Реферат: Ротарійська читанка

РОТАРІЙСЬКА ЧИТАНКА





Львів, лютий 2003 року


ПЕРЕДМОВА


Дорогі Друзі, Ротарійці Дистрикту 2230!


Під час розмов зі своїми друзями з різних Клубів я звернув увагу на те, що наша обізнаність з темою Ротарі є недостатньою. Тому було вирішено видати на Українській мові цю невеличку, але для кожного Ротарійця необхідну книжку під назвою “Ротарійська читанка”. Вона служить допомогою Ротарійцям усього світу, тож нехай служить і нам. Ми також додали до неї Типові Статут та Правила Ротарі Клубу, а також 160 відповідей на питання, що найчастіше виникають у Ротарійців. Дуже дякую Друзям Мирославу Ціпле з РК Ужгород та його дружині Валентині за переклад книжки Кліфа Дохтермана, Ігору Сиряміну з РК Львів-Центр за переклад питань та відповідей, Геннадію Кройчику – за підготовку до друку. Я відредагував матеріали, підготував та забезпечив друк цієї книжки. Кожен член Українських Клубів отримає її, а в майбутньому Клуби зможуть замовляти її та вручати своїм новоприйнятим членам. Сподіваюся, що ця книжка буде сприяти зміцненню Ротарійського руху в нашій країні.


Щиро Ваш,

Павло Кашкадамов, Губернатор Дистрикту 2230 РІ на рік 2002/2003

З М І С Т
СТОРІНКА


ПЕРЕДМОВА ВИДАВЦЯ 3
ЗМІСТ 4


Р О Т А Р І Й С Ь К А А Б Е Т К А 7


ПЕРЕДМОВА КЛІФА ДОХТЕРМАНА 7

ВИЗНАЧЕННЯ РОТАРІ 8
ОФІЦІЙНИЙ ПРАПОР РОТАРІ 8 КОЛЕСО – ЕМБЛЕМА РОТАРІ 8 СЕКРЕТАРІАТ 9 ДЕЯКІ РОТАРІЙСЬКІ “ВПЕРШЕ” 9 ЦІЛІ РОТАРІ 9 ДЕВІЗИ РОТАРІ 10
100-ВІДСОТКОВЕ ВІДВІДУВАННЯ 10
ТЕСТ ЧОТИРЬОХ ПИТАНЬ 10 ПОЛ ГАРРІС – ПЕРШИЙ, АЛЕ НЕ ПЕРШИЙ 11 ІМЕНА ТА ПРІЗВИСЬКА 11 ЧОТИРИ НАПРЯМКИ СЛУЖІННЯ 11
“THE ROTARIAN” ТА РЕГІОНАЛЬНІ ВИДАННЯ 12
МІЖНАРОДНІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ РОТАРІЙЦЯ 12 ТИПОВА КОНСТИТУЦІЯ РОТАРІ КЛУБУ 13 ВПРОВАДЖЕННЯ НОВОГО ЧЛЕНА 13 ЖІНКИ В РОТАРІ 14 ШТАБ-КВАРТИРА РІ 14 ДЕЯКІ РОТАРІЙСЬКІ “ВПЕРШЕ” – 2 15 КІМНАТА № 711 – МІСЦЕ НАРОДЖЕННЯ РОТАРІ 15 МІСЯЦЬ ВСЕСВІТНЬОГО ВЗАЄМОРОЗУМІННЯ 15 РОТАРІЙСЬКА НАГОРОДА МІЖНАРОДНОГО ВЗАЄМОРОЗУМІННЯ 16 ПРИНЦИП КЛАСИФІКАЦІЇ 16 ОБМІН КЛУБНИМИ ВИМПЕЛАМИ 17 ПРАВИЛА ЩОДО ВІДСУТНОСТІ 17 ПОШИРЕННЯ РОТАРІ 18 ВІДМІННОСТІ ТА ТОЛЕРАНТНІСТЬ 18 НЕЗВИЧАЙНІ “ЗАСІДАННЯ З ВІДРОБКОЮ” 19 СЛУЖІННЯ ПОКЛИКАННЮ 19 РОТАРІ – АННИ 19 УРОКИ РОТАРІЙСЬКОЇ ГЕОГРАФІЇ 20 РЕЛІГІЯ НА КЛУБНИХ ЗАСІДАННЯХ 20 ОФІЦІЙНИЙ ДОВІДНИК 21 МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ НАВ’ЯЗАННЯ ДРУЖБИ 21 КЛУБНІ СПІВИ 21
ВИДИ ЧЛЕНСТВА 22

ПОЧЕСНЕ ЧЛЕНСТВО 22

ЧЛЕНСТВО В РОТАРІ ІНТЕРНЕШНЛ 22

ГУБЕРНАТОР ДИСТРИКТУ 23
МІЖНАРОДНА АСАМБЛЕЯ 23
АСАМБЛЕЯ ДИСТРИКТУ 23

КОНФЕРЕНЦІЯ ДИСТРИКТУ 24

НАВЧАЛЬНИЙ СЕМІНАР ПРЕЗИДЕНТІВ-ЕЛЕКТ 24
МОЛОДІЖНІ ОБМІНИ 24 ЖОДНИХ ОСОБИСТИХ ПРИВІЛЕЇВ 25
КОЖНИЙ РОТАРІЄЦЬ – ПРИКЛАД ДЛЯ МОЛОДІ 25

