Реферат: Освітньо-професійної програми підготовки бакалаврів з напряму підготовки "Комп’ютерна інженерія " на базі раніш здобутого освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені Володимира Даля

Кафедра комп’ютерних систем та мереж


Затверджую


Ректор _____ О.Л. Голубенко

«_____» ___________ 2012 р.


Пояснювальна записка

щодо проведення фахового випробування для осіб,
які вступають на вакантні місця нормативного терміну навчання
освітньо-професійної програми підготовки БАКАЛАВРІВ з напряму підготовки “Комп’ютерна інженерія ”

на базі раніш здобутого освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста


Пояснювальна записка складається з:

"Програми фахових вступних випробувань";

"Вимог до рівня підготовки вступників";

"Переліку рекомендованої літератури";

"Критеріїв оцінювання";

"Порядку проведення фахового випробування."



Луганськ – 2012


^ ПРОГРАМА ФАХОВИХ ВСТУПНИХ ВИПРОБУВАНЬ


Програма розроблена на основі навчальної програми з дисциплін: «Програмування», «Прикладна теорія цифрових автоматів», «Системне програмування».

Метою проведення вступних випробувань є перевірка володіння абітурієнтом обсягом теоретичних знань і навичок в галузі обчислювальної техніки, володіння сучасними технологіями програмування і проектування складного програмного забезпечення, необхідних для подальшого навчання.


ПРОГРАМУВАННЯ

№

^ Найменування теми і її короткий зміст



Тема. Ввідна лекція. Введення в мову Сі. Основні поняття.

Короткий зміст. Мета і завдання курсу, зв'язок його з іншими дисциплінами. Короткі історичні відомості про розвиток програмування. Елементи мови Сі. Перша програма на мові Сі.



^ Тема. Визначення деяких понять. Змінні, константи, операції і вирази. Функції введення-виводу printf() і scanf().

Короткий зміст. Базові типи даних. Оголошення змінних. Константи в мові Сі. Символьні змінні і рядки. Ініціалізація змінних. Вирази. Функції printf() і scanf().



^ Тема. Операції мови Сі.

Короткий зміст. Арифметичні операції. Операції відношення і логічні операції. Операція привласнення. Операція () і []. Операція умова ?:. Операція кома. Операція sizeof.



^ Тема. Оператори, що управляють.

Короткий зміст. Оператори галуження. Оператор if. Оператор switch. Оператори циклу. Цикл з передумовою. Цикл з умовою поста. Цикл з параметром. Оператори передачі управління. Оператор goto. Оператор break. Оператор continue. Оператор return.



^ Тема. Символьне введення/вивід.

Короткий зміст. Односимвольні функції введення/виводу. Буфери. Переривання введення з клавіатури. Робота з буферизированным введенням. Комбіноване символьно-числове введення. Перевірка введення.



^ Тема. Масиви.

Короткий зміст. Оголошення масиву в програмі. Масиви символів. Рядки. Функції для роботи з рядками. Двовимірні масиви. Ініціалізація масивів.



^ Тема. Покажчики.

Короткий зміст. Оголошення покажчиків. Операції над покажчиками. Зв'язок покажчиків і масивів. Масиви покажчиків. Ініціалізація покажчиків.




^ Тема. Функції в мові Сі.

Короткий зміст. Оголошення функцій. Оператор return. Прототипи функцій. Аргументи функції main(). Рекурсивні функції. Функції із змінним числом параметрів. Покажчик на функцію.



^ Тема. Класи зберігання, скріплення і управління пам'яттю.

Короткий зміст. Моделі пам'яті. Зона видимості. Автоматичні, регистерні і статичні змінні. Динамічний розподіл пам'яті. Функції malloc() і free().



^ Тема. Типи даних, визначуваних користувачем.

Короткий зміст. Структура. Доступ до окремого біта. Об'єднання. Перейменування типів – typedef.



^ Тема. Препроцесор мови Сі.

Короткий зміст. Директиви препроцесора. Директива #include. Директива #define. Директиви умовної компіляції. Директива #undef.



^ Тема Бібліотеки мови Сі.

Короткий зміст. Діставання доступу до бібліотеки Сі. Використання описів бібліотеки. Бібліотека математичних функцій. Бібліотека утиліт.



^ Тема. Додаткові відомості про біти.

Короткий зміст. Двійкові числа, биті і байти. Системи числення з іншими підставами. Порозрядні операції Сі. Бітові поля.



^ Тема. Файлове введення/вивід.

Короткий зміст. Взаємодія з файлами. Рівні введення/виводу. Стандартне введення/вивід. Введення/вивід файлів. Довільний доступ до файлів.



^ Тема. Стиль програмування. Структури даних і алгоритми.

