Реферат: Навчально-методичний комплекс для спеціальностей освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» підготовки фахівців для органів внутрішніх справ

національнА АКАДЕМІЯ внутрішніх справ


Кафедра кримінології та кримінально-виконавчого права


аналіз ТА ПРОГНОЗ злочинності

Навчально-методичний комплекс


для спеціальностей освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр»
підготовки фахівців для органів внутрішніх справ Галузь знань «Право» (0304) за спеціальністю «Правознавство» (8.03040201); «Правоохоронна діяльність» (8.061102); галузь знань «Специфічні категорії» (1801) спеціальність «Управління у сфері правопорядку» (8.18010002)




Київ – 2011

Укладачі: Василевич В.В – кандидат юридичних наук, доцент

Кулакова Н.В. - кандидат юридичних наук, доцент

Поліщук Г.С. - кандидат юридичних наук, доцент

^ Микитчик А.В. - кандидат юридичних наук


Рецензенти: Олефір В.І. - доктор юридичних наук, професор

Осадчий В.І. - доктор юридичних наук, професор



Навчально-методичний комплекс

обговорений та схвалений

на засіданні кафедри кримінології

та кримінально-виконавчого права

(« 28 » квітня 2011 р., протокол № 14)



Аналіз та прогноз злочинності: Навчально-методичний комплекс. к.ю.н. доц. В.В. Василевич, к.ю.н., доц. Н.В. Кулакова та ін. / За ред. д.ю.н. проф. О.М. Джужи. - К.: НАВС. – 2011. – с.


© Національна академія внутрішніх справ, 2011
^ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Дана навчальна програма розроблена відповідно до Навчального плану підготовки фахівців для органів внутрішніх справ освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» галузі знань «право» (0304) за спеціальністю «правознавство» (8.060101), за спеціальністю «правоохоронна діяльність» (8.061102), галузі знань «специфічні категорії» (1801) спеціальність «управління у сфері правопорядку» (8.18010002) схвалена на засіданні Вченої ради НАВС 29 березня 2011 р., протокол № 5.

Необхідною умовою ефективної правоохоронної діяльності є систематичне здійснення кримінологічного аналізу злочинності, котрий дозволяє: отримати повну, детальну та максимально достовірну за існуючих організаційних та матеріально-технічних умов інформацію щодо стану злочинності на певній території за певний період часу та дослідити територіальні відмінності; розповсюдженості злочинів окремих типів та видів (складів); характеристики осіб, які вчинили злочини; стану та тенденцій віктимізації; соціально-економічних явищ та процесів, що впливають (негативно або позитивно) на злочинність; розробити план та прогноз змін у стані, структурі та динаміці злочинності на певній території, що ймовірно можуть статися протягом визначеного періоду часу у майбутньому.

Здійснення аналізу та прогнозу злочинності є одним з головних напрямів реалізації функції МВС України щодо організації інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів внутрішніх справ (ОВС). Міністерство внутрішніх справ України відповідно до покладених на нього завдань п. 23 організовує інформаційно-аналітичну діяльність органів внутрішніх справ, формує довідково-інформаційні фонди, веде оперативно-пошукові та криміналістичні обліки, здійснює обробку персональних даних, у межах своїх повноважень складає статистичну інформацію, забезпечує режим доступу до інформації, надає інформаційні послуги. МВС України має право згідно з Положенням 1 п. 47) визначає основні напрями розвитку науки і освіти з питань діяльності МВС України, бере участь у проведенні відповідних наукових, науково-дослідних, кримінологічних і соціологічних досліджень, а також у розробленні за їх результатами науково-практичних пропозицій, методичних рекомендацій.

Загальний обсяг навчального часу для вивчення дисципліни «Аналіз і прогноз злочинності» у навчальних планах підготовки освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» визначений вимогами зазначеного вище Навчального плану і становить не менше 108 академічних годин.

Для забезпечення належного рівня кримінологічного аналізу та прогнозу, отримання достовірних, повних та придатних для порівняння даних необхідно дотримуватися єдиних методичних принципів здійснення аналізу та прогнозу, використовувати стандартний набір методів збору, представлення та аналізу інформації.

Зазначена дисципліна має на меті навчання поряд зі стандартними методами аналізу та здійснення прогнозу злочинності більш глибоких аналітичних методів та процедур.

