Реферат: Загальна характеристика роботи актуальність теми

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми. В умовах відкритості національних кордонів для іноземних корпорацій туристичного бізнесу, збільшення попиту на послуги вітчизняного туристичного ринку, постають проблеми вдосконалення управління розвитком підприємств туристичної індустрії, оптимізації механізму взаємодії учасників туристичного ринку, обґрунтування нових підходів до організації діяльності підприємств туристичного бізнесу.

Істотний внесок у дослідження сутності, обґрунтування специфіки розвитку і управління підприємствами туристичного бізнесу зробили вітчизняні та закордонні вчені, серед яких: О.М. Азарян, А.Ю. Александрова, Л.В. Балабанова, В.Д. Безносюк, А.В. Бережна, Л.фон Берталанфі, О.В. Виноградова, В.Г. Герасименко, В.Г. Гуляєв, В.П. Дергачов, Л.П. Дядечко, В.К. Євдокименко, Н.Л. Жукова, Д.К. Ісмаев, М.І. Кабушкін, В.І. Карсекін, В.А. Квартальнов, В.Ф. Кифяк, В.С. Кравців, М.П. Крачило, Й. Криппендорф, В.И. Мацола, В. Мидлтон, Дж. Нейман, Х. Рюттер, В.Б. Сапрунова, А.В. Сидорова, Т.І. Ткаченко, Д.Р. Уокер, В.К. Федорченко, В. Фрейер, В.І. Цибух, О.Б. Чернега, О.О. Шубін, І.М. Школа, Л.М. Шульгіна та ін.

Однак, складність та недостатнє розв’язання проблем формування варіантів розвитку підприємств вітчизняного туристичного бізнесу, дослідження шляхів підвищення ефективності їх діяльності, принципів формування механізмів управління цим сегментом послуг, планування, прогнозування розвитку з урахуванням специфіки організаційно-економічних, інформаційних і інвестиційних процесів з метою підвищення конкурентоздатності на світовому ринку туристичних послуг потребують подальшого системного наукового дослідження.

^ Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до тематики наукових досліджень Донецького національного університету, зокрема держбюджетних тем: «Проблеми економічного аналізу в обґрунтуванні управлінських рішень в умовах стандартизації бухгалтерського обліку і звітності» (номер державної реєстрації 0101U005708), особисто автором удосконалено методику аналізу фінансового стану підприємств туристичного бізнесу; «Перспективи та пріоритети розвитку економічного аналізу в сучасних умовах» (номер державної реєстрації 0106U003344), у межах якої автором розроблено науково-методичні рекомендації щодо формування варіантів розвитку й удосконалення роботи підприємств туристичного бізнесу в сучасних умовах.

^ Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка теоретичних, методичних і практичних рекомендацій з удосконалення управління розвитком підприємств туристичного бізнесу.

Відповідно до мети було поставлено і вирішено наступні завдання:

дослідження сутності поняття «туристична послуга» як економічної категорії;

обґрунтування факторів, які визначають управління розвитком підприємств туристичного бізнесу;

розробка концептуальної моделі управління розвитком підприємств туристичного бізнесу на основі системного підходу;

аналіз сучасного стану і динаміки ринку туристичних послуг в Україні;

діагностика фінансового стану підприємств туристичного бізнесу в Україні;

розробка системи показників економічної ефективності діяльності підприємств туристичного бізнесу;

дослідження інструментів маркетингу у системі управління розвитком підприємств туристичного бізнесу;

розробка прогнозу обсягів виробництва туристичних послуг на основі використання виробничої функції.

^ Об'єктом дослідження є процеси управління розвитком підприємств туристичного бізнесу.

Предметом дослідження є теоретичні, методологічні і практичні аспекти удосконалення управління розвитком підприємств туристичного бізнесу.

^ Методи дослідження. Дисертаційна робота побудована на діалектичному, історичному та системному підходах до вивчення соціально-економічних процесів, явищ та об’єктів. Теоретичною та методологічною базою дослідження є положення економічної теорії, розроблені вітчизняними і закордонними авторами, теорії управління, теорії систем, теорії економічного аналізу, моделювання і прогнозування.