Короткий зміст. Стиль програмування. Стиль програмування на мові Сі. Написання ідентифікаторів. Вимоги мови. Зарезервовані слова. Вибір ідентифікатора. Самодокументіруємость програми. Специфікація програми або модуля. Специфікація функції. Опис ідентифікатора. Драбинка. Структури даних і алгоритми. Основні поняття. Класифікація структур даних. Операції над структурами даних. Структурна даних і технологія програмування.



^ Тема. Статичні структури даних.

Короткий зміст. Вектори. Масиви. Логічна структура. Фізична структура. Операції. Спеціальні масиви. Множини. Операції над множинами. Записи (структури). Логічне і машинне представлення записів. Операції над записами. Записи з варіантами. Таблиці. Операції логічного рівня над таблицями. Пошук. Послідовний або лінійний пошук. Бінарний пошук. Операції логічного рівня над таблицями. Сортування. Сортування вибіркою. Сортування включенням. Сортування розподілом. Сортування злиттям. Прямий доступ і хешування. Таблиці прямого доступу. Таблиці з довідниками. Хеширування таблиці і функції хешування. Проблема колізій в хешированих таблицях.



^ Тема. Напівстатичні структури даних.

Короткий зміст. Загальні характеристики напівстатичних структур. Стеки (черги LIFO). Логічна структура стека. Машинне представлення стека і реалізація операцій. Черги FIFO. Логічна структура черги. Машинне представлення черги FIFO і реалізація операцій. Деки. Рядки.



^ Тема Динамічні структури даних. Зв'язні списки.

Короткий зміст. Зв'язне представлення даних в пам'яті. Зв'язні лінійні списки. Машинне представлення зв'язних лінійних списків. Реалізація операцій над зв'язковими лінійними списками. Нелінійні розгалужені списки. Представлення спискових структур в пам'яті. Операції обробки списків.



^ Тема. Нелінійні структури даних.

Короткий зміст. Графи. Логічна структура, визначення. Машинне представлення оpгpафов. Дерева. Бінарні дерева. Машинне представлення дерев в пам'яті ЕОМ. Основні операції над деревами. Збалансовані дерева.



^ Тема. Файлові структури даних.

Короткий зміст Фізична структура дискової пам'яті. Послідовні файли. Зовнішнє сортування. Файли, організовані розділами. Файли прямого доступу. B+ дерева.



^ Тема. Загальні принципи розробки програмних засобів.

Короткий зміст. Специфіка розробки програмних засобів. Життєвий цикл програмного засобу. Поняття якості програмного засобу. Забезпечення надійності основний мотив розробки програмних засобів. Методи боротьби з складністю. Забезпечення точності перекладу. Подолання бар'єру між користувачем і розробником. Контроль ухвалюваних рішень.



^ Тема. Введення в об'єктно-орієнтоване програмування. Класи.

Короткий зміст. Способи опису класів. Створення об'єктів. Звернення до атрибутів і методів об'єктів.



^ Тема. Спадкоємство.

Короткий зміст. Спадкоємство, види спадкоємства. Віртуальні методи. Абстрактні класи. Множинне спадкоємство.



^ Тема. Контроль доступу до об'єкту.

Короткий зміст. Розглядається можливості контролю доступу до атрибутів і методів об'єкту, контроль по читанню і по запису.

25

^ Тема. Конструктори і деконструкторы.

Короткий зміст. Конструктори і деструкції класів. Можливості ініціалізації об'єктів. Копіюючий конструктор. Операції new і delete.

26

^ Тема. Потоки введення-виводу.

Короткий зміст. Потоки. Маніпулятори і форматування введення-виводу. Строкові потоки. Уведення-виведення файлів.

27

^ Тема. Шаблони.

Короткий зміст. Поняття шаблону. Функції-шаблони. Шаблони класів. Приклади використання.

28

^ Тема Обробка помилок і виключень.

Короткий зміст. Спроба класифікації помилок. Повідомлення про помилку за допомогою повертаного значення. Виняткові ситуації. Обробка виняткових ситуацій, оператори try і catch.



^ ПРИКЛАДНА ТЕОРІЯ ЦИФРОВИХ АВТОМАТІВ



Тема 1. Вступ. Терміни та визначення. Короткий історичний нарис.

Предмет і задачі дисципліни.

Поняття про інформацію та її вимірювання.

Етапи розвитку електронно обчислювальної техніки.

Розвиток цифрових систем захисту інформації.

[2] c. 9-23

[9] c. 6-20

[11] c. 7-25

[12] c. 7-17





Тема 2. Інформаційні основи цифрових автоматів.

Поняття інформації.Поняття алгоритму.

Моделювання дискретного сигналу.

[19] c. 4-6




Тема 3.

Арифметичні та логічні основи цифрових автоматів.

Представлення інформації у цифрових автоматах.

