Реферат: Звіт про участь Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї Ради Європи у Другій частині сесії парє 2006 року

ЗВІТ

про участь Постійної делегації Верховної Ради України

у Парламентській асамблеї Ради Європи

у Другій частині сесії ПАРЄ 2006 року

(10-13 квітня 2006 року)


10-13 квітня 2006 року в м.Страсбург (Французька Республіка) відбулася Друга частина чергової щорічної сесії ПАРЄ, в роботі якої взяли участь члени Постійної делегації Верховної Ради України у ПАРЄ, народні депутати України Б.І.Олійник (Голова делегації), А.В.Раханський (заступник Голови делегації), О.Ф.Бондаренко, М.В.Гладій, О.М.Карпов, О.Д.Климпуш, Ю.І.Костенко, Б.І.Костинюк, В.В.Рибак.

Забезпечував їхню роботу секретаріат Постійної делегації у складі заступника Керівника Управління забезпечення міжпарламентських зв’язків Апарату Верховної Ради України А.С.Корнійчука, заступника завідуючого відділом Б.О.Криловецького та консультанта зазначеного Управління П.А.Матюші.

Асамблея, згідно із затвердженим порядком роботи сесії, розглянула такі питання: “Про поточну діяльність Бюро та Постійного комітету ПАРЄ”, „Місце рідної мови в шкільному навчанні”, „Бідність та боротьба з корупцією в державах-членах Ради Європи”, „Стосунки між Радою Європи та Європейським Союзом”, „Ситуація на Близькому Сході”, „Соціальна реінтеграція ув’язнених”, “Права людини військовослужбовців”, “Припинення торгівлі жінками перед Чемпіонатом світу з футболу” (за процедурою термінового обговорення), „Боротьба проти відродження нацистської ідеології”, „Меморандум про взаєморозуміння між Радою Європи та Європейським Союзом”, “РЄ та Агентство ЄС з прав людини”, “Білорусь після президентських виборів 19 березня 2006 року” (за процедурою термінового обговорення), “Біженці та переміщені особи у Вірменії, Азербайджані та Грузії”.

Перед парламентаріями виступили такі високопосадовці: Комісар РЄ з прав людини Т.Хаммерберг, Прем'єр-міністр Люксембурга Ж.-К.Юнкер, Прем’єр-міністр Румунії – країни, що головує в Комітеті міністрів Ради Європи, – К.Попеску-Терічану, Генеральний секретар РЄ Т.Девіс, Федеральний канцлер Австрії, Президент Ради Європейського Союзу В.Шуссель, Президент Європейської комісії Х.М.Баррозо, Міністр закордонних справ Румунії, Голова Комітету міністрів РЄ М.-Р.Унгуряну, Прем’єр-міністр „колишньої югославської республіки Македонія” В.Бучковський, Голова Комітету у закордонних справах Європарламенту Е.Брок.

Відкриваючи засідання Асамблеї, Президент ПАРЄ Р.в.д.Лінден закликав Комітет міністрів РЄ активно залучати Асамблею до процесу прийняття рішень щодо співробітництва Ради Європи з Європейським Союзом. Він із жалем відзначив, що під час нещодавніх президентських виборів в Білорусі були порушені основоположні права людини, зокрема, громадяни Республіки не змогли вільно висловити свою волю, а проти опозиційних сил були вжиті репресивні заходи. Втім, як зазначив Р.в.д.Лінден, слід відмовитись від політики ізоляції країни і наполегливо розвивати контакти з білоруською владою. У цьому зв'язку, на його погляд, позитивним кроком має стати створення Бюро інформації РЄ в Мінську.

Президент Асамблеї привітав Україну з проведенням справедливих та вільних парламентських виборів 26 березня ц.р., що, на його думку, засвідчило незворотність демократичного розвитку країни. Також він назвав пріоритетним завданням Асамблеї розбудову міжрелігійного та міжкультурного діалогів і поінформував парламентаріїв про підготовку в профільних комітетах доповідей стосовно "данських карикатур" та таємних центрів незаконного ув'язнення в Європі.

Парламентарії заслухали доповідь про поточну діяльність Бюро та Постійного комітету ПАРЄ, з якою виступив І.Івановський, член делегації "колишньої югославської республіки Македонія". Він, серед іншого, відзначив "прорив", який здійснила Україна, забезпечивши проведення демократичних, чесних і вільних парламентських виборів із дотриманням основних громадянських прав і свобод. Доповідач повідомив про стан врегулювання Нагірно-Карабахського конфлікту, результати президентських виборів в Білорусі та парламентських виборів в Палестині, співробітництво Організації з Парламентом Казахстану тощо.

