Реферат: Програма реформування І розвитку житлово-комунального господарства Здолбунівського району на 2010-2014 роки Вступ
Схвалено Затверджено
розпорядженням голови рішенням районної ради
райдержадміністрації від 27 липня 2011року
від 1 червня 2011 року № 165
№305
Програма
реформування і розвитку житлово-комунального господарства Здолбунівського району на 2010-2014 роки
Вступ
Ця Програма включає основні завдання Загальнодержавної програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства, затвердженої Законом України від 11 червня 2009 року № 1511 – VІ
За останні роки в житлово-комунальному господарстві району накопичилося багато проблем, що потребують негайного вирішення. Якщо не вжити своєчасних заходів щодо їх вирішення, можливе погіршення стану житлового фонду та основних фондів підприємств, збільшення витрат енергоносіїв, кількості аварійних випадків в інженерних системах, збільшення обсягів капітальних і поточних ремонтів, а також внаслідок цього – зростання собівартості послуг, подальший спад прибутковості підприємств, зниження якості житлово-комунального обслуговування населення, збільшення видатків з місцевих бюджетів.
Програма розроблена для реалізації державної політики в сфері реформування житлово-комунального господарства та досягнення позитивних соціально-економічних результатів.
Розділ 1. Сучасний стан житлово-комунального господарства Здолбунівського району
1.1. Загальна характеристика житлово-комунального господарства, аналіз існуючих проблем щодо його функціонування та розвитку
Здолбунівський район як адміністративно-територіальна одиниця розташований у південно-західній частині Рівненської області, утворений у 1939 році. Межує з Острозьким, Дубенським, Гощанським, Рівненським районами та Тернопільською областю. Територія району - 66 тис.кв.км
Відстань до м.Рівне шосейними дорогами - 12 км.
За адміністративно-територіальним поділом район включає 55 населених пунктів, з яких: 1 місто, 1 селище, 53 села. Всього на території району розташовано 22 місцеві ради, з яких: 1 - міська, 1 - селищна, 20- сільських.
Районний центр - місто Здолбунів з чисельністю населення 24 тис. чол. Населення району станом на 1 січня 2009 року становило 56,9 тис. чол.
В усіх сферах економічної діяльності зайнято 11,9 тис. осіб, у тому числі 2,6 тис. - у промисловості, 0,3 тис. осіб - у будівництві, 3,5 тис. осіб - у сільському господарстві, 0,4 тис. чол. у житлово-комунальному господарстві.
Найбільш несприятливі умови склалися в місті Здолбунів (вул. Садова, Церковна, Нова, Зелена, В.Стуса, Паркова) та с. Івачків. При цих умовах існує реальна загроза виникнення надзвичайних ситуацій. Основними причинами та факторами підтоплення є природні та техногенні.
Поліпшення ситуації з підтопленням територій населених пунктів району можливе лише за умови реалізації державної політики, спрямованої на попередження і усунення причин підтоплення, а саме:
проведення реконструкцій зливових каналізацій ;
обмеження будівництва та господарської діяльності, що може призвести до тяжких еколого-економічних наслідків;
посилення тенденцій водозбереження у всіх галузях економіки, особливо на об’єктах з мокрим технологічним процесом;
запобігання аварійним ситуаціям на інженерних спорудах і мережах;
проведення моніторингу підтоплених територій.
Житлово-комунальне господарство Здолбунівського району - це розгалужена сфера господарського комплексу, підприємства якого надають різноманітні послуги: з водо-, теплопостачання, водовідведення, з експлуатації та ремонту житла, доріг, благоустрою, озеленення населених пунктів, підготовки кадрів для системи житлово-комунального господарства, а також ритуальні та готельні послуги. У Здолбунівському районі житлово-комунальні послуги населенню надають 6 підприємств і організацій.
Основними надавачами житлово-комунальних послуг у районі є комунальне підприємство"Здолбунівкомуненергія", комунальне підприємство "Здолбунівводоканал", комунальне підприємство „Міське будинкоуправління №1”, товариство з обмеженою відповідальністю "Комунальних підприємств", Мізоцьке виробниче управління житлово-комунального господарства .
