Реферат: Бібліотечна чернігівщина

Чернігівська державна обласна універсальна наукова бібліотека ім. В.Г.Короленка


БІБЛІОТЕЧНА ЧЕРНІГІВЩИНА

Науково-методичний збірник


Чернігів – 2007

ББК 78.3

Б 59


Бібліотечна Чернігівщина: Науково-методичний збірник. Вип. І / Чернігів. ОУНБ ім. В.Г. Короленка; Упоряд., ред. Ю.М. Самойленко; відп. за вип. Л.В. Феофілова. – Чернігів. 2007. – 71 с.


Редакційна колегія збірника:

Л.В. Феофілова (відповідальний редактор), Ю.М. Самойленко (редактор),

А.В. Матюшенко, Т.Г. Осадча, О.П. Рижаєва


Упоряд., ред.: Ю.М.Самойленко

Відп. за вип.: Л.В.Феофілова

Комп’ютерний набір: В.І.Шевченко, Л.М.Лепеха

Макетування В.М.Даценко

Ризограф ОУНБ ім. В.Г.Короленка

Тир. 50 прим.

Передмова


Обмін знаннями, інформацією з метою підвищення професійної компетентності фахівців бібліотек та на допомогу вирішенню практичних питань їх діяльності – важлива складова успішного розвитку галузі. В умовах фінансових труднощів та певного “інформаційного голоду” бібліотек регіону логічним буде поява видання, яке б відображало результати наукових, соціологічних досліджень, творче опрацювання друкованих та електронних джерел інформації, узагальнення практичного досвіду роботи бібліотек з актуальних питань. Тим більше, що подібні напрацювання є і їх доцільно оприлюднити широкому загалу бібліотечних фахівців області.

З огляду на це ОУНБ ім. В.Г. Короленка в рік свого ювілею започатковує видання щорічного інформаційного науково-методичного збірника, який сприятиме розширенню фахового інформування бібліотечних працівників, обміну досвідом роботи, інноваційному розвитку бібліотек регіону.

Перший випуск збірника включає раніше не публіковані матеріали, підготовлені співробітниками ОУНБ ім. В.Г.Короленка.

Надалі збірник висвітлюватиме проблеми наукового, організаційного характеру, практичної діяльності бібліотек, інноваційні процеси технологічного, інформаційного, соціально-культурного змісту, які зацікавлять бібліотечних фахівців. Знайдуть місце на сторінках видання і проблеми професійного удосконалення працівників. Належне місце буде відведено краєзнавчим, історичним розвідкам, зокрема, дослідженням історії бібліотечної справи на Чернігівщині.

Сподіваємось, видання стане у нагоді бібліотекарям-практикам, молодим фахівцям, студентам бібліотечних спеціалізацій.

Запрошуємо зацікавлених у співпраці до наповнення наступних випусків збірника.

^ Редакційна колегія

Основні підсумки науково-дослідної роботи

Чернігівської ОУНБ ім. В.Г. Короленка,

здійсненої у 2001-2005 рр.


Науково-дослідній роботі вказаного періоду характерні як самостійні регіональні дослідження, так і участь у загальнодержавних дослідженнях, здійснюваних Національною парламентською бібліотекою України та Державною історичною бібліотекою України.

За змістом проведені дослідження розподіляються на:

– історичні;

– фондознавчі;

– соціологічні.
Провідним напрямком регіональних досліджень було продовження вивчення історії обласної книгозбірні та історії земських народних безплатних сільських бібліотек-читалень Чернігівщини кінця ХІХ – поч. ХХ ст., розпочатого у попередньому звітному періоді (1996-2000 рр.)
Результати здійсненого дослідження з історії ОУНБ знайшли відображення у історичному нарисі [1] та бібліографічному покажчику [2], об’єднаних єдиною назвою “Духовна скарбниця краю” у хронологічних межах: 1877-2002 рр., і присвячених 125-річчю з часу заснування бібліотеки.

Варто відмітити, що до бібліографічного покажчика поряд з публікаціями та виданнями бібліотеки включено архівні документи, опрацьовані “de vizu” працівниками СНДР. До покажчика включено 582 записи, відбір яких закінчено у першій декаді серпня 2002 р.

За роки існування ОУНБ це перше видання історичного нарису та бібліографічного покажчика за участю працівників відділів: краєзнавства, інформаційно-бібліографічного, науково-методичного та сектора науково-дослідної роботи: Л.В. Студьонової, Н.В. Романчук, К.О. Ходарченко, Т.Г. Осадчої, Л.В. Феофілової.