В рамках обговорення зазначеної доповіді перед Асамблеєю виступила пані Р.Вольвенд (Ліхтенштейн), яка очолювала Місію ПАРЄ із спостереження за парламентськими виборами в Україні. Вона, загалом, дала позитивну оцінку підготовці до плебісциту та його перебігу, відзначила відповідність виборів основоположним принципам Ради Європи, вільний та прозорий характер волевиявлення, взаєморозуміння між владою і громадянами, відсутність тиску на останніх. Р.Вольвенд також вказала на перешкоди технічного характеру, які, проте, не мали істотного впливу на результати виборів.

Також перед парламентаріями виступив Комісар РЄ з прав людини Т.Хаммерберг, який поінформував про основні напрямки своєї діяльності: забезпечення імплементації документів із захисту прав людини, сприяння зміцненню механізмів дотримання прав людини, зокрема: вдосконалення інституту омбудсмена, судової та правоохоронної систем в країнах-членах, збільшення фінансування роботи Комісії із прав людини, розбудова незалежних ЗМІ та неурядових організацій тощо. Він зазначив, що Комісар має бути неупередженим, обережним й уважним з отриманою інформацією, готовим до критики на свою адресу, аби визначити вірний напрямок свого руху. На думку Т.Хаммерберга, очолювана ним Комісія має активно співпрацювати та координувати свою роботу з міжнародними організаціями.

Під час дебатів щодо діяльності Бюро та Постійного комітету парламентарії, серед іншого, схвально оцінили вибори в Україні. Так, пані Х.Северінсен (Данія), пані С.Херскайнен (Фінляндія), Т.Івінський (Польща), М.Хенкок (Великобританія) та ін. відзначили істотні зміни, які відбулися в Україні порівняно з минулими виборчими кампаніями, а саме: зусилля влади провести вибори у відповідності до загальноприйнятих європейських норм, відсутність випадків зловживання адміністративним ресурсом, плюралізм ЗМІ тощо. На думку Х.Северінсен, характер виборів в Україні сигналізує про необхідність підготовки Плану дій для скасування процедури моніторингу країни, оскільки держава подолала останню перешкоду на цьому шляху. Разом з цим, учасники дебатів звернули увагу на певні недоліки організаційного та технічного характеру під час проведення виборів, зокрема: черги на виборчих дільницях, великі за розміром бюлетені, орфографічні помилки в списках виборців, тривалий процес підрахунку голосів, відсутність діючого Конституційного Суду тощо.

Через обмеженість часу для загального обговорення не зміг виступити з цього питання член української делегації В.В.Рибак. Проте текст його виступу долучено до протоколу засідання Асамблеї як офіційний документ.

В ньому, серед іншого, народний депутат висловив подяку спостерігачам від Парламентської асамблеї за участь у спостереженні за парламентськими виборами, що, на його думку, допомогло провести їх на високому рівні.

В документі, підготовленому Р.Вольвенд за результатами роботи Місії, містяться рекомендації українській владі із вдосконалення виборчого процесу, як от: прийняття у співпраці з Венеціанською комісією Ради Європи уніфікованого виборчого кодексу, розширення повноважень ЦВК із врегулювання технічних питань, призначення дат виборів до Верховної Ради та місцевих законодавчих органів у різні строки, створення централізованого державного реєстру виборців, забезпечення функціонування Конституційного Суду та каналу громадського телебачення.

Перед Асамблеєю виступив Ж. Лєжандр (Франція) з доповіддю „Місце рідної мови в шкільному навчанні”.

Під час обговорення цього питання європейські парламентарії висловилися за розвиток багатомовності на континенті. Водночас ідея щодо обов’язкового володіння державною мовою була підтримана усіма ораторами. Деякі депутати, зокрема, представник Франції Ф. Нахбар та Іспанії Л. М. Пюг, виступили за дво- та багатомовність та деполітизацію мовного питання, інші парламентарії, зокрема, Е. Ахундова (Азербайджан), закликали до ґрунтовнішого вивчення міноритарних мов, підготовки нових удосконалених посібників та систем навчання.

За підсумками обговорення було ухвалено з поправками відповідну Рекомендацію.

В документі, серед іншого, вказується на те, що молоді європейці повинні навчатися рідною мовою, але водночас вони повинні вивчати й офіційну мову країни, громадянами якої вони є. Також в ньому йдеться про необхідність створення дітям, для яких офіційна мова не є рідною, умов двомовного викладання на основі рідної мови.

