Реферат: Робоча навчальна програма навчальної дисципліни " Спеціалізовані цифрові обчислювальні машини" (за кредитно-модульною системою) Напрям: 0925 „Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані

НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Інститут електроніки та систем управління

Факультет аерокосмічних систем управління

Кафедра авіаційних комп’ютерно-інтегрованих комплексів


ЗАТВЕРДЖУЮ
Проректор з навчальної роботи

_________________М.С. Кулик
” “________________2008 р.

Індекс Р 06-8.092502 - 9


РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
навчальної дисципліни

“Спеціалізовані цифрові обчислювальні машини”

(за кредитно-модульною системою)

Напрям: 0925 „Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані

технології”

Спеціальність 8.092502 “Комп’ютерно-інтегровані технологічні процеси і

виробництва”


Курс 5 Семестр 10

Іспит  10 семестр

Лекції 6

Лабораторні заняття 8

Самостійна робота 104

Індивідуальна робота 4

Всього годин 162

Домашні завдання 2 (10 семестр)


Київ – 2008
Робоча навчальна програма дисципліни „Спеціалізовані цифрові обчислювальні машини” складена на основі робочого навчального плану №РСМ-3-502/01, напряму 0925 “ Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології”, спеціальності 8.092502 “Комп’ютерно-інтегровані технологічні процеси і виробництва”, навчальної програми цієї дисципліни індекс Н-3-8.092502-6, затвердженої 12.06.2002, “Тимчасового Положення про організацію навчального процесу за кредитно-модульною системою (в умовах педагогічного експерименту)” та “Тимчасового Положення про рейтингову систему оцінювання”, затверджених наказом ректора від 15.06.2004 №122/од.


Робочу навчальну програму склали

доцент, кандидат технічних наук О. Ю. Красноусова

асистент Т.І. Лукінова


Робоча навчальна програма обговорена на засіданні кафедри авіаційних комп’ютерно-інтегрованих комплексів, протокол № 4 від 28.01. 2008 р.

Завідувач кафедри АКІК Синєглазов В.М.


Робоча навчальна програма обговорена та ухвалена на засіданні науково-методично-редакційної комісії факультету аерокосмічних систем управління, протокол №7 від 12.02. 2008 p.

Голова НМРК Вовк В.Г.


“Згоден”

Декан факультету аерокосмічних систем управління

________________Кривоносенко О.П.

“___”_________2008 р.


ЗМІСТ


Вступ ............................................................................................................

1. Пояснювальна записка ............................................................................

1.1. Мета викладання навчальної дисципліни ................................................

1.2. Завдання вивчення навчальної дисципліни ..............................................

1.3. Місце навчальної дисципліни в системі професійної підготовки

фахівця .........................................................................................................

1.4. Інтегровані вимоги до знань і умінь з навчальної дисципліни ..............

1.5. Інтегровані вимоги до знань і умінь з навчальних модулів……………

1.6. Міждисциплінарні зв’язки навчальної дисципліни................................

^ 2. Зміст навчальної дисципліни .................................................................

2.1. Тематичний план навчальної дисципліни ................................................

2.2. Проектування дидактичного процесу з видів навчальних занять ..............

2.2.1. Лекційні заняття, їх тематика і обсяг ..................................................

2.2.2. Лабораторні заняття, їх тематика і обсяг ...........................................

2.2.3. Індивідуальна робота …………………………………………………

2.2.4 Самостійна робота студента і контрольні заходи................................

2.2.4.1. Домашні завдання..........................................................................

^ 3. Навчально-методичні матеріали з дисципліни та інформаційно-методичне забезпечення.................................................................................

3.1. Основна та додаткова література..........................................

3.2. Перелік навчально-методичних посібників і методичних матеріалів до ТЗН..................................................................................................................

^ 4. Рейтингова система оцінювання набутих студентом знань та вмінь................................................................................................................... 4.1 Основні терміни, поняття, означення.......................................................

4.2. Рейтингова система оцінювання набутих студентом знань та вмінь.............


