Реферат: Розділ Поняття, ознаки І правові засади забезпечення екологічної безпеки

ЗМІСТ

Умовні скорочення…………………………………………….......................3

Вступ…………………………………………………………….........................4

Розділ 1. Поняття, ознаки і правові засади забезпечення екологічної безпеки ..........................................................................................................13


Висновки.....……………………………………………………..............…......149

Список використаних джерел...........................................................................155

Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте http://www.mydisser.com/search.html

Актуальність теми дослідження. Глибинні соціально-економічні перетворення в Україні потребують розуміння того, що збереження природних багатств країни стає вкрай важливою проблемою, від вирішення якої залежить доля теперішніх та майбутніх поколінь. Більш того: постає питання про необхідність вироблення принципово іншого, нового ставлення держави до питання охорони навколишнього природного середовища у контексті передусім забезпечення екологічної безпеки.

І це невипадково, адже екологічний фактор все більше впливає на еволюцію самої держави. Незворотні зміни навколишнього природного середовища в результаті господарської діяльності людини вийшли за межі окремих територій і стали набирати глобальних масштабів. Ускладнився характер заподіяння шкоди – її об’єктивний прояв став багатограннішим.

До того ж дієвість захисного механізму забезпечення екологічної безпеки хоча і знаходить підтримку в нашій країні, проте через низку економічних і соціальних обставин вона вкрай низька. Відсутня єдина система ефективного управління природними ресурсами, не створені надійні правові та економічні підстави охорони навколишнього природного середовища і забезпечення екологічної безпеки.

Недостатність координації дій правоохоронних і природоохоронних органів, втрата частиною населення легальних джерел існування призвели до браконьєрської активності. А законодавчі прогалини у сфері охорони навколишнього природного середовища – до зростання як масштабів, так і спектра екологічних правопорушень.

Слід врахувати й те, що вступ України до Ради Європи накладає на державу певні обов’язки у галузі забезпечення екологічних прав громадян та вироблення стратегії державної екологічної політики. Водночас залучення правоохоронних органів у процес боротьби з екологічними правопорушеннями, постановка перед ними завдань з виявлення, запобігання та припинення екологічних правопорушень передбачає посилення ролі міліції як функціональної частини правоохоронної системи в цілому.

Слід зазначити, що проблема охорони навколишнього природного середовища, а нині забезпечення екологічної безпеки розглядається вченими-правознавцями як одна з основних і постійних функцій держави. Виходячи із значимості розробки даної проблеми, сьогодні потрібні значні зусилля як від практичних працівників: суддів, прокурорів, співробітників міліції, покликаних втілювати природоохоронне законодавство у життя, так і від юристів-науковців, які розробляють питання природоохоронного законодавства з метою його подальшого удосконалення.

У юридичній літературі існує чимало праць, у яких розглядаються проблеми адміністративно-правового регулювання охорони навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки. Значний науковий внесок у вивчення даних питань внесли правознавці: С.С. Алексєєв, В.І. Андрейцев, О.С. Баб’як, О.М. Бандурка, П.Д. Біленчук, І.П. Голосніченко, А. Гетьман, Є.В. Додін, І.А. Дмитренко, О.М. Заржицький, Р.А. Калюжний, А.Б. Качинський, О.С. Колбасов, В.К. Колпаков, М.Й. Коржанський, А.П. Клюшніченко, В.О. Ліпкан, М.І. Малишко, В.І. Олефір, О.О. Погрібний, В.І. Семчик, О.М. Ткаченко, В.П. Чабан, Ю.О. Чирва, Г.А. Хміль, Ю.С. Шемчученко, В.К. Шкарупа, В.В. Янчук.

Спеціальному монографічному дослідженню адміністративно-правові заходи забезпечення екологічної безпеки, які застосовуються міліцією, фактично не піддавалися. Ці праці написані або у період існування Радянського Союзу, або торкались питань охорони навколишнього природного середовища у діяльності міліції дещо фрагментарно. Саме з урахуванням вищенаведеного дисертант і обрав як об’єкт свого дослідження адміністративно-правові заходи міліції по забезпеченню екологічної безпеки.

^ Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження зумовлене необхідністю виконання Концепції адміністративної реформи в Україні та Концепції розвитку органів внутрішніх справ в ХХI столітті. Крім того, робота виконана відповідно до планів прикладних досліджень навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на 2000-2004 роки, а також є складовою частиною плану наукових досліджень Національної академії внутрішніх справ України (“Основні напрямки наукових досліджень НАВСУ на 2004 рік”).

^ Мета та задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є комплексний аналіз адміністративно-правових заходів забезпечення екологічної безпеки, які застосовуються у діяльності міліції, а також розробка нових науково обгрунтованих положень і рекомендацій, спрямованих на удосконалення чинного законодавства України, підвищення організаційних основ управління у зазначені сфері в умовах реформування українського суспільства.

Відповідно до зазначеної мети визначені наступні завдання:

- вивчити та узагальнити наукові дослідження з даної проблеми в сучасних умовах;

- розглянути правову регламентацію екологічної безпеки як елементу національної безпеки, дати їй визначення на підставі виявлених ознак,

- визначити співвідношення екологічної безпеки із суміжними соціально-правовими категоріями;

- здійснити ретроспективний аналіз діяльності міліції по забезпеченню екологічної безпеки та її реалізації в сучасних умовах;

- заповнити певною мірою існуючі прогалини у адміністративно-правовій науці з питань забезпечення екологічної безпеки;

- виробити на підставі проведеного аналізу пропозиції щодо удосконалення діяльності міліції у галузі забезпечення екологічної безпеки з метою поліпшення її діяльності.

^ Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у державному управлінні у сфері забезпечення екологічної безпеки.

Предмет дослідження складають адміністративно-правові заходи забезпечення екологічної безпеки, які застосовуються у діяльності міліції; нормативно-правова база, що регламентує охорону навколишнього природного середовища.

^ Методи дослідження. Дослідження даної проблеми дозволяє глибше проникнути у її сутність. Змістом наукових пошуків у цій галузі є осмислення і аналіз основних ознак, підстав і процедур застосування заходів із забезпечення екологічної безпеки, визначення меж їх застосування, що буде спрямовано на розроблення державно-правової доктрини у сфері екологічної безпеки. Тому в дисертаційному дослідженні зроблена спроба цілісного осмислення змісту і сутності екологічної безпеки у їх статичному і динамічному станах. Разом з тим аналіз буде не повним, штучним, якщо його провести ізольовано, у відриві від попередніх історичних періодів, з властивою їм правовою теорією та юридичною практикою. Названими обставинами й обумовлений вибір даної проблеми як теми кандидатської дисертації. Відповідно до мети та завдань дослідження в роботі використана сукупність методів наукового пізнання. Головним у цій системі виступає загальнонауковий діалектичний метод, що дає можливість дослідити проблеми в єдності їх соціального змісту і юридичної форми, здійснити системний аналіз правових розпоряджень у сфері, яка є предметом дослідження. За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат, визначені загальні засади екологічної безпеки в Україні. Системно-структурний та порівняльно-правовий методи дозволили дослідити питання адміністративно-юрисдикційної діяльності у сфері протидії екологічним правопорушенням, інформаційно-аналітичного забезпечення та планування, а також проблеми взаємодії державних правоохоронних органів та недержавних громадських організацій. Використання соціологічного та статистичного методів дозволило узагальнити практику, проаналізувати емпіричну інформацію, щодо теми дисертаційного дослідження. Історико-правовий метод застосовувався для вивчення становлення та подальшого розвитку діяльності міліції по протидії екологічним правопорушенням. За допомогою формально-юридичного методу було досліджено зміст правових норм, які передбачають адміністративну відповідальність за порушення законодавства у даній сфері, сформульовано пропозиції щодо їх удосконалення.

^ Нормативно-правовою базою дослідження є Конституція України, Кодекси України (про адміністративні правопорушення, кримінальний, цивільний), Закони України, підзаконні нормативні акти, що регламентують діяльність міліції у галузі екологічної безпеки України.

