Реферат: Програма кредитного модуля

мІнІстерство освІти І науки украЇни
НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

“КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ”
Кафедра психології і педагогіки


“Затверджую”
Перший проректор

___________ Ю.І.Якименко

(підпис) (ініціали, прізвище)
“_____”________________200__ р.


НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА Кредитного модуля


“ПСИХОЛОГІЯ”


для бакалаврів всіх напрямків підготовки






Програму рекомендовано

методичною комісією НТУУ КПІ”

Протокол № 6 від 25 лютого 2007 р.


Голова методичної комісії

___________ Головенкін В.П. / (підпис) (ініціали, прізвище)







Київ – 2009


^ Загальні відомості
Системна криза пострадянського суспільства cтворює несприятливий фон для продуктивного подолання особистістю її індивідуальних проблем, внутрішніх криз особистісного розвитку. Суперечливі зміни у соціально-політичній, економічній та культурній ситуації життя нашого сучасника призводять до хронічних станів психічної напруженості, стресів та перевантажень. Випускники вищої школи як люди, які мають знайти й вибороти своє місце у світі обраної професії, стикаються з проблемою адаптації до наявних умов суспільної дійсності. Вони ризикують або взагалі не адаптуватися до сучасної ситуації професійного діяння, або адаптуватися ціною гальмування власного особистісного розвитку, зниження власного творчого потенціалу. Для запобігання регресивним шляхам розвитку особистості є сенс надати їй певної суми знань, умінь та навичок психологічної саморегуляції, а також регуляції міжособистісних, ділових і сімейних взаємостосунків. Пошук нової філософії вищої освіти, зумовлений зазначеними змінами, привів до усвідомлення необхідності її гуманізації та гуманітаризації.

^ ІІ. Розподіл навчального часу



^ Семестр / код кредитного

модуля

Всього годин

Розподіл годин за видами занять







Семестрова

атестація

Лекції

Практичні

заняття

Семінарські

заняття

Лабораторні

роботи

Комп’ютерний практикум

СРС

^ Кількість МКР

Вид індивідуального завдання

Всього

У тому числі на виконання індивідуального завдання

НГ-03

72

18

18

-







36

8

1

реф

Залік




54

18

9










27




1

реф

Залік




144

36

18










90




1




Залік
^ ІІ. Зміст навчального матеріалу
Розділ 1. Предмет і методи психології. Розвиток психіки в філогенезі та онтогенезі.

Тема 1.1. Вступ до психології

Визначення психології. Особливості психології як науки. Предмет та об’єкт психології, їх співвідношення. Особливості психічної реальності. Аргументи існування психічної реальності. Існуючі редакції формулювання предмета психології. Методологічні, теоретичні та природничі основи психології.

Основні розділи психології. Зв’язок з іншими науками. Значення психологічних знань для людини. Історичний розвиток уявлень та знань про психіку. Основні підходи до визначення історичних рамок та періодизації розвитку психології. Сцієнтистські підходи Г. Еббінгауза та М.С. Роговіна. Культурологічний підхід В.А. Роменця; вчинкова концепція: логічна та історико-психологічна структура вчинку як осередку психологічної науки. Акценти на ситуаційний, мотиваційний, дійовий та післядійовий компоненти вчинку, властиві різним історичним епохам. Основні історичні етапи розвитку психологічної науки. Особливості уявлень про психіку міфологічного періоду, епох античності, середньовіччя, Відродження, бароко, Просвітництва, сцієнтизму. Провідні напрями в психології XX століття: структуралізм, функціоналізм, гештальтпсихологія, психоаналіз, біхевіоризм, гуманістична психологія, когнітивна психологія.


^ Тема 1. 2. Методи психології

Методи психологічних досліджень. Складові наукового методу: методологія, методика, засоби дослідження (методи у вузькому значенні). Методологія технічна та методологія філософська. Загальна методика психологічного дослідження, її етапи. Основні групи методів психології. Теоретичні методи психології: моделювання, реконструкція, типологічний метод. Емпіричні методи психології: спостереження, самоспостереження, експеримент, бесіда, опитування, тестування, аналіз документів та продуктів діяльності, експертна оцінка. Аналітичні методи: кількісні та якісні. Методи організації психологічного дослідження: лонгітюдний метод, метод зрізів.


