Реферат: Розслідування злочинів у сфері службової діяльності

Розслідування злочинів у сфері службової діяльності.

Класифікація злочинів

У сфері службової діяльності є 7 складів злочинів 364-371.

Дані злочини не зважаючи на те , що вони за об’єктивними характеристиками, причинними зв’язками, формами вини , мотивами, цілями, наслідками їх можна клас. на 3 види:

посадове зловживання та перевищення обов’язків

службова недбалість

пов’язані з хабарами.

Службове підроблення розглядається в цих групах.

При розслідуванні цих злочинів слід враховувати ряд загальних положень:

встановлення належності конкретної особи, до службових – це визначається приміткою до ст. 364 ККУ і повинна здійснюватись на підставі спеціальних інструкцій, положень, повноважень та компетенції, умови діяльності конкретної організації.

Необхідно також встановити винність конкретної особи бо ці злочини, за винятком службового підроблення , вичиняються умисно, а по службовому підробленню підлягає доказування злочинна необачність.

Підлягає встановленню причинний зв’язок мі ж діями(безд.) і наслідками які настали.

Встановлення характеру та розміру заподіяної шкоди є складовою частиною предмета доказування і важливим елементом методики розслідування цих злочинів.

Підлягає встановленню:

Умови діяльності підприємства, установи, організації в якій вчинено злочин

Коло прав та обов’язків якою вчинено злочин і в чому конкретно виявляється неправильні дії службових осіб

Час, місце, спосіб вчення дій або бездіяльності ос.

обов’язки і дії які фактично повинні виконуватись конкретною особою

яким чином неправильні дії пов’язані з виконанням службових обов’язків всупереч інтересам служби

чи спричинено шкоду неправильними діями службової особи

чи є причинний зв’язок між діями і шкідливими наслідками

розмір збитків та ступінь їх значимості

форма вини , мотиви та мета

відомості про підозрюваного (обвинуваченого)

зв’язок з іншими злочинами

причини та умови, що спричинили та обставини що обтяжують або пом’якшують відповідальність та чи систематично вчинялись цією особою ці злочини у сфері служб діяльності.

При розслідуванні злочинів пов’язаних з хабарами:

факт та обставини(час, місце) передачі службовою особою хабара

мета дачі хабара

які службові дії було чи не було виконано службовою особою, яка отримала хабара

предметна характеристика, його ознаки, джерело отримання засобів для предмета хабара

яким способом передано хабар(чи був попередник)

коло осіб які в отриманні і посередництві в хабарі

хто був присутній або міг бачити факт спілкування хабародавця хабар одержувача в момент передачі

обставини які передували передачі і м.м.

під час акту

чи було вимагання і провокація

взаємовідносини між особами , які причетні до дачі та отримання хабара

якщо хабародавець зробив заяву про дачу хабара – чи зроблено добровільно і вчасно.

При розслідуванні зловживань владою або службовим становищем перелік вказаних обставин доповнюються наступними:

мета зловживання

Форма зловживання

В чиїх інтересах вчинено

Чи були порушення фінансової дисципліни пов’язаних із зловживанням

Як реагували громадські організації на факт зловживання та держ . органи на ці зловживання.


По цих злочинах підлягає з’ясуванню чи розуміла особа, що виходить за межі своїх повноважень і віктимологічний аспект дій потерпілого.

По службовій недбалості додатково підлягає з’ясуванню:

факт службової недбалості

освіта, кваліфікація і досвід внаслідок яких чи могла ця особа передбачити настання визначених наслідків в результаті своєї без дії

мотиви та обставини призначення цієї особи на цю посаду

види майна та факт його псування

конкретні умови зберігання майна(продукції, сировини) та їх відповідність встановленим державою інструкціями чи міг обвинувачених вжити необхідних заходів для усунення або запобігання визначених наслідків

2. Кримінальна характеристика.

Кримінальну характеристику цих злочинів складають – відомості про спосіб вчинення і приховування, типових наслідків, система загальних та спеціальних вихідних даних, які служать підставою для розслідування, типові особи злочинів, мета, мотиви, обставини вчинення.

Для навмисних злочинів основними елементами кримінальної характеристики є спосіб вчинення – бо ці злочини заздалегідь ретельно готується і здійснюється визначеним способом, залишаючи при цьому матеріальні сліди.

Спосіб – навмисне виконання незаконних дій для отримання виконавцем та ін.. ос. бажаних наслідків.

Спосіб вчинення службового підроблення – внесення завідомо неправдивих відомостей в документи, які характеризують діяльність підприємств, установ, організацій чи конкретної особи(інтелектуальне підроблення) або внесення змін в дійсні документи(матеріальне).

