Реферат: Основні показники діяльності обласних лікарень України 2008 рік Київ, 2009. 47 с
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ СТРАТЕГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ МОЗ УКРАЇНИ
ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ ДІЯЛЬНОСТІ ОБЛАСНИХ ЛІКАРЕНЬ УКРАЇНИ
2008 РІК
Аналіз інтегральних показників та рейтингова оцінка
Київ – 2009
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ СТРАТЕГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ МОЗ УКРАЇНИ
ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ ДІЯЛЬНОСТІ ОБЛАСНИХ ЛІКАРЕНЬ УКРАЇНИ
2008 РІК
Аналіз інтегральних показників та рейтингова оцінка
Київ – 2009
Основні показники діяльності обласних лікарень України 2008 рік – Київ, 2009. – 47 с.
^ Заклад розробник:
Український інститут стратегічних досліджень МОЗ України
Розробники:
Слабкий Геннадій Олексійович – д.мед.н., професор, директор УІСД
Жданова Мирослава Петрівна – директор Департаменту організації медичної допомоги МОЗ України
Коллякова Ольга Михайлівна – начальник відділу спеціалізованої медичної допомоги Департаменту організації медичної допомоги МОЗ України
Кондратюк Наталія Юріївна – старший науковий співробітник відділення організації медичної допомоги УІСД
Голосай Катерина Сергіївна – заступник начальника КЗ КОР Київський обласний центр медичної статистики
Олійник Валентина Володимирівна – заступник головного лікаря з медичної частини Житомирської ОКЛ ім. О.Ф. Гербачевського
Іванашко Василь Станіславович – заступник головного лікаря Вінницької ОКЛ по орг.-метод. роботі
^ За редакцією:
Князевич В.М. – Міністр охорони здоров’я України
Ситуаційний аналіз «Основні показники діяльності обласних лікарень України 2008 рік» призначений для керівників обласних, відділів охорони здоров’я, завідувачів статистичних відділів та головних лікарів обласних лікарень.
Рекомендовано до друку Вченою Радою Українського інституту стратегічних досліджень МОЗ України
___________________________
^ У понятті України як соціальної держави
чи не найперше місце відводиться
охороні здоров'я кожної людини…
(Ст. 3. Конституції України, 1996 р.).
Система охорони здоров’я на сучасному етапі зіткнулася з такими проблемами, як збільшення серед населення України частки осіб старших вікових груп, появою нових загроз та хвороб (атипова пневмонія, пташиний грип, свинячий грип), безпрецедентним поширенням туберкульозу та СНІДу, чинників ризику багатьох хронічних неінфекційних хвороб, зростанням вартості медичних послуг, проблемами фінансування в умовах обмежених ресурсів, підвищення вимог з боку населення до доступності та якості медичного обслуговування.
Станом на сьогоднішній день відчувається недосконалість нормативно-правової бази з питань місцевого самоврядування та діючого бюджетного законодавства контролю якості надання медичної допомоги та дотримання маршруту пацієнта. Як наслідок цього збільшується потік самозвернень до обласних лікарень (ОЛ), зростає первинний прийом у консультативних поліклініках, перевантажуються параклінічні служби, страждає прогнозованість госпіталізації, що впливає на надпланове використання бюджетних коштів.
Виходячи з вищевказаного життєво необхідними кроками сьогодення є: оптимізація системи медичної допомоги, ефективне використання кадрових, фінансових та матеріально-технічних ресурсів. оптимальний розподіл функцій та обсягів медичної допомоги між закладами охорони здоров’я різних рівнів.
ОЛ, будучи останньою інстанцією у визначеному регіоні в наданні високо спеціалізованої медичної допомоги населенню, має неабиякий вплив як на демографічні, так і на виключно медичні показники діяльності галузі.
Для збільшення ролі та значимості ОЛ в системі охорони здоров’я регіону, контролю та регулювання основної діяльності доцільним є створення єдиної системи та методології комплексної оцінки діяльності ОЛ. Департаментом розвитку медичної допомоги населенню МОЗ України розроблено основні інтегральні показники роботи ОЛ (дорослих).
Станом на 01.01.2009 в Україні функціонує 25 ОЛ та 26 обласних консультативних поліклінік. Усі діючі заклади мають ліцензію на провадження діяльності та акредитовані.
У 2008 році до консультативних поліклінік ОЛ здійснено 4445575 відвідувань.
Через зростання поширеності хвороб збільшуються обсяги медичної допомогою населенню, що потребує забезпечення адекватною кількістю, співвідношенням та рівнем підготовки медичних та управлінських кадрів, а також належним рівнем фінансування галузі охорони здоров’я.
