Реферат: Робоча програма навчальної дисципліни «Морфологія культури» напряму підготовки 0201 культура для спеціальності «Культурологія» 02101; 02101; 02101) Кредитно-модульна система

Міністерство освіти і науки України

Львівський національний університет імені Івана Франка

Філософський факультет


Кафедра теорії та історії культури


«Затверджую»

Проректор з науково-педагогічної роботи

____________________________________

«_____»_______________________2010 р.


РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ


«Морфологія культури»


напряму підготовки 0201 - культура


для спеціальності «Культурологія» (6.02101; 7.02101; 8.02101)


Кредитно-модульна система


організації навчального процесу


2010-2011


Морфологія культури. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів 2 к. за напрямом підготовки 0201 «Культура», спеціальністю «Культурологія», 2010 р. - ____с.


Розробник: кандидат філософських наук,

доцент кафедри теорії та історії культури

Ярошенко Тетяна Миколаївна


Робоча програма затверджена до друку вченою радою філософського факультету Львівського університету імені Івана Франка (протокол № 106/7 від 21.11.2008 р.)


Завідувач кафедри _______________________________________Мельник В. П.


Схвалено методичною комісією за напрямом підготовки 0201 «Культура»

Протокол № від «___»__________________20___р.


«___»______________________20____р. Голова_______________(___________)


^ Опис навчальної дисципліни

«Морфологія культури»


Найменування показників

Галузь знання, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

^ Характеристика навчальної дисципліни

Кількість кредитів – 3

Галузь знань –

Гуманітарні науки

Фундаментальна та професійно орієнтована

Модулів – 2

Напрям – 0201 «Культура»

^ Рік підготовки

Другий, третій


Загальна кількість годин – 108

Спеціальність: «Культурологія»

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 2

самостійної роботи – 5

Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр

Семестр: третій

Лекцій – 17 год.

Семінарських занять – 17 год.

^ Самостійна робота – 74 год.

ІНДЗ:

Вид контролю: іспит



Місце в структурно-логічній схемі спеціальності. Нормативна навчальна дисципліна «Морфологія культури» є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр», базовою в системі вивчення культурології. Передумовою вивчення «Морфології культури» є знання з таких дисциплін, як «Основи культурології», «Історія культурології», « Філософії», «Історія світової культури», «Релігієзнавство». Знання з дисципліни «Морфологія культури» знаходить своє логічне продовження в навчальних курсах «Етнологія», «Міфологія», «Регіональна типологія культури», «Масова культура», «Етика», «Естетика», «Мистецтвознавство».


^ Мета та завдання навчальної дисципліни


Мета і завдання. Розкрити культуру як складний феномен, пояснити явище

культурної багатоманітності; дати знання про будову і характер культури,

про сутність і зміст її основних компонентів, виявити і дослідити

особливості внутрішнього і зовнішнього буття культури.

Використовуючи сучасні філософсько-культурологічні теорії,

міждисциплінарний підхід; феноменологічну, аксіологічну, антропологічну методологію, сформувати у майбутніх культурологів знання про культуру як феномен, її будову, форми, різновиди, особливості та можливості культурного моделювання.

Розглянути місце морфології культури в системі філософсько-культурологічного

знання, розкрити її міждисциплінарну природу та наукові методи дослідження; виділити основну проблематику, визначити базові поняття, категорії; прослідкувати історичні етапи становлення, національні школи, акцентувати на досягненнях вітчизняних досліджень у сфері морфології культури.

Оволодіння студентами знаннями про природу та будову культури,

про особливості системного, структурно-функціонального аналізу,

аксіологічну, антропологічну, символічну, дуалістичну, історичну форми (моделі,

типи) культурного буття; основні поняття, категорії; знання внутрішньосистемних і міжсистемних зв»язків, знання про форму, модель, код і стиль культури.


^ Вимоги до знань та вмінь. Студент повинен:

Знати внутрішню будову культури, особливості її функціонування та сфери її зовнішнього прояву і функціонування на рівні людини, суспільства.

^ Зміст понять: форма, будова, тип, модель, структура, система, стиль, код, ідентичність.

Вміти пояснити феномени культури, явища культурної багатоманітності, застосовувати типологічний, системний, структурно-функціональний, феноменологічний, антропологічний, цивілізаційний тощо підходи у культурному моделюванні.

^ Практичні навички:

У студента повинні сформуватись: знання про особливості та можливості культурного моделювання і вміння ними оперувати та творчо застосовувати у житті.

