Реферат: Програма вступних випробувань з історії україни для вступників до одеського національного економічного університету пояснювальна записка

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ


ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


Затверджую

Голова приймальної комісії ОНЕУ

_____________ М.І.Звєряков

« _____» лютого 2012 р.


П Р О Г Р А М А


вступного випробування з

історії України


на освітньо - кваліфікаційний рівень

«бакалавр»


Голова предметної екзаменаційної комісії

Доцент Щербина Надія Федорівна


Одеса 2012


ПРОГРАМА

ВСТУПНИХ ВИПРОБУВАНЬ

^ З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ ДЛЯ ВСТУПНИКІВ ДО

ОДЕСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ЕКОНОМІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ


ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА


Програму з історії України 2012 року розроблено з урахуванням чинної Програми з історії України для 11-річної школи та Програми зовнішнього незалежного оцінювання випускників загальноосвітніх навчальних закладів з історії України (Затверджено Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України, наказ № 791 від 14.07.2011 р.).

Метою вступного випробування з історії України є оцінювання рівня сформованості історичної компетентності випускника школи, визначення відповідності навчальних досягнень учня освітньому стандарту та чинній навчальній програмі.

Хронологічно програма охоплює весь зміст шкільних курсів історії України від найдавніших часів до сьогодення. Вона передбачає перевірку сформованих в учнів знань про основні політичні, соціально-економічні, культурні події, явища та процеси минулого, діяльність видатних історичних діячів.

Програму вступних випробувань надано вигляду таблиці, яка складається з двох колонок. У першій колонці зазначені теми розділів, які розкривають історію України від стародавніх часів до сьогодення. У другій колонці викладено зміст історичного матеріалу, у якому виокремлено факти, дати, персоналії, поняття та терміни. Це мінімум, з якого випускники повинні мати певні знання та уявлення.



Розділ програми


Факти, дати, історичні персоналії,

поняття та терміни

^ ТЕМА 1: СТАРОДАВНЯ ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

Факти: Поява та розселення людей на території України. Поширення землеробства й скотарства на землях України. Кочовики за раннього залізного віку. Заснування античних міст-колоній у Північному Причорномор'ї та Криму. Перші писемні згадки про давніх слов'ян (венедів, антів, склавинів). Велике розселення слов'ян.

Дати: IV– середина III тис. до н.е. – розселення племен трипільської культури на території України;

V–VII ст. – Велике розселення слов'ян.

Поняття та терміни: «історичні джерела», «археологічна культура», «палеоліт», «мезоліт», «неоліт», «бронзовий вік», «ранній залізний вік», «колонізація».

Характеризувати суспільне, господарське та духовне життя носіїв трипільської культури, кіммерійців, скіфів, давніх слов'ян.

Визначати риси неолітичної революції, причини та наслідки занепаду Великої Скіфії, особливості грецької колонізації Північного Причорномор'я та Криму.

Пояснювати, у чому наслідки та значення Великого розселення слов'ян.

^ Тема 2: Виникнення та розквіт Київської Русі



Факти:

Розселення східнослов'янських племінних союзів. Утворення Київської Русі. Внутрішньо- та зовнішньополітична діяльність князів/княгині: Олега, Ігоря, Ольги, Святослава. Князювання Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Запровадження християнства як державної релігії. Спорудження Софійського собору.

Дати:

882 р. – об'єднання північних та південних руських земель Олегом;

988 р. – запровадження християнства як державної релігії;

1019–1054 рр. – князювання Ярослава Мудрого в Києві.

Персоналії: Олег, Ігор, Ольга, Святослав, Володимир Великий, Ярослав Мудрий.

^ Поняття та терміни:

«племінний союз», «князь», «язичництво», «християнство»..

Характеризувати внутрішню та зовнішню політику Олега, Ігоря, Ольги, Святослава, Володимира Великого та Ярослава Мудрого.

Пояснювати, у чому полягає значення та наслідки внутрішньо- та зовнішньополітичної діяльності князів доби.

Визначати передумови та історичне значення запровадження християнства як державної релігії.



^ Тема 3: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава



Факти:

Правління Ярославичів. Боротьба за київський стіл між Ярославичами. Князювання Володимира Мономаха та його сина Мстислава в Києві.

Об'єднання Галицького та Волинського князівств. Князювання Данила Романовича. Монгольська навала на південно-західні землі Русі. Галицько-Волинська держава за нащадків Данила Романовича.