^ Тема 1. 3. Розвиток психіки в філогенезі

Історичний розвиток психіки (філогенез). Загальна психологія та зоопсихологія як дві психологічні науки, які вивчають філогенез психіки. Домінування природничо-наукової методології у вивченні філогенезу психіки. Канон Ллойда Моргана. Стадії розвитку психіки тварин. Сенсорно-перцептивний рівень пізнання. Елементарна сенсорна стадія. Перцептивна стадія. Стадія тваринного інтелекту. Проблема антропогенезу.

^ Тема1.4. Розвиток психіки в онтогенезі.

Загальна та вікова психологія як дві психологічні науки, які вивчають онтогенез психіки. Вікові стадії розвитку психіки людини. Вікові кризи розвитку людини. Сензитивні періоди. Життєві кризи особистості.

Теорії онтогенезу психіки. Теорія рекапітуляції Холла-Болдуїна. Теорія дитячої сексуальності З. Фрейда. Епігенетична теорія Е. Еріксона.

Теорія провідної діяльності. Види діяльності. Гра як специфічний різновид діяльності. Природа гри. Теорії гри. Розвиток ігрової діяльності в онтогенезі та її роль у розвитку особистості. Навчальна діяльність. Природа навчання. Навчання та пізнання. Навчання та розвиток. Мотиви навчання. Особливості засвоєння системи знань. Трудова діяльність. Психологічна характеристика трудової діяльності. Теорія розгортання в онтогенезі субстанціальних інтуїцій суб’єктного ядра людини.


Розділ 2. Психічні процеси. Пізнавальна, вольова та емоційна сфери

психічного життя людини


Тема 2.1. Психічні процеси. Відчуття та сприймання

Когнітивна підструктура особистості. Характеристика пізнавальних процесів.

Відчуття як первинна форма відображення дійсності. Характеристики відчуттів: модальність, інтенсивність, локалізація, тривалість. Загальні властивості відчуттів та особливості їх індивідуальних проявів: пороги чутливості, адаптація, сенсибілізація, синестезія, компенсація, сенсорна депривація. Класифікація відчуттів.

Сприймання. Сутність та основні якості сприймання: цілісність, структурність, константність, предметність, осмисленість, узагальненість, апперцепція. Класифікація сприймань.

^ Тема 2.2. Пам’ять. Уява

Психологічний механізм уяви та пам’яті. Поняття про пам’ять. Мнемічні психічні процеси. Значення пам’яті в житті людини. Структура пам’яті. Сенсорний регістр (ультракороткотривала пам’ять). Короткочасна та тривала пам’ять. Характеристика головних процесів пам’яті. Мимовільне та довільне запам’ятовування. Збереження інформації. Відтворення. Пригадування. Пізнавання. Забування. Види пам’яті. Індивідуальні розбіжності

Уява. Особливості уяви як психічного процесу. Психологічний механізм уяви. Фактори уяви. Головні властивості уяви. Техніки уяви: комбінування, акцентування, гіпербола, літота, типізація, алегорізація, метафоризація, символізація. Інтуїція. Психологічний механізм інтуїції. Етапи творчого процесу.


^ Тема 2.3. Мислення. Увага

Мислення. Операції мислення. Аналіз та синтез. Порівняння. Абстрагування та узагальнення. Конкретизація. Поняття. Види понять. Види мислення: наглядно-дійове, наглядно-образне, абстрактно-логічне. Розв’язання розумових задач та творча діяльність особистості. Колективна творчість. Розумова діяльність і мова. Поняття про коефіцієнт інтелектуальності.

Поняття про увагу. Основні властивості уваги: концентрованість, інтенсивність, сталість, обсяг, розподіл, переключення. Види уваги: мимовільна, довільна, післядовільна.

Індивідуальні особливості пізнавальних процесів, форми їх виявлення. Методи діагностики рівня розвитку пізнавальних процесів. Пізнавальні процеси і професійна діяльність. Професійний інтелект. Методи підвищення ефективності пізнавальних процесів.


