Реферат: Висновки та рекомендації Джерела інформації Перелік скорочень бувр басейнове управління водних ресурсів

Проект

11.03.2009


Оцінка реалізації Плану дій Україна-ЄС

(питання охорони довкілля та сталого розвитку)


ЗМІСТ


Перелік скорочень


Вступ


Оцінка Плану дій Україна-ЄС у сфері охорони довкілля та сталого розвитку


Методологія проведення оцінки


Оцінка окремих питань:

Питання 1: Зміцнення співробітництва з ЄС

Питання 2: Оцінка рівня зобов’язань ЄС

Питання 3: Ратифікація міжнародних конвенцій і протоколів у сфері охорони довкілля

Питання 4: Розробка планів і програм у сфері охорони довкілля

Питання 5: Сприяння прийняттю екологічного законодавства (секторний підхід – вода)

Питання 6: Зміцнення адміністративних структур і процедур

Питання 7: Зміцнення структур і процедур для проведення оцінки впливу на навколишнє середовище

Питання 8: Покращення процедури видачі дозволів та правозастосування

Питання 9: Покращення інформування та участі громадськості

Питання 10: Підготовка регулярних звітів про стан довкілля

Питання 11: Підтримка громадянського суспільства і органів місцевої влади

Питання 12: Зміцнення співпраці з сусідніми країнами

Питання 13: Забезпечення інтеграції екологічних питань в інші сфери політики (сприяння сталому розвитку)

Питання 14: Імплементація положень Кіотського протоколу та Рамкової конвенції ООН про зміну клімату

Питання 15: Покращення сталості енергетичної і транспортної політики


Висновки та рекомендації


Джерела інформації

Перелік скорочень


БУВР – басейнове управління водних ресурсів

ВВП – валовий внутрішній продукт

ВРУ – Верховна Рада України

Головдержслужба – Головне управління державної служби України

ДБН – державні будівельні норми

Держводгосп – Державний комітет України по водному господарству

Держекоінспекція – Державна екологічна інспекція України

ДержСаНПіН – Державні санітарні правила і норми

Держспоживстандарт – Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики

ЗУ – Закон України

ЄЕК ООН – Європейська Економічна Комісія Організації Об’єднаних Націй

ЄС – Європейський Союз

ЄПС – Європейська політика сусідства

ІЕП – інтеграція екологічної політики

ІЄСП – Інструмент європейського сусідства і партнерства

ІМО – Міжнародна морська організація

КАС – Кодекс адміністративного судочинства

КМУ – Кабінет Міністрів України

МАРПОЛ – Міжнародна конвенція по запобіганню забрудненню з суден 1973 року зі змінами згідно Протоколу 1978 року

Мінприроди – Міністерство охорони навколишнього природного середовища України

НУО – неурядова організація

МВС – Міністерство внутрішніх справ України

Мінжитлокомунгосп – Міністерство з питань житлово-комунального господарства України

Мінекономіки – Міністерство економіки України

Мінфін – Міністерство фінансів України

Мін’юст – Міністерство юстиції України

МНС – Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи

МОЗ – Міністерство охорони здоров’я України

ОВНС – оцінка впливу на навколишнє середовище

ОДА – обласна державна адміністрація

ОЕСР – Організація з економічної співпраці і розвитку

ОНПС – охорона навколишнього природного середовища

ПЗ – Плани Заходів

РБ – річковий басейн

РГ – робоча група

РСР – регіональна стратегія розвитку

СЕО – стратегічна екологічна оцінка

СР – сталий розвиток

ст. – стаття


ВСТУП


Після розширення Європейського Союзу у 2004 році, відносини між Україною та ЄС, зокрема у сфері охорони довкілля, розвиваються в рамках Європейської політики сусідства (ЄПС), що була розроблена Європейським Союзом стосовно нових держав-сусідів Європейського Союзу.