^ Методи контролю


Система контролю знань та умови складання екзамену. Оцінювання студентів здійснюється на основі модульно-рейтингової системи за шкалою від 0 до 100 балів. Остаточний рейтинг складається з рейтингу роботи студента впродовж семестру та його рейтингу на іспиті. Рейтингова оцінка знань студентів з вказаної дисципліни визначається за сумою балів, отриманих студентами на семінарських заняттях, за інші види контролю протягом семестру та за іспит. Це відповідно 50 балів за роботу в семестрі та 50 балів за екзамен.


^ Поточний контроль знань

Лекції: Передбачають систематичний і послідовний виклад навчального матеріалу, а також інтерактивні форми участі студентів в обговоренні дискусійних питань. Відвідування лекцій для студентів є бажаним.

^ Семінарські заняття: Відвідування та активна участь студентів у роботі семінарських занять є обов’язковою умовою успішного складання курсу. Пропонуються наступні форми роботи на заняттях: усна презентація самостійно опрацьованого фрагменту навчальної дисципліни або порівняльний аналіз ціннісних світів різних культурних світів, характеристик, самостійна домашня робота у вигляді письмової презентації/есе на задану тему, участь у дискусії. Студенти заохочуватимуться до критичного аналізу праць українських та зарубіжних філософів, культурологів з проблем культурної різноманітності, до розвитку навичок логічного мислення, інтерпретації та операціоналізації понять. Будуть підтримуватися наукові дискусії та обговорення, презентації власних ідей і точок зору, постановка проблемних питань і пошук відповідних розв’язань. Найвище будуть поціновуватися самостійні творчі виступи з елементами компаративістики, оригінальні за характером письмові есе, вміння науково коректно аналізувати і зіставляти різні погляди та доказово обстоювати свою власну позицію.

^ Принципи оцінювання роботи студентів на семінарських заняттях. Оцінювання знань студентів на семінарському занятті проводиться в декілька етапів. На підготовчому етапі викладач інформує студентів про форми роботи та про необхідність обрання власної теми презентації (усної чи письмової), надає старості групи форму для заповнення, в якій студентами робляться відповідні записи стосовно теми їхнього вибору. Кожне семінарське заняття передбачає вступне слово викладача з виокремленням основних проблем теми заняття. Студенти за заздалегідь заданим планом готують усні презентації фрагментів першоджерел на задану тематику або письмові роботи у вигляді есе з їхнім наступним розглядом на занятті. В обговоренні презентацій під час дискусії приймають участь усі студенти групи, що мають заздалегідь ознайомитися із зазначеними текстами першоджерел, які розміщені в читанці до курсу. Сумарно за свою презентацію та участь у дискусіях студент може одержати 20 балів. Кожен студент зобов’язаний проявити активну участь не менше як на одній третині семінарських занять, проведених у групі впродовж семестру. При цьому відсутність студента на занятті без поважної причини враховується при визначенні рейтингової оцінки за семестр. Пропущене з поважних причин заняття студент може «відпрацювати» у формі, обраній викладачем та кафедрою. При цьому виставлення оцінки не передбачається, але це відпрацьоване заняття не впливатиме на рейтингову оцінку студента.

^ Модульний контроль. Упродовж семестру будуть проведені дві модульні контрольні, кожна з яких оцінюватиметься за 15-бальною системою. Максимальна кількість балів за цей вид роботи – 30 балів.

Якщо за результатами модульно-рейтингового контролю протягом семестру студент отримав менше 31 бала, то він не допускається до іспиту і вважається таким, що не виконав усі види робіт, які передбачаються навчальним планом на семестр з даної дисципліни. Такий студент має змогу складати екзамен за талоном № 2, але для цього він повинен виконати передбачене кафедрою завдання.


^ Розподіл балів, що присвоюється студентам

Таблиця 1

Оцінювання участі студентів у навчальних заняттях



№

Форма участі студента у навчальних заняттях

Максимальна кількість балів

1.

Модульне тестування (двічі протягом семестру, письмово)

15 балів х 2 = 30 балів

2.

Презентація (усно) або письмове реферування

10 балів

3.

Участь у дискусіях

10 балів

^ РАЗОМ протягом семестру 50 балів

Оцінка за іспит 50 балів

ЗАГАЛОМ 100 балів



Шкала перерахування оцінок

^ Оцінка в балах

Оцінка за іспит

Код оцінки

Оцінка за шкалою ECTS

Оцінка за залік

90–100

відмінно

5

А

Зараховано

81–89

дуже добре


4

B

Зараховано

71–80

добре

C

61–70

задовільно


3

D

Зараховано

51-60

достатньо

E


31–50










^ Допускається до здачі заліку (іспиту)

До 30

(за роботу в семестрі)

незадовільно

(оцінка автоматично виставляється у відомість)


2


FХ


Не зараховано

Сума балів після здачі по талону №1, 2

(0-50)


незадовільно



2


FХ


Не зараховано

Сума балів після здачі по талону «К»

(0-50)


незадовільно



2

F

Не зараховано



Система контролю за ступенем засвоєння знань

- контрольна робота по блоку питань тем “Морфологія світової культури; Типологія культури” за комплексною програмою з культурології ( Див. Ярошенко Т.М.

