні теорії будови і розвитку квітки, зародження стробільної теорії в роботах Вольфа, Батча та Гете, своєрідність порівняльно-морфологічної концепції А.П.Декандоля. Зв'язок між поглядами на природу насінного зачатка та порівняльно-морфологічною інтерпретацією квітки. Ранні погляди про осьову та фоліарну природу плацентації покритонасінних, значення онтогенетичного, тератологічного і васкулярно-анатомічного методів дослідження у їх становленні. Розвиток ідей А.П.Декандоля в концепції квітки Ейхлера. Внесок Гебеля в методологію структурного аналізу квітки. Формування еволюційно-морфологічної концепції квітки в роботах Бессі, Енглера, Галліра; евантова концепція квітки Арбера і Паркіна; розвиток і основні положення ортодоксальної евантової доктрини та корективи до неї в сучасній морфології. Псевдантова теорія походження і організації квітки Веттштейна, Карстена, Янхена. Перехідні концепції квітки Хагерупа та Амберже. Некласичні теорії квітки: зародження "нової морфології" (Томас) та її вплив на розвиток морфології квітки (Сані, Лам, Кречетович), вплив теломної теорії на стробільну теорію квітки (Циммерманн). Еколого-морфологічна інтерпретація квітки як органа насінного розмноження покритонасінних. Конструкційні типи квіток як прояв синдромів пристосувань до запилення: розмірні типи квіток, алометрія; типи просторового розміщення частин квітки в бутоні та при розкриванні; ступінь відкритості квітки для доступу запилювачів; каналізація доступу до центру квітки; моно- та полісиметричні квітки; метеликові квітки та квітки із посадковими площадками; квітки-ловушки. Специфіка пристосувань квіток до біотичних (Hymenoptera, Diptera, Coleoptera, Lepidoptera, Thysanoptera, птахи, кажани, нелетючи хребетні) та абіотичних (вітер, вода) агентів запилення. Способи атракції запилювачів: пилкові квітки; нектарні квітки і нектарники; олійні квітки і елайофори; смоляні квітки; духмяні квітки і осмофори; оптична атракція; чутливі структури; мімікрія. Структурні основи систем запилення та запліднення: квітки одностатеві і двостатеві, моноеція та діеція; дихогамія; геркогамія; гетеростилія; самостерильність та самофертильність; агамоспермія; аллогамія та аутогаміяб хасмогамія та клейстогамія.

Суцвіття як спеціалізована пагонова система. Фрондозні (фрондулозні), фрондо-брактеозні, брактеозні та ебрактеозні суцвіття. Закриті і відкриті суцвіття, термінальні, субтермінальні і псевдотермінальні квітки. Прості і складні суцвіття. Типи простих суцвіть: китиця (botrys) і ботриоїд, колос і стахіоїд, зонтик (sciadium), початок (spadix), головка (capitulum, cephalium), кошик (calatidium). Типи складних суцвіть. Подвійні (потрійні, складні) китиця, колос, зонтик,головка, поняття про парциальне суцвіття, про гомотетичні і гетеротетичні суцвіття. Волоть та її елементи (монади, диади, підволоті), щиток і антела. Тирс як суцвіття з "цимозним галуженням", відкритий і закритий тирс. Цима як цимозне парціальне суцвіття, типи цим: монохазій і дихазій; типи складних монохазіальних цим: завиток (равлик, cincinnus), звивина (гелікоїдна цима, bostryx), подвійні завиток і звивина, віяло (rhipidium), серп (drepanium) та їх співвідношення. Гомокладні тирси і гетерокладні тирси: подвійні тирси (тирсоїди) і плейотирси (плейотирсоїди), підтирси (підтирсоїди), кон'юнктно та диз'юнктно гетерокладні тирси. Уявлення про рацемозні і цимозні суцвіття та його критика. Метатопічні зміщення в суцвіттях: конкаулесценція і рекаулесценція. Епіфільні суцвіття. Додаткові бруньки в суцвітті. Проблема гомологізації суцвіть. Розширене поняття про квіткорозміщення або синфлоресценцію. Поняття про одноосні і багатоосні суцвіття, монотелію і політелію. Загальний план будови типової політелічної синфлоресценції: поняття про головну флоресценцію і кофлоресценції, явища реітерації в синфлоресценції, поняття про паракладії; зональність пагона, що несе політелічну синфлоресценцію (головне суцвіття, основне міжвузля, зона збагачення, зона пригнічення, зона відновлення). Загальний план будови монотелічної синфлоресценції: верхівкова квітка, кінцеве міжвузля, зона паракладіїв та її особливості, зона пригнічення, зона відновлення. Місце синфлоресценції в пагоновій системі трав'янистих рослин, гіпотагма, поняття про криптокорм. Місце синфлоресценції в пагоновій системі деревних рослин. Поняття про фанерокорм. Спеціалізовані форми квіткорозміщення: кауліфлорія, флагелліфлорія. Форми політелічних суцвіть, збіднені форми. Форми монотелічних суцвіть, неотенічні збіднені форми. Проліфікація і та усікнення суцвіть. Антокладії. Синдесмія. Псевданції. Псевдоциклічна організація суцвіть. Таксономічне значення суцвіть.

