Реферат: Зміст

Стратегія підвищення конкурентоспроможності міста Львова до 2015 року

2010



Зміст


1. Огляд стратегій розвитку міста, що розроблялися у 2005-2008 рр. 3

2. Аналіз сучасного стану економіки міста 5

2.1. Загальний огляд 5

2.2. Аналіз активів для підвищення конкурентоспроможності міста Львова 11

2.3. Аналіз бар'єрів для підвищення конкурентоспроможності міста Львова 12

5. Напрями та завдання реалізації Стратегії 22

^ 5.1. Розвиток кластеру туризму 22

6. Організація і моніторинг виконання Стратегії 50

6.1. Структура реалізації 50

Вступ

Україна стоїть перед рядом важливих економічних завдань, які ще більше поглибились через теперішню фінансову кризу та економічний спад. Серед цих завдань:

Успішно інтегруватися в європейську і світову економіку

Закінчити перехід від планової економіки до вільного ринку

Впроваджувати реформи, необхідні для підвищення конкурентоспроможності економіки міста

Для ефективного вирішення цих завдань потрібно координувати дії органів влади (центральних, обласних і місцевих), бізнесу, навчальних і науково-дослідних установ та громадянського суспільства. Досвід показує, що ті міста, які правильно спозиціонують себе зараз, щоб бути конкурентоспроможними в майбутньому, швидше вийдуть з кризи і успішно розвиватимуться протягом тривалого часу. Тобто теперішня ситуація вимагає узгодження позицій щодо довготермінової стратегії підвищення конкурентоспроможності Львова та її успішної реалізації.

Саме з цією метою команда спеціалістів з Міської ради, менеджери проектів з Фонду «Ефективне управління» і консультанти компанії Monitor Group у жовтні 2008 року почали співпрацю для оцінки економіки Львова і розробки довготермінової стратегії підвищення конкурентоспроможності міста.

На початку проекту команда проекту спільно з широким колом зацікавлених сторін сформулювала бачення Львова для його подальшого економічного розвитку. Для втілення цього бачення в життя потрібно провести ряд сфокусованих ініціатив, спрямованих на розвиток галузевих кластерів і формування економічної платформи, яка сприятиме як розвитку самих кластерів, так і економіки міста загалом.
^ 1. Огляд стратегій розвитку міста, що розроблялися у 2005-2008 рр.
Стратегія підвищення конкурентоспроможності міста Львова, розроблена консалтинговою компанією Monitor Group в співпраці з Львівською міською радою в рамках проекту економічного розвитку регіонів Фонду «Ефективне Управління».

Дана стратегія підготовлена у відповідності до ЗУ “Про державне прогнозування та розроблення програм економічного та соціального розвитку України“.

Стратегія має на меті окреслити пріоритети та підходи при формуванні відповідного плану заходів, спрямованих на підвищення конкурентоспроможності економіки міста Львова.

Основою запропонованої стратегії є методологія побудови економічних кластерів.

Кластер - це географічно близька група взаємопов'язаних компаній і суміжних установ у певній сфері, які мають спільні характеристики та взаємодоповнюють одна одну. Кластери відіграють дуже важливу роль для підвищення конкурентоспроможності економіки міста, оскільки вони сприяють інноваціям, підвищують загальну продуктивність і цим покращують добробут міста.

При підготовці проекту було оцінено попередні стратегічні ініціативи з метою кращого розуміння змісту, на якому базуватиметься даний проект. На даний момент для міста Львова уже було розроблено 7 стратегій (розроблялися у 2005–2008 рр.).



Ці стратегії включали ряд галузей, в основному туризм, суспільний розвиток, надання послуг, охорону навколишнього середовища та Євро-2012; економічному розвитку надавалося менше уваги. Після ретельного аналізу попередніх проектів ключові їх рекомендації були враховані при підготовці Стратегії підвищення конкурентоспроможності міста.

Узагальнюючи, можна зробити такі висновки: економічний та соціальний розвиток міста повинен концентруватися на високих технологіях та інноваціях, побудові міжнародної співпраці, вдосконаленні інфраструктури та доступі інвесторів до регіону. Потрібно вдосконалювати управління ресурсами та людським капіталом. У сфері надання послуг особливу увагу потрібно надати освіті та науці, співпраці між наукою і бізнесом, а також оновленню міської інфраструктури і транспорту.