Європейська політика сусідства відрізняється від потенційного членства в Європейському Союзі і пропонує сусіднім країнам привілейовані відносини з ЄС, що повинні будуватися на визнані спільних цінностей, включаючи демократію, верховенство права, якісне управління і повагу до прав людини, а також принципів ринкової економіки, відкритої, заснованої на правилах справедливої торгівлі, сталого розвитку і зниження рівня бідності. У Комюніке про ширшу Європу (2003 р.) було вказано мету ЄПС – «запобігти появі нових розмежувальних ліній у Європі та сприяти стабільності і процвітанню в межах та поза межами нових кордонів Союзу». У Комюніке Європейському Союзу пропонується створити зону процвітання і добросусідства – «кола друзів», з якими ЄС матиме тісні, мирні стосунки і співпрацюватиме.

Європейський Союз повинен зміцнювати політику сусідства в регіоні, орієнтуючись на два основні завдання:

- Співпраця з партнерами з метою зниження рівня бідності та створити зону спільного процвітання й цінностей, які базуються на глибшій економічній інтеграції, міцних політичних і культурних зв’язках, посиленій транскордонній співпраці та спільній відповідальності за запобігання конфліктам між ЄС та її сусідами.

- Закріплення пропозицій ЄС щодо конкретної вигоди та привілейованих відносин у межах диференційованих рамок, які відповідають прогресу, зробленому партнерськими країнами в політичних та економічних реформах.

Серед іншого, ЄПС вказує на важливість охорони довкілля, як одного з напрямів співпраці ЄС із сусідніми країнами. У Стратегії Європейської політики сусідства говориться, що «забруднення навколишнього середовища не знає кордонів і ця проблема найкраще може вирішуватись за допомогою поєднання міжнародних, регіональних і національних дій» .

Основним інструментом реалізації Європейської політики сусідства на національному рівні є так звані Плани дій , прийняті та погоджені між Європейським Союзом та національними урядами. Точкою відліку для планів дій є спільне коло питань, що відповідають цілям ЄПС. Однак вироблення Плану дій і конкретних завдань, розроблених кожним партнером, залежить від конкретних обставин. Вони різняться, залежно від географічного розташування, політичної й економічної ситуації, відносин із ЄС та сусідніми країнами, програм реформ та ін. Таким чином, Плани дій диверсифіковані для кожної країни.

Серед іншого, Плани дій сприятимуть зменшенню погіршення стану довкілля та забруднення, охороні здоров’я та раціональному використанню природних ресурсів.

Для України План дій Україна-ЄС був прийнятий 12 лютого 2005 року (2005-2007 роки), дію якого продовжено до 2009 року.

Відповідно до ЄПС, ЄС і партнерські країни визначають ряд пріоритетів для впровадження у спільно погоджені Плани дій, що містять низку ключових сфер для конкретних дій, включаючи політичний діалог і реформи, торгівлю й економічні реформи, збалансований економічний і соціальний розвиток, правосуддя і внутрішні справи, енергетику, транспорт, інформаційне суспільство, навколишнє середовище, дослідження і нововведення, розвиток громадянського суспільства і міжлюдські контакти.

План дій Україна-ЄС містить окремий розділ, що стосується охорони навколишнього середовища. Розділ містить три групи заходів, що мають бути реалізовані в сфері навколишнього середовища, а саме:

- забезпечення створення умов якісного управління у сфері навколишнього середовища та започаткування їхнього впровадження (це включає, серед іншого, забезпечення стратегічного планування, процедури на виконання Оргуської конвенції, процедури для здійснення оцінки впливу на довкілля, включаючи транскордонні питання);

- запобігання погіршенню стану навколишнього середовища, захисту здоров’я людей, досягнення раціонального використання природних ресурсів, відповідно до зобов’язань Йоханесбурзького самміту (законодавство, плани і програми в ключових підсекторах навколишнього середовища та їх виконання);

- розширення співробітництва у сфері навколишнього середовища (впровадження положень Кіотського протоколу та Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, участь у робочій групі Дунай-Чорне море, у діяльності Європейського агентства з охорони навколишнього середовища, Робочої групи Україна-ЄС з питань зміни клімату).

План дій Україна-ЄС передбачає також заходи для сприяння сталому розвитку, а саме завершення створення адміністративних структур і процедур для забезпечення стратегічного планування сталого розвитку та узгодженості між відповідними задіяними сторонами, прийняття державної стратегії сталого розвитку, включення питань захисту навколишнього середовища до політики у інших сферах, зокрема у галузі промисловості, енергетики, транспорту, регіонального розвитку та сільського господарства.

