Реферат: З м І с т

З М І С Т
ВСТУП……………………………………………………………………………………………..............3


РОЗДІЛ 1 Сутність, принципи і значення контролю за фінансово – господарською діяльністю

1.1. Контроль як функція управління……………………………………………………………...........12
1.2. Сутність і значення контролю за фінансово-господарською діяльністю…………………..........35

1.3. Концепція організації внутрішнього фінансового контролю в системі МВС України…...........54

Висновки до першого розділу...................................................................................................................68


РОЗДІЛ 2 Організаційно-правовий механізм здійснення відомчого фінансового контролю в системі МВС України

2.1. Поняття та елементи механізму здійснення відомчого фінансового контролю в системі МВС України як управлінської функції…………………………………………………………....................71

2.2. Характеристика стану нормативно-правового забезпечення відомчого фінансового контролю в системі МВС України………………………………………………………………................................76

2.3. Організаційно-правове забезпечення реалізації методів і прийомів відомчого фінансового контролю в системі МВС України………………………………………………...................................92

2.4. Специфіка методики проведення тематичних перевірок фінансово-господарської діяльності в системі МВС України……………………………………………………………..................................104

Висновки до другого розділу..................................................................................................................117

РОЗДІЛ 3 Проблеми забезпечення ефективності відомчого фінансового контролю в системі МВС України

3.1. Основні фактори, які впливають на ефективність відомчого фінансового контролю в системі МВС України……………………………………………………………………..........................120

3.2. Напрями вдосконалення правового регулювання відомчого фінансового контролю в системі МВС України……………………………………………………………….…………...........................139

3.3. Використання інформаційних технологій при здійсненні відомчого фінансового контролю…………………………………………………………………………………………...........158

Висновки до третього розділу................................................................................................................176
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………………….................181
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………………………..........195

ДОДАТКИ................................................................................................................................................213


Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте http://www.mydisser.com/search.html

ВСТУП

^ Актуальність теми дослідження. Перехід України до ринкового типу економічної системи, реформування суспільного життя і, зокрема, економічних процесів, передбачає необхідність удосконалення управління витратами на утримання органів державної влади, зокрема МВС, з метою дотримання принципів бюджетного фінансування. Важливу роль у забезпеченні принципів законності і ефективності відіграє досконала реалізація контрольної функції управління.

Недостатнє, у порівнянні з потребою, фінансування, труднощі в забезпеченні підрозділів системи МВС України грошовими і матеріальними ресурсами вимагають дотримання режиму економії фінансових ресурсів, їх раціонального використання, посилення ролі відомчого фінансового контролю і подальшого його вдосконалення.

В Україні відбувається процес становлення системи фінансового контролю. Незважаючи на прийняття законів, указів і постанов із питань реформування системи управління, у тому числі й контролю, відсутність цілісної стратегії реформування організаційно-правового механізму фінансового контролю, непослідовність дій у процесі такого реформування постали негативними чинниками у створенні ефективної моделі відомчого фінансового контролю як елементу цілісної системи фінансового контролю.

Достатньо не визначено місце й роль кожного суб’єкта державного контролю в його цілісній системі, відсутнє чітке розмежування сфер діяльності, нераціонально розподілено обов’язки між суб’єктами контролю, не координується робота органів державної влади. Внаслідок цього породжується безвідповідальність, безпечність, непотрібна звітність, формалізм, дублювання.

Не вироблено єдиних критеріїв щодо визначення оптимальної організаційної структури контрольно-ревізійних підрозділів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади. Також потребують додаткового опрацювання підходи до планування контрольно-ревізійної роботи.

Ці чинники, а також матеріали зовнішніх перевірок системи МВС України на предмет ефективності використання бюджетних коштів, які показали, що реалізація системи управління бюджетними коштами в МВС України при наявності спеціально створеного органу (Департаменту ресурсного забезпечення МВС України) не забезпечує впровадження єдиної централізованої політики у сфері матеріально-технічного постачання, виконання бюджету за програмно-цільовим методом, послаблює контроль за витрачанням бюджетних коштів, призводить до нераціонального та неефективного їх використання, дозволяють визначити об’єктивний ступінь актуальності тематики дослідження, і зробити висновок про необхідність визначення концептуального наукового підходу до проблеми організації і правового регулювання відомчого контролю за фінансово-господарською діяльністю в системі МВС України.