^ Тема 2.4. Емоційні та вольові процеси

Структура емоційної сфери психічного. Емоційні психічні процес: емоції, почуття, стани. Вираження емоцій і почуттів. Форми переживання емоцій і почуттів. Фізіологічне підґрунтя емоцій і почуттів. Емоційні стани, механізми їх виникнення. Види емоційних станів: настрій, афект, стрес, фрустрація, афективний стан. Методи корекції психічного та психофізичного стану людини. Засоби регуляції емоційних станів.

Індивідуальні особливості в емоційному житті.

Поняття про волю. Воля та вольові дії. Етапи простого та складного вольового акту. Основні якості волі. Вольові якості та психологічні фактори їх формування. Свобода волі та відповідальність особистості. Безвілля, його причини та боротьба з ним.


Розділ 3. Психологія особистості. Структура і динаміка розвитку особистості

Тема 3.1. Структура особистості

Поняття особистості в психології. Структура особистості. Співвідношення понять: індивід, особистість, індивідуальність, суб’єкт, людина.

Спрямованість особистості. Потреби. Інтереси. Ціннісно-смислова сфера особистості. Цінності і ціннісні орієнтації. Мотивація. Активність особистості та її джерела.

Темперамент. Поняття і типи темпераменту. Якості темпераменту. Темперамент і особистість. Теорії темпераменту.

Характер. Поняття про характер. Основні риси характеру. Взаємозв’язок характеру і темпераменту. Шляхи формування характеру. Акцентуація характеру і темпераменту. Типи акцентуацій, специфіка їх прояву у спілкуванні та взаємодії.

Здібності. Поняття про здібності. Структура здібностей. Загальні та спеціальні здібності. Психологічна діагностика здібностей. Здібності і задатки. Проблема розвитку здібностей. Здібності і проблема фахової орієнтації.

Психологічна сутність самосвідомості. Самосвідомість і людське «Я». Структура і функції самосвідомості. Ідентифікація та рефлексія.


^ Тема 3.2. Теорії особистості

Важливі компоненти теорії особистості: структура, мотивація, розвиток, психічне здоров’я. Психопатологія. Психотерапія. Теорії особистості. Теорія особистості класичного психоаналізу. Теорія особистості індивідуальної психології. Теорія особистості аналітичної психології. Теорії рис особистості. Теорія особистісних конструктів.

Диференціальні теорії особистості. Конституціональні типології особистості Е.Кречмера та ін. Типологія особистості К.Г.Юнга. Проблеми диференціальної психології.


^ Тема 3.3. Основні напрямки та цілі психокорекційної роботи

Методи корекції психічного та психофізіологічного стану людини. Класифікація психокорекційних методів. Соціально-психологічний тренінг, Т-групи, групи зустрічей, особливості цих груп, задачі та етапи роботи з ними.

Прийоми саморозкриття та підвищення рівня самоусвідомлення учасників. Гештальтгрупи та гештальттерапія, цілі та основні моменти їхньої роботи. Групи психодрами, їхня специфіка. Групи тілесної терапії. Групи тренінгу вмінь. Задачі цих груп, процедура, етапи та техніка роботи.

Аутотренінг. Поняття, цілі та завдання аутогенного тренування. Аутогенні вправи спрямовані на регуляцію тонусу м'язів, уваги, уяви, ритміки дихання, стану серцево-судинної системи.


^ Тема 3.4. Особистість як суб’єкт діяльності

Особистість як суб’єкт діяльності. Співвіднесення особистості з категорією діяльності. Індивід як суб’єкт власної діяльності. Інтеріоризація. Індивідуалізація, інтимізація та вироблення внутрішнього плану свідомості особистості.

Поняття вчинку як інструменту керування власним життям. Поняття життєвого шляху особистості, свободи вибору та відповідальності як детермінантів вчинку особистості.

Активність особистості. Суб’єктивність активності людини.

Принципи суб’єктно-діяльнісного підходу в психологічній практиці. Сутність суб’єктно-діяльнісного підходу. Відношення компонентів “суб’єкт-психіка”. Особливості розвитку психіки та особистості людини в діяльності та впливу індивідуально-психологічних особливостей особистості на її діяльність.