Хабарництво окрім виконання визначених розпорядчих дій може реалізуватись службовим підробленням внаслідок чого отримується винагорода.

Спосіб вчинення службової недбалості характеризується наявністю мотиву – це безініціативне недбале виконання службових обов’язків , ігнорування та некваліфіковане виконання відповідних постанов і розпоряджень відповідних органів.

Всі навмисні злочини містять підготовку і приховування – вчиняються з єдиним умислом – вигодою , службова недбалість ніколи не планується і може здійснюватись з приховуванням після вчинення злочину.

Способи приховувань це:

заплутування обліків та звітності

внесення змін в документи

заміна або виготовлення фіктивних документів

знищення документів

звільнення окремих співробітників

організація псевдосвідків

завідомо невірний донос та знищення матеріальних слідів різними шляхами

Приховування може здійснюватись окремо і в сукупності з іншими злочинами.

Якщо злочини у сфері службової діяльності пов’язані з отриманням великих сум, то способи приховувань мають таку ж криміналістичну характеристику як при злочинах проти власності.

Сліди – матеріальні – міститься в документах, а джерелами відомостей – ідеальних можуть бути співробітники, знайомі, клієнти, відвідувачі, співучасники та свідки.

Докази щодо хабарництва можуть виявлятись як за місцем праці і за місцем проживання.

3.Справа до службових злочинів порушується на підставі заяв і скарг , матеріалів ревізій або інвентаризації, ЗМІ матеріалів ОРЗ.

При наявності достатніх підстав справа порушується , а коли недостатньо чи є сумніви в достовірності – проводиться попередня перевірка, яку доцільно доручити органам дізнання щоб особи причетні до вчинення злочинів не дізнались про перевірку, не знищили або змінили відповідні документи чи могли сховати від слідства і суду.

Справа щодо хабарництва порушується в більшості за заявами громадян щодо встановлення фактів чи підозри щодо злочину. Тому обов’язкова перевірка здійснюється оперативними підрозділами органів дізнання з максимальною обережністю яка необхідна з 2-ох причин

заява може бути наклепом і офіційна перевірка скомпрометує службову особу

у випадку правдивості – це настороженість осіб , що в подальшому утруднює розслідування.

перевірка повинна закінчуватись відбором пояснень у майбутніх підозрюваних.

відбираються пояснення та проводяться першочергові СД.

Якщо справ порушена за матеріалами ревізії чи перевірки – починати слід з допиту осіб , які провели ревізію(перевірку).

Коли справа порушена за матеріалами ЗМІ – розслідування починається з допиту автора опублікованих матеріалів, що дасть можливість отримати додаткові дані.

Якщо злочини пов’язані з подіями і діями , що залишили матеріальні сліди то розслідування починається з ОМП.

Безпосередніми початковими СД.

Безпосередньо СД що хабарництва:

допит заявника щодо предмету хабара, його особливостей, характеру дій, які повинен виконати хабароодержувач і встановлення ос. які можуть прямо чи побічно підтвердити повністю або частково покази заявника

обшуки у давача і одержувача, якщо відомості про передачу

затримання одержувача та його особистий обшук та огляд предмету хабара з метою встановлення його ідентифікації особливостей і належності раніше визначеній особі.

ОМП з метою з’ясування обставин зустрічі учасників злочину та виявлення на ньому матеріальних слідів, які свідчать про перебування на даному місці обумовлених осіб.

Пред’явлення осіб для впізнання предмету хабара особам , які раніше його бачили і особі яка давала.


У разі якщо немає конкретного факту дачі хабара і про характер свідчать побічні дані то розслідування необхідно починати з огляду документів щодо виявлення в них порушень проходження документації, незаконності виконаної службової дії , неправомірна затримка виконання або спрощення порядку розгляду, порушення черговості чи можливості виявлення підробки.

При розслідуванні зловживань початковий етап характеризується такими СД:

виїмка та огляд доказів

допити свідків

огляд та виїмка зразків продукції матеріалів

ОМП

обшук

допит підозрюваних


За ч.1 ст.365 розслідування починається з виїмки і огляд доказів, допит свідків, а за ч.2 з допиту та освідування потерпілого , допиту підозрюваного та відповідно з методикою розслідування злочинів проти ж. і д. з елементами злочину службової діяльності.

Службова недбалість – починається розслідування з огляду пошкодженого майна і місць його зберігання з метою встановлення кількості, характеру псувань, умов зберігання. Одночасно призначаються експертизи для встановлення причин псування.

Огляд доцільно проводити з залученням відповідних фахівців. Поруч з тим ретельній перевірці підлягає заява службової особи щодо офіційного порушення перед керівництвом питання про порушення умов зберігання.