До предмету кримінологічного аналізу та прогнозу злочинності належать:

1) злочинність, її стан, рівень, структура, динаміка, територіальна розповсюдженість (географія);

2) характеристика окремих видів злочинів, виділених за певними кримінально-правовими та кримінологічними ознаками – родовим об’єктом посягання, характером злочинних дій, складом злочину, обставинами його вчинення (місце, час, спосіб тощо), формою вини, особливостями суб’єкту вчинення злочину (стать, вік, професія, наявність попереднього злочинного досвіду тощо);

3) особа злочинця – розподіл осіб, які вчинили злочини, за соціально-демографічними та кримінологічними ознаками (стать, вік, соціальний стан, сімейний стан, рівень освіти тощо);

4) аналіз стану і тенденцій віктимізації;

5) причини та умови (фактори) економічного, соціального, демографічного, політико-правового, соціально–психологічного характеру, що сприяють вчиненню злочинів;

6) прогноз та план злочинності в цілому та окремих видів злочинів.

Зміст основних ознак та показників, методи розрахунку останніх будуть розкриватися при викладенні дисципліни аналізу та прогнозу по кожній темі дисципліни.
^ 2. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ
Мета вивчення дисципліни полягає у формуванні у майбутніх фахівців (магістрів) умінь та компетенцій для забезпечення ефективного аналізу і прогнозу злочинності з урахуванням досягнень науково-технічного прогресу та міжнародного досвіду, а також з обов’язковим дотриманням усіх вимог методології аналізу та прогнозу злочинності.

^ Мета курсу – вивчення методів кримінологічного аналізу та прогнозу злочинності, який являє собою дослідження процесів та явищ, що характеризують злочинність, або певним чином впливають на неї.

Викладання дисципліни «Аналіз та прогноз злочинності» передбачає загальну та спеціальну мету.

^ Основні професійні компетенції

Засвоївши програму навчальної дисципліни «Аналіз і прогноз злочинності» магістри за відповідними напрямами підготовки, спеціальностями та спеціалізаціями мають бути здатними вирішувати професійні завдання з урахуванням вимог аналізу та прогнозу злочинності та володіти такими основними професійними компетенціями з аналітичної діяльності:

у науково-дослідній діяльності:

формування у магістрів науково обґрунтованих уявлень про сучасний стан злочинності в Україні та світі;

набуття навичок самостійного комплексного аналізу та прогнозу злочинності та розробка заходів запобігання.

в організаційно-управлінській діяльності:

формування у магістрів теоретично і емпірично обґрунтованих уявлень про основні методи здійснення кримінологічного аналізу та прогнозу злочинності в Україні, причин та умов, котрі зумовлюють вчинення злочинів;

аналіз стану та територіальних відмінностей злочинності та прогнозування криміногенної ситуації, що складається в Україні.

у педагогічній діяльності:

забезпечення магістрам можливостей ознайомлення на лекціях з методикою аналізу та прогнозу злочинності в Україні;

створення оптимальних організаційних та методичних умов для самостійного вивчення курсу;

закріплення на семінарських заняттях знань про основні методи кримінологічного аналізу та прогнозу злочинності;

отримання на практичних заняттях навичок по опрацюванню даних правової статистики, а також документів первинного обліку з метою аналізу показників злочинності

у консультаційній діяльності:

надання допомоги та консультації працівників правоохоронних органів з практичних питань аналізу та прогнозу злочинності;

готовність контролювати виконання вимог здійснення аналізу і прогнозу злочинності
^ 3. РОЗПОДІЛ НАВЧАЛЬНОГО ЧАСУ


^ Тематичний план навчальної дисципліни «Аналіз та прогноз злочинності»
№ з/п

Назва тем

Всього годин

З них з викладачем:

Самостійна та індивідуальна робота

Лекцій

Семінарських

Практичних

1

Поняття та предмет кримінологічного аналізу злочинності

12

2

2

2 

6

2

Інформаційне забезпечення кримінологічного аналізу

12

2

2

2

6

3

Кримінологічний аналіз стану злочинності в Україні

22

4

4

4

10

4

Кримінологічний аналіз особи злочинця

12

2

2

2

6

5

Кримінологічний аналіз детермінант злочинності

12

2

2

2

6

6

Кримінологічний аналіз стану і тенденцій віктимізації

14

2

2

2

8

7

Основи кримінологічного прогнозування злочинності

12

2

2

2

6

8

Методика підготовки планів та програм запобігання злочинності

12

2

2

2

6

 

Разом:

108

18

18

18

54

Форма контролю: екзамен
^ 4. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «АНАЛІЗ ТА ПРОГНОЗ ЗЛОЧИННОСТІ»

Тема 1. Поняття та предмет кримінологічного аналізу злочинності

Кримінологічна підготовка як необхідна складова частина процесу підготовки висококваліфікованих фахівців для правоохоронних органів.

