Реферат: Міністерство внутрішніх справ україни національна академія внутрішніх справ навчально-методичні матеріали з дисципліни історія держави та права зарубіжних країн

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ





НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ З ДИСЦИПЛІНИ


ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН


для підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр»

за напрямом «Правознавство»


Київ 2011


МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ


КАФЕДРА

^ ЗАГАЛЬНОПРАВОВИХ ДИСЦИПЛІН


НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ З ДИСЦИПЛІНИ

ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН


для підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр»

за напрямом «Правознавство»


РЕЦЕНЗЕНТИ:

Цапко О.М. – завідувач кафедри гуманітарних дисциплін ННІПП НАВС, кандидат історичних наук, доцент;

Ковпак Л.В. – старший науковий співробітник відділу новітньої історії та політики Інституту історії України НАН України, кандидат історичних наук.


Київ 2011


^ МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ


КАФЕДРА

ЗАГАЛЬНОПРАВОВИХ ДИСЦИПЛІН


^ НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ З ДИСЦИПЛІНИ

ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН


для підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр»

за напрямом «Правознавство»


УКЛАДАЧІ:


Професор кафедри загальноправових дисциплін, к.ю.н., доц. Третьякова Т.А.

Доцент кафедри загальноправових дисциплін, к.і.н., доцент Хойнацька Л.М.

Ст. викладач кафедри загальноправових дисциплін, к.і.н. Денисенко О.А.


Навчально-методичні матеріали з дисципліни “Історія держави та права зарубіжних країн” затверджено та ухвалено на засіданні кафедри загально-правових ННІПП НАВС від 30.08.11 р. ( протокол №1)

Рекомендовано до друку Методичною радою від «14» грудня 2011, (протокол №4)

^ НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ З ДИСЦИПЛІНИ

1. АНОТАЦІЯ ДИСЦИПЛІНИ


Історія держави та права зарубіжних країн належить до тих суспільно-політичних наук, які прийнято називати історико-правовими, оскільки вони мають безпосередній зв'язок як з наукою історії, так і з наукою про державу і право. Однак за суттю і змістом історія держа­ви та права є наукою правовою, юридичною, тому вона введена до ос­новних навчальних курсів, які читають у вищих і середніх спеціальних юридичних закладах і які становлять невід'ємну частину, необхідний елемент повноцінної юридичної освіти.

На відміну від загальної історії, історико-правові науки вивчають не суспільство загалом в усіх аспектах його розвитку, а процеси ста­новлення, розвитку, суть, а також причини загибелі різних держав та систем права, систем державних та юридичних установ.

До вивчення і пояснення державно-правових інститутів, явищ і процесів, характерних для того чи іншого суспільства або певного пе­ріоду його розвитку, історія держави та права підходить з конкретно істо­ричних позицій, використовуючи велику кількість фактів, конкретних подій державно-політичного життя, діяльності держав, їх систем вла­ди, класів, партій, правових джерел тощо. Тільки всебічне, глибоке, об'єктив­не вивчення, аналіз явищ, подій, державно-правових інститутів дає змо­гу правильно їх оцінити, визначити соціальну службову роль у суспільстві.

Отже, визначаючи предмет історії держави та права зарубіжних країн, підсумуємо: ця наука (і навчальна дисципліна) вивчає процес виник­нення, розвитку, суть, основні функції, соціальну роль та причини за­гибелі різних держав і систем права в хронологічній послідовності та конкретній соціально-історичній обстановці, які існували чи існують сьогодні за межами України.

Знання цієї дисципліни необхідне не тільки для загально-юридич­ної культури. Відомо, що без знання й усвідомлення минулого немож­ливо творити сучасне, передбачити майбутнє. Засвоєння предмета історії держави та права зарубіжних країн дає студентам необхідну фактичну основу для вивчення і засвоєння багатьох галузевих предметів.

При складанні навчально-методичних матеріалів враховувалось, що віднедавна до числа зарубіжних країн належить Російська Федерація, інші суверенні держави, що утворились на руїнах СРСР. Саме тому історія держави та права Московії, Російської імперії та СРСР включені до структури даної навчальної програми.

Навчально-методичні матеріалів складені з урахуванням тісного зв’язку історії держави та права зарубіжних країн з історією держави та права України, історією вчень про державу та право, а також теорією держави та права, іншими юридичними дисциплінами. В той же час відмежовується матеріал, що вивчається історією держави та права зарубіжних країн від матеріалу споріднених історико-юридичних та галузевих юридичних дисциплін.

