Реферат: Навчально-методичний комплекс із спецкурсу " Правозастосовна практика" для фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "магістр" за напрямом підготовки "Правознавство"

Міністерство внутрішніх справ України

Національна академія внутрішніх справ

Кафедра кримінального права


Навчально-методичний комплекс із спецкурсу

“Правозастосовна практика”

для фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “магістр”

за напрямом підготовки “Правознавство”





Київ 2011


Рецензенти:

В.І. Осадчий – доктор юридичних наук, професор

В.П. Михайленко – кандидат юридичних наук, доцент


^ Авторський колектив:

А.В. Савченко – начальник кафедри кримінального права, д.ю.н., професор

Е.М. Кісілюк – заступник начальника кафедри кримінального права, к.ю.н.

О.В. Кришевич – професор кафедри кримінального права, к.ю.н., доцент

В.В. Кузнецов – професор кафедри кримінального права, к.ю.н., доцент

О.В. Микитчик – професор кафедри кримінального права, к.ю.н., доцент

О.В. Процюк – заступник начальника кафедри кримінального права, к.ю.н.


Навчально-методичний комплекс із спецкурсу “Правозастосовна практика” для фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “магістр” за напрямом підготовки “Правознавство” для слухачів магістратури Національної академії внутрішніх справ затверджені на засіданні кафедри кримінального права НАВС протокол № … від «….»…………. 2011 року


1. ОПИС ДИСЦИПЛІНИ

^ Дисципліна: Правозастосовна практика Навчальна дисципліна Правозастосовна практика для слухачів освітньо-кваліфікаційного рівня “магістр” за спеціальністю “Правознавство” будується на базовій програмі “Кримінальне право” та “Теорія кваліфікації злочинів» й «Кваліфікація злочинів підслідних ОВС» і розрахована на подальше вивчення найбільш актуальних проблем кримінального права України. Дана дисципліна має своїм завданням поглиблення і розширення знань слухачів по найбільш актуальним проблемам застосування кримінального законодавства як по Загальній, так і по Особливій частинах. Вивчення даної дисципліни має за мету формування у майбутніх магістрів глибоких теоретичних і практичних знань щодо використання їх у подальшій професійній діяльності.
Слід зазначити, що коло найбільш актуальних проблем кримінального права України не залишається постійним і у подальшому може визначатися різноманітними чинниками. Крім того, дисципліна “Правозастосовна практика” передбачає необхідність ознайомлення з кримінальним законодавством інших країн на предмет з’ясування особливостей законодавчого закріплення певних понять, категорій та інститутів кримінального права і формування особистої думки щодо досконалості механізмів правового регулювання. Досягнення цієї мети вимагає опрацювання не тільки рекомендованих, а й додаткових нормативних актів і літератури.

Оскільки при розгляді актуальних проблем використовується весь комплекс юридичних знань, то “Правозастосовна практика” тісно пов’язані з такими дисциплінами як кримінальний процес, криміналістика, адміністративне право, оперативно-розшукова діяльність, судова медицина, кримінологія, податкове, фінансове, цивільне, митне право та ін.

Метою дисципліни є: поглиблене знання законодавчих та теоретичних проблем Загальної та Особливої частин кримінального права; з’ясування спірних питань щодо кваліфікації злочинів (як по загальних питаннях кваліфікації, так і по кваліфікації окремих складів злочинів); вміння тлумачення кримінального закону та положень постанов Пленуму Верховного Суду України; поглиблення навиків відмежування злочинів від суміжних.

Викладання дисципліни “Правозастосовна практика” здійснюється на основі курсу лекцій, шляхом проведення семінарських і практичних занять, застосування перспективних форм навчання, таких як написання рефератів, проведення дискусій, олімпіад, ділових ігор тощо. Під час проведення аудиторних занять і самостійної роботи мають бути використані навчальні та контролюючі програми на базі персональних та централізованих ЕОМ.


^ 2. СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ


Курс

Характеристика дисципліна

^ Кількість залікових кредитів, відповідних ЕСТS: 3

Модулів 3

Змістових модулів: 9

Загальна кількість годин: 108 год.

Рік підготовки: 1

Семестр: 2

Лекції: 16 год.