Комплексна програма з курсу “Культурологія” для студентів філософського факультету”. – Львів. Видав. Центр ЛНУ ім Івана Франка, 2008. – Т.1.2; Т.2.1; Т. 2.2. )

- контрольні питання

- тестування

- колоквіум

- модуль

- есе

- аналітична робота (на знання першоджерел з використанням компаративного

методу) .


Самостійна робота:

Вивчення та опрацювання основної та додаткової літератури по темі семінарських занять.

Вивчення першоджерел

Аналітична робота з першоджерелами:

а) виділення центральної проблематики, головних понять, категорій, методів

і принципів;

б) здійснення порівняльного аналізу в межах однієї та різних типологій

культури (історичних традицій, національної, регіональної школи тощо).

Написання есе, наукових рефератів.

Підготовка презентацій, наукових доповідей.



1. Модуль-контроль № 1 (7-8 тиждень)

2. Модуль-контроль № 2 (останній тиждень навчального семестру)


Код курсу

Культурологія

Назва курсу

Морфологія культури

Лектор

Ярошенко Тетяна

Наук.ступінь,

вчене звання

Канд.філософ.наук, доцент.

ECTS

108/3

Факультет

Філософський/ культурологія

Рівень

Бакалавр

Навчальний

семестр

3

Кількість год./

тиждень

2

Метод викладання

Лекції, семінарські заняття, самостійна робота студентів.

Додаткові методи

Індивідуальні творчі завдання (есе, наукова доповідь, аналітична робота,

Науковий реферат), дискусія, проблемні запитання, аналіз, контрольне

опитування, модуль.

Опис курсу

^ Мета і завдання курсу – розкрити культуру як складний феномен,

пояснити явище культурної багатоманітності; дати знання про будову і

характер культури, про сутність і зміст її основних компонентів,

виявити і дослідити особливості внутрішнього і зовнішнього буття

культури.

^ Теоретичні знання: вчення про культуру як систему, поняття будови

культури, культурної форми, типу культури, принципа і стилю культури;

знання внутрішньосистемних і міжсистемних культурних зв»язків

^ Основні категорії: культура, будова, система, структура, форма, зміст,

стиль, тип, характер, модель, цінність.

Практичні навички: вміння застосовувати системний, структурно-

функціональний, феноменологічний і типологічний підходи до

культури, самостійно здійснювати культурне моделювання.

Обов”язкова

Література

Гатальська С. М. Морфологічний розділ// Гатальська С.М. Філософія

культури. Підручник. К., 2005. Морфология культуры. Структура и

динамика. – М., 1994. Каган М. С. Философия культуры.-СПб, 1996;

Кармин А. С. Основы культурологи: морфология культуры.–СПб, 1997;

Культурологія: Навч. посібник.-К., 2003; Культурология ХХ век.

Энциклопедия.-В 2-х тт..-СПб, 1998. Теоретическая культурология.-

М, 2005; Ярошенко Т.М. Регіональна типологія культури: Навч.

посібник Львів, 2007.



Умови зарахуван

ня курсу


Форма звітності

Знання про будову культури: її зміст, складники і форми; вміння

пояснити феномени культури, явища культурної багатоманітності;

продуктивна активність на заняттях, відсутність пропусків

без поважних причин, успішне контрольне опитування; здача модулю.


– іспит.

Мова викладання

Українська



^ СТРУКТУРА КУРСУ

(автор – канд. філос. наук, доц. Ярошенко Т.М.)


Лекції 18 год


Морфологія культури як сфера філософсько-гуманітарного і культурологічного знання. – 2 год

Модальності культури; поняття «культурна форма». – 2 год

Будова культури; культура як система. – 2 год

Антропологічне (суб»єктне) моделювання культури. – 2 год

Типологія культури – 2 год

Дуалістична типологія культури – 2 год

Часові форми буття культури. – 2 год

Регіональні моделі культури. – 2 год

Цивілізаційні моделі культури. – 2 год
^ Семінарські заняття 18 год



Предмет і завдання морфології культури. – 2 год

Культурне моделювання; поняття «форма» і «модель» культури – 2 год

Структура культури; складники і рівні. – 2 год

Суб”єктні форми буття культури. – 2 год

Типологічний підхід до культурного моделювання. – 2 год

Дуалістична типологія культури. – 2 год

Історична класифікація культури – 2 год

Просторові моделі культури. – 2 год

Культура і цивілізація – 2 год



^ Разом 36 год


ЛІТЕРАТУРА ДО КУРСУ “ МОРФОЛОГІЯ КУЛЬТУРИ”


1. Список підручників, навчальних посібників та

довідниково-енциклопедичної літератури.