У Рекомендації зазначається, що так звані „сильні моделі” двомовного навчання, що ставлять за мету надання майбутній дорослій людині справжньої дво- або багатомовної компетенції, мають численні переваги в порівнянні зі „слабкими моделями”, які вважають двомовність (білінгвізм) не стільки метою, як перехідною стадією між одномовністю на рідній мові та одномовністю на мові офіційній.

Асамблея нагадує про важливість документів, прийнятих Радою Європи, зокрема Європейської хартії регіональних або міноритарних мов, а також документів, ухвалених іншими організаціями, як-от: Конвенція ЮНЕСКО про захист і підтримку розмаїття культурного вираження тощо.

Ухвалена Рекомендація заохочує європейські уряди приділяти увагу розвитку різних моделей двомовного навчання та залучити до цього процесу як учнів, так і вчителів, надавати підтримку тим дітям, для яких офіційна мова не є рідною, при цьому зміцнюючи статус мов, що перебувають на межі зникнення, серед батьків та відповідних спільнот.

А.Кузен (Франція) представив доповідь Комітету із соціальних питань, охорони здоров‘я та сім‘ї на тему „Бідність та боротьба з корупцією в державах-членах Ради Європи”.

Під час обговорення Д. Вілшир (Великобританія) зазначив, що корупція пов’язана не лише з бідністю, але й з іншими суспільними проблемами. На його думку, в першу чергу потрібно проводити глибокі суспільні зміни, а не лише боротися з бідністю.

Від України в дебатах взяв участь заступник керівника Постійної делегації А. Раханський. Він привернув увагу Асамблеї до проблеми подолання наслідків аварії на ЧАЕС і нагадав, що 26 квітня 2006 року виповнюється 20-та річниця з дня страшної трагедії планетарного масштабу, від екологічних, соціально-економічних та демографічних наслідків якої досі страждають мільйони українців.

А. Раханський зазначив, що внаслідок радіаційного забруднення території України населення потребує постійного соціального захисту, однак Асамблея не приділяє достатньої уваги контролю за реалізацією різних програм допомоги.

Він вказав на можливі корупційні схеми серед найбільших суб’єктів економічної діяльності континенту. Як зазначив народний депутат, Україна досі чекає на реалізацію зобов’язань, взятих французькою компанією „Фроматом”, що розпочала спорудження захисного укриття на ЧАЕС, але для подальшого виконання робіт безпідставно вимагає додаткові кошти. При цьому, за словами А. Раханського, Міжнародне агентство з атомної енергії намагається перекласти відповідальність на інші, непричетні до цієї справи, компанії.

Український парламентарій запросив усіх бажаючих відвідати виставку "20 років Чорнобильській трагедії", що відкрилася в холі Палацу Європи.

Після обговорення Асамблея одностайно ухвалила відповідну Резолюцію.

У ній зазначається, що, не дивлячись на заходи, вжиті державами-членами РЄ, корупція, як головна перешкода на шляху економічного й суспільного розвитку, все ще існує в деяких європейських країнах, де фінансові ресурси часто перенаправляються на підживлення паралельних економік, створюючи політичну нестійкість саме через неспроможність урядів боротися з нечесними посадовцями й становлячи загрозу національним та іноземним інвестиціям.

Асамблея також висловлює жаль з приводу того, що корупція є проблемою одночасно в міжнародних урядових та неурядових організаціях, і закликає органи державної влади та приватний сектор до більшої прозорості, наголошує на важливості покращення судової системи, надання більшої свободи засобам масової інформації та отримання автономії органами місцевої влади при одночасному зміцненні державного контролю.

11 квітня 2006 року в рамках обговорення питання „Стосунки між Радою Європи та Європейським Союзом” перед Асамблеєю виступив Прем'єр-міністр Люксембурга Ж.-К.Юнкер. Підкреслюючи, що доповідь віддзеркалює його власну точку зору, Ж.-К.Юнкер, зокрема, наголосив, що обидві європейські інституції продовжують „надихати і доповнювати одна одну”, адже вони відмінні й унікальні самі по собі, а запорукою їхньої успішної діяльності має і надалі слугувати співробітництво на засадах загальноєвропейських цінностей.