Згідно навчально-методичних матеріалів «Історія держави та права зарубіжних країн» є нормативною навчальною дисципліною і вивчається протягом одного семестру. Загальний бюджет часу відповідно до ECTS становить 5 кредитів, що дорівнює 180 годинам. Структурно навчальна дисципліна складається з 10 змістовних модулів, рівень засвоєння яких визначається за результатами 5 поточних модульних тестових контролів.

З метою якісного виконання завдань навчального курсу застосовується проблемно-діяльнісна технологія навчання, яка передбачає обов’язкову проблемно-пошукову спрямованість всіх видів занять, а також значне збільшення часу і завдань для самостійної та індивідуальної роботи студентів.

Основними видами занять під керівництвом викладача є лекції, семінари, практичні заняття та індивідуальна робота у вигляді індивідуальних контрольних співбесід, самостійних занять під керівництвом викладача та повторних модульних контролів.

З метою оцінки рівня оволодіння студентами навчальним матеріалом і стимулювання самостійної роботи здійснюється поточний і підсумковий контроль. Поточний контроль проводиться під час семінарських занять, індивідуальної роботи та модульних контролів. Підсумковий контроль здійснюється у вигляді іспиту.


^ 2. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ


МЕТА:

- знання про загальну історію держави та права, яка досліджує процес виникнення, утворення і розвитку держави і права у певній конкретній історичній обстановці у кожній окремій країні в хронологічній послідовності. При вивченні цього процесу з’ясовуються питання виникнення, розвитку, а також занепаду історичних типів держави та права, форми держави та права, їх різновиди, причини і наслідки організаційних і структурних змін у державному апараті і системах права;

- вміння оперувати термінологією науки історії держава та права зарубіжних країн, аналізувати на науковому рівні процеси, що відбуваються в політичному і правовому житті країн, що вивчаються, використовувати в професійній діяльності знання отримані протягом роботи над дисципліною.


^ МЕТОДИ НАВЧАННЯ:

Словесні, наочні, практичні; евристичний, частково-пошуковий, дослідницький, експериментальний, метод проблемного викладання; метод проекту; методи колективної розумової діяльності; методи самостійної роботи.

^ 3. РОЗПОДІЛ НАВЧАЛЬНОГО ЧАСУ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ


№ з/п

Назва тем

Всього годин

Всього годин з викладачем

З них:

З них:

З них:

Лекцій

Семінарських занять

Практичних занять

Самостійна робота

Індивідуальна робота

 

Змістовий модуль 1

36

18

6

10

2 

18

2 

1

Тема: 1. Вступ. Держава та право рабовласницьких країн Стародавнього Сходу.

18

6

2

4

 

 

 

10

 

2

Тема 2: Античні держави та право.

18

12

4

6

 2 

 

8

 

 

Змістовий модуль 2

36

18

6

10

2 

18

2

3

Тема 3: Ранньофеодальні держави та право.

8

4

2

2

 

 

 

4

 

4

Тема 4: Станово-представницька монархія.

12

6

2

4

 

 

 

4

 

5

Тема 5: Абсолютна монархія.

16

8

2

4

2 

 

10

 

 

Змістовний модуль 3

36

18

6

10

2

34

2

6

Тема 6: Держава та право Великої Британії (XVII-XIX ст.).

10

6

2

4

 

 

 

12

 

7

Тема 7: Держава та право США (XVII-XIX ст.).

12

6

2

4

 

 

 

10

 

8

Тема 8: Держава та право Франції (XVIIІ-XIX ст.).

14

6

2

2

2

12




 

Змістовний модуль 4

72

26

10

10

6  

22

2

9

Теми 9: Держава та право Німеччини (ХІХ ст.).

16

2

2




 

 

 

10

 

10

Тема 10: Державно-правовий розвиток Російської імперії у ХІХ ст.

22

10

2

2

4

виїзд в музей*

2

10




11

Тема 11: Формування радянської держави і права Росії. Створення та розпад Союзу РСР.

16

6

4

2




2




12 

Тема 12: Державно-правовий розвиток країн світу у ХХ ст.

14

4

2

2










13

Підсумкова конференція з дисципліни

4

4




4













^ ВСЬОГО ГОДИН:

180

80

28

40

12

92

8

 

Підсумковий контроль:

 

ІСПИТ



^ 4. ЗАСОБИ ПРОВЕДЕННЯ ПОТОЧНОГО ТА ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ


Поточний контроль – проведення семінарських занять, відпрацювання академічних заборгованостей.

