Реферат: Магістерської роботи

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ЛІСОВОГО І САДОВО-ПАРКОВОГО ГОСПОДАРСТВА

Лісогосподарський факультет

ДОПУСКАЄТЬСЯ ДО ЗАХИСТУ

Завідувач кафедри лісовідновлення та лісорозведення

проф._________________ В.М.Маурер

«____» ____________________ 2010 р.


МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА

на тему: «Еколого-лісівнича оцінка забезпеченості садивним матеріалом робіт з відтворення лісів в підприємствах Волинського ОУЛіМГ»


Спеціальність^ 8.1304.01 – лісове господарств^ Постановка проблеми та програма робіт
Сучасна національна лісова політика, виходячи з позицій сталого розвитку, передбачає невідкладне вирішення у найближчій перспективі оптимізації породного складу та вікової структури деревостанів на засадах відповідності їх біологічним особливостям та лісорослинним умовам.

У системі екологічної безпеки будь-якого регіону та держави в цілому ліси виконують роль екологічного стабілізатора. Щоб забезпечити виконання покладених на ліс функцій необхідно сприяти покращенню стану самих насаджень, збільшенню їх площ. Насадження нових лісів є важливим завданням, що спрямоване на виконання вимог Державної програми «Ліси України», регулювання вуглецевого балансу в рамках виконання вимог Кіотського протоколу, забезпечення оптимальної лісистості територій.

Проблема відтворення лісових ресурсів є нерозривно пов'язана із наступним користуванням ними. Ці два компоненти характеризуються оберненим зв'язком. Правильність їх теоретичного обґрунтування та практичної реалізації відчутно позначаються на дотриманні основного принципу – більш повного задоволення зростаючих потреб суспільства у продукції та корисних властивостях лісу.

Оскільки сосна звичайна є домінуючою та типотвірною породою на значній частині території України, то проблема оптимізації системи вирощування соснових насаджень є однією з найважливіших з точки зору не лише регіонального лісівництва, але й еколого-географічної стабілізації місцевих ландшафтів. У зв'язку з цим до 2015 р. на Поліссі планується залісити 23 тис. га неугідь. Якщо витримуватиметься пропорція у співвідношенні між насадженнями сосни звичайної та інших порід, то площа культур за участю сосни становитиме близько 14 тис. га. Реалізація цього завдання вимагатиме не лише активізації таких напрямів лісокультурного виробництва, як селекція та насінництво, лісові розсадники та технологія лісорозведення, але й розв'язання проблеми оптимізації самої системи вирощування соснових насаджень.

Виснажливе лісокористування в минулому призвело в середині XX ст. до швидкого зниження лісистості Правобережного Полісся України, дуже нерівномірного територіального розподілу лісів, особливо найбільш розповсюджених соснових. Після закінчення Другої світової війни лісистість території регіону почала зростати. За період з 1946 по 2001 р. лісистість Волинської області збільшилась з 17.2 до 30.9 %, Житомирської – з 24.9 до 32.7 %, Рівненської – з 25 до 36.5 % [].

Протягом другої половини XX ст. продуктивність лісів регіону в цілому помітно зросла На початок 2002 р. середній запас насаджень Житомирського ОУЛіМГ збільшився, порівняно з 1940 р., у 2,5 раза, ВолОУЛіМГ – у 2,1, РівОУЛіМГ – у 2 рази. Якоюсь мірою це пов'язано зі значним зростанням питомої ваги середньовікових деревостанів і зменшенням частки молодняків. Оскільки у Центральному Поліссі такий перерозподіл структури лісів за віком відбувся раніш і питома вага середньовікових деревостанів тут вища, ніж у Західному Поліссі, в Житомирському ОУЛіМГ зростання середнього запасу більш значне. Проте головним чинником збільшення продуктивності лісів регіону, як і в цілому в Україні, у згаданий період була інтенсифікація лісогосподарського виробництва, спрямована на оптимізацію складу лісів за породами, заміну низькоповнотних похідних насаджень на корінні, здебільшого на сосняки. Середній запас соснових насаджень за період з 1940 р. по 2002 р. збільшився в ВолОУЛіМГ у 2,2 раза, Житомирського ОУЛіМГ – у 2,8, РівОУЛіМГ – у 2,1 раза, тобто більш швидкими темпами, ніж загальний запас []. Відтворення лісів і лісорозведення повинно ґрунтуватись на наукових дослідженнях, які б враховували не тільки економічні та екологічні нормативи, але і соціальну складову. У цьому значенні лісистість території України має значні відмінності і не є оптимальною, тобто такою, за якої створюються максимальні можливості для найбільш повного задоволення потреб народного господарства в деревині, ресурсах недеревного походження, соціальних і екологічних функціях лісових насаджень.

