Реферат: Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Біологія

ПРОГРАМА


для загальноосвітніх навчальних закладів


Біологія


10–11 класи


Рівень стандарту


ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА


Мета навчання біології на рівні стандарту полягає у формуванні в учнів цілісного уявлення про сучасну природничо-наукову картину світу, роль і місце людини в природі, формування у школярів екологічного культури, ключових компетенцій, яких потребує сучасне життя.

Досягнення зазначеної мети забезпечується виконанням таких завдань:

формування в учнів знань про роль біологічних наук у формуванні сучасної природничонаукової картини світу; методи наукового пізнання; місце біології серед інших наук; значення біологічного різноманіття; зв'язок між природними і суспільними процесами; принципи функціонування і структуру біологічних систем на різних рівнях організації живого;

розвиток умінь встановлювати гармонійні стосунки з природою на основі поваги до життя як найвищої цінності та всього живого як унікальної частини біосфери;

формування умінь використовувати набуті знання для оцінки наслідків своєї діяльності по відношенню до навколишнього середовища, здоров'я інших людей, власного здоров'я, обґрунтування та дотримання заходів профілактики захворювань, правил поведінки у природі;

розвиток інтелектуальних і творчих здібностей.

Зміст курсу є логічним продовженням навчальних курсів основної школи, розподіляється за роками навчання таким чином:

10 клас - розділи: «Молекулярний рівень організації життя», «Клітинний рівень організації життя», «Організмовий рівень організації життя»;

11 клас - розділи: «Організмовий рівень організації життя» (продовження), «Надорганізмові рівні організації життя», « Історичний розвиток органічного світу».

На вивчення цих розділів відводиться:

^ 10 клас – 52 години (1,5 год на тиждень);

11 клас – 52 години (1,5 год на тиждень);

В основу навчального змісту біології 10-11 класів покладено вивчення рівнів організації живого (молекулярний клітинний, Організмовий, популяційний, екосистемний, біосферний). На рівні кожної системи простежуються їх основні ознаки: обмін речовин і перетворення енергії, цілісність живих систем. Зміст курсу включає провідні теоретичні узагальнення біологічної науки: клітинні, хромосомну теорії, еволюційні гіпотези, біологічні закони Г. Менделя, Т.Моргана тощо.

Розпочинається курс розділом «Молекулярний рівень життя», який передбачає вивчення хімічного складу організмів і особливостей біохімічних реакцій. Наступні розділи програми передбачають опанування учнями закономірностей функціонування живих систем на клітинному, тканинному, організмовому рівнях. Знання про принципи функціонування клітини становить основу розуміння законів спадковості й закономірностей мінливості. Ознайомлення з цитологією й генетикою готує учнів до вивчення індивідуального розвитку організмів. Екологічні закономірності вивчаються в розділі «Надорганізмові рівні життя». Завершується вивчення біології розділом «Історичний розвиток органічного світу»,що передбачає знайомство з основами еволюційних гіпотез та формуванням великих таксонів органічного світу в процесі історичного розвитку.

Формуванню навичок самостійної роботи, вмінь пошуку необхідної інформації у додаткових літературних джерелах слугують семінарські заняття, які учитель може планувати, враховуючи навчальні можливості учнів та доступ їх до науково-популярної літератури.

Програма дає право вчителю творчо підходити до реалізації її змісту, добирати об'єкти для вивчення та включати в зміст освіти приклади зі свого регіону, змінювати послідовність вивчення окремих питань у межах теми. Кількість годин на вивчення теми є орієнтовною і може бути змінена в межах визначених годин. Резервні години можуть бути використані для повторення, систематизації, узагальнення навчального матеріалу, контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів.


10 клас

52 год. (1,5 год. на тиждень, 4 год. резервні)

№ п/п

 к-т

г-н

 Зміст теми

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів







2

Вступ

Система біологічних наук. Зв'язок біологічних наук з іншими науками.

Завдання сучасної біології.

 Методи біологічних досліджень.

Рівні організації життя.

Значення досягнень біологічної науки в житті людини і суспільства.