Ключовими пріоритетами для розвитку туризму повинні стати просування рекреаційного, бізнесового та культурного туризму, а також відновлення історичних пам’яток, інфраструктури, охорона навколишнього середовища.

Євро-2012 вважається чудовою можливістю для міста сконцентрувати зусилля на будівництві необхідних споруд, оновленні інфраструктури та системи безпеки.

Однак, більшість із цих рекомендацій так і не були виконані. Серед основних перешкод – розробка ключових стратегічних документів (а не планів дій), обмеження участі зацікавлених осіб та нагромадження рекомендацій, у яких не виділені пріоритети. Іншою ключовою перешкодою для втілення цих стратегій було те, що вплив тіньової економіки на офіційну економіку та економічне зростання Львова був недооцінений.
^ 2. Аналіз сучасного стану економіки міста 2.1. Загальний огляд
Львів – унікальне місто з багатою культурною спадщиною. Центральна частина міста з численними історичними пам’ятками, музеями і церквами знаходиться під захистом ЮНЕСКО. Як колишня столиця Галичини і найбільш населене місто Західної України, Львів відомий як ворота з України в Європу.

Західна ментальність і підприємницький дух його мешканців відображені у великій кількості малих і середніх підприємств в економіці міста, яка представлена близько 20 унікальними кластерами, які і створюють диверсифіковану економічну базу. Ці кластери підтримує сформована структура освіти – 38 вищих навчальних закладів і понад 130 000 студентів, які становлять основу людського капіталу міста.

Окрім сильного бажання львів’ян покращити бізнес-середовище міста, існує зацікавленість з боку іноземних інвесторів, яких Львів приваблює значними людськими ресурсами і конкурентною оплатою праці.



Наявність привабливих для інвесторів факторів призводить до притоку іноземних інвестицій, більша частина яких приходять з Німеччини, Польщі і Росії. Підтвердженням аналізу, поданого вище, є позитивна динаміка надходження прямих іноземних інвестицій в економіку міста починаючи з 2004р. Зокрема, за останні два роки Львову вдалося значно збільшити притік прямих іноземних інвестицій до міста.




В розрізі на 1 мешканця інвестиції у 2008 році становили 763,8 дол. США та відповідно 655,0 дол. США у 2007 році.





При розробці стратегії підвищення конкурентоспроможності Львова необхідним було чітке розуміння реалій та бар'єрів для розвитку міста, з першочерговим фокусуванням на чотирьох ключових сферах, а саме: економіці, суспільстві, наданні послуг та довкіллі, які впливають на конкурентоспроможність міста. Проведений аналіз значною мірою базувався на інтерв'ю із зацікавленими сторонами, спостереженнях експертів та обмежених вторинних даних.


Економічний розвиток

Структура економіки

Міжнародна взаємодія

Масштаб тіньової економіки

Демографічні тенденції

Вікова та національна структура

Рівень добробуту в місті

Ключові соціальні проблеми






Рівень та причини забруднення та інші екологічні проблеми

Особливості розташування Львова та вплив на довкілля




Карта надання послуг

Зобов’язання міста та наявний бюджет

Ключові невирішені проблеми



Детальніший аналіз цих чотирьох факторів впливу на конкурентоспроможність міста показує, що загалом Львів володіє значними превагами і потенціалом для розвитку.

Щодо економічних показників розвитку міста, то важливо відмітити, що протягом останніх п’яти років рівень добробуту громадян Львова значно підвищився завдяки прискореним темпам економічного зростання:

Економіка Львова демонструвала швидке зростання протягом останніх п’яти років

Обсяги продажів промислової продукції зростали у середньому на ~20% за рік і досягли ~$1,5 млрд. у 2007р.

Обсяги будівельних робіт зростали щорічно на ~35% та досягли ~$0,6 млрд. у 2007р.

Обсяги послуг зростали в середньому на ~23% в рік та досягли ~$0,9 млрд. у 2007р.

Товарообіг оптової та роздрібної торгівлі зростав у середньому на ~1% та ~32% в рік та сягнув $2,8 млрд. і $1,2 млрд.

… що було зумовлено збільшенням обсягу інвестицій

Капітальні інвестиції збільшилися більш, ніж у п’ять разів за останні 5 років та досягли ~$1 млрд. у 2007р.