СЛУЖІННЯ СВІТОВІЙ СПІЛЬНОТІ (ССС) 25
ГРУПИ ЖІНОК, АСОЦІЙОВАНІ З РОТАРІ КЛУБАМИ 26 ПРОГРАМА БОРОТЬБИ З НЕПИСЬМЕННІСТЮ 26 ТУРБОТА ПРО СТАРШИХ 27 МІЖНАРОДНІ КОНВЕНЦІЇ 27 РЕГІОНАЛЬНІ КОНФЕРЕНЦІЇ 28 МІЖНАРОДНІ КОМІТЕТИ 28 РІБІ 29 ЗАКОНОДАВЧА РАДА 29 ОБ’ЄДНАННЯ ЗА ПРОФЕСІЄЮ ТА ІНТЕРЕСАМИ 29 РОТАРІЙСЬКІ ДРУЖНІ ОБМІНИ 30 РОТАРІЙСЬКА ВІДЗНАКА ДЛЯ МОЛОДИХ ЛІДЕРІВ 30 СІЛЬСЬКИЙ КОРПУС РОТАРІ 31 РОТАРІЙСЬКІ ВОЛОНТЕРИ 31 ІНТЕРАКТ 31 РОТАРАКТ 32 ПЛАТФОРМА РОТАРІ У ПАРАДІ ТРОЯНД 32 ДЕЯКІ РОТАРІЙСЬКІ “ВПЕРШЕ” – 3 32 ГЕНЕРАЛЬНИЙ СЕКРЕТАР РІ 33 ВИБОРИ ПРЕЗИДЕНТА 33 ЩОРІЧНІ ДЕВІЗИ РОТАРІ 34 ЗАБОРОНА ВИБОРЧИХ КАМПАНІЙ 35 ЗАСНУВАННЯ РОТАРІ ФАУНДЕЙШН 35 ПОСТІЙНИЙ ФОНД РОТАРІ ФАУНДЕЙШН 36 АМБАСАДОРСЬКІ СТИПЕНДІЇ 36 ГРУПОВІ НАВЧАЛЬНІ ОБМІНИ 36 СУБСИДІЯ “3—ЕЙЧ” 37 МЕТЧІНГ ГРАНТ 37 СУБСИДІЯ КАРЛА П. МІЛЛЕРА ДЛЯ ПЕРШОПРОХІДЦІВ 38 ПОЛІО ПЛЮС 38 ДОПОМОГА ЖЕРТВАМ СТИХІЙНОГО ЛИХА 39 МИРНІ ПРОГРАМИ РОТАРІ 39 ТОВАРИСТВО ПОЛА ГАРРІСА 39
ГРАМОТА ЗА ПОХВАЛЬНЕ СЛУЖІННЯ ТА ДИПЛОМ

ЗА ВИЗНАЧНЕ СЛУЖІННЯ 40

ЗВ’ЯЗОК РОТАРІ З ГРОМАДСЬКІСТЮ 40

ВИКОРИСТАННЯ СЛОВА “РОТАРІ” ТА РОТАРІЙСЬКОЇ ЕМБЛЕМИ 41

ДЕЯКІ ОСОБЛИВОСТІ РОТАРІЙСЬКОГО КАЛЕНДАРЯ 41

ПОШИРЕННЯ РОТАРІ 42

РІЗНОКОЛЬОРОВІ ПІДЖАКИ ГУБЕРНАТОРІВ 42

“МИР НАШИМ МІСТАМ” 42

ЗАПОБІГАННЯ ЗЛОВЖИВАННЮ АЛКОГОЛЕМ ТА НАРКОТИКАМИ 43


К О Н С Т И Т У Ц І Я Р О Т А Р І - К Л У Б У ХХХХ 44


П Р А В И Л А Р О Т А Р І - К Л У Б У ХХХХ 52


З Н А Й О М С Т В О З Р О Т А Р І (ЗАПИТАННЯ ТА ВІДПОВІДІ) 60


Г Л О С А Р І Й Р О Т А Р І Й С Ь К И Х Т Е Р М І Н І В 80
^


Всі кількісні дані щодо чисельності подані за станом на 30 вересня 2002 року - Ред.



РОТАРІЙСЬКА АБЕТКА





^ ПЕРЕДМОВА ДО КНИГИ “ROTARY ABC”


Ці коротенькі статті про Ротарі були спершу опубліковані в щотижневому бюлетні Ротарі Клубу Норт-Стоктона у Каліфорнії. Надруковані спочатку під назвою “Чи знаєте ви, що...”, ці нотатки були задумані для того, щоб ознайомити членів Клубу Норт-Стоктон з цікавими фактами про Ротарі Інтернешнл. Коли їх автор, Кліф Дохтерман, став Президентом Ротарі Інтернешнл на 1992-1993 рік, статті були зібрані разом та видані як “Ротарійська абетка”. Ця збірка, дані якої периодично оновлюються, є добрим провідником для Ротарійців по цікавих сторінках історії їх організації, дає інформацію про її традиції, звички, а також про сучасний стан її глобальних програм. Ці статті можуть бути передруковані до Клубних бюлетенів або ж представлені як Ротарійська інформація на щотижневих засіданнях.


Кліффорд Л. Дохтерман, Президент Ротарі Інтернешнл 1992-93 року


^ ВИЗНАЧЕННЯ РОТАРІ


Як можна описати організацію, що носить назву Ротарі? Існує так багато рис, характерних для Ротарі Клубу, так само як і видів діяльності мільйонів Ротарійців! Серед них такі, як служіння, інтернаціоналізм, товариськість, поширення доброї волі та взаєморозуміння у світі, просування високих етичних стандартів, піклування про інших, а також і настільки притаманна Ротарі класифікація членства за професіями та багато інших.