У даний час підприємства житлово-комунального господарства працюють у складних умовах, що пов'язано, в першу чергу, з великою заборгованістю і неплатежами споживачів за надані послуги та значним зносом інженерних мереж і техніки. Недостатнє фінансування підприємств житлово-комунального господарства стримує оновлення основних фондів та розвиток підприємств.
Станом на 1 вересня 2009 року підприємства житлово-комунального господарства у Здолбунівському районі обслуговують та утримують :
житлових будинків – 244, загальною площею 0,247 млн. кв. м;
артезіанських свердловин - 13 од.;
водопровідних насосних станцій - 2 од.;
каналізаційних насосних станцій - 6 од.;
очисні споруди каналізації -1 од. (законсервовані);
водопровідних мереж – 64,7 км;
каналізаційних мереж - 45,3 км;
опалювальних котелень - 6 од;
теплових мереж - 21,6 км;
мереж гарячого водопостачання - 2,48 км;
І водночас житлово-комунальне господарство як основа соціальної сфери життя людини є однією з найменш сучасно оснащених галузей народного господарства. Кризові явища в суспільстві та залишковий принцип фінансування галузі призвели до подальшого суттєвого загострення її проблем, більшість підприємств працюють фактично за рахунок тих ресурсних можливостей, що були накопичені до початку 90 років.
Скрутний фінансовий стан, збитковість, обмеженість матеріальних ресурсів позбавляє підприємства можливостей для забезпечення виробничих процесів, а також впливає на рівень оплати праці спеціалістів підприємств галузі.
Капітальні вкладення в комунальне будівництво не забезпечують пропорційний розвиток місцевого господарства населених пунктів, нарощування потужностей комунальних об’єктів та поліпшення їх технічного стану.
Підприємства житлово-комунального господарства не мають вагомих економічних стимулів до оптимізації структури тарифів і зниження нераціональних витрат матеріально-технічних ресурсів.
Усе це свідчить про наявність системної кризи в галузі та про міжгалузевий характер проблем, для розв’язання яких, а також для забезпечення переходу до нової моделі сталого функціонування житлово-комунального господарства необхідне проведення реформи галузі.
^ 1.2. Характеристика системи управління житлово-комунальним господарством
Загальна кількість підприємств всіх форм власності, основним видом діяльності яких є експлуатація житлового фонду, всього – 26 підприємства, з них 1 – комунальної власності, 25 об’єднання співвласників багатоквартирних будинків.
Всього в районі у сфері водопровідно-каналізаційного господарства надають послуги два комунальні підприємства (комунальне підприємство „Здолбунівводоканал та Мізоцьке виробниче управління житлово-комунального господарства).
З метою створення нової форми управління водопровідно-каналізаційною інфраструктурою рішенням Рівненської обласної ради від 27 грудня 2002 року №109 було передано підприємство „Здолбунівводоканал у комунальну власність району, а рішенням Здолбунівської районної ради від 14.11.2003 №133 комунальне підприємство „Здолбунівводоканал” було передано в комунальну власність міста.
Крім того, рішенням Здолбунівської міської ради від 22.12.2002 № 948 комунальному підприємству „Здолбунівводоканал” було передано обслуговування внутрішньобудинкових систем водопостачання та водовідведення.
Рішенням Здолбунівської міської ради від 25.07.2003 було прийнято дочірнє підприємство „Здолбунівкомуненергія” в комунальну власність міста, а рішенням від 26.04.2005 №1187 на базі дочірнього підприємства „Здолбунівкомуненергія” утворено комунальне підприємство „Здолбунівкомуненергія” та передано внутрішньобудинкові системи опалення на обслуговування підприємством.
^ 1.3. Аналіз технічного стану житлового фонду, об’єктів благоустрою та систем водо,- теплопостачання та водовідведення
Житлове господарство
Житловий фонд району станом на 01.09.2009 становить 1948,0 тис. кв. м загальної площі, в тому числі:
- комунальний житловий фонд - 254,5 тис. кв. м або 13 відсотків;
- приватний - 1693,5 тис. кв. м або 87 відсотків.
На обслуговуванні комунального підприємства „Міське будинкоуправління ” перебуває п’ять дев’ятиповерхових будинків загальною площею 24,2 тис. кв.м, обладнаних ліфтами – 13 шт.
