Реферат: Обласна бібліотека для юнацтва ім. О. М

Управління культури і туризму облдержадміністрації

Обласна бібліотека для юнацтва ім. О. М. Бойченка


Оздоровчий табір радо зустрічає гостей

(Порадник вожатому)





Кіровоград

2009


ББК 74 200.8

О-46


Укладачі: Твердоступ Р. М, Таратута Н. С.

Відповідальна за випуск: Савенко Л. М


Оздоровчий табір радо зустрічає гостей: Порадник вожатому: Збірка/ Кіровоградська ОЮБ ім. О. М. Бойченка; упоряд. Р. Твердоступ, Н. Таратута. – Кіровоград, 2009. –50с.


Збірка містить інформацію про те, як організувати цікаве, корисне, змістовне дозвілля підлітків у літніх оздоровчих таборах, враховуючи їх вікові та психологічні особливості. Матеріали, з якими пропонуємо ознайомитися, сприятимуть розвитку творчих здібностей підлітків та молоді, формуванню у них доброзичливого ставлення, поваги до однолітків та дорослих.

Збірка розрахована на студентів, вчителів, бібліотекарів та всіх, хто працює з юнацтвом і молоддю, здійснює виховну роботу.


© Упорядкування: Твердоступ Р. М. , Таратута Н. С., 2009

© Кіровоградська обласна бібліотека для юнацтва ім. О. М. Бойченка, 2009


Вступ


Найголовніше завдання літнього табору на сьогодні – створити гуманне, середовище для зростання й розвитку дітей, підлітків та молоді.

Головною діючою особою в таборі, звичайно ж, залишається вожатий. Спрямованість на дітей, максимально повне врахування їхніх прагнень і потреб — основні принципи його роботи. Але вожатий — не пасивний передавач виховних цінностей. Він сам має бути особистістю, із власною життєвою позицією й світоглядом, і звичайно ж, повинен любити дітей. Його гаслом мають стати слова: «Кожній справі — часточку серця».

Проблем, які непокоять підлітків та молодь, накопичилося дуже багато. Всі вони гострі, складні, важливі. Існує багато думок щодо їх вирішення. І прийти до істини можна тільки під час дискусії.

Сьогодні дискусія, диспут — чи не найпопулярніші методи формування свідомості особистості. Під час їх проведення відбувається жвавий обмін думками, колективне обговорення питань, що цікавлять його учасників.

Необхідно в кожній дитині передусім побачити людину, зрозуміти, наприклад, чому вона самотня, пригнічена, невпевнена в собі або агресивна. Потрібно допомогти знайти себе...

Кожен хоче бути щасливим. Але чи кожен розуміє, в чому його щастя? Підлітки і старшокласники прагнуть зрозуміти себе та інших людей. І увесь їхній інтерес до навколишнього світу є зворотною стороною цікавості до себе. Адже й у них бувають конфлікти: хтось посварився, закохався без взаємності. Табір допомагає набувати впевненості у собі, тут підлітки стають організаторами свого життя, а значить – і свого «Я».


І. Вожатий у таборі.

Вожатий у таборі – це старший друг, порадник, довірена особа підлітка. Більше всього діти та підлітки цінують у своїх вожатих мудрість і доброту, засновану на вмінні співчувати, переживати, здатності заглибитися у світ дитини, побачити, зрозуміти сутність такої вразливої дитячої душі. В оздоровчому таборі повинні працювати романтики, ентузіасти, професійно обізнані особистості.


ІІ. Організація планування роботи в таборі.

До виїзду в оздоровчий табір вожатому необхідно розробити перспективний план — це основа для його роботи.

За основу можна взяти:

календар літніх свят;

«я» — вихователь (вожатий) у своєму дитинстві, мої очікування;

традиції оздоровчого табору;

інформація про дітей (підлітків);

очікування дітей (підлітків);

завдання оздоровчого періоду;

робота гуртків, секцій.

Пропонуємо корегувати план роботи щодня, залежно від погоди, з урахуванням інтересів відпочивальників.

Відпочиваючи у таборі, потрібно дотримуватися певних традицій та правил. Зокрема, Я поважаю закони табірного життя і обіцяю їх дотримуватися:

Не забирати чужого, але й не все своє віддавати.

Не ображатися без причини.

Самому ні до кого не чіплятися.

Грати чесно, а якщо керуєш грою — не ображати інших.

Ніколи двічі не просити. Не бути ябедою.

Ніколи не бути замазурою — таких не люблять.

Частіше посміхатись один одному.


«Хто я?»

Щоб швидко познайомитися, а головне, замислитися над тим, «Хто я?», кожен у стовпчик десять разів відповідає на це запитання, використовуючи характеристики, риси, ролі, інтереси і почуття задля опису себе, починаючи кожне речення із займенника «Я».

