Реферат: Аналіз (самоаналіз) виховної роботи, виховного заходу, години спілкування

АНАЛІЗ (САМОАНАЛІЗ) ВИХОВНОЇ РОБОТИ, ВИХОВНОГО ЗАХОДУ, ГОДИНИ СПІЛКУВАННЯ

Успішне керівництво виховним процесом у групі передбачає воло­діння системою аналітичних знань, умінням педагога оцінити зміни у виховному процесі, прогнозувати шляхи його розвитку, удосконалення форм і методів виховної роботи.

Кваліфікований аналіз (самоаналіз) передбачає можливість оцінити ефективність виховного процесу, системи виховної роботи, її складових частин; визначити фактори, що впливають на результативність вихов­ного процесу; виявити недоліки і їхні причини.

Педагогічний, психолого-педагогічний самоаналіз допомагає по­дивитися на себе немовби з боку, оцінити свій професіоналізм, по­бачити переваги й недоліки у своїй професійній діяльності, у той же час цей найважливіший засіб самооцінки, самовиховання й самоосвіти педагогів. У процесі самоаналізу розглядаються аспекти професійної підготовки педагога, його поводження, стилів керівництва процесом виховання, взаємодії й взаємин з учнями.

Аналіз результативності тематичного періоду, семестру, навчального року формує в педагога почуття відповідальності, дисциплінує його, стимулює до здорової конкуренції, до самовдосконалення педагога в особистісному й професійному аспектах, у розвитку класного колективу.

Педагогічний аналіз роботи класного керівника не є критикою, це один з видів методичної допомоги класному керівникові з боку адміністрації, колег по роботі. Такий аналіз виступає як особлива форма виявлення протиріч й їхнього вирішення у взаємодії з іншими суб'єктами навчально-виховного процесу.

Роль педагогічного аналізу важко переоцінити. Чим глиб­ше й обґрунтованіше педагог проводить аналіз, проникає в сутність керованих ними процесів, тим ефективніше його дії щодо вдосконалю­вання керованої ним системи. Аналіз тісно пов'язаний із цілепокладанням, плануванням і прогнозуванням. Чим глибше аналіз, тим вірніше й конкретніше будуть визначені цілі й завдання розвитку й діяльності. Чим конкретніше цілі, тим оптимальніше буде визначений зміст роботи й добір форм і методів роботи.

У результаті аналізу (самоаналізу) виховного процесу класний ке­рівник визначає:

• результат виховного процесу;

• доцільність вибору форм і методів роботи, ефективність їхнього за­стосування, ступінь впливу на результат;

• фактори, що обумовили досягнення результатів;

• досягнення й недоліки в організації виховного процесу, їх причини;

• успіхи й невдачі проведеної роботи на різних її етапах, усунення при­чин виявлених невдач;

• невикористані можливості й резерви для подальшого вдосконалю­вання виховного процесу;

• шляхи розвитку виховної системи, класного колективу. Виходячи із принципів педагогічного аналізу, можна визначити принципи самоаналізу виховної роботи класного керівника, її струк­турних складових: виховних заходів, годин спілкування і т. п.

1. Самоаналіз повинен бути об'єктивним і передбачати: визначення іс­тотних рис аналізованого об'єкта, урахування кількісних і якісних ха­рактеристик; виявлення причинно-наслідкових зв'язків, які є основою розпізнавання істотних сторін виховного процесу; вивчення класним керівником кожного окремого явища; визначення діалектичності єдності об'єктивного й суб'єктивного при первинності об'єктивного.

2. Необхідно розглядати сукупність явищ навчально-виховного процесу в їхньому взаємозв'язку й взаємодіях.

3. Необхідно розглядати всі явища навчально-виховного процесу в групі у взаємодії й взаємозв'язку з навчально-виховним процесом у паралелі, в навчальному закладі в цілому.

4. Розглядати предмет самоаналізу в процесі його розвитку розкривати його суперечливий характер, ураховувати кількісні і якісні зміни, пере­хід з одного стану в інший, розглядати предмет аналізу з урахуванням зв'язку між сьогоденням, минулим і майбутнім.

5. Самоаналіз передбачає дослідження виховного процесу як динамічної, цілісної системи, що взаємодіє із зовнішнім середовищем, що характеризується наявністю зовнішніх і внутрішніх зв'язків.

6. Програма аналізу повинна ґрунтуватися на вивченні декількох чільних факторів, тому що докладний аналіз всіх явищ виховання робить його громіздким, розсіює увагу.

7. Й основу аналізу повинен бути покладений комплексний підхід, що укладається у виділенні тих сторін, які підлягають вивченню з різних позицій:

• єдність мети й напряму самоаналізу, їхня субординація й коорди­нація, підпорядкування часткових (другорядних) цілей головній;

• відповідність методу вивчення змісту аналізованих явищ;

• взаємодія різних систем знань, погодженість дій всіх учасників аналізу;

• урахування ролі моральних, ціннісних і психологічних факторів.

8. Необхідно забезпечити цілеспрямованість аналізу, що передбачає чітку ієрархію, глибоке усвідомлення головних і другорядних цілей і завдань. Необхідне планування, оскільки план — це моделювання дій з досягнення поставлених цілей.

9. В аналізі повинні брати участь всі суб'єкти виховного процесу класу (проведеного виховного заходу), що дозволить побачити виховний процес із різних сторін, забезпечити активну позицію й відповідаль­ність кожного за результат роботи. Класному керівникові необхідно побачити зв'язок між використовуваними методами й досягнутим результатом, з'ясувати причини успіху й невдач.

10. Організація аналізу (самоаналізу) передбачає реалізацію виховних ці­лей і завдань. Участь в аналізі всіх суб'єктів виховного процесу формує в них активність, відповідальність за ухвалені рішення, розвиває ана­літичні вміння, дисциплінує, стимулює потребу в самовдосконаленні.

11. Висновки аналізу (самоаналізу) повинні бути конкретними, для ре­зультативності їх треба систематизувати. У виховних цілях необхідно дотримуватися гласності, знайомити суб'єктів виховного процесу з динамікою змін (успіхів у досягненні різних цілей) на основі аналізу, акцентувати на цьому увагу.