Для впровадження Плану дій Україна-ЄС Уряд України щороку приймає Заходи на виконання Плану дій, які містять детальні заходи для реалізації того чи іншого положення Плану, строки виконання та органи, що відповідають за виконання. У сфері охорони довкілля спостерігається низький рівень виконання заходів, передбачених Планом дій, перенесення їх виконання на наступні роки. За оцінкою Української сторони в реалізації положень, що стосуються охорони довкілля, досягнуто певного прогресу, за оцінкою ЄС – значного прогресу.

Для ефективної реалізації Плану дій важливо проводити незалежний моніторинг та оцінку виконання Плану дій Україна-ЄС у різних сферах, зокрема, у сфері охорони довкілля та сталого розвитку.

^ Проведення оцінки Плану дій Україна-ЄС у сфері охорони довкілля та сталого розвитку в Україні


Проведення оцінки Плану дій Україна-ЄС у сфері охорони навколишнього середовища та сталого розвитку в Україні проводиться в рамках проекту «Оцінка імплементації Планів дій Європейської політики сусідства в Азербайджані, Вірменії, Грузії, Молдові та Україні», що здійснюється за фінансової підтримки The Black Sea Trust for Regional Cooperation (a project of The German Marshall Fund). Партнерами проекту виступають: Ресурсно-аналітичний центр «Суспільство і довкілля» (Україна), Асоціація «Еко-ТІРАС» (Молдова), Асоціація «За сталий людський розвиток» (Вірменія), Асоціація «Зелена Альтернатива» (Грузія), Фонд Генріха Бьоля (Бельгія), WWF-Європейський політичний офіс (Бельгія).

Метою проекту є підвищення ефективності реалізації Планів дій ЄПС в сфері охорони навколишнього середовища в Азербайджані, Вірменії, Грузії, Молдові та Україні, також підвищення участі громадськості в реалізації Планів дій ЄПС.

Головний елемент проекту – незалежна оцінка реалізації Планів дій ЄПС і обговорення її результатів з представниками громадських організацій, органів державної влади, Європейської Комісії. Оцінка готується для кожної з п’яти держав (Азербайджан, Вірменія, Грузія, Молдова та Україна).

В Україні проект реалізує громадська організація «Ресурсно-аналітичний центр «Суспільство і довкілля». До проведення дослідження і підготовки оцінки були залучені такі експерти: Андрій Андрусевич (РАЦ «Суспільство і довкілля», оцінювані питання: «Ратифікація міжнародних конвенцій і протоколів у сфері охорони довкілля», «Зміцнення структур і процедур для проведення оцінки впливу на навколишнє середовище», «Підтримка громадянського суспільства і органів місцевої влади», «Зміцнення співпраці з сусідніми країнами»), Наталія Андрусевич (РАЦ «Суспільство і довкілля, оцінювані питання: «Зміцнення співробітництва з ЄС», «Оцінка рівня зобов’язань ЄС»), Сергій Вихрист (Європейський Екофорум, оцінювані питання: «Зміцнення адміністративних структур і процедур», «Імплементація положень Кіотського протоколу та Рамкової конвенції ООН про зміну клімату»), Ганна Голубовська-Онісімова (ВЕГО «Мама-86», оцінюване питання: «Забезпечення інтеграції екологічних питань в інші сфери політики (сприяння сталому розвитку»), Зоряна Козак (РАЦ «Суспільство і довкілля», оцінювані питання: «Розробка планів і програм у сфері охорони довкілля», «Покращення інформування та участі громадськості», «Підготовка регулярних звітів про стан довкілля»), Володимир Морозов (Український науковий центр технічної екології, оцінюване питання: «Покращення процедури видачі дозволів та правозастосування»), Юрій Урбанський (Національний екологічний центр України, оцінюване питання: Покращення сталості енергетичної і транспортної політики»), Наталія Чижмакова, Анна Цвєткова (ВЕГО «Мама-86», оцінюване питання: «Сприяння прийняттю екологічного законодавства (секторний підхід – вода)»).