Гатальська С.М. Морфологічний розділ. // Гатальська С.М. Філософія культури. Підручник. - К., 2005. – С. 44-100.

Ерасов Б.С. Социальная культурология. М., 1997. – 591с.

Каган М.С. Философия культуры. СПб., 1996. – 416с.

Кармин А.С. Основы культурологии: морфология культуры. – СПб., 1997. - 512с.

Культурологія: Навч. посіб. – К.: Вид. Дім “КМ Академія”, 2003. – 316с.

Культурология ХХ век. Словарь. СПб., 1997.

Культурология ХХ век. Энциклопедия. – В 2-х тт.- С-Пб.,- 1998.

Культурология. Краткий тематический словарь. – Ростов на Дону. – 2001.

Марков Б.В. Философская антропология: очерки истории и теории. – СПб., 1997. – 384с.

Морфология культуры. Структура и динамика.- М., 1994.

Оганов А.А., Хангельдиева И.Г. Теория культуры: Учебное пособие для вузов.–М.,2001.

Теоретическая культурология. – М.: Академический Проэкт; Екатеринбург: Деловая книга; РИК, 2005. – С. 34-44; 265-267. (624 с).

Философия культуры. Становление и развитие. – СПб., 1998. – 448 с.

Хоруженко К.М. Культурология. Энциклопедический словарь. – Ростов на Дону, 1997.

Шаронов В.В. Основы социальной антропологии. – СПб., 1997. – 192 с.

Ярошенко Т.М. Регіональна типологія культури: Навч. посібник. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2007. – 236 с.


2. Список рекомендованої літератури


Антология исследований культуры. Т.1. Интерпретация культуры. – СПб., 1997. – 728с.

Бенедикт Рут. Хризантема и меч: Модели японской культуры. – М., 2004.

Бодрияр Ж. Система вещей. –М., 1995. – С. 22-25; 38-41; 48-55.

Бердяев Н. А. Человек и машина. ( Проблема социологии и метафизики техники)/Культурология: Хрестоматия / Сост. Проф. П. С. Гуревич. – М.: Гардарики, 2000. – 219-239.

Витгенштейн Л. Культура и ценность // Витгенштейн Л. Философские работы. – Ч. 1. – М., 1994.

Гірц К. Інтерпретація культур. – К., 2001. – 542с.

Иванов В. О кризисе гуманизма. К морфологии современной культуры и психологии современности. / Иванов В. Родное и вселенское. – М., 1994.

Зиммель Г. Женская культура./ Культурология: Хрестоматия / Сост. Проф. П. С. Гуревич. – М.: Гардарики, 2000. – С. 83-89.

Зиммель Г. Изменение форм культуры. /Культурология: Хрестоматия / Сост. Проф. П. С. Гуревич. – М.: Гардарики, 2000. – С. 164-168.

Кребер А.Л. Избранное: Природа культуры / Пер. с англ. – М.: Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН), 2004. – 1008 с.

Кребер А. Стиль и цивилизация. // Антология исследования культуры. – Т. 1. – М., 1997.

Леві-Строс К. Структурна антропологія. – К.,1997. – 387с.

Лисий І. Філософська і мистецька культура. – К., 2004. – С.8-39; 140-178.

Личность, культура, этнос: современная психологическая антропология. - М., 2001. – С. 51-79.

Лотман Ю. М. К проблеме типологии культуры // Лотман Ю. М. Избр. Статьи: В 3 т. – Т.1. – Таллинн, 1992.

Малахов В. Художественный образ как феномен культуры./Малахов В. Уязвимость любви. – К.: ДУХ І ЛІТЕРА, 2005. – С. 129-136.

Малахов В. Три этики: к типологии этического сознания. ./Малахов В. Уязвимость любви. – С. 121-128.

Поздняков Э.А. Философия культуры. – М., 1999. – 576 с.

Сорокин П. Социальная и культурная динамика. – СПб., 2000. – С. 40-65; 83-84; 701-708.

Сорокин П. Кризис нашего времени. // Человек. Цивилизация. Общество. – М., 1992. – С. 427-504. (543 с.)

Столович Л.Н. Красота. Добро. Истина: Очерк истории эстетической аксиологии. – М., 1994. – 464с.

Тейлор Ч. Джерела себе. – К., 2005. – 696с.

Тиллих П. Теология культуры. /Культурология: Хрестоматия / Сост. Проф. П. С. Гуревич. – М.: Гардарики, 2000. – С. 293-298.

Тойнби А. Постижение истории. – М., 1991.

Шпенглер О. Закат Европы. – М., 1993.