У структурі лісокористування істотного значення набувають екологічні (несировинні) функції лісів – водоохоронні, водорегулювальні, ґрунтозахисні, санітарно-гігієнічні тощо. Під наметом меліоративних лісових насаджень водопроникність ґрунту приблизно в 4 рази більша, ніж за їхніми межами. Поверхневий стік майже повністю трансформується у безпечний підґрунтовий; інтенсифікуються ґрунтотворні процеси, обмін речовин і енергії, нагромадження органічної маси. Проте захисному лісорозведенню в Україні не приділяють належної уваги. Лісомеліоративні насадження як за площею, так і за характером їхнього розміщення не забезпечують екологічної рівноваги і необхідних умов для збереження земель від ерозії, попередження посушливих явищ. Оскільки ліси мають велике значення для збереження біорозмаїття, у лісівничий практиці необхідно вжити заходи для переходу від «орієнтованого на ресурси» підходу до «орієнтованого на біосферу» [].

Для досягнення оптимальної лісистості регіону в першу чергу необхідно забезпечити лісівників потрібними «інструментами» - якісним садивним матеріалу.



^ Основні положення методики досліджень

Програмою робіт передбачалось під час виробничої практики проведено ознайомлення з діяльністю розсадників підприємств Волинського обласного управління лісового і мисливського господарства, було проведено опрацювання звітних матеріалів управління та оцінки стану та кількості вирощуваного садивного матеріалу.

Зібраний матеріал стосувався бази розсадництва (кількості розсадників їх площі, спеціалізації), асортименту і сортименту вирощеного садивного.

Для виконання програми були виконані такі роботи:

Ознайомився з нормативно-регламентуючими матеріалами щодо лісорозведення та лісовідновлення в Україні, а саме Лісовий Кодекс України, «Правила відтворення лісів», Державна програма «Ліси України» на 2010-2015 рр., «Настанови з відновлення лісу та лісорозведення».

Проаналізовано обсяги лісовідновлення та лісорозведення, обсяги вирощування садивного матеріалу і обсяги заготівлі насіння по Чернігівському обласному управлінню лісового і мисливського господарства;

В ході розрахунків було визначено орієнтовну потребу в садивному матеріалі для робіт з відтворення лісів в підприємствах Волинського ОУЛМГ;

Опрацьовано понад 50 літературних джерел з питань теми досліджень;

Запропоновано шляхи вдосконалення виробництва садивного матеріалу на розсадниках управління і покращення забезпечуваності робіт.

Основні показники проведення та успішності проведення лісокультурних робіт бралися з форми 1.1ЛГ по управлінню.

Дані про поділ лісовідтворювального фонду в залежності від типу лісорослинних умов та категорії ділянки лісовідтворювального фонду бралися з форми 05(спрощеної) по обласному управлінню.

Орієнтовна потреба у садивному матеріалі визначалась, виходячи з планових площ відтворення лісів, а також природно-кліматичних особливостей регіону. При цьому увага приділялася лісоутворюючим породам та складу корінних насаджень цих регіонів відповідно до типу лісо рослинних умов та типу лісу, типам лісових культур, основним рекомендованим схемам змішування та розміщення посадкових місць. Потреба у лісовому садивному матеріалі визначалась окремо як для головних порід, так і для супутніх та чагарників. Дані про наявні на підприємствах обсяги сіянців бралися з форми Ф14.

Кінцевим етапом було порівняння фактично наявної кількості садивного матеріалу з необхідною для проведення робіт з відтворення лісів на 2009 рік. При цьому порівнювались потреба та наявний садивний матеріал окремо по кожному підприємству, обраховувався баланс садивного матеріалу (різниця між фактично наявною та плановою кількістю), який і показує забезпеченість робіт з лісовідновлення та лісорозведення садивним матеріалом.