Представлення цілей проекту та методології проведення оцінки, обговорення запитань, що використовуються при дослідженні того чи іншого питання, відбувалось 9 жовтня 2008 року під час круглого столу «Виконання Плану дій Україна-ЄС: методологія оцінки екологічного компоненту». У роботі круглого столу взяло участь 22 представники громадських організацій, органів державної влади та Європейської Комісії.

Обговорення попередніх результатів проведеної оцінки з метою отримання зауважень та рекомендацій від представників громадських організацій та органів державної влади відбулось на круглому столі …..


^ МЕТОДОЛОГІЯ ПРОВЕДЕННЯ ОЦІНКИ


Оцінка Плану дій Україна-ЄС проводиться згідно з методологією, розробленою в Посібнику з оцінки імплементації Планів дій у сфері охорони довкілля «Врахування екологічних питань у Європейській політиці сусідства», що був розроблений Фондом Генріха Бьоля та WWF-Європейський політичний офіс.

Методологія розроблялась таким чином, щоб її можна було застосовувати до оцінки будь-якого існуючого Плану дій національного уряду і Європейського Союзу для будь якої так званої «сусідньої країни». Усі Плани дій мають багато спільних рис і визначають загальні цілі, що їх необхідно досягти в процесі імплементації Плану дій. За основу визначення того, які питання мають увійти до оцінки, були взяти цілі, визначені Планами дій, головним чином, із розділу, що стосується довкілля (наприклад, зміцнення адміністративних структур і процедур, розробка планів і програм у сфері охорони довкілля, підтримка громадянського суспільства і органів місцевої влади та ін.). Два питання були включені до оцінки, що стосуються рівня зобов’язань національного уряду та Європейського Союзу, які, хоча і не містяться в Плані дій, однак показують рівень прагнення національного уряду реалізувати План дій, та зусилля з боку Європейського Союзу, щоб допомогти у цьому.

Посібник пропонує проводити оцінку таких питань:

Зміцнення співробітництва з Європейським Союзом;

Оцінка рівня зобов’язань ЄС;

Ратифікація міжнародних конвенцій і протоколів в сфері охорони довкілля;

Розробка планів і програм в сфері охорони довкілля;

Сприяння прийняттю екологічного законодавства (секторний підхід – вода);

Зміцнення адміністративних структур і процедур;

Зміцнення структур і процедур для проведення оцінки впливу на навколишнє середовище;

Покращення процедури видачі дозволів та правозастосування;

Покращення інформування та участі громадськості;

Підготовка регулярних звітів про стан довкілля;

Підтримка громадянського суспільства і органів місцевої влади;

Зміцнення співпраці з сусідніми країнами;

Забезпечення інтеграції екологічних питань в інші сфери політики (сприяння сталому розвитку);

Імплементація положень Кіотськго протоколу та Рамкової Конвенції ООН про зміну клімату;

Покращення сталості енергетичної і транспортної політики.

Для кожного питання, відповідно до ситуації в країні, були вибрані певні запитання, за допомогою яких можна визначити реальний стан речей з імплементацією тієї чи іншої цілі. На основі відповіді на ці запитання, індикатор прогресу вимірюється у формі проценту. На основі такого підходу, індикатор для кожної цілі можна буде порівняти при проведенні наступних оцінок.

Проведення оцінки включає такі основні етапи:

Визначення додаткових запитань, доповнення вже існуючих, виключення неактуальних запитань.

Збір даних. Використовуються офіційні джерела інформації, а також консультації з представниками НУО, державних органів, Делегацій Європейської Комісії та ін.

Перегляд тих запитань, для відповіді на які інформації є недостатньо.

Для проведення кожної оцінки вибирається період часу, за який проводиться оцінювання. Це може бути як один рік реалізації Плану дій, так і більший проміжок часу.

Для відповіді на кожне запитання пропонується чотири варіанти відповіді: а) три рівні відповіді «так», з відповідними балами від найкращого до найгіршого «3», «2», «1»; б) відповідь «ні», що позначається оцінкою «0».