Швейцер А. Культура и этика. – М., 1973. – С. 51-67; 78-97; 106-112; 119-123.

Фейблман Дж. Типы культуры // Антология исследования культуры. – Т. 1. – М., 1997.

Фромм Э. Психоанализ и этика. – М., 1993. – С. 25-29; 45-61; 223-230; 285-289.

Хантингтон С. Столкновение цивилизаций. – М., 2003.



^ СПИСОК ПІДРУЧНИКІВ, НАВЧАЛЬНИХ ПОСІБНИКІВ ТА

ДОВІДКОВО-ЕНЦИКЛОПЕДИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

(бібліотека кабінету мистецтв)


Гатальська С.М. Морфологічний розділ. // Гатальська С.М. Філософія культури. Підручник. К., 2005. (3 підр., кабінет мистецтв)

Ерасов Б.С. Социальная культурология. М., 1997. – 591с. (3 підр., кабінет мистецтв)

Каган М.С. Философия культуры. СПб., 1996. – 416с. (2 підр., кабінет мистецтв)

Культурологія: Навч. посіб. – К.: Вид. Дім “КМ Академія”, 2003. – 316с. (2 підр., кабінет мистецтв).

Культурология ХХ век. Словарь. СПб., 1997. – 3 підр. ( кабінети мистецтв і філософії ).

Культурология ХХ век. Энциклопедия. – В 2-х тт.- С-Пб.,- 1998. (2 підр., кабінет мистецтв)

Ярошенко Т.М. Регіональна типологія культури: Навч. посібник. – Львів: Видавничий

центр ЛНУ імені Івана Франка, 2007. – 236 с. (5 підр., кабінет мистецтв).

8. Ярошенко Т. М. Читанка «Морфологія культури».


Навчальна програма

Зміст

1. Питання Морфології культури //Ярошенко Т. М. Навчальна програма курсу «Культурологія» для студентів гуманітарних факультетів. Т. 1.1; 1.2; 1.3; 2.1; 2.2. / Культурологія: навчально-методичний комплекс: напрям підготовки 0201 – культура, Спеціальність культурологія (6.020101; 7.020101; 8.020101): Навч.- метод. Посібник / Упоряд.: В. П. Мельник, М. В. Кашуба, А. В. Яртись та ін., /За ред.. д-ра філос. наук, проф. В. П. Мельника. – Львів: Видавничий центр ЛНУ ім.. Івана Франка, 2008 р. – С. 30-33; 36-40.

2. Тематичний план до нормативного навчального курсу «Морфологія культури»/ Культурологія: навчально-методичний комплекс: напрям підготовки 0201 – культура, Спеціальність культурологія (6.020101; 7.020101; 8.020101): Навч.- метод. Посібник / Упоряд.: В. П. Мельник, М. В. Кашуба, А. В. Яртись та ін., /За ред.. д-ра філос. наук, проф. В. П. Мельника. – Львів: Видавничий центр ЛНУ ім.. Івана Франка, 2008 р. – С. 341-343


Навчальна програма


ЛЕКЦІЇ


Тема 1. Морфологія культури як сфера філософсько-гуманітарного і

культурологічного знання. (2 год.)


Поняття «морфологія»; етимологія слова. «Морфо-» як форма і будова. Аристотелеве поняття форми як «ентелехії». Морфологія як сфера природничого і гуманітарного знання. Морфологія як сфера філософського інтересу. Добба

Романтизму в історії становлення морфології культури: Гете та А. Шопенгауер про предмет і завдання морфології.

Основні методи дослідження; базові поняття та категорії: форма, зміст, характер, стиль, тип, модель культури.


^ Тема 2. Модальності культури; типологія культури (2 год.)


Модель культури. Зміст і форма культури. Сутність, смисли і явища культури. Мова культури: цінність, норма, знак, символ. Поліморфізм культури: наука, релігія, філософія, мораль, право, мистецтво.

Аксіологічний підхід до феномену культури. Поняття “цінність”, ”вартість”, “значення”,“смисл”. Проблема означення і критерію ціннісного.

Тіло, душа і дух культури. Духовний і ментальний світ культури (мислення, воління, емоції). Поняття «культурного артефакту»; предмет і об»єкт культури.

Специфіка та основні завдання типології культури. Типологія, класифікація, моделювання. Типологія і характерологія: Характер, тип, стиль. Поняття “тип культури” та “культурна ідентифікація”.

Різні підходи до типології культури; проблема критерія, основ класифікації культури.

Типологія культури і культурна компаративістика..


Тема 3. Будова культури; культура як система (2 год.)


Структурно-функціональний підхід до культури; поняття структура, рівні, функції, система. Проблема співвідношення цілого і частини. Поняття системної цілісності в культурі. Культура як система закритого і відкритого типу; культура як синергетична система.