Тому важливим є аналіз таких складових цього процесу, як коефіцієнт співвідношення кількості посад лікарів до посад середнього медичного персоналу, питома вага атестованих лікарів, середніх медичних працівників, організаторів охорони здоров’я, забезпеченість населення стаціонарними ліжками та кількість днів роботи ліжка, питома вага закладів охорони здоров’я, що пройшли акредитацію, ступінь залучення позабюджетних коштів, витрати бюджетних коштів із розрахунку на одну особу.
Згідно штатного розкладу, в ОЛ у 2008 році було зареєстровано 9178,25 лікарських посад, з них 1211,50 – в обласних консультативних поліклініках.
Укомплектованість штатних посад лікарів зайнятими працівниками ОЛ лише в Волинській ОЛ, Закарпатській обласній клінічній лікарні (ОКЛ) ім. А. Новака, Миколаївській ОЛ, Чернівецькій ОКЛ є стовідсотковим; у Львівській ОКЛ цей показник становить – 103,8%; основну вибірку становлять показники в межах 99,6 – 94,4%; найнижчими ці показники є у Кіровоградській ОЛ – 74%, Луганській ОКЛ – 78% та КУ «Запорізька ОКЛ» – 83,6%.
Особливо слід зазначити проблему комплектування посад лiкарiв в ОЛ України за окремими фахами: штати лікарів-патологоанатомів є лише у 13 ОЛ. Укомплектованість штатних посад лікарів-патологоанатомів зайнятими в Україні у 2008 році становила 93,4%, а фізичними особами – 50,9%.
У деяких регіонах показники укомплектованості лікарями-патологоанатомами значно нижчі, ніж у цілому в Україні. Так у Донецькій ОЛ укомплектованість штатних посад патологоанатомів фізичними особами складала 35,1%.
Укомплектованість штатних посад лікарів-анестезiологів зайнятими у 2008 році складала 97,5%; укомплектованість фізичними особами становила – 78,7%; в Одеській ОЛ – 61%, у Кіровоградській – 65,1%, у Запорізькій – 66,7%.
Укомплектованість штатних посад лікарів-лаборантів зайнятими посадами в Україні у 2008 році становила – 96,8%; укомплектованість фізичними особами в Україні у 2008 р. складала 78,1%, у Миколаївській – 56,4%, в Одеській – 59,4%, у Рівненській – 61%.
Укомплектованість штатних посад лікарів-рентгенологів зайнятими посадами в Україні у 2008 році становила 96,4%; укомплектованість фізичними особами в Україні у 2008 складала 77%; у Черкаській – 59,3%, у Луганській-59,8%.
На задовільному рівні є показник укомплектованості штатних посад медичних сестер зайнятими працівниками, він є наближеним до 100% у більшості ОЛ України, лише у Львівській ОКЛ цей показник становить – 114,9%, найнижчими ці показники є у Кіровоградській ОЛ – 91,0%, Харківській ОКЛ – 91,8% та КУ «Запорізька ОКЛ» – 91,8%.
Залишається актуальною проблема кваліфікаційного рівня середнього медичного персоналу: питома вага атестованих працівників лише в 11 ОЛ є стовідсотковою. Неприпустимим є становище у Чернігівській ОЛ – 56,1%, Миколаївській ОЛ – 63,8% та КУ «Запорізька ОКЛ» – 65,3%.
Показник плинності лікарських кадрів є високим у Дніпропетровській, Сумській та Запорізькій ОКЛ – 6,9; 6,89; 6,58% відповідно. Із плинністю середнього медичного персоналу питання стоїть ще більш гостро. У шести ОЛ цей показник перевищує 10% (Херсонська ОКЛ, Запорізька ОКЛ, Луганська ОКЛ та Черкаська ОЛ), а у Дніпропетровській ОКЛ – 17,3%.
Аналізуючи ресурсне забезпечення ОЛ доцільно звернути увагу на матеріально-технічну базу. Показник забезпечення обладнанням та виробами медичного призначення, відповідно наказу МОЗ України №631 від 03.11.2008 р. « Про затвердження Примірного табелю оснащення медичним обладнанням та виробами медичного призначення обласної лікарні», за отриманими даними з Дніпропетровської ОКЛ ім. І.І. Мечнікова та Полтавської ОКЛ ім. М.В. Скліфосовського становить 100%. Даний показник викликає сумніви щодо достовірності отриманої інформації. Усереднений показник по Україні становить 61,5%. Занепокоєння викликають заклади, де відповідний показник становить менше 50% (Сумська ОКЛ – 46%, Вінницька ОКЛ – 45%, Луганська ОКЛ – 43,6%, Донецька ОКЛ – 25%).