Учень (учениця):

називає:

- рівні організації життя;

наводить приклади:

- значення біологічних наук в житті людини і суспільства;

характеризує:

- методи біологічних досліджень (описовий, порівняльний, експериментальний, статистичний, моделювання);

пояснює:

- зв’язок біології з іншими природничими і гуманітарними науками;

робить висновок:

- про значення досягнень біологічної науки в житті людини і суспільства.










^ Розділ І. Молекулярний рівень організації життя







3

 Тема 1. Неорганічні речовини.

Елементний склад організмів.

Класифікація хімічних елементів за їх кількістю в організмах: макроелементи, мікроелементи.

Роль неорганічних речовин (води, кисню, мінеральних солей) у життєдіяльності організмів.



Учень (учениця):

називає:

- органогенні елементи;

- характеризує:

- біологічну роль найважливіших для організму людини хімічних елементів;

- роль води, кисню, мінеральних солей в існуванні живих систем різного рівня;

- вміст води в клітинах різних організмів, тканин;

- вікові зміни кількості води в клітинах;

- поняття: гідрофільність, гідрофобність, амфіфільність;

пояснює:

- причини ендемічних та екологічних захворювань людини;

- необхідність контролю хімічного складу води та їжі людини;

- норми вживання води людиною в різних умовах оточуючого середовища;

- необхідність квотування промислових викидів країнами світу;

застосовує знання:

- для профілактики захворювань людини, що виникають через нестачу або надлишок деяких хімічних елементів;

робить висновки:

- про єдність елементного складу тіл живої і неживої природи;

- про відмінності між живою та неживою природою, які пов’язані з різним кількісним співвідношенням хімічних елементів.









8

^ Тема 2. Органічні речовини

Органічні речовини живих істот, їх різноманітність та біологічне значення.

Будова, властивості, роль в життєдіяльності організмів малих органічних молекул: ліпідів, моноcахаридів, амінокислот нуклеотидів.

Будова, властивості, роль в життєдіяльності організмів макромолекул (біополімерів): полісахаридів, білків, нуклеїнових кислот. Принципи дії

ферментів, їх роль у життєдіяльності організмів.



Учень (учениця):

називає:

- органічні речовини, що входять до складу організмів;

наводить приклади:

- застосування ферментів у господарської діяльності людини;

характеризує:

- будову, властивості та біологічну роль ліпідів (жирів, фосфоліпідів, стероїдів);

- будову, властивості та біологічну роль моносахаридів (рибози, дезоксирибози, глюкози, фруктози);

- будову, властивості та біологічну роль дисахаридів

( сахарози, лактози);

- будову, властивості та біологічну роль амінокислот і нуклеотидів;

- будову, властивості та функції полісахаридів, білків і нуклеїнових кислот;

- структурні рівні організації білків і нуклеїнових кислот;

- молекулярний рівень організації життя;

пояснює:

- поняття просторова структура ( конформація) макромолекул;

- роль АТФ в життєдіяльності організмів;

- роль нуклеїнових кислот у спадковості та мінливості організмів;

спостерігає та описує:

- властивості органічних молекул;

- дію ферментів;

розв’язує:

- елементарні вправи з молекулярної біології (моделювання реплікації, транскрипції);

дотримується правил:

- техніки безпеки при виконанні лабораторних і практичних робіт;

- використання різних хімічних речовин, які можуть впливати на життєдіяльність людини в побуті, у виробничий діяльності;

робить висновок:

про єдність хімічного складу організмів.











Лабораторні роботи:

№1. Визначення деяких органічних речовин та їх властивостей.

№2. Вивчення властивостей ферментів.

Практичні роботи:

№ 1. Розв'язання елементарних вправ з реплікації та транскрипції.

№ 2. Ознайомлення з інструкціями з використання медичних препаратів, засобів побутової хімії тощо та оцінка їхньої небезпеки.
№ 3. Оцінка продуктів харчування за їх хімічним складом.










^ Розділ ІІ. Клітинний рівень організації життя







5



Тема 1. Загальний план будови клітин. Поверхневий апарат. Ядро.

Історія вивчення клітини. Методи цитологічних досліджень.

Хімічний склад, будова і функції клітинних мембран (біомембран). Транспорт речовин через мембрани.

Функції та особливості будови поверхневого апарату клітин організмів різних царств живої природи.