Поточний контроль під час проведення семінарських занять передбачає перевірку рівня засвоєння знань, умінь і навичок студентом з кожного окремого навчального (змістового) модуля навчальної дисципліни та їх корекцію. Прозорість оцінювання рівня знань студентів забезпечується чіткими критеріями.

Конкретна кількість балів за роботу студентів під час семінарських та практичних занять визначається керівником заняття.

Результати поточного контролю під час проведення семінарських та практичних занять заносяться науково-педагогічним працівником до журналу обліку відвідування занять студентами та їх успішності.

^ Модульний контроль – визначає якість виконаної студентом навчальної роботи з певного навчального (змістового) модуля та оцінюється за сукупними підсумками поточної успішності, включаючи виконану індивідуальну, самостійну та модульну контрольну роботу.

^ Підсумковий контроль – виставляється як сума балів з усіх модулів навчальної дисципліни та обраховується, як правило, як середнє арифметичне складових модулів. Протягом семестру студент має виконати та захистити курсову роботу. По закінченню вивчення навчальної дисципліни студент складає семестровий іспит.


^ 5. КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ



За шкалою ЕСТS

За 100-бальною шкалою

За національною шкалою

Визначення *

A

86 - 100

відмінно

відмінно – відмінні знання з охопленням додаткового матеріалу, прояв високого рівня компетенції

B

80 - 85

добре

дуже добре – вище середнього рівня з кількома несуттєвими помилками

C

71 - 79

добре – в цілому правильно з незначною кількістю помилок

D

66 - 70

задовільно

задовільно – непогано, але зі значною кількістю недоліків

E

60 - 65

достатньо – виконання задовольняє мінімальні критерії

FX

30 - 59

незадовільно з можливістю повторного складання

незадовільно – потрібно додатково працювати для отримання позитивної оцінки

F

0 - 29

незадовільно з обов'язковим повторним курсом

незадовільно – необхідна серйозна подальша робота з повторним вивченням курсу



^ 6. ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1


ТЕМА 1. Вступ. Держава та право рабовласницьких країн

Стародавнього Сходу

Предмет, методи вивчення та періодизація курсу «Історії держави та права зарубіжних країн».

Держава і право Стародавнього Сходу. Особливості розвитку рабовласницьких країн Стародавнього Сходу. Соціально-класова структура давньосхідних суспільств. Місце і роль релігій в країнах Стародавнього Сходу. Стародавньосхідна деспотія. Основні відомства управління. Азіатський спосіб виробництва. Джерела та основні риси права держав Стародавнього Сходу.

Право Стародавнього Єгипту. «Повчання гераклеопольського царя своєму сину Мерікара».

Вавилон і Ассирія. Закони царя Хаммурапі: майнові відносини, шлюбно-сімейні відносини, злочини і покарання, судовий процес. Закони держави Ешнунни.

Держава і право Стародавньої Індії. Основні риси права Стародавньої Індії. Соціальна структура і правовий статус населення. Касти /Варни/. Державний устрій. Закони Ману: майнові відносини, шлюбно-сімейні відносини, злочини і покарання, судовий процес.


ТЕМА 2. Античні держави та право


Гомерівська Греція. Організація суспільства гомерівської доби. Утворення Афінської держави. Реформи Тесея. Реформи Солона. Реформи Клісфена. Реформи Ефіальта і Перікла. Розвиток афінської державності та її падіння. Державний і суспільний лад. Джерела та характерні риси права. Держава і право Стародавніх Афін.

Утворення Спартанської держави. Суспільний лад. Державний устрій. Джерела та характерні риси права. Держава і право Спарти.

Закони Лікурга та їх вплив на розвиток Спарти.

Держава і право Стародавнього Риму. Утворення Римської держави. Джерела римської історії. Періодизація історії держави і права Риму. Виникнення Риму. Римське суспільство у перед державницький період ( VIII - VI). Реформи Сервія Тулія. Виникнення Римської держави. Римська держава в період республіки (VI - I ст.до н.е.). Суспільний лад. Державний устрій. Криза і падіння республіки. Внутрішня політика Римської держави. Повстання рабів. Реформи Гракхів. Військова реформа Гая Марія. Громадянські війни. Кінець Римської республіки. Триумвірати.

Римська держава в період імперії ( I ст.до н.е. – V ст. н.е.). Рання імперія – принципат. ( I ст. до н.е. – кінець III ст. н.е.). Пізня Римська імперія-домінат. Падіння Римської держави ( IV - V ст. н.е.).