Напрацьовані матеріали з історії ОУНБ послужили основою для проведення ювілейної науково-практичної конференції “Невичерпне джерело знань” (1 жовтня 2002 р.), узагальнені матеріали якої ввійшли до однойменного збірника [3], виданого тиражем у 100 прим. Залучення до участі у науково-практичній конференції представників професорсько-викладацького складу Чернігівського ДПУ ім. Т.Г. Шевченка, Ніжинського ДПУ ім. М.В. Гоголя, провідних спеціалістів ЧДІМ ім. В.В. Тарновського та літературно-меморіального музею-заповідника М.М. Коцюбинського та ін. [3. Програма НПК…] сприяло багатоаспектному висвітленню як умов, за яких формувалась книгозбірня, так і її ролі як культурно-просвітницького осередку регіону.

Як складову частину дослідження історії ОУНБ слід згадати й вивчення історії співпраці бібліотек трьох областей: Чернігівської (Україна), Брянської (РФ) та Гомельської (Білорусь). Започаткована за нашою ініціативою у червні 1972 року, підтримана колегами сусідніх областей, вона переросла у творчу співдружність, що базується на проведенні спільних семінарів, науково-практичних конференцій, “круглих столів” з актуальних питань діяльності бібліотек, видавничій діяльності, книгообміні, створенні ЕБД. 30-річчя співпраці було відзначено у червні 2002 року проведенням міжнародного “круглого столу” “Бібліотека – центр діалогу культур” на базі Климовської ЦБ Брянської обл., де було представлено “Літопис співпраці: 1972-2002 р.” (Укладач Л.В. Феофілова).

На даний час “Літопис співпраці…” продовжується, до картотеки занесено більше 100 записів, ведеться опрацювання матеріалів для оглядової довідки. Все це складе окремий збірник, видання якого буде здійснено у наступному році до 35-річчя співпраці.

Крім цього, ювілею ОУНБ та співпраці з колегами Брянської та Гомельської областей було присвячено ряд публікацій [6-10]. Більш повно вони знайшли відображення у розділах “Історія бібліотек. Ювілеї. Спогади” та “Міжнародні зв’язки” щорічного бібліографічного покажчика “Бібліотеки Чернігівщини на сторінках преси” [18].

Нового спрямування набула науково-дослідна робота “З історії розвитку народних бібліотек-читалень Чернігівщини кінця ХІХ – поч. ХХ ст.” (Виконавці: Т.Г. Осадча, Л.В. Феофілова). За матеріалами напрацьованими і виданими у формі бібліографічного покажчика “З історії бібліотек Городнянщини” (Вип.1, 1997) здійснено грунтовну публікацію на сторінках “Бібліотечної планети” [12 ]. Розширено хронологічні межі бібліографічних покажчиків опрацьованих архівних документів Сосницького, Новгород-Сіверського та Остерського повітів. Прикладом може слугувати видання, здійснене за матеріалами дослідження історії бібліотек Сосницького повіту [13], яке включає історичну довідку, що складається з двох частин: 1 – Сосницька ЦБ: Історія заснування та розвитку (1872-1924рр.); 2 – Сільські народні безплатні бібліотеки-читальні… (1894-1924 рр.), та бібліографічного покажчика (1873-1924 рр.), до якого занесено 140 анотованих записів. Допоміжний географічний покажчик дав можливість виявити населені пункти, що за сучасним адміністративно-територіальним поділом відносяться до інших районів області, зокрема, Борзнянського, Менського, Коропського, Корюківського та Семенівського. Презентацію видання проведено на міжрайонному семінарі у Сосницькій ЦБ.

Аналогічно опрацьовано документи з історії бібліотек Новгород-Сіверського повіту. Значно розширено хронологічні межі бібліографічного покажчика, виданого обмеженим тиражем у 1999 році до 100-річчя з часу заснування Новгород-Сіверської ЦБ. Кількість анотованих записів, включених до покажчика, складає 127 позицій і охоплює період 1861-1924 рр. Враховуючи надзвичайно цінну історичну значимість Новгорода-Сіверського в історії і розвитку культури і освіти Чернігівщини, складачі (Т.Г. Осадча, Л.В. Феофілова) приділяють увагу періоду, що передував планомірному розвитку мережі бібліотек у кінці ХІХ – на початку ХХ ст. Видання складається з двох розділів: історичної довідки та бібліографічного покажчика. Описи документів широко анотовані, розміщені у хронологічному порядку. Доповнює видання географічний покажчик населених пунктів, які згадуються у документах у відповідності з адміністративно-територіальним поділом того часу, в якому населені пункти інших районів виділено позначками (х), а саме Семенівського та Коропського Чернігівської області, Глухівського, Конотопського, Кролевецького, Середино-Будського, Шосткинського та Ямпільського районів Сумської області (за нинішнім адміністративно-територіальним поділом), що може бути корисним у вивченні історії бібліотек вказаних регіонів.

У вказаний період здійснено вивчення історії розвитку бібліотек ще одного регіону – Остерського повіту, за обсягом опрацьованих архівних документів у 127 позицій, історичною довідкою та допоміжним географічним покажчиком. Видання збірника передбачається здійснити у І півріччі 2006 року. У ІІ півріччі передбачається завершити аналогічну роботу з історії бібліотек Козелецького повіту. На часі виявлення і опрацювання документів Чернігівського повіту.

