Реферат: України

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МИСТЕЦТВ УКРАЇНИ


ВІСНИК
НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ МИСТЕЦТВ УКРАЇНИ


Випуск сьомий


Київ 2011

ББК 71.4 (4УКР) я5

В 38


Видається згідно з постановою

Президії Національної академії мистецтв України

від 20 жовтня 2005 року


РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ:

А.В. Чебикін (голова), І.Д. Безгін, Ю.П. Богуцький, А.А. Бокотей, М.П. Мащенко, М.Ю. Рєзникович, В.Д. Сидоренко, М.А. Стороженко, О.К. Федорук, М.І. Яковлєв


Матеріали підготували:

В.М. Бабієнко, Н.В. Владимирова, С.М. Волков, І.Б. Зубавіна, Ю.О. Іванченко, Л.В. Кодакова, Р.Г. Коломієць, Т.В. Ленкова, О.М. Міщенко, О.І. Мовчан, О.В. Сіткарьова, Л.В. Смирна, Р.Є. Станкович-Спольська, В.М. Строкічев, Л.В. Утюжнікова, П.В. Харченко


ISBN № 966-8259-20-3 Ó Національна академія мистецтв України, 2011

Зміст


Вступне слово.........................................................................................................

Звітна доповідь Президії НАМ України ХV сесії Загальних зборів 31 березня 2011 року.................................................................................................................

^ ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ НАУКОВОЇ І ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ЗА ЗВІТНИЙ ПЕРІОД...........................................................................................

Відділення образотворчого мистецтва................................................................

Відділення музичного мистецтва.........................................................................

Відділення театрального мистецтва.....................................................................

Відділення кіномистецтва.....................................................................................

Відділення теорії та історії мистецтв...................................................................

Відділення синтезу пластичних мистецтв

та секція естетики і культурології........................................................................

Інститут проблем сучасного мистецтва...............................................................

Інститут культурології...........................................................................................

Робота Президії. Загальні збори НАМ України..................................................

Науково-інформаційний відділ.............................................................................

Організаційно-методичний відділ........................................................................

Відділ міжнародних наукових зв’язків................................................................

Міжнародна діяльність НАМ України.................................................................

Кадрова робота.......................................................................................................

Фінансово-економічна діяльність НАМ України...............................................

Господарське забезпечення..................................................................................

Творчі акції, здійснені НАМ України,

та заходи, в яких брали участь члени НАМ України.........................................

Наукові, науково-практичні, теоретичні конференції,

в яких брали участь члени НАМ України...........................................................

Основні наукові видання, авторами яких є члени НАМ України.....................


^ ВСТУПНЕ СЛОВО


Минулий рік був знаменним: за видатні досягнення нашій Академії Указом Президента України від 18 лютого 2010 року було присвоєно почесне звання Національної, що зобов’язало колективи апарату президії НАМ, наших підрозділів – Інституту проблем сучасного мистецтва та Інституту культурології з більшою відповідальністю підходити до реалізації творчих і наукових планів. Важливими для нас були гострі критичні зауваження, настанови й конкретні завдання як минулих сесій, так і минулорічної сесії Загальних зборів Академії. Стосувалися вони насамперед поглиблення мистецтвознавчих досліджень й активізації творчої діяльності, що здійснювалася за непростих умов економічної кризи, а також переходового періоду утвердження нової влади. Значною мірою труднощі нашого життя були зумовлені не тільки наслідками світової економічної кризи, а й відсутністю Закону про культуру, обговорення й прийняття якого Верховною радою затяглося на цілих 11 років. Саме тому ми змушені були користуватися розробленими ще 1992 року «Основами законодавства України про культуру». Нарешті, 6 січня 2011 року Президент України підписав Закон про культуру, що має істотно поліпшити правову базу державної підтримки розвитку культури і стане дієвим регулятором різноманітних форм культурної діяльності, у тому числі й тих, що прямо стосуються діяльності НАМ, насамперед подальшого розвитку українського професійного мистецтва, відродження і примноження національних духовних традицій, створення фундаментальних дослідження з теорії та історії музичного, образотворчого, театрального, декоративно-ужиткового мистецтва, кіномистецтва, архітектури й дизайну, синтезу пластичних мистецтв, естетики й культурології – усього, що становить духовну культуру сучасної України.