Важливим є встановлення часу псування. До матеріалів справи приєднується витяг з нормативу про умови зберігання конкретного виду продукції і норми природних витрат.

4.Подольший етап розслідування .

Після проведення початкових СД і ОРЗ складається розгорнутий план розслідування і розробляються версії щодо встановлення факту злочину та розкриття обставин, об’єктивної сторони і причинного зв’язку.

На цьому етапі щодо хабарництва висуваються типові версії:

давання, одержання, провокація хабара здійснювалось при таких обставинах які вказані у вихідних матеріалах

давання хабара здійснювалось, але було обумовлено іншими підставами

неправомірні викликані не хабаром, а злочинним зловживанням – родинні зв’язки, близьке знайомство…

хабара не було , а сигнал є результатом обмови

посадова особа вимагає хабар за дії які вона повинна виконати на законних підставах в силу свого посадового становища

мала місце провокація

При розслідування зловживань версії:

заява повністю підтверджується

заява є добросовісною помилкою

є обмовою

зловживання було але не спричинило шкідливих наслідків

зловживання було на користь третіх осіб

Всі СД чст. яких провод. повторно – допити процесуальних осіб,

допити – проводяться з метою встановлення ролі кожного обвинуваченого у вчиненому злочині та визначення форми та ступеня вини;

розміру заподіяної шкоди і конкретна відповідальність кожного з обвинувачених за цю шкоду

відшкодування цивільного позову

можливого відшукування майна

деталізація і об. характеристик обвинуваченого(пом’якшувальні та обтяжу вальні обставини)та з’ясування розходжень і протиріч в показах.



Із СД найбільш важливою є огляд доказів, які повинні бути зібранні повністю і як раніше, бо по них можливо встановити

коло службових осіб

де було вчинено шкідливі наслідки

обсяг службових обов’язків

зміст посадових дій чи без дій у зв’язку з якими порушено справу

Важливою СД є допит свідків яких можна поділити на 2-ві групи:

співробітники які є керівниками або начальниками чи рівними з обвинуваченим у службовому становищі та такі що залежать по службі від обвинуваченого

особи що мають з обвинуваченим стосунки побутового характеру(рідні, близькі, сусіди, знайомі по навчанню…)

Особливість свідків по 1-ій групі полягає в тому що перед допитом необхідно визначитись в службових та сімейних стосунках і ознайомитись з психологічними та моральними якостями цих осіб.

Допити свідків по 1-ій групі бажано проводити на початковому етапі.

Важливим є допит особи яка повідомила про вчинюваний злочин(давач, особа в якої вимагали хабар, особа якій запропонували хабар), окремі громадяни які повідомили.

Проводячи допит цих осіб вирішуються питання щодо з’ясування де, коли і вчиїй присутності було вчинено хабар, в чому полягали дії хабарників як до так після отримання хабара.

Допитуючи заявника обов’язково необхідно з’ясувати порядок здійснення тих чи інших дій за які було дано хабар та в яких доказах можна знайти сліди вчинення тих чи інших дій , чи утримання від них та чи відомі інші факти хабарництва. При допиті особи яка дала одразу повідомлення про хабар і осіб у яких вимагався хабар детально з’ясувати обставини по цих питаннях і давача ознаки та особливості предмету хабара.

Важливим СД є затримання з поличним , бо зразу вилучається предмет і є одним з ефективних засобів дачі правдивих свідчень.

Для затримання важливо у заявника з’ясувати всі дані щодо предмета хабара, місця, часу, способу передачі. Це дає можливість розробити тактичну операцію затриання з поличним та визначитись із способом фіксації. При реалізації оперативних матеріалів в плані тактичної операції обов’язково передбачити документування, способи обробки, упаковки – це дасть можливість мати належну доказову базу, сприяє дачі правдивих свідчень одразу по затримані.

Складною СД є допит підозрюваного(обвинуваченого) крім допиту затриманого з поличним, а тому допит проводиться після того як зібрані достатні дані , щодо їх вини.

При допиті з’ясовується за що конкретно пропонувався хабар , особливості хабара, в якій обстановці був переданий , як велась домовленість про передачу(безпосередньо чи через інших осіб), де і коли було передано , хто знав про передачу.

При допиті одержувача необхідно з’ясувати

від кого надійшла пропозиція щодо хабара

за які дій чи без дії було отримано

коли і яким способом було отримано

яким способом передано і хто організовував знайомства та передачу.

Експертиза може бути товарознавчою, інженерно будівельною та найбільш поширені криміналістичні:

ТЕД

почеркознавча

хімічна