[9] c. 86-26

[11] c. 28-59

[13] c. 10-40



^ Тема 4. Системи числення й поняття коду. Поняття системи числення.

Системи числення й поняття коду.

Поняття системи числення.

Історія розвитку систем числення.

Позиційні та непозиційні системи числення.

[4] c. 12-24

[5] c. 8-26

[11] c. 24-50

[14] c. 42-60




^ Тема 5. Перевід з десяткової системи числення у двійкову та шістнадцятирічну.

Перевід з двійкової системи у десяткову, шістнадцятирічну та ін.

Перевід цілих чисел.

Перевід дробів.

[4] c. 12-24

[5] c. 8-26

[9] c. 24-50




^ Тема 6,7. Переведення чисел з однієї позиційної системи числення в іншу.

Перевід з двійкової системи у десяткову.

Перевід із двійкової системи у десяткову.

Загальні правила переводу між позиційними системами числення цілих чисел.

Перевід цілих чисел.

Перевід дробів.

[19] c. 7-9



^ Тема 8. Арифметичні дії у цифрових автоматах. Арифметичні дії з двійковими числами, представленими у формі з фіксованою комою та з плаваючою комою.

Додавання двійкових чисел.

Множення двійкових чисел.

Ділення двійкових чисел.

Форми представлення чисел у цифрових автоматах.

Представлення чисел у формі з фіксованою комою.

Представлення чисел у формі з плаваючою комою.

[4] c. 24-48

[5] c. 30-56

[9] c. 60-86

[11] c. 50-82





^ Тема 9, 10. Виконання арифметичних операцій над числами у представленими у прямих, обернених та додаткових кодах.

Представлення від’ємних чисел у цифрових автоматах.

Поняття прямого оберненого та додаткового коду.

Арифметичні операції на числами у прямих, обернених та додаткових кодах.

Алгоритми арифметичних операцій у прямих, обернених та додаткових кодах.

[4] c. 24-48

[5] c. 30-56

[9] c. 60-86





^ Тема 11,12. Арифметичні дії в цифрових автоматах.

Додавання двійкових чисел.

Множення двійкових чисел.

Ділення двійкових чисел.

Арифметичні операції на числами у прямих, обернених та додаткових кодах.

[19] c. 11-19



^ Тема 13, 14. Виконання операцій над десятковими числами. Оцінка точності виконання арифметичних операцій.

Виконання операцій над десятковими числами.

Представлення десяткових чисел у Д кодах.

Порозрядне додавання у Д кодах.

Представлення від’ємних чисел у Д кодах.

Множення і ділення у Д кодах.

Оцінка точності виконання арифметичних операцій.

[1] c. 158-168

[5] c. 56-80

[9] c. 60-86





^ Тема 16. Теоретичні основи контролю роботи цифрових систем та каналів передачі інформації для задач захисту інформації.

Теоретичні основи контролю роботи цифрових систем та каналів передачі інформації для задач захисту інформації.

Технічні засоби контролі за роботою цифрових автоматів та цифрових каналів зв’язку.

Програмні методи та засоби контролі за роботою цифрових автоматів та цифрових каналів зв’язку.

[9] c. 87-96

[11] c. 74-100





^ Тема 17. Кодування за методом парності - непарності. Коди Хеммінга.

Кодування за методом парності - непарності.

Коди Хеммінга.

Приклади використовування кодів Хеммінгу.

[9] c. 87-96

[11] c. 74-100




^ Тема 18. Контроль роботи цифрового автомату.

Методи контролю роботи цифрових автоматів.

Використовування кодів Хеммінгу для контролю роботи цифрових автоматів.

[19] c. 20-24



^ Тема 19. Контроль за модулем. Контроль арифметичних операцій.

Метод контролю за модулем.

Абсолютна та відносна похибка при виконанні арифметичних операцій у цифрових автоматах

Сучасні методи контролю арифметичних дій у цифрових автоматах.

Апаратні методи контролю арифметичних операцій у цифрових автоматах.

[7] c. 65-90

[9] c. 87-96

[11] c. 74-100





^ Тема 20,21. Основні поняття алгебри логіки. Властивості елементарних функцій алгебри логіки.

Основні поняття алгебри логіки.

Властивості елементарних функцій алгебри логіки.

Використовування алгебри логіки у прикладної теорії цифрових автоматів.

Приклади логічних операції.

[4] c. 30-70

[5] c. 35-80

[9] c. 97-140




^ Тема 22. Використання основних законів алгебри логіки.

Аналітичне представлення функції алгебри логіки.

Поняття таблиці істинності.

Базиси логічних функції.

[4] c. 30-70

[5] c. 35-80

[9] c. 97-140



^ Тема 23. Основи алгебри логіки. Поняття базису.

Поняття базису логічної функції.

Використовування базисів при проектуванні цифрових автоматів.