Якість проживання визначається, значною мірою, надійністю роботи систем інженерного обладнання: водопостачання, теплопостачання, електропостачання та інших. Тільки ритмічна і безаварійна робота таких систем зможе забезпечити, особливо в зимовий період, нормальне проживання населення.
На сьогодні в районі 50-60 відсотків внутрішньобудинкових мереж водопостачання потребують капітального ремонту, значна частина - термінової заміни, проте коштів на заміну і модернізацію постійно не вистачає.
^ Водопровідно-каналізаційне господарство З 01.01.2003 на базі Здолбунівської служби підприємства "Рівнеоблводоканал" створено районне виробниче комунальне водопровідно-каналізаційне господарство "Здолбунівводоканал". Власником майна підприємства "Здолбунівводоканал" є Здолбунівська районна рада, яка передала повноваження з оперативного керування Здолбунівській райдержадміністрації. З 14.01.2004 на цій базі було створено комунальне підприємство "Здолбунівводоканал", власником якого є Здолбунівська міська рада.
Станом на 01.07.2009 на балансі комунального підприємства "Здолбунівводоканал" знаходиться:
артезіанських свердловин - 11 шт;
водопровідних насосних станцій - 2 шт.;
каналізаційних насосних станцій - 6 шт.;
водопровідних мереж – 64,7 км;
каналізаційних мереж - 45,3 км;
середньодобова подача води складає – 3,4 тис.м3/добу;
середньодобове водовідведення – 2,9 тис. м3/добу;
собівартість одного метра кубічного води – 1,79 грн.;
собівартість одного метра кубічного стоків – 3,12 грн.;
загальна кількість абонентів -8079 шт
в т. ч.:
підприємства і організації - 251 шт.;
населення - 7828 шт.
Водопостачання абонентів здійснюється з двох водозабірних майданчиків: майданчика "Старомильськ" та майданчика по вул.Шевченка, який був переданий відкритому акціонерному товариству "Волинь" 01.11.2001 на баланс підприємства, на даний час законсервований.
Очистка стоків проводиться на очисних спорудах підприємства "Рівнеоблводоканал" в смт. Квасилів.
У 2003 році було введено в дію артезіанську свердловину №13, а в 2005 році - артезіанську свердловину №14 на майданчику "Старомильськ".
Комунальне підприємство "Здолбунівводоканал" обслуговує каналізаційну мережу м.Здолбунів, яка складається з шести каналізаційних насосних станцій та 45,3 км мереж.
Каналізаційна насосна станція по провулку Івана Гончара перекачує стоки від житлових будівель південної та східної частин міста, відкритого акціонерного товариства "Здолбунівський завод продтоварів", закритого акціонерного товариства "Іскра", відкритого акціонерного товариства "Здолбунівський завод нестандартного обладнання", локомотивного депо, вагонного депо, станції Здолбунів та інших підприємств на очисні споруди, які знаходяться в смт. Квасилів.
У 2004 році спеціалістами Рівненського філіалу Державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту "НДІпроект-реконструкція" було проведено обстеження каналізаційної насосної станції по пров. 17 Вересня. Комісія прийняла рішення виготовити проектну документацію на заміну непридатного каналізаційного колектора. У 2007 році було прокладено новий колектор від каналізаційної насосної станції до камери переключення, замінено запірну арматуру та насос №2, а існуючий колектор відключено від каналізаційної насосної станції.
У цьому ж році проведено монтаж резервної лінії електропостачання 6 кВ на свердловини водопровідної насосної станції по вул.Старомильській.
У 2008 році проведено реконструкцію каналізаційної насосної станції по вул.Новій із заміною насосного агрегата.
На водопровідній насосній станції по вул.Старомильській проведено заміну насосних агрегатів зі встановленням частотного регулювання подачі води .
З 1 березня 2005 року на підставі рішення міської ради від 22.12.2004 №948 були прийняті актом прийомки-передачі внутрішньобудинкові системи водопостачання, що перебували на балансі міських будинкоуправлінь №1, №2, №3.
З метою покращення стану водопровідно-каналізаційного господарства та якості послуг розроблено робочі проекти:
- реконструкція артезіанських свердловин;
- реконструкція каналізаційних насосних станцій;
- реконструкція водопровідної насосної станції;
- реконструкція водопровідних мереж м.Здолбунів.