Для кожного індикатора, що позначається конкретною оцінкою, готується коротке пояснення, із вказівкою конкретних дій чи процесів, що пояснюють, чому саме така оцінка була вибрана.

Окрім таблиць, оцінка кожного питання також включає ширше пояснення щодо кожного запитання чи групи запитань. Також даються узагальнені висновки щодо досягнення чи недосягнення мети та рекомендації для кращої імплементації цього питання.

^ Питання 1: ЗМІЦНЕННЯ СПІВРОБІТНИЦТВА З ЄВРОПЕЙСЬКИМ СОЮЗОМ


Окрім показників для кожної цілі у сфері охорони довкілля, які визначені самим Планом дій, розглядається загальний показник щодо рівня зобов’язань країни у напрямку співпраці з Європейським Союзом.

Хоча це питання не пов’язане з конкретним елементом Плану дій, воно включено в оцінку з метою загального огляду співпраці з ЄС та імплементації Європейської політики сусідства та відповідного Плану дій.

Це питання зосереджується на стратегічній політиці, планових документах, щоб оцінити, як країна впроваджує свої зобов’язання щодо співпраці з ЄС у свою національну політику.



Оцінка

Запитання

так

ні

Примітки




відмінно

добре

задовільно

Оцінка

3

2

1

0

Політика

Чи була прийнята політична декларація про інтеграцію/співробітництво України з ЄС? (1)

Х










Основні документи щодо інтеграції та співробітництва України з ЄС були прийняті ще до 2005 року, тобто до прийняття Плану дій Україна-ЄС.

Чи був прийнятий стратегічний політичний інструмент для імплементації Плану дій Україна-ЄС? Чи ефективно він імплементується? (2)




Х







Стратегічного політичного інструменту для імплементації Плану дій Україна-ЄС прийнято не було. Тим не менше, щороку на виконання Плану дій Україна-ЄС приймаються заходи на його виконання. Ці документи включають перелік конкретних заходів із вказівкою терміну їх виконання та державними органами, відповідальними за виконання. Такі заходи є конкретними, тим не менше вони часто не відображають стратегічні пріоритети та приймаються із значним запізненням. А рівень імплементації залежить від конкретної сфери регулювання.

Чи включають плани законодавчої (нормотворчої) роботи прийняття законодавства, необхідного для імплементації Плану дій Україна-ЄС? Якщо так, то чи передбачають вони чіткі часові рамки? Наскільки ефективно вони імплементуються? (3)




Х







Прийняття відповідного законодавства вказується у щорічних заходах щодо виконання Плану дій Україна-ЄС та у щорічних заходах щодо виконання Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу. Відмінно не може бути у зв’язку з низьким рівнем імплементації заходів.

Чи робочі плани відповідних міністерств включають кроки для імплементації Плану дій Україна-ЄС? Якщо так, то чи мають вони чіткі часові рамки? (4)




Х







Ситуація залежить від окремо взятого міністерства. Для аналізу бралася оцінка, зроблена на основі пріоритетів діяльності міністерств, прийнятих на 2008 рік.

Інституційні питання

Чи мають відповідні органи державної влади окремі відділи, що займаються питаннями співпраці/інтеграції з ЄС? (5)

Х










Значна частина органів державної влади має окремі відділи, що займаються питаннями співпраці/інтеграції з ЄС.

Чи проходили державні службовці навчання з питань співпраці/інтеграції з ЄС? (6)

Х










Існує спеціальна державна програма підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції України.

Чи надає уряд громадськості інформацію про політику співробітництва і діяльність з ЄС? (7)







Х




Існує спеціальна державна програма з інформування громадськості, тим не менше, на практиці громадяни не мають достатньо інформації.

Чи уряд регулярно і офіційно проводить моніторинг виконання Плану дій Україна-ЄС? (8)







Х




Проводиться із деяким запізненням. Відсутня чітко визначена методологія.