Для обґрунтування напрямів управління розвитком підприємств туристичного бізнесу застосовано загальнонаукові і спеціальні методи: теоретичного узагальнення (для обґрунтування наукових висновків і в розв’язанні проблемних питань); групування, порівняння, середніх і відносних величин, обробки рядів динаміки (для аналізу та визначення тенденцій розвитку підприємств туристичного бізнесу); економіко-статистичного моделювання і прогнозування (під час розробки варіантів прогнозу обсягів туристичних послуг підприємств туристичного бізнесу); графічний метод (для наочності представлення матеріалу).

Інформаційною базою дослідження є дані Державного комітету статистики України, що характеризують стан і розвиток підприємств туристичного бізнесу, результати власних досліджень автора, зібрані у процесі роботи у Відділі з питань туризму і курортів Донецької облдержадміністрації, звітні дані про результати функціонування підприємств туристичного бізнесу, а також нормативно-правові акти, інструктивні і методичні документи, матеріали періодичних видань. Обробка інформації здійснювалася за допомогою сучасних інформаційних технологій.

^ Наукова новизна отриманих результатів полягає в поглибленні теоретичних і методичних положень управління розвитком підприємств туристичного бізнесу. Основні результати, що характеризують новизну проведеного дослідження, полягають у наступному:

вперше:

розроблено концептуальну модель управління розвитком підприємств туристичного бізнесу, яка включає визначення мети, принципи, інструменти, методи і моделі управління у сучасних умовах, що забезпечує вибір можливих напрямів розвитку;

удосконалено:

класифікацію факторів, які впливають на управління розвитком підприємств туристичного бізнесу, за рахунок використання додаткових ознак внутрішнього середовища підприємства, а саме виокремлення економічної складової (маркетингова діяльність, рекламна діяльність, цінова, фінансово-кредитна, податкова та інвестиційна політика, управління сезонністю, якістю і асортиментом туристичних послуг);

індексну функціональну модель рентабельності реалізації туристичних послуг, за рахунок включення показника частки валового прибутку у чистому доході, що поліпшує якість економічного аналізу ефективності діяльності підприємств туристичного бізнесу;

науково-методичний підхід щодо забезпечення управління розвитком підприємств туристичного бізнесу, зокрема запропоновано модель економічного зростання і варіантів їх розвитку з урахуванням податкової компоненти;

одержало подальший розвиток:

понятійний апарат, зокрема на відміну від існуючих визначень, туристичну послугу пропонується розглядати як результат різнорідних видів діяльності, що як правило, не має матеріально-речовинної форми, але матеріалізується у зміні стану подорожуючих і задовольняє їх потреби, тобто поширено тлумачення туристичної послуги за рахунок визначення її матеріалізованої форми;

науково-методичний підхід до вибору оптимального варіанту розвитку підприємств туристичного бізнесу, за рахунок використання виробничої функції і застосування моделей масового обслуговування, що дає можливість покращити організацію роботи персоналу цих підприємств, регулювати потік потенційних клієнтів, скоротити час очікування і підвищити якість обслуговування.

^ Практичне значення отриманих результатів дисертаційної роботи полягає у розробці рекомендацій щодо вдосконалення управління розвитком підприємств туристичного бізнесу в умовах ринкових відносин. Практичне значення має розроблена модель економічного зростання обсягів туристичних послуг з урахуванням податкової складової; методика застосування виробничої функції для поглиблення аналітичних аспектів управління розвитком підприємств туристичного бізнесу.

Результати дослідження одержали практичну апробацію на підприємствах туристичного бізнесу: ТОВ «Дружба» (акт впровадження № 54 від 09.06.2007 р.), ТОВ «Іліташ-тур» (акт впровадження № 32 від 26.04.2007 р.), ТОВ «Паспорт-плюс» (акт впровадження № 43 від 12.08.2007 р.).