Прикладом вивчення історії окремої сільської бібліотеки може бути, здійснене у координації з Щорською ЦБ, видання “Займищанська бібліотека-філія: Сторінки історії і сучасності” [14], присвячене 85-річчю з часу заснування книгозбірні. Видання включає коротку історичну довідку та бібліографічний покажчик (1922-2004рр.), до якого включено 152 анотовані записи. Презентація покажчика відбулась під час святкування ювілею бібліотеки у серпні 2005 року.

Опрацьовані матеріали досліджень вказаних повітів: Городнянського, Сосницького, Новгород-Сіверського та Остерського висвітлили основні напрямки, притаманні процесу становлення і розвитку народних бібліотек-читалень, які, безперечно, відіграли важливу роль у поширенні освіти, підвищенні загальноосвітнього рівня населення. Визначено також роль повітових земств, як органів місцевого самоврядування, передової інтелігенції і громадськості у становленні і розвитку публічних бібліотек. Засновані на межі ХІХ – ХХ ст. бібліотеки-читальні послужили фундаментом створення мережі бібліотек післяжовтневого періоду, які наслідують набутий досвід та кращі традиції.

Упродовж вказаного періоду, крім здійснених публікацій і видань з історії бібліотек Чернігівщини, здійснювався розшук і підготовка фактографічних та бібліографічних відомостей, здебільшого за архівними документами, за запитами Городнянської, Корюківської та Новгород-Сіверської ЦБ. Вони послужили основою у підготовці та відзначенні 100-річних ювілеїв з часу заснування бібліотек-філій, а саме: Вихвостівської1 – Городнянської ЦБС, Олександрівської, Савинської, Сядринської – Корюківської ЦБС, Биринської, Дігтярівської та Попівської – Новгород-Сіверської ЦБС у 2002 році, Городянської*– у 2004 році; 85-річчя Займищанської* с/б-ф Щорської ЦБС та 105-річчя Носівської ЦБ* у 2005 році. Відзначення ювілеїв знайшло відображення у численних публікаціях на сторінках місцевої преси, які включено до щорічного бібліографічного покажчика “Бібліотеки Чернігівщини на сторінках преси…” у розділі: “Історія бібліотек. Ювілеї. Спогади” [18].

Доцільно відмітити, що пошуково-дослідна робота, здійснювана ОУНБ, сприяла активізації діяльності ЦБ у вивченні історії бібліотек своїх регіонів та підготовці ретроспективних бібліографічних покажчиків. Самостійно цю роботу здійснювала Козелецька ЦБ, яка відзначила 85-річчя з часу заснування у 2002 році та 100-річчя Вовчківської, Євминської та Тужарської с/б-ф у 2001 році.

Сосницька, Новгород-Сіверська та Носівська ЦБ спільно з ОУНБ підготували ретроспективні бібліографічні покажчики за 40-60 років, видання яких здійснено тиражами у 80-100 прим. на поліграфічній базі ОУНБ, що дало можливість забезпечити ними всі ЦБ області та с/б-ф вказаних ЦБС [15, 16, 17].

Обсяг цих бібліографічних покажчиків складає від 585 до 675 анотованих записів, розміщених у хронологічному порядку. До кожного з покажчиків складено допоміжний апарат: іменний покажчик, де за допомогою круглих дужок виділено персоналії та алфавітний покажчик назв бібліотек.

Аналогічні ретроспективні бібліографічні покажчики готуються Менською, Куликівською та Бахмацькою ЦБ спільно з ОУНБ, хронологічні межі яких 1945-2005 рр. Їх видання передбачається здійснити упродовж 2006 року.

Одночасно з вивченням історії народних бібліотек-читалень ведеться збір даних і документів про всі існуючі на той час (до 1917 р.) в губернії бібліотеки: монастирські і церковні, духовних семінарій і училищ, учнівських і учительських, приватних і спеціальних, благодійних товариств і братств, обсяг яких на даний час перевищує 100 записів і ксерокопій. Важливість цих бібліотек незаперечна, адже всі вони в комплексі формували культурне середовище міст і сіл Чернігівщини. Так, лише на прикладі діяльності однієї з церковних бібліотек – Хотуницької народної бібліотеки при Свято-Троїцькій церкві Городнянського повіту, заснованої священиком М. Архангельським у 1891 році, можна прослідкувати, як змінювався світогляд жителів села, як вивчалися їх інтереси, як поповнювалась бібліотека. Не менш унікальною є й історія виникнення цієї бібліотеки. Вивчення здійснено за матеріалами публікацій на сторінках “Черниговских епархиальных известий” а результати його опубліковано в газеті “Промінь” Щорського р-ну [11].

З числа досліджень фондознавчих, як локальних так і загальнодержавних, присвячених вивченню складу та використанню бібліотечних ресурсів, чільне місце займає вивчення складу місцевих періодичних видань дожовтневого періоду, як основного джерела у вивченні історії краю, які на даний час є бібліографічною рідкістю.