Аналіз та прогноз злочинності як чинники, що зумовлюють успішність запобігання злочинності. Об’єкт, предмет і мета аналізу та прогнозу злочинності.

Система, за якою здійснюється аналіз та прогноз злочинності. Класифікація аналізу та прогнозу злочинності за територією та періодом часу. Характеристика кримінологічного аналізу злочинності в межах територіальних утворень, які не співпадають з рівнями адміністративно-територіального устрою і є або об’єднанням територіальних одиниць, або їх складовими частинами. Особливі об’єкти, на яких здійснюється кримінологічний аналіз злочинності. Період часу, за який проводиться кримінологічний аналіз злочинності.

Інформаційна основа кримінологічного аналізу. Характеристика джерел кримінологічної інформації, на основі яких здійснюється аналіз та прогноз злочинності.

Загальні методичні положення щодо здійснення кримінологічного аналізу злочинності. Структура та зміст програми кримінологічного аналізу (дослідження) злочинності.


^ Тема 2 Інформаційне забезпечення кримінологічного аналізу злочинності.

Для здійснення кримінологічного аналізу злочинності можуть бути залучені: дані державної (офіційної) та відомчої статистичної звітності; документи первинного обліку злочинів; процесуальні документи, які відбивають факти вчинення злочинів; інформаційно-аналітичні матеріали органів державної влади; результати опитувань громадської думки; публікації в монографічній та періодичній науковій літературі; матеріали ЗМІ.

Кримінологічна (зовнішня) інформація повинна відображати наступні показники злочинності: рівень, коефіцієнти, структуру, динаміку, характер, “географію”, детермінованість (зв’язок злочинності з іншими соціальними явищами), іншими словами – відповідати на питання: хто, коли і де вчиняє злочини; - у зв’язку з чим люди стають на злочинний шлях; які обставини, ситуації та мотиви вчинення злочинів;  у чому полягають причини і які умови сприяють вчиненню злочинних діянь.

Зовнішня інформація повинна також передбачити дані про адміністративні, дисциплінарні та інші правопорушення, аморальні вчинки, пияцтво й алкоголізм, наркоманію, несплату податків, проституцію, бездоглядність дітей, залишення школи дітьми і підлітками, позбавлення батьківських прав тощо. До цього виду інформації варто віднести дані про соціально-економічний і соціально-демографічний розвиток, стан громадської думки та інші соціально-психологічні процеси, які мають відношення до запобігання злочинів.

Організаційна (внутрішня) інформація передбачає дані про порядок організації запобіжної діяльності її суб’єктами. Вона характеризує стан самої системи запобігання злочинів і сприяє одержанню відповідей на питання: яка конкретна мета і завдання стоять на певному відрізку часу; якими засобами та методами вони досягаються; з якою інтенсивністю та у якому напрямку діє вся система та складові її елементи; які умови і реальні можливості рішення поставлених завдань.

У сукупності зовнішня і внутрішня інформація повинні відображати об’єктивну картину криміногенної обстановки в регіоні, ступінь ефективності попереджувального впливу, а також реальні потреби профілактичної діяльності з погляду її подальшого удосконалення. З урахуванням цього, вона має відповідати вимогам: об’єктивності, своєчасності, повноти, наукової обґрунтованості, достовірності та достатності.


^ Тема 3. Кримінологічний аналіз стану злочинності в Україні

Поняття стану злочинності як комплексної кримінологічної характеристики злочинності. Структура злочинності, її розподіл за кримінологічними та кримінально-правовими ознаками: види злочинів (основні критерії розподілу), спосіб вчинення злочину; засоби, які використовувалися при вчиненні злочину; об’єктах, на яких були вчинені злочини; предмет злочинного посягання; розмір спричинених матеріальних збитків; характер зв’язку між учасниками групового злочину; чисельність злочинної групи тощо.