Не мають у своєму оснащені дороговартісної апаратури для діагностики та лікування (КТ, МРТ) 8 закладів, а саме : Дніпропетровська ОКЛ ім. І.І.Мечникова, Донецьке ОКТО, Закарпатська ОКЛ ім. А.Новака, Київська ОКЛ, Луганська ОКЛ,Львівська ОКЛ, КЗ «Тернопільська ОКЛ», та Чернівецька ОКЛ.
Нераціональною є експлуатація даної категорії апаратури в Івано-Франківській ОКЛ де при цілодобовій роботі апарату навантаження на один апарат на одну годину становить 0,9 особи, при навантаженні на одну посаду на одну годину – 0,2 особи. У решті регіонів при середній роботі дороговартісної апаратури 12,9 год. навантаження на один апарат на годину – 1,66 особи, а навантаження на одну посаду – 2,48 особи.
Останніми роками простежується тенденція до збільшення обсягів діяльності діагностичних та лікувально-допоміжних відділень, зокрема таких як: рентгенологічних, ультразвукових, ендоскопічних, лабораторій, функціональних, фізіотерапевтичних та деяких інших.
Потужність обласних лікарень в Україні є різною, від 1175 стаціонарних ліжок у Дніпропетровській ОКЛ до 510 у Миколаївській ОЛ. Середня потужність стаціонарів ОЛ на сьогодні складає 831 ліжко.
Забезпеченість стаціонарними ліжками ОЛ на 10 тис. дорослого населення найбільш оптимальне у Чернівецькій ОКЛ, Волинській ОЛ, Черкаській ОЛ, Кіровоградській ОЛ та Рівненській ОКЛ (11,4; 10,89; 9,09; 8,06; 8,2). Значні відхилення від такого рівня зареєстровано у Одеській ОКЛ, Полтавській ОКЛ, Дніпропетровській ОКЛ, Харківській ОКЛ та Донецькій ОКТМО, де цей показник є нижче 5 ліжок на 10 тис. населення. При відсутності даних із Львівської ОКЛ середнє значення показника по Україні становить 6,58 ліжок на 10 тис. населення.
Значнi коливання показника середнього числа днів зайнятості лiжка свідчать про те, що не завжди в ОЛ розгорнута оптимальна кiлькiсть лiжок вiдповiдно до потреби регiону, не врахованi показники потреби хворих у госпiталiзацiї тощо, в результаті чого, використання цих лiжок є не зовсім рацiональним та ефективним.
Кількість днів роботи ліжка відповідає встановленим показникам (340 днів) у Сумській ОКЛ – 341,9; Харківській ОКЛ – 340; Чернігівській ОЛ – 339,9 та Кримській ОКЛ – 338,9 дня. Нераціонально використовується ліжковий фонд у Запорізькій ОКЛ (325,3), Черкаській ОЛ (325,0), Хмельницькій ОЛ (323,3) та Закарпатській ОКЛ (309,9). Перевантажені ліжка у Кіровоградській ОЛ (364,3) та Дніпропетровській ОКЛ (360,6).
На прикладі показника середньої тривалості перебування хворого на ліжку динамічно прослідковується інтенсифікація використання ліжкового фонду обласних лікарень. Середнє значення цього показника по Україні становить 11,1 дня. Крайні значення цього показника варіюються від 9,27 у Херсонській ОКЛ до 13,02 у Запорізькій ОКЛ та Донецькій ОКТМО
Значні коливання показників середніх термінів перебування хворих на ліжку в ОЛ свідчать про відсутність унiфiкованої системи відбору хворих на госпіталізацію, недосконалість обстеження хворих на до-госпітальному етапі.
Досить великий вплив на якість та доступність консультативної допомоги на рівні обласних лікарень має велика кількість недообстежених скерованих пацієнтів, що в свою чергу призводить до зволікання із наданням консультативного висновку та нераціональним використанням дороговартісної апаратури. Лише в 11 регіонах консультативний висновок (100-98%) про консультованих було надано протягом першої доби, найнижчим цей показник є у Тернопільській ОКЛ (85%) та Львівській ОКЛ (60%). Поверх трьох діб для отримання консультативного висновку потрібно у 8% проконсультованих пацієнтів Львівської ОКЛ та 4,7% Харківської ОКЛ.