Копітку роботу, розпочату у 2001 році працівниками відділу обробки та організації каталогів ОУНБ за участю працівників ЧДІМ ім. В.В. Тарновського та ДАЧО, в ході якої опрацьовано “de vizu” 322 назви газет, журналів і збірників, загальним обсягом понад 20 тис. прим., завершено у 2002 році виданням “Зведеного каталога-довідника місцевих періодичних видань 1839-1917 рр.” [19, 20].

Виданий у рік 125-річчя з часу заснування ОУНБ та 200-річчя Чернігівської губернії тиражем у 150 прим. каталог-довідник став значним внеском у вивчення історії краю і незамінним помічником науковцям, історикам, краєзнавцям не лише Чернігівщини, але й сусідніх регіонів України та Росії. Нагальною потребою на сьогодні є допрацювання, доповнення каталога-довідника та здійснення його 2-го видання.

Перспективним напрямком є вивчення змісту місцевих періодичних видань дожовтневого періоду з подальшим виданням бібліографічних покажчиків. Прикладом може слугувати бібліографічний покажчик “Періодичні видання Чернігівської епархії: Прибавление к Черниговским епархиальным известиям (1906-1911), „Вера и жизнь” (1912-1917), виданий у 2003 році [21], як результат співпраці викладача ЧДПУ ім. Т.Г. Шевченка О. Тарасенка та працівників відділу краєзнавства ОУНБ ім. В.Г. Короленка. Видання є хронологічним продовженням бібліографічних покажчиків у межах 1861-1905 рр., здійснених сто років тому на початку ХХ ст. священиком, краєзнавцем К. Карпинським.

На своїх дослідників та продовження бібліографічних покажчиків чекають “Черниговские губернские ведомости”, “ Земский сборник Черниговской губернии”, але поки що планами науково-дослідної роботи вони не передбачаються.

Суттєвим доповненням локальних фондознавчих досліджень є участь у загальнодержавних дослідженнях, здійснюваних ДІБ України у 2003-2005 рр. та НПБ України у 2004-2005 рр. в рамках “Програми поповнення бібліотечних фондів на період до 2005 р.”. Зокрема, участь у дослідженні ДІБ України „Краєзнавчі фонди обласних бібліотек України: сучасний стан, джерела комплектування, перспективи розвитку”, результати якого представлено у виданні ДІБ України „Краєзнавча робота в бібліотеках України” Інформ. бюллетень. Вип. 15. – К., 2004. Участь у анкетному опитуванні та заповненні 8 статистичних таблиць дала можливість здійснити порівняльну оцінку стану краєзнавчого фонду з іншими обласними бібліотеками та зробити висновки щодо його подальшого формування.

Черговим етапом вищевказаного дослідження стало вивчення методично-бібліографічної діяльності ОУНБ в галузі краєзнавства, метою якого було створення електронної бази даних “Краєзнавчі бібліографічні посібники бібліотек України 2001-2005 рр.” та проведення огляду-конкурсу методичних матеріалів ОУНБ на допомогу краєзнавчій роботі, висвітлених у виданні ДІБ України “Краєзнавча робота в бібліотеках України”. Інформ. бюлетень. Вип.16. – К., 2004. За результатами конкурсу серія біобібліографічних покажчиків нашої бібліотеки “Історики та краєзнавці Чернігівщини” (2003-2005 рр.) була відзначена у номінації “Кращий рекомендаційно-допоміжний посібник” (ІІІ місце).

Участь у цьому дослідженні сприятиме проведенню: обласних зональних семінарів з краєзнавства та моніторингу “Видавнича робота бібліотек області”.

Крім цього, ОУНБ взяла участь у анкетуванні з питань створення та існування ЗСКК та видавничої роботи відділу краєзнавства, здійснюваному кафедрою бібліотекознавства і бібліографії Рівненського Державного Гуманітарного університету у 2004 році.

З числа досліджень, здійснюваних НПБ України ОУНБ взяла участь у 3-х етапах: 1. “Створення системи моніторингу надходження обов’язкового примірника документів України (державного і місцевого) до бібліотек України” (2004 р.). 2. “Незадоволений читацький попит на вітчизняну книжкову продукцію; пропозиції щодо її видання та перевидання” (2004 р.), в якому взяли участь, крім ОУНБ, Чернігівська міська ЦБС та Бахмацька ЦБС, провівши анкетування 150-ти користувачів та 20-ти бібліотечних працівників; заповнення листків обліку та аналіз документації з обліку відмовлень на українську книжку. 3. “Комплектування фондів бібліотек вітчизняними науковими та виробничо-практичними журналами в галузі економіки, права” (2005 р.). В цьому дослідженні були задіяні відділи ОУНБ: комплектування, документів з економічних та технічних наук, документів природничих та сільськогосподарських наук, документів з суспільних та гуманітарних наук, сектор НДР, а також Ніжинська міська ЦБ та Щорська ЦБ. Анкетування 90 користувачів та збір матеріалів було здійснено у відповідності з програмою дослідження та надіслано до НПБ у вказаний термін. За матеріалами дослідження здійснено аналіз опитування користувачів ОУНБ ім. В.Г. Короленка з наступними висновками:

– для 50% користувачів фонд періодики ОУНБ є єдиним джерелом інформації з питань економіки і права;

– недоліком у роботі є те, що 20 % респондентів не ознайомлені з репертуаром періодичних видань, які передплачує бібліотека;

– опитування ще раз засвідчило незадовільне комплектування ОУНБ документами, в т.ч. періодикою з питань економіки і права, що підтверджується підвищеним попитом на наявні журнали;

– майже половина (46 %) респондентів внесли пропозиції щодо передплати журналів, відсутніх в ОУНБ, зокрема з економіки – 11 назв, з права – 9 назв;

– 52 % користувачів частково задоволені репертуаром періодики ОУНБ, а 8 – взагалі не задоволені.

З числа соціологічних досліджень ОУНБ з 2003 р. опрацьовує тему “Соціологічний портрет сучасного користувача ОУНБ” (Зелінська В.В.), а з 2004 р. “Комерційний фонд літератури як нетрадиційна форма задоволення запитів користувачів ОУНБ”, (Прожига Є.М.), але вони ще не завершені.

Крім цього, сектор НДР брав участь у 2002 році у опитуванні читачів “Краща книга року”, організованому журналом “Українська культура”, результати якого опубліковано у № 11-12. – С.14-15.

Таким чином, у науково-дослідній роботі вказаного періоду провідними були історичні дослідження, а також фондознавчі, результати яких знайшли відображення у публікаціях і виданнях і вписали ще одну сторінку в історію бібліотек Чернігівщини.


^ Публікації та видання:


І. З історії Чернігівської ОУНБ ім. В.Г. Короленка:


1.  Духовна скарбниця краю. Вип. 1. Від громадської – до універсальної наукової бібліотеки: (іст. нарис) / Чернігів. ОУНБ ім. В.Г. Короленка; Авт. Л.В.Студьонова. – Чернігів, 2002. – 56 с.

2.  Духовна скарбниця краю. Вип. 2. Бібліогр. покажч.: До 125-річчя з часу заснування [Чернігів. ОУНБ ім. В.Г. Короленка] / Чернігів. ОУНБ ім. В.Г. Короленка; Уклад.: Л.В. Студьонова, Н.В. Романчук та ін. – Чернігів, 2002. – 110 с.

3.  Невичерпне джерело знань: Матеріали науково-практичної конференції присвяченої 125-річчю з часу заснування Чернігівської ОУНБ ім. В.Г. Короленка / Упоряд. Л.В. Феофілова. – Чернігів, 2004. – 71 с.

4.  Грищенко П.В. Головна книгозбірня області: історія, розвиток, перспективи // Невичерпне джерело знань: матеріали науково-практичної конференції, присвяченої 125-річчю з часу заснування Чернігівської ОУНБ ім. В.Г. Короленка / Упоряд. Л.В. Феофілова. – Чернігів, 2004. – С.13-20.

5.  Феофілова Л.В. Історичні дослідження бібліотек Чернігівщини на зламі століть (1997-2002 рр.) // Невичерпне джерело знань: матеріали науково-практичної конференції, присвяченої 125-річчю з часу заснування Чернігівської ОУНБ ім. В.Г. Короленка / Упоряд. Л.В. Феофілова. – Чернігів, 2004. – С.64-70.

6.  Студьонова Л. Світло чистих душ: Обласній бібліотеці – 125 // Чернігів. відом. – 2002. – 22 берез. – С.9.


7.  Щедрий оазис духовності нашої: Чернігівській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. В.Г. Короленка – 125 / Розмову вів П. Куценко; фото О. Дульцева // Десн. правда. – 2002. – 28 верес. – С.7.

Інтерв’ю директора ОУНБ ім. В.Г. Короленка П.В. Грищенка.

8.  Шумская Т. Мир познаем через библиотеку // Пульс недели. – 2002. – 3 окт. – С.14.

30-річчя відділу літератури іноземними мовами у рамках святкування 125-річчя бібліотеки.

9.  Куликова О.Ю. Сотрудничество приграничных библиотек трех славянских государств // Библиотековедение. – 2003. – № 5. – С.94-96.

10.  Феофилова Л.В. Грани сотрудничества: итоги и перспективы // Библиотеки и развитие культуры в демократическом обществе. Материалы «круглого стола» библиотечных работников Черниговской (Украина), Брянской (РФ) и Гомельской (Беларусь) областей / Чернигов. ОУНБ им. В.Г. Короленко; Составитель Л.В. Феофилова. – Чернигов, 2005. – С.48-51.