Дати:

1097 р. – Любецький з'їзд князів;

1187 р. – перша згадка назви «Україна» в писемних джерелах;

1199 р. – утворення Галицько-Волинської держави;

1238–1264 рр. – правління Данила Романовича;

1240 р. – захоплення Києва монголами.

Персоналії:

Володимир Мономах, Ярослав Осмомисл, Роман Мстиславович, Данило Романович, Юрій І Львович, Юрій ІІ Болеслав.

^ Поняття та терміни:

«роздробленість».

Характеризувати розвиток Київського, Чернігівського, Переяславського князівств, Галицько-Волинської держави, внутрішню та зовнішню політику Володимира Мономаха, його сина Мстислава, Данила Романовича, Юрія І Львовича, залежність українських князівств від Золотої Орди, наслідки золотоординського панування.

Пояснювати значення та наслідки Любецького з'їзду князів, причини та сутність політичної роздробленості Київської Русі, особливості процесу формування та значення утворення Галицько-Волинської держави.

^ Тема 4: Політичний устрій, соціально-економічний і культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави в ІХ–ХІV ст.



Факти:

Розвиток суспільно-політичного та господарського життя Київської Русі та Галицько-Волинської держави. Поширення писемності. Розвиток культури й освіти Київської Русі та Галицько-Волинської держави.

Дати:

1056–1057 рр. – створення Остромирового Євангелія;

1113 р. – укладення «Повісті минулих літ»;

1187 р. – створення «Слова о полку Ігоревім», перша згадка назви «Україна».

Персоналії:

літописець Нестор, митрополит Іларіон, іконописець Алімпій.

^ Поняття та терміни:

«вотчинне землеволодіння», «бояри», «смерди», «ікони», «билини», «літопис», «мозаїка», «фреска», «книжкова мініатюра». Характеризувати політичний і соціальний устрій Київської Русі та Галицько-Волинської держави, становище представників різних соціальних станів, розвиток господарства та торгівлі, здобутки в галузі писемності, освіти, літератури, архітектури та образотворчого мистецтва.

Пояснювати, у чому значення Київської Русі та Галицько-Волинської держави в історії українського народу та в загальноєвропейській історії



^ Тема 5: Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.)



Факти:

Боротьба Польщі та Литви за Галицько-Волинську спадщину. Входження українських земель до складу інших держав. Кревська унія. Остаточна ліквідація Київського та Волинського удільних князівств. Утворення Кримського ханства. Перехід кримських ханів у васальну залежність від Османської імперії. Виникнення українського козацтва. Соціально-економічне життя. Розвиток культури та освіти.

Дати:

1362 р. – битва на р. Сині Води;

1385 р. – укладення Кревської унії;

1449 р. –- утворення Кримського ханства;

1471 р. – остаточна ліквідація Київського князівства;

1489 р. – перша згадка про українських козаків у писемних джерелах.

Персоналії:

Хаджі-Гірей, Костянтин Іванович Острозький, Юрій Дрогобич.

^ Поняття та терміни:

«шляхта», «панщина», «магдебурзьке право», «магістрат», «цехи», «дума».

Характеризувати політичне становище українських земель у складі Великого князівства Литовського та інших держав до і після Кревської унії, соціально-економічний розвиток українських земель, становище суспільних станів, здобутки в галузі освіти та культури, архітектури.

Визначати особливості суспільно-політичного життя українських земель у складі Великого князівства Литовського, причини та наслідки Кревської унії, причини виникнення українського козацтва.

Тема 6: ^ УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ

ХVІ СТ.


Факти:

Люблінська унія та її вплив на українські землі. Зміни в соціальній структурі українського суспільства. Виникнення Запорізької Січі. Повстання 90-х років ХVІ ст. Братський рух. Утворення греко-католицької церкви. Розвиток культури й освіти.

Дати:

1556–1561 р. – створення Пересопницького Євангелія;

1556 р. – заснування князем Д. Вишневецьким на о. Малій Хортиці першої Січі;

1569 р. – Люблінська унія. Утворення Речі Посполитої;

1596 р. – Берестейська церковна унія. Утворення греко-католицької церкви.

Персоналії:

Василь-Костянтин Острозький, Дмитро Вишневецький, Герасим Смотрицький, Іван Федоров.

^ Поняття та терміни:

«українська шляхта», «українське козацтво», «реєстрове козацтво», «Запорізька Січ», «старшина», «клейноди», «греко-католицька церква», «братство».