4

4

4

4


4

4

5

6

7

7

7

7

8

9

9

10


10

10

11


11

11

13




ВСТУП


Однією з необхідних умов організації навчального процесу за кредитно-модульною системою є наявність робочої навчальної програми з кожної дисципліни, виконаної за модульно-рейтинговими засадами і доведеної до відома викладачів та студентів.

Рейтингова система оцінювання (РСО) є невід’ємною складовою робочої навчальної програми і передбачає визначення якості виконаної студентом усіх видів аудиторної та самостійної навчальної роботи та рівня набутих ним знань та вмінь шляхом оцінювання в балах результатів цієї роботи під час поточного, модульного та семестрового контролю, з наступним переведенням оцінки в балах у оцінки за традиційною національною шкалою та шкалою ECTS (European Credit Transfer System).


^ 1. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА


1.1. Мета викладання навчальної дисципліни

Метою дисципліни „Спеціалізовані цифрові обчислювальні машини” є – оволодіння теорією принципів побудови, конструкції і алгоритмів роботи спеціалізованих цифрових обчислювальних машин.

^ 1.2. Завдання вивчення навчальної дисципліни

Головне завдання дисципліни – придбання навичок, щодо концепції і підходів побудови та основ застосування елементів спеціалізованих цифрових обчислювальних машин у створенні навичок по практичному використанню вивчених елементів при побудові спеціалізованих ЦОМ.

^ 1.3. Місце навчальної дисципліни в системі професійної підготовки фахівця

Навчальна дисципліна відноситься до професійно орієнтованих дисциплін і використовує знання з загальнотеоретичних та інженерних дисциплін. У свою чергу ця навчальна дисципліна створює теоретичні та технічні засади для вивчення деяких спеціальних дисциплін за фахом.

^ 1.4. Інтегровані вимоги до знань і умінь з навчальної дисципліни

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен:

Знати:

специфічні особливості спеціалізованих цифрових обчислювальних машин;

задачі, які вирішують спеціалізовані цифрові обчислювальні машини та їх типові структури;

структурні схеми типових спеціалізованих цифрових обчислювальних машин, що відрізняються типами процесорів;

елементну базу спеціалізованих цифрових обчислювальних машин;

аналого-цифрові та цифро-аналогові перетворювачі;

цифрові методи і засоби обробки аналогових сигналів;

загальні принципи організації обміну інформацією і з’єднання елементів обладнання;

тенденції розвитку, використання та уніфікації СЦОМ;

Вміти:

досліджувати структури спеціалізованих цифрових обчислювальних машин;

проводити перевірки та виявляти похибки, які виникають при перевірці СЦОМ та її складових вузлів;

задавати та розшифровувати команди обміну інформацією;

досліджувати засоби передачі інформації в СЦОМ.

^ 1.5. Інтегровані вимоги до знань і умінь з навчальних модулів

Навчальний матеріал дисципліни структурований за модульним принципом і складається з двох навчальних модулів.

1.5.1. У результаті засвоєння навчального матеріалу навчального модуля №1 „Основні принципи організації СЦОМ” студент повинен

Знати:

- загальні принципи організації спеціалізованих цифрових обчислювальних машин та особливості архітектури управляючих ЦОМ;

- елементну базу СЦОМ;

- принципи функціонування аналого-цифрових та цифро-аналогових перетворювачів;

- організацію обміну інформацією в мультиплексних каналах інформаційного обміну;

Вміти:

- проводити розрахунок вибору найкращого аналогово-цифрового перетворювача методом аналізу ієрархій та вибірати раціональну розрядність перетворювача.

- досліджувати засоби передачі інформації в СЦОМ

1.5.2. У результаті засвоєння навчального матеріалу навчального модуля №2 „Принципи побудови бортових ЦОМ” студент повинен

Знати:

- типову структуру бортової ЦОМ та її основні характеристики;

- типові структури бортових цифрових обчислювальних систем;

- засоби підвищення надійності функціонування БЦОМ;

Вміти:

- розраховувати показники надійності БЦОМ.


^ 1.6. Міждисциплінарні зв’язки навчальної дисципліни

Навчальна дисципліна „Спеціалізовані цифрові обчислювальні машини” відноситься до циклу програми підготовки спеціаліста.






