Джерела права в період республіки. Римське право найдавнішого періоду. Закони ХІІ таблиць Джерела права в період імперії. Кодифікація Юстиніана. Основні риси права в період республіки. Судовий процесс. Римське право в період імперії. Історичне значення Римської держави та права. Рецепція римського права.


^ ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2


ТЕМА 3. Ранньофеодальні держави та право


Виникнення держави франків: Верденський трактат. Реформи Карла Мартелла. Виникнення Франкської держави: держава Меровінгів; імперія Каролінгів. Розпад Франкської імперії. Верденський договір 843 р. Реформи Карла Мартелла. Формування феодальних відносин. Розвиток феодальної власності на землю. Феодальний імунітет, Васалітет. Державний устрій. Двірцево-вотчина система управління. Суспільний лад. Марка – община франків.

Держава і право ранньофеодальної Франції. Особливості державного розвитку Англії в період раннього феодалізму.

Варварські правди та їх загальна характеристика. Салічна правда - пам’ятка ранньофеодального права франків: злочини проти приватної власності, злочини проти особи, судовий процес.


ТЕМА 4. Станово-представницька монархія


Станово-представницька монархія у Франції. Формування правових основ станового устрою. Виникнення і розвиток сеньйоріальної монархії: центральна королівська адміністрація, місцеве управління. Реформи Людовіка ІХ. Зміни у правовому становищі станів у ХІV - ХV ст. Утворення станово-представницької монархії у Франції. Генеральні штати. Посилення королівської влади. Центральнее і місцеве управління. Організація фінансового управління. Організація збройних сил. Судова система.

Великий березневий ордонанс 1357 р.

Станово-представницька монархія в Англії. Реформи Генріха ІІ. Утворення станово-представницької монархії в Англіїї. Парламент. Прийняття Великої хартії вольностей 1215 р. Правове становище різних груп населення Англії за Великою хартією вольностей 1215 р.: права і привілеї великих баронів, відображення в Хартії інтересів лицарів і городян. Значення Великої хартії вольностей 1215 р. в історії феодальної держави і права Англії. Особливості станово-представницької монархії в Англії. Характерні риси права.

Передумови виникнення‚ порядок формування‚ структура і повноваження станово-представницьких установ у Німеччині. Особливості станово-представницької монархії у Німеччині. Золота булла 1356 р. Рейхстаг та ландтаги. Кароліна – кодекс феодального кримінального та кримінально-процесуального права феодально-роздрібленої Німеччини.

Станово-представницька монархія в Польщі. Реформи Казиміра III /Великого/. Суспільний лад та державний устрій. Джерела та основні риси права Польщі.

Утворення Московської централізованої держави. Державні реформи Івана ІV. Суспільний лад та державний устрій Московії. Утворення Московської централізованої держави. Виникнення станово-представницької монархії. Боярська Дума. Земські Собори. Розвиток приказної системи. Місцеві органи управління. Запровадження губного та земського самоуправління. Виникнення поліцейських органів. Армія.

Судові органи. Розвиток феодального права. Судебники 1497 та 1550 рр. Псковська судна грамота 1467 р. Стоглав 1551 р. Церковне право. Соборне Уложення 1649 р. і зміни в правовому статусі населення Московії. Форми феодальної власності. Шлюбно-сімейне право. Адміністративне та судове право. Розвиток майнового та зобов'язального права. Спадкове право. Злочини та покарання. Судовий процес.


ТЕМА 5. Абсолютна монархія


Французький класичний абсолютизм. Людовік ХІV. Центральні органи управління Франції. Королівська рада. Ліквідація станово-представницьких органів та посилення необмеженої королівської влади. Створення бюрократичного апарату управління. Армія і поліція. Судова система. Розвиток права. Злочини та покарання. Судочинство.

Особливості абсолютизму в Англії. «Акт про супрематію». Королівська влада і парламент. Центральні органи влади та управління. Держава і церква.

Князівський абсолютизм у Німеччині. Абсолютна монархія в Німеччині, її особливості. Князівський абсолютизм. Поліцейська держава в Прусії. Роль бюрократичного апарату, суду, армії, поліції. Джерела та характерні риси права. Кароліна 1532 р. Кримінальне право та процес.

Причини становлення абсолютної монархії в Росії‚ її особливості. Суспільний лад та державний устрій Росії XVIII ст. Реформи Петра І та Катерини ІІ. Особливості суспільного ладу. Станові реформи Петра І. Жалувані грамоти дворянству та містам Катерини ІІ.

Створення регулярної армії, поліції. Тюремна система. Прокуратура.

Правове становище губерній Російської імперії.