Ж.-К.Юнкер зазначив, що важливими механізмами взаємодії між РЄ і ЄС мають стати такі кроки:

приєднання країн-членів Європейського Союзу до Європейської конвенції з прав людини;

забезпечення процедури звернення Європейського Союзу до Комісара РЄ з прав людини у разі вичерпання власних відповідних інструментів;

скеровування діяльності Агентства ЄС з фундаментальних прав в напрямку опікування фундаментальними правами людини в рамках законодавства Євросоюзу, уникаючи дублювання відповідних механізмів РЄ;

відображення Європейського суду з прав людини, Комісара з прав людини та інших механізмів РЄ у статуті ЄС;

створення спільними зусиллями ЄС і РЄ правового та судового простору таким чином, щоб напрацювати взаємодоповнюючу юридичну базу з використанням, зокрема, потенціалу Венеціанської комісії;

розподіл діяльності із забезпечення міжкультурного діалогу таким чином, аби Рада Європи була відповідальною за це питання в межах європейського континенту, а Європейський Союз здійснював цю взаємодію з іншими частинами світу;

проведення спільних засідань, в тому числі на парламентському рівні;

внесення змін у практику призначення Генерального секретаря РЄ з числа колишніх глав держав або урядів;

забезпечення на засіданнях Комітету міністрів РЄ представництва керівників зовнішньополітичних відомств, а не послів;

забезпечення до 2010 року вступу ЄС до РЄ, а також створення взаємного постійного представництва Ради Європи та Євросоюзу.

Коментуючи виступ Прем’єр-міністра Люксембурга, голови політичних груп Парламентської асамблеї в цілому схвально оцінили його положення, визнали їх важливими для подальших дискусій, зокрема, в тому, що стосується необхідності уникнення дублюючих функцій організацій та запобігання небажаному суперництву.

Генеральний секретар Ради Європи Т. Девіс, в свою чергу, зауважив, що пропозиції Ж.-К.Юнкера мають практичний характер, і наголосив на необхідності відображення в Меморандумі про взаєморозуміння між РЄ та ЄС обговорюваних питань, як-от: членство ЄС в Раді Європи, приєднання Європейського Союзу до Європейської конвенції з прав людини, діяльність Суду з прав людини як головного механізму із захисту прав людини на континенті, взаємне представництво двох організацій тощо.

Прем’єр-міністр Румунії – країни, що головує в Комітеті міністрів Ради Європи, – К.Попеску-Терічану зазначив, що Рада Європи є джерелом загальноєвропейської політичної культури та стабільності, європейським форумом, який сприяє розбудові континенту без розподільчих ліній на основі демократії, прав людини та верховенства закону.

Він наголосив, що Румунія розглядає Меморандум як політичний документ, спрямований на забезпечення дієвих консультацій та механізмів співробітництва на основі Європейської політики сусідства, підготовки спільних програм та поглиблення взаємодії в галузі прав людини. Румунський Прем’єр-міністр запропонував створити на міністерському рівні групу із моніторингу подальшої реалізації положень доповіді Ж.-К.Юнкера за участю представників РЄ та ЄС, зокрема, двох міністрів, які головують в Комітеті міністрів Ради Європи, Генерального секретаря РЄ та Президента Парламентської асамблеї.

Також депутати заслухали виступ Федерального канцлера Австрії, Президента Ради Європейського Союзу В.Шусселя, який назвав ЄС, РЄ та ОБСЄ основними утворюючими елементами європейської архітектури. Втім, на його думку, ця архітектура потребує змін, аби належним чином реагувати на нові загрози і виклики, а пріоритетними завданнями організацій мають стати зміцнення прав людини, посилення плюралістичної демократії, обмін інформацією, розширення співробітництва між Асамблеєю РЄ та Європарламентом, активне залучення до співпраці неурядових організацій та громадянського суспільства, дотримання політики сусідства, правова взаємодія тощо.

У ході дебатів із зазначеного питання парламентарії, взагалі, підтримали ідеї, які пролунали з трибуни Асамблеї. Разом з тим, керівник російської делегації К.Косачев висловив стурбованість з приводу тенденції до створення Європейським Союзом подвійних стандартів у правовому полі. Так, відсутність на засіданні ПАРЄ представників палестинської партії Хамас, запрошених Асамблеєю, він пов'язав з тим, що ЄС перешкоджає видачі їм відповідних віз. Таким чином, за словами парламентарія, рішення ЄС не відповідає позиції Ради Європи.

В обговоренні питання також взяв участь Президент Європейської комісії Х.М.Баррозо, який підтримав заходи з реалізації ідеї поглиблення співробітництва РЄ, ЄС та ОБСЄ заради вирішення спільних проблем. Президент Єврокомісії, серед іншого, висловив сподівання, що Росія під час головування в РЄ вплине на Білорусь з метою позитивних змін в республіці щодо прав людини та розвитку демократії.