Характеризувати соціальну структуру українського суспільства, становище різних верств населення українського суспільства ХVІ ст., суспільно-політичні зміни, які відбулися на українських землях внаслідок Люблінської унії, здобутки в галузі освіти та науки; військово-політичну організацію козацтва; становище православної церкви, діяльність видатних діячів періоду, православних братств.

Визначати причини та наслідки Люблінської унії, перших козацьких повстань.

^ Тема 7: УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ

ХVІІ СТ.

Факти:

Зміни в соціально-економічному житті. Розвиток міст. Вплив Берестейської унії на розвиток церковного життя в Україні. Відновлення церковної православної ієрархії 1620 р. Розвиток культури та освіти. Морські походи козаків. Участь українського козацтва в Хотинській війні. Козацькі повстання 1620-х – 1630-х рр.

Дати:

1621 р. – Хотинська війна;

1637–1638 рр. – повстання під проводом Павла Павлюка, Якова Острянина, Дмитра Гуні;

1632 р. – утворення Києво-Могилянського колегіуму.

Персоналії:

Петро Конашевич-Сагайдачний, Петро Могила, Іпатій Потій, Йов Борецький.

^ Поняття та терміни: «покозачення».

Характеризувати соціально-економічне та політичне становище в українських землях, становище православної та греко-католицької церков.

Визначати наслідки «доби героїчних походів козацтва» перших десятиліть 17 ст., козацьких повстань 20–30-рр.

^ Тема 8: Початок Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст.

Факти:

Національно-визвольна війна українського народу. Зміни в суспільно-політичному житті. Утворення української козацької держави – Війська Запорізького. Зовнішньополітична діяльність уряду Б. Хмельницького.

Дати:

1648 р. – Жовтоводська, Корсунська та Пилявецька битви;

1649 р. – Зборівська битва. Укладення Зборівського договору;

1651 р. – Берестецька битва. Укладення Білоцерківського договору;

1652 р. – Батозька битва;

1654 р. – укладення українсько-російського договору.

Персоналії:

Б. Хмельницький, І. Богун.

^ Поняття та терміни:

«Національно-визвольна війна», «Військо Запорізьке», «Гетьманщина».

Характеризувати відносини Війська Запорізького з Польщею, Кримським ханством, Молдовою, Московією; умови мирних угод українців з польським урядом, українсько-російського договору 1654 р.

Визначати причини та наслідки Національно-визвольної війни, місце Гетьманщини в міжнародних відносинах тогочасної Європи.

Пояснювати,  у чому наслідки та значення найважливіших битв війни у розгортанні національно-визвольної боротьби.



^ Тема 9: Українські землі наприкінці 50 – у 80 рр. ХVІІ ст.


Факти:

Гетьманування І. Виговського. Ухвалення Гадяцьких пунктів. Московсько-українська війна. Гетьманування Ю. Хмельницького. Поділ Гетьманщини. Гетьманування П. Тетері, І. Брюховецького, П. Дорошенка, Д. Многогрішного, І.Самойловича. Чигиринські походи турецько-татарського війська. Занепад Правобережжя. Запорізька Січ у складі Гетьманщини. Адміністративно-територіальний устрій Слобідської України.

Дати:

1659 р. – Конотопська битва;

1667 р. – Андрусівський договір;

1681 р. – Бахчисарайський мирний договір;

1686 р. – «Вічний мир».

Персоналії:

І. Виговський, П. Тетеря, П.Дорошенко, І. Брюховецький, І.Сірко, Ю.Хмельницький, Д.Многогрішний, І. Самойлович.

^ Поняття та терміни: «Руїна».

Характеризувати зовнішню та внутрішню політику гетьманів, зміст політичних угод того часу, що стосувалися українських земель, особливості господарського та церковного життя.

Визначати причини та наслідки московсько-української війни 1658–1659 рр.; Руїни; укладення гетьманськими урядами угод з державами-сусідами, найважливіших угод між іноземними державами, що стосувалися українських земель; особливості адміністративно-політичного устрою Слобідської України та Лівобережної Гетьманщини.

^ Тема 10: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині

ХVІІІ ст.


Факти:

Гетьманування І. Мазепи, І. Скоропадського, Д. Апостола. Обмеження автономії Гетьманщини. «Правління Гетьманського уряду» 1734 р. Розвиток культури та освіти.