^ 2. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ


2.1. Тематичний план навчальної дисципліни

2.1. Тематичний план навчальної дисципліни

Таблиця 1

№

п/п

Назва теми

Обсяг навчальних занять

(год.)

Усього

Лекції

Лабора-торні

СРС

ІР

1

2

3

4

5

6

7

Модуль №1 „Основні принципи організації СЦОМ”

1.1

Загальні принципи організації спеціалізованих цифрових обчислювальних машин

6

2

-

4

-

1.2

Особливості архітектури управляючих ЦОМ. Елементна база СЦОМ.

10

4

-

6

-

1.3

Загальні принципи організації обміну інформацією

24

4

6

14

-

1.4

Організація функціонування СЦОМ. Організація обчислювального процесу.

12

6

-

6



1.5

Домашнє завдання

8

-

-

8

-

1.6

^ Модульна контрольна робота №1

4

-

2

2

-

Усього за модулем №1

64

16

8

40

0

^ Модуль №2 „Принципи побудови бортових ЦОМ”

2.1

Принципи побудови БЦОМ

16

2

4

10

-

2.2

Типові структури БЦОМ

14

2

2

10

-

2.3

Методи підвищення точності перетворювання вхідної інформації

Статистична обробка результатів перетворювання. Цифрова фільтрація. Цифрові фільтри.

18

4

-

10

4

2.4

Математичне забезпечення бортових обчислювальних машин

14

4

2

8

-

2.5

Надійність БЦОМ . Перспективи розвитку БЦОМ

12

2

2

8

-

2.6

Контроль та технічна експлуатація БЦОМ

12

4

-

8

-

2.7

Домашнє завдання

8

-

-

8

-

2.8

Модульна контрольна робота №2

4

2

-

2

-

Усього за модулем №2

98

20

10

64

4

Усього за навчальною дисципліною

162

36

18

104

4



^ 2.2. Проектування дидактичного процесу з видів навчальних занять

2.2.1. Лекційні заняття, їх тематика і обсяг

Таблиця 2

№ п/п

Назва теми

^ Обсяг навчальних занять (годин)

Лекції

СРС

1

2

3

4

^ Модуль №1 „Основні принципи організації СЦОМ”

1.1

Загальні принципи організації спеціалізованих цифрових обчислювальних машин (СЦОМ). Класифікація та основні сфери використання. Структура спеціалізованої інформаційно-обчислювальної системи. Специфічні особливості. Надійність функціонування. Задачі, що вирішують спеціалізовані цифрові обчислювальні машини.

2

4

1.2

^ Принципи організації управляючих ЦОМ для спеціалізованого інформаційно-обчислювального комплексу (СІОК). Особливості архітектури управляючих ЦОМ. Надійність функціонування. Задачі, що вирішують спеціалізовані цифрові обчислювальні машини.

2

3

1.3

^ Принципи організації управляючих ЦОМ для спеціалізованого інформаційно-обчислювального комплексу (СІОК). Елементна база СЦОМ. Система команд управляючих ЦОМ. Способи адресації даних.

2

3

1.4

^ Загальні принципи організації обміну інформацією. Вимоги, які застосовуються до способів та засобів спряження СЦОМ з елементами комплексів. Організація обміну інформацією в мультиплексних каналах інформаційного обміну (МКІО). Структура мультиплексних каналів послідовної передачі інформації. Коди, що застосовуються для передачі інформації. Мова обміну інформацією.

2

4

1.5

^ Загальні принципи організації обміну інформацією. Аналого-цифрові та цифро-аналогові перетворювачі. Принцип функціонування. Параметри перетворювачів.

2

4

1.6

^ Організація функціонування СЦОМ. Організація роботи СЦОМ при виконанні завдання користувача. Призначення та структура центрального процесу. Організація внутрішніх шин.

2

2

1.7

^ Організація обчислювального процесу. Організація переривань. Планування загрузки процесора.

2

2

1.8

^ Організація обчислювального процесу. Алгоритми планування. Робочий цикл процесора. Способи підвищення продуктивності процесора.