У 1976 році Рада директорів Ротарі Інтернешнл вирішила створити стисле визначення фундаментальних аспектів Ротарі. Вона звернулася до трьох осіб, які на той час служили в Комітеті громадських зв’язків Ротарі, запропонувавши їм створити визначення Ротарі в одному реченні. Цей комітет після ретельної праці, розглянувши 76 пропозицій, які до нього надійшли, зупинився на ось такому визначенні, яке з тих пір вживається у різних Ротарійських публікаціях: “Ротарі – це організація бізнесменів та людей різних професій усього світу, що об’єдналися для гуманітарного служіння, впроваджуючи високі морально-етичні стандарти в усіх професіях, та для зміцнення доброї волі і миру на землі.”

Це 31 слово варто пам’ятати, коли хтось питає вас: “А що таке Ротарі Клуб?”

^ ОФІЦІЙНИЙ ПРАПОР РОТАРІ

Офіційний прапор Ротарі Інтернешнл був формально затверджений у 1929 році на Конвенції у місті Далласі (штат Техас). Ротарійський прапор – це біле поле, на якому в центрі розміщена офіційна Ротарійська емблема: колесо, виконане золотим кольором. На вінці колеса виділені чотири заглиблення темно-синього кольору. Слова “Rotary” та “International”, також виконані у золотим кольором, розміщуються у верхньому та нижньому заглибленнях. Просвіти втулки колеса та між його спицями – білі.

Згідно повідомлень, вперше офіційний Ротарійський прапор замайорів у місті Канзас-Ситі (штат Міссурі) у січні 1915 року. У 1922 році маленький прапорець Ротарі підняв над Південним полюсом адмірал Бірд, член Ротарі Клубу міста Вінчестер (штат Вірджинія) у США. Через чотири роки адмірал Бірд зі своєю експедицією виніс Ротарійський прапор на Північний полюс.

Деякі Ротарі Клуби використовують офіційний прапор Ротарі на своїх зібраннях. В таких випадках слушно було б видрукувати слова “Ротарі Клуб” над символічним колесом, а назву міста та країни – під ним.

Прапор Ротарі є розміщений на почесному місці у Всесвітній штаб-квартирі, а також завжди використовується на всіх Конвенціях та офіційних заходах Ротарі Інтернешнл.

^ КОЛЕСО – ЕМБЛЕМА РОТАРІ

Майже з перших днів існування колесо було емблемою Ротарі. Перший його ескіз зробив Ротарієць з Чикаго Монтег’ю Бер, гравер, що намалював просте вагонне колесо та декілька крапок та ліній, що відображали пил та створювали враження руху. Це колесо мало символізувати “Цивілізацію та Поступ”. Більшість тодішніх Клубів розміщувала малюнок вагонного колеса на своїх публікаціях та бланках.

Але в кінці кінців у 1922 році було вирішено, що всі Ротарі Клуби мають прийняти єдиний взірець колеса як ексклюзивну емблему Ротарійців. Таким чином, у 1923 році Асоціація Ротарі Інтернешнл прийняла емблему шестерні з двадцятьма чотирма зубцями та шістьма спицями у її сучасному вигляді. Група інженерів зауважила, що це колесо було механічно безглуздим, тому що воно неспроможне працювати без ступиці з шліцом у центрі, завдяки якій колесо можна насадити на вал. Тож у 1923 році до колеса було додано ступицю і взірець у тому вигляді, у якому ми всі його добре знаємо, був остаточно формально затверджений як офіційна емблема Ротарі Інтернешнл.

СЕКРЕТАРІАТ

Багато Ротарійців вважає, що Секретаріат – це просто інша назва Всесвітньої Штаб-квартири Ротарі Інтернешнл у м. Еванстон штату Іллінойс у США. Але ж у дійсності це щось набагато більше. Так, Всесвітня Штаб-квартира входить у його склад, але власне Секретаріат охоплює близько 500 осіб, праця яких надає рухові Ротарі Інтернешнл пружності та ефективності. Цей термін включає всю діяльність Генерального Секретаря та його штату. Секретаріат також включає в себе вісім Центрів Ротарійського служіння (Rotary Service Centers) в усьому світі, що раніше називалися Галузевими осередками (Branch Offices), увесь штат, що працює в цих центрах, а також штат, який працює в Ротарі Фаундейшн. Його єдиною метою є надання допомоги Клубам, Дистриктам та офіційним особам адміністрації Ротарі Інтернешнл та Ротарі Фаундейшн. Всесвітня штаб-квартира Ротарі Інтернешнл знаходиться у місті Еванстон у будинку під назвою Єдиний Ротарійський Центр (One Rotary Center) і становить головний штаб Секретаріату.

^ ДЕЯКІ РОТАРІЙСЬКІ “ВПЕРШЕ”



Перше засідання Ротарі Клубу відбулося в місті Чикаго (штат Іллінойс) 23 лютого 1905 року.

Вперше регулярні вечірні зустрічі були започатковані в 1909 році в місті Оукленд (штат Каліфорнія).

Перша Ротарійська Конвенція відбулася в Чикаго у 1910 р.

Перший Ротарі Клуб за межами США був заснований у місті Вінніпег провінції Манітоба в Канаді у 1910 р.

Перший Ротарі Клуб за межами Північної Америки був створений в ірландському місті Дублін у 1911 році.

Перший Ротарі Клуб в неангломовній країні був відкритий на Кубі у місті Гавана в 1916 році.

Перший Ротарі Клуб у Південній Америці повстав у столиці Уругваю Монтевідео в 1918 р.

Перший Ротарі Клуб в Азії був створений в Манілі на Філіпінах у 1919 р.