Підходи до визначення плода, його будова і функції. Біологічне значення плодів. Морфологічні причини різноманітності плодів. Типи гінецея та їхнє використання в класифікації плодів. Концепція неспражнії плодів та її критика. Участь частин квітки у формуванні плодів. Екологічне значення та структурні наслідки багатонасінності та однонасінності плодів. Типи і механізми розкривання плодів. Дробність та членистість плодів. Особливості анатомічної будови плодів різних типів в екологічному та структурно-функціональному аспектах. Карпологічна термінологія. Принципи класифікації плодів. Ознаки примітивності і спеціалізації в будові плодів. Гетерокарпія та її біологічне значення. Основні напрямки еволюції плодів. Супліддя, їхні типи.

Походження насінини та її біологічне значення. Будова насінини, основні риси відмінності насінин голонасінних і покритонасінних рослин. Історія вивчення насінин. Основні закономірності формування насінин в онтогенезі. Насінна шкірочка або спермодерма, типи будови, зміна функцій в процесі формування насінини. Анатомія спермодерми. Будова зародка та його типи. Умовність відмінностей у будові насінин однодольних та дводольних. Типи запасаючих тканин, закономірності відкладання поживних речовин у насінинах. Структурно-функціональні кореляції в будові насінин. Ознаки примітивності і спеціалізації насіння. Основні напрямки еволюції насінини. Плоди і насінини як основні органи розселення рослин. Типи поширення плодів і насіння. Коеволюція плода і насінини. Значення морфології плодів і насінини в еволюційній систематиці та популяційній біології.

^ 3. СИСТЕМАТИКА РОСЛИН

Систематика рослин, її предмет і завдання, історія розвитку. Поняття про таксон і таксономічні категорії, систему і класифікацію. Таксономія і номенклатура. Ботанiчна номенклатура як роздiл систематики рослин та її зв’язок iз iншими бiологiчними i небiологiчними дисциплiнами. Iсторичнi етапи розвитку номенклатури видових назв. Таксони i таксономiчнi категорiї. Iсторичнi етапи становлення сучасної системи таксономiчних категорiй, формування понять про вид i рiзновиднiсть, рiд, родину, порядок, клас i вiддiл рослин. Структура Мiжнародного кодексу ботанiчної номенклатури, його нормативний статус. Принципи i правила ботанiчної номенклатури, поради до статей кодекса, додатки до нього. Монофілія і поліфілія. Філи і рівні організації рослин. Два головні напрямки сучасної філогенетичної систематики: еволюційно-біологічний і філогенетичний (кладистичний), різниця в підходах їх представників щодо трактування природи таксона і монофілії. Нумерична таксономія, її постулати і основні поняття, таксометричнi методи.

Система органічного світу, його поділ на надцарства і царства, місце рослинних організмів в сучасній філогенетичній системі.

Огляд таксонiв таломного рiвня оргнiзацiї.