Розвиток права. Кримінальне право та процес за “Артикулами військовими з коротким тлумаченням” 1716 р.

Декабристський рух та підготовка першої Російської Конституції.

Кодифікація законодавства у першій половині ХІХ ст. Повне зібрання Законів Російської Імперії. Звід законів Російської імперії. “Уложення про покарання кримінальні та виправні” 1845 року. Майнове право. Зобов’язальне право. Шлюбно-сімейне право. Спадкове право. Судовий процес.

Джерела та основні риси права Росії періоду абсолютизму.


^ ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3


ТЕМА 6. Держава та право Великої Британії (XVII-XIX ст.)


Буржуазна революція в Англії‚ її причини, етапи та особливості. “Петиція про права” 1628 р. Перша громадянська війна. Друга громадянська війна. «Знаряддя управління» 1653 р. Протекторат Кромвеля. Реставрація монархії. “Хабеас корпус акт” 1679 р., “Білль про права” 1689 р.‚ “Закон про престолоспадкування” 1701р. Утвердження конституційної монархії в Англії. Дуалістична монархія. Форми делегованого законодавства. Виборчі реформи 1832 р., 1867 р., 1884 р., 1885 р. Утворення політичних партій і Кабінету міністрів. Розвиток англійського парламентаризму у ХVІІ-ХІХ ст.

Утвердження двопартійної системи. Британська колоніальна імперія.


ТЕМА 7. Держава та право США (XVII-XIX ст.)


Економічне і політичне становище американських колоній Англії. Війна за незалежність. Декларація незалежності 1776 р. і утворення США. Статті Конфедерації США 1781 р., їх загальна характеристика. Прийняття Конституції США 1787 р., її зміст. Перший цикл поправок до Конституції США (1791 р.). Громадянська війна 1861-1865 рр., її економічні і політичні наслідки. Другий цикл поправок до Конституції США (1865-1870 рр.). Реконструкція Півдня. Виникнення Ку-клукс-клану. Конгрес. Президент. Місцеве управління, суд і поліція.


ТЕМА 8. Держава та право Франції (XVIIІ-XIX ст.)


Причини й етапи буржуазної революції у Франції. «Декларація прав людини і громадянина» 1789 р. і Конституція 1791 р. Їх зміст і характеристика. Якобінська диктатура. Конституція 1793 р. Державний устрій якобінської диктатури, її основні соціально-економічні і політичні перетворення. Термідоріанський переворот. Термідоріанська реакція. Конституція 1795 р. Конституція 1799 р. Період Консульства. Утворення імперії Наполеона.

Формування правової системи Французької республіки. Реставрація монархії Бурбонів. Революції 1830 і 1848 років у Франції. Встановлення Другої республіки і другої імперії. Друга республіка. Конституція 1848 р. Державний устрій Другої республіки. Друга Імперія. Конституція 1852 р. Каральний апарат. Паризька Комуна. Проголошення Третьої французської республіки. Конституційні закони 1875 року. Еволюція французького парламентаризму.

Джерела та основні риси права Франції. Цивільний кодекс Наполеона 1804 р. Розвиток цивільного і торговельного законодавства в XIX ст. Розвиток трудового і соціального законодавства. Розвиток кримінального права і процесу. Кримінально-процесуальне законодавство.


^ ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 4


ТЕМА 9. Держава та право Німеччини (ХІХ ст.)


Німеччина після Віденського конгресу. Падіння “Священної Римської імперії германської нації.” Утворення Німецького союзу. Революція 1848 р. і її вплив на розвиток німецьких держав. Суспільно—політичний розвиток Німеччини до 1871 р. Об’єднання Німеччини. Утворення Німецької імперії. Конституція 1871 року.

Державний устрій Німеччини за Конституцією 1871 р. Союзна рада. Німецький імператор. Імперський канцлер. Рейхстаг. Політичний режим кайзерівської Німеччини. Характерні риси права. Цивільне право. Характерні риси спадкового права. Торговельне право. Кримінальне право. Торгове і соціальне законодавство. Цивільне уложення 1900 р.


ТЕМА 10. Державно-правовий розвиток Російської імперії у ХІХ ст.


Державний та суспільний устрій Російської імперії в ХІХ ст. Причини буржуазних реформ 60-70 рр.: економічні, політичні, соціальні. Селянська реформа 1861 р., Судова реформа 1864 р., Земська реформа 1864 р., Міська реформа 1870 р., Військова реформа 1874 р. Запровадження Інституту земських дільничих начальників. Положення про губернські та повітові земські установи 1890 р. Контрреформи 1880-90 рр. Міське положення 1892 р. Розвиток права. Цивільне право. Кримінальне право. Судовий процес.