Після того, як кожен завершить роботу, можна прикріпити папірець у себе на грудях і прочитати, що інші написали про себе. Можна залишити папірець у себе, щоб поділитися своєю «біографією» тільки з тим, кому довіряєш. Ґрунт для спілкування вже є. Та й про іншу людину можна багато чого дізнатися, навіть, якщо вона відповідала жартома.

«Веселка»

Якщо будувати оздоровчий дім «від підлітка», то дуже важливо не епізодично, а щоденно мати уявлення про його настрій, про те, що впливає на його самопочуття.

Кожен підліток, кожен дорослий, кожен загін мають свої картки, в яких щовечора фіксують настрій, що переважав сьогодні, через колір (модифікація відомого тесту професора Макса Люшера): червоний — захоплений, жовтогарячий — радісний, жовтий — спокійний, зелений — урівноважений, синій — сумний, фіолетовий — тривожний, чорний — сумний. Але головне — не колір, настрій, а те, що вплинуло на нього, наскільки цей вплив стійкий.

Що може вплинути на настрій:

1. Стан здоров'я.

2. Дуже особисте.

3. Погода.

4. Події в закладі.

5. Події в загоні.

6. Майстерня, гурток.

7. Спільна колективна справа.

8. Взаємини з однолітками.

9. Взаємини з дорослими.

10. Успіхи (невдачі).

11. Не було нічого нового.

12. Не було свободи й розкутості.

13. Просто стомився.

14. Скучив за домівкою.

15. Невдоволений собою.

16. Мені тут цікаво.

17. Будь-чого навчився, пізнав нове.

18. Походи, спорт.

19. Добре (погано) годують.

20. Що ще?

Технологія нескладна. День відзначають спочатку кольором. А на кольорі ставлять цифру (одну або кілька) — означення причин, що вплинули на настрій. Вожатий, вихователь або представник психологічної служби переносить дані до загальної картки загону, а згодом – до аналізу дня. Це і є картина настрою усіх дітей.(модифікація тесту М. Люшера)

^ Тематична зміна

«Молодь обирає здоров'я»

(за програмою «Рівний — рівному»)

^ День перший

День заїзду

День другий

День знайомств Презентація програми

«Рівний — рівному». Вступне заняття

^ День третій

Відкриття зміни

Тренінгове заняття

«Я + інші»

День четвертий

Тренінгове заняття «Спілкування — це класно!». Творча презентація міні-груп

^ День п'ятий

Тренінгове заняття «Вчимося розуміти та поважати інших»

День шостий

Тренінгове заняття «Як спілкуватися із користю для себе». Конкурс

^ День сьомий

Тренінгове заняття «Здоров'я та здоровий спосіб життя». Змагання «Здоров'я — це сила»

День восьмий

Тренінгове заняття «Причини та наслідки вживання наркотичних речовин»

^ День дев'ятий

Тренінгове заняття «Визнач свою позицію». Конкурс плакатів «Здоров'я — це молодість»

День десятий

Тренінгове заняття «Як діяти в ситуації ризику»

^ День одинадцятий

Тренінгове заняття «Стать та статеві стосунки»

День дванадцятий

Тренінгове заняття

«ВІЛ-інфекція». Конкурс літературно-художніх міні-вистав «Молодь обирає здоров'я»

^ День тринадцятий

Тренінгове заняття «Ін-

фекції, що передаються

статевим шляхом». Програма «У гості до дівчат»

^ День чотирнадцятий

Тренінгове заняття «Ризикована поведінка та формування відповідальності за свої вчинки

День п'ятнадцятий

Тренінгове заняття «Підлітки мають знати свої права». Програма

«У гості до хлопців»

^ День шістнадцятий

Тренінгове заняття «Права підлітків на охорону здоров'я. Твоя відповідальність»

День сімнадцятий

Закриття зміни. Заключне заняття. Виставка «Найкраща аплікація»

^ День вісімнадцятий

Від'їзд дітей


ІІІ. Що новенького пишуть?


Газета в оздоровчому таборі

Газета — особлива форма періодичного видання, що може містити інформацію про важливу подію в житті загону: заклик до вирішення актуального питання, привітання з Днем народження, публікація творів дітей, привітання переможців. У такій газеті кожен відпочивальник може виявити свої таланти - стати автором статті, оформлювачем, дизайнером, художником.

Які теми можуть стати ключовими в газеті?

Дозвольте представитися!

Привітайте мене!

А якщо уявити...

Хочу сказати...

Мої ідеї.




Сьогодні вранці...

Творчість мешканців табору (вихованців та дорослих).

Відповіді на непоставлені запитання.

Хто може випускати газету?

кожна дитина з колективу;

увесь загін;

окрема група;

черговий колектив;

вихователі (вожаті);

Як часто можна випускати газету в оздоровчому таборі?