Слід сказати, що поставлені минулою сесією Загальних зборів завдання наукової і творчої діяльності, фундаментальних досліджень у галузі традиційної і сучасної національної художньої культури, удосконалення мистецької освіти, збереження та розвитку національних традицій науково-творчий колектив Національної академії мистецтв України загалом виконав.

Важливим напрямом роботи НАМ було поглиблення співробітництва з Міністерством культури України, Міністерством освіти і науки України, національними творчими спілками, мистецькими навчальними закладами, мистецькими колективами та видатними митцями сучасності. Як і в минулі роки, головним пріоритетом своєї діяльності академія визначила розв’язання мистецьких і наукових проблем у річищі трансформації традиційної класичної культури в сучасних реаліях глобалізаційних процесів за умов неухильного збереження й розвитку національних традицій. Учені й митці спрямовували свої зусилля на активізацію впливу творчого потенціалу НАМ на духовне життя суспільства, на те, аби привернути увагу владних структур, у яких відбувалася масштабна реорганізація, до пекучих і нагальних наукових та гуманітарних питань, без вирішення яких важко сподіватися на повноцінний економічний розвиток. Насамперед, це традиційні питання: удосконалення мистецької освіти за умов упровадження Болонської системи, збереження, охорона й реставрація мистецьких пам’яток, розвиток музейної справи, збереження історичної забудови міст та естетизація сучасного містобудування. Визначні митці України, художники, музиканти, майстри театру, опери та балету здійснювали гастролі та виставки в багатьох країнах світу, кінематографісти брали участь у міжнародних кінофестивалях, науковці здійснювали фундаментальні дослідження.

Упродовж звітного періоду відбулося 12 засідань президії, на яких розглядалося 72 питання організаційного, наукового, творчого, освітнього, фінансово-економічного та кадрового характеру. Ухвалено 48 постанов президії, з-поміж яких більшість було виконано. Серед них найважливішими були: обговорення й затвердження плану роботи Національної академії мистецтв України на 2011 рік; обговорення і затвердження перспективних тематичних планів фундаментальних наукових досліджень Інституту культурології та Інституту проблем сучасного мистецтва до 2015 року; розробка, розгляд і схвалення Державної програми підтримки розвитку сучасного мистецтва на 2012–2015 роки. Також було розглянуто інші поточні питання розвитку нашої культури: сучасний стан медіаосвіти в Україні; динаміка розвитку основних кінематографічних професій в Україні періоду незалежності; видавнича справа у галузі театрального мистецтва за роки незалежності України; стан сучасного музичного мистецтва; стан сучасної української драматургії; потенціал фестивального руху в створенні позитивного іміджу національного кіно в світі; підготовка і проведення у 2010 році науково-творчої акції «Мистецтво молодих-2010», присвяченої образотворчому мистецтву; підготовка і проведення Міжнародної науково-теоретичної конференції в рамках Міжнародного музичного фестивалю «Музичні прем’єри сезону 2010»; нові умови оплати праці працівників Президії та підвідомчих установ Академії відповідно до постанов Кабінету Міністрів України; кадрові питання апарату Президії НАМ. Проведено значну роботу щодо розробки й затвердження нової редакції Статуту НАМ України.

Також було затверджено склад Вченої ради Інституту культурології НАМ, рекомендовано кандидатури на присвоєння почесних звань, розглядались клопотання про відзначення урядовими нагородами та медалями Національної академії мистецтв. Президією прийнято вісім постанов про нагородження Золотою і Срібною медалями НАМ членів Академії, відомих діячів науки і мистецтва, громадських діячів країни, співробітників підвідомчих установ, закладів культури і мистецтва.

Як і в попередні роки, пріоритетом нашої творчої та наукової діяльності залишається виховання молоді, виявлення й підтримка найталановитіших особистостей, задля чого готуються і проводяться щорічні творчі акції «Мистецтво молодих». Академія продовжує спрямовувати свої зусилля на створення фундаментальних наукових досліджень та випуск наукових праць. Важливу роль відігравала Академія у законотворчих питаннях, підготовці урядових рішень з питань виконання Державної програми підтримки розвитку сучасного мистецтва. Крім Закону України «Про культуру», який удосконалює механізми реалізації цієї програми, встановлює чіткі правові відносини у сфері культури, передбачає правове окреслення засад, мети, основних механізмів державної політики щодо підтримки розвитку мистецтвознавства і мистецтва, члени Академії брали участь у підготовці Закону України «Про вищу освіту», прийняття якого сприятиме втіленню принципів Болонського процесу і створенню сприятливіших умов для здобуття вищої мистецької освіти громадянами України.