^ РОЗДІЛ 3. СУЧАСНИЙ СТАН ЛІСОКУЛЬТУРНОГО ВИРОБНИЦТВА В ВОЛИНСЬКОМУ ОУЛіМГ

3.1 Характеристика об’єкту досліджень та обсяги з відтворення лісів Волинського ОУЛіМГ
Загальна площа лісового фонду області - 702,5 тис. га, в т.ч. державного значення. Загальна площа - 502,2 тис. га, в т.ч. вкрита лісом - 472 тис. га. Рослинний світ області нараховує 1525 видів вищих судинних рослин. Серед них переважають трави - 1233 види, або 82 %. На Волині зростає 104 види дерев, 48 - чагарників, 15 - чагарничків. Загальний запас - 85 млн. кбм [].



Рис 3.1 - Розподіл вкритої лісом площі управління за віком



Рис. 3.2 - Розподіл лісів Волинського ОУЛіМГ за породним складом

Середній приріст на 1 га вкритої лісовою рослинністю площі - 4,0 кбм.

Загальний щорічний приріст - 1,7 млн. кбм. Середній запас на 1 га - 199 кбм. в т.ч. стиглих і пристигаючих - 268 кбм.

Розмір рубок, пов'язаних із веденням лісового господарства:

- головного користування - 448,0 тис. кбм.

- проміжного користування - 220,8 тис. кбм.

Лісистість області становить 32,4 %.

Розмір користування з 1 га вкритої лісом площі становить 1,56 кбм. Використання середнього приросту - 38% [].

Лісове господарство

Найголовнішим завданням діяльності лісівників області є відтворення лісів на землях усіх категорій шляхом створення нових та формування й збереження існуючих цінних насаджень.

У 2006 році створено 3417 га лісових культур. У тому числі в державному лісовому фонді - 1898 га та 1519 га на землях, не придатних для сільськогосподарського використання.

Для визначення дійсного стану лісових культур, їх якості, достовірності переведення культур та площ із природнім зарощенням в покриту лісом площу, щорічно проводиться інвентаризація лісових культур.

За результатами осінньої інвентаризації було атестовано 12627 га незімкнутих лісових культур. В тому числі за першим класом якості 37 %, другому - 44%, третьому – 18,7 %.

Приживленість лісових культур одно-, двох-, трьохрічного віку становить 90 % при нормативній 88,7% [].

Для створення високопродуктивних лісових насаджень необхідне якісне насіння. Для цього в лісових господарствах створено 147 га лісонасіннєвих плантацій, 778 га генетичних резерватів та 1172 га постійних лісонасіннєвих ділянок. Для покращення лісонасіннєвої бази в 2006 році закладено 5,3 га нових плантацій модрини.

У 2006 році підприємства заготовили 80,6 тонни насіння, в тому числі 71,2 тонн жолудя дуба черешчатого.

У лісових розсадниках щорічно вирощується 25 млн сіянців та саджанців (шпилькових - 20 млн, дуба - 2 млн), що повністю забезпечує підприємства лісового господарства посадковим матеріалом. Асортимент деревних, чагарникових та декоративних видів та порід, що вирощується на базових та лісових розсадниках, становить 260 видів [].



Рис 3.3 - Один з розсадників управління - «Волинський лісовий селекційно-насіннєвий центр»

Державне підприємство «Волинський лісовий селекційно-насіннєвий центр» визнано одним із кращих в системі Державного комітету лісового господарства. Цей розсадник є одним із двох базових розсадників в країні з вирощування декоративного посадкового матеріалу.

Державне підприємство "Волинський лісовий селекційно-насіннєвий центр" створене у 2004 році на базі селекційно-насіннєвого центру обласного управління. Метою створення підприємства є забезпечення посадковим матеріалом лісогосподарських підприємств області.



Рис. 3.4 - Вирощування садивного матеріалу з закритою кореневою системою

Селекційно-насіннєвий центр щороку для лісовідновлювальних робіт та лісорозведення вирощує більше двох мільйонів сіянців. Посадковий матеріал пропонується, як з відкритою так і з закритою кореневою системою. У 2006 році тут вперше в Україні започатковане вирощування сіянців дуба черешчатого у спеціальних контейнерах за технологією французької фірми “Robin pepenieres”. З 2008 року на підприємстві запущено в роботу “Банк лісового насіння”. Банк являє собою комплекс по переробці, очищенню та зберіганню насіння хвойних порід та жолудя дуба черешчатого [].