Теоретичні положення і матеріали дослідження використовуються у навчальному процесі Донецького національного університету при викладанні дисциплін «Економічний аналіз», «Фінансовий аналіз», «Стратегічний аналіз», «Стратегічне управління», а також при виконанні курсових і магістерських дипломних робіт.

^ Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є результатом самостійних наукових досліджень. У наукових працях, опублікованих у співавторстві, використано тільки ті ідеї, які є результатом особистих досліджень здобувача. Внесок автора у роботи, виконані у співавторстві, конкретизовано у списку публікацій за темою дисертації.

^ Апробація результатів дисертації. Основні положення дослідження доповідалися й обговорювалися на наукових конференціях ДонНУ і за його межами, а саме, на: міжнародній науковій конференції «Фінансовий і банківський менеджмент: досвід та проблеми» (м. Донецьк, 2004 р., 2006 р.); міжнародній науковій конференції «Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання» (м. Донецьк, 2004 р., 2005 р.); I Всеукраїнській науковій конференції «Перспективи та пріоритети розвитку економічного аналізу» (м. Донецьк, 2004 р.); II міжнародній науково-практичній конференції «Соціально-економічні аспекти глобалізації» (м. Донецьк, 2001 р.); III міжнародній науково-практичній конференції «Глобалізація: трактування і дійсність» (м. Донецьк, 2002 р.); IV міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми становлення глобально-інформаційного технологічного укладу в країнах СНД і Китаї» (м. Донецьк, 2003 р.); VI міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми і перспективи стійкого розвитку туризму і сфери послуг у світі й в Україні» (м. Донецьк, 2003 р.); I міжнародній науково-практичній конференції «Перспективи розвитку туризму і сфери послуг на міжнародному і національному рівнях» (м. Луганськ, 2006 р.); III Всеукраїнській науково-практичній конференції «Перспективи економічного розвитку України в контексті євроінтеграційних процесів» (м. Чернівці, 2006 р.); міжнародному науково-практичному семінарі «Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв'язків і залучення іноземних інвестицій (регіональний аспект)» (м. Святогірськ, 2001-2003 рр., 2007 р.).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 17 робіт загальним обсягом 4,5 д.а., з яких особисто автору належить 3,3 д.а., у тому числі: 9 публікацій у фахових наукових виданнях загальним обсягом 2,6 д.а., 8 матеріалів конференцій.

^ Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, що містить 158 найменувань. Основний зміст викладено на 171 сторінках. Дисертація містить 18 таблиць (обсягом 17 стор.), 12 рисунків (обсягом 10 стор.), 12 додатків (обсягом 12 стор.).


^ ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ


У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначені мета і завдання дослідження, об'єкт, предмет та методи дослідження, викладено наукову новизну і практичне значення отриманих результатів, визначено особистий внесок здобувача, подано інформацію стосовно апробації і публікації результатів за темою дисертаційної роботи.

У першому розділі «Теоретичні аспекти управління розвитком підприємств туристичного бізнесу» розглянуто різні підходи до сутності туристичної послуги та туристичного продукту як об’єктів дослідження; визначено сукупність факторів впливу на управління розвитком підприємств туристичного бізнесу; досліджено сутність та особливості функціонування суб’єктів туристичного бізнесу; розроблено концептуальну модель управління розвитком підприємств туристичного бізнесу в сучасних умовах.

Туризм являє собою сегмент сфери послуг, що забезпечує задоволення потреб людей і реалізацію їхньої діяльності у вільний час, за рахунок відпочинку, розваг, подорожів. Дослідження господарської діяльності підприємств туристичного бізнесу дало змогу зробити висновок, що особливості управління розвитком підприємств обумовлені, перш за все, специфічними характеристиками послуги. Це стосується неосяжності, незбереженості, мінливості якості та невіддільності від об’єкта споживання і джерела надання, якими характеризується будь-яка туристична послуга.

Проведений у роботі аналіз існуючих визначень дозволив уточнити сутність туристичної послуги ї запропонувати наступне її визначення: туристична послуга - це результат різнорідних видів діяльності, котрий, як правило, не має матеріально-речовинної форми, або матеріалізується у зміненому стані подорожуючого і задовольняє його потреби.