Структура культури; спеціалізований (елітарний, кумулятивний, трансляційний) та буденний рівні та принципи організації. Поняття “культурна домінанта”, “культурна ієрархія”, “культурний код”, “культурний стиль” в системі культури. Поняття “культурної дихотомії” (матеріальне і духовне буття культури), “вертикалі та горизонталі”. Функції культури: креативна (творчо-перетворююча), пізнавальна, аксіологічна, адаптаційна, комунікативна, інтегративна, регулятивна, семантична, віталістська, організуюча, герменевтична, психотерапевтична.

Культура як система цінностей; єдність Істини, Добра, Краси. оліморфізм культури або феноменальне буття культури: релігійна культура (теологічна культура; культура Віри), філософська культура ( культура мислення, гнозісу, Логосу, мудрості) , наукова культура (фізична, математична, технічна….); моральна ( культура Благочестя, культура “сорому і вини”…), правова (громадянська і законодавча культура…), політична (партійна, державотворча, мистецтво влади) ; художня культура ( культура смаку, моди)


Тема 4. Антропологічне (суб”єктне) моделювання культури (2 год.)


Проблема суб”єкту в культурології. Співвідношення понять “суб”єкт культури” і “культурна одиниця”. Мікро- і макро-суб”єкт; особистісне і спільнотне буття культури. Культура людини в категоріях: тіла, душі і духу; іманентного і трансцендентного; індивідуального і загального; вродженого і набутого; внутрішнього і зовнішнього. Цілісність духовного світу як необхідна передумова творчої реалізації особистості. Поняття “харизма”, “творча енергія” і “творча особистість”.

Світова культура як макросистема. Культура людства. Єдність і багатоманітність світової культури: співвідношення понять “світова” і “загальнолюдська” культура. Етнічна, національна і регіональна культурна своєрідність, їх взаємозв”язок. Поняття субкультури.


Тема 6. Дуалістична типологія культури (3 год.)


Поняття «дуалізм»: подвійність, релятивність, межовість.

Аполонівський і діонісіївський (Ф. Ніцше), непрофільний і біофільний, гуманістичний і авторитарний (Е. Фром), релігійний і світський, міський і сільський,

елітарний і масовий (Х. Ортега-і-Гасет), чоловічий і жіночий, домашній і бездомний

(М. Бубер), діяльнісний і споглядальний (Й. Гейзінга), зрілий і молодіжний (Х. Ортега-і-Гасет) типи культури.


^ Тема 7. Історична класифікація культури; особливості історичного

Моделювання (2 год.)


Поняття «історична модель культури». Основні моделі культурного розвитку: лінійна, синусоїдна, циклічна, багатовекторна.

Закономірності культурного розвитку: ритм і темп, прогрес і регрес. Поступовий і вибуховий хід історії; еволюція і революція. Проблема перехідного часу в культурі: межа, криза, крах, конфлікт, вибух, трансформація. Поняття «кризовий тип культури» «Межовий тип» культури .


Історія в категоріях часу, розвитку, віку. Головні критерії історичної

типології: соціально-економічний, природньо-біологічний, релігійний, політичний, художньо-мистецький, ментальний, світоглядний.

Часові виміри культури: минуле, сучасне майбутнє. Поняття історико-культурних етапу, доби, формації, епохи.

Традиційний та інноваційний типи культур; культура зрілого та молодого

покоління. Ортега-і-Гасет про епохи кумулятивні (солідарності, рівноваги, спокою) та епохи заперечення, полеміки, боротьби.

Формаційна схема історико-культурного розвитку: первісно-общинна, рабовласницька, феодальна, капіталістична, епоха безкласового суспільства (комунізм).

Історія європейської культури як зміна культурно-історичних епох: первісна, антична, середньовічна, нова, новітня або сучасна (модерн і постмодерн).


Тема 8. Цивілізаційна типологія культури (2 год)


Поняття «цивілізація»: етимологія; англійська, німецька, американська школи. Цивілізаційна класифікація: аграрні та індустріальні; приморські і континентальні; відкриті і закриті (екстравертні та інтровертні) цивілізації.

Типи міжцивілізаційної культурної взаємодії: європейський, тібетський,

яванський, японський.


Семінарське заняття 1. Тема. Морфологія культури як сфера накового знання.


План


«Морфологія культури» як складник культурологічного знання

Предмет і завдання «Морфології культури».

Головні категорії і поняття «Морфології культури».

Історія становлення «Морфології культури».


Самостійна робота. Теми наукових доповідей:


Морфологія як наукове поняття.

Морфологія як сфера наукового знання у праці А. Шопенгауера «Світ як воля і уявлення»

Діяльність Леона Фробеніуса у формуванні наукового напрямку «морфологія культури».