щодня, якщо вона складається із запитань-відповідей;

після проведеного заходу, якщо підбиваються підсумки і вітають переможців;

у період організації творчої справи, для створення атмосфери успіху;

один раз — для постійної інформації, якщо така є (емблема загону, девіз, список загону, представлення вихователів).

Для стимулювання роботи авторського колективу слід називати всіх авторів, за винятком тих, хто сам побажав залишитися невідомим.


ІV. Форми та методи роботи.


Ігрова програма «День варення».

Ігрова програма «Колесо історії».

Ігрова програма «Хто до чого здатний».

Концерт «Маскарад квітів».

Конкурс «Олімпійські ігри».

Спортивне змагання «Поле чудес».

Гра «Лицарський турнір ввічливості».

Усний журнал «Сто до одного».

Вікторина «Щасливий випадок».

Гра «Відгадай мелодію».

Гра «Вулиця Сезам».

Ігрова програма «Шпигунські пристрасті».

Ігрова програма: брейн-ринг «Привіт, літо!».

Ведення альбому-літопису загону: «Мій загін», «Спасибі, таборе».

Вечір «Сімейний портрет» (презентація загону).

Вечір у клубі детективів.

Вечір моди «Від кутюр».

Вікторина «Три мудреці».

Випуск газети «На пам'ять про літо...».

Виставка «Гілля й коріння» (лісова скульптура).

Дівочий конкурс «Кришталевий черевичок».


День Івана Купала «Народне гуляння».

День молоді «Танцювальний рай».

День Нептуна.

День гумору «Гуморина».

Детектив-шоу «В гостях у Шерлока Холмса».

Гра «Знайди за знаками».

Гра на місцевості «Острів скарбів».

Інтелектуальне казино «Що? Де? Коли?».

Конкурс «Музичний зорепад».

Конкурс «Пляжний перукар».

Конкурс рекламних відеокліпів.

Конкурс стінгазет.

Концертна програма «Алло, ми шукаємо таланти!».

Концертна програма «Вечірня зірка».

Концертна програма «Добраніч, країно!».

Концерт-вітання «А в нас у дворі...».

Хлопчачий конкурс «Джентльмен-шоу».

Поетична свіча.

Свято юних рибалок.

Подорож до країни Уяви (герб, прапор, гімн, карта, столиця, визначні міста й місця, жителі, мова, рослини і тварині, звичаї і звички, пісні й танці).

Збір «Розкажи мені про мене» (підлітки пишуть, вожатий зачитує).

Збір-фантазія «20 років потому» (зустріч загону через 20 років).

Збір-розмова «Адресами обміняємося з друзями».

Фестиваль легенд.

Чемпіонат із бадмінтону.

Чемпіонат із баскетболу.

Чемпіонат із волейболу.

Чемпіонат із футболу.

Шаховий турнір.

Шоу-конкурс «Будинок моделей «Гармонія».

Шоу-програма «Суперкозак».

Естафета «Розумні плюс сильні».

^ Якщо надворі дощ

Операція «Подорож книжковими полицями» (відвідування бібліотеки).

Гра «Фанти» або «Я садівником народився».

Посиденьки за чаєм із жартами, байками.

Відкриття клубу інтелектуальних ігор.

Програма психологічних тестів.

Година настільних ігор (шашки, шахи, морський бій).

Виставка вітражів (малюнки на склі).

Конкурс на найвеселіший лист «А в нас іде дощ».

Операція «Мій будинок — моя фортеця».


Пропонуємо вожатому провести такі проблемні дискусії:

«Бути чи здаватися?».

«Секрети привабливості».

«Зрозуміти себе».


Орієнтовні запитання для обговорення

- Які якості ви найбільше цінуєте в людях?

- У чому проявляється чуйність, доброзичливість людини?

- Чому людина має бути доброю?

- Які, на вашу думку, очі в байдужості?

- Що означають слова Д. Голсуорсі: «Повага до людей є повагою до самого себе?»

- Як ви розумієте вирази:

«Дбаючи про щастя інших, ми знаходимо своє особисте». (М. Горький.)

«Що ти сховав, те — загубив, Що ти віддав, те — твоє». (Платон.)

- У чому і як виявляється єдність добра і краси людини? Ваше ставлення до висловлювання Ф. Достоєвського: «Краса врятує світ».

- Сучасний герой. Який він? Хто ваш герой?

Адже, оберігаючи, культивуючи в людині почуття особистої гідності, ми тим самим привчаємо її поважати гідність іншої людини, представника іншої національності. Привчаємо до того, що проходити повз чужу біду — негідно. Це неповага, передусім, до себе. Вожатий повинен пам'ятати: добро виховується тільки добром, людяність — людяністю, чуйність — чуйністю.