Відображені у «Віснику» здобутки Академії мистецтв за звітний період свідчать, що наша науково-творча установа, що нині має поважний статус Національної, напередодні свого 15-річчя, яке ми будемо відзначати 16 грудня, упевнено посіла чільне місце в культурному та науковому просторі України, а творчість наших митців та науковців підносить її імідж у цілому світі.


Президент НАМ України,

академік, народний художник України

А.В. Чебикін

^ ЗВІТНА ДОПОВІДЬ ПРЕЗИДІЇ НАМ УКРАЇНИ

ХV СЕСІЇ ЗАГАЛЬНИХ ЗБОРІВ

31 березня 2011 року


26 березня 2010 року відбулася XIV сесія Загальних зборів Національної академії мистецтв України. У доповіді і виступах наголошувалося, що винятково важливим завданням Президії та відділень Академії є вжиття важливих кроків з підвищення ефективності нашої діяльності. Тому зміст і напрями нашої праці були продиктовані необхідністю практичної реалізації завдань у науковій і творчій діяльності, фундаментальних дослідженнях Інституту проблем сучасного мистецтва та Інституту культурології, проведенні мистецьких акцій та науково-теоретичних заходів, удосконаленні процесу професійної підготовки і виховання творчої молоді у вищих мистецьких закладах освіти. Відповідно було й сформовано плани роботи Президії та відділень на 2010 рік.

Протягом звітного періоду в Академії та науково-дослідних інститутах ішла активна творча, науково-дослідницька та видавнича діяльність. Відбувалися конференції, круглі столи, виставки, фестивалі, наукові читання. Президією академії проведено дванадцять засідань, розглянуто 72 питання наукового життя, творчої діяльності, освітнього процесу, організаційного та фінансово-економічного характеру. Затверджено тематичні плани фундаментальних наукових досліджень Інституту культурології НАМ України до 2012 року та Інституту проблем сучасного мистецтва до 2015 року; Державну програму підтримки розвитку мистецтва на 2012–2015 роки; розглянуто питання стану видавничої справи в галузі театрального мистецтва в Україні за роки незалежності; підготовки і проведення науково-творчої акції «Мистецтво молодих – 2010», присвяченої образотворчому мистецтву; проведення науково-теоретичної конференції в рамках Міжнародного музичного фестивалю «Музичні прем’єри сезону – 2010», сучасного стану медіаосвіти в Україні; динаміки розвитку основних кінематографічних професій в Україні періоду незалежності; підготовки наукових видань.

Протягом останніх років створювався Закон України «Про вищу освіту». Непростим був цей процес, оскільки йшлося про те, щоб у тексті проекту Закону було враховано і відображено специфіку й особливості мистецької освіти. Проведено ґрунтовну роботу зі створення нової редакції Статуту Академії і проходження процедури узгодження та затвердження Кабінетом Міністрів України.

Минулого року в роботі апарату Президії було більше організованості, і впевненості. Гадаю, що всі ми відчули ці зміни на краще. Завдяки злагодженості в роботі фінансово-економічного відділу та відділу бухгалтерського обліку ми не мали проблем із підготовкою і затвердженням річних бюджетів, виплатою зарплатні співробітникам апарату та щомісячної платні членам Академії, розрахунками за комунальні послуги. Чіткою була робота протокольного відділу та відділу кадрів.

На минулих сесіях Загальних зборів зверталася увага на необхідність активнішого інформування світу про діяльність Академії. Як свідчить заслуховування на Президії звіту відділу міжнародних наукових зв’язків, інформація про багато подій, що відбуваються в Академії, через WEB-сайт у мережі Інтернет набуває дедалі ширшого розголосу в світі. Про нас уже відомо в 47 країнах.

Як і в попередній період, наші науково-дослідні інститути здійснювали фундаментальні дослідження мистецьких процесів і явищ національної духовної культури, охорони та реставрації духовної спадщини, концептуальних засад культурології, напрямів та стану її розвитку, закономірностей їх виникнення, еволюції та функціонування; вони були ініціаторами й організаторами багатьох всеукраїнських та міжнародних мистецьких, науково-теоретичних і науково-практичних проектів.