Семінарські заняття: 18 год.

Практичні заняття: 20 год.

Самостійна робота: 26 год.

Індивідуальна робот: 28

Вид контролю: залік




Назва модулів і тем

Всього годин

Кількість годин по видах занять







Лекції

Семінар-

ські заняття

Прак-

тичні заняття

Індивідуальна робота

Самостійна робота




Змістовий модуль І









^ Тема 1. Обставин, що виключають злочинність діяння
10

2


2

2

2

2



^ Тема 2. Особливості кваліфікації злочинів проти життя та здоров’я, статевої свободи та статевої недоторканості особи
16

2



2

4

4

4



^ Тема 3. Особливості кваліфікації злочинів проти власності
14

2


2

2

4

4



^ Тема 4. Особливості кваліфікації злочинів у сфері службової діяльності та проти правосуддя
14

2



2

2

4

4



^ Всього годин
54

8

8

10

14

14






^ 3. ПРОГРАМА КУРСУ


Змістовий модуль.


Тема 1. Актуальні проблеми обставин, що виключають злочинність діяння.

Поняття й види обставин, що виключають злочинність діяння. Обставини, що виключають злочинність діяння, які передбачені Кримінальним кодексом України, іншими законодавчими актами (Законом України “Про міліцію” та ін.) та кримінально-правовою доктриною.

Поняття необхідної оборони. Правова оцінка заподіяння (завдання) шкоди при так званій “передчасній” і “запізнілій” обороні. Оцінка використання зброї та інших пристосувань, що вживаються для захисту від посягання.

Завдання шкоди при необхідній обороні тому, хто посягає.

Мета необхідної оборони – захист від суспільно небезпечних посягань.

Співрозмірність необхідної оборони.

Врахування суб’єктивного ставлення особи, яка захищається до заподіяння шкоди. Оцінка стану сильного душевного хвилювання, викликаного суспільно небезпечним нападом.

Перевищення меж (ексцес) необхідної оборони. Його поняття і ознаки.

Відповідальність за ексцес оборони. Уявна оборона. Диференціація відповідальності при уявній обороні.

Підстави й ознаки затримання злочинців. Вимушений характер завдання шкоди злочинцю при його затриманні. Відповідальність за завдання шкоди при затриманні небезпеці вчиненого посягання й обставинам затриманої особи до шкоди, що була завдана.

Відповідальність за заподіяння шкоди, що не була необхідною для затримання злочинця.

Підстави й ознаки крайньої необхідності. Загрожуюча небезпека і неможливість її усунення інакше як шляхом завдання шкоди – підстави крайньої необхідності.

Джерела небезпеки. Завдання шкоди інтересам так званих “третіх осіб”.

Вимушеність завдання шкоди у стані крайньої необхідності.

Об’єктивні ознаки крайньої необхідності. Характер дій у стані крайньої необхідності. Своєчасність крайньої необхідності. Межі завдання шкоди у стані крайньої необхідності.

Врахування суб’єктивного ставлення особи до шкоди, яка заподіюється у стані крайньої необхідності. Відповідальність за заподіяння шкоди більш значної, ніж відвернута за крайньої необхідності.

Відмінність крайньої необхідності від необхідної оборони й затримання злочинця.

Фізичний або психічний примус. Поняття та зміст цих обставин. Умови за яких є наявною та за яких виключається злочинність діяння, скоєного внаслідок фізичного або психічного примусу.

Виконання наказу або розпорядження. Поняття, зміст та правове значення цих обставин. Умови, що виключають злочинність діяння внаслідок виконання наказу чи розпорядження. Кримінальна відповідальність за вчинення умисного злочину під час виконання явно незаконного наказу або розпорядження.

Діяння, пов’язане з ризиком. Поняття виправданого ризику та його зміст. Умови, за наявності яких ризик є виправданим. Відповідальність за невиправданий ризик.

Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності. Умови звільнення від відповідальності за вимушене заподіяння шкоди. Кримінальна відповідальність за вчинення умисного особливо тяжкого злочину та тяжкого злочину під час виконання спеціального завдання.


^ Тема 2. Актуальні проблеми злочинів проти життя та здоров’я, статевої свободи та статевої недоторканості особи.