Будова і функції ядра клітин еукаріотів. Значення нуклеоїду клітин прокаріотів.

Особливості будови клітин прокаріотів і еукаріотів.



Учень (учениця):

називає:

- методи вивчення клітин ( світлова і електронна мікроскопія; авторадіографія, культура клітин);

-типи організації клітин;

-функції поверхневого апарату клітин;

– функції ядра;

– механізми транспорту речовин через біомембрани;

наводить приклади:

-про-та еукаріотичних організмів;

характеризує:

- клітинну теорію Т. Шванна і її роль в обґрунтуванні єдності органічного світу;

- хімічній склад, будову і функції клітинних мембран;

- будову ядра ( ядерна оболонка, нуклеоплазма, ядерний матрикс, хроматин, ядерце);

- нуклеоїд прокаріотів;

-будову клітини прокаріотів і еукаріотів;

пояснює:

- керівну роль спадкової програми у життєдіяльності клітин;

порівнює:

- два типи організації клітин;

- поверхневий апарат клітин бактерій, грибів, рослин і тварин;

– будову клітин рослин, тварин, грибів;

обґрунтовує:

- взаємозв'язок клітини із зовнішнім середовищем;

дотримується правил:

- виготовлення мікропрепаратів.

застосовує знання:

- про будову клітин для доказу єдності органічного світу;

- про поверхневий апарат клітин для обґрунтування небезпеки тютюнокуріння і вживання алкоголю і наркотичних речовин;

робить висновок:

– про загальний план будови клітин прокаріотів і еукаріотів та їх особливості.










Лабораторна робота:

№ 3. Будова клітин прокаріотів і еукаріотів.









7

^ Тема 2. Цитоплазма клітин.

Складові цитоплазми:

цитозоль (гіалоплазма), цитоскелет, мембранні і немембранні органели, включення.

Будова і функції цитоскелету, роль його складових в просторовій організації клітин, в організації рухів в клітині та руху клітин.

Будова клітинного центру, його роль в організації цитоскелету.

Реакції проміжного обміну речовин, що відбуваються в цитозолі, на прикладі гліколізу.

Хімічний склад, будова і функції рибосоми. Синтез білків.

Будова і функції одномембранних органел клітин
( гранулярна і гладенька ендоплазматичні сітки, апарат Гольджі, лізосоми, вакуолі )

Будова і функції двомембранних органел клітини. Функції мітохондрій. Клітинне дихання.

Функції пластид.

Фотосинтез. Значення фотосинтезу.



Учень (учениця):

називає:

- складові цитоплазми;

- мембранні і немембранні органели і включення клітини;

-процеси, які відбуваються в цитоплазмі клітини;

наводить приклади:

- рухів клітин і внутрішньоклітинних рухів;

розпізнає:

- компоненти клітин на схемах;

характеризує:

- хімічний склад і функціональне значення цитозолю;

- роль цитоскелету в організації рухів в клітині і рухів клітин;

- роль клітинного центра в організації цитоскелету;

- генетичний код та його значення в біосинтезі білків;

- процеси гліколізу, біосинтезу білка, фотосинтезу; клітинного дихання;

- будову і функції одномембранних і двомембранних органел;

- значення гліколізу; процесів анаеробного і аеробного дихання;

- значення фотосинтезу, його планетарну та космічну роль;

порівнює:

- процеси, які відбуваються в цитоплазмі про - і еукаріотів;

спостерігає та описує:

- рух цитоплазми у клітинах рослин;

розв’язує:

- елементарні вправи з трансляції;

застосовує знання:

- про вплив факторів зовнішнього середовища на клітини для профілактики захворювань людини;

- про будову клітин для доказу єдності органічного світу;

робить висновок:

– про схожість процесів обміну речовин, що відбуваються в клітинах організмів різних царств живої природи.










Лабораторна робота:

№ 4. Рух цитоплазми в клітинах рослин.

Практична робота:

№ 4. Розв’язання елементарних вправ з трансляції







6

^ Тема 3. Клітина як цілісна система.

Принципі функціонування клітини прокаріотів як цілісной системи. Поділ клітин прокаріотів.

Клітинний цикл еукаріотів . Механізми відтворення і загибелі клітин.