Царство Mychota (дроб’янки). Відділ синьозелені водорості. Класи хроококофіцієві; хамесифонофіцієві, гормогоніофіцієві, порядки осцилаторіальні, ностокальні, стигонематальні. Відділ прохлорофіти, історія відкриття, особливості біології та пігментного складу, місце у філогенетичній системі, значення в еволюції.

Царство гриби і міксоміцети. Особливості обміну речовин, будови тіла і клітини, джутикового апарату. Способи розмноження, типи статевого процесу, чергування ядерних фаз, плеоморфізм.

Підцарство міксобіонта. Особливості організації, життєвого циклу, розмноження. Відділ акразіомікота. Клас акразіоміцети. Відділ міксомікота. Класи міксоміцети, протостеліоміцети, лабіринтуломіцети. Відділ плазмодіофоромікота. Клас плазмодіофороміцети.

Підцарство мікобіонта. Особливості організації, життєвого циклу, розмноження.

Відділ оомікота. Клас ооміцети, порядок сапролегніальні, пероноспоральні, еволюція паразитизму та пристосування до наземного способу життя. Клас гіфохітридіоміцети.

Відділ мікота. Принципи поділу на класи. Клас хітридіоміцети.Порядки хітридіальні, бластокладіальні, моноблефаридальні. Клас зигоміцети. Порядки мукоральні, ентомофторальні, зоопагальні. Клас аскоміцети. Особливості будови міцелія і клітини, розмноження. Типи спороношень. Розвиток сумки, типи сумок. Плодові тіла і аскостроми. Підклас ендоміцети, порядок ендоміцетальні. Підклас тафриноміцети, порядок тафринові. Підклас лабульбеніоміцети. Підклас аскоміцети, група порядків плектоміцети, порядок евроціальні. Група порядків піреноміцети, порядки еризифальні, гіпокреальні, клавіцепітальні. Група порядків дискоміцети, порядки пецицальні, гелоціальні, туберальні. Підклас локулоаскоміцети. Клас базидіоміцети. Особливості і походження міцелія, циклу відтворення. Розвиток базидії та її типи. Підклас гетеробазидіоміцети. Порядок устилягінальні, тілеціальні, урединальні, аурикуларні, тремеляльні. Порядок ектобазидіальні та його положення в системі. Підклас гомобазидіоміцети (вищі голобазидіоміцети), типи будови плодових тіл, група порядків гіменоміцети, порядки пориальні, афілофоральні,агарикальні, група порядків гастероміцети, порядки лікопердальні та фаллальні. Недовершені гриби (дейтероміцети), їх місце в системі. Штучна система недовершених грибів. Клас дейтероміцети, порядки моніліальні, меланколіальні, сферопсидальні.

Лишайники, особливості їх організації та анатомічної будови. Взаємовідношення гриба і водорості. Форми розмноження. Екологічні групи. Лишайники як ліхенізовані гриби. Штучна система лишайників. Відділ ліхенофіти. Клас фіколіхенес. Клас асколіхенес, підкласи гімнокарпні і циклокарпні. Клас базидіоліхенес. Клас дейтероліхенес.

Царство рослин. Загальна характеристика водоростей, типи організації талому, будова клітини, типи організації хроматофорів та джгутикового апарату, пігменти та запасні поживні речовини. Принципи сучасної систематики.

Відділ родофіти (червоні водорості), особливості та типи організації талому, життєвого циклу і розмноження. Клас бангіофіцієві, порядки бангіальні, порфіридіальні та компсопогональні. Клас флоридеї, порядки немаліональні, криптонеміальні, родименіальні та цераміальні.

Відділ хлорофіти (зелені водорості). Клас празинофіцієві. Клас хлорофіцієві, порядки вольвокальні, тетраспоральні, хлорококальні, улотрихальні, хетофоральні, одогоніальні, ульвальні, бриопсидальні, сифонокладальні. Клас кон’югатофіцієві, порядки мезотеніальні, десмі- діальні, зигнематальні. Клас харофіцієві.

Відділ евгленофіти.