Відповідаючи на запитання парламентаріїв, він, зокрема, зазначив, що Україна є членом європейської сім’ї, проте наразі ЄС не може надати нашій країні перспектив швидшого вступу до Євросоюзу у звязку з відсутністю єдиної позиції серед країн-членів. Втім, за словами Х.М.Баррозо, в рамках політики сусідства Україна може розраховувати на подальше поглиблення взаємодії з Організацією.

Перед Асамблеєю з доповіддю „Ситуація на Близькому Сході” від Комітету з політичних питань виступив М.Маргелов (Росія).

У цілому представники парламентів країн-членів РЄ висловилися за продовження мирного діалогу між Палестиною та Ізраїлем і підтримали думку про те, що Асамблея має розробити власну єдину позицію з цього питання.

Під час дебатів Т. Кокс (Нідерланди) позитивно оцінив результати виборів у Палестині та ініціативу М. Маргелова щодо проведення тристороннього форуму в рамках ПАРЄ з питання врегулювання близькосхідного конфлікту. Разом з тим він засудив рішення ЄС не підтримувати відносини з новою владою автономії.

На думку французького депутата Ж.-М. Жево, радикальний рух, який переміг на виборах, все рівно має скласти зброю для забезпечення легітимності своїх повноважень, Палестина – визнати право Ізраїлю на існування, а останній – припинити окупацію території Палестинської автономії.

Член турецької делегації І. Озаль закликав Асамблею визнати вибір палестинців і заохочувати мирний процес за посередництвом Квартету (ЄС, ООН, РФ та США).

Деякі парламентарії, зокрема, представники Сан-Марино (Т. Масі) та Швейцарії (Р.-Г. Вермот-Мангольд), дали негативну оцінку результатам волевиявлення у Палестині, поставивши під сумнів їхню демократичність.

Особливо гострі зауваження пролунали від ізраїльського парламентарія М. Айтана, який відверто заявив, що представники релігійних терористичних угруповань не повинні бути при владі. За його словами, Ізраїль не збирається чекати нових атак, готовий дати відсіч, реалізуючи своє право на самооборону. Разом з тим, представник Ізраїлю визнав, що доповідь є значним кроком уперед в процесі мирного врегулювання конфлікту.

За підсумками обговорення було ухвалено з поправками відповідну Резолюцію.

В документі Асамблея вітає вибори до Палестинської законодавчої ради, що відбулися в січні 2006 року, і які, незважаючи на деякі недоліки, були проведені чесно та демократично. Водночас вона підкреслює, що участь палестинських партій в політичному процесі є несумісною з їхньою військовою або терористичною діяльністю.

Ухвалена Резолюція пріоритетним завданням визначає те, аби Хамас – переможець парламентських виборів – відмовився від насильства, роззброївся і визнав право Ізраїлю на існування.

У той же час в Резолюції міститься звернення до уряду Ізраїлю припинити військові операції та страти без суду членів палестинських екстремістських угруповань, переглянути свою позицію щодо зведення захисної стіни, відновити контакти з Палестиною за посередництвом міжнародної спільноти та розпочати дієвий переговорний процес.

Також в Резолюції зазначається бажання Асамблеї розглянути можливість укладення Договору про співпрацю між Палестинською законодавчою радою і ПАРЄ.

А.-Р. Гюльчичек (Туреччина) представив доповідь „Соціальна реінтеграція ув’язнених”.

Під час обговорення цього питання представник парламенту Великої Британії Х. Малінз поінформував, що в його державі знаходиться найбільша кількість в’язнів серед західноєвропейських країн. Серед можливих засобів соціальної адаптації ув’язнених він назвав забезпечення доступу до освіти у пенітенціарних закладах, організацію оплачуваної трудової діяльності та створення спеціальних програм для довгостроково ув’язнених осіб тощо.

Представники Греції (І. Боугас) та Туреччини (Г. Більгехан) поділилися досвідом своїх країн із соціальної реінтеграції колишніх в’язнів, загалом погодившись із положеннями доповіді.

Російський парламентарій В. Гребєнніков звернув увагу колег на важливість залучення молоді у в’язницях до соціальних програм.

Асамблея ухвалила відповідну Рекомендацію з поправками, де містяться додаткові поради щодо покращення заходів в пенітенціарних установах стосовно соціальної адаптації в’язнів.