Нелегко знайти людину, яка б не мала чи не хотіла б мати друзів. Серед підлітків потяг до дружби є особливо важливим. Іноді діти привозять із собою в табір небажання та невміння спілкуватися. Як швидко перезнайомити всіх дітей у загоні, допомогти їм знайти справжніх друзів, іноді, на довгі роки? Пропонуємо провести диспут — «Ти і твої товариші»,«Як знаходити друзів?».


^ Орієнтовні запитання:

— Як ви вважаєте, що саме людина шукає в друзях?

— Які моральні якості ви найбільше цінуєте в другові?

— Чим відрізняються дружба і товаришування?

— Чому кажуть: «Скажи, хто твій друг, і я скажу, хто ти?»

— Які вчинки зміцнюють дружбу, а які – руйнують?

— Чи прагнете ви, щоб ваш друг був розумнішим, більш культурним, сильнішим? Які ваші дії?

— У чому, на вашу думку, джерела самотності?

Діти можуть самі підібрати прислів'я про дружбу й товаришування, проілюструвати їх подіями з реального життя, пригадати епізод, який їх схвилював.

Життя людини неможливе без знання історичної спадщини її предків. Збереження дітьми та молоддю народних традицій, системи знань з фольклору, етнографії, запобігає історичному безпам'ятству, бездуховності, моральному падінню, сприяє залученню до світової загальнолюдської культури через рідну культуру, мову. Доброю ознакою нашого часу є повернення із забуття й напівзабуття імен літераторів і митців, які вирізняються глибиною таланту, чия творчість сповнена високої духовності, щирої любові до свого народу.

Можна провести наступні свята:

«Чи знаєш ти свій край?»;

Вікторина «Хто ми? Чиї сини? Яких батьків?»;

Дискусія-концерт за участю фольклорних колективів, народних майстрів

«І чужому научайтесь, і свого не цурайтесь...»;

«Українські вечорниці»;

«Пісенні скарби рідного краю»;

Літературно-музична вітальня «Скарби бабусиної скриньки»;

Фольклорне свято.


Загонові вогники, сценарії, ігрові програми, спортивні свята


Організація загонових вогників

Дуже важливо, щоб із перших днів перебування в таборі вогник був не формальним місцем, що нагадує класні збори, а місцем задушевних розмов, пісень, веселих історій та іронічного жарту. Кожен етап становлення колективу має свої особливості, пов'язані з динамікою спільної діяльності. Тому вогники, що організовуються на кожному з етапів, мають свої організуючі та виховні функції.

Вогники організаційного періоду.

Їх завдання — виховувати у підлітків потребу в спілкуванні, у спільній діяльності.

Вожатий розповідає про історію табору (розповідь повинна бути невимушеною, неформальною, добре, якщо в ній будуть якісь спогади, жарти, історії про природні та географічні, історичні особливості місця розташування табору), співає пісні. Якщо в загоні старших підлітків є діти, які вміють грати на гітарі або знають гарні пісні, то гітара та право заспіву передаються по колу (добре, коли пісня виникає сама собою, наприклад, якісь пісні вожатий може заспівати, виходячи з контексту спільної розмови).

У вожатого повинно бути багато заготовок для вечірнього вогника. Сюжети вогника варіюються в залежності від загального настрою та розмови. Найголовніше — розбудити в дітях потребу до невимушеного спілкування. Пропонуємо уже з перших днів вводити правила проведення вогника:

Якщо хочеш щось сказати, не викрикуй з місця, а дочекайся паузи та підніми руку чи попроси слово.

Учися слухати уважно, дай висловитися іншому, не перебивай.

Критикуй, щоб допомагати, радити.

Критика повинна бути конструктивною: критикуєш — пропонуй.

Правило вільного мікрофона: нікого не можна змушувати виступити на вогниках або заборонити комусь говорити.

На вогнику говорять відверто про те, що думають і про те, що хвилює.

Бережи час, дай можливість висловитися іншому.

Говори не про себе, а про справу: не займайся саморекламою.

У деяких ситуаціях доводиться вводити правила у відкритому порядку,

тобто пропонувати їх до обговорення. При цьому досвідчений вожатий робить посилання: правила створено підлітками та дітьми з минулих змін, які просили передати свій досвід і протягом зміни ви можете внести виправлення. Дуже важливо, щоб кожен зміг висловитися. Із перших днів діти повинні не оцінювати роботу іншого (дорослих, іншого колективу), а говорити про те, що, на їхню думку, варто було б змінити та що вони конкретно пропонують.

Перші вогники можуть різнитися за формою організації. Так, можна запропонувати розмову «Лист додому», «Телефонна розмова», розповідь-естафету «Що було б, якби ви із сьогоднішнього дня перенеслися в завтрашній». Такі форми дозволяють знімати оцінююче та споживче ставлення до тих, хто поряд, зосереджувати увагу на власних можливостях.