Відділ хризофіти (золотисті водорості), поділ відділу на класи.

Відділ ксантофіти (жовтозелені водорості), поділ відділу на класи.

Відділ бациляріофіти (диатомові водорості). Клас центрофіцієві та клас пенатні.

Відділ динофіти.

Відділ криптофіти.

Відділ феофіти. Клас ізогенератні, порядки ектокарпальні, сфацеларіальні, кутлеріальні, диктиотальні. Клас гетерогенератні, порядок ламінаріальні. Клас циклоспорові, порядок фукальні.

Огляд таксонів вищих рослин.

Псилофіти як перші справжні наземні рослини, особливості їх морфологічної і анатомічної будови, циклу відтворення. Значення відкриття псилофітів для філогенії вищих рослин та еволюційної морфології, теломна теорія. Сучасні погляди на систематичне розчленування та філетичні зв’язки псилофітів: відділи Rhyniophyta, Trimerophyta та Zosterophyllophyta.

Відділ Bryophyta як гаметофітна лінія еволюції вищих рослин, типи будови гаметофіта, особливості його анатомічної організації. Спорогон. Особливості екології групи. Принципи поділу на класи. Клас Anthocerotopsida, особливості розвитку гаметангіїв і спорогона, погляди на положення антоцеротових в філогенетичній системі. Клас Marchantiopsida. Підклас Marchantiidae, порядки Sphaerocarpales та Marchantiales. Підклас Jungermaniidae, порядки Metzgeriales, Calobryales, Jungermaniales. Клас Bryopsida. Підклас Sphagnidae. Підклас Andreaeidae. Підклас Bryidae, принципи його поділу на порядки. Значення в рослинному покриві, екологічні групи.

Відділ Lycopodiophyta: загальна морфолого-анатомічна характеристика, цикл відтворення. Мікрофілія. Рівноспоровість та різноспоровість. Принципи поділу на класи. Клас Lycopodiopsida. Викопні порядки Asteroxylales і Protolepidodendrales. Порядок Lycopodiales, загальна характеристика, особливості розвитку і біології заростків, основні представники. Клас Isoetopsida. Порядок Lepidodendrales, основні представники (лепідодендрон і сигіларія), особливості анатомічної організації; особливості розвитку мегаспорангіїв міадесмії та лепідокарпона. Значення лепідодендронових в біосфері кам’яновугільного періода, причини вимирання. Порядки Selaginellales і Isoetales, загальна характеристика, особливості біології, основні представники.

Відділ Equisetophyta: загальна характеристика, особливості походження листків і спорофіллів, життєвого циклу. Клас Hyeniopsida, порядок Hyeniales. Клас Sphenophyllopsida, особливості морфологічної і анатомічної будови, різноманітність будови стробілів. Клас Equisetopsida, його характерні особливості. Порядок Calamitales. Порядок Equisetales, анатомічна будова, особливості стробілів, спор і заростків, основні представники.

Відділ Psilotophyta: особливості морфологічної і анатомічної організації спорофітів псилота і тмезіптериса, своєрідність будови і біології заростків.

Відділ Pteridophyta: загальна морфологічна організація спорофіта; макрофілія; типи будови стели, листкові прориви і прориви галуження; типи будови спорангіїв, різноманітність сорусів та їх захисту, синангії, рівноспоровість і різноспоровість. Основні представники викопних класів папоротеподібних (рівень організації Primofilices): протоптеридіум, археоптерис, кладоксилон та інші, особливості організації вегетативного тіла, розміщення спорангіїв. Евспорангіатні папороті. Клас Ophioglossopsida: загальна характеристика, своєрідність спорангіїв, спор і заростків, основні представники (вужачка, гронянка). Клас Marattiopsida: морфолого-анатомічна характеристика, особливості спорангіїв, сорусів, синангіїв та гаметофітів. Лептоспорангіатні папороті. Клас Polypodiopsida: загальна характеристика, різноманітність анатомічної будови, розвиток спорангія, принципи поділу на підкласи. Підклас Polypodiidae: різноманітність життєвих форм, будова заростка, цикл відтворення, принципи систематичного поділу, основні представники. Підкласи Marsileidae і Salviniidae: особливості екології і будови спорофіта, різноспоровість, будова спорокарпіїв марсилії та сорусів сальвінії, редукція гаметофітів.