^ Теоретичною основою дослідження слугували праці вчених у галузі теорії управління, адміністративного, фінансового права, зокрема, українських: В.Б. Авер’янова, О.Ф. Андрійко, Д.А. Бекерської, Л.К. Воронової, Л.М. Долі, С.Т. Кадькаленка, Р.А. Калюжного, Є.Б. Кубка, О.А. Кузьменко, М.П. Кучерявенка, П.Е. Недбайла, Н.Р. Нижник, В.Ф. Опришка, О.П. Орлик, П.С. Пацурківського, В.П. Пєткова, Н.В. Пришви, Л.А. Савченко, А.О.Селіванова, А.І. Сироти; російських: С.С. Алексєєва, С.В. Балдіної, О.М. Горбунової, О.Ю. Грачової, М.В. Карасьової, А.Н. Козиріна, Н.А. Куфакової, А.А. Максюти, Ю.А. Ровінського, Ю.О. Тихомирова, Р.О.Халфіної, О.О. Чечуліної та інших.

Питання правового регулювання відомчого фінансового контролю в системі МВС України є одним з найменш досліджених у науковому плані. Разом з тим, бракує фундаментальних комплексних досліджень правового регулювання відносин з відомчого фінансового контролю бюджетних установ щодо визначення статусу контрольно-ревізійного підрозділу міністерств та інших центральних органів виконавчої влади та конкретизації контрольної компетенції. Вагомість зазначених проблем, необхідність їх вирішення та актуальність зумовили вибір теми дослідження.

^ Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Напрямок дослідження базується на основних положеннях Комплексної програми профілактики злочинності на 2001-2005 роки, затвердженої Указом Президента України від 25 грудня 2000 року № 1376/2000. Дисертація виконана згідно з планами Міністерства внутрішніх справ України (п.3.1. Пріоритетних напрямків фундаментальних і прикладних досліджень навчальних закладів і науково-дослідних установ МВС України на період 1995-2000 р.р.) і Національної академії внутрішніх справ України (п. Основних напрямків наукових досліджень Національної академії внутрішніх справ України на 2000-2005 р.р.). Особливого наукового значення набуває зв’язок дисертаційного дослідження із Стратегією економічної та соціальної політики на 2000-2004 р.р., визначеною у Посланні Президента України до Верховної Ради України “Україна: поступ у ХХІ століття. Стратегія економічного та соціального розвитку на 2000-2004 роки” від 23.02.2000 № 276а/2000. Дисертація є певним внеском у розкриття напрямків загального дослідження, визначеного у цих програмах.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі теоретичних розробок юридичної та економічної наук, узагальнення правозастосовчої діяльності МВС України, Головного контрольно-ревізійного управління України та інших органів державної влади, вітчизняного і зарубіжного законодавства визначити проблеми організаційно-правового забезпечення здійснення відомчого фінансового контролю в системі МВС України, сформулювати науково-обґрунтовані висновки і пропозиції щодо вдосконалення національного законодавства.

Досягнення зазначеної мети вимагає вирішення наступних завдань:

- розглянути поняття, сутність, ознаки, принципи і значення відомчого фінансового контролю в системі функцій управління;

- сформулювати поняття та дослідити елементи організаційно-правового механізму відомчого фінансового контролю в системі МВС України;

- дослідити види, форми, методи та особливості здійснення відомчого фінансового контролю в органах внутрішніх справ;

- проаналізувати стан правового забезпечення відомчого фінансового контролю в системі МВС України та надати відповідні пропозиції щодо якості, системності, узгодженості, відповідності міжнародним правовим джерелам та іншим нормативно-правовим актам України;

- сформулювати концепцію організації внутрішнього фінансового контро­лю в органах і установах системи МВС України;

- визначити зміст та особливості механізму проведення перевірок фінансово-господарської діяльності в системі МВС України за окремими напрямками діяльності;

- встановити фактори, що впливають на ефективність відомчого фінансового контролю в системі МВС України;

- проаналізувати стан використання інформаційних технологій при здійсненні відомчого фінансового контролю;

- окреслити основні напрями вдосконалення нормативно-правової бази, що регламентує відомчий фінансовий контроль в системі МВС України, а також сформулювати практичні рекомендації щодо здійснення методів фінансового контролю в названій системі.

^ Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у зв’язку із здійсненням відомчого фінансового контролю як функції управління в системі МВС України.

^ Предметом дослідження є правові норми, які регламентують здійснення відомчого фінансового контролю в системі МВС України і закріплюють елементи його організаційно-правового механізму, та правозастосовча діяльність відповідних суб’єктів названого контролю.

^ Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є діалектичний метод з системно-структурним підходом до вивчення матеріалів та отримання результатів. Поряд з цим, широко використовувалися й інші спеціальні наукові методи дослідження: функціональний, історико-логічний, формально-догматичний, порівняльно-правовий, аналіз, синтез, та інші. Функціональний метод застосовувався при розкритті методів і прийомів відомчого фінансового контролю, специфіки методики проведення тематичних перевірок фінансово-господарської діяльності підрозділів МВС України. Використання історико-логічного методу дало можливість дослідити становлення та розвиток контролю в системі функцій управління. Завдяки порівняльно-правовому методу визначено рівень правового забезпечення регулювання відомчого фінансового контролю на предмет якості, системності, узгодженості. Методи аналізу і синтезу використовувалися при формулюванні базових понять, зокрема, “контроль”, “ефективність”, “внутрішній фінансовий контроль”. У роботі застосовувалися також соціологічні методи: групування і зіставлення.

Також використаний восьмирічний досвід практичної діяльності автора в контрольно-ревізійному апараті обласної ланки – Контрольно-ревізійних відділах фінансово-економічних управлінь УМВС України в Донецькій та Київській областях.

^ Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є одним із перших в українській правовій науці комплексним узагальненим дослідженням теоретичних проблем правового регулювання відомчого фінансового контролю в системі МВС України. У дисертації обґрунтовується ряд концептуальних понять, теоретичних положень і висновків, практичних рекомендацій щодо вдосконалення чинного законодавства. А також,

уперше:

- обгрунтовано положення про те, що: по-перше, внутрішній фінансовий контроль у законодавця синонімічно асоціюється з відомчим фінансовим контролем, оскільки у назві ряду нормативно-правових актів поєднуються словосполучення “контроль міністерств, інших органів центральної виконавчої влади” та “внутрішній фінансовий контроль”, які за юридичною логікою по-різному визначають одне й те ж поняття – відомчий фінансовий контроль; по-друге, оскільки законодавець визначає, що метою внутрішнього контролю є оцінка ефективності господарської діяльності підконтрольних об’єктів, то можливо застосовувати також і розширене поняття відомчого фінансово-господарського контролю;

- визначено поняття організаційно-правового механізму відомчого фінансового контролю в системі МВС України як способу організації і функціонування контролю, що виражається у створенні і розвитку системи суб’єктів контролю, які за допомогою встановлених нормами права повноважень і методів контрольної діяльності покликані досягти обґрунтованих цілей контролю. Запропоновано наступну сукупність елементів названого механізму: 1) суб’єкти відомчого фінансового контролю в усіх організаційно-правових формах; 2) правові норми, які встановлюють повноваження суб’єктів відомчого фінансового контролю, тобто забезпечують змістовність впливу і взаємозв’язки у контрольній діяльності; 3) методи і прийоми контрольної діяльності; 4) види контрольної діяльності;

- дано визначення поняття “ефективності відомчого фінансового контролю” - як результату контрольної діяльності уповноважених суб’єктів контролю, який зіставлений з різними витратами (грошовими, технічними, людськими та іншими) на його досягнення. Запропоновано систему факторів, які впливають на ефективність відомчого фінансового контролю в системі МВС України: 1) правовий; 2) морально-етичний; 3) економічний; 4) організаційний;