О. Шпенглер про організмову природу, будову і форму культури («Присмерки Європи»).

Вчення Шпрангера про життєві форми культури.


Література.


Аристотель. О душе. – СПб. Питер, 2002. – С.75-77. ( 224 с.)

Каган М.С. Философия культуры. – Санкт-Петербург, 1996. – С.194-269. (416 с.)

Культурология. ХХ век. Словарь. Санкт-Петербург. – 1997. – С.293; 499-502.

Культурология. ХХ век. Энциклопедия. Т.2. – СПб. – 1998. – С. 64.

Культурология. Краткий тематический словарь. – Ростов н/Д. – 2001. – С.81.

Оганов А.А., Хангельдиева И.Г. Теория культуры: Учебное пособие для вузов. – М., 2001. – С. 362.

Теоретическая культурология. – М.: Академический Прект; Екатеринбург: Деловая книга; РИК, 2005. – 624 с. (Серия «Энциклопедия культурологи»). – С.39-40; 66-72.

Хоруженко К.М. Культурология. Энциклопедический словарь. – Ростов н/Д, 1997. – С. 318.

Шопенгауэр А. Мир как воля и представление. // Собрание сочинений в пяти томах. Том 1. Перевод с немецкого Ю. И. Айхенвальда. М.: «Московский Клуб». – С.128-131; 154-173. ( 395).

Шпенглер О. Закат Европы. – С. 8-12; 26-34; 69-73;79; 120-147; 148-158 (271-280.( ?))


Семінарське заняття 2.

Тема. Культурне моделювання; поняття «форми», «моделі» культури .


План

Культура в понятті «форми».

Поняття «модель», «модель культури».

Характер і стиль культури.



Самостійна робота. Теми наукових доповідей.

Поняття «культурна модель» і «стиль» у філософсько-культурологічних

поглядах Альфреда Л. Кребера.

Ігрові моделі культури Й. Гейзінги.

Типологія культури Джеймса Фейблмана («Типи культур»)

Проблема характеру в контексті культурологічних поглядів Е.Фрома.



Література.

Навчальні підручники.


Бобахо В.А, Левикова С.И., Чучайкина И.Е. Типология культуры.// Культурология. – М., 1999. – С. 56-87.

Гатальська С. М. Морфологічний розділ.// Гатальська С.М. Філософія кульутри. Підручник. – К., 2005. –С.44-100.

Оганов А.А., Хангельдиева И.Г. Типология культуры // Оганов А.А., Хангельдиева И.Г. Теория культуры. Учебное пособие для вузов. – М., 2001. – С. 78-99.

Кармин А.С. Социокультурные миры. // Кармин А.С. Основы культурологи: морфология культуры. – СПб,, 1997. – Глава 4. – С. 271-358.

Форма культуры; Культурная форма. // Теоретическая культурология. – С. 299-304; 325-332



Науково-дослідн. джерела.


Вебер М. Избранные произведения. – М., 1990. – С.633-643.

Кребер А.Л. Культурные модели и росты. // Кребер А.Л. Избранное: Природа культуры. – М., 2004. – С. 9-32, С. 704-735.

Кребер А.Л. Стиль и цивилизации // Антология исследования культуры. Т.1. – М., 1997. – С. 225-270.

Потебня О. Філософія мови / Україна: філософський спадок століть. Хроніка 2000. Випуск 37-38. – С. 449-462.

Фейблман Дж. Типы культуры // Антология исследования культуры. Т.1. – М., 1997. – С. 203-224.

Флиер А.Я. Культурогенез. М., 1995.

Юнг К.Г. Архетип и символ. М., 1991.

Фромм Э Природа человека и его характер. // Фромм Э. Психоанализ и этика. – М., 1993. – С. 45-99. .

Характерологія як наука ../ Кульчицький О. Основи філософії та

філософічних наук. - Мюнхен-Львів, 1995. – С. 89-99, С.147.


Семінарське заняття 3.

Тема. Будова культури; складники.


План.

Структурно-функціональний підхід до культури; складники культури.

Культура як система.

Антропологічні складники культури: тіло, душа, дух.

Аксіологічна будова культури.



Самостійна робота. Теми наукових доповідей.


Структура культури у філософії культури М. Каганом.

Дихотомія культури.

Структура культури в концепції Орлової.

Флієр А. про будову культури.

Тілесність як поняття та проблема морфології культури.

Емоції як компонент внутрішньої культури людини.

Душевний світ людини.

Феномен харизми в культурі особистості.

Духовність як характеристика людини і культури.

Ментальність як складник культури.

Системний плюралізм в аксіології культури.



Література.

Бобахо В.А., Чучайкина И.Е. Сущность и смысл культуры // Культурология. – М., 1999. – С. 49-54.