Співпраця у сфері охорони довкілля

Якщо був прийнятий політичний інструмент для імплементації Плану дій Україна-ЄС, чи містить він конкретні дії і часові рамки для досягнення цілей у сфері охорони довкілля? Чи ефективно він імплементується у сфері охорони довкілля? (2)







X




Питання охорони довкілля включені, серед іншого, у щорічні Заходи щодо виконання Плану дій Україна-ЄС. Рівень виконання таких заходів у сфері охорони довкілля є низьким.

Чи плани законодавчої роботи передбачають прийняття законодавства, необхідного для імплементації цілей Плану дій, що стосуються охорони довкілля? Чи ефективно вони імплементуються у сфері охорони довкілля? (3)







Х




Прийняття законодавства вказується у щорічних Заходах щодо виконання Плану дій та у щорічних Заходах щодо виконання Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу. Рівень імплементації таких заходів є низьким.

^ Загальна оцінка:

19 балів з 30 можливих
















Процент: 63%

















^ КОМЕНТАРІ ТА ПОЯСНЕННЯ:


1. На даному етапі Україна своєю зовнішньою політикою та роботою, що ведеться на національному рівні, демонструє пріоритетність для неї євроінтеграційного курсу.

Головним документом, що регулює відносини Україна-ЄС є Угода про партнерство і співробітництво між Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами і Україною, що набула чинності у 1998 році. Угода передбачає відповідні рамки для політичного діалогу та співробітництва у різних сферах суспільного життя, зокрема у сфері охорони довкілля.

У 1998 році була розроблена і затверджена Указом Президента України Стратегія інтеграції України до Європейського Союзу.

Важливим напрямом у процесі наближення України до ЄС є адаптація законодавства України до стандартів і норм ЄС, що відбувається згідно із Загальнодержавною програмою адаптації законодавства України до законодавства ЄС (2003 рік).

Завершує свою дію План дій Україна-ЄС, імплементація якого проводилась у 2005-2008 році. На його зміну найближчим часом повинен бути розроблений так званий «новий практичний інструмент».

На даному етапі між Україною та ЄС ведуться переговори щодо укладення Асоційованої угоди між Україною та ЄС.

У контексті охорони довкілля важливим є забезпечення того, щоб у новому практичному інструменті та Асоційованій угоді між Україною та ЄС питання охорони довкілля були відображені належним чином, з наданням їм пріоритетного значення, та інтеграцією екологічних питань в усіх сферах регулювання, зокрема, енергетиці, транспорті, сільському господарстві та ін.


2. Стратегічного політичного інструменту для імплементації Плану дій Україна-ЄС прийнято не було. План дій Україна-ЄС є рамковим документом, що визначає основні напрямки роботи. Щодо питань охорони довкілля, то вони включені до категорії «Інше» в розділ «Транспорт, енергетика, інформаційне суспільство та навколишнє середовище». Охорона довкілля та сприяння сталому розвитку не включені до пріоритетів діяльності Плану дій. Окрім цього, екологічні питання не є належним чином враховані у інших сферах, що регулюються Планом дій, зокрема транспорт, енергетика, сільське господарство та ін.

Щороку на виконання Плану дій Україна-ЄС приймаються заходи на виконання Плану дій. Зокрема, з моменту прийняття Плану дій Україна-ЄС було прийнято 4 розпорядження КМУ: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2008 року «Про затвердження заходів щодо виконання у 2008 році Плану дій Україна-ЄС», Розпорядження Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2007 року «Про затвердження заходів щодо виконання у 2007 році Плану дій Україна-ЄС», Розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року «Про затвердження заходів щодо виконання у 2006 році Плану дій Україна-ЄС», Розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2005 року «Про затвердження заходів щодо виконання у 2005 році Плану дій Україна-ЄС».

Ці документи включають перелік конкретних заходів із вказівкою терміну їх виконання та відповідальними за виконання (відповідні міністерства, відомства та інші органи державної влади). Такі заходи є конкретними, тим не менше вони часто не відображають стратегічні пріоритети та приймаються із значним запізненням.

Ще одним проблемним моментом у цьому контексті виступає рівень імплементації таких заходів. Незважаючи на оцінку («досягнуто суттєвого прогресу», надану виконанню Плану дій Україна-ЄС у Спільному звіті від 11 березня 2008 року) та виділення Європейським Союзом України як взірця для інших східних сусідів ЄС, існує багато сфер, де реалізація Плану дій залишається на досить низькому рівні.