Отримання логічної функції у базисі у відповідності до завдання на лабораторну роботу.

[19] c. 23-29



^ Тема 24. Поняття досконалої нормальні форми. Системи функцій алгебри логіки.

Поняття досконалої нормальні форми.

Системи функцій алгебри логіки.

Числове представлення логічних функцій.

Геометричне представлення логічних функцій.

[4] c. 24-48

[5] c. 30-56

[9] c. 60-86

[11] c. 50-82





^ Тема 25. Аналітичні методи мінімізації логічних функцій.

Використання законів алгебри логіки для мінімізації логічних виразів.

Приклади мінімізації із застосуванням теорем та правил алгебри логіки.

[4] c. 24-48

[5] c. 30-56

[9] c. 60-86

[11] c. 50-82



^ Тема 26. Аналітичні методи мінімізації логічних функцій.

Використання законів алгебри логіки для мінімізації логічних виразів.

Мінімізація логічної функції у відповідності до завдання на лабораторну роботу.

[19] c. 30-40

[20] c. 21-39



^ Тема 27. Табличні методи мінімізації логічних функцій.

Метод Квайна.

Імплікантні матриці.

Метод Карно. Карти Карно.

Діаграми Дейча.

Неповністю визначені логічні функції.

[1] c. 158-168

[5] c. 56-80

[9] c. 60-86

[21] c. 23-24




^ Тема 28. Мінімізація логічної функції за допомогою карт Карно.

Використання табличних методів мінімізації логічних виразів.

Мінімізація логічної функції методом карт Карно у відповідності до завдання на лабораторну роботу.

[19] c. 30-40



^ Тема 30. Логічні оператори електронних схем або ланцюгів.

Умовні позначення логічних операторів електронних схем або ланцюгів.

Електронні технології логічних елементів ЕОМ та систем захисту інформації.

Загальна послідовність синтез комбінаційних схем.

[9] c. 142-194

[11] c. 120-210





^ Тема 31. Знайомство із середовищем проектування Electronics Workbench та Multisim (EWB та Multisim).

Панелі логічних елементів EWB (Multisim).

Умовні позначення логічних операторів електронних схем за міжнародними стандартами.

[19] c. 35-42

[20] c. 39-44

[21] c. 26-29




^ Тема 32. Приклади проектування комбінаційних логічних схем.

Проектування логічних схем із одним виходом.

Проектування схем з декількома виходами.

Реалізація схем на різних базисах.

Універсальні логічні вентилі

[9] c. 87-96

[11] c. 74-100




^ Тема 33. Експериментальні дослідження комбінаційних схем у програмах Electronics Workbench та Multisim.

Експериментальні дослідження комбінаційних схем у програмах Electronics Workbench та Multisim.

Проектування перетворювача кодів.

[19] c. 46-48



^ Тема 34. Автомати Мілі й Мура. Методи структурного синтезу цифрових автоматів.

Автомати Мілі й Мура.

Методи структурного синтезу цифрових автоматів.

Таблиці переходів.

Теорема Глушкова.

Мова опису цифрових автоматів.

Поняття елементарного автомату.

[7] c. 100-150

[9] c. 100-190

[11] c. 110-150





^ Тема 35. Експериментальні дослідження тригерів у програмах Electronics Workbench та Multisim.

Експериментальні дослідження D, T, JK, RS тригерів у програмах Electronics Workbench та Multisim.

[19] c. 46-48

[20] c. 39-44




^ Тема 36, 37. Проблематика проектування автоматів із елементами пам’яті.

Загальна проблематика проектування автоматів із елементами пам’яті.

«Гонки» автоматів.

Методика синтез цифрового автомату з пам’яттю.

Типи тригерів.

Таблиці переходів для тригерів

[4] c. 230-270

[5] c. 180-240

[9] c. 206-240




^ Тема 38. Проектування цифрового автомата з пам’яттю.

Загальна методика проектування автомату з пам’яттю.

Діаграми переходів стану автомату.

Мінімізація станів.

Складання логічної схеми автомату.

Синтез автомату у відповідності до завдання на лабораторну роботу.

[19] c. 46-48



^ Тема 39. Приклади проектування цифрових автоматів із елементами пам’яті .

Діаграми переходів автомату.

Визначення кількості елементів па м’яти для автомату.

Приклад проектування цифрових лічильників.

[4] c. 230-370

[5] c. 225-280

[9] c. 97-140



^ Тема 40. Експериментальні дослідження лічильників та регістрів у програмах Electronics Workbench та Multisim.

Експериментальні дослідження лічильників та регістрів у програмах Electronics Workbench та Multisim у відповідності до індивідуального завдання на самостійну роботу.

[19] c. 53-55



^ Тема 41. Типові компоненти цифрових систем захисту інформації.

Типові компоненти цифрових систем захисту інформації.