Перший Ротарі Клуб в Африці був організований у південноафриканському місті Йоганнесбург у 1921 р.

В Австралії перший Ротарі Клуб почав працювати у Мельбурні в 1921р.


^ ЦІЛІ РОТАРІ

В деяких країнах світу щотижневі Ротарійські засідання починаються з того, що всі присутні встають та спільно проголошують Цілі Ротарі. Ця фраза, що походить з Конституції Ротарі, зазвичай фігурує на плакатах в Ротарійських офісах або організаціях.

Метою Ротарі є “заохочувати та розповсюджувати ідею служіння як основи вартісного підприємництва”.

Ми бачимо тут, що це твердження зазначає чотири аспекти, які окреслюють ідеал служіння та способи його осягнення: розвиток свідомості, яка сприяє служінню; пропаганда високих морально-етичних стандартів у бізнесі та професійній діяльності; служіння у приватному, професійному та громадському житті; а також побудова доброї волі, миру та взаєморозуміння між народами.

Але мета Ротарі не завжди представлялася у такому вигляді. Перша Конституція, що була створена у 1906 році, мала три цілі: пропаганда бізнесових інтересів, розвиток добротовариських відносин та підтримка ідей, корисних для місцевої громади. Та вже у 1910 році Ротарійці мали п’ять цілей, оскільки більшого значення було надано розповсюдженню Ротарі. У 1915 році було вже шість цілей. Але у 1918-му цілі були визначені по-новому, а їх кількість була скорочена до чотирьох. Через чотири роки їх знов стало шість, однак у 1927 році вони знов були переглянуті.

Нарешті на Конвенції у Мехіко-Ситі у 1935 році, після перегляду цілей, знову ж таки зупинилися на чотирьох. Остання важлива зміна відублася у 1951 році, коли цілі були об’єднані та утворили собою єдину Мету, яка складалася з чотирьох частин. “Ідеал служіння” являє собою ключову фразу Ротарійської Мети. Цей ідеал – це позиція людини, поведінка якої базується на піклуванні про інших і яка виявляє готовність надавати допомогу, він вимагає скерування на його досягнення всіх найкращих якостей особи. От що насправді означає Мета Ротарі.

^ ДЕВІЗИ РОТАРІ

Перший девіз Ротарі – “Найбільше отримує той, хто найкраще служить” – був затверджений на Другій Ротарійській Конвенції, що відбулася в місті Портленд (штат Орегон) у серпні 1911 року. Цю думку вперше висловив чикагський Ротарієць Арі Шелдон у своїй промові в 1910 році, і звучала вона так: “Той, хто найкраще служить своїм товаришам, отримує найви-щий прибуток.” Десь у цей самий час Президент Ротарі Клубу Міннеаполіс, що у штаті Мінне-сота, висловився у спосіб, що для найкращої організації Ротарі Клубу підходить принцип, на який спирається власне його Клуб: “Служіння, а не власне “Я”. Ці два вислови, дещо модифі-ковані, і були формально затверджені як офіційні девізи Ротарі на Конвенції 1950 року в Дет-ройті: “Найбільше отримує той, хто найкраще служить” та “Служіння понад власне “Я”. У 1989 році Законодавча Рада затвердила “Служіння понад власне “Я” як головний девіз Ротарі, оскіль-ки він у найкращий спосіб віддзеркалює філософію добровільного альтруїстичного служіння.


^ 100-ВІДСОТКОВЕ ВІДВІДУВАННЯ


Регулярне відвідування є принципово важливим для сильного та активного Ротарі Клубу. Корені цієї вимоги можна простежити ще у 1922 році, коли Ротарі Інтернешнл оголосило всесвітнє змагання, яке вмотивувало тисячі Ротарійців до досягнення 100-відсоткового відвідування з року в рік. Багато Ротарійців особливо пишаються підтримуванням своїх 100 процентів у власному Клубі, або ж, іноді, об’єднуючись на засіданнях з іншим Ротарі Клубом.

І, хоч Правила Ротарі вимагають відвідування тільки 60% засідань, виник звичай досягнення бажаного рівня 100 відсотків. Ротарі приділяє багато уваги регулярному відвідуванню тому, що кожний член представляє власний напрямок бізнесу або професію і тому відсутність когось одного позбавляє Клуб цінності його різноманітного членства, а також особистої присутності Ротарійця серед товаришів.

Час від часу з’являлися пропозиції дозволити членам не з’являтися з певних причин або ж знизити вимоги мінімального відвідування. (Законодавча Рада 2001 року теж прийняла такі зміни, враховуючи реалії сьогодення – Ред.)

^ ТЕСТ ЧОТИРЬОХ ПИТАНЬ

Ротарійський “Тест чотирьох питань” є одним з найчастіше публікованих та цитованих у світі стислих окреслень бізнесової етики. Він був створений Ротарійцем Гербертом Дж. Тейлором у 1932 році, коли його попросили зайнятися справами чиказької Клаб Алюмініум Компані, над якою нависла загроза банкрутства. Тейлор почав шукати виходу для компанії, яка задихалася під тиском фінансових труднощів часів Великої депресії. Він створив етичний код з 24-х слів (у англійському варіанті), яким почали користуватись всі працівники компанії у своєму професійному та приватному житті. Тест чотирьох питань став їх провідником у справах випуску, реклами та продажу продукції, у їх стосунках з дилерами та покупцями, тобто справа виживання компанії спиралася на цю просту філософію.