Сьогодні дуже поширеною формою в організаційний період став тематичний вогник «Розкажи мені про себе». Але цей тематичний вогник повинен проводитися тільки після того, коли в дітей за перші два-три дні сформувалася стійка потреба у вечірньому спілкуванні.

^ Схема проведення вогника. Вступне слово ведучого (один із вожатих загону), в якому він у невимушеній формі говорить про початок зміни «Ми раді вас бачити», «Ми раді знову зустрітися», про завдання та традиції вогника «Розкажи мені про себе». За традицією кожен розповідає про себе — про те, чим він любить займатися, які люди йому подобаються, чого він чекає від цієї зміни. Оскільки всі ми члени одного загону, то сьогодні повинен висловитися кожен: черговості нашої розмови будемо дотримуватися за допомогою символу — пера, м’яча, вугілля від багаття, яке розпалював загін у минулому році (важливо, щоб предмет був не занадто яскравим чи незвичайним, не відволікав уваги).

Розмову продовжує другий вожатий: розповідаючи про себе, він дає схему розповіді (ім'я, чим займається, хобі, про людей і про відносини між ними), потім передає символ за годинниковою стрілкою, і розповідь продовжує вже дитина, далі розповіді дітей ідуть по колу.

Приблизно через кожні 15-20 хвилин вожатий пропонує паузи, щоб розмова не була монотонною, — це вечірні пісні, вірші та розповіді дітей із минулих змін. Щоб діти не засиділися на одному місці, можна запропонувати в середині вогника ввести якийсь сюжет з рухами, але такими, котрі не порушували б спільного настрою на вечірньому вогнику. Завершується вогник словами вожатого, у яких він висловлює надію, малює оптимістичну перспективу цієї зміни та піснею.

Вогники в основний період

Важливо, щоб збір на вогник завжди був неформальним. Так, у своїй роботі важливо використовувати опосередковані форми збору: вожатий на місці проведення вогників починає якусь розмову з дітьми (тема може бути незвичайною — про кольоропсихологію, вірші, легенди, випадки, кіногероя або книгу, пригоди — усе це може стати темою розповіді, що переходить у бесіду), або з невеликою групою співає пісні.

Не обов'язково, щоб в основний період постійно були присутні такі символи вогника, як свічка або багаття, їх необхідно берегти для особливих випадків.

Невимушена розмова повинна перейти у спільну бесіду. Вожатий, використовуючи паузи, звертає увагу на тих, хто зібрався, та персонально звертається до когось, щоб запросили інших.

Дуже важливо вміти знайти плавний перехід від розповіді та пісні до аналізу дня. Стандартні та формальні форми організації вечірнього спілкування дуже часто викликають у підлітків зневагу.

Вогник-аналіз справи

Завдання — навчити підлітків та дітей бачити причини успіхів і невдач в організації якоїсь справи, прищепити навички аналізу спільної діяльності. Схема аналізу, висловлення ставлення до справи (фіксація емоцій); обговорення мети і завдань справи, ступеня їх досягнення; якість підготовки до справи; якість співорганізації; якщо щось не вийшло — причини цього; пропозиції з приводу того, як виправити ситуацію на краще. Дуже важливо, щоб вожатий не займав у розмові активної позиції, а був просто її учасником. Проте він опосередковано керує розмовою через запитання.

Обов'язково потрібно підбивати підсумки. Якщо на перших вогниках аналіз може зробити вожатий, то в подальшому, це краще робити лідеру або відповідальному за справу.

Тематичний вогник

Завдання — організація розмови на актуальну для загону тему. Як правило, вогник сприяє самопізнанню особистості, її духовному розвитку. Для таких вогників важливо використовувати незвичайні умови. Досвідчені вожаті проводять 2-3 тематичних вогники за зміну.

Зразки тематик:

1. Мої улюблені рядки (поетичний твір).

2. Музика навколо нас (музичний твір).

3. З піснею по життю (вечір авторської пісні).

4. Біла ворона (вогник із елементами диспуту) та ін.

Тематичний вогник є справою загону, до нього готуються завчасно. Педагоги пропонують тему і запрошують кожного підготуватися до спільної розмови, ініціативним групам пропонується підготувати окремі сюжети вогника.

Підсумкові вогники

«Розкажи мені про мене».

Завдання — підбити підсумки життя загону, як загін вплинув на кожного члена колективу. Цей вогник є дуже важливим у формуванні самопізнання та самооцінки. Схема проведення вогника звичайна, але тепер говорить не той, хто тримає символ кола, а той, про кого говорять члени дитячого колективу.