ІІ. З історії бібліотек області:


11.  Феофілова Л.В. Несла світло знань людям // Промінь. – 2001. – 29 верес. – С.6; 6 жовт. – С.5; 20 жовт. – С.4; 10 листоп. – С.5.

Про діяльність безкоштовної народної бібліотеки при Свято-Троїцькій церкві с. Хотуничі Городнянського повіту (нині Щорського р-ну).

12.  Феофілова Л.В. З історії розвитку бібліотек Городнянщини у кінці ХІХ – на початку ХХ ст. // Бібл. планета. – 2003. – № 2. – С.28-31.


* * *

13.  Феофилова Л.В. Библиотеки Черниговщины в годы Великой Отечественной войны: страницы истории // Память войны: Материалы межгосударственной научно-практической конференции 24-25 июня 2005 г. / Брянск. обл. научн. универс. б-ка им. Ф.И. Тютчева. – Брянск, 2005. – С.19-27.

14.  Сторінки історії земських народних бібліотек Сосниччини другої половини ХІХ – початку ХХ ст. / Чернігів. ОУНБ ім. В.Г. Короленка; Склад.: Т.Г. Осадча, Л.В. Феофілова; Відповід. за видп. Л.В. Феофілова. – Чернігів, 2004. – 55 с.

15.  Займищанська сільська бібліотека-філія: Сторінки історії і сучасності. Бібліогр. покажч. / Склад: О.Є.Крумкач, Н.І.Кусая; ред.; відп. за вип. Л.В. Феофілова. – Чернігів, 2005. – 28 с.


* * *

16.  Бібліотеки Сосниччини на сторінках преси (1963-2002 рр.): Бібліографічний покажчик / Чернігів. ОУНБ ім. В.Г. Короленка, Сосницька центр. б-ка; Склад: Л.В. Холецька, Т.Г. Осадча; відп. за вип. Л.В. Феофілова. – Чернігів, 2003. – 64 с.

17.  Бібліотеки Новгород-Сіверщини на сторінках преси (1945-2004 рр.): Бібліогр. покажч. / Чернігів. ОУНБ ім. В.Г. Короленка, Новгород-Сіверська центр. б-ка; Склад: О.П. Маджуга, Т.Г. Осадча; ред., відп. за вип. Л.В. Феофілова. – Чернігів, 2004. – 60 с.

18.  Бібліотеки Носівщини на сторінках преси (1945-2004рр.): Бібліогр. покажч. / Чернігів. ОУНБ ім. В.Г. Короленка, Носівська центр. б-ка; Склад: О.І. Давиденко, Л.В. Колесник, Т.Г. Осадча; ред., відп. за вип. Л.В. Феофілова. – Чернігів, 2005. – 60 с.


19.  Бібліотеки Чернігівщини на сторінках преси: Бібліогр. покажч. публ. за 2001 рік / Чернігів. ОУНБ ім. В.Г. Короленка; Склад.: Т.Г. Осадча, Л.В. Феофілова; відп. за вип. Л.В. Феофілова. – Чернігів, 2001. – 36 с.

- // - за 2002 рік. – Чернігів, 2003. – 47 с.

- // - за 2003 рік. – Чернігів, 2004. – 55 с.

- // - за 2004 рік. – Чернігів, 2005. – 60 с.


ІІІ. Фондознавчі дослідження:


20.  Зведений каталог-довідник місцевих періодичних видань 1839-1917 рр., наявних у фондах Чернігівської ОУНБ ім. В.Г. Короленка, Чернігівського державного історичного музею ім. В.В. Тарновського (ЧДІМ), Державного архіву Чернігівської області (ДАЧО) / Чернігів. ОУНБ ім. В.Г. Короленка; Склад.: Г.А. Конопацька, Н.М. Волкова, Л.В. Семенюк; Відп. за вип. Л.В. Феофілова. – Чернігів, 2002. – 160 с.

21.  Миненко Н. Подарунок науковцям Придесення // Сіверян. літопис. – 2003. – № 4. – С.173.

Про видання “Зведеного каталога…,” здійснене Чернігівською ОУНБ.

22.  Періодичні видання Чернігівської єпархії: “Прибавление к Черниговским епархиальным известиям” (1906-1911), “Вера и жизнь” (1912-1917): Бібліогр. покажч. / НАН України. Ін-т укр. археогр. та джерелозн. ім. М.С. Грушевського; Чернігів. держ. пед. ун-т ім. Т.Г. Шевченка, ОУНБ ім. В.Г. Короленка; Упоряд. О. Тарасенко. – Чернігів, 2003. – 158 с.