У даний час розробляється робочий проект на будівництво каналізаційних очисних споруд.
^ Теплове господарство
Забезпечення споживачів теплом у місті Здолбунів здійснює одне комунальне теплопостачальне підприємство. На балансі комунального підприємства "Здолбунівкомуненергія" знаходиться шість котелень загальною потужністю 46,6Гкал/год., три центральні теплові пункти і 21,6 км теплових мереж. Всі комунальні котельні працюють на природному газі. Станом на 01.10.2009 експлуатується (знаходиться в робочому стані) 20 котлів з К.К.Д. :
- 2 котли – 78 відс.;
- 3 котли - 83 відс.;
- 2 котли - 84 відс.;
- 2 котли - 85 відс.;
- 4 котли - 86 відс.;
- 4 котли - 89 відс.;
- 3 котли - 91 відс.
Роки установки котлів - від 1981 до 2008 року. Підключене навантаження всіх комунальних котелень на опалення становить 19,1 Гкал/год. Питомі витрати умовного палива на виробництво 1 Гкал. теплової енергії становлять 166,5 кг. Знос основних фондів систем централізованого опалення складає 51,1відсоток, середня собівартість послуг перевищує заплановані, рівень відшкодування доходами витрат на виробництво послуг не досягає необхідних 100 відсотків. Втрати теплової енергії мережами міста складають 8,5 відсотків.
^ Ритуальне обслуговування, благоустрій та санітарне очищення
У районі надають ритуальні послуги вісім підприємств різної форми власності. Предмети ритуального призначення повинні відповідати вимогам Держстандартів, але ритуальна атрибутика, яка реалізується недержавними підприємствами, не завжди відповідає цим вимогам. На території Здолбунівського району знаходиться 47 кладовищ та декілька місць масового захоронення людей. Чотири кладовища утримуються комбінатом комунальних підприємств.
Звалище твердих побутових відходів, розташоване в урочищі Здовбиця, утримується силами Здолбунівської міської ради, хоча сміття на нього вивозиться багатьма населеними пунктами Здолбунівського та Рівненського районів, а тому воно працює в режимі перевантаження, катастрофічно не вистачає спеціальної техніки.
Переважна більшість звалищ працюють у режимі перевантаження, практично на жодному з них не збирається та не знешкоджується фільтрат. Техніка з розрівнювання та втрамбовування сміття працює нерегулярно. Відсутня необхідна кількість контейнерів для збору сміття. Контейнери для роздільного збору твердих побутових відходів у населених пунктах району відсутні.
^ 1.4. Аналіз фінансово-економічних показників діяльності підприємств житлово-комунального господарства та чинної тарифної політики
Упродовж 2006 -2008 років підприємствами житлово-комунального господарства міста зберігається позитивна динаміка надання послуг у вартісному вигляді, хоча більшість підприємств, як і галузь в цілому, є збитковими.
Основними чинниками, які суттєво ускладнюють фінансовий стан галузі, є неповне відшкодування діючими тарифами виробничих витрат житлово-комунальних підприємств та недостатній рівень оплати послуг споживачами.
На місцевому рівні проведена значна робота щодо формування та встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги. Проте, враховуючи постійне зростання вартості матеріальних, трудових ресурсів, а також високу питому вагу паливно-енергетичних ресурсів, собівартість послуг неухильно зростає, що зумовлює зниження рівня покриття діючими тарифами фактичних витрат підприємств. У результаті цього, тарифи втрачають економічне обґрунтування, а відповідно виникає дисбаланс доходів з витратами підприємства. Відшкодування фактичних витрат підприємствами міста за 2008 рік склало :
комунальне підприємство "Здолбунівкомуненергія" – 96,8 %;
комунальне підприємство "Здолбунівводоканал" - 98 %;
комунальне підприємство міського будинкоуправління -80,5 %.