Інститут проблем сучасного мистецтва зареєстрував в Українському інституті науково-технічної та економічної інформації 12 тем наукових досліджень проблем, пов’язаних з розвитком видів мистецтва, охорони та реставрації культурної спадщини, архітектурознавства, історії і практики сучасного дизайну, художньої урбаністики та ін.

Отримані Інститутом результати досліджень у галузі новітніх технологій не лише закладають підвалини ряду ультрасучасних напрямів українського модерного мистецтва, а й відповідним чином входять у контекст осмислення світового мистецтва новітніх технологій і місця в ньому творів українських митців.

Науковці Інституту взяли участь у проведенні понад тридцяти міжнародних та всеукраїнських наукових конференцій, опублікували у спеціалізованих мистецьких виданнях в Україні, Росії, країнах Європи 140 науково-дослідних матеріалів з проблем музичного, театрального та кіномистецтва.

У червні 2010 року в Інституті проблем сучасного мистецтва відкрито аспірантуру зі спеціальності «теорія та історія культури» (мистецтвознавство). Отже, матимемо можливість готувати наукові кадри вищої кваліфікації.

Дослідження широкого спектру проблем культурологічної науки здійснював Інститут культурології Академії. Зміст фундаментальних та прикладних досліджень учених визначали вісім тем. Це, зокрема, «Формування художньої культури в Україні: історія, естетика, семіотика, напрямки, перспективи», «Українська національна культура як цілісність: регулювання її національних відмінностей» та ін.

Інститут культурології є сьогодні координаційним центром у цій галузі науки. Учені глибоко вивчають концептуальні засади культурології, її напрями та етапи розвитку культури. Велика увага приділяється дослідженню закономірностей світових і національних процесів розвитку культури, її історико-культурного виміру. Йде ґрунтовна методологічна та науково-практична праця колективу в галузі теорії та історії культури, міжнародних культурологічних зв’язків, спрямована на створення, збереження і трансформацію культурних надбань засобами музеїв та пам’яткоохоронної діяльності, значна увага приділяється вивченню історичних, соціологічних та естетичних проблем у процесі формування художньої культури України.

У 2010 році в Інституті затверджено нові теми фундаментальних досліджень, розпочато дослідження різних аспектів в інтерактивних процесах, що мають місце в суспільстві та культурі України. Минулого року науковцями Інституту створено і видано вісім наукових монографій, оприлюднено 55 наукових праць. Вчені Інституту взяли участь у тридцятьох наукових конференціях.

У сфері національного музичного мистецтва відбуваються динамічні процеси, які благотворно впливають на збагачення всієї духовної культури. Вони притаманні як композиторській творчості, так і концертному виконавству. Твори різних жанрів, концертні програми та вистави є тією скарбницею, яка збагачує внутрішній світ людини, сприяє вихованню естетичного сприйняття світу, особливо в молодого покоління, розумінню історії свого народу, виховує любов до свого коріння.

У звітному році відбулися, без перебільшення, масштабні мистецькі події, які отримали визнання як фахової аудиторії, так і широкого кола шанувальників мистецтва. Вони, зокрема, відбувалися в рамках Міжнародного дня музики, Міжнародного музичного фестивалю «Київ Музик Фест», фестивалю сучасної музики українських та зарубіжних композиторів, Міжнародного фестивалю «Музичні прем’єри сезону», VIII Міжнародного конкурсу молодих піаністів пам’яті Володимира Горовиця, ІІ Міжнародного конкурсу диригентів ім. Стефана Турчака, VI Всеукраїнського конкурсу хорових колективів ім. М. Леонтовича та ін.

Кожен із цих яскравих мистецьких проектів заслуговує на окрему розмову, глибокий музикознавчий аналіз. Так, програма наймасштабнішого в Україні ХХІ фестивалю «Київ Музик Фест» охоплювала понад тридцять мистецьких заходів, у програмі яких прозвучали найвидатніші твори сучасної та шедеври світової симфонічної, інструментальної, хорової та камерної музики. У рамках фестивалю були виконані твори понад ста українських авторів з усіх регіонів України. Окремі музичні вечори присвячені видатним діячам української культури – Артемію Веделю, Кирилові Стеценку, Борисові Лятошинському.