Хімічний склад і будова хромосом на різних стадіях клітинного циклу.

Мітоз.

Мейоз.

Обмін речовин і енергії в клітині – енергетичний і пластичний обмін.

Сучасна клітинна теорія як уточнення и доповнення клітинної теорії Т. Шванна.

Сучасні цитотехнології, використання їх для діагностування і лікування захворювань людини.



Учень (учениця):

називає:

- положення сучасної клітинної теорії;

- фази мітозу і мейозу;

наводить приклади:

-клітин, що не діляться;

- застосування цитотехнологій для лікування захворювань людини;

характеризує:

- поділ клітин прокаріотів;

- стадії клітинного циклу у еукаріотів;

- хімічний склад, будову і функції хромосом на різних стадіях клітинного циклу;

- причини і способи загибелі клітин;

- процеси мітозу та мейозу у еукаріотів;

- сучасну клітинну теорію;

– клітинний рівень організація життя;

пояснює:

- значення вивчення каріотипу для діагностування і профілактики спадкових хвороб людини;

- значення функціональних змін у діяльності клітин та їх загибелі у виникненні захворювань людини;

- причини і наслідки швидкого розмноження бактерій;

- зв’язок пластичного і енергетичного обміну в клітині;

порівнює:

- процеси мітозу і мейозу;

- обмін речовин і енергії в клітинах автотрофних і гетеротрофних, аеробних і анаеробних організмів;

- клітинну теорію Т. Шванна з сучасною клітинною теорією;

обґрунтовує:

- подібність і відмінності в будові клітин організмів різних царств живої природи у зв’язку з способом їхнього життя;

- значення видової сталості каріотипу;

застосовує знання:

- про процеси життєдіяльності клітини для збереження здоров’я;

робить висновок:

– клітина – елементарна цілісна жива система.











Лабораторні роботи:

№5. Будова хромосом.

№6. Мітотичний поділ клітин.




Розділ ІІІ. Організмений рівень життя







4

Тема 1. ^ Неклітинні форми життя
Віруси, їх хімічний склад, будова, життєві цикли.
Роль в природі й житті людини.

Профілактика ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших вірусних захворювань людини.

Характеристика пріонів.

Учень (учениця):
називає:
- неклітинні форми життя;

- гіпотези походження неклітинних форм життя;
наводить приклади:
- захворювань людини, які спричинені вірусами і пріонами;
характеризує:
- хімічний склад, будову та життєвий цикл вірусів;

- білки, які входять до складу вірусів, пріонів;
- нуклеїнові кислоти, що входять до складу вірусів;
- механізми проникнення вірусів у клітини людини, тварин, рослин, бактерій;

- особливості вірусів, їх роль у природі й житті людини;

- особливості пріонів
обґрунтовує:
- способи боротьби з вірусними захворюваннями;
пояснює:

- заходи профілактики вірусних захворювань людини, зокрема ВІЛ-інфекції/СНІДу;

– заходи профілактики зараження пріонами;
- шляхи розповсюдження вірусних захворювань людини;
застосовує знання:
- про процеси життєдіяльності вірусів для профілактики вірусних захворювань людини, тварин, рослин;
дотримується правил:
- поведінки в місцях, де можливе зараження вірусами;

робить висновок:

віруси – неклітинні форми життя, обов’язкові внутрішньоклітинні паразити.







4

^ Тема 2. Одноклітинні організми
Характеристика прокаріотів – еубактерій і архебактерій. . Особливості їх організації і життєдіяльності. Роль бактерій у природі та в житті людини.

Профілактика бактеріальних захворювань людини.

Особливості організації і життєдіяльності одноклітинних еукаріотів.
Колоніальні одноклітинні організми.