«Живий вогонь». Усі збираються біля багаття (по колу), в руках у кожного учасника вогника свічка. Кожен говорить, передаючи естафету запаленим від багаття вогнем свічки. До закінчення розмови у всіх учасників вогника запалені свічки. Це не тільки красиво, а й символічно. У кожного з'явилися нові друзі, ідеї для реалізації в майбутньому. Завершити таку розмову можна незвичайною спільною дією: розставити свічки в сутінках на великій галявині, змайструвати та відправити у плавання кораблики із запаленими свічками (романтичне


завершення зміни краще підходить старшим підліткам) або влаштувати імпровізований концерт (веселе завершення зміни—для молодших підлітків).


^ Відкриття табірної зміни


Сценарій свята

Звучить космічна мелодія. Гасне світло на сцені, вмикається прожектор, спрямований на дзеркальну кулю. Створюється ілюзія зоряного неба, пролітає зореліт. На сцену спрямовується світло ще одного світлового променя й освітлює чарівника.

Чарівник.

І хвилинки я не спав,

Всю ніч зорі рахував.

І от зіроньки мої

Привели мене сюди.

Повідомили вони:

Будемо на святі ми.

Зореліт сюди летів,

Мене на крильце підхопив.

Ось тепер тут з вами я,

Я і вся моя сім'я.

^ Зірки «гаснуть».

Що таке, куди ви всі?

Розлетілись?.. Як? Куди?

Підкоріться враз мені!

Тут один не справлюсь я.

Помічниця де моя?

Раз, два, три!

Помічнице! Йди сюди!

Фея.

Галасувати так не треба.

Я лечу вже швидко з неба.

Що тут, скажіть, у вас таке?

Навіщо кликали мене?

Хлопчик.

У нас сьогодні відкриття

Табірної зміни.

То веселе життя

Починаємо нині.

Дівчинка.

Та не знаємо всі ми,

Як свято почати.

І тому вас просимо

Нам допомагати.

Фея.

Ану, друзі, не тікайте,

Швидко в коло всі ставайте —

Свято наше починайте!

^ Всі діти стають у коло і танцюють «Вальс дружби».

Чарівник.

А щоб було веселіше,

Заспіваймо всі разом,

Дружніше.

Табору пісня

Хай лине гучніше.

^ Виконується пісня табору.

Ведучий.

Ми сьогодні працювали,

Концерт гарний готували.

Друзі, ви не зволікайте!

Загони, виступ починайте!

^ Усі загони пропонують 5-6 номерів художньої самодіяльності.

Спортивні заходи.


«Ой на Івана, та на Купала»

Тематичний день

Мета: допомогти дітям ознайомитися з традиціями, обрядами українського народу, відчути й усвідомити причетність до роду з глибоким корінням.

План тематичного дня:

1. Свято «Ой на Івана, та на Купала».

2. Конкурс Марен.

3. Купальські розваги.

Дійові особи:

Диктор

Іванко

Ганнуся

Купайлиця

Парубки, дівчата

Мавка

Лісовик

Водяник

Відьма

Пустинник

Хід свята

(Звучать українські народні пісні. Кілька разів звучить голос диктора в записі.)

Голос диктора: Просимо, друзі, завітайте до нас. Гостем будете у громаді, всім вам люди будуть раді. Поспішайте сюди, старі та молоді, і віддайте хвалу чистій воді! Не забудьте нарвати букет квітів живих, ще й віночок сплести та на воду пустити.

(Дівчата і парубки в українських костюмах. Знову голос диктора розпочинає свято.)

Голос диктора: Увага! Увага! Розпочинаємо свято «Ой на Івана, та на Купала». (Виходять ведучі в українських костюмах (Іванко і Ганнуся).

Іванко: Друзі шановні!

Ганнуся: Гості бажані!

Разом: Просимо сідати отут, на поляні.

Іванко: Свято краси, свято юності та кохання!

Ганнуся: Свято води, вогню та купання.

Разом: Дозвольте відкрити! В цей радісний час зі святом Купала вітаємо вас!

(На фоні української народної мелодії на водоймі рухаються два човни. На першому — парубки та дівчата везуть ляльку Марену і велику солом'яну ляльку Купало. На другому — Купайлиця — ставна дівчина в українському вбранні, з вінком, у супроводі Лісовика та Мавки. Марену встановлюють на передбачене місце.)

Купайлиця: Гей на Івана, гей на Купала,

Діди та бабусі щастя шукали,

Щастя шукали, Бога благали

Та споконвіку щастя не мали.

Ой та на Івана, ой та на Купала,

Котилася моя зірка та із неба впала,

Та упала в річку, та й заклекотіла —

Видно, моя зірка гаснуть не хотіла.

(Хор виконує пісню «Ой на Івана, та на Купала».)

Купайлиця: Вже так повелося ще здавна в народі:

Порядок щоб був на воді, в хороводі,

Князів урочисто нам треба обрати

Й господарями свята їх нині назвати.