Діяльність туристичного підприємства спрямована на створення специфічного туристичного продукту, розглянутого як комплекс товарів і послуг спеціального призначення, що виражають відносини між суб'єктами туристичного ринку і споживачами в процесі його виробництва, формування, просування і реалізації. На відміну від визначення і класифікації туристичного продукту, підкреслено три аспекти в його змісті: сукупність окремих елементів; можливість задовольняти потреби особливого роду; пріоритет організації і технології.

Специфічність управління розвитком підприємств туристичного бізнесу полягає в тому, що предметом господарсько-фінансової діяльності є надання туристичних послуг; у процесі створення туристичних продуктів задіяні різні підприємства (транспорту, готельного господарства, харчування, торгівлі, надання культурно-розважальних послуг, оздоровлення, відпочинку тощо); здійснюються специфічні бізнес-процеси (маркетинг, управління ризиками, управління продажем); цикл кругообігу активів, який обумовлює особливості складу майна.

У дисертаційній роботі управління розвитком підприємств туристичного бізнесу розглядається як взаємозв’язок правових, організаційних, фінансово-економічних умов, принципів і методів реалізації управлінських рішень, визначенням моделі розвитку на довгостроковий та поточний період. Це дозволяє запропонувати можливості для поліпшення господарської діяльності за рахунок упровадження нових підходів підвищення конкурентоспроможності підприємств в залежності від зовнішніх та внутрішніх факторів впливу на управління розвитком підприємств туристичного бізнесу.

У роботі визначено наступні елементи управління розвитком підприємств туристичного бізнесу: керуюча підсистема - макрорівень (органи управління); керована підсистема - мікрорівень (підприємства туристичного бізнесу). Кожна з підсистем має власне цільове призначення. Керуюча і керована підсистеми характеризуються значною кількістю методологічних, інформаційних, фінансових, організаційних зв’язків.

Визначено, що суттєвий вплив на управління розвитком підприємств туристичного бізнесу має сукупність факторів. У дисертаційній роботі запропоновано розглядати три складові, як фактори макро-, мікро- та внутрішнього середовища. Критерієм такого розподілу є інтенсивність і періодичність впливу факторів на управління розвитком підприємства. Стосовно підприємств туристичного бізнесу вони відіграють неоднакову роль і можуть впливати на їх діяльність позитивно, негативно або залишатися нейтральними. Комбінація показників, їх варіації, вагомість та інтенсивність впливу залежать від цілей підприємства, організаційної структури і комерційних зв’язків.

Аналіз чинників, що впливають на управління розвитком підприємств, дозволив запропонувати введення додаткової ознаки для класифікації факторів внутрішнього середовища, тобто виокремлення економічної складової (маркетингова діяльність, сегментування ринку, рекламна діяльність, цінова, фінансово-кредитна, податкова та інвестиційна політика, управління сезонністю, якістю і асортиментом туристичних послуг).

Розроблена концептуальна модель управління розвитком підприємств туристичного бізнесу, що заснована на сучасних методах управління соціально-економічними системами (рис. 1). Вона включає методологічні складові механізму управління розвитком підприємств туристичного бізнесу, містить мету, постановку завдання, визначення принципів, методичного підходу, методів, функцій, інструментів, а також оцінку ефективності їх діяльності. Кожен блок управлінської діяльності конкретизовано з урахуванням специфіки діяльності підприємств туристичного бізнесу.

У другому розділі «Дослідження стану і тенденцій розвитку підприємств туристичного бізнесу» визначено сучасні тенденції розвитку туристичного бізнесу, виявлено закономірності, що притаманні розвитку окремих сегментів туристичного ринку, проведено дослідження наявності передумов для розвитку підприємництва у туристичному бізнесі.

Ринкова ситуація в Україні вимагає наявності відповідного спектра підприємств туристичного бізнесу, які відрізняються чисельністю, напрямками діяльності, спеціалізацією тощо. На фоні поліпшення макроекономічних показників спостерігається підвищення ділової активності підприємств, прагнення до розширення обсягів діяльності.