Розділ 4. Особистість і група

Тема 4.1. Психологія групи

Поняття групи. Класифікація груп у соціальній психології. Великі та малі групи. Рівні розвитку групи. Колектив як вища форма розвитку групи.

Референтність як визначальна умова зв’язку групи та особистості. Зовнішні та внутрішні фактори, що впливають на відносини в організації. Соціальні сподівання. Поняття про соціально-психологічну рефлексію. Поняття комформізму. Групова згуртованість та шляхи її досягнення.

Психологічні особливості студентської групи. Роль, статус, самопочуття студента в групі. Процеси ідентифікації в студентському колективі. Масові соціально-психологічні явища.

^ Тема 4.2.Спілкування та міжособистісні стосунки в групі

Поняття та зміст спілкування. Структура спілкування: комунікативна, інтерактивна та перцептивна сторони спілкування. Модель комунікативного процесу. Вербальні та невербальні засоби комунікації.

Різновиди спілкування, його функції. Функції спілкування: інформаційно-комунікативна, регуляторно-комунікативна та афективно-комунікативна.

Соціальна функція спілкування. Спілкування як міжособистісна взаємодія. Особливості та зміст формального та неформального спілкування. Соціально орієнтоване, предметно орієнтоване та особистісно орієнтоване спілкування. Стилі спілкування: демократичний, авторитарний та ліберальний.

Соціальна ситуація спілкування. Соціальний контроль та соціальні норми. Ролі та рольові очікування в процесі спілкування.

Атракція та форми атракції.


^ Тема 4.3. Міжособистісні відносини і конфлікти.

Основні стратегії поведінки у конфліктних ситуаціях.

Психологічна сумісність і конфлікти у міжособистісних стосунках. Психологічна сумісність та її види. Психофізіологічна та соціально-психологічна сумісність. Причини виникнення міжособистісних конфліктів. Особливості та класифікація міжособистісних конфліктів.


^ Тема 4.4. Психологічний клімат у родині.

Психологічний клімат у родині. Вплив родини на становлення особистості. Види внутрішньосімейних відносин. Стиль батьківської поведінки.

Психологічні фактори, що позитивно та негативно впливають на виховання дитини в сім’ї, шляхи та способи їхньої регуляції.

Кодекс взаємної поведінки подружжя, що забезпечує в родині оптимальні умови для розвитку особистості дитини.

Особливості взаємин між братами та сестрами.

Психологічний клімат в неповній сім’ї. Соціально-психологічні наслідки розпаду родини, його вплив на особистість дитини.


^ Тема 4.5. Конфлікти в родині, їх чинники та шляхи подолання.

Особливості родинних конфліктів. Причини їх виникнення.

Види конфліктів в родині. Конфлікти між батьками, як фактор аномального особистісного розвитку дитини. Конфлікти типу “батьки-дитина”, причини виникнення, особливості протікання та наслідки.

Основні стратегії поведінки в родинних конфліктах. Шляхи подолання та профілактика конфліктів в родині. Корекція типу сімейного виховання. Врахування вікових та індивідуально-психологічних особливостей дитини як профілактика конфліктів типу “батьки-дитина”.


^ Тема 4.6. Поняття і різновиди діяльності. Психологічні проблеми професійної діяльності

Особливості функціонування моделі “людина-техніка-середовище”.

Структурна схема ергономічних показників системи “людина-техніка-середовище”. Психологічні вимоги до навколишнього середовища системи “людина техніка”. Надійність системи “людина-техніка-середовище”. Критерії надійності. Ціна діяльності. Соціотехнічне планування роботи працівників системи “людина-техніка”.

Вимоги до людини з точки зору безпечного та ефективного виконання процедур трудового процесу. Ергономічні та валеологічні вимоги до трудової діяльності. Техніка безпеки та робота. Психологічна програма стимулювання техніки безпеки.