Окремо слід відмітити успіхи підприємства у вирощуванні посадматеріалу декоративних порід. На полях розсадника вирощується близько 300 видів хвойних та листяних дерев, кущів, ліан та багаторічників. Селекційно-насіннєвий центр є триразовим переможцем конкурсу на кращий розсадник декоративного садивного матеріалу у системі лісового господарства.

З кожний роком в області збільшується площа нових лісів. Єдина і головна проблема при створенні нових лісів не лише в області але і по всій країні це передача земель у власність державним підприємствам. Процес передачі земельних ділянок під заліснення лісгоспам супроводжується цілим рядом проблем, зокрема:

- неузгодженістю показників органів самоврядування щодо реальних площ земель, які необхідно чи можливо передати до складу лісового фонду управління;

- не повністю продуманий процес передачі земель під залісення лісгоспам;

- обмеженістю коштів та складністю процедури виготовлення державних актів на право постійного користування земельними ділянками.



Рис. 3.5 - Обсяги відтворення лісів підприємствами Волинського ОУЛіМГ за період з 2006 по 2009 роки, тис. га

Як видно з рисунка вище в останні роки площа відтворення лісів не мала стійку тенденцію до збільшення. Та і площа лісорозведення значно зменшилась. Це можна пояснити складною процедурою передачі земель під заліснення та зменшенням фінансування робіт з створення нових лісів в області.

Обсяги відтворення лісів та основні показники успішності їх проведення в 2009 році по управлінню наведено в таблиці 3.1.

^ Таблиця 3.1

Підсумкові обсяги відтворення лісів по Волинському ОУЛіМГ за 2009 рік

 

 

Державні

підприємства

лісового

господарства.

 

Лісовідновлення в лісовому фонді – всього

В тому числі

Створення захисних лісових насаджень на землях інших користувачів

№№

пп.

висівання і садіння

з них: захисні лісові насадження (нові ліси)

природне поновлення

 

 

 

 

План

факт

%

план

факт

%

план

факт

%

план

факт

%

план

факт

%

 

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

1

В.Волинське

203

254

125

170

221

130

75

115

153

33

33

100

40

40

100

2

Городоцьке

274

282

103

180

188

104

20

20

100

94

94

100

90

94

100

3

Горохівське

80

80

100

80

80

100

30

30

100

 -

- 

- 

20

20

100

4

К.Каширське

631

637

101

300

301

100

 -

 -

 -

331

336

102

190

191

100

5

Ківерцівське

95

156

164

60

121

202

20

79

395

35

35

100

30

30

100

6

Ковельське

144

144

100

85

85

100

20

20

100

59

59

100

20

27

135

7

Колківське

166

180

108

130

144

111

30

44

147

36

36

100

75

75

100

8

Любешівське

234

235

100

120

121

101

40

40

100

114

114

100

40

52

130

9

Любомльське

202

208

103

116

122

104

16

21

131

86

86

100

45

45

100

10

Маневицьке

318

323

102

210

215

102

20

25

125

108

108

100

110

110

100

11

Ратнівське

161

163

101

54

56

102

14

14

100

107

107

100

80

81

101

12

Старовижівське

131

147

112

70

86

123

- 

- 

- 

61

61

100

70

70

100

13

Турійське

149

201

135

120

172

143

55

95

173

29

29

100

15

18

120

14

Цуманське

212

237

112

150

175

117

20

44

220

62

62

100

60

63

105

15

Шацьке

100

126

126

60

86

143

40

57

142

40

40

100

- 

20

- 

 

Всього

3100

3373

109

1905

2173

114

400

604

151

1195

1200

101

885

936

106



Як видно з таблиці 3.1 всі основні показники перевиконуються. Позитивною рисою є перевиконання плану по природному поновленню. З понад 3300 га створених лісів лісівниками області понад 30% було створено шляхом залишення ділянок під природне поновлення. Ця обставина є дуже важливою оскільки це і вагома економія садивного матеріалу та коштів.

Лісозаготівля та переробка деревини

З метою ефективного освоєння лісосічного фонду сформований потужний лісозаготівельний комплекс. У його складі працюють 124 штатні бригади, понад 300 одиниць лісовозних автомобілів і трелювальної техніки, експлуатується 14 нижньоскладських господарств з крановим забезпеченням.

Пріоритетним напрямком використання лісосировинних ресурсів залишається подальше нарощування обсягів переробки деревини на виробничих потужностях підприємств, постійне оновлення обладнання, провадження новітніх ресурсе- та енергозберігаючих технологій.