Одним із показників, що відображає якість надання медичної допомоги є результати лікування. Питома вага пацієнтів, яких виписано із стаціонару з повним одужанням в середньому по ОЛ становить 41,8%. Найвищим цей показник є у Львівській ОКЛ (98,5%), а найнижчим – у Донецькій ОКЛ (11,8%), що є ближчим до реальності, в зв’язку з тим, що із значним покращенням стану здоров’я у названому закладі виписано із стаціонару 78,4% пацієнтів, а з погіршенням – 0,1%. Зовсім інша ситуація прослідковується у Львівській ОКЛ. В даній лікарні з покращенням стану здоров’я виписують лише 1,45%, без змін – 0,05 та немає жодного пацієнта, стан якого б погіршився!
Питома вага госпіталізованих в ОЛ, від усіх госпіталізованих у лікувально-профілактичні заклади області (у т.ч. заклади сфери МОЗ України) коливається в межах від 25% у Івано-Франківській ОЛ до 4% у Донецькій ОКЛ. Середній показник по Україні становить – 9,4%.
Серед хворих, госпіталізованих до ОЛ у 2008 році, питома вага сільських жителів становить 39%. Зазначений показник має значні коливання залежно від специфіки регіонів.
Питома вага повністю обстежених пацієнтів, які поступили в стаціонар коливається від 98,3% у Київській ОКЛ до 40% у КУ «Одеська ОКЛ». Середнім по Україні є значення – 82%.
Питома вага госпіталізованих пацієнтів, яким була необхідна медична допомога на етапів лікувальних заходів І рівня відмічається у Рівненській ОЛ (5%), Дніпропетровській ОКЛ (4,6%), Херсонській ОКЛ (1,9%), Закарпатській ОКЛ (0,5%) та Житомирській ОКЛ (0,4%); у решті областей даний показник є нульовим. В свою чергу питома вага госпіталізованих пацієнтів, яким була показана медична допомога на ІІ рівні коливається від 29,4% у Львівській ОКЛ до 1% у Волинській ОЛ. А питома вага госпіталізованих пацієнтів, яким була показана медична допомога на ІІІ рівні коливається від 99% у Волинській ОЛ до 71,6% у Львівській ОКЛ.
Всі ОЛ мають вихід до мережі Інтернет, але залишається не вирішеним питання щодо забезпечення структурних підрозділів.
Питома вага пацієнтів, яким клінічний діагноз встановлено протягом трьох діб в середньому по Україні складає 97,5%. Мінімальним цей показник є у Донецькій ОКТМО (84%), що є більш наближеним до реального ніж 100% у КЗ «Тернопільська ОКЛ».
Показник питомої ваги пацієнтів, у яких клінічний діагноз співпадає при виписці із стаціонару в середньому становить 95,2%; від 100% у КЗ «Тернопільська ОКЛ» до 84,8% у Харківській ОКЛ.
Значна роль в діяльності ОЛ приділяється наданню хірургічної допомоги населенню України.
Показник хірургічної активності стаціонарів ОЛ варіює в межах 88,5% у Луганській ОКЛ до 51,2% у Чернівецькій ОКЛ.
Для визначення критеріїв якості надання хірургічної допомоги в ОЛ проаналізовано показники загальної летальності. Вони становлять в середньому по Україні – 0,9% (від 1,75% у Дніпропетровській ОКЛ до 0,5% у Черкаській ОЛ). При цьому середнє значення загальної післяопераційної летальності становить 0,85%. Вищими є показники летальності після проведення ургентних оперативних втручань – 3,3% в цілому по Україні (від 8,2% у Хмельницькій ОЛ, 6,03 у КУ «Запорізька ОКЛ»та 5,53 % у Харківській ОКЛ до 0,06% у Волинській ОЛ та 0,32% у Сумській ОКЛ), проти 0,68% при проведенні планових втручань (від 2,6% у Донецькій ОКТМО до 0,2% у Миколаївській ОЛ, КУ «Одеська ОКЛ» та Черкаська ОЛ).
Процес видужання після проведеного оперативного втручання у ряді випадків ускладнюється безпосередньо наслідками оперативних втручань в 0,69% випадків (від 2,18% у Львівській ОКЛ до 0,03 у КЗ «Тернопільська ОКЛ») та приєднанням внутрішньо лікарняної інфекції у 0,04% випадків (від 0,91 у КУ «Одеська ОКЛ» до 0,008 у Херсонській ОЛ).
Госпіталізація до ОЛ пізніше 24 годин з гострою непрохідністю кишок складала 62,5 %, з летальністю у цих випадках 7,74 %. Госпіталізація пізніше 24 годин з проривною виразкою шлунка та 12 палої кишки відзначалась у 30,6 % випадків, результатом якої явилось 16,98 % летальних випадків. Не меншу стурбованість викликає госпіталізація пізніше 24 годин з гострим панкреатитом – 63,4 %, що мали летальні випадки у 20,22%. Це показники роботи стаціонарного сектору ІІ рівня, де сконцентрована переважна більшість ліжкового фонду, і який є найбільше наближеним до пересічного громадянина.