- запропоновано авторське визначення поняття “шкода” та його законодавче закріплення у Законі України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні”;

- запропонована концепція організації внутрішнього фінансового контролю в системі МВС України, яка якісно вплине на підвищення ефективності відомчого фінансового контролю в названій системі;

- надані пропозиції щодо організаційної реструктуризації відомчого фінансового контролю: виведення суб’єктів даного виду контролю з підпорядкування міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, але з повноваженнями контролювати їх фінансову діяльність;

- запропоновано новий підхід щодо визначення статусу ревізора у кримінальному процесі: законодавчо прирівняти його до таких процесуальних осіб, як фахівець та експерт;

- запропоновано закріплення міжвідомчими наказами Міністерства внутрішніх справ України та Головним контрольно-ревізійним управлінням (КРУ) України таких визначальних напрямків здійснення відомчого фінансового контролю: а) вдосконалити порядок та розробити систему взаємодії відомчого фінансового контролю в системі МВС України з Головним КРУ України; б) запровадити критерії організації роботи із забезпечення відшкодування державі і суб’єктам господарювання збитків та усунення інших порушень фінансової дисципліни;

- обґрунтована пропозиція про необхідність правового закріплення основ відомчого фінансового контролю на рівні цілісного і системного закону “Про відомчий контроль в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади” з окресленням наступних положень: сфери правового регулювання цієї діяльності; визначення правового статусу суб’єктів правовідносин; застосування і впровадження контрольно-ревізійними підрозділами санкцій; чіткого визначення організаційної побудови відомчої контрольно-ревізійної служби; організації роботи із забезпечення відшкодування державі і суб’єктам господарювання збитків та усунення інших порушень фінансової дисципліни; правових форм взаємодії з Головним контрольно-ревізійним управлінням України;

удосконалено:

- методологічне визначення основних понять, які використовуються в контрольній практиці: “зустрічна перевірка”, “збитки”, “шкода”;

- порядок формування програми ревізій, як типових за відповідними напрямами, визначаючи лише найважливіші питання, з наданням права безпосередньо ревізуючому (керівнику групи ревізорів на певному об’єкті) визначити перелік додаткових питань, як доповнення до типової програми;

набуло подальшого розвитку :

- теоретичне обґрунтування нормативно-правового забезпечення відомчого фінансового контролю в органах внутрішніх справ, як невід’ємної та важливої умови гармонійного розвитку системи МВС України з метою фінансово-економічного та адміністративного реформування;

- формування структури відомчого фінансового контролю у вигляді процесу, що складається з трьох стадій зі зворотним зв'язком: 1) формування загальної структурної схеми і її головних характеристик (стадія композиції); 2) розробка складу єдиного контрольного органу й основних зв'язків з іншими структурними підрозділами, що виконують контрольні функції по вертикалі і по горизонталі (стадія структуризації); 3) розробка кількісних характеристик апарату єдиного контрольного органу, встановлення порядку його діяльності (стадія регламентації).

^ Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у тому, що вони можуть бути використані для подальшої розробки правових проблем регулювання відомчого фінансового контролю як в цілому, так і в системі МВС України; у подальшій розробці теоретичних проблем правового статусу учасників правовідносин в зазначеній сфері.

У правотворчій діяльності – для вдосконалення чинного законодавства та при підготовці проекту Закону України “Про відомчий контроль в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади”; у практичній діяльності учасників бюджетного процесу і, особливо, МВС України як одного з них ( Довідка про впровадження результатів дисертації в практичну діяльність контрольно-ревізійної служби МВС України від 18.08.2004р.); у навчальному процесі при підготовці відповідних розділів підручників, навчальних посібників з курсу “Фінансове право”, особливо таких тем, як: “Фінансовий контроль”, “Бюджетне право і процес”, “Кошторисно-бюджетне фінансування”, а також на курсах підготовки підвищення кваліфікації ревізорського складу в системі МВС України ( Акти впроваджень результатів дослідження у навчальний процес: Національної академії внутрішніх справ України від 23.06.2004р. № 46/1864; Донецького юридичного інституту МВС України від 05.07.2004р.).