Хоча інвестиції в інновації становили усього ~3% від загального обсягу капітальних інвестицій, після “Помаранчевої революції” їхні обсяги зростали майже на 60% в рік

У 2007р. притік інвестицій зріс майже у чотири рази у порівнянні з 2006р. та досяг ~$0,3 млрд.

… а також супроводжувалося збільшенням обсягів міжнародної торгівлі

У 2007р. офіційний імпорт товарів та послуг у Львів дорівнював ~$0,8 млрд., експорт - ~$0,4 млрд.

Починаючи з 2005 року, обсяги імпорту та експорту зростали в середньому на 26% та 15% у рік

Як результат – підвищення рівня добробуту у Львові

Розмір офіційної зарплатні у Львові збільшився майже у 4 рази, але все ще залишається на відносно низькому рівні – $262 в місяць за даними 2007 року

Середня чисельність офіційно зайнятого населення у Львові збільшувалась щорічно на 1,7% та досягла ~285 000 чол. у 2007р.

Тим не менше, тіньова економіка становить значну частку від усієї економіки міста

У Львові дуже висока частка тіньової економіки – за оцінками, від 30 до 80 відсотків

У періоди політичної нестабільності в місті спостерігався спад в обсягах іноземних інвестицій та інвестицій в інновації

Велика кількість малих підприємств у Львові має обмежений потенціал для зростання і не може запропонувати привабливі кар’єрні перспективи для молоді



Порівняння із іншими містами ЦСЄ показало, що Львів має суттєву превагу у наявності великої кількості студентів, тим не менше низька заробітна плата і відсутність привабливих пропозицій працевлаштування призводять до значного “відтоку інтелекту” у більші міста України, зокрема, Київ та за кордон. Це у свою чергу викликає загальне старіння нації:

Чисельність населення Львова – від 760 тис. до 1 млн. чол.

Офіційна чисельність населення міста у 2007р. становила ~760 тис. чол.

Деякі опитувані вважають, що чисельність населення сягає від 850 тис. до 1 млн. чол.

Міська рада планує “реєструвати” неврахованих людей, щоб отримувати додаткове фінансування з державного бюджету

Спостерігаються негативні демографічні тенденції

Протягом останніх двох років у Львові спостерігалося природне зменшення чисельності населення, оскільки народжуваність була меншою за смертність

Населення старіє: середній вік – ~39р. у 2007 році (збільшення на 1,2 роки з 2002р.)

Частка працездатного населення зростає, але в той же час частка пенсіонерів зросла з 19,7% у 2002 році до 21,4% у 2007 році

Львів залишається освітнім центром із великою кількістю студентів

У Львові знаходиться 38 вищих навчальних закладів, що робить місто провідним освітнім центром Західної України

У Львові навчається майже 130 000 студентів (15% від населення міста)

Тим не менше, ключовою соціально-економічною проблемою є “відтік інтелекту”

Значна кількість кваліфікованих професіоналів залишила місто протягом останнього десятиріччя

Спеціалісти їдуть до Києва, а також до Польщі, Іспанії, Португалії, Греції та Італії

Львів потерпає від нестачі професійних менеджерів, підприємців, професіоналів прикладних спеціальностей, а також від “радянського” менталітету та протидії змінам

Через значну трудову міграцію за кордон певні родини живуть з одним із батьків, або іноді діти взагалі живуть без батьків, під наглядом третьої сторони


Місто потерпає від високого ступеню зносу активів. Тим не менше, деякі проблеми міських послуг важко вирішувати на рівні міської влади, що зумовлено обмеженими можливостями внутрішнього фінансування та сильним впливом держави:

^ Забезпечення міських послуг обмежується бюджетом міста та платоспроможністю населення

У 2007 році бюджет був обмежений – ~$250 млн., з яких ~55% було виділено на послуги, що надаються державою, і лише ~35% - на ініціативи з розвитку міста, враховуючи інвестиції в інфраструктуру міста та поліпшення якості послуг

Муніципальні підприємства функціонують на межі збитковості та не мають коштів для капітальних інвестицій

Населення не може повністю фінансувати комунальні та державні підприємства

Як результат, заборгованість муніципальних підприємств у 2007р. сягнула ~67% від доходів

Первісна оцінка визначає чотири напрямки послуг, що вимагають термінової уваги

Освіта: Високий рівень корупції (хабарі студентів), що послаблює довгострокову конкурентоспроможність; освітня матеріально-технічна база також недофінансується