Керуючись законами України "Про місцеве самоврядування в Україні" та "Про житлово-комунальні послуги", враховуючи результати економічного аналізу роботи житлово-комунальних підприємств міста за 2008 рік, виконавчому комітету Здолбунівської міської ради довелось розпочати роботу щодо вжиття заходів стосовно встановлення обґрунтованих тарифів на житлово-комунальні послуги. З метою збалансованості доходів із витратами та недопущення збитковості підприємств житлово-комунального господарства прийнято шість рішень про затвердження тарифів на послуги водопостачання та водовідведення, про встановлення плати за користування житлом, за утримання житла, за обслуговування внутрішньобудинкових мереж водопостачання, водовідведення та теплопостачання. Впровадження нових обґрунтованих тарифів на послуги сприяло підвищенню ефективності діяльності підприємств.
Станом на 01.01.2010 заборгованість населення підприємствам житлово-комунального господарства становить :
комунальному підприємству міського будинкоуправління №1 - 730,1 тис. грн.;
комунальному підприємству "Здолбунівводоканал"-335,9 тис. грн.;
комунальному підприємству "Здолбунівкомуненергія" - 2,668 млн.грн.;
Разом : 3734,0 тис. грн..
Неповні розрахунки споживачів за житлово-комунальні послуги призводять до власних боргів підприємств із зобов’язань щодо податків до бюджетів за енергоносії, за матеріальні ресурси.
Аналіз фінансово-економічних показників діяльності житлово-комунальних підприємств у додатках до Програми 12, 14, 15, 16.
^ 1.5. Оцінка якості житлово-комунальних послуг та рівня задоволення ними потреб населення
Як свідчать звернення громадян з питань надання житлово-комунальних послуг підприємствами галузі, їх якість не завжди відповідає вимогам. Причинами цього є як несвоєчасна оплата за надані послуги (про що свідчить заборгованість), так і несвоєчасне виконання в повному обсязі, відповідно до норм і правил, ремонтних робіт. Зокрема, населення скаржиться на неналежне утримання будинків та прибудинкових територій, несвоєчасне вивезення сміття та побутових відходів, відсутність водопостачання та теплопостачання внаслідок поривів мереж, відсутність гарячого водопостачання в період припинення опалювального сезону, поганий стан покриття вулично-дорожньої мережі, що призводить до поломок автотранспорту. Збільшення кількості звернень та скарг від населення свідчить про те, що галузь житлово-комунального господарства потребує докорінного реформування.
^ 1.6. Визначення головних проблем та тенденцій розвитку житлово-комунального господарства
Житлове господарство
Через відсутність належного фінансування технічний стан житлового фонду області погіршується з кожним роком. Третина житлових будинків потребує ремонту та реконструкції; комплексний капітальний ремонт, починаючи з 1991 року, не проводився, у результаті окремі конструктивні елементи будинків: покрівлі, балконні плити, фасади, внутрішньобудинкові мережі водо-, теплопостачання, водовідведення перебувають у незадовільному технічному стані. Обсяги капітального ремонту не відповідають нормативним вимогам.
Існуюча система обслуговування, в якій житлово-експлуатаційна організація одночасно виступає в ролі замовника та виконавця послуг з обслуговування та утримання житлових будинків, є неефективною і не в змозі забезпечити вимоги мешканців щодо повноти та якості житлових послуг.
Альтернативним варіантом утримання і експлуатації житла, а також реалізації права громадян щодо їх участі у місцевому самоврядуванні, є формування об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, запровадження нових форм діяльності з розмежуванням управлінських і виробничих функцій та залучення до управління і обслуговування житлового фонду суб’єктів підприємницької діяльності як фізичних, так і юридичних осіб.
Станом на 1 січня 2010 року в районі діє 22 об’єднання співвласників багатоквартирних будинків. План створення об’єднань співвласників багатоквартирних будинків на період до 2014 року наведений у додатку 18.
Незадовільними темпами виконуються завдання програми поетапного оснащення наявного житлового фонду засобами обліку споживання та регулювання води і теплової енергії. Викликає занепокоєння стан утримання внутрішньобудинкового газового обладнання, яке морально та фізично вичерпало свій експлуатаційний термін. Потребує покращення якість надання житлово-комунальних послуг споживачам з утримання будинків та прибудинкових територій.