Показники, що відображають структуру злочинності та методи їх розрахунку. Методичні положення щодо аналізу показників структури злочинності. Характеристика видів злочинів за ступенем тяжкості. Побудова звичайних дугових та секторальних діаграм.

Показники, що відображають інтенсивність злочинної діяльності та їх види. Методи розрахунку коефіцієнту злочинності, спеціального коефіцієнту злочинності, коефіцієнту злочинної активності населення, коефіцієнту судимості.

Динаміка злочинності як категорія кримінологічного аналізу злочинності. Методи розрахунку абсолютних приростів (зниження) кількості злочинів за кожний рік аналізованого періоду, співвідношення їх з абсолютними приростами (зниженнями) всієї зареєстрованої злочинності. Методи розрахунку відносних показників динаміки: темпу зростання (приросту) або зниження кількості зареєстрованих злочинів.

«Географія злочинності» як категорія кримінологічного аналізу. Розповсюдження злочинності по різних регіонах (територіях) держави та методи розрахунку показників територіальних відмінностей злочинності. Ранжування основних показників та їх графічне відображення. Правила побудови та види картограм.

Показник суспільної небезпечності злочинності та методи його розрахунку.

Використання MS Excel для аналізу стану та територіальних відмінностей злочинності.


^ Тема 4. Кримінологічний аналіз особи злочинця

Аналіз структури особи (властивості, ознаки, зв’язки та відносини). Кримінологічний аналіз особи злочинця за соціально-демографічними ознаками (стать, вік, освітній рівень, місце проживання, громадянство). Кримінологічний аналіз особи злочинця за кримінально-правовими та кримінологічними ознаками (вчинення злочинів злочинцем-одинаком чи у складі групи; стан особи в момент вчинення злочину; судимість; характер і спрямованість вчиненого злочину). Кримінологічний аналіз особи злочинця за соціально-рольовими та морально-психологічними ознаками. Типологія злочинців (ситуаційний: раптово-конфліктний, афективний, накопичувально-афективний; проміжний, стійкий, злісний тощо). Кримінологічний аналіз індивідуальної злочинної поведінки осіб, які вчинили злочин (потреби, мотивація вчинення злочину, підготовка та планування злочинних дій, реалізація злочинного умислу, результат злочинної діяльності (наслідки), подальша протиправна поведінка).


^ Тема 5. Кримінологічний аналіз детермінант злочинності

Поняття кримінологічної детермінації. Аналіз причинно-наслідкового зв’язку, закони його розвитку. Класифікація детермінант злочинності за декількома критеріями: за природою, за рівнем функціонування; за змістом і способом дії; за джерелами.

Кримінологічний аналіз впливу різних соціальних, демографічних, економічних та інших факторів на злочинність та її динаміку. Аналіз орієнтовної загальної моделі детермінант, що здійснюють вплив на злочинність у певному регіоні:

1. Економічні детермінанти: виробництво та реалізація промислової та сільськогосподарської продукції; обсяг обороту роздрібної торгівлі; питома вага прибуткових підприємств; рівень інвестицій; параметри неформального, в тому числі підпільного, сектора економіки;

2. Соціальні детермінанти: стан місцевого бюджету; матеріальна забезпеченість населення; структура населення за рівнем реальних доходів та характер її динаміки, ступінь поляризації населення за рівнем реальних доходів;рівень заробітної плати та пенсій, в тому числі по групах населення, та своєчасність їх виплати; рівень зареєстрованого та фактичного безробіття; розвиток соціальної сфери

3. Демографічні детермінанти: чисельність населення в цілому, за статевими, віковими групами та характер динаміки цих показників; рівень народжуваності та смертності; стан утворення сімей та ступінь їх стабільності; рівень внутрішньої та зовнішньої, в тому числі незаконної, міграції.

4. Детермінанти, що характеризують стан здоров’я населення: рівень та структура загальної захворюваності населення; ступінь алкоголізації, наркотизації та розповсюдження серед населення психічних захворювань та їхній характер.

5. Політичні детермінанти: рівень політичної єдності в суспільстві, дотримання правових, цивілізованих форм вирішення політичних конфліктів; рівень авторитету органів державної влади; ступінь розповсюдження корупції; ступінь ефективності системи державного управління та контролю за соціально-економічними процесами; рівень громадської дисципліни; рівень соціально-політичної напруженості; факти нападів на військовослужбовців та охоронювані об’єкти з метою захоплення зброї; ступінь суспільної солідарності; рівень готовності населення до сприяння діяльності судів та правоохоронних органів по боротьбі зі злочинністю; культурний рівень суспільства, структура культурних орієнтацій населення.