Здоров’я та робота. Стрес та робота. Реакції на стрес. Проблема “вигорання” як реакція на стрес. Психологічна профілактика та методи зниження стресу на роботі. Види функціональних станів. Втома, перевтома. Фази динаміки працездатності та втоми. Екстремальні стани. Три ступені реакції тривоги. Адекватні форми відповіді на екстремальні ситуації. Праксичні стани. Компоненти поняття "психологічний комфорт" у застосуванні до характеристики саморегуляції особистості.

Психологічний підхід до планування роботи. Розширення діапазону роботи. Збагачення роботи. Використання методів релаксації. Фізкультурні програми на роботі.


IІІ. Приблизна тематика

ПРАКТИЧНих занять


Тема 1.1-1.2. Предмет і методи психології

Ознайомлення з психічною реальністю. Вправа на саморефлексію “Хто Я?”.

Метод тестування: проективний тест “Неіснуюча тварина”. Принципи тлумачення проективних тестів.
^ Тема 1.3-1.4. Розвиток психіки в філогенезі й онтогенезі.
Діагностичний тренінг “Мої стосунки з оточуючими”.
Сприймання. Увага.
Робота із чуттєвою дійсністю. Вправа “Відчуття актуального” (Ф.Перлз). Опитування на визначення провідної аналізаторної системи.

Вправи, спрямовані на досвід діагностики актуалізації репрезентативної системи.

Вправи, спрямовані на досвід діагностики індивідуальних особливостей уваги.


Тема 2.1-2.4. Психічні процеси. Пам'ять. Уява. Мислення.

Інтелектуальний тренінг, спрямований на розвиток пам’яті людини., слухового та зорового запам’ятовування.

Уява. Вправа на візуалізацію внутрішнього світу особистості “Мандрівка”.

Перевірка інтелектуальних здібностей за числовим тестом Г. Айзенка.


Тема 3.1.-3.2. Психологія особистості. Структура і динаміка розвитку особистості

Визначення рівня інтроверсії-екстраверсії та емоційної стабільності за тестом Г. Айзенка.

Визначення особистісних орієнтацій студентів за тестом «САМОАЛ».

Визначення акцентуацій особистості за тестом Леонгарда – Шмішека.

Визначення емоційних станів за тестом Люшера.


Тема 3.3-3.4.. Основні напрямки та цілі психокорекційної роботи

Аутогенні вправи спрямовані на регуляцію тонусу м'язів, уваги, уяви, ритміки дихання, стану серцево-судинної системи.

Існуючі в науковій психології підходи до тлумачення сновидінь. Тлумачення сновидінь за З. Фрейдом, за К.Г. Юнгом. Методика роботи зі сновидіннями за Б. Коваленком.


Тема 4.1.-4.5. Спілкування та міжособистісні стосунки в групі.

Проведення соціометричного дослідження в академічній групі. Визначення стану особистості в групі.

“Психічний захист” як конкретне психічне явище. Рольова гра зі складними формами захисної поведінки (“іграми спілкування” за В.Сатір).


IV. індивідуальні семестрові завдання

Індивідуальне завдання 1

^ КОНТРОЛЬНІ РОБОТИ

Варіант 1

1. Предмет психології.

2. Завдання загальної та соціальної психології.

Варіант 2

1. Методи опитування (анкетування та інтерв'ю).

2. Методи спостереження, аналізу продуктів діяльності, експертів, незалежних характеристик.

Варіант 3

1. Поняття про рефлекс та його види.

2. Структура рефлекторної дуги.

Варіант 4

1. Основні стадії розвитку психіки в тваринному світі.

2. Причини виникнення свідомості людини.

Варіант 5

1. Поняття віку та вікових періодів.

2. Соціальна структура розвитку особистості.

Варіант 6

1. Провідні види діяльності, характерні для кожного віку.

2. Кризові періоди та рушійні сили психічного розвитку людини.

Варіант 7

1. Поняття про відчуття та їх види.

2. Чуттєвість та її вимірювання.

Варіант 8

1. Мислення та його види.

2. Форми мислення та розумові операції.

Варіант 9

1. Поняття про пам'ять та її види.

2. Процеси пам'яті.

Варіант 10

1. Увага та її основні види.

2. Властивості уваги.