Ринок туристичних послуг України розвивається хоча і нерівномірно, але високими темпами, дедалі зростає роль туризму у формуванні валового внутрішнього продукту України. Темп приросту обсягів реалізації туристичних послуг у 2006 р. склав 38,2%, що не забезпечило суттєвого росту частки підприємств туристичного бізнесу в ВВП. Динаміку показників діяльності ліцензованих туристичних підприємств України за 2000-2006 рр. наведено у табл. 1.

Таблиця 1

Показники діяльності ліцензованих туристичних

підприємств України за 2000 - 2006 рр.


Показники

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

1. Кількість підприємств, одиниць

2448

2652

3134

3864

2519

2828

3052

2. Чисельність працюючих, тис. чол.

33,2

37,9

39,7

50,3

23,5

20,9

21,7

3. Обсяг реалізації туристичних послуг, млн. грн.


803,6


1206,7


1386,1


2093,2


2138,7


2759,8


3785,5

4. Платежі до бюджету, млн. грн.

111,5

126,7

136,1

169,1

98,1

112,9

131,3

5. Частка платежів у бюджеті в загальному обсягу реалізації туристичних послуг, %



13,9



10,5



9,8



8,1



4,6



4,1



3,4

6. Обсяг реалізації туристичних послуг на 1 працюючого, тис. грн.


24,2


31,8


34,9


41,6


91,0


132,1


174,4



Як свідчать наведені дані табл. 1, кількість підприємств туристичного бізнесу, що фактично надавали туристичні послуги збільшилась у порівнянні з 2005 р. на 224 од. або на 7,9%. За даними табл. 1 видно поступове збільшення чисельності зайнятих у цьому виді економічної діяльності до 2003 р. На протязі 2000-2006 рр. частка працюючих у туристичному бізнесі знизилась на 11,5 тис. осіб або 34,6%. Цьому сприяло введення у 2004 р. Закону України «Про внесення змін в Закон України «Про туризм», з чим пов’язано ліцензування туроператорської і турагентської діяльності. У результаті реструктуризації туристичного ринку у 2004 р. була змінена база статистичного обліку. На відміну від 2003 р. до переліку респондентів статистичної звітності не увійшли установи відпочинку і розміщення, а також підприємці, які займалися екскурсійною діяльністю. Тобто, змінився характер динаміки основних показників туристичної діяльності. У 2004 р. відзначено різке скорочення чисельності робітників на 26,8 тис. чол. або на 46,0% у порівнянні з 2003 р. Чисельність працюючих на підприємствах туристичного бізнесу у 2006 р. становила 21,7 тис. осіб, що збільшилась на 3% у порівнянні з 2005 р.

Обсяг наданих туристичних послуг суб’єктами туристичної діяльності в Україні у 2006 р. збільшився у порівнянні з 2005 р. на 1025,7 млн. грн. або 37% і становив 3,8 млрд. грн. Платежі до бюджету підприємствами туристичного бізнесу у 2006 р. збільшились порівняно з 2005 р. на 18 млн. грн. або 16,0% і становили 131,3 млн. грн. За останні роки в Україні відзначається зниження частки платежів до бюджету в загальному обсязі реалізації туристичних послуг, що можна пояснити збільшенням кількості приватних підприємств та фізичних осіб, які знаходяться на єдиному податку та характеризує збільшення «тіньового» сектору, який працює з туристами.

Розвиток діяльності підприємств туристичного бізнесу визначається показниками в’їзного, виїзного та внутрішнього туризму. Аналіз динаміки туристичних потоків України свідчить про наявність на ринку тенденції до зростання попиту на всі види туристичних послуг (рис.2):




Рис. 2. Динаміка туристичних потоків в Україні за 1997-2006 рр.