^ Водопровідно-каналізаційне господарство
Найголовнішими проблемами розвитку водопровідно-каналізаційного господарства району є такі: незадовільний технічний стан та зношеність значної частини основних фондів систем питного водопостачання та водовідведення; застосування застарілих технологій та обладнання в системах питного водопостачання та водовідведення міських населених пунктів області; висока енергоємність обладнання, яке встановлене на об’єктах централізованого питного водопостачання та водовідведення; обмеженість інвестицій та дефіцит фінансових ресурсів, необхідних для розвитку, утримання в належному технічному стані та експлуатації систем питного водопостачання та водовідведення; необхідність участі спеціалістів у перегляді, вдосконаленні та розробці проектів нормативно – правових актів, державних санітарних норм і правил, стандартів та інших нормативних документів у водопровідно-каналізаційному господарстві.
Для вирішення проблем житлово-комунального господарства розроблені регіональні програми: “Ліквідації наслідків підтоплення територій в місті, селищі, селах району”, „Питна вода Здолбунівського району на 2006 – 2020 роки”.
^ Теплове господарство
Підприємства комунальної теплоенергетики, як і все житлово-комунальне господарство області, мають певні проблеми:
неефективна система управління;
недосконале ціноутворення;
незадовільний стан основних фондів;
низька якість комунальних послуг;
неефективне використання енергетичних ресурсів.
З метою вирішення вищевказаних проблем органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування реалізовуються такі завдання:
- проводиться робота з приведення тарифів на відпуск теплової енергії у відповідність до фактичних затрат на виробництво, транспортування та відпуск її, за потребою місцевого бюджету і фінансового стану підприємств комунальної теплоенергетики оновлюються основні фонди цих підприємств;
- повільно, але постійно покращується якість теплопостачання і гарячого водопостачання;
- підвищується ефективність використання енергетичних ресурсів за рахунок заміни старих котлів на більш нові, відбувається впровадження когенерації, використання попередньо ізольованих труб.
Проте необхідно зазначити, що у даний час обсяг робіт, які проводяться з оновлення основних фондів і з енергозабезпечення, недостатній. Ці обсяги, відповідно до програми реформування, необхідно збільшити, а роботи з приведення рівня тарифів до фактичних витрат - завершити. Невирішення цих питань призведе до погіршення технічного стану основних фондів, збільшення плинності кадрів, зниження якості послуг з теплопостачання і гарячого водопостачання. З часом це спричинить підвищення вартості послуг.
^ Благоустрій та дорожньо-мостове господарство
Сфері благоустрою, як і всьому житлово-комунальному господарству району притаманні проблеми щодо неефективної системи управління, недосконалого ціноутворення, незадовільного стану основних фондів, низької якості комунальних послуг, неефективного використання енергетичних ресурсів.
Реформування у сфері благоустрою населених пунктів передбачається шляхом:
забезпечення своєчасного і повного видалення, переробки та утилізації твердих і рідких побутових відходів, впровадження роздільного збору твердих побутових відходів;
відновлення і реконструкції доріг та модернізації мереж зовнішнього освітлення;
оновлення технічної бази підприємств в сфері благоустрою;
розвитку рівних умов конкурентного середовища, визначення на конкурсних засадах підприємств усіх форм власності на виконання робіт з утримання та ремонту об’єктів благоустрою.
^ Розділ 2. Мета програми та шляхи реформування житлово-комунального господарства
Реформування житлово-комунального господарства району здійснюється з метою:
- захисту споживачів, підвищення рівня забезпеченості населення житлово-комунальними послугами в необхідних обсягах, високої якості та за доступними цінами;
- створення умов на основі ринкових перетворень для розвитку оновлення та ефективного функціонування всіх об’єктів житлово-комунального господарства населених пунктів області, підприємств і організацій різної форми власності;
- подолання істотних відмінностей у рівнях розвитку житлово-комунального господарства та обслуговування населення міста та сіл району;
- забезпечення права власників житла обирати виконавця послуг з обслуговування житлових будинків та впливати на якість його утримання;
- зниження техногенного впливу на природні об’єкти району, заощадження енергоносіїв.
Програма визначає завдання, пріоритетні напрями, етапи та можливі шляхи реалізації реформи.