Відсоток розходження клінічного та патологоанатомічного діагнозів в середньому по Україні становить 12,35%. Найвищим він є у Хмельницькій ОЛ – 33,335, Львівській ОКЛ – 24,6% та Закарпатській ОКЛ; найнижчим є відповідний показник у Волинській ОЛ – 0,1% та Чернівецькій ОКЛ – 0,64%.
Відсоток письмових скарг на обслуговування в обласних лікарнях є досить низьким, скаржаться лише у Вінницькій ОКЛ – 0,32%, Харківській ОКЛ – 0,1%, Львівській ОКЛ – 0,09%, КУ «Одеська ОКЛ» – 0,02, Рівненській ОЛ –0,01, Кримській ОКЛ – 0,02%, Івано-Франківській ОКЛ – 0,03%, Черкаській ОЛ – 0,04%, Хмельницька ОЛ – 0,015 та Херсонська ОЛ – 0,008% пролікованих пацієнтів.
^ Висновки та рекомендації.
Обласні/обласні клінічні лікарні – це самостійні багатопрофільні лікувальні заклади, головною функцією яких було і залишається надання спеціалізованих видів медичної допомоги населенню, як консультативної так і стаціонарної, забезпечення їх доступності, ефективності та якості. Ця функція може бути забезпечена лише за умови:
проведення належної організаційно-методичної роботи щодо керівництва діяльністю лікувальних закладів першого та другого рівнів, та забезпечення наступності в надані медико - консультативної допомоги;
розширення спектру та покращення якості надання спеціалізованих видів медичної допомоги, розробка та подальше впровадження національних стандартів лікування та клінічних протоколів, лікарських формулярів;
впровадження новітніх діагностичних та лікувальних методик;
удосконалення системи консультативної допомоги хворим в умовах консультативної полiклiнiки та відбору хворих на госпіталізацію до спеціалізованих відділень;
надання виїзної планово-консультативної допомоги хворим в районах (містах) області;
підвищення кваліфікації медичного персоналу, як обласних лікарень так i медичних працівників усіх рівнів.
Спираючись на дані інтегральних показників діяльності обласних лікарень можна стверджувати про достатній рівень надання допомоги, який потребує подальшого впровадження вимог клінічних протоколів та стандартів лікувально-профілактичного процесу, перегляду існуючого маршруту пацієнта та забезпечення наступності в медичній допомозі, приведення у відповідність до табелю оснащення медичним обладнанням та виробами медичного призначення наявного обладнання обласних/обласних клінічних) лікарень.
У свою чергу необхідно підкреслити результати роботи ОЛ, що відповідально підійшли до надання та визначення інтегральних показників роботи, таких як Донецька ОКЛ, Дніпропетровська ОКЛ, Київська ОКЛ та Хмельницька ОЛ. Деякі показники, що були надані Львівською ОКЛ, Волинською ОЛ, Івано-Франківською ОКЛ та Тернопільською ОКЛ викликають сумніви щодо достовірності наданою інформації.
При аналізі отриманих інтегральних показників визначилась трійка лідерів це: Дніпропетровська ОКЛ, Донецька ОКЛ та Київська ОКЛ; найгірші показники роботи показали Запорізька ОЛК, Львівська ОКЛ та Кіровоградська ОЛ.
Потребують опрацювання методологія визначення інтегральних показників та підходу до їх підрахунків.
В академічних областях варто аналізувати показники, що характеризують роль кафедр медичних ВУЗів у досягненні результативності обласних лікарень.
Значні коливання показників використання ліжкового фонду можуть свідчити про те, що не завжди в ОЛ розгорнута оптимальна кількість ліжок відповідно до потреби регіону, не врахована потреба у госпіталізації. Стаціонарна допомога є найбільш витратним видом медичної допомоги, тому підвищення ефективності використання ресурсів у стаціонарному секторі є надзвичайно важливою проблемою. Система організації стаціонарної допомоги в Україні передбачає, що у стаціонарах третинного рівня (обласні лікарні) повинна надаватися високоспеціалізована допомога для хворих з особливо складними і тяжкими захворюваннями. Між показниками діяльності лікарень різних рівнів майже немає ніяких істотних відмінностей. Відносно тривалі строки перебування хворих у районних та міських лікарнях є безпосереднім свідченням незадовільної організації і низької якості медичного обслуговування, а відносно короткі строки перебування хворих у ОЛ дають підставу вважати, що принаймні частина їх пацієнтів не потребує лікування в закладах такого типу. При такій організації невиправдано зростає вартість стаціонарної допомоги загалом і погіршується доступність допомоги третинного рівня.