Дати:

1708–1709 рр. – національно-визвольна акція гетьмана І.Мазепи;

1709 р. – Полтавська битва;

1710 р. – ухвалення Конституції Пилипа Орлика;

1734 р. – заснування Нової (Підпільненської) Січі.

Персоналії:

І.Мазепа, І Скоропадський, П.Полуботок, Д.Апостол, П.Орлик, Ф.Прокопович.

^ Поняття та терміни: «Конституція», «Малоросія», «Малоросійська колегія», «козацьке бароко», «козацькі літописи».

Характеризувати внутрішню та зовнішню політику гетьманів у зазначений період, діяльність Першої Малоросійської колегії, «Правління Гетьманського уряду»; зміст Конституції Пилипа Орлика; перебіг подій національно-визвольної акції гетьмана І. Мазепи.

Визначати причини укладення українсько-шведського союзу в роки Північної війни; наслідки Полтавської битви для українських земель.



^ Тема 11: Українські землі в другій половині

ХVІІІ ст.

Факти:

Гетьманування К. Розумовського. Ліквідація автономного устрою Гетьманщини. Діяльність Другої Малоросійської колегії. Ліквідація Запорозької Січі. Скасування козацького устрою на Слобожанщині. Заселення Південної України. Розгортання гайдамацького та опришківського рухів. Зміни в політичному становищі Правобережної України після поділів Речі Посполитої. Розвиток культури, науки, освіти.

Дати:

1764 р.– остаточна ліквідація гетьманства;

1768 р. – Коліївщина;

1775 р. – остаточна ліквідація царським урядом Запорізької Січі;

1783 р. – царський указ про закріпачення селян

Лівобережної та Слобідської України.

Персоналії:

К.Розумовський, П.Калнишевський, Г. Сковорода, М.Березовський, І. Григорович-Барський.

^ Поняття та терміни:

«Нова (Підпільненська) Січ», «Задунайська Січ», «Коліївщина», «паланка», «зимівник».

Характеризувати основні напрями політики Російської імперії щодо України, особливості гайдамацького та опришківського рухів, територіально-адміністративного устрою та господарського життя Нової (Підпільненської) Січі.

Визначати причини гайдамацького та опришківського рухів, скасування гетьманства і ліквідації Запорізької Січі, наслідки ліквідації Запорізької Січі та Гетьманщини, поділів Польщі, приєднання земель Правобережної України та Криму до Росії.

Пояснювати, у чому значення Запорозької Січі й Гетьманщини в історії України.

^ Тема 12: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій пол. ХІХ ст.

Факти:

Приєднання українських земель до складу Російської імперії. Адміністративно-територіальний поділ українських земель. Промисловий переворот та зародження ринкової економіки. Розвиток національного руху. Поширення в Україні російського та польського суспільних рухів. Повстання під проводом У.Кармалюка.

Дати:

1798 р. – вихід друком «Енеїди» Івана Котляревського;

грудень 1825 – січень 1826 рр. – повстання Чернігівського полку;

1830–1831 рр. – Польське повстання;

1846–1847 рр. – діяльність Кирило-Мефодіївського братства.

Персоналії:

М.Гулак, І.Котляревський, М.Костомаров, П. Куліш, Т.Шевченко.

^ Поняття та терміни:

«промисловий переворот», «нація», «національне відродження», «національна ідея», «декабристи», «масонство».

Характеризувати політику Російської імперії щодо України, початок національного відродження, форми соціального протесту українського населення, поширення на Україну російського та польського суспільних рухів, програмні засади та діяльність Кирило-Мефодіївського братства, економічний розвиток і соціальні відносини.

Визначати причини та пояснювати, у чому значення антикріпосницького руху в українських землях у складі Російської імперії, діяльності Кирило-Мефодіївського братства.

^ Тема 13: Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.


Факти:

Приєднання західноукраїнських земель до складу Австрійської імперії, адміністративно-територіальний поділ західноукраїнських земель, реформи Марії Терезії та Йосифа ІІ й українські землі, діяльність «Руської трійці». Діяльність Головної руської ради.

Дати:

1816 рр. – створення освітнього товариства галицьких греко-католицьких священиків;

1833–1837 рр. – діяльність «Руської трійці»;

1848 р. – скасування панщини в Галичині.

Персоналії:

М.Шашкевич, І.Вагилевич, Я.Головацький, Л.Кобилиця, І.Могильницький.

Описувати перебіг національного руху в Галичині під час революції 1848–1849 рр. в Австрійській імперії.