Протягом останніх років в переоснащення промислового виробництва вкладено 20 млн грн власних коштів, залучено 1,7 млн грн інвестицій.

У 2004 році завершилося переоснащення підприємств сучасним стрічкопильним обладнанням. Це дозволяє в 1,5 -1,7 раза зменшити кількість сировини, необхідної для виготовлення пиломатеріалів. Встановлено три технологічні лінії для зрощування обрізків пиломатеріалів, що раніше йшли у відходи, а тепер з них випускаються стругані личкувальні дошки та брус.

У державних підприємствах «Городоцьке лісове господарство» та «Любомльське лісове господарство» встановлені технологічні лінії і запущено виробництво стінового бруса. На цих підприємствах за кресленням замовників «під ключ» почали виготовляти стінові зруби житлових та дачних будинків, які користуються попитом не лише в Україні, а й за кордоном.

У державному підприємстві «Ратнівське лісомисливське господарство» спільно з литовськими інвесторами завершено реконструкцію цеху з випуску водостійкої фанери товщиною від 3 до 30 мм. Це значно зменшило вивезення цінних фанерних сортиментів за межі області і збільшило випуск продукції глибокої переробки деревини на 20 млн грн у рік.

У державному підприємстві «Маневицьке лісове господарство» працює завод з виробництва пиломатеріалів, потужністю 30 тис. кбм у рік.

Сучасну сушильну камеру споруджено у державному підприємстві «Цуманське лісове господарство». Розпочаті роботи зі спорудження камер в інших лісгоспах та встановлення у них відповідного сучасного обладнання.

Особлива увага приділяється підвищенню ефективності використання лісосічного фонду, черговості розробки ділянок, впровадженню жорсткого обліку та раціональній розробці деревини.

Рівень виходу вільхової і березової фанерної сировини доведено до 40% від загального об'єму заготівлі даних порід відібрано 53,7 тис.кбм при річному завданні 40,7 тис. кбм [].

Використання недеревних ресурсів лісу

Лісівники Волині зберегли розроблену йде у 70-х роках XX століття модель комплексного використання недеревних ресурсів лісу.

Вісім консервних цехів та державне підприємство «Журавка» переробляють березовий сік, гриби, ягоди та виготовляють іншу консервовану продукцію: плодово-ягідні соки з різними купажами, компоти, варення, джеми. Підприємства лісового господарства області виготовляють понад 80 найменувань консервованої продукції. У 2006 році цієї продукції вироблено 2,8 муб на суму 2,4 млн. грн.

Щорічно підприємства лісового господарства заготовляють близько 1000 тонн ягід: суниці, чорниці, ожини, лохини, аронії, журавлини та понад 500 тонн грибів: білих, лисичок, опеньок, маслюків. Ця продукція широко відома за межами області ї користується попитом у споживачів.

Консервний цех державного підприємства «Цуманське лісове господарство» розливає хлоридно-натрієву лікувально-столову воду «Журавка», яка добувається з цілющого, існуючого понад півтора століття джерела поблизу села Журавичі Ківерцівського району. Державним підприємством «Маневицьке лісове господарство» освоєно випуск мінеральної природно-столової води «Оконська джерельна».

У 2006 році державними підприємствами лісового господарства заготовлено 28,0 тонн лікарсько-технічної сировини на суму понад 44,0 тис. грн.

Протягом 2006 року з недеревних ресурсів лісу вироблено продукції на суму понад 3,3 млн. грн.

Вагоме місце у лісовому господарстві займає бджільництво. У лісових господарствах створено 38 пасік. У майбутньому кожне лісництво буде мати лісову пасіку. Протягом останніх років кількість бджолосімей збільшилась: з 590 у 2003 році до 1246 у 2006. Минулого року зібрано близько 8,1 тонн меду, по 8,5 кг від однієї сім'ї.

Державний лісовий фонд області багатий озерами та штучно створеними водоймами. їх загальна площа становить понад 630 га. У 2006 році зариблено 110 га водойм, для цього було випущено 3 тонни малька коропа, білого амура, товстолобика.

Простір реалізації консервної продукції з кожним роком розширюється. Із загального випуску консервів 40% - експортується. Смачною лісовою продукцією ласують у Канаді, Польщі, Чехії.

Навесні 2006 року підприємствами обласного управління лісового господарства заготовлено та перероблено понад 300 тонн березового соку [].