6. Правові детермінанти: суттєві суперечності, неузгодженості та прогалини у нормативно-правовій базі господарської діяльності та оподаткування; застарілість та невідповідність сучасній соціально-економічній та криміногенній ситуації законодавства; відсутність належної нормативно-правової бази здійснення загальної та індивідуальної профілактики злочинів.

Кримінологічний аналіз детермінант, що властиві всій злочинності, її видах, окремому злочину. Класифікація детермінант: об’єктивні і суб’єктивні, зовнішні і внутрішні, головні і другорядні, корінні і некорінні детермінанти злочинності.


^ Тема 6. Кримінологічний аналіз стану і тенденцій віктимізації

Кримінологічний аналіз жертви злочину. Співвідношення понять «жертва» та «потерпілий». Здійснення кримінологічного аналізу потерпілих від злочину з використанням системи кримінологічних показників. Кримінологічний аналіз стану віктимізації (рівень віктимізації; структура віктимізації типів і видів злочинів; структура віктимізації типів і видів жертв злочинів; структура віктимізації типів віктимної активності; динаміка віктимізації; географія, екологія та топографія віктимізації).

Кримінологічний аналіз причинної залежності злочинності від факторів рівня мікропроцесів. Виявлення зв’язків, закономірностей і тенденцій за допомогою статистичних методів (кореляційній, регресійний, факторний аналіз, багатовимірне шкалювання, кластерний аналіз).


^ Тема 7. Основи кримінологічного прогнозування злочинності

Прогнозування криміногенної ситуації. Цілі, завдання та практичне знання кримінологічного прогнозування. Аналіз основних джерел інформації, необхідної для прогнозування.

Кримінологічне прогнозування має наступні мету і завдання:  встановлення всіх параметрів злочинності в перспективі, виявлення на цій основі небажаних тенденцій та пошук засобів їх зміни у позитивному напряму; з’ясування показників, що характеризують розвиток чи зміну злочинності в ретроспективі, виявлення на основі цього небажаних тенденцій і закономірностей, встановлення способів їх зміни в необхідному напрямку; з’ясування всіх обставин, що мають істотне значення для розробки перспективних планів;  розроблення загальної концепції боротьби зі злочинністю, складовою частиною якої є вибір оптимального розвитку правоохоронних органів; встановлення можливих змін у рівні, структурі та динаміці злочинності в майбутньому і виявлення обставин, що сприяють таким змінам.

Класифікація кримінологічного прогнозування. Типова методика розробки прогнозів криміногенної ситуації. Характеристика методів за ступенем формалізації. Опитування за дельфійським методом. Аналіз методу експертних оцінок. Фактографічний метод. Основні завдання аналізу часових рядів.


^ Тема 8. Методика підготовки планів та програм запобігання злочинності

Планування запобігання злочинам. План запобігання злочинності. Етапи процесу планування запобігання злочинності. Проект поточного і перспективного плану. Функції планування, прогнозування та контролю. Типовий план запобігання злочинів. Структура кримінологічного плану. Комплексне планування боротьби зі злочинністю.

Зокрема, до цілей програмування належать: сприяння ефективізації та раціоналізації діяльності щодо запобігання злочинності; забезпечення ефективного контролю над злочинністю та її факторним комплексом; створення організаційних, економічних, політичних, правових, інформаційних, моральних, організаційних і технічних передумов для усунення або нейтралізації регіональних криміногенних факторів тощо.

Модель побудови комплексної регіональної програми запобігання злочинності. Проект програми повинен містити додатково: обґрунтування необхідності її прийняття і фінансування повністю або частково за рахунок коштів місцевого бюджету з розбивкою по роках; зміст запропонованих до вирішення проблем; конкретні цілі і виражені у відповідних величинах очікувані результати; строки виконання в цілому і по етапах реалізації проекту програми; загальний обсяг витрат на виконання програми з розподілом їх по роках; обсяги і види фінансування з бюджетних коштів у цілому і по окремих напрямках; відомості про форми державної підтримки; відомості про замовника програми та про її виконавців; дату схвалення, узгодження, затвердження проекту програми.


^ ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ


Тема 1. Поняття та предмет кримінологічного аналізу злочинності


Семінарське заняття 2 години


Аналіз та прогноз злочинності як чинники, що зумовлюють успішність протидії та запобігання злочинності

Об’єкт, предмет і мета кримінологічного аналізу злочинності.

Класифікація кримінологічного аналізу злочинності за критеріями території та періодом часу.

Джерела інформації, що використовується при кримінологічному аналізі злочинності.

Структура та зміст програми кримінологічного аналізу злочинності


^ Перелік ключових термінів та понять до теми 1:


Предмет кримінологічного аналізу злочинності, прогнозування злочинності, фактори, що впливають на стан і структуру злочинності види оперативних прогнозів, жертви злочинних посягань, заходи запобігання злочинності.


^ Теми рефератів:


Використання інформаційно-аналітичних матеріалів органів державної влади при здійсненні довгострокових прогнозів.

Застосування оперативних прогнозів при розробці заходів запобігання окремих видів злочинів.

Питання для самоконтролю:



Визначте кримінологічний аналіз за тривалістю періоду часу.

Здійснення кримінологічного аналізу щодо даних певної території і певного періоду часу.

Які форми державної статистичної звітності можуть бути використані для кримінологічного аналізу злочинності.



^ Методичні вказівки до теми 1:


При опрацюванні теми семінарського заняття необхідно визначити, що кримінологічний аналіз злочинності передбачає дослідження злочинності, а саме: 1) злочинність, її стан, рівень, структура, динаміка, територіальна розповсюдженість (географія);

2) характеристика окремих видів злочинів, виділених за певними кримінально-правовими та кримінологічними ознаками – родовим об’єктом посягання, характером злочинних дій, складом злочину, обставинами його вчинення (місце, час, спосіб тощо), формою вини, особливостями суб’єкту вчинення злочину (стать, вік, професія, наявність попереднього злочинного досвіду тощо);

3) особа злочинця – розподіл осіб, які вчинили злочини, за соціально-демографічними та кримінологічними ознаками (стать, вік, соціальний стан, сімейний стан, рівень освіти тощо);

4) жертви злочинних посягань, їх характеристика за соціально-демографічними та кримінологічними ознаками;

5) причини та умови (фактори) економічного, соціального, демографічного, політико-правового, соціально–психологічного характеру, що зумовлюють вчинення злочинів;

6) прогноз злочинності в цілому та окремих видів злочинів;

7) заходи запобігання злочинності.


^ Практичне заняття № 1 – 2 години


Завдання 1.

Які фактори відіграють вирішальну роль в тенденції зростання злочинності в Україні на сучасному етапі?


Завдання 2.

Складіть опитувальник для стандартизованого інтерв’ю з вивчення громадської думки про заходи посилення боротьби з пияцтвом, алкоголізмом, наркоманією, проституцією.


Завдання 3.

Які відомості і з яких джерел потрібно отримати для вивчення рівня, динаміки, структури, причин та умов злочинності на окремому об’єкті? Дайте обґрунтовану відповідь.


Завдання 4.

Визначить джерела інформації, що використовується при кримінологічному аналізі злочинності. Дайте обґрунтовану відповідь.

Завдання 1.

За вказівкою викладача аналіз рівня та динаміки злочинності на території вашого міста (району) за такими видами злочинів:

- злочинність неповнолітніх;

- квартирні крадіжки;

- грабежі, розбої;

- злочини, пов’язані з наркотиками;

- хуліганство;

- порушення Правил дорожнього руху та експлуатації транспортних засобів.

^ літературА ДО ТЕМИ 1:



Артемьев Н.С. Анализ, прогнозирование и планирование борьбы с рецидивной преступностью: Учеб. пособие // Рязанская высш.шк. МВД СССР. – Рязань, 1987.

Бююль А., Цёфель П. SPSS: искусство обработки информации. Анализ статистических данных и восстановление скрытых закономерностей: Пер. с нем. – С.Пб., 2001.

Закалюк А. П. Курс сучасної української кримінології: теорія і практика: у 3 кн. / А. П. Закалюк  − К. : Вид. Дім “Ін Юре”, 2007. – Кн. 1: Теоретичні засади та історія української кримінологічної науки. − 424 с.