Як свідчать наведені дані, з 1999 р. позитивним є поступове збільшення обсягу туристичних потоків. Пріоритетними видами туристичної діяльності у 2006 р. залишались внутрішній та виїзний туризм. Протягом 2006 р. чисельність внутрішніх туристів склала 1039,1 тис. осіб, що на 11,1% більше, ніж у 2005 р. Показник розвитку виїзного туристичного потоку склав 868,2 тис. осіб, що на 53,2% більше, ніж у 2005 р. Кількість в’їжджаючи в Україну туристів у 2006 р. зменшилась на 8,4% у порівнянні з 2005 р. і становила 299,1 тис. осіб. Якщо в 2001 р. співвідношення між виїзним і в’їзним туризмом складало 2,1:1, то в 2006 р. воно досягло майже 0,76:1, це впливає на формування позитивного сальдо за статтею «Подорожі» платіжного балансу України. Тобто ситуація змінюється на краще.

Аналіз стану ринку туристичних послуг дозволив зробити такі висновки: роль туризму в економіці країни, включаючи сукупні податкові надходження від нього, поки досить незначна; не використовуються повною мірою можливості ємного внутрішнього туристичного ринку, хоча він складає серйозний маркетинговий сегмент; поступово підвищується чисельність обслугованих внутрішніх туристів, що відповідає пріоритетам держави; поки не створена ефективна інфраструктура туризму, що вимагає удосконалення законодавства і поліпшення інвестиційного клімату в країні; на туристичному ринку панує жорстка конкуренція, ціни на послуги залишаються високими; туристична діяльність не стимулює в достатньої мірі створення додаткових робочих місць і зайнятість населення.

У роботі проведена діагностика фінансового стану підприємств туристичного бізнесу: ТОВ «Дружба», ТОВ «Детур», ТОВ «Паспорт-плюс», ТОВ «Іліташ-тур» та ЗАТ «Супутник-Донецьк». Загальною характеристикою цих підприємств є те, що вони працюють майже в однакових умовах, але мають різні за розміром капітал, витрати, фінансові результати.

Результати діагностики в системі управління підприємствами туристичного бізнесу дозволили виявити як позитивні, так і негативні риси, притаманні поточному їх стану, а також оцінити, як можна усунути виявлену нестабільність. Наочність сприйняття показників забезпечується, з одного боку, оцінкою економічного потенціалу (оцінка майна підприємства, його кількісного і якісного стану та структури), а з іншого – оцінкою результатів фінансово-господарської діяльності (тобто, заходів, які змінили майновий і фінансовий стан підприємств туристичного бізнесу).

За період 2004-2006 рр. визначено невисокий рівень платоспроможності і ліквідності підприємств, різний рівень і тенденції у зміні ступені ділової активності і рентабельності. Особливо вони посилюються у кінці періоду, що вказує на нестабільність діяльності підприємств. Виявлено, що низка фінансових коефіцієнтів не відповідає встановленим обмеженням. Діючі критерії, що розроблені для промислових підприємств, не можна переносити на підприємства сфери послуг. Тому необхідно розробити відповідні критерії для підприємств туристичного бізнесу. У цьому контексті визначені коефіцієнти можуть бути припустимими для туристичних підприємств.

Розрахунки визначили зниження всіх показників рентабельності майна і реалізації туристичних послуг підприємств туристичного бізнесу у 2006 р. у порівнянні з 2005 р. Базуючись на положеннях індексної теорії, було уточнено індексну функціональну модель, де в якості результативного показника визначена рентабельність реалізації туристичних послуг (1):

, (1)

де Rреал.- рентабельність реалізації туристичних послуг, %;

^ ЧП - чистий прибуток від реалізації туристичних послуг, грн.;

ДР - доход від реалізації туристичних послуг, грн.;

ВП - валовий прибуток від реалізації туристичних послуг, грн.;

ЧД - чистий доход від реалізації туристичних послуг, грн.

На відміну від існуючої моделі у її склад введено показник частки валового прибутку у чистому доході від реалізації туристичних послуг. Це дозволило оцінити вплив собівартості туристичних послуг на рентабельність підприємств і підвищити якість економічного аналізу за рахунок аналітичних можливостей моделі.