Дороги: дороги у незадовільному стані; тільки ~$3 млн. було виділено для експлуатації ~600 км міських доріг у 2007 році

Утилізація сміття: поточна потужність менша необхідної – існуюче сміттєзвалище було створено 50 років тому

Вода: Через інфраструктурні обмеження виникають перебої у водопостачанні

До того ж, існує декілька інших проблемних сфер, що впливають на надання міських послуг

Висока частка тіньової економіки впливає на охорону здоров’я (наприклад, хабарі за медичні послуги), що зумовлено низькою зарплатнею кваліфікованих спеціалістів (~$200-300/місяць)

Високий рівень бюрократії та непрозорих процедур у розподілі та праві власності на землю стимулюють тіньову економіку у секторі будівництва (наприклад, отримання дозволу на використання землі займає до 2 років)

Значна частина трамвайних шляхів була побудована на початку 20 століття та потребує значної модернізації, що також стосується супровідної електричної інфраструктури

Для вирішення зазначених проблем необхідне тісне співробітництво між областю та державою

Держава та область разом відповідають за надання деяких основних міських послуг, і вони ж володіють основними міськими активами (наприклад, університети, аеропорт, залізничний вокзал, значна частина історичних пам’ятників)

Партнерство між державою та областю надзвичайно важливе для фінансування численних капітальних інфраструктурних проектів (наприклад, підготовка до Євро-2012, модернізація міста)



У Львові немає промислових підприємств, що дуже забруднюють довкілля, проте місто має досить невдале планування, що призводить до проблем із транспортом, а вони, у свою чергу, впливають на екологію міста:

Львів було спроектовано кілька сторіч тому

Центр міста було спроектовано кілька сторіч тому із розрахунку на 260 000 мешканців (деякі вулиці та будівлі з’явилися ще у 13 сторіччі)

Центральна частина міста знаходиться під охороною ЮНЕСКО, що створює перешкоди для змін у плануванні міста, а також будівництва та відновлення споруд

Центр міста має радіальну систему руху транспорту, що тепер спричиняє проблеми через збільшення кількості транспортних засобів

Забруднення довкілля, у першу чергу, спричиняється міським транспортом

Львів ніколи не був головним промисловим центром, і забруднення довкілля у місті спричиняється надмірною кількістю міського транспорту в центрі, а також побутовими відходами

Близько 95% забруднення повітря спричиняється транспортними засобами, і лише 5% - стаціонарними джерелами, до яких відносяться житлово-комунальні підприємства, що надають послуги з теплопостачання та водопостачання і є необхідними для життєзабезпечення міста

Забруднення повітря зі стаціонарних джерел у Львові є досить незначним – 2,9 тон/1000 мешканців, у порівнянні з Києвом (9,7)

Забруднення довкілля міським транспортом (60,1 тон/1000 мешканців) є вищим за показники по Україні (55,4), проте нижчим у порівнянні з Києвом (74,5)

Забруднення води відбувається, в першу чергу, через потрапляння каналізаційних стоків у річку

Інфраструктурні проблеми також мають непрямий вплив на рівень забруднення

Опитування, проведене серед мешканців Львова в 2007 році, свідчить, що забруднення довкілля є головною проблемою міста

Однак опитувані переважно пояснювали забруднення довкілля низьким рівнем послуг у двох сферах:

Міський транспорт: корки, поганий стан аеропорту, нестача якісного міського транспорту

Інфраструктура: проблеми з міською каналізацією, прибиранням/збиранням сміття
^ 2.2. Аналіз активів для підвищення конкурентоспроможності міста Львова
Варто відмітити, що Львів володіє унікальними активами, які на сьогодні не в повній мірі використовуються для розвитку міста. Це і прикордонне розміщення міста, Львів є фактично воротами України в ЄС, основні міжнародні транспортні коридори проходять через Львівську область. Львів володіє унікальною світовою історичною спадщиною, враховуючи 750 років історії та збереження австро-угорських, польських та українських культурних традицій, експерти нараховують 366 історичних пам'яток, що було відмічено включенням Львова у список захисту ЮНЕСКО.

Інвесторів приваблює конкурентна середня заробітна плата, скажімо, у 2007 році зарплата становила 598 доларів США з урахуванням “сірих” зарплат), а це на 74% менше, ніж в Києві, і в 2,7 рази менше, ніж у Вроцлаві та Будапешті.