Відділ Pinophyta (Gymnospermae): походження вегетативного тіла, мікрофільна і макрофільна лінії еволюції; цикл відтворення, походження і морфологічна природа насінного зачатка (синангіальна і теломна гіпотези), спорогенез, розвиток чоловічого і жіночого гаметофітів, запилення і запліднення, розвиток і морфологічна природа насінини.

Клас Pteridospermae: загальна морфолого-анатомічна характеристика, типи спороношень, мікроспорангії і насінні зачатки, основні представники. Клас Сycadopsida: особливості будови вегетативних органів, спорофілів, стробілів і насінних зачатків; цикл відтворення, розвиток гаметофітів, запилення і запліднення, роль пилкової трубки, розвиток і будова насінини. Характерні представники класу. Клас Bennettitopsida: особливості будови вегетативних органів і стробілів. Характерні представники (віл’ямсонія і цикадоідея). Клас Gnetopsida (Chlamidospermae): загальна характеристика, особливості будови вегетативних органів, стробілів, спорофілів і гаметофітів ефедри, гнетума, вельвічії. Клас Ginkgoopsida: сучасний представник класу – гінкго дволопатеве, будова вегетативних органів, органів спороношення, насінного зачатка, розвиток гаметофітів, запліднення, будова насінини. Викопні представники. Клас Pinopsida: Загальна характеристики, принцип поділу на підкласи. Підклас Cordaitidae: анатомо-морфологічна характеристика, будова стробілів. Підклас Pinidae: загальна характеристика, морфологія і анатомія вегетативних органів; стробіли, морфологічна природа чоловічої і жіночої шишки, спорогенез і розвиток гаметофітів, запилення і запліднення, роль пилкової трубки, розвиток зародка і насінини. Коротка характеристика порядків Araucariales, Pinales, Cupressales, Podocarpales, Taxales. Основні представники порядку соснових.

Історія систематики покритонасінних та її періодизація. Ботанічні знання в стародавньому світі і середньовіччі. Штучні системи рослин. Революційне значення діяльності К.Ліннея, його система, фрагменти природного метода. Природні системи і принципи їх побудови. Філогенетичні системи. Сучасні напрямки методології філогенетичної систематики.

Обсяг групи квіткових рослин, їх поширення і роль в біосфері. Значення покритонасінних для господарської діяльності людини. Основні ознаки покритонасінних, їхні взаємозв'язки з іншими групами вищих рослин. Цикл відтворення покритонасінних. Головні напрямки морфологічної еволюції. Час виникнення і розквіту покритонасінних. Підходи до інтерпретації сучасних палеоботанічних даних щодо найдавніших знахідок покритонасінних. Екологічні обставини ранньої еволюції покритонасінних. Час і темпи основної диверсифікації та становлення їхнього домінування у флорі Землі. Концепція палеоангіосперм як спільної предкової групи по відношенню до всіх сучасних покритонсінних.

Основні джерела інформації в сучасній філогенетичній систематиці покритонасінних. Морфологічні ознаки, їхні основні групи. Проблема гомології ознак у філогенетичній систематиці, визначення апоморфії та плезіоморфії. Паралелізм та конвергенція морфологічних ознак та способи їхнього виявлення. Анатомічні та ультраструктурні ознаки. Ембріологія, каріологія та паліноморфологія у дослідженнях філогенії покритонасінних. Біохімічні ознаки в філогенетичній систематиці. Речовини вторинного метаболізму (алкалоїди, беталаїни і антоцианіни, глікозиди, поліацетилени, терпеноїди, флавоноїди) та основного обміну речовин (білки, жири, вуглеводи, нуклеїнові кислоти), способи їхнього використання для реконструкції філогенії покритонасінних. Молекулярна систематика. Ранні концепції молекулярної систематики (геносистематика). Г