До масштабних мистецьких подій року належать концертні програми та гастролі як в Україні, так і за кордоном наших національних художніх колективів, авторські концерти композиторів – членів академії Мирослава Скорика, Євгена Станковича, Левка Колодуба, Жанни Колодуб, Лесі Дичко; прем’єра балету академіка Є. Станковича «Володар Борисфену» в Національній опері України ім. Т. Шевченка і твору великої форми для мішаного хору і симфонічного оркестру «Нехай прийде Царство твоє» на тексти Біблії – у Національній філармонії України; транскрипції для симфонічного оркестру фортепіанного циклу Моріса Равеля «Відображення» Мирослава Скорика та світова прем’єра у Києві Концерту № 7 для скрипки з симфонічним оркестром; проведення у Львові у вересні–жовтні фестивалю сучасної музики «Контрасти» з програмами симфонічної, хорової та камерної музики академіків Мирослава Скорика, Євгена Станковича, Михайла Чембержі.

З великим успіхом провели гастрольні виступи наші славнозвісні колективи: Національний заслужений український народний хор ім. Г. Верьовки – в багатьох областях України, в Російській Федерації та Франції; Національний ансамбль танцю ім. П. Вірського – в Польщі, Франції та Росії. Колектив відвідав з концертами Ханти-Мансійський національний округ, де живе і працює численна українська діаспора. Національна заслужена капела «Думка» у серпні 2010 року здійснила гастрольні подорожі до Німеччини та Франції.

Багатогранною і плідною є діяльність членів відділення музичного мистецтва. Багато з них очолюють вищі мистецькі заклади освіти та кафедри, виступають організаторами всеукраїнських та міжнародних виконавських конкурсів, входять до складу спеціалізованих рад і редакційних колегій мистецьких видань, є авторами монографій, підручників та навчальних посібників, ведуть плідну науково-педагогічну діяльність.

Велика організаційна, творча, наукова, виставкова та педагогічна робота з виконання рішень XIV сесії Загальних зборів та постанов Президії здійснюється відділеннями образотворчого мистецтва, синтезу пластичних мистецтв та секцією естетики і культурології спільно з Інститутом проблем сучасного мистецтва та Інститутом культурології.

Йдеться про реалізацію багатьох культурно-мистецьких проектів як в Україні, так і за кордоном – колективні й персональні виставки творів образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, VIII Міжнародний симпозіум гутного скла, що відбувся у Львові під патронатом Національної академії мистецтв, наукові конференції тощо.

Проведено ряд великих всеукраїнських виставок, які здобули широкий резонанс серед професійної мистецької громади. Серед них – «Мальовнича Україна», «Україна від Трипілля до сьогодення в образах сучасних художників», «Всеукраїнська виставка книжкової графіки – 2010». Спільно з НСХУ було проведено мистецьку акцію у виставковому залі Академії – виставку творів видатних художників-графіків, членів Академії: Георгія Якутовича (1930–2000) – до 80-річчя від дня його народження – та Сергія Якутовича.

Відбулися всеукраїнські виставки творів образотворчого мистецтва: до Дня художника, «Різдвяний салон», «В сім’ї вольній, новій», літературно-мистецьке свято «Седнівська осінь», пленери в Седневі та Очакові.

Активну творчу, наукову та виставкову роботу провадив академік Віктор Сидоренко. Твори митця експонувалися на виставках як в Україні, так і за кордоном – у Швейцарії, США, Франції.

Цього року академік Віктор Сидоренко призначений комісаром Національного павільйону України на 54-му Венеційському бієнале.

Вагомими творчими здобутками звітують академіки Микола Стороженко, Володимир Чепелик, Василь Гурін, Володимир Микита, Віктор Рижих, Олександр Губарєв, член-кореспондент Віра Баринова-Кулеба. Ми сьогодні висловлюємо щиру вдячність членам Академії мистецтв за велику і плідну педагогічну працю, за те, що вони передають свій життєвий і творчий досвід, талант, любов до мистецтва молодому поколінню митців.