Львів є відомою студентською столицею Західної України, тут знаходяться 38 навчальних закладів, в яких навчається 130 000 студентів, з них 31% вивчають економіку, комерційну діяльність, 22% - інженери науки, 23% вивчають медицину, гуманітрані науки та право. Така ситуація створює значний потенціал людських ресурсів для міста.

Слід також відмітити західну ментальність мешканців Львова, що пов'язано близькістю розташування до Європи, а також історичним минулим Львова. Значна частина молодого населення міста має бажання отримати західну освіту та західний досвід ведення бізнесу. Це поєднується із підприємницьким духом, зокрема, 59% людей воліють радше мати свій бізнес, а 16% планують розпочати власну справу в найближчому майбутньому.

Важливою рисою львів'ян є відданість та емоційна прив'язаність до свого міста, люди пишаються ним, описуючи Львів, його мешканці часто вживають такі слова, як “красивий”, “унікальний”, “популярний”.

Як зазначалося вище, Львів викликає значне зацікавлення з боку європейських інвесторів. На сьогодні у Львові є близько 800 підприємств з іноземними інвестиціями, переважно з Польщі, Німеччини, США, Чехії та Канади. Привабливість Львова для європейських інвесторів пояснюється значним людським потенціалом, відносно дешевою робочою силою, вигідним розміщенням та культурною схожістю.

Львову важливо сьогодні максимально використати перспективи, що відкриваються завдяки вибору Львова як одного з міст Євро 2012. Завдяки цьому є можливість покращити інфраструктуру міста. За підрахунками загальна сума необхідних інвестицій складає 1 млрд. дол., які спрямуються на будівництво нового стадіону, розширення аеропорту, збільшення кількості готелів і реконструкцію транспорту та закладів охорони здоров’я. Під час підготовки до Євро 2012 значна частина необхідних коштів буде залучена із державного бюджету та з боку іноземних інвесторів, що значно прискорить розвиток інфраструктури міста.
^ 2.3. Аналіз бар'єрів для підвищення конкурентоспроможності міста Львова
Хоча Львів однозначно має потенціал стати рушієм економічного зростання в Україні, місту потрібно, перш за все, усунути певні суттєві бар’єри, які гальмують його розвиток.

З одного боку, малий і середній бізнес, на якому базується економіка міста, послабив негативний вплив теперішньої економічної кризи завдяки диверсифікації, але з іншого боку, така структура економіки зумовлює відсутність великого капіталу та обмежує інноваційний та інвестиційний потенціал Львова. Це, в свою чергу, спричинює неконкурентні зарплати та обмежує можливості професійного зростання для працівників, результатом чого є значний відтік інтелекту.

Крім того, лідери місцевого бізнесу відкрито говорять про значну частку тіньової економіки в місті (до 80% в деяких секторах), яку живлять непрозорі регуляторні та податкові процедури. Велика частка тіньової економіки призводить до знецінення інфраструктури міста, зокрема доріг, системи водопостачання/ водовідведення, громадського транспорту і системи теплозабезпечення, а також негативно відбивається на якості міських послуг, таких як соціальний захист, охорона здоров’я і освіта.

Серед бар'єрів, що перешкоджають розвитку міста можна виділити три основні групи: економічні, соціальні та бар'єри для управління містом.



Ключові економічні бар'єри

Тіньова економіка

Приблизна частка тіньової економіки в Львові становить 21% у сфері реалізації промислової продукції, 35% - у будівництві та 30% - у сфері послуг і торгівлі

Неофіційна зайнятість за підрахунками становить 18%, а зарплати – 35% від офіційного сектору

Бюджет отримує менше надходжень з податків для фінансування сфери послуг та інфраструктури міста

До того ж, тіньова економіка зменшує привабливість міста як для внутрішніх, так і для іноземних інвестицій

Відсутність великого капіталу

У місті немає масштабних галузей/ підприємств

Перехідна економіка в поєднанні зі складним бізнес середовищем стримують розвиток великих підприємств

У середньому, малі підприємства отримують річну виручку на суму 60 000 доларів США і мають 5 штатних працівників

Роздрібнене бізнес-середовище зменшує притік інвестицій, сприяє корупції і обмежує здатність місцевої влади контролювати/ співпрацювати з бізнесом

Нестача інновацій

Більшість львівських підприємств зосереджені на продукції та послугах з низькою доданою вартістю