^ Емпіричну основу дослідження складають матеріали конкретної діяльності міліції та громадських формувань у боротьбі з екологічними правопорушеннями.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробці системи адміністративно-правових заходів забезпечення екологічної безпеки, які застосовуються міліцією на сучасному етапі. Це зумовлено недостатністю теоретичних розробок багатьох аспектів даної проблеми. Відсутність достатньо повного аналізу суспільних процесів, пов’язаних із забезпеченням екологічної безпеки, наукового обґрунтування ефективності шляхів та форм їх правової регламентації спонукає співробітників міліції у багатьох випадках здійснювати самостійний пошук для того, щоб знайти вірну відповідь на те чи інше питання, що часом призводить до певних помилок у практичній діяльності.

У цьому зв’язку дисертант здійснює комплексне дослідження ефективності застосування міліцією адміністративно-правових заходів із забезпечення екологічної безпеки та вирішує низку питань, які раніше не були предметом вивчення, приходить до нових узагальнень, висновків та ідеї.

Актуальним ж є також проведений у дисертації розгорнутий правовий аналіз сприяння міліції іншим державним органам у охороні навколишнього природного середовища.

Безперечний теоретичний і практичний інтерес викликають також пропозиції дисертанта щодо удосконалення застосування міліцією заходів правового примусу до порушників природоохоронного законодавства.

Це дало змогу обґрунтувати ряд положень, висновків, рекомендацій і пропозицій, які відображають новизну дослідження, зокрема:

Вперше сформульовано поняття „екологічна безпека” через систему ознак, визначена категорія “ефективність забезпечення екологічної безпеки”.

Обґрунтовано, що екологічна безпека є одним із змістовних елементів екологічної функції держави та, як соціально-правове явище, знаходиться у чіткому співвідношенні з громадським порядком, правопорядком, законністю, суспільною і державною безпекою, особистою безпекою громадян, благоустроєм;

Визначено, що правова основа екологічної безпеки містить систему нормативно-правових актів різної юридичної сили, що регулюють дані відносини;

^ Набула подальшого розвитку система засобів адміністративно-правового забезпечення екологічної безпеки, які застосовуються міліцією.

Виявлено фактори і шляхи, що сприяють підвищенню ефективності діяльності міліції із забезпечення екологічної безпеки;

Обґрунтовано доцільність:

прийняття Закону України “ Про екологічну безпеку в Україні”;

внесення відповідних змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення;

внесення до чинного законодавства, що регулює відносини у сфері забезпечення екологічної безпеки, положень щодо “екологічного правопорушення”;

^ Практичне і теоретичне значення одержаних результатів полягає у тому, що здійснений аналіз діяльності міліції щодо забезпечення екологічної функції держави дозволяє розробити ефективну і успішно функціонуючу систему боротьби з екологічними правопорушеннями, що може вивести на новий якісний рівень систему державних заходів, які гарантують права людини на сприятливе довкілля.

^ Апробація результатів дослідження. Основні положення і висновки дисертаційного дослідження доповідались і обговорювались на науково-практичних конференціях: 15-20 квітня 2002 р. на науково-практичній конференції “Актуальні проблеми правознавства очима молодих вчених” (м. Хмельницький); 25-26 жовтня 2002 р. на Міжнародній науково-практичній конференції “Пріоритетні напрямки діяльності органів внутрішніх справ у боротьбі зі злочинністю в сучасних умовах” (м. Дніпропетровськ); 9 квітня 2003 р. на науково-теоретичній конференції молодих та майбутніх вчених “Актуальні проблеми права 2003” (м. Київ); 16 квітня 2004 року “Актуальні проблеми підготовки керівних кадрів МВС України в світлі освітянської реформи”. (м. Київ).

Публікації. Основні теоретичні висновки і практичні рекомендації, що містяться у дисертації, відображені у п’яти статтях, опублікованих у фахових виданнях, крім того, три – у тезах науково-практичних конференцій.

^ Структура дисертації відображає завдання і основні напрями дослідження. Робота складається із вступу, двох розділів, які складаються із чотирьох підрозділів, висновку та списку використаних джерел (203 найменування). Обсяг роботи становить 174 с.

Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте http://www.mydisser.com/search.html

Висновки


На підставі проведеного дослідження можна зробити наступні висновки.

1. Питання, пов’язані з теорією, регламентацією та застосуванням адміністративно-правових заходів у діяльності міліції по забезпеченню екологічної безпеки, набули в умовах сьогодення особливого значення. Політика демократизації усіх сфер життєдіяльності суспільства не тільки не виключає, а й в обов’язковому порядку передбачає застосування таких дієвих засобів, якими є заходи, спрямовані на забезпечення екологічної безпеки. Разом з тим останні повинні нести нове соціальне навантаження, відмінне від того, яке мало місце у період тоталітаризму.

2. Діяльність міліції у сфері забезпечення екологічної безпеки проводиться не на належному рівні. При цьому недостатньо використовується її організаційно-процедурний потенціал. Причин тут декілька. По-перше, як свідчить практика, в умовах формування ринкового механізму, екологічні проблеми займають між тим другорядне місце, а економіка неспроможна виконувати перспективні екологічні імперативи, які у ряді випадків йдуть далеко попереду економічних. По-друге, звертає на себе “невизначеність” у державному механізмі забезпечення екологічної безпеки в реалізації державного примусу, та обранні методів впливу (економічних або адміністративних).

3. Соціальна девіація постала як фактор, що формує охоронювані правом екологічні інтереси суспільства. Держава у даній ситуації фактично „спізнилася” з реакцією на необхідність захисту та забезпечення екологічно безпечного існування суспільства. Це знайшло прояв у переважанні певного зрештою консервативного підходу при формуванні екологічного правоохоронного захисту. Безсистемність, відсутність належного нормативно-правового забезпечення не дозволяють створити струнку структуру екологічного захисту суспільства.

4. Сам же процес осмислення екологічних проблем виявився досить розтягнутим внаслідок тривалої “закритості” екологічної інформації та відсутності у державі ефективних еколого-виховних інститутів, які дозволяють сформувати стійку екологічну свідомість, та змоделювати суспільство на шляху сталого розвитку. Однак законодавець, на наш погляд, інертно поставив до розробки та введення у дію адміністративно-правових норм, спрямованих на забезпечення екологічної безпеки.

5. Дисертантом подано своє бачення поняття „екологічна безпека”, як складової національної безпеки, під якою розуміється стан захищеності життєво важливих інтересів особистості, суспільства та держави від загроз з боку природних об’єктів, забруднених внаслідок аварій, катастроф, господарської діяльності, природних явищ, надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру.

6. Виявлена закритість правоохоронної системи ОВС (міліції), насторожене (іноді виправдане) її ставлення до інноваційних змін. Зокрема, це пояснюється громіздкістю та консерватизмом міліцейської системи радянського періоду. Але головним, на наш погляд, є неналежна розробка у вітчизняній юридичній науці проблем правового регулювання діяльності міліції із забезпечення екологічної безпеки. Не сформульовані також науково обґрунтовані перспективи подальшого розвитку міліцейської системи.

7. Зазначено, що ефективність забезпечення екологічної безпеки у діяльності держави передбачає й активізацію діяльності міліції. У свою чергу, ефективність забезпечення екологічної безпеки входить у загальний комплекс заходів з охорони прав та свобод громадян, які здійснюються міліцією. Одним з напрямів діяльності міліції з підвищення ефективності боротьби з екологічними правопорушеннями є тісна її взаємодія з іншими правоохоронними та природоохоронними органами.

8. Узагальнено на базі чинного законодавства визначення екологічного правопорушення, яке можна визначити як протиправне, як правило, винне діяння (дію чи бездіяльність), що вчинюється суб’єктом та спричиняє або несе реальну загрозу заподіяння екологічної шкоди чи порушення прав і законних інтересів суб’єктів екологічного права.