Дешифратори.

Шифратори.

Лічильники.

Регістри.

[4] c. 230-270

[5] c. 180-240

[9] c. 206-240




^ Тема 42. Експериментальні дослідження дешифраторів та мультиплексорів у програмах Electronics Workbench та Multisim.

Експериментальні дослідження дешифраторів та мультиплексорів у програмах Electronics Workbench та Multisim у відповідності до індивідуального завдання на самостійну роботу.






^ Тема 43. Компоненти цифрових систем захисту інформації.

Цифрові фільтри.

Системи скремблер – дескремблер.

Генератори псевдовипадкової послідовності.

Цифрові маскувальники.

[14] c. 830-870




^ Тема 44. Мікро алгоритми, які використовуються в цифрових автоматах.

Поняття мікро алгоритму.

Мікро алгоритми, які використовуються в цифрових автоматах

Синтез мікро програмних автоматів.

Граф схема автоматів Мілі.

Граф схема автоматів Мура.

Приклади синтезу автоматів за граф-схемою.

[4] c. 230-270

[5] c. 280-300

[9] c. 206-240




^ Тема 45. Проектування цифрового автомата зі змінним коефіцієнтом рахунку лічильника.

Спроектувати лічильник із змінним модулем рахунку у відповідності до завдання на лабораторну роботу.


[9] c. 170-220

[14] c. 520-600



^ Тема 47, 48. Криптографічний захист інформації за допомогою цифрових систем.

Розвиток технічних систем криптографічного захисту в Україні.

Криптографічний захист інформації за допомогою цифрових систем.

Поняття про криптографічний захист інформації.

Цифрові компоненти систем криптографічного захисту інформації.

[9] c. 142-194

[11] c. 120-210





^ Тема 49, 50. Проектування цифрових пристроїв криптографічного захист інформації із використанням блоку керованих перестановок.

Поняття блоку керованих перестановок.

Використовування булевої алгебри для проектування блоку керованих перестановок.

Реалізації комбінаційної схеми блоку керованих перестановок на логічних елементах – «АБО».

[21] c. 29-32




^ Тема 51. Використання логічних елементів у блоці керованих перестановочних операцій в цифрових системах криптографічного захисту інформації.

Поняття блоку керованих перестановок.

Використовування булевої алгебри для проектування блоку керованих перестановок.

Реалізації комбінаційної схеми блоку керованих перестановок на логічних елементах – «АБО» у пакеті Electronics Workbench або Multisim.

[20] c. 33-46




^ Тема 52. Шифратор двійкового коду. Дешифратор двійкового коду. Лічильник імпульсів. Суматор по модулю два.

Принцип дії шифратора двійкового коду.

Принцип дії дешифратора двійкового коду.

Конструкція лічильника імпульсів.

Конструкція суматора по модулю два.

[9] c. 87-96

[11] c. 74-100




Тема 53. Основи проектування цифрових пристроїв у пакеті MicroCAP-8. Проектування цифрового автомата в MicroCAP-8).

Огляд можливостей пакету MicroCAP для проектування цифрових пристроїв.

Програмування режимів роботи цифрових автоматів у MicroCAP.

[19] c. 46-48



Тема 54, 55. Регістри. Циклічний регістр двійкового коду. Циклічний регістр із зворотними зв’язками по модулю 2. Декодуючий регістр двійкового циклічного коду.

Призначення та конструкція регістрів.

Циклічний регістр двійкового коду.

Циклічний регістр із зворотними зв’язками по модулю 2.

Декодуючий регістр двійкового циклічного коду

[7] c. 170-210

[9] c. 190-230

[11] c. 240-260





Тема 56. Моделювання суматорів у Electronics Workbench та MicroCAP 8. Моделювання роботи АЦП.

Експериментальні дослідження суматорів у програмах Electronics Workbench та Multisim.

Експериментальні дослідження АЛП у програмах Electronics Workbench та Multisim.

[19] c. 46-48

[20] c. 50-53



^ Тема 57, 58. Перспективи розвитку цифрових систем захисту інформації.

Перспективи розвитку технічних комплексів цифрових систем захисту інформації.

Багатоагентні системи для комплексів цифрового захисту інформації.

Системи штучного інтелекту.

Використовування систем штучного інтелекту у комплексах захисту інформації.

[21] c. 30-32




^ Тема 59. Системи проектування програмованих логічних пристроїв.

Загальна методика проектування програмованих логічних пристроїв.

Синтез автомату у відповідності до завдання на лабораторну роботу.

[20] c. 46-48

Питання для самостійної підготовки

Історія розвитку цифрових систем захисту інформації в Україні.

Методи представлення інформації у цифрових автоматах.

Поняття цифрового та аналогового сигналу.

Історія розвитку систем числення.

Позиційні та непозиційні системи числення.