Учень (учениця):
називає:
- одноклітинні організми;
наводить приклади:
- одноклітинних прокаріотів;

- одноклітинних рослин, тварин, грибів;
характеризує:

- особливості будови прокаріотів;
- особливості будови одноклітинних еукаріотів;
- спосіб життя бактерій;
- автотрофні бактерії – фототрофи і хемотрофи;

- гетеротрофні бактерії – сапротрофи, симбіонти;

- аеробні та анаеробні бактерії;

- явище колоніальності у одноклітинних організмів;
- відмінності одноклітинних еукаріотів від клітин багатоклітинних організмів;
пояснює:
- роль бактерій в екосистемах;
- значення бактерій у господарській діяльності людини;
- шляхи розповсюдження бактеріальних захворювань людини;
- засади профілактики бактеріальних захворювань людини;
- принципи застосування антибіотиків у лікуванні бактеріальних захворювань;
- роль одноклітинних еукаріотів у виникненні захворювань людини;
- роль одноклітинних грибів у природі й життєдіяльності людини;

- роль одноклітинних рослин і тварин у природі;
застосовує знання:
- про процеси життєдіяльності бактерій для профілактики інфекційних захворювань та використанні у господарській діяльності людини.

робить висновок:

– про різноманітність бактерій, яка пов’язана з розповсюдженням їх в усіх середовищах існування на планеті Земля;

- про особливості будови одноклітинних еукаріотів.











Практична робота:
№ 5. Порівняння симптомів захворювань, які викликаються вірусами і бактеріями.







8

^ Тема 3. Багатоклітинні організми
Багатоклітинні організми без справжніх тканин. Багатоклітинні організми зі справжніми тканинами.

Стовбурові клітини. Диференціація клітин. Принципи взаємодії клітин. Утворення тканин у тварин.

Будова і функції тканин тварин, їх здатність до регенерації.

Гістотехнології. Застосування штучних тканин для лікування захворювань людини.

Утворення, будова і функції тканин рослин, їх здатність до регенерації.

Органи багатоклітинних організмів.
Регуляція функцій у багатоклітинних організмів.
Колонії багатоклітинних організмів.


^ Учень (учениця):
називає:
- багатоклітинні організми;
- тканини багатоклітинних організмів;
- органи рослин і системи органів тварин;
наводить приклади:
- застосування гістотехнологій для лікування захворювань людини;
- колоній багатоклітинних організмів;
характеризує:
- стовбурові клітини багатоклiтинних організмів;

- принципи диференціації клітин;

- типи тканин тварин ( епітеліальні, тканини внутрішнього середовища, м’язові, нервова);

- типи тканин рослин (твірні, покривні, провідні, механічні, основні);

- принципи регенерації тканин у багатоклітинних тварин і рослин;

- можливості та перспективи використання гістотехнологій;
- принципи регуляції функцій у рослин;

- регуляторні системи тварин на прикладі людини (нервову, ендокринну, імунну);

– тканинний, органний, організмений рівні організації життя;

пояснює:

- значення стовбурових клітин багатоклітинних організмів, створення «банків» для їх зберігання;

- значення процесу диференцiації клітин, утворення тканин і органів;
- значення гістотехнологій у лікуванні захворювань людини;
- взаємодію систем регуляції у людини;
порівнює:
- організацію багатоклітинних рослин, тварин і грибів;

- стовбурові та диференційовані клітини;
застосовує знання:
- про регуляцію функцій організму людини для збереження власного здоров’я, свідомої поведінки в природі та колективі;

- для оцінки етичних аспектів досліджень в галузі цитотехнологій і гістотехнологій;

робить висновок:

– про принципи формування і регенерації тканин у більшості багатоклітинних рослин і тварин.

– про принципи організації та функціонування багатоклітинних організмів;











Лабораторні роботи
№ 7. Будова тканин тваринного організму.
№ 8. Будова тканин рослинного організму.



















1

Узагальнення. Принципи організації , функціонування і властивості молекулярного, клітинного, організменого рівнів організації життя.




11-й клас

(52 год, 1,5 год на тиждень)


К-ть

г-н

^ Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої
підготовки учнів




^ Тема 4. Розмноження організмів
Нестатеве розмноження організмів.
Статеве розмноження організмів. Будова і утворення статевих клітин.

^ Учень (учениця):
називає:
- способи розмноження організмів;
наводить приклади:
- вегетативного розмноження у тварин і рослин;
характеризує:
- нестатеве і статеве розмноження організмів;
- будову статевих клітин;
- біологічні й соціальні аспекти регуляції розмноження у людини;
пояснює:
- значення статевих клітин в забезпеченні безперервності життя виду;
- біологічне значення нестатевого розмноження;
порівнює:
- статеве і нестатеве розмноження;
робить висновок:
- розмноження - основа існування виду, механізм, що забезпечує регуляцію чисельності організмів в популяціях.