Герб Тейлор був обраний президентом Ротарі Інтернешнл на 1954-55 рік. Тест чотирьох питань був прийнятий Ротарі у 1943 році, перекладений більш як на 100 мов і опублікований у тисячах різноманітних видань. Цей принцип мають знати та застосовувати всі Ротарійці:

По відношенню до того, про що ми думаємо, що говоримо і що робимо:

Чи в цьому ІСТИНА?

Чи СПРАВЕДЛИВО це по відношенню до всіх, кого це стосується ?

Чи це зміцнить ДОБРУ ВОЛЮ та ДРУЖБУ?

Чи буде це НА БЛАГО всім зацікавленим?



^ ПОЛ ГАРРІС – ПЕРШИЙ, АЛЕ НЕ ПЕРШИЙ



Чи був Пол Гарріс першим Президентом Ротарі Клубу? –НІ

Чи був Пол Гарріс першим Президентом Ротарі Інтернешнл? – ТАК

Є просте пояснення цієї ситуації, що здається суперечливою. Хоч Пол Гарріс був засновником першого Ротарі Клубу в Чикаго в 1905 році, Президентом цього Клубу був обраний інший з засновників, Сильвестр Шилє.

Та вже у 1910 році було створено 16 Ротарі Клубів, які об’єдналися в організацію під назвою Національна Асоціація Ротарі Клубів. Через 2 роки ця назва була замінена на Міжнародну Асоціацію Ротарі Клубів, оскільки повстав клуб у канадському Вінніпезі, а пізніше в Англії, Ірландії та Шотландії. У 1922 році назву було скорочено до Ротарі Інтернешнл.

Коли у 1910 році було створено першу організацію Ротарі Клубів, Пол Гарріс був обраний її першим Президентом. Він обіймав цю позицію впродовж двох років, з 1910 по 1912. Таким чином, творець ідеї Ротарі, який відхилив пропозицію стати Президентом першого Клубу, став першим Президентом всесвітньої організації Ротарі Інтернешнл.

^ ІМЕНА ТА ПРІЗВИСЬКА

З перших днів Ротарі його члени зверталися один до одного по імені. Оскільки особисте знайомство та дружба становлять наріжні камені Ротарі, цілком натуральним є те, що багато Клубів застосувало практику відкидання офіційних титулів у спілкуванні між членами. До осіб, до котрих зазвичай звертаються “пане професоре”, “докторе”, “пане” або “отче”, у Клубі звертаються просто: Петре, Наталко, Михайле, Галино і т. п. Характерний для Ротарі Клубний значок з іменем також сприяє цій звичці.

В деяких країнах, наприклад, Європи члени Клубу вживають більш офіційного стилю спілкування. В інших частинах світу, головним чином в азіатських країнах, розповсюдженою практикою стало надавання кожному новоприйнятому члену гумористичного прізвиська, пов’язаного з рисами його характеру або з яскравими ознаками його професії чи бізнесу. Наприклад, член Клубу з прізвиськом “Кисень” є виробником газохімічних продуктів, “Деревце” – прізвисько Ротарійця, який займається лісоматеріалами, виробника будматеріалів називають “Цеглою”, дрібнооптовика канцтоварів – “Олівцем”. Інших можуть називати “Мускул”, “Усмішка” і т. ін., зважаючи на риси їх вигляду чи характеру.

Такі прізвиська в цілому підштовхують до створення настрою добродушного гумору і приязні. Але незважаючи на те, називають Ротарійця іменем чи прізвиськом, дух особистої дружби завжди буде тим першим кроком, який відкриває двері всім іншим можливостям служіння.

^ ЧОТИРИ НАПРЯМКИ СЛУЖІННЯ

Термін “Чотири напрямки служіння” дуже часто зустрічається в Ротарійській літературі та інформації. Ці чотири шляхи мають пряме відношення до чотирьох елементів Ротарійської Мети: Служіння Клубу, Служіння покликанню (професії), Служіння місцевій громаді та Служіння світовій спільноті (міжнародне).

Не дивлячись на те, що цих чотирьох напрямків не знайдеш ні в якому з формально зафіксованих конституційних документів Ротарі, їх загальна концепція була прийнята як засіб окреслення першочергових напрямків діяльності Ротарійців.

Служіння Клубу охоплює всі види діяльності, яку мають вести Ротарійці, щоб забезпечити успішне функціонування свого Клубу.

Служіння покликанню – це можливість, яку має кожний Ротарієць, щоб запрезентувати гідність та корисність своєї професії іншим членам Клубу.

Служіння місцевій громаді має відношення до тієї діяльності, яку провадить Ротарієць для поліпшення рівня життя безпосередньо в своєму локальному середовищі: місті, районі, тощо. Зазвичай до цього долучається молодь, пенсіонери, неповносправні особи та інші, хто бачить у Ротарі джерело надії на покращення свого життя.

Четвертий напрямок, Міжнародне служіння – це різноманітні програми та діяльність, яку проводять Ротарійці для побудови взаєморозуміння між народами, доброї волі та миру. Проекти міжнародного Служіння призначені для забезпечення гуманітарних потреб людей багатьох країн світу.

Коли Ротарієць розуміє суть цих напрямків і впевнено ними крокує, то Ротарійська Мета набуває ще більшого значення.


“^ THE ROTARIAN” ТА РЕГІОНАЛЬНІ ВИДАННЯ


Місяць квітень щороку проходить під гаслом “Місяць журналу Ротарі” і є доброю оказією для визначення та збільшення числа читачів та шанувальників офіційного органу РІ “The Rotarian” (“Ротарієць”), а також регіональних видань.