Характеризувати політику Австрійської імперії щодо західноукраїнських земель, її наслідки, реформи Марії Терезії та Йосифа ІІ; початок національного відродження, форми соціального протесту населення.

Визначати наслідки та пояснювати, у чому значення подій 1848–1849 рр., причини та значення антикріпосницького руху в західноукраїнських землях.

^ Тема 14: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини

ХІХ ст.


Факти:

Національне відродження. Відкриття університетів. Зміни в освіті. Поява «Історії русів». Розвиток літератури, мистецтва.

Дати:

1805 р. – відкриття університету в Харкові;

1834 р. – відкриття університету в Києві.

Персоналії:

П.Гулак-Артемовський, Г.Квітка-Основ'яненко, М.Максимович, М. Остроградський, В. Каразін.

Характеризувати основні явища і процеси розвитку культури цього періоду, творчі здобутки видатних вітчизняних науковців та митців.

Визначати умови та особливості розвитку культури кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст., причини культурних зрушень у першій половині ХІХ ст.



^ Тема 15: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.


Факти:

Реформи 60–70-х рр. ХІХ ст. і процеси модернізації в Україні. Політика російського царизму щодо України. Розвиток громадівського руху. Діяльність «Південно-Західного відділу Російського географічного товариства».

^ Дати:

1863 рр. – Валуєвський циркуляр;

1876 р. – Емський указ.

Персоналії:

В. Антонович, М. Драгоманов, Б. Грінченко, П. Чубинський.

^ Поняття та терміни:

«земства», «громадівський рух», «Братство тарасівців». Характеризувати основний зміст реформ 1860–1870-х рр., особливості проведення реформ на українських землях, зміни в соціальному складі населення в другій половині ХІХ ст., процеси модернізації, національний рух на українських землях у складі Російської імперії, національну політику Росії, основні погляди та напрямки діяльності громадівців.

Визначати наслідки промислового перевороту, здобутки національного руху в українських землях у складі Російської імперії.

^ Тема 16: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст.


Факти:

Національна політика австрійського уряду щодо українських земель. Розвиток кооперативного руху, трудова еміграція. Політизація національного руху й утворення перших політичних партій: Русько-української радикальної партії (РУРП), Української Національно-демократичної партії (УНДП), Української соціал-демократичної партії (УСДП). Діяльність культурно-освітнього товариства «Просвіта».

Дати:

1868 р. – створення у Львові товариства «Просвіта»;

1873 р. – створення у Львові Літературного товариства ім. Т.Шевченка (від 1892 р. – Наукового товариства ім. Т.Шевченка);

1890 р. – створення РУРП;

^ 1899 – створення УНДП.

Персоналії:

Ю. Бачинський, М. Павлик, І. Франко.

Поняття та терміни:

«трудова міграція», «партія», «українофіли», «москвофіли», «народовці», «нова ера».

Характеризувати особливості соціально-економічного розвитку західноукраїнських земель у другій половині ХІХ ст., зміни в соціальному складі населення, основні течії суспільно-політичного руху (москвофіли та народовці); діяльність «Просвіт» та Наукового товариства ім. Т. Шевченка, процес утворення українських політичних партій у Галичині.

Визначати причини трудової еміграції українців, зародження кооперативного руху, особливості українського національного руху, напрями діяльності та здобутки провідних діячів західноукраїнських земель у національному русі другої половини ХІХ ст.



^ Тема 17: Культура України в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.


Факти:

Піднесення української культури. Освіта. Розвиток науки. Розвиток літератури, музичного, образотворчого, театрального мистецтва. Українські підприємці-благодійники. Церковне життя.

Дати:

1865 р. – відкриття Новоросійського університету.

Персоналії:

С.Васильківський, С. Гулак-Артемовський, Д. Заболотний, М.Заньковецька, І. Мечников, А. Кримський, Леся Українка, І. Карпенко-Карий, М.Кропивницький, М. Лисенко, М. Пимоненко, М. Леонтович, М. Садовський, С. Крушельницька, Д.Яворницький.

Поняття: «меценат», «професійний театр», «реалізм», «модернізм».

Характеризувати основні культурні явища, процеси другої половини ХІХ – початку ХХ ст., розвиток літератури, образотворчого, музичного мистецтва, архітектури, процес становлення професійного театру, діяльність меценатів та їхній вплив на розвиток культури.