Методику апробовано на підприємствах туристичного бізнесу Донецької області. У результаті виконаних розрахунків визначено, що показник рентабельності реалізації туристичних послуг визначається результативністю роботи у звітному періоді, а майбутній ефект довгострокових інвестицій він не відображує. Якщо підприємство туристичного бізнесу здійснює перехід на новий сегмент діяльності, упроваджує нові маршрути та напрямки, які вимагають додаткових інвестицій, то рентабельність капіталу може знижуватись. Однак, якщо витрати у подальшому повернуться, то слід зробити висновок, що варіант розвитку підприємства був обраний вірно, а зниження показника рентабельності не можна розглядати як негативну характеристику поточної діяльності.

Отримана аналітична інформація має вагоме практичне значення для прийняття управлінських рішень, які повинні бути направленні на розробку маркетингової політики підприємств, вивчення ринкової кон’юнктури, зниження витрат на одиницю реалізованих туристичних послуг, збільшення частки більш рентабельних туристичних продуктів, розробку систем заохочення кваліфікованих кадрів, формування системи мотивації персоналу з урахуванням нових умов праці, що дозволяє визначити подальші варіанти розвитку підприємств.

До теперішнього часу система показників ефективності діяльності підприємств туристичного бізнесу остаточно не сформована. У дисертації показники ефективності зведено у три групи: рентабельність капіталу (власного, статутного, акціонерного); рентабельність виробництва послуг і їх реалізації (валова і чиста рентабельність витрат, валова і чиста рентабельність реалізації туристичних послуг); ефективність витрат живої праці (витрати на одну грошову одиницю фонду заробітної плати, продуктивність праці робітників туристичних підприємств, трудоємність одиниці туристичних послуг). Традиційні для виробництва показники ефективності такі, як фондовіддача, фондоємність, фондоозброєність, матеріалоємність, матеріаловіддача для підприємств туристичного бізнесу не показові, тому вони не включені до системи показників ефективності. Таким чином, система показників ефективності дозволяє оцінити різні складові діяльності підприємств, їхній фінансовий стан, використання продуктивності праці і кваліфікації персоналу підприємства, активізацію роботи зі споживачами, організацію внутрішніх бізнес-процесів.

У третьому розділі «Механізм управління розвитком підприємств туристичного бізнесу» запропоновано маркетинговий інструментарій щодо визначення напрямків діяльності підприємств, розроблено варіанти розвитку з урахуванням податкової компоненти, виконано прогноз обсягів туристичних послуг і оцінку якості їх надання.

Аргументовано наявність передумов впровадження в практику управління розвитком підприємств туристичного бізнесу маркетингу, який визначає змістовну спрямованість діяльності на задоволення потреб клієнтів і одержання максимального прибутку. Визначено сутність та особливості застосування інструментів маркетингового комплексу для вибору варіанту розвитку підприємств туристичного бізнесу, що включає «8Р»: продукт, ціну, місце, просування, процес, продуктивність праці, персонал і матеріальні ознаки якості туристичних послуг.

З метою визначення типу економічного зростання у підприємств туристичного бізнесу і розробки варіантів прогнозу розвитку запропоновано статистичні моделі. Взаємозв’язок між обсягом реалізованих туристичних послуг і факторами їх виробництва визначено у вигляді моделі виробничої функції. У туристичному бізнесі ці функції раніше не застосовувалися, тому що діяльність невиробничої сфери вважалася результатом перерозподілу доходів отриманих у виробництві. З впровадженням у практику системи національних рахунків основний показник розвитку економіки – валовий внутрішній продукт – визначається як результат усіх видів економічної діяльності. У теперішній час у його складі більш половини припадає на сферу послуг.

Обсяг реалізації наданих туристичних послуг залежить від зміни основних факторів виробництва. У моделі виробничої функції для підприємств туристичного бізнесу у якості показника витрат живої праці використано чисельність працівників, зайнятих у туристичній діяльності, показником витрат упредметненої праці застосовано прибуток, що направляється на розвиток підприємств туристичного бізнесу.