Хотів би окремо зупинитися на культурно-мистецькій акції «Мистецтво молодих – 2010», присвяченій творчості молодих митців у галузі образотворчого мистецтва та синтезу пластичних мистецтв. Унікальність цієї акції полягала в її масштабності: для розгортання експозиції були використані найпрестижніші виставкові зали – Національної спілки художників України, Національної академії мистецтв, Інституту проблем сучасного мистецтва та Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури. В акції було представлено 450 творів молодих митців – кращі дипломні роботи випускників періоду 2007–2010 років трьох вищих мистецьких закладів освіти IV рівня акредитації – Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури, Львівської національної академії мистецтв та Харківської державної академії дизайну і мистецтв, різних за своїм мистецьким спрямуванням – від класичних форм образотворчого мистецтва до прикладних жанрів та промислового дизайну. Виставка продемонструвала яскравість, самобутність і розмаїття регіональних художніх шкіл, засвідчила гармонію методів підготовки і виховання мистецьких кадрів, у всій повноті розкрила картину художньої освіти в Україні, сприяла зацікавленому напрацюванню науково обґрунтованих педагогічних і методичних рекомендацій щодо подальшого удосконалення діяльності наших вищих закладів освіти в цьому напрямі. Акція стала прекрасною демонстрацією великого творчого потенціалу наших вихованців у розмаїтті образотворчості. Це була прекрасна можливість для обміну творчим досвідом між експонентами та їхніми вчителями.

Окремо слід сказати про виставку творів випускників єдиної в Україні майстерні живопису і храмової культури Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури, засновником і керівником якої упродовж п’ятнадцяти років є видатний митець, академік Микола Стороженко. За підсумками акції «Мистецтво молодих – 2010» журі визначило кращі роботи учасників. Золотою медаллю нагороджено випускника Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури Тараса Ковача за серію графічних робіт «Тир» (керівник – академік А.В. Чебикін), Срібної медалі удостоєні Дар’я Рибіна за монументальний твір «Митарства Феофана Грека» (керівник – академік М.А. Стороженко) та Олександр Сердюк за живописний твір «Дума про кобзарів» (майстерня академіка В.Г. Гонтарова). Почесними дипломами Національної академії мистецтв нагороджені 23 учасники акції – 10 киян, троє львів’ян та 10 випускників Харківської академії дизайну і мистецтв.

Члени відділення синтезу пластичних мистецтв та секції естетики і культурології проводили плідну роботу в багатьох напрямках культурно-мистецького життя, докладаючи своїх знань і досвіду в науковій, педагогічній, організаторській справі. Велику роботу проводив віце-президент, академік Юрій Богуцький. Він брав активну участь у напрацюванні важливих законодавчих актів у галузі етнонаціональної, релігійної, мовної політики України, успішно здійснював керівництво фундаментальними дослідженнями Інституту культурології, взяв участь у проведенні наукових конференцій з проблем теорії і практики художньої культури.

Як завжди, багатогранністю позначена праця академіка Андрія Бокотея, ректора Львівської національної академії мистецтв, академіка-секретаря відділення синтезу пластичних мистецтв, члена Громадської гуманітарної ради при Президентові України. Своєю активною діяльністю Андрій Бокотей багато зробив для зміцнення мистецьких зв’язків України з іншими країнами, зокрема з Польщею, Угорщиною, КНР та іншими країнами.

Важливою була діяльність члена-кореспондента Бориса Возницького як директора Львівської національної галереї мистецтв. Ідеться про створення окремих музеїв, організацію їх наукової роботи.

Минулий рік не був для нас позбавлений проблем. Чи не найбільше, найгостріше відчула їх на собі кіногалузь. Питання стояло про виживання вітчизняного кінематографа у зв’язку зі значним скороченням державної підтримки нових проектів, практичним припиненням у 2010 році фінансування галузі. Через це протягом року з’явився лише один проект – 4-серійний фільм «Таємниці великого міста», створений В’ячеславом Криштофовичем для телебачення. Водночас необхідно відзначити зрослу активність митців у суміжних творчих галузях: здійснення наукових досліджень, публікації у вітчизняних та зарубіжних виданнях, участь у науково-творчих семінарах, конференціях, проведення теледебатів і телеінтерв’ю. Активним було наше представництво в кінофестивалях. Фільми українського виробництва були учасниками 31 фестивалю.

Після перемоги на Міжнародному кінофестивалі в Берліні анімаційної стрічки «Йшов трамвай № 9» Степана Коваля і здобуття Ігорем Стрембіцьким Золотої «Пальмової гілки» на конкурсі короткометражних картин Канського кінофестивалю про Україну заговорили у світі як про кінематографічну державу з високою кіношколою і талановитою, перспективною творчою молоддю.