Загальні правила переводу чисел між позиційними системами числення.

Переваги та недоліки використовування різних позиційних систем числення у цифрових автоматах.

Поняття економічності системи числення.

Історія появи двійкової арифметики.

Переваги та недоліки використовування двійкової арифметики у цифрових системах.

Загальні правила двійкової арифметики.

Поняття прямого, оберненого та прямого кодів при виконанні арифметичних дій з від’ємними числами у цифрових автоматах.

Переваги та недоліки використовування прямих, обернених та додаткових кодів у цифрових системах.

Алгоритми арифметичних операцій у прямих, обернених та додаткових кодах.

Представлення десяткових чисел у Д кодах.

Порозрядне додавання у Д кодах.

Представлення від’ємних чисел у Д кодах.

Множення і ділення у Д кодах.

Огляд та аналіз технічних засобів контролі за роботою цифрових автоматів та цифрових каналів зв’язку.

Огляд та аналіз програмних методів та засобів контролю за роботою цифрових автоматів та цифрових каналів зв’язку.

Приклади використовування різних методів контролю роботи цифрових автоматів.

Приклади використовування кодів Хеммінгу.

Абсолютна та відносна похибка при виконанні арифметичних операцій у цифрових автоматах

Сучасні методи контролю арифметичних дій у цифрових автоматах.

Властивості елементарних функцій алгебри логіки.

Використовування алгебри логіки у прикладної теорії цифрових автоматів.

Аналітичне представлення функцій алгебри логіки.

Використовування алгебри логіки для проектування цифрових систем захисту інформації.

Системи функцій алгебри логіки.

Приклади числового представлення логічних функцій.

Приклади геометричного представлення логічних функцій.

Мінімізація логічної функції у відповідності до завдання на самостійну роботу.

Історія розвитку методу Квайна.

Поява методу Карно. Структура карт Карно.

Діаграми Дейча.

Неповністю визначені логічні функції.

Умовні позначення логічних операторів електронних схем за вітчизняними та міжнародними стандартами.

Синтез комбінаційної схеми у відповідності до індивідуального завдання.

Мова опису цифрових автоматів.

Поняття елементарного автомату.

Приклади таблиць переходів для цифрових автоматів.

Типи тригерів – D, T, JK, RS та ін.

Таблиці переходів для тригерів D, T, JK, RS та ін.

Синтез лічильника у відповідності до індивідуального завдання на самостійну роботу.

Огляд та аналіз типових цифрових компонентів комплексів апаратного захисту інформації.

Відмінності графів автоматів Мілі та Мура.

Алгоритм синтезу автомату Мілі та Мура за граф-схемою автомату.

Історія розвитку технічних систем криптографічного захисту інформації.

Блочні та потокові шифри.

Використовування алгебри логіки для проектування цифрових криптографічних систем захисту інформації.

Використовування шифратору, дешифратору двійкового коду у цифрових комплексах захисту інформації.

Використовування суматора по модулю два у цифрових комплексах захисту інформації..

Приклади використання регістрів у цифрових системах комплексів технічного захисту інформації.

Історія розвитку систем штучного інтелекту.

Використовування систем штучного інтелекту у комплексах захисту інформації.

Самостійно виконати лабораторну роботу з моделювання роботи автомата Мілі



^ СИСТЕМНЕ ПРОГРАМУВАННЯ

№ ^ ВИМОГИ ДО РІВНЯ ПІДГОТОВКИ ВСТУПНИКІВ

Програмування

Вступник повинен:

Знати:

концепцію програмування, основні поняття, методику аналізу і проектування програм, основні поняття, синтаксис і семантику конструкцій мови програмування Сі,

способи складання об'єктно-орієнтованих програм на мові програмування С++,

можливості інтегрованого середовища програмування на мові Сі і С++;

Уміти, мати навички:

проектувати, програмувати і відгладжувати програми на мові Сі і С++;


Прикладна теорія цифрових автоматів

Вступник повинен:

Знати:

оволодіння основами прикладної теорії цифрових автоматів для успішного пошуку нових принципів побудови комп'ютерних систем;

вивчення арифметичних і логічних основ цифрових автоматів, принципів їх аналізу і синтезу.

вдосконалення вже відомих алгоритмів обробки цифрової інформації;

проектування та використовування цифрових пристроїв в комплексах систем захисту інформації;

навчитися реалізовувати основні криптографічні алгоритми з метою захисту інформації.


Уміти, мати навички:

здійснювати перевід чисел з однієї системи числення у іншу;

виконувати арифметичні дії з двійковими і двійково-десятковими числами;

спрощувати і мінімізувати логічні функції;

аналізувати і синтезувати логічні електроні схеми;

розробляти програмні алгоритми і алгоритми апаратної реалізації арифметичних дій у цифрових автоматах;

використовувати цифрові пристрої в системах захисту інформації;

моделювати цифрові компоненти систем захисту інформації;

реалізовувати відомі криптографічні алгоритми.