Вплив першої російської революції на зміни в суспільному ладі та державному устрої. Аграрне законодавство П. Столипіна.

Маніфест від 17 жовтня 1905 року. Царська влада. Державна Дума та Державна рада, їх взаємодія. Державний переворот 3 червня 1907 року. Режим надзвичайного стану і охорони. Посилення поліції. Держава і право Російської імперії періоду Першої світової війни.

Криза царизму. Лютнева буржуазно-демократична революція 1917 року. Утворення рад та Тимчасового уряду. Двовладдя.

Державний устрій. Проголошення Росії республікою. Законодавство Тимчасового уряду.

Оформлення конституційної монархії в Россії.


ТЕМА 11. Формування радянської держави і права Росії. Створення та розпад Союзу РСР


Повалення Тимчасового уряду. II Всеросійський з'їзд рад та його нормативно-правові акти. Створення Ради Народних Комісарів.

Вибори і розпуск Установочних зборів. Утворення Радянського державного апарату. “Декларація прав трудящого і експлуатованого народу".

Встановлення Радянської влади на місцях. Розгром опозиційних партій і утворення однопартійної системи.

Створення каральних органів. Організація радянської міліції. Утворення ВЧК та її органів на місцях. Виникнення судових та позасудових органів. Організація Червоної Армії. Формування основ радянського законодавства. Основи цивільного права, Основи кримінального права, Основи судочинства. Декрет РНК “Про червоний терор” 1918 р. Будівництво збройних сил. Інститут військових комісарів.

Громадянська війна та її вплив на перебудову більшовицького державного апарату. Ревкоми. Комбіди. Політика “воєнного комунізму”. Згортання цивільно-правових і розширення воєнно-адміністративних методів керівництва економікою. ВРНГ і створення централізованої системи управління.

Розвиток федеративних взаємовідносин радянських республік. Формування федеративного устрою РРФСР. Утворення Закавказької Радянської Федеративної Республіки.

Перший та Другий Всеросійський з׳їзд Рад та їх акти. Утворення СРСР. Формування радянського права та його характеристика: а) цивільне право;б) шлюбно-сімейне право; в) земельне право; г) кримінальне право. Конституція СРСР 1924 року. Загальна характеристика.

Перша кодифікація радянського законодавства. Розробка та прийняття Конституції СРСР 1936 р.‚ її основні положення. Правові засади масових репресій у 30 - х роках. Утворення неконституційних надзвичайних репресивних органів. Реорганізація державного апарату СРСР у роки Великої Вітчизняної війни. Основні тенденції в розвитку права в післявоєнний період. Реорганізація правоохоронних органів в 50-60-ті роки. Початок реабілітації незаконно репресованих. Ліквідація позасудових органів.

Зміни в судовій системі. Основи судового устрою СРСР /1958 р./

Розбіжності між Конституцією, законами та реальною практикою партійного і державного життя. Проблеми національно-державного будівництва.

Кодифікація законодавства СРСР і союзних республік. Відомча нормотворчістьОсновні зміни в праві під час війни та у повоєнний період: ІІ – кодифікація радянського законодавства; Прийняття нової Конституції 1977 р. Зміни в політичній системі СРСР у період перебудови. Тенденції в національно-державному будівництві. Серпневий путч 1991р. Розпад Союзу РСР та його наслідки.

Утворення СНД, проблеми міждержавних стосунків.


ТЕМА 12. Державно-правовий розвиток країн світу у ХХ ст.


Державно-правові наслідки Першої світової війни: розпад Австро-Угорської імперії та державно-правовий розвиток Австрії‚ Угорщини‚ Чехословаччини‚ королівства Південно-Слов’янського (Югославське); проголошення незалежності Фінляндії‚ Польщі; зародження фашистського руху в Італії‚ Німеччині. Встановлення та законодавче оформлення фашистської диктатури в Італії. Корпоративна держава в Італії, корпоративний устрій Муссоліні.

“Новий курс” президента США Ф. Рузвельта. Каральні органи США. Поправки до американської Конституції.

Розвиток виборчого права в ХХ ст. у Великобританії.

Державно-правовий розвиток Німеччини між двома війнами: Листопадова революція 1918 р. Скликання Установчих зборів. Конституція 1919 р. Державно-правова система Німеччини в період націонал-соціалістичної диктатури. Репресивний апарат. Поділ Німеччини. Окупаційний режим: проголошення НДР. Конституція НДР 1949 р.; б) утворення ФРН - Бонська Конституція 1949 р. Нюрнберзький процес. Утворення єдиної Німецької держави у 1990 р.