Природно-заповідний фонд

З метою збереження унікальних природних ландшафтів, водно-болотних угідь, рідкісних та зникаючих представників рослинного і тваринного світу, цінних ділянок високобонітетних насаджень на Волині станом на 01.01.2007 року створено 370 природно-заповідних об’єктів загальною площею 180,92 тис. га, що становить 8,98 % території області. За темпами приросту площі природно-заповідного фонду Волинська область тривалий час посідає перше місце в Україні.

Сучасний природно-заповїдний фонд області налічує 8 категорій територій та об'єктів загальнодержавного та місцевого значення. 24, з них 9 - площею 58,9 тис. га мають статус загальнодержавного і 3465 площею 121,2 тис. га. - місцевого значення.

На території державного лісового фонду області організовано 226 природно-заповідні об'єкти: 20 загальнодержавного значення, площею 19,1 тис. га, та 204 - місцевого значення, площею 61,8 тис. га.

Загальна площа заповідного фонду становить 80,9 тис. га, або 20 % загальної площі лісів державного значення.

Кожний п'ятий гектар лісів державного фонду області охоплений різними формами природоохоронної заповідності [].

Охорона і захист лісу

Одними із найважливіших завдань працівників державної лісової охорони є попередження лісових пожеж, боротьба з лісопорушниками, захист лісу від шкідників та хвороб.

Для своєчасного виявлення лісових пожеж використовується спостережний пожежний літак «НАРП-1», для локалізації великих пожеж - своєрідний пожежний танк (великий артилерійський тягач з бульдозерною лопатою), відремонтовані спостережні щогли та вишки.

На території державного лісового фонду влаштовано 3370 км мінералізованих смуг, догляд проведено в об'ємі 12585 км.

Працівниками державної лісової охорони проведено 853 рейди з виявлення порушників правил пожежної безпеки в лісах. Виявлено 27 порушників, яких оштрафовано на суму 1082 грн, 16 осіб попереджено.

Для поліпшення стану охорони лісу від незаконних рубок залучено охоронні фірми «Архат» та «Ягуар», створено мобільні групи з працівників державної лісової охорони, проводиться робота з правоохоронними органами, засобами масової інформації.

У лісових насадженнях державного фонду проводиться комплекс санітарно-оздоровчих та профілактичних заходів для попередження поширення осередків шкідників та хвороб. Найбільшою загрозою для лісових культур є листогризучі шкідники (зимовий п'ядун, зелена дубова листовійка, золотогуз). Для боротьби з ними використовуються біологічні методи: приваблювання птахів, розселення мурашників.

Хворобами лісу охоплено площу понад 12818 га, з яких заходів впливу потребують 5163 га [].





^ Сучасний стан лісокультурної справи в підприємствах Волинського ОУЛіМ
^ РОЗДІЛ 4. ЕКОЛОГО-ЛІСІВНИЧА ОЦІНКА ЗАБЕЗПЕЧЕНОСТІ САДИВНИМ МАТЕРІАЛОМ РОБІТ З ВІДТВОРЕННЯ ЛІСІВ В ПІДПРИЄМСТВАХ ВОЛИНСЬКОГО ОУЛМГ



^ Обсяги виконаних робіт з лісовідновлення та лісорозведення

Сьогодні лісистість Волинської області становить 34%. Завдання – збільшити її до 36%. Для його досягнення потрібно створити близько 50 тис. га нових лісів,а ще й вчасно відновлювати зруби. Завдання тяжке але воно під силу Волинським лісівникам. Шляхи його вирішення працівники управління бачать у збільшенні площі вкритих лісом ділянок у державному лісовому фонді; створенні нових лісів на малопродуктивних землях сільськогосподарського призначення, які віднесені до земель запасу сільських рад. Не випадають з поля зору й розпайовані землі, значна частина яких вже сьогодні вкрита лісом. Це поля колишніх колхозів, які тепер знаходяться у приватній власності. Але є проблема – це території віднесені до земель сільськогосподарського призначення. Узаконити ці ліси можна шляхом прийняття рішень про зміну цільового призначення і віднесення їх до лісогосподарських земель. При позитивному вирішенні даного питання, лісистість держави збільшиться, будуть узаконені перші приватні ліси, а селяни нам тільки подякують.

Загальна площа відтворення лісів по управлінню в 2009 році становила 3373 га. З них обсяги створених нових лісів 604 га.