3. Прийняття нового законодавства чи внесення змін до вже існуючого для імплементації положень Плану дій Україна-ЄС передбачено у щорічних Заходах щодо виконання Плану дій, про які говориться у п.2.

Окрім цього, з метою адаптації законодавства України до норм і стандартів Європейського Союзу та на виконання Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу щороку приймаються спеціальні заходи, зокрема Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 червня 2005 року №201-р «Про затвердження плану заходів щодо виконання у 2005 році Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу», Розпорядження Кабінету Міністрів України від 15 березня 2006 року №151-р «Про затвердження плану заходів щодо виконання у 2006 році Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу», Розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 березня 2007 року №90-р «Про затвердження плану заходів щодо виконання у 2007 році Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу», Розпорядження Кабінету Міністрів України від 11 червня 2008 року №821-р «Про затвердження плану заходів щодо виконання у 2008 році Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу».

У таких документах вказуються сфери aquis communautaire, в яких здійснюється адаптація, джерела aquis communautaire, які регулюють правовідносини у відповідній сфері, найменування заходів, терміни їх виконання (лише у заходах на 2008 рік), відповідальні за виконання органи.

Звіти, що готуються щороку за результатами імплементації заходів, показують рівень імплементації таких заходів. Слід зазначити, що у сфері охорони довкілля заходи щодо підготовки та прийняття нового законодавства практично не виконуються. Так, у 2007 році жодного із заходів у сфері охорони довкілля виконано не було, а вказані там заходи перенесено на 2008 рік.


4. Ситуація залежить від окремо взятого міністерства. Для аналізу бралася оцінка, зроблена на основі пріоритетів діяльності міністерств на 2008 рік, затверджених Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2008 року №366-р «Про схвалення пріоритетів діяльності міністерств на 2008 рік» та окремих робочих планів міністерств.

Декілька прикладів включення питань євроінтеграції до пріоритетів:

- Міністерство аграрної політики України: приведення нормативно-правової бази галузі насінництва до вимог ЄС;

- Міністерство економіки України: вступ України до СОТ та започаткування процесу створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС; адаптація національного законодавства з питань організації транспортних перевезень та розвитку мережі міжнародних транспортних коридорів до норм і стандартів ЄС; забезпечення співробітництва з ЄС та впровадження в Україні нових інструментів та механізмів зовнішньої допомоги;

- Міністерство закордонних справ України: завершення роботи з підготовки проекту нової посиленої угоди між Україною та ЄС;

- Міністерство охорони навколишнього природного середовища України: практичне впровадження екологічних стандартів, наближених до відповідних стандартів ЄС; удосконалення системи поводження з відходами, наближення її до аналогів ЄС; та ін.

Окрім цього, пріоритети діяльності окремих міністерств включають деякі положення, передбачені Планом дій Україна-ЄС та відповідними щорічними заходами на його виконання.


5. Утворено спільні органи із співпраці між Україною та ЄС: Рада з питань співробітництва між Україною та ЄС; Комітет з питань співробітництва між Україною та ЄС (в його рамках створено 7 підкомітетів, серед яких Підкомітет №4 «Енергетика, транспорт, ядерна безпека та екологія»), Комітет з парламентського співробітництва між Україною та ЄС.

Значна частина органів державної влади має окремі відділи, що займаються питаннями співпраці/інтеграції з ЄС, зокрема:

Міністерство охорони навколишнього природного середовища – Управління міжнародного співробітництва та європейської інтеграції;

Міністерство економіки України – Відділ правового забезпечення інвестиційної діяльності та співробітництва з ЄС (у рамках юридичного департаменту), Департамент міжнародної технічної допомоги та співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями, Департамент співробітництва з Європейським Союзом;

Міністерство закордонних справ України – Департамент Європейського Союзу;

Міністерство регіонального розвитку і будівництва – Департамент міжнародного співробітництва, інвестиційного розвитку та з питань європейської інтеграції;

Міністерство освіти і науки – Департамент міжнародного співробітництва та європейської інтеграції;

Міністерство палива та енергетики – Департамент з питань євроінтеграції та міжнародного співробітництва;

Міністерство у справах сім’ї, молоді та спорту – Відділ міжнародного співробітництва та європейської інтеграції;

Міністерство фінансів України – Департамент міжнародних зв’язків та європейської інтеграції;

Міністерство юстиції України – Державний департамент з питань адаптації законодавства; та ін.