Злочини проти життя. Загальна характеристика і види. Життя як об’єкт кримінально-правової охорони.

Конституція України про охорону життя та здоров’я особи.

Поняття вбивства та його види. Ознаки вбивства. Умисне вбивство без обтяжуючих та пом’якшуючих обставин. Характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак цього злочину. Характерні ознаки такого вбивства.

Умисне вбивство за обтяжуючих обставин. Конструкція складу цього злочину. Класифікація обставин, що обтяжують умисне вбивство та їх зміст.

Умисне вбивство за пом’якшуючих обставин і його види.

Умисне вбивство, вчинене у стані сильного душевного хвилювання. Конструкція складу цього злочину. Протизаконне насильство, систематичне знущання, тяжка образа. Стан сильного душевного хвилювання та раптовість виникнення такого стану. Особливості змісту умислу в цьому злочині.

Умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини. Конструкція складу цього злочину. Потерпілий та час вчинення злочину. Суб’єкт злочину. Відповідальність співучасників.

Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідний для затримання злочинця. Конструкція складу цього злочину. Поняття перевищення меж необхідної оборони та перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця.

Вбивство через необережність. Характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак цього злочину. Відмежування цього виду вбивства від інших злочинів, поєднаних із заподіянням смерті потерпілому. Кваліфікуюча ознака такого вбивства.

Доведення до самогубства. Жорстке поводження, шантаж, примус до протиправних дій або систематичне приниження людської гідності як ознаки об’єктивної сторони. Момент закінчення злочину. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки цього злочину.
^ Злочини проти здоров’я. Загальна характеристика й види. Здоров’я людини як безпосередній об’єкт посягання.
Поняття й види тілесних ушкоджень. Ступінь тяжкості тілесних ушкоджень. Критерії для визначення тяжкості тілесних ушкоджень.

Умисне тяжке тілесне ушкодження. Поняття тяжкого тілесного ушкодження і його види. Зміст ознак тяжкого тілесного ушкодження. Кваліфікуючі ознаки цього злочину. Відмінність тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого від умисного вбивства та вбивства через необережність.

Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження. Поняття середньої тяжкості тілесного ушкодження і його ознаки. Кваліфікуючі ознаки цього злочину.

Умисне тяжке тілесне ушкодження за пом’якшуючих обставин.

Умисне тяжке тілесне ушкодження, заподіяне у стані сильного душевного хвилювання. Протизаконне насильство та тяжка образа. Стан сильного душевного хвилювання й раптовість виникнення такого стану.

Умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця. Поняття перевищення меж необхідної оборони та перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця. Психічне ставлення суб’єкта до заподіяння тяжких тілесних ушкоджень.

Умисне легке тілесне ушкодження. Поняття легкого тілесного ушкодження, його види та ознаки.

Побої і мордування. Їх відмінність від тілесних ушкоджень. Кваліфікуючі ознаки цього злочину.

Катування. Поняття катування. Мета вчинення злочину. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки цього злочину.

Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження. Характеристика об’єктивних і суб’єктивних ознак цього злочину.

Погроза вбивством. Реальність погрози як умова відповідальності за цей злочин. Кваліфікуюча ознака цього злочину.

Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби. Диференціація відповідальності за вчинення цього злочину. Кваліфікуючі ознаки та особливо кваліфікуючі ознаки злочину.

Неналежне виконання професійних обов’язків, що спричинило зараження особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби. Суб’єктивні ознаки злочину. Кваліфікуючі ознаки злочину.

Розголошення відомостей про проведення медичного огляду на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби. Предмет цього злочину. Суб’єкт злочину.

Зараження венеричною хворобою. Поняття венеричної хвороби. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки злочину.

Незаконне проведення аборту. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки злочину.

Залишення в небезпеці. Момент закінчення злочину. Свідомість як обов’язкова ознака суб’єктивної сторони. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки.

Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані. Особливості суб’єктивної сторони. Суб’єкт злочину. Відмінність цього злочину від залишення в небезпеці.

Неналежне виконання обов’язків щодо охорони життя та здоров’я дітей. Момент закінчення злочину. Суб’єкт злочину. Особливості суб’єктивної сторони. Кваліфікуючі ознаки злочину.