Імена кінематографістів старшого покоління відомі у світі не тільки завдяки фестивальному рухові. Колись фільми українських майстрів, особливо старшого покоління, були широко представлені в кінопрокаті, зокрема й зарубіжному. Тепер фестивальні нагороди фільмів Кіри Муратової на «Берлінале», Романа Балаяна на міжнародних кінофестивалях у Росії, Білорусі, Вірменії, успіх стрічок В’ячеслава Криштофовича у Франції, інші досягнення наших кінематографістів утверджують міжнародний престиж України.

Активно працювало відділення кіномистецтва під час підготовки й проведення Фестивалю науки – 2010, у програмі якого відбувся показ робіт молодих кінематографістів, зустріч майстрів кіномистецтва зі студентами вищих закладів освіти в Будинку кіно у травні 2010 року. Це справді академічна майстерня для студентів, які прагнуть опанувати секрети творчості у сфері екранних мистецтв. Продуктивною була участь у проведенні цих творчих заходів академіка-секретаря відділення Миколи Мащенка, членів-кореспондентів Олександра Коваля, Вадима Іллєнка, Віктора Олендера, Ганни Чміль, Олега Фіалка і незмінного голови оргкомітету кінофестивалю вітчизняного виробника «Відкрита ніч», члена-кореспондента Михайла Іллєнка.

Загальний стан справ у вітчизняному кінематографі, динаміка творчого процесу, подальший розвиток галузі лежать, на наше переконання, у площині вдосконалення законодавчої бази, налагодження кіновиробництва, кінопрокату, кіноіндустрії, наукових досліджень та вдосконалення фахової освіти. Внаслідок погіршення умов розвитку галузі, загострення проблем системної освіти у сфері кінематографії та екранних медіа, скорочення фільмовиробництва стався серйозний відплив кінофахівців, особливо середньої ланки. Серед найгостріших питань екранної освіти – дефіцит знімальної техніки і недостатня кількість залів для студійного перегляду; відсутність умов для підвищення кваліфікації викладачів, зокрема й через міжнародні проекти; повільність запровадження у навчальний процес новітніх технологій, недостатнє використання дистанційних форм та інтерактивних систем (семінарів, колоквіумів) навчання. Сьогодні маємо дефіцит освічених кадрів відповідного профілю і рівня на кіностудіях і телебаченні. Необхідно від численних розмов про вдосконалення медіаосвіти переходити до практичного розв’язання проблем, що полягає у її безперервності. Потрібно вивчати досвід організації медіаосвіти ряду країн, зокрема Канади, Австралії, Великої Британії.

З огляду на важливість проблем, що накопичились у медіаосвіті, доцільно було б розглянути їх спільно з Національним університетом театру, кіно і телебачення ім. І. Карпенка-Карого, Міністерством культури та Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України.

Важливим сегментом діяльності відділення кіномистецтва є організаційно-творчі заходи, зокрема участь у проведенні Фестивалю науки – 2010, показ у рамках його програми робіт молодих кінематографістів з наступним обговоренням, зустрічі майстрів кіно з творчою молоддю, проведення академіками Романом Балаяном, Вадимом Скуратівським і членом-кореспондентом В’ячеславом Криштофовичем майстер-класів.

Діяльність відділення театрального мистецтва поєднала в собі декілька складових, об’єднаних магічним словом «театр». Це забезпечення успішної діяльності театральних колективів, випуск прем’єрних вистав, повернення до діючого репертуару поновлених постановок, проведення гастролей та активна зайнятість акторського складу, викладацька праця багатьох провідних митців у вищих закладах освіти, дослідницька та науково-публіцистична діяльність, написання монографічних праць та науково-теоретичних статей з проблем класичного і сучасного театрального мистецтва, участь у всеукраїнських і міжнародних фестивалях та конференціях.

Минулий театральний сезон був багатим на прем’єри. У провідних колективах створено чимало вистав високого художнього рівня і загальнонаціонального культурно-мистецького масштабу. Це «Буря» В. Шекспіра та «Самотня леді» Ю. Афанасьєва – в Національному театрі ім. І. Франка, «Занадто одружений батько» Р. Куні та «Вишневий сад» А. Чехова – в Національному театрі російської драми ім. Лесі Українки. Національний театр ім. Марії Заньковецької на двох сценах підготував 12 прем’єрних вистав, серед них – «Підступність і кохання» Ф. Шіллера, «Посланіє…» за Т. Шевченком, «Давня мелодія» В. Стефаника та ін. На сцені Харківського театру ім. О. Пушкіна глядачі побачили чотири прем’єри, в тому числі «Дядечків сон» за Ф. Достоєвським та «Оповідання Василя Макаровича» за В. Шукшиним. Як завжди, творчу активність засвідчив Кримський російський драматичний театр ім. М. Горького, який представив на суд свого глядача п’ять прем’єрних вистав – таких різних драматургічних шкіл, але однаково високохудожніх за своїм звучанням, у тому числі – «Горе з розуму» О. Грибоєдова, «Провінційні анекдоти» О. Вампілова, «Остерігайтеся випадкових зустрічей» К. Пуаре.