6. Ще до прийняття Плану дій Україна-ЄС Указом Президента України від 13 грудня 2003 року №1433/2003 була затверджена Державна програма підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції України на 2004-2007 рр. Метою програми було забезпечення потреб органів державної влади у фахівцях у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції. Координація і контроль за виконанням програми було покладено на Кабінет Міністрів України, який щороку до 10 грудня затверджував відповідні заходи на виконання програми на наступний рік. Такі заходи були прийняті на 2005, 2006 та 2007 роки.

За результатами моніторингу виконання програми можна зробити висновки, що Державна програма виконувалась досить ефективно. Були розроблені Методичні рекомендації щодо визначення органами державної влади та органами місцевого самоврядування потреби у фахівцях у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції. Були здійснені заходи щодо визначення структури та обсягів підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції. Затверджено порядок проходження мовної підготовки державними службовцями, які займаються питаннями європейської та євроатлантичної інтеграції. У вищих навчальних закладах проводилося навчання державних службовців центральних органів виконавчої влади за окремими програмами на тематичних, постійно діючих, короткотермінових семінарах з питань європейської та євроатлантичної інтеграції. Проводились літні школи з питань європейської інтеграції для державних службовців та інші заходи.

5 листопада 2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова №974 «Про затвердження Державної цільової програми підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції України на 2008-2011 роки». Програми передбачає заходи з вдосконалення підготовки кваліфікованих фахівців у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції. Виконання завдань і заходів Програми здійснюється у рамках використання в Україні інструментів інституціональної розбудови Twinning та TAIEX, роботу із впровадження яких координує Головдержслужба, яка займається координацією діяльності з виконання Державної програми. Програма включає перелік конкретних завдань і заходів для виконання програми.

7. В Україні проводиться політика з інформування громадськості з питань європейської політики. Зокрема, протягом 2004-2007 років діяла Державна програма інформування громадськості з питань європейської інтеграції України, затверджена Указом Президента України від 13 грудня 2003 року.

2 липня 2008 року Постановою Кабінету Міністрів України була затверджена нова програма – Державна цільова програма інформування громадськості з питань європейської інтеграції України на 2008-2011 роки, метою якої є подальше підвищення рівня поінформованості громадськості з питань європейської інтеграції України для створення стабільної проєвропейської більшості в українському суспільстві.

Щороку на виконання програм з інформування приймаються конкретні заходи, а відповідальність за координацію і контроль за виконанням програми покладено на Кабінет Міністрів України.

Тим не менше, на практиці громадяни не мають достатньо інформації з питань євроінтеграції. Веб-сторінки відповідних державних органів поповнюються нерегулярно, інформація є неповною, або зовсім відсутньою. Громадські організації у зв’язку з відсутністю інформації не мають можливості бути повноправними учасниками євро інтеграційного процесу. Основні документи, що стосуються Європейської політики сусідства та фінансового інструменту на її реалізацію (Інструменту європейського сусідства і партнерства), не є доступними, або наявні лише англійською мовою. Громадськість не має можливості брати участі у процесі розробки, перегляду, моніторингу документів, пов’язаних з євроінтеграцією. Основну роботу у сфері інформування з питань європейської інтеграції проводять власне громадські організації відповідного спрямування, а не державні органи, що є відповідальними за ці питання.


8. Уряд проводить моніторинг стану виконання Плану дій Україна-ЄС. Результати такого моніторингу відображені у звітах щодо виконання щорічних заходів щодо імплементації Плану дій та, більш загально, у Позиційному документі щодо імплементації.

22 листопада 2005 року рішенням Урядового комітету з питань європейської та євроатлантичної інтеграції були схвалені Методичні рекомендації щодо підготовки заході