Бодрияр Ж. Система вещей. –М., 1995. – С. 22-25; 38-41; 48-55.

Зиммель Г. О сущности культуры. // Избранное. Философия культуры. М., 1995.

Т.1. – С. 475-481.

Каган М.С. Философия культуры. – СПб., 1996. – С. 140-193.

Риккерт Г. Науки о природе и науки о культуре.// Риккерт Г. Науки о природе и науки о культуре// Культурология. ХХ век. Антология. М.. 1995.- С. 69-71, 73-75, 82-83, 90-91.

Системный подход в культурологии. // Культурология ХХ век. – С. 428-429.

Складники культури. //Енциклопедія Українознавства. Загальна частина. – Київ, 1995. – С. 694.

Смыслы культурные. // Культурология. ХХ век. – С. 428-429.


Список літератури до теми 3. 4 Аксіологічна будова культури.


Витгенштейн Л. Культура и ценность // Витгенштейн Л. Философские работы. – Ч. 1. – М., 1994.

Глобалистика.Энциклопедия. М.: Радуга, 2003.

Глобальные проблемы и общечеловеческие ценности. – М.: Прогресс, 1990.

Каган М. С. Философская теория ценности. – СПб.: Петрополис, 1997.

Леонтьев Д. А. Ценность как междисциплинарное понятие: опыт многомерной реконструкции // Вопросы философии. 1996. № 4. – С. 22-25.

Розов Н. С. Ценности в проблемном мире: философские основания и социальные приложения конструктивной аксиологии. – Новосибирск, 1998.

Столович Л.Н. Красота. Добро. Истина: Очерк истории эстетической аксиологии. – М., 1994. – 464с.

Столович Л.Н. «Системный плюрализм» в эстетической аксиологии. О методологии социокультурной концепции эстетической ценности // теоремы культуры. «Академические тетради», М., 2003. – С. 239-262.



Семінарське заняття 4.

Тема. Суб»єктні форми культури. (2 год.)


План


Культура особистості.

Етнічна культура.

Національна культура.

Поняття субкультури.


Самостійна робота. Теми наукових доповідей, рефератів, есе


Психологічні моделі культури Е. Фрома.

Поняття психологічного типу культури (в контексті праці Рут Бенедикт «Психологічні типи в культурах Південного Заходу США»)

Молодіжні моделі культури.

Мовна культура особистості О. Потебні.

Концепція етногенезу Л.Гумільова.



Література


Бенедикт Рут. Психологические типы в культурах Юго-Запада США // Антология исследования культуры. Т.1. – М., 1997. – С. 271-285.

Боровський М. Любов до природи як психологічний чинник окремішності українців./ Україна: філософський спадок століть. Хроніка 2000. Випуск 37-38. – С. 44-52.

Гердер И.Г. Идеи к философии истории человечества. - М., 1977. - С.441-442.

Гумилев Л.Н. Этносфера. История людей и история природы. - М., 1993.

Кант И. Опыт введения в философию понятия отрицательных величин. // Культурология: Хрестоматия. – М., 2000. – С. 421-430.

Культуроморфічні чинники формування психічного життя української людини /Кульчицький О. Основи філософії і філософічних наук. – Мюнхен-Львів, 1995. –

С. 155-157.

Русин М., Колесник О. До історії питання. / Україна: філософський спадок століть. Хроніка 2000. Випуск 37-38. – С. 18-27.

Фромм Э. Психоанализ и этика. – М.: Республика, 1993. – С. 45-96. (415 С).

Чижевський Д. Філософія і національність. // Україна: філософський спадок століть. Хроніка - 2000. - Випуск 37-38. – К., 2000. – С. 606-616.



Семінарське заняття № 5. Тема. Типологія культури. Дуалістична класифікація культури. (4 год)


План


Поняття типологія і тип культури.

Синхроний і діахронний принципи в дослідженні форм культури.

Тип культури: стадіальне і полілінійне бачення.

Дуалізм як філософсько-культурологічне поняття.

Дуалістичні класифікації культури



Самостійна робота.Теми науковий доповідей, рефератів, есе


Типологія культури Джеймса Фейблмана («Типи культур»)

Проблеми типології культури в контексті праці Альфреда Л. Кребера «Стиль та цивілізація»

Поняття психологічного типу культури (в контексті праці Рут Бенедикт «Психологічні типи в культурах Південного Заходу США»)

Проблеми типології культури в контексті праць Леслі А. Уайта

Аполонівський та діонісійський типи культур Ф. Ніцше.

Продуктивний та непродуктивний характер культури в контексті філософсько-етичних поглядів Е. Фромма.

Чоловічий і жіночий тип культури.



Література.

Дуалізм. / Кульчицький О. Основи філософії і ф