Незаконна лікувальна діяльність. Конструкція складу злочину. Суб’єкт злочину.

Ненадання допомоги хворому медичним працівником. Зміст завідомості. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки злочину.

Неналежне виконання професійних обов’язків медичним або фармацевтичним працівником. Наслідки злочину. Суб’єкт злочину. Особливості суб’єктивної сторони. Кваліфікуюча ознака злочину.

Порушення прав пацієнта. Конструкція складу злочину. Суб’єкт злочину.

Незаконне проведення дослідів над людиною. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки злочину.

Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини. Конструкція складу злочину. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки злочину.

Насильницьке донорство. Насильство та обман. Суб’єкт злочину. Особливості суб’єктивної сторони. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки злочину.

Незаконне розголошення лікарської таємниці. Наслідки злочину. Суб’єкт злочину. Особливості суб’єктивної сторони.

^ Злочини проти волі, честі та гідності особи, їх загальна характеристика й види. Конституція України про охорону волі, честі та гідності особи.

Незаконне позбавлення волі або викрадення людини. Конструкція складу злочину. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки цього злочину.

Захоплення заручників. Дії, що утворюють об’єктивну сторону цього злочину. Мета як обов’язкова ознака суб’єктивної сторони. Кваліфікуючі ознаки злочину.

Підміна дитини. Мотив як обов’язкова ознака суб’єктивної сторони цього злочину.

Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини. Дії, що утворюють об’єктивну сторону злочину. Мета як обов’язкова ознака суб’єктивної сторони. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки злочину. Поняття експлуатації людини та уразливого стану особи.

Експлуатація дітей. Потерпілий від злочину. Мета як обов’язкова ознака суб’єктивної сторони. Кваліфікуючі ознаки злочину.

Незаконне поміщення в психіатричний заклад. Завідомість як ознака цього злочину. Кваліфікуючі ознаки злочину.

^ Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи. Їх загальна кримінально-правова характеристика та види.

Зґвалтування. Фізичне і психічне насильство як ознака об’єктивної сторони. Поняття безпорадного стану потерпілої особи. Потерпілий від злочину. Момент закінчення злочину. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки злочину.

Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом. Фізичне і психічне насильство як ознака об’єктивної сторони. Поняття безпорадного стану потерпілої особи. Потерпілий від злочину. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки злочину. Співвідношення цього злочину із зґвалтуванням.

Примушення до вступу в статевий зв’язок. Поняття примушування. Потерпілий від злочину. Момент закінчення цього злочину. Кваліфікуючі ознаки злочину.

Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості. Поняття статевої зрілості. Потерпілий від злочину. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки злочину.


^ Тема 3. Актуальні проблеми злочинів проти власності.

Поняття, загальна характеристика й види злочинів проти власності.

Корисливі злочини проти власності, пов’язані з незаконним обертанням чужого майна на користь винного або інших осіб.

Крадіжка. Поняття та ознаки. Предмет крадіжки та інших корисливих злочинів проти власності. Розмір предмета крадіжки та його вплив на відмежування крадіжки від дрібного викрадення чужого майна (ст. 51 КУпАП). Момент закінчення злочину. Суб’єктивні ознаки. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки. Особливості примітки до ст. 185 КК України. Відмежування від суміжних злочинів (грабежу тощо).

Грабіж. Поняття й ознаки. Момент закінчення злочину. Суб’єктивні ознаки. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки. Відмежування від суміжних злочинів (крадіжки, розбою та ін.).

Розбій. Поняття та ознаки. Особливості складу злочину за конструкцією об’єктивної сторони. Суб’єктивні ознаки. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки. Відмежування від суміжних злочинів (грабежу, бандитизму та ін.).

Вимагання. Поняття й ознаки. Предмет вимагання. Момент закінчення злочину. Суб’єктивні ознаки. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки. Відмежування від суміжних злочинів (розбою, протидії незаконній господарській діяльності, примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань).

Шахрайство. Поняття й ознаки. Предмет шахрайства. Момент закінчення злочину. Суб’єктивні ознаки. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки. Відмежування від суміжних злочинів (шахрайства з фінансовими ресурсами тощо).

Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. Поняття та ознаки привласнення. Поняття та ознаки розтрати. Поняття й ознаки заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем. Момент закінчення злочину. Кваліфікуючі ознаки. Відмежування від суміжних злочинів.

^ Корисливі злочини проти власності, не пов’язані з обертанням майна на користь винного або інших осіб

Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою. Ознаки діяння. Суб’єктивні ознаки. Відмінність від шахрайства.

Привласнення особою чужого або знайденого майна, що випадково опинилося у неї. Особливості предмета злочину. Ознаки діяння. Особливості суб’єктивної сторони. Відмінність від розкрадання.

Придбання або збування майна, завідомо здобутого злочинним шляхом. Ознаки діяння. Момент закінчення злочину. Суб’єктивні ознаки. Відмінність від співучасті у розкраданні.

^ Некорисливі злочини проти власності.

Умисне знищення або пошкодження майна. Види діяння. Наслідки. Суб’єктивні ознаки злочинну. Кваліфікуючі ознаки.

Необережне знищення або пошкодження майна. Види діяння. Момент закінчення злочину. Наслідки. Суб’єктивні ознаки злочину.

Погроза знищення майна. Види діяння. Особливості способу. Момент закінчення злочину. Суб’єктивні ознаки злочину.


^ Тема 4. Актуальні проблеми злочинів у сфері службової діяльності та проти правосуддя.

Поняття, загальна характеристика злочинів у сфері службової діяльності.

Зловживання владою або службовим становищем. Види діяння. Наслідки. Суб»єктивні ознаки злочину.

Перевищення влади або службових повноважень. Відмежування від зловживання владою або службовим становищем. Об»єктивні ознаки злочину. Суб»єкт злочину.

Службове підроблення. Об»єктивна сторона злочину. Відмежування від підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підробленних документів. Суб»єкт злочину.

Службова недбалість. Об»єктивна сторона злочина. Суб»єктивні ознаки.

Кваліфікаційна характеристика одержання хабара. Предмет злочину. Момент закінчення. Суб»єктивні ознаки злочину. Відмежування від одержання незаконної винагороди працівником державного підприємства, установи чи організації.

Давання хабара. Предмет злочину. Момент закінчення злочину. Об»єктивні ознаки злочину. Суб»єктивні ознаки злочину.

^ Поняття, загальна характеристика злочинів проти правосуддя.

Розголошення відомостей про заходи безпеки щодо особи, взятої від захист. Момент закінчення. Суб»єктивні ознаки злочину.

Завідоме неправдиве повідомлення про вчинення злочину. Момент закінчення. Суб»єктивні ознаки злочину.

Завідоме неправдиве показання. Момент закінчення. Суб»єктивні ознаки злочину.

Втеча з місця позбавлення волі або з-під варти. Момент закінчення. Об»єктивні ознаки. Суб»єктивні ознаки злочину.

Приховування злочину. Момент закінчення. Суб»єктивні ознаки злочину.


^ 4. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ І ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ


Змістовий модуль.


Тема 1. Обставини, що виключають злочинність діяння, в діяльності органів внутрішніх справ


Семінарське заняття – 2 години


1. Обставини, що виключають злочинність діяння, у кримінально-правовій доктрині та розділі VІІІ КК України.

2. Умови правомірності заподіяння шкоди за наявності обставин, що виключають злочинність діяння.

3. Фізичний або психічний примус як обставина, що виключає злочинність діяння.

Практичне заняття – 2 години


1. Розв’язати задачі: (задачі пропонуються викладачем із спеціального збірнику завдань).

2. Виконання наказу або розпорядження як обставина, що виключає злочинність діяння.

3. Діяння, пов`язане з ризиком, як обставина, що виключає злочинність діяння.

4. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації.


Література

[1, 7, 30, 42, 46-66, 67, 68, 85, 86]


Тема 2. Актуальні проблеми злочинів проти життя та здоров’я, статевої свободи та статевої недоторканості особи.

Семінарське заняття – 2 години


1. Поняття і значення Особливої частини кримінального права.

2.Загальна характеристика, поняття і види злочинів проти життя, здоров’я особи.