Системне програмування

Вступник повинен:

Знати:

етапи створення програми на мові асемблера (життєвий цикл програми) і програм з використанням Win32 API.

Логічну структуру пам'яті комп'ютера в середовищі MS-DOS.

Програмну модель 32-розрядних процесорів i80x86.

особливості організації і виконання підпрограм (процедур) в призначених для користувача програмах.

типи переривань і процедуру їх обслуговування.

основні прийоми програмування завдань, пов'язаних з введенням/виведенням числової і символьної інформації в комп'ютері і їх подальшої обробки в процесорі по заданому алгоритму;

Регістри процесора і способи адресації до них;

Основні питання програмування на мові асемблера для комп'ютерів на базі мікропроцесорів фірми Intel;

Основний набір функцій для створення програм, що працюють під управлінням Microsoft Windows.

Основоположні принципи програмування для Windows на мові асемблер із застосуванням Win32 API.

Основоположні принципи програмування для Windows на мові С/С++ із застосуванням Win32 API.


Уміти, мати навички:

Виконувати відладку і тестування програми у відладчику Debugger на рівні машинних команд і в системі Visual C++.

користуватися основними конструкціями мови асемблера і функціями Win32 API для складання прикладних програм.

користуватися сервісними функціями DOS і BIOS в прикладних програмах.

4. Працювати в операційному середовищі Windows, UNIX і створювати системні утиліти для цих ОС;

5. Створювати програмне забезпечення, що пропонує сервіси по взаємодії з апаратним забезпеченням (наприклад дефрагментація жорсткого диску), що має на увазі залежність таких програм від апаратної частини;

6. Використовувати низькорівневу мову програмування, яка:

а) дозволяє функціонування в оточенні із обмеженим набором системних ресурсів;

б) працює максимально ефективно і має мінімальне запізнювання за часом завершення;

в) дозволяє пряме управління (прямий доступ) до пам'яті та керуючій логіці;

г) дозволяє робити асемблерні вставки в код;

7. Створювати повноцінні Windows-додатки;

8. Створювати системне програмне забезпечення з використанням функцій Win32 API;

9. Писати програми, які призначені для взаємодії із зовнішніми пристроями, наприклад, драйвери, а також програми, що працюють безпосередньо із портами.


^ РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Програмування:

Прата Стивен. Язык программирования С. Лекции и упражнения. Учебник.  СПб.: ООО «ДиаСофтЮП», 2002.  896 с.

Павловская Т.А. С/С++. Программирование на языке высокого уровня.- СПб.: Питер, 2001.- 464 с.

Березин Б.И., Березин С.Б. Начальный курс С и С++.- М.: ДИАЛОГ-МИФИ, 2003.- 288 с.

Керниган Б., Ритчи Д. Язык программирования Си.-М.: Финансы и статистика, 1992. -272 с.

Подбельский В.В., Фомин С.С. Программирование на языке Си. Учеб. пособие.- М.: Финансы и статистика, 2000.

Далека В.Д., Деревянко А.С., Кравец О.Г., Тимановская Л.Е. Структуры и организация данных. – Харьков:ХГПУ, 2000.

Костин Е.Е., Шаньгин В.Ф. Организация и обработка структур данных в вычислительных системах.- М.: Высш. школа, 1987.

Трамбле Ж., Соренсон П. Введение в структуры данных.- М.: Машиностроение, 1982.

Касперски К. Техника оптимизации программ. Эффективное использование памяти – Из-во BHV – 2003.- 560 с.

Павловская Т.А. С/С++. Программирование на языке высокого уровня.- СПб.: Питер, 2001.- 464 с.

Дейтел Х.М., Дейтел П.Дж. как программировать на С++. –М.: ЗАО «Издательство Бином», 2001 г. – 1152 с.

Березин Б.И., Березин С.Б. Начальный курс С и С++.- М.: ДИАЛОГ-МИФИ, 2003.- 288 с.

Либерти Джесс. Освой самостоятельно С++ за 21 день.-М.: Издательский дом «Вильямс», 2003. – 832 с.

Страуструп Б. Язык программирования С++. – СПб.: БИНОМ, 1999. – 991 с.



Прикладна теорія цифрових автоматів:

Брауэр В. Введение в теорию конечных автоматов. Пер. с нем. М.: Радио и связь, 1987 - 392 с.

Будинский Я. Логические цепи в цифровой технике. – М.: Связь, 1977. - 164 с.

Глушков В.М. Синтез цифровых автоматов. - М.:Физматгиз, 1964. - 240 с.

Горбатов В.А.   Горбатова М.В.   Горбатов А.В. Теория автоматов: Учебник для студентов втузов. М.: Астрель  АСТ 2008. - 560 с.