2

2

Усього за модулем №1

16

24

Модуль №2 „Принципи побудови бортових ЦОМ”

2.1

^ Загальні принципи побудови бортових цифрових обчислювальних машин. Особливості структури бортових ЦОМ. Типова структура БЦОМ та її основні характеристики. Призначення функціональних пристроїв. Визначення вимагаємої швидкості БЦОМ. Засоби програмного забезпечення. Функціональні алгоритми та особливості їх реалізації.

2

6

2.2

^ Типові структури бортових цифрових обчислювальних систем (БЦОС). Шляхи зростання продуктивності обчислювальних машин. Класифікація обчислювальних структур по Фліну. Чотири основні класи обчислювальних структур. Многомашинні та багатопроцесорні БЦОС. Типи структур многомашинних БЦОС.

2

6

2.3

^ Методи підвищення точності перетворювання вхідної інформації. Типи похибок, що скривлює вхідну інформацію.


2

3

2.4

^ Методи підвищення точності перетворювання вхідної інформації Статистична обробка результатів перетворювання. Цифрова фільтрація. Цифрові фільтри.

2

3

2.5

^ Математичне забезпечення бортових обчислювальних машин та способи його розробки. Машинна мова та методи її застосування для розробки та аналізу програми БЦОМ.

2

2

2.6

^ Математичне забезпечення бортових обчислювальних машин Структура внутрішнього математичного забезпечення БЦОМ та організація обчислювального процесу. Інформаційно-операційні характеристики алгоритмів.

2

2

2.7

^ Надійність бортових цифрових обчислювальних систем. Оцінка надійності. Основні поняття. Апаратні та алгоритмічні засоби підвищення надійності. Вимоги до показників надійності БЦОМ

2

8

2.8

^ Контроль та технічна експлуатація БЦОМ. Апаратурні методи контролю. Ефективність апаратурного контролю.Програмні методи контролю.

2

4

2.9

Контроль та технічна експлуатація БЦОМ. Тест-програма БЦОМ. Ефективність тесту вбудованого контролю. Застосування контрольно-перевірочної апаратури та програмного контролю для діагностики відмов БЦОМ

2

4

2.10

Модульна контрольна робота №2

2

2

Усього за модулем №2

20

40


^ 2.2.2. Лабораторні заняття, їх тематика і обсяг

Таблиця 3

№ п/п

Назва теми

^ Обсяг навчальних занять

Лабор. заняття

СРС

1

2

3

4

^ Модуль №1 „Основні принципи організації СЦОМ”

1.1

Дослідження каналів інформаційного обміну БЦОМ: основи організації КІО на базі міжнародного стандарту ARINC-429.

2

2

1.2

Дослідження каналів інформаційного обміну БЦОМ: Вивчення послідовного коду стандарту. Кодування та декодування слів.

2

2

1.3

Вивчення інерціальної системи І-21 з імітатором цифрових сигналів ІЦС-1.

2

2

1.4

Модульна контрольна робота №1

2

2

Усього за модулем №1

8

8

^ Модуль №2 „Принципи побудови бортових ЦОМ”

2.1

Дослідження контурів спряження контрольної апаратури з БЦОМ-20: вивчення призначення блоків контрольної перевірочної апаратури. Виконуємі функції. Дослідження впливу результатів спряження контрольної перевірочної апаратури з блоками ЦВМ.

4

4

2.2

Дослідження пристроїв вводу-виводу спеціалізованої БЦОМ-20: вивчення принципу роботи, особливостей конструкції та дослідження пристроїв вводу-виводу. Перевірка точності пристроїв вводу-виводу.

2

4

2.3

Дослідження ланцюгів формування справності БЦОМ: вивчення систем контролю БЦОМ, тест програм, перевірки ланцюгів формування сигналів справності.

2

4

2.4

Дослідження пристроїв БЦОМ-виробыв: NAVIOR-14, NAVIOR-S, NAVIOR-Т: вивчення систем контролю БЦОМ, тест програм, перевірки ланцюгів формування та перевірка точності пристроїв сигналів справності.