Визначати умови розвитку культури в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст., творчі здобутки видатних вітчизняних науковців та митців.

^ Тема 18: Українські землі у складі Російської імперії на початку

ХХ ст.

Факти:

Утворення монополістичних об'єднань в Україні. Становлення й консолідація української нації. Створення політичних партій Наддніпрянщини. Самостійницька й автономістська течії в національному русі. Події революції 1905–1907 рр. в Україні. Діяльність українських парламентських громад в І та ІІ Державних Думах. Посилення національного гніту в Наддніпрянській Україні в 1907–1914 рр. Земельна реформа П. Столипіна та її вплив на Україну.

Дати:

1900 р. – утворення РУП, першої політичної партії Наддніпрянської України.

Персоналії: Є.Чикаленко, М. Міхновський.

Поняття та терміни: «монополія»

Характеризувати особливості економічного та соціального розвитку Наддніпрянської України (процес монополізації, розвиток сільського господарства, процес утворення українських політичних партій, розвиток самостійницької і автономістської течій в національному русі), національно-визвольний рух України в роки російської революції 1905–1907 рр., діяльність українських парламентських громад в І та ІІ Державних Думах Росії, проведення Столипінської аграрної реформи, особливості її запровадження в Україні.

Визначати основні тенденції соціально-економічного та політичного розвитку українських земель у складі Російської імперії на початку ХХ ст., причини та наслідки посилення національного гніту в 1907–1914 рр., напрями діяльності й здобутки діячів національного руху на українських землях у складі Російської імперії.



Тема 19:


^ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ НА ПОЧАТКУ ХХ СТ.


Факти:

Становище промисловості та сільського господарства. Радикалізація українського

політичного руху. Вплив Української греко-католицької церкви на піднесення національної свідомості населення західноукраїнських земель. Боротьба політичних партій західноукраїнських земель за реформу виборчої системи.

Персоналії: А.Шептицький, І. Боберський, К.Трильовський. Характеризувати економіку західноукраїнських земель у складі Австро-Угорської імперії, розвиток кооперативного руху, діяльність західноукраїнського політичного руху на початку ХХ ст., національних і спортивно-фізкультурних організацій «Сокіл» та «Січ».

Визначати причини активізації західноукраїнського політичного руху на початку ХХ ст., його результати, роль А. Шептицького в піднесенні національного життя на західноукраїнських землях.

Тема 20: ^ УКРАЇНА В ПЕРШІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ


Факти:

Позиції українських політичних сил Наддніпрянської України та західноукраїнських земель щодо війни. Перебіг воєнних дій на території України. Діяльність австрійської та російської адміністрацій у Галичині. Бойовий шлях легіону Українських січових стрільців.

^ Дати:

серпень 1914 р. – утворення Головної української ради,

формування легіону Українських січових стрільців,

створення Союзу визволення України.

Персоналії: Г. Бобринський, К. Левицький.

Поняття та терміни:

«Світова війна», «Союз визволення України», «Головна українська рада», «Галицько-Буковинське генерал-губернаторство».

Характеризувати територіально-політичні плани та наміри ворогуючих держав щодо українських земель, еволюцію позиції українських політичних сил у питанні війни, соціально-економічне та суспільно-політичне становище населення впродовж війни, динаміку змін у свідомості різних соціальних верств українського суспільства.

Визначати соціально-економічні та політичні наслідки війни для українського суспільства.

ТЕМА 21: УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ

1917-1920 РР.


Факти:

Революційні події в Україні в 1917 – на початку 1918 р. Еволюція поглядів політичних сил України в питанні самовизначення українців (Універсали Центральної Ради). Політика Української Центральної Ради (УЦР) в умовах загострення конфлікту з Тимчасовим урядом та більшовицькою Росією. Проголошення Української Народної Республіки. Війна радянської Росії з УНР. Проголошення незалежності УНР.

^ Дати:

березень 1917 р. – утворення Української Центральної Ради;

квітень 1917 р. – Всеукраїнський Національний конгрес;

червень 1917 р. – ухвалення І Універсалу УЦР;

липень 1917 р. – ухвалення ІІ Універсалу УЦР;

листопад 1917 р. – ухвалення ІІІ Універсалу УЦР;

січень 1918 р. – ухвалення ІV Універсалу УЦР.

Персоналії:

М. Грушевський, С. Єфремов, В.Антонов-Овсієнко.