Вважається за доцільне вивчення профільними інститутами МОЗ та АМН України із залученням позаштатних спеціалістів МОЗ України питання щодо впровадження стаціонарозамінних форм допомоги в структурі деяких напрямків діяльності ОЛ.
^ Укомплектованість лікарських штатних посад зайнятими працівниками
№ з/п
Назва лікарні
Показник
Рангове місце
В середньому по Україні
94,4
Волинська обласна клінічна лікарня
100,0
1-4
Закарпатська обласна клінічна лікарня ім. А.Новака
100,0
Миколаївська обласна лікарня
100,0
Чернівецька обласна клінічна лікарня
100,0
Донецьке обласне клінічне територіальне об'єднання
99,6
5-6
КУ Одеська обласна клінічна лікарня
99,6
Херсонська обласна (клінічна) лікарня
99,4
7
Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І.Пирогова
99,1
8-9
Київська обласна клінічна лікарня
99,1
Кримська клінічна лікарня ім. М.О.Семашко
99,0
10-11
Хмельницька обласна лікарня
99,0
Дніпропетровська обласна клінічна лікарня
ім. І.І.Мечникова
97,9
12
Чернігівська обласна лікарня
97,1
13
КЗ «Тернопільська обласна клінічна лікарня»
96,0
14
Полтавська обласна клінічна лікарня
ім. М.В.Скліфосовського
95,4
15
Житомирська обласна клінічна лікарня
ім. О.Ф.Гербачевського
94,4
16
Івано-Франківська обласна клінічна лікарня
93,1
17
Харківська обласна клінічна лікарня-центр екстреної меддопомоги та медицини катастроф
91,8
18
Рівненська обласна клінічна лікарня
88,2
19
Сумська обласна клінічна лікарня
87,5
20
Черкаська обласна лікарня
84,2
21
КУ «Запорізька обласна клінічна лікарня»
83,6
22
Луганська обласна клінічна лікарня
78,0
23
Кіровоградська обласна лікарня
74,0
24-25
Львівська обласна клінічна лікарня
103,8
^ Укомплектованість штатних посад медичних сестер зайнятими працівниками
№ з/п
Назва лікарні
Показник
Рангове місце
В середньому по Україні
98,5
Волинська обласна клінічна лікарня
100,0
1-9
Донецьке обласне клінічне територіальне об’єднання
100,0
Житомирська обласна клінічна лікарня
ім. О.Ф.Гербачевського
100,0
Закарпатська обласна клінічна лікарня ім. А.Новака
100,0
Миколаївська обласна лікарня
100,0
Сумська обласна клінічна лікарня
100,0
КЗ «Тернопільська обласна клінічна лікарня»
100,0
Хмельницька обласна лікарня
100,0
Чернівецька обласна клінічна лікарня
100,0
КУ Одеська обласна клінічна лікарня
99,8
10
Херсонська обласна (клінічна) лікарня
99,6
11
Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І.Пирогова
99,2
12
Івано-Франківська обласна клінічна лікарня
98,8
13
Київська обласна клінічна лікарня
98,5
14
Полтавська обласна клінічна лікарня
ім. М.В.Скліфосовського
98,3
15
Черкаська обласна лікарня
98,1
16-17
Чернігівська обласна лікарня
98,1
Рівненська обласна клінічна лікарня
97,8
18
Дніпропетровська обласна клінічна лікарня
ім. І.І.Мечникова
96,8
19
Кримська клінічна лікарня ім. М.О.Семашко
94,3
20
Луганська обласна клінічна лікарня
93,0
21
КУ «Запорізька обласна клінічна лікарня»
91,8
22-23
Харківська обласна клінічна лікарня-центр екстреної меддопомоги та медицини катастроф
91,8
Кіровоградська обласна лікарня
91,0
24-25
Львівська обласна клінічна лікарня
114,9
^ Плинність лікарських кадрів
№ з/п
Назва лікарні
Показник
Рангове місце
В середньому по Україні
2,23
Хмельницька обласна лікарня
0
1-2
Чернівецька обласна клінічна лікарня
0
Полтавська обласна клінічна лікарня
ім. М.В.Скліфосовського
0,0008
3
Закарпатська обласна клінічна лікарня ім. А.Новака
0,004
4
Чернігівська обласна лікарня
0,02
5
Кримська клінічна лікарня ім. М.О.Семашко
0,03
6-7
КЗ «Тернопільська обласна клінічна лікарня»
0,03
КУ Одеська обласна клінічна лікарня
0,05
8
Луганська обласна клінічна лікарня
0,07
9-10
Львівська обласна клінічна лікарня
0,07