Деякі пропозиції дисертанта розглянуті та апробовані Департаментом фінансових ресурсів та економіки МВС України. Окремі положення щодо регулювання відомчого фінансового контролю можуть бути застосовані в таких силових відомствах, як: Міністерство оборони України, Міністерство надзвичайних ситуацій України.
Апробація результатів дисертації. Дисертація неодноразово обговорювалася на засіданнях кафедри економічної безпеки Національної академії внутрішніх справ України, кафедри адміністративного права та адміністративної і кримінально-процесуальної діяльності Національної академії державної податкової служби України.
Окремі положення дисертації, висновки, узагальнення та пропозиції доповідались автором на науково-практичних конференціях: “Бюджетно-податкова політика: теорія, практика, проблеми” (м. Ірпінь, 2003 р.), XII міжвузівської студентської наукової конференції “Наука і вища освіта” (м. Запоріжжя, 2004 р.), міжвузівської науково-практичної конференції “Актуальні проблеми розвитку та модернізації податкових і інших правоохоронних органів України у XXI столітті ” (м. Ірпінь, 2004 р.), V міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці” (м. Ірпінь, 2004 р.).

Публікації. Основні теоретичні розробки й висновки дисертації знайшли відображення у 4-х наукових статтях, що опубліковані у фахових виданнях.

^ Структура дисертації обумовлена сформульованою метою і предметом дослідження, відповідає логіці наукового пошуку. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, що поділені на десять підрозділів, висновків, списку використаних джерел (225 найменувань). Загальний обсяг дисертації становить - 212 сторінок, з яких 194 – основний текст, додатки – 5 сторінок.


Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте http://www.mydisser.com/search.html


ВИСНОВКИ

З переходом до ринкових відносин в економічному житті країни об’єктивно з’являються нові форми фінансового контролю, при цьому відомчий контроль за фінансово-господарською діяльністю як невід’ємна частина державного фінансового контролю, не втрачаючи свого значення, набуває нового змісту.

Дослідження стану організаційно-правового забезпечення здійснення відомчого фінансового контролю в системі МВС України дозволило дійти ряду принципових висновків і сформулювати обгрунтовані пропозиції та рекомендації.

Контрольна діяльність органів держави є, значною мірою, правоохоронною, хоча і не зводиться тільки до цього. Як засіб забезпечення законності - ця функція спрямована на припинення неправомірних дій службових осіб і громадян, винних у недоліках і порушеннях, пов’язана з залученням до юридичної відповідальності, а також застосуванням до цих суб’єктів заходів державного впливу.

Контроль — така правова форма діяльності, юридична природа якої визначається тим, що відповідний контролюючий орган, його службова особа ставляться в умови, коли вони повинні безпосередньо застосовувати норми права для вирішення конкретних юридичних завдань. Причому, як предмет операцій у такому випадку виступають одночасно і норми матеріального, і норми процесуального права. Так, контролюючий орган або його службова особа, реалізуючи свою владну компетенцію, повинні, оперувати нормами, що визначають сам характер юридичної справи, яка вирішується і одночасно оптимальний порядок досягнення юридичного результату.

Юридична природа контролю виявляється в тому, що він здійснюється уповноваженими суб’єктами.

Характеристика контролю як правової форми діяльності визначається також і тим, що всі його результати повинні завжди оформлятися у відповідних офіційних правових актах-документах.

Юридичні підстави для застосування контрольними органами норм правового характеру передбачені актами, що визначають їхню компетенцію.

У правовому акті контрольного органу поряд із правоохоронною виявляється й управлінська сутність тому, що, будучи формою піднормативного правового регулювання, акт контрольного органу своїм владним організуючим впливом певним чином втручається у відносини, що вже склалися до нього, змінює їх, перетворює відповідно до цілей, закладених в нормах права. Якщо ж при правовій оцінці діяльності підконтрольного об’єкта виявиться неправомірна поведінка, застосовуються правоохоронні засоби.