Жабін В.І., Жуков І.А., Клименко І.А., Ткаченко В.В. Прикладна теорія цифрових автоматів: Навч. посібник. – К.: Книжкове вид-во НАУ, 2007. - 364 с.

Жабін В.І. Цифрові автомати. Практикум. - К.: ВЕК +, 2004. – 160 с.

Карпов Ю.Г. Теория автоматов. - СПб.: Питер, 2002. - 224 с.

Карцев М.А. Арифметика цифровых машин. - М.: Наука, 1969. - 134 с.

Лахно В.А., Могильний Г.А., Петров О.С. Прикладна теорія цифрових автоматів. – Луганськ, Вид-во СНУ ім. Володимира Даля, 2009. - 260 с.

Поспелов Д.А. Логические методы анализа и синтеза схем: 2-е переработанное и дополненное. - М.: Энергия, 1974. - 198 с.

Савельев А.Я. Арифметические и логические основы цифровых автоматов. - М.: Высш. шк., 1980. - 312 с.

Савельев А.Я. Прикладная теория цифровых автоматов. – М.: Высш. шк., 1987. - 272 с.

Самофалов К.Г., Романкевич А.М. и др. Прикладная теория цифровых автоматов. - К.: Вища шк., 1987. - 369 с.

Точи Р., Уидмер Дж., Нил С. Цифровые системы. Теория и практика. – 8-е изд. - М.: Вильямс, 2004. - 1024 с.

Трахтенброт Б.А., Барздинь Я. М. Конечные автоматы. М., «Наука», 1970. - 124 с.

Шауман А.М. Основы машинной арифметики. – Л.: Изд-во Ленингр. ун-та. 1979. - 146 с.

Floyd L., Thomas. Digital Fundamentals. – Sixth Editional. 1997 by Prentice-Hall, Inc.

Shannon C.E. Communication Theory of Secret System// Bell System Technical Journal.-1949.- V. 28.-P.656-715.

Лахно В.А., Рибальський О.В., Кроль А.А. Прикладна теорія цифрових автоматів: Методичні вказівки до лабораторних занять: Луганськ. Вид-во СНУ ім. В.Даля, 2008.  62 с.

Лахно В.А., Кроль А.А., Мінін А.В. Прикладна теорія цифрових автоматів: Методичні вказівки до лабораторних занять. Частина 2: Луганськ. Вид-во СНУ ім. В.Даля, 2009.  55 с.

Лахно В.А. Прикладна теорія цифрових автоматів: Навчальний електроний посібник. Луганськ. Вид-во СНУ ім. В.Даля, 2010.  32 с.



Системне програмування:

Голубь Н.Г. «Исскуство программирования на аасемблере. Лекции и упражнения». // 2-ая ред. Москва–Санкт-Петербург–Киев: DiaSoft, 2002. – 645 с.

Пирогов В. Ю. Ассемблер для Windows. — М.: Издатель Молгачева С.В., 2002. —552 с.

Пирогов В. Ю. Ассемблер. Учебный курс. — М.: Издатель Молгачева С.В., Издательство Нолидж, 2001. —848 с.

Рудаков П.И., Финогенов К.Г. Язык ассемблера: уроки программирования. – М.: ДИАЛОГ-МИФИ, 2001. – 640 с.

Юров В.И. Ассемблер. Практикум. // 2-е изд. – СПб.: Питер, 2006. – 399 с.

Зубков С.В. Assembler для DOS, Windows и UNIX. // 2-е изд. испр. и доп. – М.: ДМК, 2000. – 608 с.

Калашников О.А. Ассемблер? Это просто! Учимся программировать. – СПб.: БХВ-Петербург, 2006. – 384 с.

Том Сван «Освоение Turbo Assembler». Пер. с англ. // 2-ое изд. – К.; М.; СПб.: Диалектика, 1996. – 544 с.

Фельдман С.К. Системное программирование на персональном компьютере. / 2-е изд. – М.: Бук-пресс, 2006. – 512 с.

10) Щупак Ю.А. Win32 API. Эффективная разработка приложений. – СПб.: Питер, 2007. – 572 с.

11) Ганеев Р.М. Проектирование интерфейса пользователя средствами Win32 API. – М.: Диалект, 2005. – 336 с.

12) Финогенов К.Г. Win32. Основы программирования. – М.: ДИАЛОГ-МИФИ, 2006. – 416 с.

13) Румянцев П.В. Азбука программирования в Win32 API. – М.: Диалект, 2004. – 310 с.

14) Румянцев П.В. Работа с файлами в Win32 API. – СПб.: Питер, 2005. – 197 с.


^ КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ


Оцінювання рівня підготовки, тобто знань і умінь вступника, відбувається на підставі наступних критеріїв:

Правильність в