Л.В.Феофілова,

заступник директора з НР


^ Практика інноваційної діяльності бібліотек ЦБС:

вітчизняний і зарубіжний досвід


Останнє десятиліття характерне змінами у формах і змісті бібліотечної роботи, технології бібліотечних процесів, створенням в бібліотеках нових структурних підрозділів, появою в штаті спеціалістів небібліотечного профілю: системотехніків, юристів, РR – менеджерів, маркетологів. Ці процеси називають бібліотечними інноваціями. Використовують і термін “нововведення”, що в понятійному сенсі – не зовсім синоніми. Спочатку виникає новація – як ідея, проект, здатний реалізовуватись в бібліотечну технологію, методику або послугу. Інновація – це діяльність по організації, регулюванню, стимулюванню, втіленню новації. Продукт інновації і є нововведення.

Класифікація інновацій в бібліотечній теорії і практиці досить різноманітна. Автор одного з варіантів – відомий російський фахівець Н.Т. Чуприна. Вона розподіляє інновації на організаційні, що направлені на установлення зовнішніх комунікацій бібліотеки, адаптацію до зовнішнього середовища, формування регіональної бібліотечної політики, зміни в структурі бібліотек; маркетингові інновації, орієнтовані на розширення асортименту послуг, появу принципово нових послуг, просунення їх в спільноту; методико-технологічні інновації, пов’язані з розробкою і використанням нових методик внутрішньої роботи бібліотеки, бібліотечних послуг, техніки і технологій; управлінські інновації, направлені на безперервну професійну освіту працівників бібліотек, реалізацію творчого потенціалу як установи, так і кожного її співробітника.

Нововведення докорінно змінюють повсякденну практику бібліотек, підвищують її роль як інформаційного посередника і виробника інформаційного продукту, як центра людського спілкування та освіти.

Розвинуті країни та їхні свідомі і цивілізовані уряди вкладають значні кошти в розвиток бібліотечної справи, ініціюють довгострокові національні програми. Економісти підрахували, що кожний долар інвестицій в бібліотеки забезпечує 5-6 дол. приросту багатства відповідного регіону.

В Новій Зеландії, наприклад, запровадження спеціального бібліотечного податку окупається 5-кратним зростанням національного валового продукту.

Постійна увага державних інститутів до бібліотечних проблем перетворила маленьку Фінляндію в найбільш читаючу країну Європи. В Норвегії, де 90 % жителів щоденно користується Інтернет, реалізуються національні бібліотечні програми двох категорій – для школярів та дорослих. “Шкільний ранець культури” передбачає пропаганду кращих творів літератури та мистецтва для учнів середніх класів. “Залиш місце для читання” – це програма виховання культури читання у старшокласників. Спільно зі школами бібліотеки організовують різноманітні просвітницькі заходи: зустрічі з письменниками, написання рецензій на прочитані книги та розміщення їх в Інтернет. Для дорослих бібліотечні програми включають створення інформаційних учбових центрів, в першу чергу для соціально-вразливих верств населення, в неблагополучних районах. У Франції діє державна програма „Простір мультимедійної культури”, мета якої – надання користувачам можливості для індивідуальної та колективної творчості, створення компакт-дисків, власних веб-сайтів, графічних або музичних творів. За умовою програми брати в ній участь можуть лише аматори. Прикладом перспективної та успішної програми в Росії є програма створення модельних бібліотек, яка реалізується в рамках міжнародного проекту ЮНЕСКО “Інфограмотність” і відповідає глобальним цілям співробітництва бібліотечної спільноти по забезпеченню вільного доступу населення до інформації.

На жаль, більшість вітчизняних бібліотечних програм погано фінансуються, тож і результати їх не досить переконливі.

Серед організаційних інновацій виділимо реструктуризацію бібліотек, створення нових її типів (“Бібліотека сімейного читання”, “Бібліотека-клуб”, “Бібліотека-музей”), спеціалізацію або профілювання (тобто вибір переважаючого напрямку діяльності), нарешті, появу в структурі бібліотек нових підрозділів: відділів, секторів, центрів.

Мета подібних нововведень – покращення бібліотечно-інформаційного обслуговування, надання користувачеві повної, точної та вузькоспеціалізованої інформації. Наприклад, в Челябінській області результатом перепрофілювання філіалів ЦБС стало створення центрів ділової та соціальної інформації, Молодіжного інформаційного центру, Інформаційного центру з питань історії, краєзнавства. Всі ці новостворення мають чітко окреслене коло задач, що дає змогу розподіляти інформаційні потоки, запобігти дублюванню в комплектуванні фондів. На базі відділу інформаційної діяльності Омської центральної міської бібліотеки вже сьомий рік успішно працює Центр соціальної і правової інформації. Його основні завдання:

–  забезпечення загальнодоступної соціальної та правової інформації для юридичних та фізичних осіб, оперативне та якісне обслуговування населення;

–  формування правової свідомості;

–  популяризація знань з прав людини;

–  популяризація електронних баз даних соціального і правового характеру серед жителів міста.