2

4

Усього за модулем №2

10

16

^ 2.2.3. Індивідуальна робота

За навчальним планом на індивідуальну роботу приділяється 4 години. Основні види її проведення – співбесіди та навчальні заняття за напрямками:

статистична обробка результатів перетворювання– 1 година;

дослідження протоколів роботи БЦОМ;

цифрова фільтрація – 1 години;

цифрові фільтри – 1 години.

^ 2.2.4 Самостійна робота студента і контрольні заходи

Таблиця 4


^ Номер модуля

Номер тижня

Зміст самостійної роботи студента

Обсяг, год.

Форма контролю

Номер тижня, коли проводиться контроль

М1

1

Опрацювання матеріалу лекції теми №1.1

4

ПК

1

2

Опрацювання матеріалу лекції теми №1.2

3

ПК

2

2

Виконання та захист лабораторної роботи №1.1

2

ЛК

2

3

Опрацювання матеріалу лекції теми №1.3

3

ПК

3

4

Опрацювання матеріалу лекції теми №1.4

4

ПК

4

4

Виконання та захист лабораторної роботи №1.2

2

ЛК

4

5

Опрацювання матеріалу лекції теми №1.5

4

ПК

5

6

Виконання та захист лабораторної роботи №1.3

2

ЛК

6

6

Опрацювання матеріалу лекції теми №1.6

2

ПК

6

7

Опрацювання матеріалу лекції теми №1.7

2

ПК

7

7

Підготовка ДЗ

8

ДЗ

8

8

Опрацювання матеріалу лекції теми №1.8

2

ПК

8

8

^ Підготовка до модульної контрольної роботи №1

2

МК1

8

Всього

40

М М2

9

Опрацювання матеріалу лекції теми №2.1

6

ПК

9

10

Опрацювання матеріалу лекції теми №2.2

6

ПК

10

10

Підготовка до виконання лабораторної роботи №2.1

2

ЛК

10

11

Опрацювання матеріалу лекції теми №2.3

3

ПК

11

12

Опрацювання матеріалу лекції теми №2.4

3

ПК

12

12

Підготовка до захисту лабораторної роботи №2.1

2

ЛК

12

13

Опрацювання матеріалу лекції теми №2.5

2

ПК

13

13

Підготовка ДЗ

8

ДЗ

14

14

Опрацювання матеріалу лекції теми №2.6

2

ПК

14

14

Виконання та захист лабораторної роботи №2.2

4

ЛК

14

15

Опрацювання матеріалу лекції теми №2.7

8

ПК

15

16

Опрацювання матеріалу лекції теми №2.8

4

ПК

16

16

Виконання та захист лабораторної роботи №2.3

4

ЛК

16

17

Опрацювання матеріалу лекції теми №2.9

4

ПК

17

18

Виконання та захист лабораторної роботи №2.4

4

ЛК

18

18

^ Підготовка до модульної контрольної роботи №2

2

МК2

18

Всього

64

Разом по дисципліні

104


^ 2.2.4.1. Домашні завдання

Домашнє завдання №1 має за мету проводити розрахунок вибору найкращого аналогово-цифрового перетворювача методом аналізу ієрархій. На першому етапі визначаються найбільш важливі елементи проблеми. В цьому випадку визначаються пріоритети елементів на рівні альтернатів, які найкращим чином відображають умови задачі. Для визначення пріоритетів показників, оцінки кожної з альтернатів по показникам та визначення найважливішої з них, використовується метод попарного порівняння.

На другому етапі іде порівняння показників кожної альтернативи.

Домашнє завдання №2 має за мету проводити вибір раціональної розрядності перетворювача. Вибір проводиться на підставі заданого значення діапазону вимірювальної величини параметра та похибки квантування.

ДЗ1 – „Вибір аналого-цифрового перетворювача методом аналізу ієрархій”.

ДЗ2 – „Вибір раціональної розрядності перетворювача”.

Для виконання кожного домашнього завдання планується 8 годин самостійної роботи.


^ 3. Навчально-методичні матеріали з дисципліни


3.1. Основна та додаткова література

основна:

Ю.М.Смирнов, Г.Н.Воробьев. Специализированные ЭВМ. -М.: Высшая школа, 1989-144с.