Кримінологія: Підручник для студ. вищ. навч. Зал. / О.М. Джужа, Я.Ю. Кондратьєв,  О.Г. Кулик,  П.П. Михайленко та ін.; За заг. ред. О.М. Джужі. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 416 с.

Методика анализа преступности [Текст] : метод. пособие / А.И. Долгова, С.В. Тюрин, В.А. Серебрякова и др. – М.: ВИПП, 1986. – 118 с.

Методика кримінологічного аналізу злочинності в Україні / за заг. ред. О. М. Джужі. – К. : Київ. нац. ун-т внутр. справ, 2006. – 190 с.

Питання боротьби зі злочинністю: Зб. наук. праць.) АПрН України. Ін-т вивчення проблем злочинності. – Х.: Право, 2004. – Вип. 8(2004). – 239 с.

Шакун В.І. Урбанізація і злочинність: Монографія. – К., 1996.



Тема 2 Інформаційне забезпечення кримінологічного аналізу злочинності.

Семінарське заняття 2 години


1. Види інформації.

2. Кримінологічна інформація та її особливості.

3. Організаційна інформація

4. Завдання внутрішньої інформації

5 Завдання зовнішньої інформації


Перелік ключових термінів та понять до теми 1:


Кримінологічна інформація, види статистичної звітності, єдиний облік злочинів, форми облікових документів; прави­лами реєстрації та обліку злочинів


Теми рефератів:

Методика збирання кримінологічної інформації.

Особливості кримінологічної інформації при аналізі злочинності.

Питання для самоконтролю:



Визначте джерела отримання кримінологічної інформації.

Особливості заповнення статистичних карток.

Який вид інформації необхідно використовувати при аналізі злочинності.

Методичні вказівки до теми 2:


При опрацюванні теми семінарського заняття необхідно визначити, для здійснення кримінологічного аналізу злочинності можуть бути залучені: дані державної (офіційної) та відомчої статистичної звітності; документи первинного обліку злочинів; процесуальні документи, які відбивають факти вчинення злочинів; інформаційно-аналітичні матеріали органів державної влади; результати опитувань громадської думки; публікації в монографічній та періодичній науковій літературі; матеріали ЗМІ.

Кримінологічна (зовнішня) інформація повинна відображати наступні показники злочинності: рівень, коефіцієнти, структуру, динаміку, характер, “географію”, детермінованість (зв’язок злочинності з іншими соціальними явищами), іншими словами – відповідати на питання: хто, коли і де вчиняє злочини; - у зв’язку з чим люди стають на злочинний шлях; які обставини, ситуації та мотиви вчинення злочинів;  у чому полягають причини і які умови сприяють вчиненню злочинних діянь.

Зовнішня інформація повинна також передбачити дані про адміністративні, дисциплінарні та інші правопорушення, аморальні вчинки, пияцтво й алкоголізм, наркоманію, несплату податків, проституцію, бездоглядність дітей, залишення школи дітьми і підлітками, позбавлення батьківських прав тощо. До цього виду інформації варто віднести дані про соціально-економічний і соціально-демографічний розвиток, стан громадської думки та інші соціально-психологічні процеси, які мають відношення до запобігання злочинів.

Організаційна (внутрішня) інформація передбачає дані про порядок організації запобіжної діяльності її суб’єктами. Вона характеризує стан самої системи запобігання злочинів і сприяє одержанню відповідей на питання: яка конкретна мета і завдання стоять на певному відрізку часу; якими засобами та методами вони досягаються; з якою інтенсивністю та у якому напрямку діє вся система та складові її елементи; які умови і реальні можливості рішення поставлених завдань.

У сукупності зовнішня і внутрішня інформація повинні відображати об’єктивну картину криміногенної обстановки в регіоні, ступінь ефективності попереджувального впливу, а також реальні потреби профілактичної діяльності з погляду її подальшого удосконалення. З урахуванням цього, вона має відповідати вимогам: об’єктивності, своєчасності, повноти, наукової обґрунтованості, достовірності та достатності.

^ Практичне заняття № 1 – 2 години

Завдання 1.

До якого виду обліку слід віднести:

а) облік вчинених злочинів у районі протягом доби;

б) облік осіб, яких притягнуто до відповідальності за адміністративні правопорушення протягом року;

в) кількість нерозглянутих цивільних справ наприкінці року;

г) суми сплаченої заробітної плати працівникам районного відділу внутрішніх справ;

д) суми відшкодування збитків за півріччя.