“The Rotarian” розповсюджується з 1911 року як засіб спілкування між Ротарійцями та поширення програми та Цілей Ротарі. Першочергове завдання журналу – пропаганда щорічного Ротарійського девізу та філософських поглядів Президента РІ, розповсюдження інформації про особливо визначні та новостворені програми, найважливіші зібрання, а також привертання уваги до деяких “офіційних місяців” Ротарі.

“The Rotarian” – це форум, на якому можуть обговорюватись як специфічно Ротарійські теми, так і теми, що являють собою загальний інтерес. Журнал є джерелом інформації та ідей побудови програм та засідань Клубів та Конференцій Дистриктів. Велика кількість статей служить пропаганді та поширенню міжнародної дружби, доброї волі та взаєморозуміння. Постійні його читачі зазвичай відмінно поінформовані про діяльність Ротарі і про те, як кожен Ротарієць може якнайповніше долучитися до Чотирьох напрямків служіння в усьому світі.

На додаток до “Ротарійця” виходять 27 регіональних видань на 21-й мові. І хоч кожне регіональне видання має свій унікальний стиль і зміст, всі вони забезпечують Ротарійців актуальною і своєчасною інформацією та цікавою лектурою і в квітні, і цілорічно.

^ МІЖНАРОДНІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ РОТАРІЙЦЯ

Як міжнародна організація, Ротарі надає кожному зі своїх членів унікальні можливості, але й накладає унікальні зобов’язання. І хоч головний обов’язок кожного Ротарійця - це бути свідомим та відповідальним громадянином своєї країни, членство в Ротарі дає нам можливість дещо іншого погляду на міжнародні справи.

На початку 50-х років були опрацьовані певні Ротарійські філософські погляди, що окреслили можливий спосіб мислення на глобальній основі. Ось що в них говориться:

“Ротарієць зі світовим мисленням

не обмежує свої погляди вузьким національним патріотизмом, а бере на себе частину відповідальності за поширення міжнародного взаєморозуміння, доброї волі та миру;

протистоїть будь-яким тенденціям діяти з позиції національної або расової вищовартості;

шукає та будує спільне підґрунтя для порозуміння з народами інших країн;

захищає принципи права та порядку, які забезпечують свободу особи, надаючи їй можливість користуватися свободою думки, слова та зібрань, бути вільною від переслідувань, агресії, нужденності та страху;

підтримує акції, скеровані на поліпшення стандарту життя для всіх народів, усвідомлюючи, що бідність, де б вона не проявлялась, є загрозою для загального процвітання;

підтримує принципи справедливості, визнані людством;

докладає зусиль до поширення миру між народами, завжди готовий піти на особисті жертви заради цього ідеалу;

підтримує погляди та практикує діяльність в напрямку забезпечення свободи вірувань кожної іншої людини як свій крок до досягнення доброї волі між народами, визнаючи, що існують певні принципові моральні та духовні стандарти, котрі забезпечують більш повне та багате життя.”

Практикувати ці погляди в думках та діях – гідне призначення для кожного Ротарійця!

^ ТИПОВА КОНСТИТУЦІЯ РОТАРІ КЛУБУ

Ротарі Інтернешнл – це найбільш поширена на всій території земної кулі організація. Вона існує в 164 країнах та 40 географічних регіонах світу і використовує десятки мов, оперує в умовах різних політичних та соціальних структур, звичаїв, релігій та традицій. Як же так сталося, що більш ніж 30.000 Ротарі Клубів у світі діє в єдиному стилі? Відповідь на це питання дає нам Типова Конституція (Статут) Ротарі Клубу (Standard Rotary Club Constitution) – не плутати з Типовими Правилами Ротарі Клубу (Standard Rotary Club Bylaws).

Однією з умов отримання Чартеру (хартії) для створення Ротарі Клубу є прийняття Типової Конституції (Статуту) Клубу, яка вперше була прийнята у 1922 році. Типова Конституція Ротарі Клубу окреслює техніку адміністрування, якої Клуби повинні дотримуватись в проведенні щотижневих зібрань, у процедурі членства та класифікації членів, в умовах відвідування та сплати членських внесків, а також у ставленні членів Клубу до громадських та політичних справ.

Цей конституційний документ закладає структуру всіх Ротарі Клубів у світі. Коли приймали Типову Конституцію Клубу, то узгодили, що всі вже існуючі Клуби можуть продовжувати діяти згідно зі своїми, вже встановленими, Конституціями. Але більшість з цих Клубів поступово ухвалила Типову Конституцію і тільки декілька з перших Клубів продовжують вести свої Клубні справи у відповідності зі своїми попередніми конституційними засадами.

Типова Конституція Ротарі Клубу вважається однією з засад Ротарі, що надає можливості цій організації діяти у такому різноманітті громад.

^ ВПРОВАДЖЕННЯ НОВОГО ЧЛЕНА

Правила Ротарі ясно окреслюють процедуру, згідно з якою пропонується новий член Ротарі Клубу. Той, хто пропонує (промотор), є ключовою постаттю у процесі росту та поширення Ротарі. Без промотора ніхто ніколи не отримає можливості стати Ротарійцем.

Завдання промотора не закінчується на поданні прізвища пропонованої особи Секретарю або комітету з членства. В Ротарі нема формально затверджених обов’язків промотора (того, хто пропонує нову кандидатуру), але за традицією та звичаєм в багатьох Клубах рекомендовані такі процедури:

Запросити майбутнього члена на декілька зібрань, перш ніж запропонувати його формальне членство.

Супроводжувати пропонованого майбутнього члена на одному або більше засіданнях.

Особисто знайомити нового члена з іншим членами Клубу на щотижневих засіданнях протягом першого місяця.