3. Поняття вбивства та його види.

4. Поняття і види тілесних ушкоджень.

5. Ознаки тяжкого тілесного ушкодження. Відмінність тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, від вбивства та заподіяння смерті через необережність.

6. Залишення в небезпеці. Відмінність від ненадання допомоги особі, що перебуває в небезпечному для життя становищі.

Практичне заняття – 2 години


1. Розв’язати задачі: (задачі пропонуються викладачем із спеціального збірнику завдань).

2. Поняття та кваліфікуючі ознаки зґвалтування.

3. Незаконне позбавлення волі або викрадення людини. Відмінність від захоплення заручників.

4.Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини.

5. Побої і мордування. Відмінність від тілесних ушкоджень та катування.


Література

[1, 3, 4, 22, 23, 37, 45, 46-66, 85, 86]


Тема 3. Актуальні проблеми злочинів проти власності.

Семінарське заняття – 2 години


Загальна характеристика, поняття і види злочинів проти власності.

Поняття, форми і види злочинів проти власності, що вчинюються шляхом викрадення.

Крадіжка. Відмежування її від суміжних злочинів.

Грабіж.

Розбій. Відмінність розбою від грабежу.

Вимагання чужого майна і його відмінність від розбою.

Шахрайство. Відмежування від шахрайства с фінансовими ресурсами.


Практичне заняття – 2 години


1. Розв’язати задачі: (задачі пропонуються викладачем із спеціального збірнику завдань).

Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становим.

Самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво.

Придбання, отримання, зберігання чи збут майна, одержаного злочинним шляхом.



Література

[1, 39, 40, 46-66, 77, 84-86]


Тема 4. Актуальні проблеми злочинів у сфері службової діяльності та проти правосуддя.

Семінарське заняття – 2 години


Система злочинів у сфері службової діяльності за КК України.

Зловживання владою або службовим становищем (ст.364 КК) і перевищення влади або службових повноважень (ст.365 КК).

Службове підроблення (ст. 366 КК).

Службова недбалість (ст. 367 КК).

Одержання хабара (ст.368 КК) і суміжні злочини.

Система злочинів проти правосуддя.

Примушування давати показання (ст.373 КК).

Порушення права на захист (ст.374 КК).



Практичне заняття – 2 години

1. Розв’язати задачі: (задачі пропонуються викладачем із спеціального збірнику завдань).

2. Кваліфікація злочинів, пов’язаних з одержання хабара.

3. Приховування злочину.

4. Втеча з місця позбавлення волі або з-під варти.


Література

[1, 34, 46-66, 81, 84, 85, 86]


Перелік ключових термінів та понять теми

Методичні вказівки

^ При вивченні теми № 1: “ Актуальні проблеми обставин, що виключають злочинність діяння» та при підготовці до заняття слід звернути увагу на те, що слухачам необхідно запам’ятати визначення, що таке “необхідна оборона”, “крайня необхідність”, “фізичний або психічний примус”, “виконання наказу або розпорядження”, “діяння, пов`язане з ризиком”, які є важливим моментом при вивченні даної теми.


^ При вивченні теми № 2: “ Актуальні проблеми злочинів проти життя та здоров’я, статевої свободи та статевої недоторканості особи ” та підготовці до заняття слід звернути увагу на те, що слухачам необхідно запам’ятати визначення, що таке “вбивство”, “умисне вбивство”, “вбивство з обтяжуючих обставин та його види”, “вбивство з пом’якшуючих обставин та його види”, “тяжкі тілесні ушкодження та ознаки”, “середньої тяжкості ушкодження та ознаки”, “легкі тілесні ушкодження та ознаки”, “мордування”, “катування”, “залишення в небезпеці”, “зґвалтування”, “захват заручника”, “торгівля людьми”, “неповнолітня”, “примушування”, які є важливим моментом при вивченні даної теми.

^ При вивченні теми № 3: “ Актуальні проблеми злочинів проти власності” та підготовці до заняття слід звернути увагу на те, що слухачам необхідно запам‘ятати визначення, що таке “власність”, “викрадення”, “крадіжка”, “грабіж”, “розбій”, “вимагання”, “шахрайство”, “привласнення”, “розтрата майна”, “заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем”, “придбання”, “збування майна, завідомо здобутого злочинним шляхом”, “умисне знищення”, “необережне знищення”, “погроза знищення майна” , які є важливим моментом при вивченні даної теми.