Серед першочергових цілей Програми є цілі, проголошені Загальнодержавною програмою:
- забезпечення населення житлово-комунальними послугами належного рівня та якості відповідно до національних стандартів;
- формування нової системи управління житлово-комунальним господарством, нових інститутів управління житловим фондом, що базуються на системі договірних відносин;
- створення сприятливих умов для беззбиткової діяльності підприємств житлово-комунального господарства, накопичення інвестиційних ресурсів з метою їх технічного переоснащення та розвитку комунальної інфраструктури;
- зменшення технологічних витрат та втрат ресурсів, впровадження прогресивних технологій шляхом реалізації пілотних інвестиційно-інноваційних проектів;
- виведення з експлуатації аварійних житлових будинків та відновлення аварійних об'єктів комунального господарства.
Серед першочергових цілей Програми є:
оптимізація виробничої та територіальної інфраструктури житлово-комунального господарства відповідно до потреб населення;
створення умов для надійного і безпечного надання житлово-комунальних послуг за доступними цінами;
оновлення виробничої бази галузі з урахуванням новітніх досягнень науково-технічного прогресу, запровадження інноваційної моделі розвитку житлово-комунального господарства;
підвищення ефективності використання енергоносіїв та інших ресурсів, зниження енергоємності виробництва, підвищення енергоефективності будинків, створення стимулів та умов для переходу економіки на раціональне використання та економне витрачання енергоресурсів;
стимулювання приватної підприємницької ініціативи у виконанні завдань розвитку житлового фонду та комунальної інфраструктури;
поліпшення якості управління житлом та комунальною інфраструктурою;
підвищення енергоефективності галузі шляхом зменшення обсягів витрат паливно-енергетичних ресурсів, зниження енергоємності виробництва окремих видів продукції (послуг).
Виконання Програми передбачає:
- досягнення взаємоузгодження регуляторних функцій центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, створення конкурентного середовища і формування ринку житлово-комунальних послуг, удосконалення тарифної політики;
- забезпечення ефективної інвестиційної політики в галузі житлово-комунального господарства;
- запровадження стимулів до економного і раціонального господарювання та використання ресурсів;
- прозорість у прийнятті рішень щодо реформування житлово-комунального господарства, розвитку комунальних послуг та встановлення тарифів на них, залучення громадськості до проведення цих заходів;
- доступність житлово-комунальних послуг для громадян з низьким рівнем доходів, адресний соціальний захист населення в оплаті послуг.
^ 3. Основні завдання Програми та засоби, необхідні для їх виконання.
3.1. Організація ефективного управління та належного використання майнових комплексів у сфері виробництва і надання житлово-комунальних послуг. Завдання та заходи
Система управління повинна об'єднати зусилля органів державного управління, відповідних структур місцевих органів влади та підприємств житлово-комунального господарства всіх форм власності, їх об'єднань (корпорацій, асоціацій, акціонерних компаній тощо) для реформування та ефективного функціонування галузі в умовах ринкової економіки.
Для цього необхідно завершити роботу щодо передачі у комунальну власність відомчого житлового фонду та об’єктів комунального господарства; запровадити ринкові (договірні) відносини між замовниками і споживачами житлово-комунальних послуг; створити житлово-комунальні структури в сільських населених пунктах; визначити замовників житлових послуг.
Реформування галузі забезпечить підвищення ролі органів місцевого самоврядування, самостійність та відповідальність господарюючих суб'єктів різної форми власності.
Першочерговими заходами реформування галузі є завершення розроблення ефективної сучасної системи управління, впорядкування відносин власності, визначення замовників житлово-комунальних послуг.
Місцеві органи виконавчої влади забезпечують:
- обслуговування населення підприємствами та організаціями житлово-комунального господарства незалежно від форми власності;
- проведення атестації об’єктів, сертифікації продукції, робіт і послуг підприємств та організацій житлово-комунального господарства.
Органи місцевого самоврядування забезпечують управління об'єктами житлово-комунального господарства, що перебувають у комунальній власності, їх належне утримання та ефективну експлуатацію, необхідний рівень якості послуг, що надаються населенню, та його соціальний захист.
Підприємства та організації житлово-комунального господарства забезпечують на договірних засадах всіх споживачів якісними послугами в необхідних обсягах.
Ефективне управління діяльністю житлово-комунальних підприємств потребує розроблення виробничої та інвестиційної програм, формування та встановлення тарифів як засобу фінансового забезпечення цих програм; запровадження моніторингу діяльності підприємств, що дасть можливість органам місцевого самоврядування реалізувати свої повноваження із забезпечення населення якісними житлово-комунальними послугами.