На трон урочисто їх слід посадити

І все керівництво їм тут доручити.

Чи згода? Кого ж оберемо на князя й княжну?

Парубок 1: Мені дайте слово, я першим почну.

Хочеться, друзі, князями назвати

Таких, що окрасою будуть на святі.

Князем хай буде ваш Лісовик.

А княжною — Мавка.

Усі: Нашим князям слава!

Мавка: Мене змалку люблять усі дерева

І розуміє бузиновий пан,

Тому верба, від крапель кришталева,

Мені сказала: «Здрастуй!» крізь туман.

Тому ліси чекають мене знову, На щит піднявши сонце та зорю, і я їх люблю, я знаю їхню мову... 

Лісовик: Заходить сонце за лаштунки лісу, Тополя поклонилась вдалині...

Вечірній обрій опустив завісу, Космічний цирк запалює вогні. Кружляють Риби і сузір'я Лева, Мигтить і сяє вічна карусель.

Мавка: Шановні та любі всі хлопці й дівчата, дозвольте вас щиро зі святом привітати. Бажаю вам усім від душі веселитись, співати, танцювати і ні в чім не журитись.

Лісовик: Хай пісня лірична, прекрасна, весела летить, звеселяє міста і оселі. Нехай же дзвенять пісні й хороводи, хай щастя буде у серці народу. (Купайлиця, Мавка, Лісовик, парубки, дівчата ведуть хоровод навколо Марени. Після цього починається масовий танець з віночками біля стовпа. Проводиться народна гра.)

Лісовик: Тепер моє слово до вас, молоді, і вінок вгорі висить. Треба його зняти, людям показати. Ану, хто ж з вас гожий, вінок зняти може?

(Парубки змагаються. Хтось один знімає вінок зі стовпа.)

Мавка: На свято прибули таланти яскраві, усім обдаровані. Тож, друзі, концерт ми почнемо на поляні, його нам покажуть митці-молодці.

(Виконується кілька номерів художньої самодіяльності.)

Лісовик: Та й танці в них гарні. Бадьорі. А зараз нам, друзі, на цьому помості концерт свій покажуть наші любі гості.

(Виконується кілька художніх номерів. У кульмінаційний момент останнього номера на учасників свята раптом ллє дощ. Водяник поливає їх зі шланга пожежної машини, замаскованої в кущах (можна придумати щось інше), персонажі здіймають галас.)

Купайлиця: Водянику, Водянику, Дам тобі медяника, покажися з води хоч на півбороди, не давай нам дощу, бо на свято не пущу.

(Водяник і Русалка випливають на човні. Разом із ними свита.)

Парубок 1: Русалка, русалочка пливе!

Парубок 2: Хто ж вона? Чи не хорольська дівчина яка?

Дівчина: Та дивіться, то ж наша, вишняківська...

Водяник: Добрий вечір, дорогенький князю Лісовику і княжно, Мавко-Природо. Добрий вечір, парубки й дівчата! Вітаю вас із купальським святом. Співайте, розважайтеся так, як у пісні крилатій, і в праці будьте завзяті. (Водяник, Русалка, Лісовик, Мавка парами організовують танок. Раптом гул, ляскіт, тріск. Із кущів ідуть Відьма, Пустинник. У руках Пустинника велике стебло сухої трави. Відьма б’є в мідні тарілки.)

Відьма та Пустинник: Смерть усім травам, усім деревам, квіточкам (З рази).

Відьма: Ну, що ви всі на мене дивитеся? Відьма я, найсправжнісінька відьма! Я ненавиджу все живе та прекрасне. Смерть усім травам, усім деревам, квіточкам.

Пустинник: А я Пустинник! Найжорстокіший! Найсуворіший! Коли я дізнався, що кожна людина народжується з добрим серцем, я вирвав його з грудей, бо вирішив стати великим і нещадним. Спочатку я став убивати жаб, потім пташок, кішок, собак, винищувати все живе в повітрі, на суші та воді. Смерть усім пташкам, усім деревам, квіточкам! Відьмо, слухай мою команду! До страти травинки приготуватись! (Гримлять барабани.)

Усі персонажі: Стійте! Що ви робите? Які ви злі, жорстокі, страхітливі! Ану, хлопці! В'яжіть його! (Парубки зв'язують їх.)


Водяник: Іди на дно,

Не смій мені зринати!

Щоб урок був усім сьогодні,

Щоб ніхто не смів природи руйнувати.

(Усі персонажі повторюють його слова.)

Лісовик: Я, Лісовик, даю усім команду: Все віджиле, старе в багаття зложити, Щоб вживалось нове, щоб щасливо нам жити! Відправимо Купала до своєї стихії — вогню, хай зійде нам ясним Сонечком і зігріває землю, а Марену до свого володіння — води, хай напоїть землю чистою водою. (Парубки з лялькою Купала йдуть до стовпа, розкладають багаття, спалюють її)

Парубок 1: А тепер, друзі, настав час і Марену топити!