Варіант 11

1. Співвідношення понять "людина", "особистість", "індивідуальність".

2. Особистість та її властивості.

Варіант 12

1. Поняття про спрямованість особистості.

2. Потреби і інтереси особистості.

Варіант 13

1. Поняття про здібності.

2. Здібності і задатки.

Варіант 14

1. Загальні здібності особистості.

2. Спеціальні здібності особистості.

Варіант 15

1. Основні властивості нервової системи.

2. Типи вищої нервової діяльності.

Варіант 16

1. Поняття про темперамент.

2. Психологічні характеристики меланхоліка і холерика.

Варіант 17

1. Характер та його структура.

2. Властивості характеру.

Варіант 18

1. Поняття групи.

2. Класифікація груп в психології.

Варіант 19

1. Рівні розвитку групи.

2. Колектив як вища форма розвитку групи.

Варіант 20

Стан особистості в групі.

Рефлексивність як визначальна умова взаємозв'язку групи і особистості.

Варіант 21

1. Принципи психології.

2. Особливості психічного розвитку на кожному з вікових періодів.

Варіант 22

1. Лабораторний і природний експерименти в психології.

2. Взаємозв'язок відчуття та сприйняття.

Варіант 23

Перша і друга сигнальні системи.

Врахування індивідуальних особливостей мислення у ході діяльності.

Варіант 24

1. Властивості свідомості людини.

2. Індивідуальні особливості пам'яті та їх врахування в процесі діяльності.

Варіант 25

1. Структура особистості.

2. Психологічні характеристики флегматика і сангвініка.

Варіант 26

1. Мотиви особистості.

2. Формування характеру.

Варіант 27

1. Здібності і талант.

2. Психологічні особливості малої групи.

Варіант 28

1. Властивості свідомості людини.

2. Розвиток уваги в онтогенезі.

Варіант 29

1. Формування та розвиток здібностей.

2. Психологічні критерії ефективності роботи колективу.

Варіант ЗО

1. Типи ВНД як природна основа темпераменту.

2. Фактори, що впливають на стосунки в групі.


Методичні вказівки


V.1. Організація самостійної роботи студентів

Рейтингова система організації навчального процесу активізує роботу студентів протягом семестру, змушує студента працювати систематично і самостійно, розширює їхнє творче мислення, індивідуалізує навчання, розширює рамки самостійної роботи й істотно змінює взаємовідносини у ланці викладач – студент, створюючи атмосферу співробітництва.

Програмою передбачені такі основні види обов'язкової самостійної роботи студентів у семестрі:

робота на лекціях, семінарах, участь у соціально-психологічних тренінгах, дискусіях, виконання тестів;

вивчення поточного матеріалу за конспектами і рекомендованою літературою;

підготовка до семінарських і практичних занять;

групові та індивідуальні консультації;

виконання трьох індивідуальних завдань, перелік і теми яких наведені у п.IV.3;

індивідуальна робота під керівництвом викладача, спрямована на перевірку якості засвоєння змісту кожного з трьох навчальних модулів дисципліни.

підготовка до заліку.


^ V.2. МЕТОДИКИ АКТИВІЗАЦІЇ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ

В останні роки все більша увага викладачів вузів залучає рейтингова система контролю знань. Закордонний досвід і досвід застосування у вузах України системи контролю, яка базується на одержанні навчального рейтингу студента протягом усього періоду навчання, підтверджують можливість досягнення більш високого рівня підготовки фахівців. Будучи формою організації самостійної роботи студентів і контролю навчальної роботи, рейтингова система активно впливає на характер навчального процесу у ВНЗ, разом з тим вона не порушує існуючий принцип оцінки, заснованої на чотирьохбальній системі, однак розширює її можливості.

Насамперед, нова система організації навчального процесу і контролю знань підвищує мотивацію студентів до навчання за рахунок постійного контролю їхніх знань і умінь, гласності результатів, змагальності і системи заохочення.