^ При вивченні теми № 4: «Актуальні проблеми злочинів у сфері службової діяльності та проти правосуддя» та підготовці до заняття слід звернути увагу на те, що слухачам необхідно запам‘ятати визначення, що таке “зловживання владою» «зловживання службовим становищем”, “перевищення влади”, “перевищення службових повноважень”, “службове підроблення”, “службова недбалість”, “хабар”, “одержання хабара”, “давання хабара”, “завідоме неправдиве показання”, “приховування злочину”, “втручання в діяльність”, “втеча”, “погроза”, «насильство», “захисник та представник”, “ухилення від покарання”, які є важливим моментом при вивченні даної теми.


Теми рефератів, доповідей

Проблемні питання відмежування необхідної оборони від уявної оборони.

Проблемні питання інституту обставин, які виключають злочинність діяння.

Поняття вбивства та його види.

Кримінально-правова характеристика приховування злочину.

Кримінально-правова характеристика втеча з місця позбавлення волі або з-під варти.

Кримінально-правова характеристика посягання на життя захисника чи представника особи у зв»язку з діяльністю, пов»язаною з наданням правової допомоги.

Умисне вбивство, вчинене у стані сильного душевного хвилювання.

Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця.

Вбивство через необережність: проблеми при кваліфікації.

Умисне тяжке тілесне ушкодження та відмежування від умисного вбивства.

Відмінність тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого від умисного вбивства та вбивства через необережність.

Побої і мордування. Їх відмінність від тілесних ушкоджень.

Відмінність «Залишення в небезпеці» від «Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані».

Відмінність “Незаконного позбавлення волі або викрадення людини” від “Захоплення заручників”.

Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки зґвалтування.

Кримінально-правовий захист авторського права й суміжних прав.

Відмежування крадіжки від суміжних злочинів.

Визначення моменту закінчення крадіжки.

Відмежування розбою від вимагання.

Відмежування шахрайства від шахрайства з фінансовими ресурсами.

Історичні аспекти кримінально-правової політики радянської держави проти посягань на власність.

Вплив предмету викрадення на кваліфікацію злочинного діяння.

Теоретичні та практичні питання встановлення обов’язкового корисливого мотиву при фінансових зловживаннях.

Відмінність порушення порядку зайняття господарською та банківською діяльністю від заняття забороненими видами господарської діяльності.

Поняття легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Теоретичні та практичні питання, щодо визначення хуліганства як мотиву злочину.

Кримінально-правовий захист здоров’я населення в нових умовах розвитку суспільства.

Створення злочинної організації і відмінність від бандитизму.

Проблеми кваліфікації незаконного поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами.

Кримінально-правова характеристика порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.

Незаконне заволодіння транспортним засобом та відмінність від злочинів проти власності.

Групове порушення громадського порядку та відмежування від масових заворушень і хуліганства.

Кваліфікація злочинів проти правосуддя.







^ 5. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ДО ЗМІСТОВИХ МОДУЛІВ


1. Що таке кваліфікація злочинів?

а) розподіл злочинів на групи в залежності від ступеня тяжкості;

б) вираження місця кримінально правової норми в системі Особливої частини КК;

в) встановлення у вчиненому суспільно небезпечному діянні ознак конкретного складу злочину.

2. Слідчий К. кваліфікував розбійний напад на громадянина І. за ч.1 ст.187 КК “Розбій, поєднаний з насильством, що є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого (середньої тяжкості тілесні ушкодження)” та ст.122 КК “Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження”. кий принцип кваліфікації порушив слідчий?

а) принцип недопустимості подвійної кваліфікації вчиненого;

б) принцип недопустимості повороту до гіршого при кваліфікації;

в) принцип стабільності кваліфікації.