Харківська обласна клінічна лікарня-центр екстреної меддопомоги та медицини катастроф
0,08
11
Миколаївська обласна лікарня
0,2
12
Івано-Франківська обласна клінічна лікарня
0,5
13
Кіровоградська обласна лікарня
1,4
14
Рівненська обласна клінічна лікарня
1,9
15
Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І.Пирогова
2,07
16
Волинська обласна клінічна лікарня
2,5
17
Донецьке обласне клінічне територіальне об'єднання
2,8
18
Київська обласна клінічна лікарня
3,3
19
Херсонська обласна (клінічна) лікарня
4,48
20
Черкаська обласна лікарня
5,4
21
Житомирська обласна клінічна лікарня
ім. О.Ф.Гербачевського
6,1
22
КУ «Запорізька обласна клінічна лікарня»
6,58
23
Сумська обласна клінічна лікарня
6,89
24
Дніпропетровська обласна клінічна лікарня
ім. І.І.Мечникова
6,9
25
^ Плинність кадрів середнього медичного персоналу
№ з/п
Назва лікарні
Показник
Рангове місце
В середньому по Україні
4,32
КЗ «Тернопільська обласна клінічна лікарня»
0,01
1
Кримська клінічна лікарня ім. М.О.Семашко
0,04
2-3
Полтавська обласна клінічна лікарня
ім. М.В.Скліфосовського
0,04
Закарпатська обласна клінічна лікарня ім. А.Новака
0,05
4
Львівська обласна клінічна лікарня
0,06
5
Чернігівська обласна лікарня
0,08
6
КУ Одеська обласна клінічна лікарня
0,09
7
Івано-Франківська обласна клінічна лікарня
0,1
8
Харківська обласна клінічна лікарня-центр екстреної меддопомоги та медицини катастроф
0,11
9
Миколаївська обласна лікарня
0,13
10
Рівненська обласна клінічна лікарня
2,1
11
Волинська обласна клінічна лікарня
2,4
12
Донецьке обласне клінічне територіальне об'єднання
3,1
13
Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І.Пирогова
3,25
14
Кіровоградська обласна лікарня
4,1
15
Київська обласна клінічна лікарня
4,2
16-17
Хмельницька обласна лікарня
4,2
Чернівецька обласна клінічна лікарня
6
18
Сумська обласна клінічна лікарня
6,5
19
Херсонська обласна (клінічна) лікарня
10,6
20
Житомирська обласна клінічна лікарня
ім. О.Ф.Гербачевського
10,7
21
КУ «Запорізька обласна клінічна лікарня»
10,8
22
Луганська обласна клінічна лікарня
11
23
Черкаська обласна лікарня
11,1
24
Дніпропетровська обласна клінічна лікарня
ім. І.І.Мечникова
17,3
25
^ Забезпечення обладнанням та виробами медичного призначення, відповідно до табелю оснащення затвердженим наказом МОЗ України
№ з/п
Назва лікарні
Показник
Рангове місце
В середньому по Україні
61,9
Дніпропетровська обласна клінічна лікарня
ім. І.І.Мечникова
100,0
1-2
Полтавська обласна клінічна лікарня
ім. М.В.Скліфосовського
100,0
Херсонська обласна (клінічна) лікарня
84,6
3
Львівська обласна клінічна лікарня
80,7
4
КУ Одеська обласна клінічна лікарня
75,0
5
Кримська клінічна лікарня ім. .М.О.Семашко
74,5
6
Волинська обласна клінічна лікарня
74,3
7
Черкаська обласна лікарня
73,0
8
Івано-Франківська обласна клінічна лікарня
72,0
9-10
Хмельницька обласна лікарня
72,0
Кіровоградська обласна лікарня
62,0
11
Київська обласна клінічна лікарня
61,5
12
Миколаївська обласна лікарня
60,0
13
Рівненська обласна клінічна лікарня
58,0
14
Харківська обласна клінічна лікарня-центр екстреної меддопомоги та медицини катастроф
56,0
15
КУ «Запорізька обласна клінічна лікарня»
55,0
16
Закарпатська обласна клінічна лікарня ім. А.Новака
54,0
17
Чернівецька обласна клінічна лікарня
51,0
18
КЗ «Тернопільська обласна клінічна лікарня»
50,1
19
Чернігівська обласна лікарня
50,0
20
Сумська обласна клінічна лікарня
46,0
21
Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І.Пирогова
45,0
22
Луганська обласна клінічна лікарня
43,6
23
Донецьке обласне клінічне територіальне об'єднання
25,0
24-25
Житомирська обласна клінічна лікарня
ім. О.Ф.Гербачевського
25,0