У результаті побудовано динамічну модель виробничої функції, яка має вигляд:

(2)

Yt – обсяг туристичних послуг, млн. грн.;

Кt – прибуток, що направляється на розвиток підприємств туристичного бізнесу, тис. грн.;

Lt – чисельність працівників підприємств туристичного бізнесу, осіб;

e – незалежна змінна, що відображає вплив якісних змін у виробництві туристичних послуг.

Побудована модель є значущою (коефіцієнт множинної детермінації 0,956, критерій Фішера 28,953, відносна помилка апроксимації 0,123). Критерії статистичної вірогідності і точності свідчать про достатній рівень її адекватності закономірностям, які сформувалися за період, що аналізується. Параметри еластичності при факторах виробництва (α = 0,356; β = 0,135) свідчать про досить низьку ефективність їхнього використання. Параметри моделі свідчать, що при збільшені прибутку, який направляється на розвиток підприємств туристичного бізнесу, на 1%, обсяг туристичних послуг зростає лише на 0,356%. Ще нижче ефективність використання витрат живої праці. При зростанні чисельності працівників на 1% обсяг вироблених туристичних послуг збільшується тільки на 0,135%. Отже, у підприємств туристичного бізнесу Донецької області склався екстенсивний, фондо- і трудовитратний тип економічного зростання з дуже низькою ефективністю використання факторів виробництва. Співвідношення коефіцієнтів заміщення показує, що подальший розвиток підприємств можливий тільки за рахунок підвищення ефективності використання капіталу і витрат живої праці.

Запропоновану модель використано для розробки варіантів прогнозу обсягів реалізації туристичних послуг. Прогнозні оцінки представлено в табл. 2.

Таблиця 2

Прогнозна оцінка обсягів реалізації послуг підприємствами

туристичного бізнесу Донецької області на 2007-2010 рр.



Рік

Прогнозна оцінка

факторів виробництва

Прогноз обсягу реалізації туристичних послуг, млн. грн.

Прибуток, що направляється на розвиток,

млн. грн.

Середньооблікова чисельність зайнятих,

осіб

Реальний варіант

Песимістичний варіант

Оптимістичний варіант

2007

368,6

587,0

379,6

284,1

436,8

2008

262,4

640,0

434,2

406,6

516,8

2009

307,6

628,0

578,6

554,0

676,8

2010

338,5

629,0

757,6

748,9

877,4


Результати виконаних прогнозів дають можливість зробити висновок про зростання обсягів реалізації туристичних послуг за реальним варіантом у 2007-2010 рр. на 99,6%, тобто щорічно показник зростатиме на 25,5% і у 2010 р. складе 757,6 млн. грн. Таким чином, ефективним засобом удосконалення управління розвитком підприємств туристичного бізнесу може бути застосування моделей економічного зростання.

Розрахунками підтверджено, що при діючий системі оподаткування (в середньому біля 43%) та мінімальному розмірі норми прибутку (7,2%), а також за умов залучення у господарський обіг 90% чистого прибутку, на досліджуваних підприємствах туристичного бізнесу не тільки не існує можливості для збереження рівня обсягів туристичних послуг, але й можливе зниження обсягів валової доданої вартості на 3%. Отже, для забезпечення простого відтворювання мінімальна норма прибутку повинна бути не менш ніж 13,0%, а рівень сукупного оподаткування валової доданої вартості не повинен перевищувати 40,2%.

Для оптимізації діяльності підприємств туристичного бізнесу запропоновано використання моделі масового обслуговування. Це дозволяє не тільки вчасно оцінювати стан і динаміку попиту на туристичні продукти, але й надати рекомендації щодо визначення основних характеристик діяльності підприємств, організації роботи персоналу, який обслуговує туристів, а також до регулювання потоку потенційних клієнтів і скороченню часу очікування обслуговування.


ВИСНОВКИ


У дисертаційній роботі здійснено теоретичне обґрунтування й вирішення науково-практичного з