Інвестиції в інновації становлять лише близько 3% від усіх інвестицій в основний капітал, а це вдвічі менше, ніж у Києві, та в 9 разів менше, ніж у Празі

Низький рівень інновацій зумовлений недалекоглядністю влади та бізнесу, малими інвестиціями в інновації з боку малого та середнього бізнесу та недостатньою кількістю допоміжних механізмів

Ключові соціальні бар'єри

Відтік інтелекту

Значна кількість досвідчених професіоналів і випускників виїхали зі Львова

місту не вистачає професійних та управлінських кадрів

теперішня криза може пришвидшити процес повернення окремих людей, що з одного боку сприятиме економічному зростанню через приплив професійної робочої сили, але може також створити додаткові соціальні проблеми.

висока ймовірність повторного виїзду зі Львова після закінчення кризи

Нестача якісних послуг для жителів міста

Система освіти характеризується високим рівнем корупції, амортизацією матеріальних активів і невідповідністю з потребами бізнесу

Якісні медичні послуги часто надаються лише за окрему плату; кваліфікації персоналу погіршуються

Загалом, соціальний захист у місті недостатній; бюджетні витрати на душу населення у Львові майже вдвічі менші, ніж у Вільнюсі, і майже в 5 разів менші, ніж у Вроцлаві, місту не вистачає професійних та управлінських кадрів

Ключові бар'єри для управління містом

Корупція і бюрократія

Минулого року корупція була перша в списку проблем для ведення бізнесу в Львові та Україні загалом

18,2% респондентів у Львові вважають, що корупція є найбільшою проблемою; показник сприйняття корупції (CPI) – 35%

Бюрократія – це основна причина корупції, вона забирає багато часу в керівництва та сприяє розвитку тіньової економіки

Обмеження довготермінового планування

Реалізація стратегії міста залежить від терміну перебування на посадах міських чиновників, а він може бути нестабільним:

Політична нестабільність стоїть на заваді довготермінового планування

Короткотермінове планування призводить до недостатнього фінансування ініціатив розвитку

Бюджетне планування міста безпосередньо пов'язане з державним бюджетом, який затверджується щорічно та може змінюватися через політичну нестабільність

Обтяжлива та неефективна податкова система

Податкова система – головна перешкода для ведення бізнесу в Україні: 99 різних податків, фактична податкова ставка – 58,4%

Тривалі затримки/ неофіційна відмова у відшкодуванні ПДВ з боку податкових органів – гостра проблема для місцевих підприємств, орієнтованих на експорт

Процедура сплати податків складна, нестабільна та непрозора, що призводить до зловживання владою та порушення законодавства з боку податкових органів (наприклад, збільшення тривалості/ вартості процедури сплати податків з метою отримання хабарів)

Політична нестабільність

Нестабільність в центральних органах влади негативно відбивається на ситуації на місцях і спричинює нестабільність в місцевому самоврядуванні

Затримки в прийнятті рішень щодо програм розвитку міст

Затримка/ замороження фінансування для міст

Акцент на короткотермінових програмах розвитку

Місцеві та іноземні представники бізнесу вважають політичну нестабільність однією з головних перешкод для інвестицій і створення/ розвитку нових компаній

Нестача свободи в прийнятті рішень на рівні міста

Міська влада має обмежений вплив на кошти, які виділяються для міста з державного бюджету

Вважається, що збір податків здійснюється на користь державних податків за рахунок місцевих

Міська влада не володіє механізмами контролю/ керування державною власністю, такою як транспортні об'єкти (наприклад, аеропорт), університети, музеї

Немає узгодження дій між різними гілками влади міста, а також з обласними органами влади

^ 3. Аналіз і пріоритизація кластерів

Усунення всіх існуючих бар'єрів та нарощення економічної бази Львова можливе, зокрема, шляхом зосередження на розвитку привабливих галузевих кластерів, оскільки кластери можуть стати рушієм підвищення конкурентоспроможності економіки.

Кластери сприяють підвищенню конкурентоспроможності економіки:

Ефективний доступ до спеціалізованих ресурсів

Швидке поширення найкращого досвіду

Простота координування дій різних компаній






Легкі для сприйняття інноваційні можливості

Наявність численних постачальників та інституцій для сприяння науково-дослідній діяльності

Простота експериментування



Більш очевидні можливості для нових компаній

Менші бар'єри входу в сфери бізнес-діяльності, пов'язані з кластерами

При розгляді кластерів у Львові розглядалися наступні показники: частка населення, зайнята у тій чи іншій галузі, динаміка зайнятості у галузі і тенденція потенціалу зайнятості.