Практика застосування рейтингової системи показала безсумнівні переваги перед традиційною. Найбільш важливі серед них наступні:

систематична і самостійна робота студентів протягом семестру;

індивідуалізація навчання;

виникнення мотивації у навчанні;

наявність принципу змагальності;

об'єктивність у виставленні оцінок;

можливість ранжування успішності студентів з дисципліни;

відсутність стресових ситуацій під час сесії;

вивільнення часу викладачів і студентів у період екзаменаційної сесії у зв'язку з одержанням оцінок "автоматично".


^ V.3.СИСТЕМА ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ

(методика проведення контрольних заходів та критерії оцінювання знань)

Поточний контроль здійснюється за модулями, а підсумковий – шляхом складання заліку.

Підсумковий рейтинг студента з дисципліни отримують у вигляді інтегральної оцінки усіх видів його звітності. "Автоматично" виставляють оцінку студентам, які у період роботи в семестрі набрав кількість балів 61-100., що відповідає позитивній оцінці. Студенти, які набрали в семестрі меншу кількість балів, складають залік у встановленому порядку.


VІ. Навчально-методичні матеріали


^ VІ.1. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Основна

Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. – СПб.: Питер, 2000.

Основи психології / За ред. О.В. Киричука, В.А. Роменця. – К.: Либідь, 1995.

Психология и педагогика. – М.: Центр, 1996.

Психологія: Підручник / За ред. Ю.Л. Трофімова. – К.: Либідь, 2000.


VІ. Додаткова

Предмет і методи психології

Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1968.

Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психологической диагностике. – СПб.: Питер Ком, 1999.

Готтсданкер Р. Основы психологического эксперимента: Учеб. Пособие: Пер. с англ. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982.

Кулагин Б.В. Основы профессиональной психодиагностики. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1984.

Ломов Б.Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии. – М.: Наука, 1984.

Роговин М.С. Введение в психологию. – М.: Наука, 1969.

Роменець В.А. Історія психології. – К.: Вища шк., 1978.

Роменець В.А. Історія психології Стародавнього світу та середніх віків. – К.: Вища шк., 1983.

Роменець В.А. Історія психології епохи Відродження. – К.: Вища шк., 1988.

Роменець В.А. Історія психології ХVІІ століття. – К.: Вища шк., 1990.

Роменець В.А. Історія психології епохи Просвітництва. – К.: Вища шк., 1993.

Роменець В.А. Історія психології ХІХ – початку ХХ століття. – К.: Вища шк., 1997.

Роменець В.А., Маноха І.П. Історія психології ХХ століття. – К.: Либідь, 1999.

Ткаченко О.М. Принципи та категорії психології. – К.: Вища шк., 1979.

Франсила Ф., Баннистер Д. Новый метод исследования личности: Пер. с англ. – М.: Мир, 1987.

Челпанов Г.И. Учебник психологии. – Одесса: Розов, 1907.

Ярошевский М.Г. История психологии. – М.: Мысль, 1985.

Ярошевский М.Г. Психология в ХХ столетии. – М.: Политиздат, 1974.

Розвиток психіки у філогенезі та онтогенезі

Леонтьев А.Н. Проблемы развития психики. – М.: Изд-во МГУ, 1981.

Татенко В.А. Психология в субъектном измерении. – К.: Просвіта, 1997.

Фрейд З. «Я» и «Оно». Труды разных лет: В 2 кн.: Пер. с нем. – Тбилиси: Мерани, 1991. – Кн.1.

Эриксон Э.Г. Идентичность: юность и кризис. – М.: Прогресс, 1996.

Психічні процеси

Ананьев Б.Г. Теория ощущений. – М.: Мысль, 1961.

Конопкин О.А. Психологические механизмі регуляции деятельности. – М.: Наука, 1980.

Линдсей П., Норман Д. Переработка информации у человека (Введение в психологию). – М.: Мир, 1974.

Роменець В.А. Психологія творчості. – К.: Либідь, 2001.

Роменець В.А. Фантазія, пізнання, творчість. – К.: Вища шк., 1965.

Хофман И. Активная память. – М.: Прогресс, 1986.

Психологія особистості. Структура і динаміка розвитку особистості

Абульханова-Славская К.А. Стратегия жизни. – М.: Мысль, 1991.

Головаха Е.И., Кроник А.А. Психологическое время личности. – К.: Наук. думка, 1984.