Проголошення незалежності Литви, Естонії, Латвії та їх законодавче оформлення. Особливості італійського та японського фашизму.

Зміни в державному апараті Франції після першої світової війни. Посилення ролі уряду. Падіння Третьої республіки. Конституційний розвиток Франції після Другої світової війни. IV республіка у Франції. Конституція 1946 року. Проголошення V республіки у Франції і особливості Конституція 1958 року. Розвиток держави і права Франції на сучасному етапі.

Криза та крах фашизму в Італії. Проголошення республіки. Конституція 1947 року. Післявоєнний розвиток Японії. Конституція 1947 року. Формування органів державної влади і управління. Державно-політичний розвиток Китаю. Учанське повстання. Падіння монархії. Проголошення Китайської республіки. Конституції 1912 р., 1923 р. Гомінданська республіка. Конституція 1931 року. Утворення та розвиток КНР в 1949 р. Становлення комуністичної влади. Формування політико-правової системи за Конституцією 1954 р. Деформація державно-правового розвитку в період “культурної революції”. Конституція 1982 р. Основні зміни в праві провідних держав світу.

Народно-демократичні революції в країнах Європи. Основні державно-правові та соціальні перетворення. Посилення диктатури комуністичних партій. Спроби звільнення ряду держав Європи від тоталітарних режимів. Криза та розпад системи соціалістичних держав. Демократичні революції 1989-1990 рр. Об’єднання Німеччини, ліквідація тоталітарних режимів. Демократизація держави в Турції. Конституція 1982 р. Розробка першої Конституції КНР 1954 р. Конституція Японії 1947 р. Загальна характеристика. Утворення, структура та основні напрями діяльності ООН.

Національно-визвольні рухи в державах Азії, Африки та Латинської Америки. Визнання незалежності Афганістану (1919 р.). Британська співдружність націй. Конституція Індії 1949 р. Система вищих органів влади Індонезії згідно Конституції 1948 року. Надання незалежності країнам арабського сходу (Сірія, Ліван – 1948 р., Іорданія – 1946 р., Судан, Марокко, Туніс –1956 р., Алжир - 1962 р.). Проголошення незалежності Єгипту 18 червня 1953 року, Конституція 1956 р. Утворення ОАР. Виникнення суверенних незалежних держав в Африці (Гана, Гвінея, Танзанія, Уганда, Кенія та ін.).

^ 7. ПЛАНИ ЛЕКЦІЙ


ТЕМА 1. Вступ. Держава та право рабовласницьких країн

Стародавнього Сходу

Вступ

1.Предмет, методологія науки і курсу «Історія держави та права зарубіжних країн».

2. Періодизація курсу «Історія держави та права зарубіжних країн».

3. Держава і право Стародавнього Єгипту.

4. Вавілон і Асірія. Закони Хаммурапі.

5. Держава і право Стародавньої Індії. Закони М

Завдання на самостійну роботу та питання для самоконтролю

/Час 12 год./

1.Якобінська диктатура‚ її державний устрій та законодавчі акти. Конституція 1793 р.

2. Конституцуія 1795 р.

3. Директорія та її діяльність.

4. “Липнева” монархія.

5. Перша і друга імперії у Франції – порівняльна характеристика.

6. Паризька Комуна, її державний устрій і законодавство.

Змістовий модуль 4
^
ТЕМА 9. ДЕРЖАВА ТА ПРАВО НІМЕЧЧИНИ ( XIX СТ.)
/Заняття вивчається самостійно/

План

1. Німеччина після Віденського конгресу. Утворення Німецького союзу. Революція 1848 р. і її вплив на розвиток німецьких держав.

2. Суспільно—політичний розвиток Німеччини до 1871 р.

3. Об’єднання Німеччини на чолі з Прусією. Утворення Німецької імперії 1871 р.

4. Державний устрій імперії та політичний режим. Конституція 1871 р.

5. Характерні риси права Німеччини.

6. Кримінальний кодекс 1871 р.

7. Германське цивільне уложення 1900 р.


Література до теми: [1, 9, 12, 15, 16, 27, 22, 39, 45, 51, 52, 62, 68, 83, 89, 90,

93, 96]


Завдання на самостійну роботу та питання для самоконтролю

/Час 10 год./

1. Віденський конгрес.