3. Повертаючись додому з чергування, Б. побачив, що Г. знущається з малолітнього хлопця. На спробу припинити знущання, Г. висловив погрози на адресу Б. супроводжуючи їх лайкою та образами, а потім зі словами “Що хочу то і буду робити!” почав викручувати малолітньому руку. Це обурило Б. і він захищаючи хлопчика почав бити Г. Чисельні удари призвели до смерті останнього. Суд прийшов до висновку, що Б. перевищив межі необхідної оборони, але зробив це в стані сильного душевного хвилювання. Як кваліфікувати дії Б.?

а) умисне вбивство в стані душевного хвилювання (ст.116 КК);

б) умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони (ст.118 КК);

в) він не буде нести кримінальну відповідальність.

4. Непричетний до аварії Т. не надав допомогу потерпілому в ДТП, яке вночі виявив на дорозі, і не повідомив про нього нікому. Через несвоєчасність надання медичної допомоги потерпілий помер. Т. мав можливість, або доставити його до лікарні, або повідомити про аварію. Як потрібно кваліфікувати дії Т.?

а) залишення в небезпеці, якщо це спричинило смерть особи (ч.3 ст.135 КК);

б) ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, якщо це спричинило смерть потерпілого (ч.3 ст.136 КК);

в) вбивство через необережність (ч.1 ст.119 КК).

5. Троє осіб напали на директора банку, коли він підходив до свого будинку. Вони зв’язали і заштовхнули його в мікроавтобус. Під час виїзду з міста, автомобіль зі злочинцями був затриманий, а директор звільнений. Кваліфікуйте дії винних осіб.

а) їх дії слід кваліфікувати як викрадення людини (ч.2 ст.146 КК);

б) їх дії слід кваліфікувати як закінчений замах на викрадення людини (ч.2 ст.15 КК і ч.2 ст.146 КК);

в) їх дії слід кваліфікувати як незакінчений замах на викрадення людини (ч.3 ст.15 КК і ч.2 ст.146 КК).

6. 15-річний П. прийшов до своїх друзів в гуртожиток. В кімнаті друзів він побачив незнайому С., яка спала. Скориставшись цією обставиною, він вступив в статевий зв’язок з нею, а коли вона проснулась знову зґвалтував її, погрожуючи насильством. Дайте кримінально-правову оцінку діям винної особи.

а) дії П. слід кваліфікувати як зґвалтування (ч.1 ст.152 КК);

б) дії П. слід кваліфікувати як зґвалтування, вчинене повторно (ч.2 ст.152 КК);

в) дії П. слід кваліфікувати як зґвалтування (ч.1 ст.152 КК) та зґвалтування,

вчинене повторно (ч.2 ст.152 КК).

7. 14–річний Петро разом з 13-річним Романом вчинили зґвалтування. Кваліфікуйте дії цих осіб.

а) дії Петра слід кваліфікувати як зґвалтування (ч.1 ст.152 КК), а Роман не буде

притягатись до кримінальної відповідальності;

б) дії Петра слід кваліфікувати як зґвалтування вчинене групою осіб (ч.3 ст.152 КК), а Роман не буде притягатись до кримінальної відповідальності;

в) дії Петра та Романа слід кваліфікувати як зґвалтування вчинене групою

осіб (ч.3 ст.152 КК).

8. Під час іспиту до інституту екзаменатор В. вирішив поставити абітурієнту К. незадовільну оцінку, так як йому не сподобався зовнішній вигляд К. Внаслідок цього К. не зміг поступити до вузу. Дайте кримінально-правову оцінку діям В.

а) він буде притягнутий до кримінальної відповідальності за порушення права на отримання освіти (ч.1 ст.183 КК);

б) він не буде притягнутий до кримінальної відповідальності;

в) він буде притягнутий до кримінальної відповідальності за зловживання службовим становищем (ч.1 ст.364 КК).

9. Під час вчинення П. розбою потерпілому Р. була заподіяна смерть через необережність. Дайте кримінально-правову оцінку діям винної особи.

а) дії П. слід кваліфікувати як розбій (ч.4 ст.187 КК) і вбивство через

необережність (ч.1 ст.119);

б) дії П. слід кваліфікувати як розбій (ч.4 ст.187 КК);

в) дії П. слід кваліфікувати як розбій (ч.1 ст.187 КК) і вбивство через

необережність (ч.1 ст.119).

10. Р. погрожував П. розголошенням того, що вона