Донченко Е.А., Титаренко Т.М. Личность: конфликт, гармония. – К.: Политиздат Украины, 1987.

Леонгард К. Акцентуированные личности. – К.: Вища шк., 1981.

Москаленко А.Т., Сержантов В.Ф. Смысл жизни и личность. – Новосибирск: Наука, 1989.

Рейнуотер Дж. Это в ваших силах. Как стать собственным психотерапевтом: Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1992.

Хьелл Д., Зиглер Л. Теории личности. – СПб.: Питер Ком, 1998.

Психологія групи. Спілкування та міжособистісні стосунки в групі

Атватер И. Я вас слушаю (Советы руководителю, как правильно слушать собеседника): Сокр. пер. с англ. – 2-е изд. – М.: Экономика, 1988.

Гришина Н.В. Обучение психологическому посредничеству в разрешении конфликтов // Моск. психотерапевт. журнал. – 1992. – № 2.

Гришина Н.В. Я и другие: общение в трудовом коллективе. – Л.: Лениздат, 1990.

Жутикова Н.В. Психологические уроки обыденной жизни: Беседы психолога / Для учителей и родителей. – М.: Педагогика, 1990.

Зигерт В., Ланг Л. Руководить без конфликтов. – М.: Экономика, 1990.

Каган М.С. Мир общения. – М.: Политиздат, 1988.

Казмиренко В.П. Социальная психология организаций. – К.: МЗУУП, 1993.

Ложкін Г.В., Сьомін С.В., Петровська Т.В., Кисельова О.Р. Конфлікти у сумісній діяльності. – К.: Сфера, 1995.

Киппер Д. Клинические ролевые игры и психодрама: Пер. с англ. – М.: Прогресс-Универс,1993.

Корнелиус Х., Фэйр Ш. Выиграть может каждый: Как разрешать конфликты. – М.: Стрингер, 1992.

Пірен М.І. Конфлікти і управлінські ролі: соціально-психологічний аналіз. – К., 2000.

Берн Э. Игры, в которые играют люди. Психология человеческих взаимоотношений; Люди, которые играют в игры. Психология человеческой судьбы: Пер. с англ. – СПб.: Лениздат, 1992.

Винославська О.В., Малигіна М.П. Людські стосунки. – Київ: КВІЦ, 2001.

Корнелиус Х., Фейр Ш. Выиграть может каждый. – М.: Стрингер, 1992.

Лейтц Г. Психодрама: теория и практика. Классическая психодрама Я.Л. Морено. – М.: Прогресс, Универс, 1994.

Немов Л.С. Психология: в 3-х т. Т.2. – Психология образования. – М.: Просвещение, 1995.

Сатир В. Как строить себя и свою семью. – М.: Мир, 1992.

Шуман Г.С., Шуман В.П. Конфликты в молодой семье: причины, пути их устранения. – Минск, 1995.

Поняття і різновиди діяльності. Психологічні проблеми професійної діяльності

Введение в эргономику / Под ред. В.П.Зинченко. – М.: Наука, 1974.

Китаев-Смык Л.А. Психология стресса. – М.: Наука, 1983.

Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. – М.: Наука, 1988.

Ложкин Г.В., Повякель Н.И. Практическая психология в системах “человек – техника”. – К.: МАУП, 2003.

Моляко В.А. Психологическая готовность к труду на современном производстве // Трудовая подготовка учащихся в межшкольных комбинатах: Психологический аспект. – К.: Рад. школа, 1988.

Основы инженерной психологии: Учебник для ВУЗов / под ред. Б.Ф. Ломова. – М.: Наука, 1986.

Петровский А.В. Личность. Деятельность. Коллектив. – М.: Политиздат, 1982.

Стресс жизни: Сборник. – СПб.: ТОО “Лейла”, 1994.



Навчальна програма складена на основі освітньо-професійних програм СВО

всіх напрямів підготовки бакалаврів НТУУ «КПІ»


Розробники навчальної програми:


кандидат психологічних наук, доцент О.В.Винославська

______________________ /О.В.Винославська/
еще рефераты
Еще работы по разное