Уже з цього переліку провідних театральних колективів і зробленого ними протягом сезону можемо з упевненістю стверджувати, що, незважаючи на всі економічні, соціальні, гуманітарні складнощі, театральне життя в Україні постає як цікаве і розмаїте явище, хоч і не позбавлене проблем і суперечливих рис.

Належна увага приділяється відділенням теоретичному опрацюванню проблем розвитку театрального мистецтва, підготовці ґрунтовних наукових, історико-теоретичних та філософсько-публіцистичних матеріалів з історії і сьогодення театрального процесу.

Члени відділення Ростислав Коломієць, Олексій Безгін, Тетяна Назарова створили і видали тритомну працю «Українська драматургія. Антологія»; з-під пера академіка Богдана Козака вийшла книга «Театральні відлуння», що стане в пригоді численним шанувальникам мистецтва, викладачам і студентам закладів освіти; з численними науково-дослідними публікаціями з історії мистецького життя виступив академік Ростислав Пилипчук.

Успішно поєднували керівництво великими театральними колективами з педагогічною працею академіки Михайло Рєзникович, Богдан Ступка, члени-кореспонденти Федір Стригун, Олександр Барсегян.

Серед важливих завдань, над якими належить працювати Академії найближчим часом і в наступні роки, одним із пріоритетів нашої діяльності є розвиток мистецтвознавчої науки, виховання молодих науковців, зосередження зусиль на дослідженні ще не вивчених проблем духовної культури минулого і сьогодення, виховання ініціативи у молодих науковців, активне залучення їх до участі в наукових заходах, що влаштовуються Академією, Інститутом проблем сучасного мистецтва та Інститутом культурології.

У відділенні теорії та історії мистецтв маємо 18 докторів і 2 кандидати мистецтвознавства. Ще 7 докторів наук і 8 кандидатів є членами інших відділень. Таким чином, кожен третій член Академії має науковий ступінь доктора або кандидата наук.

Аналізуючи діяльність відділення, відзначимо, що нашими науковцями зроблено вагомий внесок у розвиток і збагачення духовної скарбниці та мистецької освіти, в дослідження проблем музичного, образотворчого, декоративно-ужиткового мистецтва, кіно і синтезу пластичних мистецтв, естетики та культурології, в розвиток творчості і збагачення новітніх технологій.

Науковий доробок мистецтвознавців засвідчують монументальні монографічні видання, розділи до енциклопедій, наукові та науково-публіцистичні матеріали, каталоги та альбоми сучасних художників, доповіді на наукових та науково-теоретичних конференціях, симпозіумах, семінарах. Досліджено невідомі досі сторінки з історії розвитку національної культури, її міжнаціональні та міжнародні зв’язки.

За безпосередньої участі членів відділення вийшли друком 10-й випуск збірника наукових праць «Мистецтвознавство України» та 11-й – альманаху «Актуальні проблеми мистецтвознавчої науки і мистецької освіти», шість монографічних фундаментальних праць, у тому числі академіків Ігоря Безгіна та Неллі Корнієнко, членів-кореспондентів Олександра Сокола, Валентини Рубан, Алли Терещенко та Софії Грици. Багаторічна і плідна наукова праця академіка Олександра Федорука знайшла узагальнення в «Бібліографічному покажчику», виданому минулого року.

Плідним був 2010-й для багатьох наших колег – академіків Людмили Міляєвої, Ніни Персидської,
^ ВІДДІЛЕННЯ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА


Відповідно до планів роботи відділення, Президії НАМ України, рішень сесії Загальних зборів НАМ України члени відділення впродовж 2010 року здійснювали заплановані заходи як у сфері творчої та виставкової діяльності, так і в науково-теоретичному та педагогічному напрямках. Основні зусилля роботи відділення були сп