2. Німецький митний союз, Північно-німецький союз.

3. Німецька конституція 1849 р., Пруська конституція 1850 р.

4. Роль Отто фон Бісмарка в об’єднанні Німеччині.


Тема 10. ДЕРЖАВНО-ПРАВОВИЙ РОЗВИТОК РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ У ХІХ СТ.

/Семінарське заняття – 2 год./

/Виїзд в музей – 4 год./

План

1. Державний та суспільний устрій Російської імперії у першій половині ХІХ ст.

2. Причини буржуазних реформ 60-70 рр. ХІХ ст.: економічні, політичні, соціальні. Характеристика буржуазних реформ:

а) Селянська реформа 1861 р.;

б) Земська 1864 р.,та міська реформи 1870 р;

в) Судова реформа 1864 р.;

г) Військова реформа 1874 р.

3. Положення про губернські та повітові земські установи 1890 р. Контрреформи 1880-90 рр. Міське положення 1892 р.

^ Література до теми: [1, 12, 14, 15, 16, 18, 27, 45, 51, 52, 62, 65, 68, 69, 70, 72, 73, 76, 79, 89, 90, 92, 93, 96, 97, 99]


Завдання на самостійну роботу та питання для самоконтролю

/Час 10 год./

1.Загальне положення про селян, які вийшли з кріпосної залежності (1861 р.)

2. Положення про викуп селянами, які вийшли з кріпосної залежності, їх присадибної осілості, і про сприяння уряду набуттю цими селянами польових угідь (1861 р.).

3. Положення про губернські та повітові земські установи (1864 р.).

4. Устав (стаут) про військову повинність (1874 р.).

5. “Звід законів Російської імперії”.

6. Контрреформи російського уряду та їх наслідки.

7. Тюремна система в Російській імперії ХІХ – початку ХХ ст.

8. Скласти словник : військові округи, військові суди, волосне правління, волосний староста, волосний схід, градоначальники, губернські та земські управи, губернські та повітові земські зібрання, жандармські управлін., ісправники, коронний суд, курії, мирові посередники, мирові судді, міська дума, міська управа, , окружні суди, повітові поліцейські управління, поліцейський урядник, поліцмейстер, присяжні, селянське самоврядування, сільський староста, сільський схід, судові палати, тимчасово зобов’язані, уставна грамота.

^ ТЕМА 11. ФОРМУВАННЯ РАДЯНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА РОСІЇ СТВОРЕННЯ ТА РОЗПАД СОЮЗУ РСР

/Семінарське заняття – 2 год./

План

Лютнева революція 1917 р. Законодавча діяльність Тимчасового уряду.

Скликанння та розпуск Установчих зборів.

Перший та Другий Всеросійський з׳їзд Рад та їх акти. Утворення СРСР.

Розробка‚ прийняття та загальна характеристика Конституції РРФСР 1918 р.

Формування радянського права та його характеристика:

а) цивільне право;

б) шлюбно-сімейне право;

в) земельне право.

г) кримінальне право.

Конституція СРСР 1924 року. Загальна характеристика.

7. Перша кодифікація радянського законодавства.

8. Розробка та прийняття Конституції СРСР 1936 р.‚ її основні положення.

9. Правові засади масових репресій у 30- х роках.

10. Утворення неконституційних надзвичайних репресивних органів.

11. Реорганізація державного апарату СРСР у роки Великої Вітчизняної війни.

12. Основні зміни в праві під час війни та у повоєнний період:

а) ІІ – кодифікація радянського законодавства;

б) Прийняття нової Конституції 1977 р.

13. Зміни в політичній системі СРСР у період перебудови.

14. Розпад Союзу РСР та його наслідки.

Література до теми: [1, 12, 15, 16, 27, 40, 45, 46, 51, 52, 58, 62, 63, 68, 93, 96]


Завдання на самостійну роботу та питання для самоконтролю

/Час 2 год./

1. Декларація прав трудящого та експлуатованого народу.

2. Декрет про землю (1917 р.), Декрет про мир (1917 р.)

3. Декларація про утворення Союзу Радянських Соціалістичних Республік” (1922 р.)

4. Договір про утворення Союзу Радянських Соціалістичних Республік (1922 р.)

5. Всеросійська надзвичайна комісія по боротьбі з контрреволюцією та саботажем.

6. Скласти словник: Верховна Рада СРСР, Верховний суд СРСР, Всеросійський З’їзд Рад, Всеросійський Центральний Виконавчий Комітет, диктатура пролетаріату, З’їзд Рад СРСР, Рада Наро