^ Поняття та терміни:

«автономізація», «самостійники», «Універсали УЦР», «Генеральний секретаріат», «Народний секретаріат», «українізація армії».

Характеризувати процес утворення та еволюції Української Центральної Ради, діяльність українських партій, політичних діячів в історії періоду, основні положення І, ІІ, ІІІ та ІV Універсалів УЦР, особливості соціально-економічного становища, взаємовідносини УЦР з Тимчасовим урядом, перебіг та результати боротьби за владу в Києві в жовтні – листопаді 1917 р., перебіг першої війни радянської Росії з УНР.

Визначати причини Української революції, її характер, місце різних політичних сил у подіях періоду; місце і роль Всеукраїнських з'їздів рад у Києві та Харкові, Ультиматуму Раднаркому в політиці більшовиків щодо усунення УЦР; причини та наслідки першої війни радянської Росії з УНР, здобутки і прорахунки УЦР в державотворчому процесі; причини ухвалення Універсалів УЦР, пояснювати, у чому їхнє історичне значення.

^ ТЕМА 22: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності

(1918 – 1920 рр.)


Факти:

Брестський мир між УНР та державами Четверного союзу, Військова конвенція УНР з Німеччиною та Австро-Угорщиною. Ухвалення Конституції УНР. Гетьманський переворот й утворення Української Держави. Утворення ЗУНР. Прихід до влади Директорії. Акт злуки УНР та ЗУНР. Окупація військами Антанти півдня України. Денікінський режим в Україні. «Київська катастрофа». Більшовицький режим в Україні. Друга радянсько-українська війна. Ухвалення Конституції УСРР 1919 р. «Чортківська офензива». Перший «Зимовий похід» Армії УНР. Варшавська угода між УНР та Польщею. Польсько-радянська війна на території України. Другий «Зимовий похід» Армії УНР.

Дати:

січень (лютий) 1918 р. – Брестський мир між УНР та державами Четверного союзу;

29 квітня 1918 р. – державний переворот і прихід до влади П. Скоропадського;

14 листопада 1918 р. – утворення Директорії;

листопад 1918 р. – проголошення ЗУНР;

22 січня 1919 р. – Акт злуки;

грудень 1919 – травень 1920 – Перший «Зимовий похід» військ УНР;

квітень 1920 р. – Варшавська угода;

березень 1921 р. – Ризький мир;

листопад 1921 р. – Другий «Зимовий похід» військ УНР.

Персоналії: В. Винниченко, Д. Вітовський, Н.Махно, С.Петлюра, Є.Петрушевич, Х.Раковський, П.Скоропадський, Ю. Тютюнник.

^ Поняття та терміни:

«Директорія», «Українська Галицька армія», УСРР, «воєнний комунізм».

Характеризувати внутрішню та зовнішню політику урядів гетьмана П. Скоропадського, Директорії, ЗУНР, УСРР, зміст Варшавської угоди між УНР та Польщею, Ризького мирного договору, культурне життя в Україні в 1918–1920 рр.

Визначати причини гетьманського перевороту та падіння режиму гетьмана П. Скоропадського; особливості внутрішньої та зовнішньої ситуації в УНР часів Директорії; причини та наслідки українсько-польської війни та підписання С. Петлюрою Варшавського договору; причини поразки національно-визвольних змагань (національно-демократичної революції в Україні);

Пояснювати, у чому історичне значення відновлення української державності на східно- та західноукраїнських землях та об'єднання українських держав (Акт злуки).


^ ТЕМА 23: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.)


Факти:

Входження УСРР до складу СРСР. Голод у південних губерніях УСРР. Неп в УСРР. Відбудова народного господарства. Політика «коренізації» в УСРР (українізація). Кампанія з ліквідації неписьменності дорослих. Українське національне відродження 20-х рр.

Дати:

1922 р. – входження УСРР до складу СРСР;

1921 – 1923 рр. – голод в Україні;

1923 р. – початок політики «українізації»;

1925 р. – завершення відбудови промисловості, курс на індустріалізацію.

Персоналії:

Л. Каганович, О. Шумський, М. Скрипник, М.Волобуєв, М. Хвильовий, Л.Курбас, М. Бойчук, О. Довженко.

^ Поняття та терміни:

«індустріалізація», «українізація», «автокефальна церква». Характеризувати неп та її складові, процес стабілізації економічного й соціального життя в Україні, політику більшовиків щодо релігії та церкви в Україні, політику «українізації» та її наслідки, особливості розвитку української культури в цей період.