(Парубки та дівчата кидають ляльку Марену у воду).

Дівчата, взявшись за руки, співають:

Чогось мені сумно, Чогось мені дивно, Що мого милого Сьогодні не видно. Вийду я до річки, Стану на місточок. Пущу я на воду Красивий віночок. Нехай мій віночок пливе, Не спиняє, Мені молоденькій Той сум розганяє.

(Дівчата запалюють свічки на віночках і пускають на воду, продовжуючи співати)

Ой на Івана, ой на Купала Красна дівчина зілля копала, Квіти збирала, віночки плела. Далі водою їх пускала. Пливи, віночку, по синій хвилі. Пливи, віночку, де живе милий!.

Мавка: Вовік того не забувайте, Що давниною поросло. І лиш до сонця повертайте Землі красивеє чоло.

Купайлиця: Вона єдина вас зігріє, навчить і розуму, й добра, щоб ваша сповнювалась мрія, щоб ваша квітнула пора!

Парубок 2: Батьківщино моя!

Зелений саде, промінням повитий!

Ти уся в передзвоні,

У ніжному трепеті віт.

Тобі силу та розум

Несуть твої сонячні діти,

Щоб ти квітнула квітом

Не сотні, а тисячі літ!

(Продовжується концерт. Після цього усі йдуть до багаття, водять хороводи, співають. Проводять народні забави, скачуть через багаття або кропиву, звучить пісня «І в вас, і в нас хай буде гаразд».)


^ Конкурс Марен

Від кожного загону на конкурс виставляється лялька Марена, виготовлена із сухої трави, прикрашена на розсуд дітей квітами, кольоровими стрічками. До виготовлення Марени залучаються всі діти із загону. Результатом конкурсу є присудження звань «Найвеселіша Марена», «Найгарніша Марена», «Найсучасніша Марена» тощо.


^ Купальські розваги

Діти та вожаті заздалегідь готують велике вогнище. Діти старшого та середнього шкільного віку перестрибують через багаття, виконуючи традиційний купальський обряд. Діти молодшого шкільного віку стрибають через купу кропиви.

^ Вожатим під час організації свята варто звернути особливу вагу на техніку безпеки. Не залишати дітей без догляду, стежити за багаттям!!!


Буваличі


Ігрова програма з музичним забарвленням

Ведуча. Добрий день, шановне товариство! Я рада вітати вас на ігровій програмі «Буваличі». Старі люди розповідали дітям про цю казкову державу, де з подорожніми трапляються різні пригоди. Чи бажаєте ви потрапити до Буваличів? Якщо так, то вирушаймо!

Наші учасники поділені на дві команди. Ліворуч від мене – команда «Барвінок», а праворуч — «Веселуни». Звичайно, переможе та команда, яка під час подорожі буде найбільш спритна та найкмітливіша. Для того, щоб подорож здійснилась і була приємною, у нас є чарівна скринька. Речі в ній допоможуть потрапити в різні куточки країни Буваличі та в різні історичні періоди.

Отже, увага! Відкриваю чарівну скриньку. (Ведуча виймає булаву та козацьку шапку. Починають грати козацькі марші.)

Ведуча: Шановне товариство! Вам необхідно відгадати, кому належать ці речі та куди ми з вами потрапили. (Діти відповідають.)

Ведуча. Так, ми у козаків, а тепер і самі перетворимося на цих славетних і сильних мужів. Нам потрібні учасники козацьких забав. Право грати має той, хто правильно відповість на запитання.

Запитання до команди «Барвінок»: що означає слово «козак»? Що означає слово «булава»?

(Діти відповідають.)

Ведуча: Найпершою дорогоцінною річчю для козаків була булава. Вона належить до стародавньої ударної зброї. Поступово булава перетворилася на ознаку влади. То не козак, що не думав стати отаманом. Деякі з них справді ставали авторитетними ватажками. Вручаючи козакові булаву, товариші казали: «До голови треба булави». Булава у козаків символізувала гетьманство, вручалася кошовим.

Запитання до команди «Веселуни»: коли існувала Запорізька Січ? Яких гетьманів ви знаєте? Назвіть твори про козаків та їх авторів. Де мешкали козаки в нашій місцевості?

(Ведуча, за потреби, доповнює та уточнює інформацію.)

Ведуча: Вітаємо козаків команд «Барвінок» і «Веселуни». Для запорізьких козаків ігри та забави були, насамперед, загартуванням тіла та душі, підготовкою до військових походів, змаганням на силу та спритність. Січовики нерідко проводили змагання з веслування впоперек Дніпра.


^ К