Контроль як одна з функцій управління, як у діяльності державних органів, так і в діяльності різних суб’єктів господарювання, залишається одним з найважливіших елементів соціального управління в суспільстві з ринковою економікою. Контроль (державний, управлінський, незалежний) дозволяє забезпечити необхідною інформацією всі рівні соціального управління і, в остаточному підсумку, вирішити поставлене перед системою (соціальною чи економічною) завдання. Здійснюється це шляхом аналізу інформації та прийняття рішень, які корегують функціонування системи.

Зміст контролюючої діяльності полягає в зборі інформації про стан керованої системи, визначенні порушень, які виникають, і їхніх причин, виборі заходів для усунення недоліків і відстеженні процесу їх реалізації.

Стосовно контрольно-ревізійної роботи як особливого виду контролю, головним завданням варто вважати запобігання негативним явищам і повне їх усунення. Такий контроль повинний бути спрямований, меншою мірою в минуле, а головним чином у майбутнє. Практична реалізація цих положень може знайти вираження у проведенні таких заходів, які б мали профілактичний, превентивний характер і були б пов'язані не тільки з безпосереднім попередженням порушень з матеріальними цінностями і грошовими коштами, але і з підвищенням дієвості й ефективності роботи самого контрольно-ревізійного апарату.

Контроль за фінансово-господарською діяльністю та її процесами це - діяльність наділених контрольними повноваженнями контрольно-ревізійних підрозділів за ФГД органів і підрозділів внутрішніх справ, із метою досягнення законності й економічної доцільності витрат усіх видів ресурсів, забезпечення їхньої цілісності і виявлення внутрішніх резервів, підвищення ефективності використання засобів, що виділяються з бюджетів усіх рівнів.

Об’єктом контролю виступають процеси формування, розподілу і перерозподілу фондів грошових коштів, а також пов’язані з цими процесами умови і відносини, які впливають на законність, доцільність і ефективність їх використання.

Предметом контролю є стан ФГД і дії окремих осіб або колективів відповідно до встановлених норм, правил та прийнятих рішень.

Контроль за фінансово-господарською діяльністю є інтегрованим поняттям тому, що містить у собі власне фінансовий контроль і контроль господарських операцій. У той же час інтегрований характер фінансово-господарського контролю породжує основне його протиріччя: контроль є необхідним елементом системи фінансового забезпечення, а, з іншого боку, оптимізація організації кожного з елементів цієї системи припускає скорочення сфери діяльності контролю.

В умовах розширення прав органів і установ внутрішніх справ у сфері фінансово-господарській діяльності, об’єктивно підвищується необхідність перерозподілу повноважень щодо контролю між його суб’єктами, що знаходяться на різноманітних ієрархічних рівнях управління: зовнішні, стосовно об’єкта господарювання, контролюючі органи повинні більшою мірою відслідковувати реальність умов у досягненні поставлених цілей, а спеціальні контролюючі органи - впливати на економічні інтереси органів і підрозділів із метою підвищення їхньої економічної відповідальності за раціональне використання коштів і досягнення необхідного рівня оперативно-службової готовності.

Концептуальний підхід до організації внутрішнього контролю за фінансово-господарською діяльністю спрямований на формування науково-методологічних умов, насамперед, внутрішнього контролю в органах і підрозділах системи МВС України. Внутрішній контроль це - система спостереження і перевірки фінансово-господарської діяльності його внутрішніми структурними частинами, організована з метою об’єктивної оцінки законності, ефективності і доцільності прийнятих управлінських рішень і результатів їхнього виконання.

В основу концепції покладені принципи: законності, державності, безперервності, обов'язковості і гласності.

Чіткій постановці внутрішнього контролю органу чи підрозділу внутрішніх справ, що здійснює фінансово-господарську діяльність в умовах дії ринкових механізмів, повинне сприяти: науково-методологічне, інформаційне, методичне, нормативно-правове, кадрове й організаційне забезпечення.