Лабораторна робота
№ 1. Будова статевих клітин.




^ Тема 5. Закономірності спадковості
Генетична термінологія і символіка. Методи генетичних досліджень.
Закони Г. Менделя, їх статистичний характер і цитологічні основи. Хромосомна теорія спадковості. Зчеплене успадкування. Взаємодія генів. Позаядерна спадковість.

^ Учень (учениця):
називає:
- основні терміни генетики;
наводить приклади:

- методів вивчення спадковості людини;
характеризує:
- закони Г. Менделя;
- основні положення хромосомної теорії спадковості;
- зчеплене успадкування;
- взаємодію генів;
формулює означення:
-ген, регуляторний ген, структурний ген, генотип, фенотип, домінантний стан ознаки, рецесивний стан ознаки, алельні гени, гетерозиготи, гомозиготи;

пояснює:
- механізми визначення статі;
- значення позаядерної спадковості;
обґрунтовує:
- роль спадковості в еволюції;
- значення законів спадковості для практичної діяльності людства;
порівнює:
- гомозиготи і гетерозиготи;
застосовує знання:
- законів генетики для складання схем схрещування, розв’язання типових задач з генетики (моно- і дигібридне схрещування);
- для побудови родоводу;
- для оцінки спадкових ознак у родині і планування родини.

Практичні роботи
№ 1. Розв’язання типових задач з генетики (моно- і дигібридне схрещування).

№ 2. Складання родоводів.




Тема 6. Закономірності мінливості
Комбінативна мінливість.
Мутаційна мінливість.
Види мутацій. Мутагени.
Модифікаційна мінливість.

^ Учень (учениця):
називає:
- значення спадкової мінливості;
- значення неспадкової мінливості;
- мутагенні фактори;
наводить приклади:
- спадкової мінливості;
- неспадкової мінливості;
характеризує:
- закономірності мінливості;
- причини модифікаційної мінливості;
- норму реакції;
- мутаційну мінливість, види мутацій;
- мутагенні фактори;
пояснює:
- адаптивний характер модифікаційних змін;
- значення комбінативної мінливості;
обґрунтовує:
- роль мутацій в еволюції;
порівнює:
- модифікаційну та мутаційну мінливість;
застосовує знання:
- про мутагени для обґрунтування заходів захисту від впливу мутагенних факторів.

Лабораторні роботи
№ 2. Спостереження нормальних та мутантних форм дрозофіл, їх порівняння.
№ 3. Вивчення мінливості у рослин. Побудова варіаційного ряду і варіаційної кривої.

Практична робота
№ 5. Розв’язання типових задач на визначення виду мутацій.




^ Тема 7. Генотип як цілісна система
Основні закономірності функціонування генів у про- і еукаріотів.
Генетика людини.

Роль генотипу і середовища у формуванні фенотипу.
Диференціація клітин.
Химерні та трансгенні організми.
Генетичні основи селекції організмів. Основні напрямки сучасної біотехнології.

^ Учень (учениця):
називає:
- завдання сучасної біотехнології;
- методи селекції;
наводить приклади:
- речовин (продукції), які одержують методами генної інженерії;
характеризує:
- функції генів;
- значення генотипу і умов середовища для формування фенотипу;
- відносну сталість диференцiйованого стану клітин;
- генну інженерію;
- генну терапію;
- можливості сучасної біотехнології;
пояснює:
- значення картування геному людини;

- значення медико-генетичне консультування;
- можливості профілактики спадкових хвороб людини;
- можливості використання трансгенних організмів;
обґрунтовує:
- необхідність обережного ставлення до втілення продуктів від генетично модифікованих організмів;
порівнює:
- класичні методи селекції з біотехнологічними;

застосовує знання:
- для оцінки можливих позитивних і негативних наслідків застосування сучасних біотехнологій;
- про роль досягнень біотехнології у житті й господарській діяльності людини.