У Рекомендації зазначається, що збалансована пенітенціарна політика є однією з фундаментальних складових захисту демократичного суспільства. Асамблея висловлює жаль з приводу того, що в виправних закладах серед держав-членів ув’язнення не приносить бажаних наслідків для успішної реадаптації. Це, зокрема, є наслідком ізоляції ув’язненого, розриву його родинних та соціальних зв’язків, недостатньої підготовки пенітенціарного персоналу. 

У цьому звязку ПАРЄ рекомендує вживати таких заходів під час ув’язнення: запровадження соціального способу життя у вязниці, створення умов для отримання інформації ззовні та можливостей для відвідування, в тому числі дружиною або чоловіком, налагодження консультативної служби з соціальної реадаптації та запровадження альтернативних видів покарань (умовне звільнення чи електронне маркування порушників закону).

  У документі Асамблея підкреслює необхідність приділяти особливу увагу становищу молодих правопорушників та жінок у в’язницях.

Крім того, Асамблея запрошує держави-члени Ради Європи підписати та ратифікувати якомога швидше Додатковий протокол до Конвенції ООН проти тортур та Конвенцію ООН щодо прав дітей.

А. Арабадієв (Болгарія) представив доповідь “Права людини військовослужбовців”.

У ході обговорення виступили парламентарії з Великої Британії, Німеччини, Іспанії, Росії, Азербайджану та Вірменії. Вони поінформували про досвід своїх країн у вирішенні проблем, повязаних з порушенням прав військовослужбовців, зокрема, нестатутними відносинами у військових частинах.

М.Хенкок (Велика Британія) акцентував увагу колег на незадовільній підготовленості армійських інструкторів як одній із поширених причин порушення прав військовослужбовців.

Азербайджанські парламентарії відзначили помітні успіхи збройних сил їхньої країни за останні 15 років, принагідно повідомивши про випадки агресії з боку вірменських військовиків. Натомість депутат парламенту Вірменії Г. Нагдалян згадала аналогічні дії вже зі сторони азербайджанських військових.

Російські депутати, зокрема, В. Гребєнніков, висловили думку про неможливість застосування абсолютно всіх норм цивільного суспільства у військовому середовищі з огляду на специфіку останнього.

За результатами дебатів було ухвалено з поправками відповідну Резолюцію, у якій зазначається, що на військовослужбовців мають поширюватися всі основні свободи, включно з викладеними в Європейській конвенції з прав людини і Європейській соціальній хартії.

Резолюція декларує право військовослужбовців на такий же захист їхніх прав і гідності, як і будь-яких інших громадян, в рамках обмежень, які накладаються специфічними вимогами військової служби.

Асамблея запрошує держави-члени забезпечити справжній дієвий захист прав людини серед військовослужбовців, зокрема, захист прав жінок, право на відмову від проходження строкової військової служби, а також решту громадянських й інших прав.

12 квітня 2006 року за процедурою термінового обговорення Асамблея розглянула доповідь Комітету з питань рівних можливостей для жінок і чоловіків "Припинення торгівлі жінками перед Чемпіонатом світу з футболу" (доповідач - пані Р.-Г.Вермот-Мангольд, Швейцарія).

Дебати засвідчили великий інтерес парламентаріїв до зазначеного питання у зв'язку з актуальністю і гостротою проблематики. Неодноразово висловлювалась занепокоєність стосовно загрози збільшення кількості випадків торгівлі жінками під час проведення футбольних змагань у Німеччині в червні-липні ц.р., в основному, за рахунок громадянок з Центральної та Східної Європи, наводились приклади брутального поводження з жінками з метою насильницького примусу займатися проституцією, зазначалося, що отримання надприбутків організованою злочинністю є головною причиною поширення цього негативного явища. Також, на думку депутатів, є неприпустимою позиція Президента ФІФА Дж.Блаттера, який не погодився з тим, аби очолювана ним організація взяла частину відповідальності щодо запобігання проституції під час Чемпіонату.

Крім того, представниця Швеції Х.Баргхольтц закликала Раду Європи виступити ініціатором боротьби з проституцією на панєвропейському рівні. Член британської делегації Н.Іванс наголосив на необхідності посилення міжнародного співробітництва і координації зусиль, а його співвітчизник М.Хенкок вказав на доцільність застосування комплексу заходів для вирішення проблеми, зокрема, надання жертвам торгівлі людьми притулку та захисту, інформування громадськості про тих осіб, які користуються послугами проституток, приєднання усіх країн-членів до Конвенції з боротьби проти торгівлі людьми тощо. Л.Платвоет (Нідерланди) схвально оцінив досвід молдовської влади з перешкоджання поширенню проституції шляхом інформування суспільства про небезпечні наслідки бути втягнутим в торгівлю людьми і висловився за активне впровадження подібних пропагандистських кампаній в усіх державах-членах. Російський депутат С.Смірнова висунула пропозицію підтримувати на державному рівні інститути громадянського суспільства для боротьби як з незаконною, так і легалізованою проституцією, а також залучати в цей процес релігійні установи .