^ Використання дороговартісної апаратури для діагностики та лікування (КТ, МРТ) протягом доби
№ з/п
Назва лікарні
Показник
Рангове місце
В середньому по Україні
12,9
Івано-Франківська обласна клінічна лікарня
24,0
1-2
КУ Одеська обласна клінічна лікарня
24.0
Кіровоградська обласна лікарня
18,0
3
Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І.Пирогова
13,0
4
Полтавська обласна клінічна лікарня
ім. М.В.Скліфосовського
12,8
5
Кримська клінічна лікарня ім. М.О.Семашко
12,0
6-12
Волинська обласна клінічна лікарня
12,0
Житомирська обласна клінічна лікарня
ім. О.Ф.Гербачевського
12,0
Сумська обласна клінічна лікарня
12,0
Харківська обласна клінічна лікарня-центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф
12,0
Хмельницька обласна лікарня
12,0
Чернігівська обласна лікарня
12,0
Херсонська обласна (клінічна) лікарня
10,0
13-14
Черкаська обласна лікарня
10,0
Миколаївська обласна лікарня
9,0
15-16
Рівненська обласна клінічна лікарня
9,0
КУ «Запорізька обласна клінічна лікарня»
6,0
17
Дніпропетровська обласна клінічна лікарня
ім. І.І.Мечникова
0
18-25
Донецьке обласне клінічне територіальне об'єднання
0
Закарпатська обласна клінічна лікарня ім. А.Новака
0
Київська обласна клінічна лікарня
0
Луганська обласна клінічна лікарня
0
Львівська обласна клінічна лікарня
0
КЗ «Тернопільська обласна клінічна лікарня»
0
Чернівецька обласна клінічна лікарня
0
^ Навантаження на 1 дороговартісний апарат для діагностики та лікування
№ з/п
Назва лікарні
Показник
Рангове місце
В середньому по Україні
1,66
Вінницька обласна клінічна лікарня ім. .М.І.Пирогова
3,2
1
Кримська клінічна лікарня ім. М.О.Семашко
2,68
2
Волинська обласна клінічна лікарня
2,25
3
Сумська обласна клінічна лікарня
2,1
4
КУ Одеська обласна клінічна лікарня
2
5-7
Полтавська обласна клінічна лікарня
ім. М.В.Скліфосовського
2
Чернігівська обласна лікарня
2
Кіровоградська обласна лікарня
1,75
8-9
Хмельницька обласна лікарня
1,75
Харківська обласна клінічна лікарня-центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф
1,7
10
Херсонська обласна (клінічна) лікарня
1,38
11
Черкаська обласна лікарня
1,2
12
Рівненська обласна клінічна лікарня
1,06
13
КУ "Запорізька обласна клінічна лікарня"
1
14
Івано-Франківська обласна клінічна лікарня
0,9
15
Миколаївська обласна лікарня
0,72
16
Житомирська обласна клінічна лікарня
ім. О.Ф.Гербачевського
0,58
17
Дніпропетровська обласна клінічна лікарня
ім. І.І.Мечникова
0
18-25
Донецьке обласне клінічне територіальне об'єднання
0
Закарпатська обласна клінічна лікарня ім. А.Новака
0
Київська обласна клінічна лікарня
0
Луганська обласна клінічна лікарня
0
Львівська обласна клінічна лікарня
0
КЗ "Тернопільська обласна клінічна лікарня"
0
Чернівецька обласна клінічна лікарня
0
^ Навантаження на 1 посаду, яка використовує дороговартісну апаратуру для діагностики та лікування
№ з/п
Назва лікарні
Показник
Рангове місце
В середньому по Україні
2,48
Кримська клінічна лікарня ім. М.О.Семашко
2,68
1
Волинська обласна клінічна лікарня
2,25
2
Вінницька обласна клінічна лікарня і
еще рефераты
Еще работы по разное
Реферат по разное
Єрьомін Розміщення продуктивних сил Зміст
18 Сентября 2013
Реферат по разное
Територіальна угода між Запорізькою міською радою, Запорізьким обласним союзом промисловців І підприємців(роботодавців) «Потенціал» та Запорізькою обласною радою профспілок на 2008-2010 роки
18 Сентября 2013
Реферат по разное
Silva rerum або соціальна історія східної галичини другої половини XVIII ст. Пером польського історика демографії
18 Сентября 2013
Реферат по разное
Розділ 1 Теоретико-методичні засади дослідження конкурентоспроможності людського капіталу на міжнародному ринку праці
18 Сентября 2013