Визначати причини та наслідки «українізації», її вплив на українську культуру й ментальність населення УСРР, вступу УСРР в СРСР; причини та особливості впровадження непу в Україні.

^ ТЕМА 24: Радянська модернізація України (1929 – 1938 рр.)


Факти:

Радянська модернізація в Україні. Суспільно-політичне, соціально-економічне, культурне та релігійне життя. Масові репресії. Ідеологізація суспільного життя, культ особи. Згортання українізації.

^ Дати:

1928–1938 рр. – період радянської модернізації в Україні;

1928 р. – Шахтинська справа;

1929 р. – справа «СВУ»;

1929 р. – рік «великого перелому», початок суцільної колективізації;

1932 – 1933 рр. – Голодомор в Україні;

1934 р. – перенесення столиці України з Харкова до Києва;

Персоналії:

О.Стаханов, П.Постишев, С.Косіор, Й.Сталін.

^ Поняття та терміни:

«форсована індустріалізація», «стаханівський рух», «колективізація», «розкуркулення», «закон про п'ять колосків», «голодомор», «розстріляне відродження».

Характеризувати сутність і наслідки політики форсованої індустріалізації та колективізації в Україні; взаємозв'язок між різними складовими економічної політики сталінського режиму (індустріалізація, колективізація); зміни в соціальній структурі населення, особливості суспільно-політичного та культурного життя періоду.

Визначати причини та наслідки політики форсованої індустріалізації та колективізації, зв'язки між радянською модернізацією та зміною соціальної структури українського радянського суспільства, масовими репресіями в Україні; причини та наслідки Голодомору 1932–1933 рр.



^ ТЕМА 25: Західноукраїнські землі (1921–1939 рр.)



Факти:

Українські землі у складі Польщі, Румунії, Чехословаччини. Економіка українських земель. Різні течії в суспільно-політичному русі, радикалізація політичного життя в 1930-х роках.

Дати:

1929 р. – утворення ОУН;

1930 р. – проведення польською владою політики «пацифікації».

15 березня 1939 р. – проголошення незалежності Карпатської України.

Персоналії:

Є. Коновалець, С. Бандера, А. Мельник, В. Липинський, А.Волошин.

^ Поняття та терміни:

«осадництво», «пацифікація», «русофільство», «русинство». Характеризувати вплив міжнародної ситуації 1920–1930-х рр. на становище західноукраїнських земель, політику урядів Польщі, Румунії, Чехословаччини в українських землях, стан економіки, життя населення, освіти та культури, різні течії національного руху, діяльність політичних партій західноукраїнських земель у 1930-х роках.

Визначати міжнародні фактори, що спричинили розподіл українських земель між іншими державами на початку 1920-х рр. та його наслідки для населення; причини та наслідки діяльності політичних сил у західноукраїнських землях за цього періоду.



^ ТЕМА 26: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.)



Факти:

Початок Другої світової війни. Приєднання Західної України, Південної та Північної Бессарабії та Північної Буковини до складу УРСР. Початок Великої Вітчизняної війни. Встановлення нацистського окупаційного режиму. Розгортання радянського партизанського руху. Діяльність ОУН. Утворення УПА. Визволення України. Депортація кримських татар та інших народів Криму. Перемога у Великій Вітчизняній війні.

^ Дати:

23 серпня 1939 р. – радянсько-німецький пакт про ненапад (пакт Молотова-Ріббентропа);

1 вересня 1939 р. – початок Другої світової війни;

17 вересня 1939 р. – вступ Червоної армії на територію західної України;

листопад 1939 р. – Східну Галичину і Волинь включено до складу УРСР;

2 серпня 1940 р. – Південну та Північну Бессарабію та Північну Буковину включено до складу УРСР;

22 червня 1941 р. – початок Великої Вітчизняної війни;

30 червня 1941 р. – проголошення Акта відновлення Української Держави;

грудень 1942 р. – початок звільнення України. 6 листопада 1943 р. – визволення Києва;

січень – лютий 1944 р. – Корсунь-Шевченківська наступальна операція;

вересень – жовтень 1944 р. – Карпатсько-Ужгородська наступальна операція;

28 жовтня 1944 р. – визволення всієї території України;

9 травня 1945 р. – завершення Великої Вітчизняної війни, День Перемоги.

Персоналії:

С. Тимошенко, М. Кирпонос, С. Ковпак, О. Федоров, О. С