Запросити нового члена супроводжувати промотора у відвідинах сусіднього Клубу, щоб навчити його/її, як “відробляти” відсутність на засіданні власного Клубу та продемонструвати товариський дух Ротарі.

Запросити нового члена та його дружину/чоловіка відвідати святковий вечір або інші урочисті чи спеціальні події, які організує Клуб.

Запропонувати новому члену та його дружині/чоловікові відвідати Конференцію Дистрикту разом з промотором.

Бути для нього особливим другом, щоб новий член швидше відчув себе повноправним і активним Ротарійцем.

Якщо промотори будуть дотримуватись цих правил, Ротарі буде ставати сильнішим з приходом кожного нового члена.

^ ЖІНКИ В РОТАРІ

До 1989 року Конституція та Правила Ротарі Інтернешнл стверджували, що членами РК можуть бути тільки чоловіки. У 1978 році Ротарі Клуб міста Дуарте (штат Каліфорнія) запросив стати своїми членами трьох жінок. Правління РІ відкликало хартію цього клубу за порушення Конституції РІ. Клуб розпочав судовий процес проти РІ, звинувачуючи його у порушенні Закону штату про громадянські права, який забороняє дискримінацію в будь-якому виді громадських або бізнесових організацій. Апеляційний суд та Верховний суд Каліфорнії підтримали позицію Клубу Дуарте в тім, що Ротарі не може відкликати хартію Клубу тільки за те, що членами його стали жінки. Верховний Суд Сполучених Штатів підтримав визначення Каліфорнійського суду щодо того, що Клуби Ротарі в дійсності мають “ділові цілі” і є свого роду організаціями громадського типу. Ця акція 1987 року надала можливості жінкам ставати Ротарійками в тих країнах чи штатах, де юрисдикція мала подібні статті про громадянські права.

У 1989 році Законодавча рада РІ затвердила конституційні зміни, виключивши вираз “тільки для чоловіків” з Конституції Ротарі Інтернешнл. Нині в Ротарі 103.000 жінок, в тому числі 2.000 Президентів Клубів (станом на 2002 рік - Ред.).

^ ШТАБ-КВАРТИРА РІ

Штаб-квартира Ротарі Інтернешнл завжди знаходилася в межах міста Чикаго штату Іллінойс у США. Спочатку це було в самому Чикаго, але в 1954 році було збудовано гарне нове приміщення у його передмісті, що називається Еванстон. Будинок на Рідж Авеню відповідав потребам Секретаріату Ротарі до 80-х років, коли розгортання нових програм, ріст Ротарі Фаундейшн, а також широка діяльність програми Поліо-Плюс призвели до перевантаження площі будинку настільки, що деякі відділи почали шукати притулку в офісах, що знаходилися поблизу.

Коли у 1987 році в центрі Еванстону з’явилася перспектива звільнення модерного 18-поверхового офісного центру, то погодилися, що він відповідає всім вимогам праці та розширення Ротарі навіть на багато років уперед. Ця конструкція зі скла та сталі, збудована у 1977-му, містить 37.160 квадратних метрів офісної та корисної площі. Ротарі Інтернешнл придбав будинок з тим, щоб здавати в оренду приблизно 2/3 його площі до того часу, поки вона не знадобиться для майбутнього розширення Ротарі.

В будинку є аудиторія на 190 місць, а також офісні приміщення для функціонування 400 працівників Всесвітньої штаб-квартири. До приміщень головної адміністрації на 18-му поверсі входять конференційні кімнати для засідань Дирекції та комітетів РІ, а також кабінет Президента, Президента-Елект, Голови Ради довірених осіб Ротарі Фаундейшн та Генерального Секретаря.

Єдиний Ротарійський Центр (One Rotary Center), як його ще називають, забезпечує ефективну працю Ротарі Інтернешнл.

^ ДЕЯКІ РОТАРІЙСЬКІ “ВПЕРШЕ” – 2



У 1917 році у Ротарі створено “Фонд внесків” („Endowment fund”), який став попередником Ротарі Фаундейшн („The Rotary Foundation”).

У 1922-му вперше прийнято назву Ротарі Інтернешнл, яка замінила собою попередню назву “Міжнародна Асоціація Ротарі Клубів”.

Вперше встановлено Відзнаку Товариства Пола Гарріса у 1957 році для тих, хто вніс 1.000 доларів США до Ротарі Фаундейшн.

Вперше ротарійська емблема була видрукована на пам’ятній марці у 1931 під час Конвенції у Відні.

Клубний прапор вперше побував у космосі на орбіті Місяця завдяки астронавтові Френку Борману, який був членом Ротарі Клубу Космічного центру у Х’юстоні.

Перша Ротарійська Конвенція, проведена за межами США, відбулася у 1921 році у шотландському місті Единбурґ.

Першим керівником держави, що виступив на Ротарійській Конвенції, був президент США Уоррен Гардінг і сталося це 1923 року у Сент-Луїсі.



^ КІМНАТА № 711 – МІСЦЕ НАРОДЖЕННЯ РОТАРІ

Цифра 711 має дуже важливе значення для Ротарі. Кімната в старому Юниті Білдінг, що колись знаходився за адресою Норт Діерборн Стріт 127 у центрі Чикаго, стала місцем народження Ротарі Інтернешнл. Ця історична кімната, яка була тоді офісом інженера Ґеса Лоера, стала місцем першого засідання, на якому Пол Гарріс під час зустрічі з кількома друзями почав обговорення нової ідеї клубу для професіоналів та бізнесменів.