Аналіз Глобальної бази даних кластерів показав, що у Львові існує більше 40 кластерів, які становлять фундамент економічної конкурентоспроможності міста.

На підставі інформації, отриманої під час інтерв'ю з зацікавленими сторонами, вторинних досліджень та формування карти кластерів, були визначені первинні ‘мета-кластери’ та допоміжні платформи, як потенційні сфери інтересу для підвищення економічної конкурентоспроможності та зростання.

До складу основних ‘мета-кластерів’ входять: Прикладні науки (наприклад, ІТ, біофармацевтика, вимірювальні прилади), Логістика та інфраструктура (наприклад, Наземні перевезення/ логістика, Повітряні перевезення) та Туризм (підкластери включають культурний, медичний та бізнес-туризм). Інші кластери для подальшого дослідження включають: Продукти харчування (наприклад, бакалійна продукція), Виробництво одягу/ взуття, Лісопромисловий комплекс, Інфраструктурне будівництво та Важке машинобудування.

Поряд з конкретними кластерами існують додаткові платформи, які за умови поліпшення та удосконалення можуть сприяти розвитку та зростанню інших кластерів. До їх складу входять Фінансові та Бізнес-послуги, Видавнича справа, а також Освіта та наука. Під час аналізу цих кластерів необхідно взяти до уваги роль та обсяг тіньової економіки для надання практичних рекомендацій, які базуються на реаліях економіки Львова.

Критерії відбору кластерів були розроблені на основі обговорення під час зустрічі Консультативної Ради.

Проект розглядав 15 ключових економічних кластерів у Львові, з яких кластери туризму та бізнес-послуг були обрані як локомотиви економічного зростання міста. Вибір двох кластерів не означає, що регіон повинен займатися виключно даними секторами економіки. Одним із завдань проекту є створення в місті власного потенціалу, передача місцевим фахівцям знань та методології кластерного підходу, що дозволить регіону надалі самостійно з достатнім ступенем ефективності розвивати й інші галузі економіки. Кластерна модель економіки приваблива для інвестицій і здатна забезпечити високий рівень життя громадян.


^ Пріоритизація кластерів Туризму і Бізнес-послуг

На основі визначених критеріїв відбору ми визначили два ключові пріоритетні кластери, які можуть допомогти підвищити конкурентоспроможність економіки міста і забезпечити йому сталі прибутки вже в короткій перспективі:


^ Кластер Туризму

Кластер Бізнес-послуг



Ключові причини відбору:

Історична та архітектурна спадщина, визнана ЮНЕСКО

Відповідає баченню міста та ментальності його жителів

Використання потенціалу малого та середнього бізнесу і людських ресурсів

Влиття капіталу в зв'язку з Євро-2012



Ключові цілі розвитку:

Збільшити кількість в'їзних туристів від 0,4 млн. до понад 1 млн. протягом наступних 5-10 років

Збільшити прибутковість туризму шляхом збільшення середніх витрат туристів і терміну їх перебування у місті



Ключові причини відбору:

Наявність кваліфікованих випускників із західним способом мислення

Здатність втримати робочу силу і залучити мешканців, що повертаються з-за кордону

Високий потенціал для створення матеріальних благ

Близькість до Європи, мала різниця в часі


Ключові цілі розвитку:

Збільшити кількість працівників у сфері бізнес-послуг від 3000-4000 до понад 10 000 протягом наступних 5-10 років

Залучати внутрішніх і зовнішніх інвесторів





Методологія побудови кластерів з певністю може застосовуватися в інших секторах економіки міста, що дозволить диверсифікувати її та підвищити конкурентоспроможність Львова. Сильні кластери доведеться створювати, вирішуючи такі проблеми як тіньова економіка, корупція, неефективна система оподаткування, відсутність довгострокового планування, нестача інновацій і відтік мозку у вигляді трудової міграції до західних країн. Два пріоритетні кластери – Туризм і Бізнес-послуги – були відібрані на основі їхнього економічного потенціалу, здатності використовувати існуючі активи міста, підтримки з боку львів’ян і відповідності їхньому довготерміновому баченню свого рідного міста.