Асамблея майже одноголосно підтримала відповідну Резолюцію із зазначеного питання.

В документі зазначається, що Парламентська асамблея занепокоєна заявою, зробленою деякими неурядовими організаціями, про те, що від 30000 до 60000 жінок та дівчат можуть стати об'єктами торгівлі з метою сексуальної експлуатації під час Чемпіонату світу з футболу.

Асамблея суворо засуджує практику торгівлі людьми і підтверджує свою рішучість викорінити це явище. У цьому зв'язку вона з жалем констатує, що до сьогодні тільки 26 держав-членів РЄ підписали Конвенцію з боротьби проти торгівлі людьми, і жодна з держав її не ратифікувала.

Парламентська асамблея запрошує держави-члени Ради Європи та Європейського Союзу підписати та ратифікувати Конвенцію з боротьби проти торгівлі людьми. Вона закликає РЄ надавати допомогу жертвам, створюючи, наприклад, багатомовні інформаційні відділи прийому та допомоги жертвам, вимагає від Конгресу місцевої та регіональної влади залучатись до боротьби проти торгівлі людьми, а від ФІФА - приєднатися до суворого засудження торгівлі жінками. Нарешті вона запрошує ЗМІ та професійних футболістів викривати торгівлю жінками та приєднатися до зазначеної кампанії.

Члени Асамблеї заслухали виступ Міністра закордонних справ Румунії, Голови Комітету міністрів РЄ М.-Р.Унгуряну щодо діяльності КМ, стану реалізації цілей, визначених на Варшавському самміті, та можливих перспективних завдань майбутньої діяльності Комітету міністрів.

М.-Р.Унгуряну поінформував про напрямки, на яких була зосереджена першочергова увага румунського головування, а саме: розбудова відносин між РЄ і ЄС, сприяння розвитку європейської демократії, захист прав людини та зміцнення міжкультурного діалогу.

Торкаючись питання розвитку стосунків між РЄ і ЄС він, серед іншого, підкреслив важливість вчасного завершення роботи над Меморандумом про взаєморозуміння між РЄ і ЄС та висловив готовність румунського головування до 116-го засідання Комітету міністрів представити проект Меморандуму, в якому, за словами М.-Р.Унгуряну, будуть враховані зауваження і побажання, висловлені як в рамках переговорного процесу між РЄ і ЄС, так і в результаті уважного вивчення доповіді Прем’єр-міністра Люксембурга Ж.-К.Юнкера, присвяченої аналізу практичних кроків та перспектив взаємодії між двома організаціями. У цьому зв’язку буде створена відповідна моніторингова група по вивченню зазначеної доповіді. Він висловив сподівання, що Росія, яка невдовзі прийматиме естафету головування у КМ від Румунії, продовжить справу розвитку співробітництва між організаціями. Також він підкреслив важливість подальшого вирішення питань, які гостро стоять на порядку денному відносин між РЄ і ЄС, щодо створення єдиного європейського правового простору та діяльності Агентства з основоположних прав.

У виступі, крім іншого, було акцентовано увагу на необхідності подальшого поглиблення демократичних процесів на європейських теренах. В якості прикладів проблем і здобутків на цьому шляху М.-Р.Унгуряну нагадав про проведення виборів у Білорусі та Україні. Оцінюючи перебіг виборів в Україні, він наголосив на демократичному характері волевиявлення, політичній зрілості влади та населення, зазначивши при цьому, що РЄ повинна і надалі докладати зусиль для того, аби реформи в Україні продовжувались. Окрему увагу у виступі було приділено питанням демократичного розвитку Західних Балкан.

У центрі уваги виступаючого був також розвиток транскордонного співробітництва. М.-Р.Унгуряну високо оцінив ідею започаткування Чорноморського єврорегіону, а також підтримав проект створення Центру РЄ з питань міжрегіонального і транскордонного співробітництва у Санкт-Петербурзі для подальшої активізації цієї сфери діяльності РЄ.

Інформуючи про діяльність КМ в галузі захисту прав людини, М.-Р.Унгуряну відзначив значний успіх у процесі ратифікації Протоколу № 14 до Європейської конвенції з прав людини, а також окреслив дії румунського головування щодо проведення у травні ц.р. у Бухаресті конференції, присвяченої проблемам циганського населення.