С.Е.Прозоров. Цифровые вычислительные системы авиационных комплексов. –К.: КИИГА, 1999-159с.

Ю.М.Кочетков. Бортовые вычислительные машины. –М.: ИА им. Н.Е.Жуковского, 1989-496с.

В.И.Матов, Ю.А.Белоусов, Г.П.Федосеев. Бортовые цифровые вычислительные машины и системы. –М.: Высш.школа, 1988-216с.

додадкова:

Справочник. Цифровые и аналоговые интегральные микросхемы. Под ред. Якубовского С.В., -М.: Радио и связь, 1989-496с.

Б.Л.Толстых, И.Л.Талых и др. Мини- и микро-ЭВМ семейства «Электроника» -М.: Радио и связь, 1987.

Лабораторные работы 1-7. Автоматизированные бортовые системы управления пилотажно-навигационных комплексов воздушных суден К., КИИГА, 1995-175с.

Лабораторные работы 8-12, Автоматические системы управления воздушных суден К., КИИГА, 1994-151с.

ГОСТ 26.001-80. Единая система стандартов приборостроения. Основные положения.

Александров А.Д., Андреев В.П., Кейн В.М. и др. Системы цифрового управления самолетом. –М.: Машиностроение. 1983-223с.

Буриченко Л.А. «Охрана труда ГА», -М.: Транспорт. 1978.

ГОСТ 12.1.009-76 «Электробезопасность. Термины и определения».



^ 3.2. Перелік навчально-методичних посібників і методичних матеріалів до ТЗН


№

п/п

Назва посібника

Кількість

1.

Плакати з сфер призначення спеціалізованих ЕОМ, сфер промислового виробництва та транспорту, сфера спеціального призначення

1-5

2.

Плакати: структурні схеми бортових цифрових обчислювальних систем, архітектура БЦОМ

2-3

3.

Плакати: організація обчислювального процесу

4-5

4.

Плакати: структурні схеми пристроїв ЦОМ

6-8

5.

Методичні вказівки до лабораторних робіт

6-8


4. рейтингова система оцінювання набутих студентом знань та вмінь


^ 4.1. Основні терміни, поняття, означення


4.1.1. Семестровий екзамен – це форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни за семестр. Складання екзамену здійснюється під час екзаменаційної сесії в комісії, яку очолює завідувач кафедри, відповідно до затвердженого в установленому порядку розкладу.

З метою забезпечення об’єктивності оцінок та прозорості контролю набутих студентами знань та вмінь, семестровий контроль здійснюється в університеті в письмовій формі або з використанням комп’ютерних інформаційних технологій. Ця норма не розповсюджується на дисципліни, викладення навчального матеріалу з яких потребує від студента переважно усних відповідей. Перелік дисциплін з усною (комбінованою) формою семестрового контролю встановлюється окремо за кожним напрямом (спеціальністю) підготовки фахівців з дозволу проректора з навчальної роботи.

^

4.2.17 При повторному складанні семестрового екзамену максимальна величина екзаменаційної рейтингової оцінки в балах, яку може отримати студент, дорівнює 10 (оцінці “добре” за національною шкалою),тобто зменшується на два бали порівняно з наведеною в табл.4.4.

4.2.18 Сума підсумкової семестрової модульної та екзаменаційної рейтингових оцінок у балах становить підсумкову семестрову рейтингову оцінку, яка перераховується в оцінки за національною шкалою та шкалою ECTS (табл. 4.5).

Відповідність підсумкових семестрових рейтингових оцінок

у балах оцінкам за національною шкалою та шкалою ECTS

Таблиця 4.5

Оцінка

в балах

Оцінка за національною шкалою

Оцінка за шкалою ECTS

Оцінка

Пояснення

90-100

Відмінно

A

Відмінно

(відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок)

82 – 89

Добре

B

Дуже добре

(вище середнього рівня з кількома помилками)

75 – 81

C

Добре

(в загальному вірне виконання з певною кількістю суттєвих помилок)

67 – 74

Задовільно

D

Задовільно

(непогано, але зі значною кількістю недоліків)

60 – 66

E

Достатньо

(виконання задовольняє мінімальним критеріям)

35 – 59

Незадовільно



FX

Незадовільно

(з можливістю повторного складання)

1 – 34

F
Незадовільно (з обов’язковим повторним курсом)

4.2.19 Студент має право не складати семестровий екзамен і отримати підсумкову семестрову рейтингову оцінку без екзамену, якщо він виконав протягом семестру всі види навчальної роботи без порушення встановлених термінів і без перескладань і отримав позитивну (за національною шкалою) підсумкову семестрову модульну рейтингову оцінку.