Центр щомісячно видає експрес-інформацію “Місцеве самоврядування”. Абонентам надаються списки літератури, інформація про нові документи, повнотекстові документи у вигляді ксерокопій, роздруківок довідково-правових систем “Гарант” і “Консультант Плюс”. Особливою популярністю користується інформаційна листівка “Пишіть листи Президенту”. Для популяризації знань в галузі прав людини видано довідник “Права людини. Права дитини”. Регулярно формуються прес-досьє з найбільш актуальних тем правового характеру:

“Соціальні пільги”

“Комунальна реформа: правові аспекти”

“Справи армійські”

“Захист прав споживача”

“Судочинство”

“Трудове право. Зайнятість населення”.

Наразі планується відкриття громадської приймальні, Школи правового лікнепу, проведення загальноміської акції “Правовий десант”.

В структурі російських бібліотек почали функціонувати і такі нові підрозділи як Центри читання. Вони взяли на себе багато традиційних бібліотечних функцій: презентації, зустрічі з письменниками, виставки книжкових колекцій, книжкові ярмарки. В практиці роботи Центрів – конкурси на кращу читацьку родину, акції в пологових будинках “Рости з книгою”, обмін книгами з власних колекцій, ретромандрівки старовинними вулицями, садибами”, акція “Духовне коло: зустрічі в провінції”, заснування премії читацьких симпатій тощо.

Як правило, відкриття подібних центрів завдячує грантам, отриманим під відповідні проекти. Наприклад, інформаційно-ресурсні центри в бібліотеках Кіровоградської області – це реалізація проекту “Мережа громадянської освіти”. Центр європейської інтеграції, нещодавно відкритий в Чернігівській обласній науковій універсальній бібліотеці ім. В.Г. Короленка, є результатом спільного проекту з громадською організацією “АХАЛАР”.

Взагалі, проектна діяльність – це могутній стимул інноваційного розвитку, чи не найдієвіший засіб фандрейзингу. Вдалі, цікаві проекти можуть реально змінити обличчя бібліотеки, підвищити її суспільний імідж, вплинути навіть на стратегію бібліотечного розвитку в регіоні.

Довгостроковість, малозатратність, відповідність соціальним замовленням – ось головні критерії успішного проектування. Ще одна умова – вдалий вибір партнерів, серед яких особливо перспективними є недержавні організації – так званий “третій сектор”: громадсько-політичні об’єднання, молодіжні, жіночі, ветеранські організації, благодійні фонди тощо. Започатковані спільні проекти мають найрізноманітнішу тематичну, цільову, адресну спрямованість. Наприклад, проект “Інтернет для жінок та дівчат в провінції” передбачає інформаційну та консультативну підтримку соціальних та громадських прав жінок. Серед відомих тендерних проектів можна назвати ще “Бережіть жінок”, “Інформаційне забезпечення жіночої спільноти”.

Чітку гуманітарну орієнтацію мають проекти в підтримку вразливих верств населення: інвалідів, безробітних, ветеранів, багатодітних сімей, сиріт: “Школа милосердя”, “Соціальна клініка”, “Центр соціальної самодопомоги”, “Інформаційний центр “Милосердя і здоров’я”.

Є чимало прикладів цікавих бібліотечних проектів бізнесової спрямованості: “Впровадження соціального маркетингу в практику діяльності некомерційних організацій”, “Модель партнерських взаємодій по створенню і впровадженню нових інформаційних послуг для малого, середнього і туристичного бізнесу, “Інформаційна підтримка молодіжного підприємництва”. В Алтайському краї бібліотечні установи об’єднались в громадську організацію “Некомерційне бібліотечне партнерство” Кузбаські бібліотеки”. Це дало змогу безпосередньо виходити на грантодавальні фундації для фінансування проектів.

Все помітнішими в громадському середовищі країни стають національні культурні осередки. Співпрацюючи з ними, бібліотеки Донецької області видали збірку сценаріїв та методичних розробок народних календарних свят та обрядів.

Серед розмаїття маркетингових інновацій виділяються продукти мультимедійних технологій, як ті, що користуються найбільшим попитом на ринку інформаційно-культурних послуг. В багатьох сучасних бібліотеках відкриваються медіатеки, де обслуговування здійснюється за допомогою СД, електронних пошукових баз; урізноманітнюються цікавими Інтернет-акціями, електронними презентаціями, віртуальними екскурсіями, бенефісами дисків мистецькознавчими турнірами.

До нетрадиційних бібліотечних послуг, запроваджених останнім часом, можна віднести платні еколого-краєзнавчі екскурсії, краєзнавчі факультативи в школах, допомогу бажаючим у складанні свого родоводу, електронний пошук матеріалів для курсових та дипломних робіт, рефератів, їхнє оформлення; юридичні, психологічні консультації, навчальні тренінги, нові форми дозвіллєвої діяльності і навіть продаж робіт народних майстрів ужиткового мистецтва.

Важлива складова в комплексі маркетингових комунікацій – реклама. Вміння заявити про себе соціуму, позиціонуватися серед інших надавачів інформаційних послуг – нелегке мистецтво піару. Засоби, якими сьогодні користуються бібліотеки – рекламні буклети, листівки, мас-медіа, участь в м