^ 4. Мета та основні цільові дії Програми. Бачення економічного розвитку міста.

На основі глибокого розуміння ключових активів і бар'єрів для розвитку ми можемо сформулювати бачення Львова, яке вимірюється конкретними цільовими кроками, які потрібно зробити місту.

Мета:

Сформувати стабільну диверсифіковану економіку

Створити здорове та безпечне середовище

Втримати людський потенціал та інвестувати в мешканців міста

Налагодити систему та процеси управління містом

Бачення економічного розвитку міста



Цільові дії:

Економічне зростання через розвиток кластерів

Розвиток кваліфікованих людських ресурсів

Створення Агентства з питань сприяння інвестиціям

Прозора система управління

Допоміжна інфраструктура

Місто може безпосередньо сприяти втіленню цього бачення в життя шляхом розвитку двох пріоритетних кластерів і зосередження на чотирьох ключових складових своєї стратегії, а саме – створенні прозорої системи управління, узгодженні освіти з бізнес-потребами, залученні зовнішнього капіталу/ досвіду та інвестуванні в допоміжну інфраструктуру.

Для втілення цього бачення в життя Львову необхідно створити Агентство з питань сприяння інвестиціям, використовувати значний потенціал своїх освітніх і дослідних установ і забезпечити прозоре середовище управління, сприятливе для бізнесу. Місто також повинно надавати економічний керунок і модернізувати допоміжну інфраструктуру для розвитку своїх галузевих кластерів, зокрема Туризму і Бізнес-послуг. Згуртування гравців кожного із кластерів сприятиме реалізації єдиної стратегії розвитку кластеру, таким чином максимально використавши існуючий потенціал і досягнувши максимальних результатів.



За допомогою цих ініціатив з розвитку кластерів і забезпечення відповідної економічної платформи економіка Львова зможе трансформуватися у сучасну відкриту економіку, яка забезпечує сприятливе середовище як для малого, так і для великого бізнесу:


^ Економіка Львова сьогодні

Економіка Львова в майбутньому

















Для ефективного розвитку міста Львова необхідно забезпечити ефективні структурні зміни в економіці, що створюватиме сприятливе середовище як для малого, так і для великого бізнесу.

Реалізація Стратегії підвищення конкурентоспроможності міста призведе до підвищення ефективності кожного з кластерів, а також до зростання економіки міста в цілому. Нами були розроблені показники для оцінювання результативності реалізації ініціатив з розвитку кластерів до 2020 року.



Таким чином, досягнення конкретних результатів по кожному з визначених пріоритених напрямів, дозволить досягнути ефекту синергії та позитивно вплинути на загальні економічні показники розвитку міста.
^ 5. Напрями та завдання реалізації Стратегії 5.1. Розвиток кластеру туризму
На даний час Львів приймає ~0,4 млн. туристів на рік і не має свого чіткого місця на європейській карті туризму, перш за все, через відсутність цільової стратегії розвитку туризму. Це, в свою чергу, є результатом відсутності інформації про в’їзних туристів. Наявність таких даних могла би допомогти місту розширити свою теперішню туристичну базу. На разі Львову не вистачає чіткої диференціації від інших міст-конкурентів, цільового позиціонування і більшої присутності в інформаційних каналах і каналах бронювання. Потрібно розробити таку стратегію розвитку туризму, яка би використовувала існуючі активи Львова і збільшила прибутки міста від ринку в’їзних туристів.

Певні ключові елементи стратегії туризму вже присутні в місті, але для подальшого цільового розвитку туризму потрібно забезпечити лідерство в кластері та узгодити діяльність його учасників.

^ Місія, цілі та важелі кластеру Туризму.

Надзвичайно важливо збільшувати туристичні потоки на основі як вже існуючих, так і потенційних сегментів для забезпечення міста стабільними прибутками, а також для сприяння подальшому розвитку кластеру Туризму:



На даний час Львів ще не має свого чіткого місця на європейській карті туризму через недостатню присутність міста в інформаційно-туристичних каналах і каналах бронювання (63% туристів дізнаються про Львів від інших туристів, близько 70% самі займаються бронюванням), а також через відсутність чіткої диференціації від інших туристичних міст-конкурентів (таких як Київ, Одеса та Краків)

Щоб розвинути кластер Туризму, Львів повинен більше використовувати можливості світового ри