Суб’єкти попереднього і поточного контролю, його форми повинні відповідати тим новим відносинам, що складаються сьогодні в процесі фінансової і господарської діяльності в системі МВС України.

“Караючою” та фіскальною функцією відомчі контролюючі органи не наділені. За законом вони покладені на органи прокуратури, судові, дізнання, а також на органи ДПС, митниці та ДКРСУ. Виникає закономірна необхідність співпраці різних органів виконавчої влади, відомств міністерств з приводу фінансового контролю.

Статус контрольно-ревізійного підрозділу міністерств та інших центральних органів виконавчої влади законодавчо не встановлений. Контрольно-ревізійні відділи в структурі МВС України уповноважені тільки викривати неправильне, недоцільне використання бюджетних коштів та невірне оформлення господарських операцій. При виявленні злочинної діяльності вони зобов’язані передавати матеріали правохоронним органам (дізнання та слідства), а в результаті появи всіх ознак безвідповідального ставлення службових осіб до ведення бухгалтерського обліку та фінансової звітності - рекомендувати керівнику підрозділу впровадити дисциплінарні, а уповноваженим органам - відповідні санкції адміністративного характеру.

Для посилення ефективності відомчого контролю необхідна взаємодія з працівниками Державної контрольно-ревізійної служби.

Стверджуємо, що лише прийняття Закону України “Про державний фінансовий контроль” створить єдиний правовий фундамент для розвитку цілісної системи державного фінансового контролю, в тому числі і відомчого. Цей законопроект повинен відповідати ряду вимог:

- відповідати принципам регулювання такого типу правовідносин, які встановлені Конституцією України;

- не суперечити іншим законодавчим актам, бути максимально інтегрованим в загальну законодавчу базу цієї галузі права та не створювати додаткових колізій;

- враховувати та закріплювати позитивний досвід, який був нагромаджений реальною практикою діяльності суб’єктів регульованих правовідносин.

Верховенство принципів права має стати головною ознакою нової системи фінансового контролю та має стати цілісною з органічно взаємопов’язаними органами та суб’єктами. Це дозволить уникнути дублювання функцій суб’єктів фінансового контролю, розмежувати їх компетенцію та налагодити взаємодію.

У нових умовах господарювання необхідність проведення перевірок, заснованих на традиційних методиках, не викликає сумніву. Діюча установка при проведенні “державних ревізій” про те, що необхідно знайти недоліки (акт не повинний бути “порожнім”) не може заперечувати головного - перевірки повинні проходити в цивілізованих рамках і сприяти поліпшенню роботи об’єкта, що перевіряється.

Існуючі методики перевірок різних питань ФГД повинні бути скореговані з обліком того, що у ФГД суб’єктів системи МВС України можуть брати участь представники різних форм власності.

Дослідження показали, що найчастіше мають місце порушення у виконанні договірних відносин між підрозділом МВС України й іншими суб’єктами підприємницької діяльності (юридичними чи фізичними особами). Результатом подібних порушень, часто, є збитки, заподіяні бюджету.

Другим за частотою порушенням є нецільове та неефективне використання бюджетних і позабюджетних коштів, що в підсумку завдає шкоди бюджету чи основній діяльності структурного підрозділу системи МВС України.

Здійснивши аналіз наукових праць з питань елементів механізму управління, приходимо до висновку, що переважна більшість авторів надає перевагу статичній характеристиці елементу – суб’єкту управління, нехтуючи іншими елементами, що призводить до відсутності дослідження механізму у комплексі елементів як цілісного явища.

Механізм відомчого фінансового контролю - це спосіб організації і функціонування контролю, який виражається у створенні і розвитку системи суб’єктів контролю, які, за допомогою встановлених законодавством повноважень і методів контрольної діяльності, покликані досягти обгрунтованих цілей контролю у сфері фінансової діяльності міністерств і відомств.