Завдання 2.

Усвідомте зміст і обсяг таких понять, як економічна статистика, соціальна статистика, правова статистика, загальна теорія статистики, статистика промисловості, статистика охорони здоров’я. Схематично зобразіть співвідношення цих понять.


Завдання 3.

Розкрийте змісті обсяг таких понять: соціальна статистика, моральна статистика, кримінальна статистика, кримінологічна статистика, судова статистика, кримінально-правова статистика, адміністративно-правова статистика, цивільно-правова статистика, статистика прокурорського нагляду, статистика конституційного судочинства, віктимологічна статистика, юридична статистика, правова статистика. Зобразіть схематично співвідношення цих понять.


Завдання 4.

Обґрунтуйте необхідність статистичного обліку правових явищ.


Завдання 5.

Обґрунтуйте послідовність етапів статистичного дослідження правових явищ.


Завдання 6.

Охарактеризуйте наукову доцільність інформаційного забезпечення кримінологічного аналізу злочинності


^ ЛІТЕРАТУРА ДО ТЕМИ 2:

Андриенко Ю.В. Факторы роста преступности в России: региональный подход //. Российская Экономическая Школа. Препринт. - Москва, 2001.

Артемьев Н.С. Анализ, прогнозирование и планирование борьбы с рецидивной преступностью : Учеб.пособ. // Рязанск.высш.школа МВД СССР. - Рязань: 1987.

Боровиков В.П. Популярное введение в программу STATISTIСA. – М., 1998.

Закалюк А. П. Курс сучасної української кримінології: теорія і практика : у 3 кн. / Закалюк А. П. – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2007 − Кн.3 : Практична кримінологія. – 2008.− 424 с.

Кримінологія і профілактика злочинів: Курс лекцій у 2-х кн. Особлива частина. /Александров Ю.В., Гаврилишин А.П., Джужа О.М. та ін.; Під заг. ред. Джужи О.М.; НАВСУ. – К., 2000.

Лунеев В.В. Тенденции современной преступности и борьбы с ней в России // Государство и право. – 2004. – № 1. – С.6.

Методика кримінологічного аналізу злочинності в Україні. Кол.авт. За загальною редакцією О.М. Джужі. – К.: Київський національний університет внутрішніх справ, 2006. – с. 192

Науменко В., Панасюк Б. Впровадження методів прогнозування і планування в умовах ринкової економіки. – К.: Глобус, 1995.

Питання боротьби зі злочинністю: Зб. наук. праць. Вип. 8(2004) / АПрН України. Ін-т вивчення проблем злочинності.-Х.: Право, 2004.-239 с.



Тема 3 . Кримінологічний аналіз стану злочинності в Україні


Семінарське заняття 4 години


Оцінка стану злочинності за допомогою абсолютних та відносних показників.

Визначення показників інтенсивності злочинності: методика розрахунку коефіцієнтів: злочинності, кримінальної активності; судимості; віктимізації.

Динаміка злочинності. Методика розрахунку відносних показників динаміки.

Структура злочинності, методика розрахунку її показників.

Визначення індексу суспільної небезпечності злочинності.

Кримінологічний зміст оцінки територіальної розповсюдженості злочинності.

Показники латентності злочинності та методика оцінки її рівня.


^ Перелік ключових термінів та понять до теми 3:


Абсолютні та відносні показники, рівень злочинності, коефіцієнт злочинності, коефіцієнт кримінальної активності, коефіцієнт судимості, коефіцієнт віктимності, динаміка, структура злочинності.


^ Теми рефератів:


Характеристика осіб, які потерпіли від насильницьких злочинів.

Обсяг матеріальних збитків завданих внаслідок вчинення корисливих злочинів.


Питання для самоконтролю:

^ Визначте коефіцієнт збитковості злочинності.
Визначте показник суспільної небезпечності злочинності.

Які абсолютні та відносні показники використовуються при дослідженні стану злочинності?

Розрахуйте показник суспільної небезпечності злочинності.


^ Методичні вказівки до теми 3:


Робота на семінарському занятті передбачає визначення стану злочинності за допомогою ряду абсолютних та відносних показників, рівня злочинності як результат зіставлення масштабу злочинності (абсолютних показників стану злочинності) з масштабом територіальної одиниці, в якій