Відповідаючи на запитання членів Асамблеї, Головуючий у КМ торкнувся проблеми дельти Дунаю. У цьому зв'язку М.-Р.Унгуряну зазначив, зокрема, що Румунія продовжує відслідковувати екологічну ситуацію у дельті річки в світлі Резолюції 1444 ПАРЄ і закликав сторони до проведення конструктивного діалогу з цієї проблематики. Він підкреслив необхідність ретельного вивчення деталей проекту будівництва судноплавного каналу українською стороною, при цьому наголосивши, що румунська сторона неодноразово зверталася до України з проханням утриматися від проведення робіт у дельті до остаточного вивчення екологічного впливу цього проекту. Він поклав особливі надії на висновки спеціальної комісії, яка була створена з цією метою, та проведення зустрічей з обговорення цієї проблематики, остання з яких відбулася нещодавно в Одесі.

Перед Асамблеєю виступив Прем’єр-міністр „колишньої югославської республіки Македонія” В.Бучковський. За його словами, Македонія зацікавлена в розвитку як Балканського регіону, так і всього європейського континенту, на засадах забезпечення миру, стабільності та економічного процвітання в регіоні.

Прем’єр-міністр Македонії поінформував парламентаріїв, що пріоритетами його держави є "експортування стабільності" поза межі країни та підготовка до вступу в ЄС, у зв'язку з чим за короткий період часу було здійснено значні реформи в усіх сферах життя країни відповідно до високих стандартів Європейського Союзу.

Він також наголосив на непохитній відданості Македонії таким цінностям Ради Європи як демократія, дотримання прав людини, верховенство права, толерантність і порозуміння. В світлі цього високопосадовець акцентував увагу депутатів на зусиллях республіки із побудови по-справжньому багатокультурного суспільства, яке толерантно ставитиметься до представників всіх національностей, що проживають на території Македонії.

Окремо В.Бучковський зупинився на питаннях боротьби з корупцією та покращення методів державного управління, без врегулювання яких, на його думку, неможливо завершити процес реформ і, нарешті, вступити до ЄС в якості повноправного члена.

Відповідаючи на запитання парламентаріїв, він, зокрема, повідомив, що серед ключових напрямків розвитку країни є побудова транспортного коридору та нафтопроводу в південно-східному регіоні Європи для сполучення Македонії з іншими державами-членами ЄС, створення єдиної системи транскордонного контролю в співпраці з ГРЕКО для боротьби з організованою злочинністю, реформування поліції тощо. За його словами, в політичному плані Македонія прагне до розширення дво- та багатосторонніх зв’язків з європейськими країнами.

Асамблея розглянула доповідь М.Маргелова (Росія) від Комітету з політичних питань на тему „Боротьба проти відродження нацистської ідеології”.

Під час обговорення естонський депутат М.Мікельсон зауважив, що лише шляхом збереження "історичної пам’яті" та проведення широкої всеєвропейської кампанії з протидії відродження нацистської ідеології, Європа може розвиватися у мирний та демократичний спосіб.

Німецький парламентарій Й.Дзембринський зазначив, що потрібно здійснювати всі можливі кроки, аби молодь не стала заручником нетерпимості та ксенофобії. В продовження цієї думки представник французького парламенту Ж.Міньйон закликав засудити тих молодих людей, які плюндрують пам’ятники борців із фашизмом.

За словами російського парламентарія В.Оськіної, в Латвії знову відроджується фашистський рух через вшанування ветеранів колишніх підрозділів СС, що є неприпустимим.

Х.Вретос (Греція) запропонував протистояти відродженню нацистської ідеології шляхом здійснення соціально-економічних заходів, зокрема, через створення робочих місць та забезпечення гідної зарплати сучасній молоді.

Деякі парламентарії, зокрема із Азербайджану та країн Балтії, засудили прояви насильства, неприхованої ксенофобії та нетерпимості серед російських молодіжних рухів - скінхедів та неонацистів, які останнім часом активізували свою діяльність.

Після обговорення Асамблея абсолютною більшістю голосів ухвалила відповідну Резолюцію.

Документ нагадує, що нацизм, його політичний курс та діяльність були засуджені Нюрнберзьким трибуналом. Асамблея переконана, що сучасна Європа ставиться з повним неприйняттям до нацистських ідей та принципів.

Парламентська асамблея

^ Ради Європи


Док. 10878

6 квітня 2006 р.


Спостереження за парламентськими виборами в Україні

(26 березня 2006 р.)

<