До елементів відомчого фінансового контролю необхідно віднести:

1) суб’єкти відомчого фінансового контролю в усіх організаційно-правових формах;

2) правові норми, які встановлюють повноваження суб’єктів відомчого фінансового контролю, тобто забезпечують змістовність впливу і взаємозв’язки у контрольній діяльності;

3) методи і прийоми контрольної діяльності;

4) види контрольної діяльності.

Сутність організаційно-правового механізму полягає у поєднанні цих елементів у системному і цілісному плані. Визначальними ознаками механізму відомчого фінансового контролю є:

1) взаємодія елементів;

2) набір елементів визначається єдиним критерієм - організацією динамічного контрольного впливу;

3) елементи знаходяться у системному зв’язку;

4) єдність елементів;

5) кожний з елементів виявляє себе не в якості ізольованої ланки загального ланцюга контрольних дій, а передбачає наявність інших елементів;

6) зміст кожного елементу розкривається лише у співвідношенні з іншими елементами.

Визначення поняття та елементів відомчого фінансового контролю мають не лише доктринальне значення. Від розробки концепції механізму відомчого фінансового контролю залежить і його вірне та ефективне практичне здійснення. Саме механізм надає відомчому фінансовому контролю динаміки, яка відображається у його практичному здійсненні.

ГоловКРУ здійснює координацію та методичне забезпечення контрольно-ревізійної роботи в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, а також контроль за її станом. Ця норма встановлена в Постанові КМУ № 685 і має на меті усунення паралелізму і дублювання в системі органів державного фінансового контролю. Цього можна досягти шляхом законодавчого визначення та розмежування їх функцій.

Проблема взаємодії правоохоронних органів та органів фінансового контролю тісно переплітається з правовими проблемами та, зокрема, з проблемою застосування та впровадження фінансових санкцій.

Питання компетенції контрольно-ревізійних підрозділів у відомствах та інших центральних органах виконавчої влади виникає в зв`язку з невизначеністю статусу перевіряючих органів. У зв’язку з чим пропонуємо статус і повноваження суб’єктів відомчого фінансового контролю визначити або в окремому законі – “Про державний фінансовий контроль”, або - в положенні, що визначатиме повноваження Міністерства внутрішніх справ України в окремому розділі.

З метою реалізації цього принципового положення та на виконання Указу Президента України № 1251 “Про зміцнення фінансової дисципліни та запобігання правопорушенням у бюджетній сфері”, ГоловКРУ розробило проект закону “Про фінансовий контроль”, який після схвалення Кабінетом Міністрів направлено на розгляд до Верховної Ради.

Одним з ключових моментів цього законопроекту є правове визначення самого факту існування відомчого контролю, узаконення принципів здійснення фінансового контролю та визначення засад взаємодії суб’єктів фінансового контролю між собою.

Прийняття такого закону стане першим кроком у формуванні і зміцненні цілісної системи державного фінансового контролю, яка сьогодні являє собою нескоординовану діяльність окремих контролюючих органів.

Доцільне також прийняття пакету законів, що підвищить ефективність здійснення як державного так і відомчого фінансового контролю та дозволить підняти рівень нормативно-правового забезпечення .

Пропонується доповнити Постанову Кабінету Міністрів України „Порядок здійснення міністерствами, іншими органами виконавчої влади внутрішнього фінансового контролю” пунктом 4.10. Законність здійснення операцій.

Всі проблеми відомчого контролю повинні вирішуватися комплексно. Ми пропонуємо кардинальний захід, який пов`язаний з реструктуризацією відомчого контролю. Вважаємо, що буде доцільно вивести суб’єкти внутрішнього фінансового контролю з підпорядкування міністерств і інших центральних органів виконавчої влади, але з повноваженнями контролювати їх фінансову діяльність. Діяльність контрольно-ревізійних відділів при міністерствах та відомствах багато в чому схожа на діяльність органів ДКРС, тому було б логічним створення в її структурі управлінь по відомчому контролю в кількості існуючих на даний момент міністерств та відомств. Для підвищення ролі відомчого контролю керівники управлінь повинні бути членами постійної колег