^ Тема 8. Індивідуальний розвиток організмів
Запліднення. Періоди онтогенезу у багатоклітинних організмів: ембріогенез і постембріональний розвиток.
Вплив генотипу та факторів зовнішнього середовища на розвиток організму.
Діагностування вад розвитку людини та їх корекція.
Регенерація.
Життєвий цикл у рослин і тварин.
Ембріотехнології.
Клонування.

^ Учень (учениця):
називає:
- періоди онтогенезу у багатоклітинних організмів;
- критичні періоди розвитку людини;
наводить приклади:
- застосування ембріотехнологій людиною;
характеризує:
- запліднення у тварин і рослин;
- етапи онтогенезу у рослин і тварин;
- ембріогенез хордових тварин;
- постембріональний розвиток тварин;
- типи росту та його регуляцію;
- роль генотипу і умов існування в процесах росту людини;
- регенерацію у рослин і тварин;
- проблеми старіння і смерті організмів;
- життєві цикли організмів різних царств;

- спадкові та соціальні фактори формування психіки людини;
- вікові особливості психічної діяльності та поведінки людини;
пояснює:
- значення штучного запліднення;
- можливості подолання безпліддя у людини;
- біологічні основи контрацепції;
- вплив зовнішніх умов на формування та розвиток організму;
- можливості й небезпеку клонування організмів;
- взаємодію частин організму під час розвитку;
- чергування поколінь у життєвому циклі організмів;
- процеси старіння;
- можливості корекції вад розвитку людини;
- можливості регенерації у людини;
обґрунтовує:
- залежність онтогенезу людини від спадковості та традиційної культури країни;
порівнює:
- видову тривалість життя організмів різних царств;
- тривалість життя людини в різних країнах світу;
- гіпотези старіння людини;
застосовує знання:
- про вплив умов життя матері й батька на розвиток зародка і плода для підготовки до народження дитини;
робить висновок:
- про роль спадковості й факторів зовнішнього середовища в онтогенезі.

Лабораторна робота
№ 4. Ембріогенез хордових.*




^ Розділ ІV. Надорганізмові рівні організації життя




Тема 1. Популяція. Екосистема
Характеристика популяцій. Статева і вікова структура популяції. Фактори, які впливають на чисельність популяції. Динаміка і коливання чисельності популяції.
Поняття про середовище існування, шляхи пристосувань до нього організмів. Біологічні адаптивні ритми організмів.
Угруповання та екосистеми. Склад і структура угруповань. Взаємодії організмів в екосистемах.
Різноманітність екосистем. Розвиток і зміни екосистем.
Колообіг речовин і потік енергії в екосистемах. Продуктивність екосистем.

^ Учень (учениця):
називає:
- надорганізмові системи;
- основні характеристики популяції;
- екологічні фактори;
наводить приклади:
- угруповань, екосистем;
- пристосованості організмів до умов життя;
- подібності у пристосуванні різних видів до однакових умов життя;
- біологічних ритмів;
- різних типів взаємозв’язків між організмами, харчових ланцюгів;
- екологічних пірамід;
характеризує:
- середовища життя організмів;
- екологічні фактори, їх взаємодію;
- форми біотичних зв’язків;
- добові, сезонні, річні адаптивні біологічні ритми організмів;
- структуру і функціонування надорганізмових систем;
- структуру популяції, екосистеми;
- ланцюги живлення;
- правило екологічних пірамід;
обґрунтовує:
- необхідність знань про середовище існування;

- значення колообігу речовин у збереженні екосистем;
- роль організмів продуцентів, консументів, редуцентів і людини в штучних і природних екосистемах;
пояснює:
- основні закономірності дії екологічних факторів на живі організми;
- шляхи пристосування організмів до умов існування;
- зв’язки між організмами в екосистемі;
порівнює:
- середовища життя;
- організми, що пристосувались до життя в різних середовищах;
- природні та штучні екосистеми.

Демонстрування: колекцій, гербарних матеріалів, живих об’єктів, які ілюструють вплив різних екологічних факторів на рослини і тварини; моделей екосистем; фільмів про охорону природи.
Практичні роботи
№ 6. Складання ланцюгів живлення, схем колообігу речовин у екосистемах.
№ 7. Розв’язування задач з екології.




Тема 2. Біосфера
Загальна характеристи