Рис. 4.1 - Обсяги виконаних робіт з лісовідновлення та лісорозведення в розрізі підприємств Волинського ОУЛіМГ в 2009 році, га

З вище наведеного матеріалу (рисунок 4.1) видно, що найбільші обсяги лісовідтворення проведені у ДП «К.Каширське ЛГ» - 637 га, «Маневицьке ЛГ» - 323 га та ДП «Городоцьке ЛГ» - 282 га. Найбільше всього планові завдання перевиконали лісівники Ківерцівського, Турійського та В.Волинського лісгоспів (відповідно 164, 135 та 125%). Найменші обсяги лісовідтворювальних робіт проведені в Горохівському (80 га) та Шацькому (126,0 га) господарствах. Нових лісів найбільше створили в В.Волинському (115 га), Турійському (95 га) та Ківерцівському (79 га) лісгоспах. Найменше в Ратнівському, Ковельському та Городоцькому (14, 20 та 20 га відповідно) лісгоспах. В К.Каширському та Старовижівському лісгоспах створювати нові ліси взагалі не планували.



^ Наявність лісового садивного матеріалу в розсадниках та пересічна забезпеченість ним лісокультурних робіт



Важливим питанням при роботах з відтворення лісів є забезпечення лісокультурних робіт садивним матеріалом чим і займаються лісові розсадники обласного управління. За 2009 рік було вирощено більше 27 млн. шт. стандартних сіянців дерев’янистих порід та укорінених живців (Рис. 4.2).




Рис. 4.2 Кількість вирощених стандартних сіянців в лісових розсадниках підприємств Волинського ОУЛіМГ в 2009 році, %

Як видно з рисунка 4.2 84% всього вирощеного садивного матеріалу по управлінню це хвойні породи. Доля чагарників становить лише 0,4%, що при чималих обсягах створення нових лісів є негативною рисою. В зоні Українського Полісся 51% лісового фонду займають субори. За зволоженістю серед всіх ділянок лісового фонду Українського Полісся 46% припадає на свіжі умови і 36 на вологі. Дана умова мала б орієнтувати лісгоспи на більше вирощування листяних порід, які б могли служити супутніми породами сосні при створенні лісових насадженьі. Та й коли левова частка робіт з лісовідтворення припадає на лісорозведення треба більш масово вирощувати чагарники. Адже як відомо, що при створенні нових лісів ми повинні намагатись відтворювати всі компоненти лісового насадження.

На рис. 4.3 показана кількість вирощених стандартних сіянців хвойних порід.



Рис. 4.3 Кількість вирощених сіянців хвойних порід (крім сосни звичайної) в лісових розсадниках Волинському ОУЛіМГ в 2009 році, тис. шт.

Сіянців сосни звичайної в розсадниках обласного управління вирощується понад 17 млн. шт. Серед інших хвойних порід найбільше вирощують ялини (в основному через новорічні ялинки) в обсязі 336 тис.шт та модрини – 66 тис.шт.

На рис. 4.4 показана кількість вирощених стандартних сіянців листяних порід.



Рис. 4.4 Кількість вирощених стандартних сіянців листяних порід в лісових розсадниках Волинському ОУЛіМГ в 2009 році, тис. шт.

З діаграми видно, що асортимент вирощуваних листяних дещо більший за хвойні і налічує більше 13 порід, але нажаль окрім зазначених всі інші вирощуються в малій кількості. Найбільше вирощено дуба звичайного – 9861 тис. шт. Слід відмітити, що мало в розсадниках вирощується сіянців берези повислої. Незважаючи на те, що вона добре поновлюється природним шляхом але на багатьох ділянках її поновлення затруджене і необхідно садивний матеріал власного виробництва (особливо у борах, які займають вагому частку лісокультурного фонду управління). В той час коли сіянців вільхи вирощують в обсязі 244 тис.шт. Як відомо вона проростає в вологих та сирих лісорослинних умовах з протічною водою я вважаю вирощування такої кількості садивного матеріалу є необґрунтованим. Оскільки створення культур в даних умовах є затруднене і в більшості разів такі ділянки залишають під природне поновлення.

Сіянців в управлінні вирощують 53 тис. шт. Даний показник з кожним роком знижується.

Кількість вирощених стандартних сіянців державними підприємствами Волинського ОУЛіМГ за 2009 рік наведено на рис. 4.10.