^ 3.2 Поглиблення демонополізації житлово-комунального господарства,
створення конкурентного середовища на ринку житлово-комунальних послуг
Головною метою демонополізації житлово-комунальної галузі є зниження негативних наслідків монополізації економіки, які полягають у встановленні монопольно високих цін і тарифів, нав’язуванні умов договорів, не вигідних замовникам.
У житлово-комунальному господарстві є три підгалузі, а саме: теплопостачання, водопостачання і водовідведення, які є природними монополістами. Житлове господарство за існуючої структури управління та обслуговування житлового фонду є теж монополістом. Суттєвою особливістю є те, що споживач не має можливості відмовитись від послуг підприємств вказаних підгалузей. У ряді випадків монополістами є підприємства інших підгалузей комунального господарства.
Процес демонополізації, в першу чергу, стосується житлового господарства. Залучення населення до самоуправління та утримання житлових будинків дозволить самим мешканцям здійснювати контроль за станом технічного обслуговування та ремонту житла, що значно підвищить якість наданих послуг.
Розвиток конкурентного середовища в житловому господарстві залежить від нових структур, які будуть замовниками житлових послуг, візьмуть на себе функції управління житлом, а також від нових приватних структур, для яких бізнес у сфері утримання та експлуатації житлового фонду буде привабливим в економічному плані.
З метою поглиблення демонополізації житлово-комунального господарства району, створення умов для здорової конкуренції передбачається:
- передача в оренду окремих основних і допоміжних підрозділів житлово-комунальних підприємств та об’єктів, приватизація окремих підприємств і виробництв галузі;
- підтримка приватних і колективних теплосервісних підприємств, які впроваджують автономне енергозберігаюче обладнання як альтернативу існуючим централізованим системам теплопостачання.
Структурні зміни в діяльності та управлінні природними монополіями в житлово-комунальному господарстві, до яких належать комунальна теплоенергетика, водопостачання та водовідведення, потребують створення нових організаційних ринкових структур – акціонерних товариств, корпорацій, приватних підприємств, формування сервісних служб, передбачають можливе відокремлення виробництва від транспортування товару (послуг) до споживача.
Розвиток конкуренції у житлово-комунальному господарстві району буде здійснюватись з метою створення умов для подолання негативних наслідків монопольного та домінуючого становища організацій житлово-комунального господарства шляхом:
- розмежування функцій регулювання діяльності суб'єктів природних монополій між органами центральної виконавчої влади та створеними відповідно до Закону України "Про природні монополії" відповідними національними комісіями;
- організації системи розрахунків за використані ресурси і спожиті послуги на основі договорів (угод), а також застосування економічних санкцій за порушення договірних зобов'язань;
- залучення на паритетній основі організацій різної форми власності для надання житлово-комунальних послуг на конкурсній (тендерній) основі;
- створення об'єднань співвласників квартир та будинків, які будуть замовниками (надавачами) житлово-комунальних послуг;
- створення регіональних органів з нагляду і контролю за використанням та утриманням житлового фонду і об'єктів комунального господарства;
- реструктуризації діючих підприємств з виділенням непрофільних виробництв, що не пов'язані з основною технологічною діяльністю, створення альтернативних підприємств;
- організації експлуатації об'єктів комунальної теплоенергетики, централізованого водопостачання та водовідведення підприємствами різної форми власності на основі контрактів на управління, договорів оренди, концесій та іншого;
- створення нових організаційних ринкових структур – акціонерних товариств, корпорацій, приватних підприємств, формування сервісних служб (з монтажу та обслуговування приладів обліку, налагоджування та ремонту автоматики) та організацій-надавачів послуг (відокремлення виробництва від транспортування товару (послуг) до споживача;
- уточнення переліку основних видів діяльності підприє
еще рефераты
Еще работы по разное
Реферат по разное
Програма економічного І соціального розвитку
18 Сентября 2013
Реферат по разное
Зональной научной библиотеки
18 Сентября 2013
Реферат по разное
Реестр лицензирования мчс россии по состоянию на 2 августа 2011 г
18 Сентября 2013
Реферат по разное
Российская Академия Наук
18 Сентября 2013