Глибоке вивчення подій того часу, реставрація та утримання кімнати у вигляді, автентичному до 1905 року, вимагали від декількох чикагських Ротарійців великих зусиль. Ряд Ротарійців усього світу створили “Клуб Пола Гарріса 711” і уже багато років на добровільній основі вносять щорічні внески, які дозволяють сплачувати орендну плату та підтримувати кімнату № 711 у вигляді мініатюрного музею Ротарі. У 1989 році було заплановано знесення Юниті Білдінг. Члени “Клубу 711” акуратно розмонтували історично цінну кімнату та помістили її на зберігання, де вона й знаходилася до 1994 року. Саме тоді відроджена кімната 711 знайшла свій постійний притулок і зараз цей пам’ятник Ротарійської спадщини зберігається у штаб-квартирі РІ в Еванстоні.

^ МІСЯЦЬ ВСЕСВІТНЬОГО ВЗАЄМОРОЗУМІННЯ

Лютий – це особливий місяць в календарі Ротарі, тому що він присвячений всесвітньому взаєморозумінню. В цьому місяці також святкується річниця першого Ротарійського засідання, яке відбулося 23 лютого 1905 року. Нині цю дату називають “Днем Миру та Порозуміння в Світі”.

Щоб відзначити Місяць порозуміння в світі, Дирекція Ротарі Інтернешнл звертається до всіх Ротарійців з проханням запланувати для своїх щотижневих зустрічей такі особливі заходи, які б підкреслили “величезне значення порозуміння та доброї волі для справи миру в усьому світі”.

Відзначаючи цей місяць, багато Клубів запрошують для виступів визначних гостей з-за кордону, студентів із зарубіжних країн або тих, що прибули за міжнародним обміном до різних шкіл та університетів, запрошують також тих, хто раніше брав участь у роботі Груп навчального обміну, відвідавши інші країни, або проводять дискусії про глобальні проблеми, культурні чи розважальні шоу з участю зарубіжних артистів та художників, та інші програми з міжнародною тематикою.

Багато Клубів використовує цю можливість для започаткування якогось проекту за програмою Служіння світовій спільноті (World Community Service) або для встановлення контакту з Ротарі Клубом іншої країни. Це також добрий місяць для започаткування Ротарійського Обміну Дружби, проекту 3-Ейч (3-Н), підтримки програми Поліо-Плюс та інших програм Ротарі Фаундейшн.

Місяць всесвітнього взаєморозуміння – це добрий шанс для кожного Клубу замислитись, набрати дихання та взятись до виконання четвертого напрямку Служіння: невтомного устремління Ротарійців до миру, доброї волі та порозуміння між народами світу.

^ РОТАРІЙСЬКА НАГОРОДА МІЖНАРОДНОГО ВЗАЄМОРОЗУМІННЯ

З 1981 ця нагорода призначається щороку (крім єдиного винятку) особам чи організаціям, “чиє життя або діяльність взірцево та гідно уособлює Ротарійський ідеал гуманітарного служіння, зокрема в галузі міжнародного взаєморозуміння, доброї волі та миру”. Нагорода ця вручається під час Конвенції РІ. Спеціальна міжнародна комісія проводить відбір кандидатів. Кожна кандидатура має бути затверджена Дирекцією РІ та довіреними особами Ротарі Фаундейшн.

Крім гарної кришталевої статуетки лауреат отримує 100.000 доларів з умовою призначення цієї суми на благодійні цілі, узгоджені з місією Ротарі Фаундейшн, яка служить міжнародному порозумінню і миру засобами реалізації гуманітарних та освітніх проектів. В минулі роки цю Нагороду міжнародного взаєморозуміння одержали: 1981 р. – д-р Набуро Івамура, професор медицини з Японії; 1982 – Папа Римський Іван-Павло ІІ; 1983 – д-р Лотта Гічманова, канадська діячка в гуманітарній галузі; 1984 – Всесвітня організація скаутів; 1985 – д-р Альберт Б. Сабін за вдосконалення пероральної вакцини проти поліоміеліту; 1986 – Міжнародний комітет Червоного Хреста; 1987 – леді Герміона Ренфарлі за всесвітню бібліотечну програму; 1988 – Армія Спасіння; 1989 – нагорода не призначалася; 1990 Вацлав Гавел, президент Чехословаччини; 1991 – Хавьєр Перес де Куельяр, Генеральний Секретар ООН; 1992 – Едвард Дж. Пішек, підприємець-філантроп; 1993 – д-р Фред Голлоуз, лікар-піонер з Австралії; (В подальшому, зокрема, 1994 – колишній президент США Джимі Картер; 1995 – Джеймс Грант, колишній виконавчий директор ЮНІСЕФ (нині покійний); 1997 – Нельсон Мандела; 2002 - Михайло Горбачов – Ред.)

^ ПРИНЦИП КЛАСИФІКАЦІЇ

По суті, членство в Ротарі будується на так званій “класифікаційній” основі. В принципі класифікація окреслює конкретну і загальновідому професію або бізнес, за допомогою яких Ротарієць служить суспільству.

Принцип Ротарійської кваліфікації є дещо більш специфічним. При визначенні класифікації Ротарійця необхідно брати до уваги “принцип загальновизнаної бізнесової або професійної діяльності фірми, компанії або інституції”, з якою дійсний член є пов’язаний або “визначення якої відображає основні напрямки роботи чи професійної його діяльності”.

Треба ясно собі усвідомити, що ця класифікація віддає перевагу діяльності людини та її служінню суспільству над службовою позицією, яку вона займає. Інакше кажучи, якщо людина є президентом банку, то його класифікація не “президент банку”, а “банківська діяльність”.

Тобто кваліфікацію, за якою реєструється особа, має визнача