В інших випадках він повинен обов’язково складати семестровий екзамен.

4.2.20 Для оформлення звільнення від складання екзамену студент повинен подати письмову заяву на ім’я декана факультету (див. зразок).

4.2.21 Підсумкова семестрова рейтингова оцінка студента, який виконав протягом семестру всі види навчальної роботи без порушення встановлених термінів і без перескладань, отримав позитивну (за національною шкалою) підсумкову семестрову модульну рейтингову оцінку і вирішив не складати екзамен, дорівнює сумі підсумкової семестрової модульної рейтингової оцінки та мінімальної екзаменаційної рейтингової оцінки, встановленої для кожної категорії підсумкових семестрових модульних рейтингових оцінок (для “Відмінно” – 11 балів, для “Добре” – 9 балів, для “Задовільно” – 7 балів).

Наприклад, якщо студент має підсумкову семестрову модульну рейтингову оцінку 86 балів, що відповідає оцінці “Відмінно” за національною шкалою, то до 86 балів викладач повинен додати 11 балів. Тоді підсумкова семестрова рейтингова оцінка студента буде дорівнювати 97 балам, що відповідає оцінці “Відмінно” за національною шкалою та оцінці “А” за шкалою ECTS (табл. 4.5).
^ Зразок заяви студента про звільнення від складання семестрового екзамену



Декану ФСУ ІЕСУ

О. Кривоносенко

студента 501 гр. ФСУ

Згуровець Оксани

ЗАЯВА

У зв’язку з отриманням мною у 10 семестрі 2007-2008 навчального року позитивних підсумкових модульних рейтингових оцінок з обох модулів дисципліни “Спеціалізовані цифрові обчислювальні машини ” (39 і 47 балів відповідно) без порушення встановлених термінів і позитивної підсумкової семестрової модульної рейтингової оцінки – 86 балів (“відмінно” – за національною шкалою), прошу Вашого дозволу на звільнення мене від складання семестрового екзамену з даної дисципліни (провідний викладач – доцент Іванов І.І.) і зарахування мені підсумкової семестрової рейтингової оцінки, що дорівнює 86+11=97 балам, “відмінно” – за національною шкалою та “А” – за шкалою ECTS.

Дата Підпис


Погоджено ________________І. Іванов




4.2.22 У випадку відсутності студента на семестровому екзамені з об’єктивних причин (через хворобу тощо), проти його прізвища у колонках “Екзаменаційна рейтингова оцінка” заліково-екзаменаційної відомості робиться запис “Не з’явився”, а у колонці “Підсумкова семестрова рейтингова оцінка” – “Не атестований”.

При цьому студент вважається таким, що не має академічної заборгованості, якщо він має допуск до семестрового екзамену і не з’явився на нього з поважних причин, підтверджених документально.

В інших випадках студент вважається таким, що має академічну заборгованість.

Питання подальшого проходження студентом семестрового контролю у цих випадках вирішується в установленому порядку.

4.2.23 Перескладання позитивної підсумкової семестрової рейтингової оцінки з метою її підвищення не дозволяється.

4.2.24 Підсумкова семестрова рейтингова оцінка в балах, за національною шкалою та за шкалою ECTS заноситься до заліково-екзаменаційної відомості, навчальної картки та залікової книжки студента.

4.2.26. Підсумкова семестрова рейтингова оцінка заноситься до залікової книжки та навчальної картки студента, наприклад, так: 92/Відм./А, 87/Добре/В, 79/Добре/С, 68/Задов./D, 65/Задов./Е тощо.