Рис. 4.10 Кількість вирощених стандартних сіянців державними підприємствами Волинського ОУЛіМГ, тис.шт.

Як видно з рисунка найбільше сіянців вирощують в Ратнівському, Маневицькому лісгоспах та ЛНСЦ.

Найменше в Горохівському, Городоцькому та Шацькому підприємствах.

Середня забезпеченість 1гектара лісокультурного фонду садивним матеріалом по обласному управлінню становить понад 13 тис.шт./га. Найбільша забезпеченість садивним матеріалом у наступних підприємств: Ратнівське – 95 тис. шт./га, Старовижівське – 17, Ковельське – 10. Найменша забезпеченість садивним матеріалом у Городоцького (3 тис.шт/га), Горохівського (4тис.шт/га), Колківського та Шацького господарств (по 5,4). Слід звернути увагу на те, що лише у 2 лісгоспів забезпеченість садивним матеріалом вища за середню по управлінню – Ратни і Старовижів. Якщо не враховувати дані лісгоспи при розрахунку забезпеченості 1га лісокультурного фонду, то середня забезпеченість становитиме всього 6,7 тис.шт/га, що є дуже малим незадовільним для успішного проведення робіт з лісовідтворення показником.

^ Таблиця 4.2

Пересічна забезпеченість садивним матеріалом лісокультурних робіт в 2009 році

Підприємство

Наявно садивного матеріалу, тис.шт.

Обсяг лісовідтворення, га

Забезпеченість 1 га лісокультурного фонду, тис.шт/га

хвойні

листяні

Чагарники

хвойні

листяні

чагарники

В.Волинське

1100

1073

10

336

3,274

3,193

0,030

Городоцьке

460

194

10

208

2,212

0,933

0,048

Горохівське

440

 

 

110

4,000

 

 

К.Каширське

1202

598

 

301

3,993

1,987

 

Ківерцівське

1400

578

 

200

7,000

2,890

 

Ковельське

972

108

1

105

9,257

1,029

0,010

Колківське

959

48

 

188

5,101

0,255

 

Любешівське

590

600

 

161

3,665

3,727

 

Любомльське

901

117

 

143

6,301

0,818

 

Маневицьке

2036

104

 

240

8,483

0,433

 

Ратнівське

3389

3310

11

70

48,414

47,286

0,157

Старовижівське

888

612

 

86

10,326

7,116

 

Турійське

1251

50

 

267

4,685

0,187

 

Цуманське

673

1151

 

219

3,073

5,256

 

Шацьке

422

358

 

143

2,951

2,503

 




^ Потреби у садивному матеріалі для лісовідновлення та лісорозведення

Перед лісовідновленням стоїть завдання відтворення лісових ресурсів шляхом вирощування високопродуктивних біологічно стійких лісостанів. Відновлення лісів і лісорозведення повинні забезпечувати: раціональне використання лісового фонду; поліпшення якісного складу лісів, підвищення їх продуктивності й біологічної стійкості підвищення водоохоронних, ґрунтозахисних, санітарно-гігієнічних, інших корисних властивостей лісів і захисних лісових насаджень; досягнення оптимальної лісистості шляхом створення в максимально короткі терміни нових найбільш економічних насаджень.

Відтворення лісів здійснюється постійними лісокористувачами і власниками лісів на лісових ділянках, що були вкриті лісовою рослинністю, шляхом відновлення, а на землях, що раніше не були зайняті лісом, насамперед непридатних для використання в сільському господарстві або виділених для створення захисних лісових насаджень лінійного типу — лісорозведення.

Відтворення лісів у всіх природно-кліматичних зонах здійснюється на лісотипологічній основі відповідно до потенційних лісорослинних умов.

Відтворення лісів повинно забезпечувати:

раціональне використання лісових ділянок;

поліпшення якісного складу лісів, підвищення їх продуктивності та біологічної стійкості;

підвищення водоохоронних, ґрунтозахисних, санітарно-гігієнічних та інших корисних властивостей лісів.

досягнення оптимальної лісистості шляхом створення в максимально короткі строки нових насаджень найбільш економічно та екологічно доцільними способами i технологіями.



Потреба садивного матеріалу для лісовідновлення в різних типах лісорослинних умов

Відновлення лісів повинно проводитися з урахуванням екологічних, соціально-економічних та природно-кліматичних умов регіону i передбачати цільове вирощування:

водоохоронних насаджень на берегах річок, навколо озер, водой