9. Обґрунтовано, що головними напрямами взаємодії міліції з іншими природоохоронними та правоохоронними органами повинні стати: запобігання, виявлення та припинення екологічних правопорушень, а також джерел екологічних забруднень об’єктів, які становлять потенційну небезпеку для навколишнього природного середовища; здійснення нагляду за зберіганням, транспортуванням та використанням високотоксичних, радіоактивних й інших небезпечних речовин, що можуть призвести до серйозних змін у навколишньому середовищі; розслідування екологічних злочинів на рівні органу дізнання; оперативно-розшукова діяльність щодо екологічних правопорушень; стягнення штрафів за екологічні правопорушення; контроль за дотриманням юридичними та фізичними особами приписів, які містяться у одержаних ними ліцензіях на використання природних ресурсів; виконання робіт та послуг у галузі охорони навколишнього середовища або пов’язаних з впливом на останнє; загальний санітарно-епідеміологічний контроль за станом населених пунктів; нагляд за спеціальним режимом природокористування особливо охоронюваних територій; оперативне реагування на будь-які екологічні правопорушення з наступною передачею справ за підвідомчістю.

Претензії щодо дублювання та копіювання екологічних функцій інших державних органів є мало аргументованими, оскільки контроль за загальним об’єктом правового регулювання здійснюється за допомогою різних засобів та методів. Навпаки, створюються додаткові гарантії збереження його цілісності і стабільності функціонування. Таким чином, можна вести мову про надання легітимного статусу відносинам, які склалися фактично та походять від життя, і включення їх у загальний природоохоронний процес.

Підтвердження правильності такого підходу знаходимо у історичній аналогії. Так, у наказі Пера І (1721 р.) „Про поліцію” на неї покладався обов’язок „городов и в них улиц сочинение” (маються на увазі плани забудови), „производство чистоты на улицах и домах”, „предостережение все приключившейся болезни”. Правознавець І.Є.Андрієвський теж писав про необхідність існування санітарної поліції, до обов’язків якої входить спостереження за чистотою повітря, подвір’їв та вулиць [23]. Даний історичний досвід не втратив своєї актуальності.

10. Обґрунтовано висновок про те, що діяльність будь-якого державного органу повинна базуватися на системі чітко встановлених прав та обов’язків. Здійснюючи їх, державний орган забезпечує досягнення мети, заради якої він створений. Як і для кожного органу виконавчої влади, права та обов’язки міліції із взаємодії не тільки з правоохоронними, а й з природоохоронними органами мають бути закріплені на підставі чинного законодавства.

11. Доведено, що виконання повноважень у сфері забезпечення екологічної безпеки викликає необхідність внесення доповнень до ст. 10 Закону України “Про міліцію”, яка передбачає обов’язок співробітників міліції здійснювати контроль не тільки у сфері охорони природи, а також із забезпечення екологічної безпеки; до ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення та інші правові акти, які регулюють правозастосовчу та правоохоронну діяльність міліції, що потребують оптимізації та більш чіткої регламентації їх функціонального положення

[109].

12. Обґрунтовано, що існує потреба, у концентрації всіх правових норм, які передбачають відповідальність за екологічні правопорушення, у КУпАП. Нестійкість економічного життя в Україні потребує адекватного реагування права на відповідні зміни, КУпАП постійно змінюється та доповнюється новими складами правопорушень. Нормативні акти з адміністративними санкціями часто суперечать чинному Кодексу. Існує потреба, зокрема, у систематизації всіх правових норм, які передбачають відповідальність за екологічні правопорушення, у КУпАП.

13. Беручи до уваги роботу над підготовкою проекту нового Кодексу України про адміністративні правопорушення, вважаємо за необхідне враховувати вказані нижче пропозиції, що стосуються забезпечення екологічної безпеки. Особливу увагу слід приділити питанню про анулювання органами внутрішніх справ ліцензій та дозволів. Нормалізація становища може бути вирішена при внесенні відповідних доповнень до КУпАП та приведення відомчих нормативно–правових актів у відповідність із законом. Як такі доповнення можемо запропонувати наступне:

- внести до переліку адміністративних стягнень (ст. 24) КУпАП “призупинення дії ліцензій та дозволів”, “анулювання ліцензій та дозволів”; включити їх до ст. 25 КУпАП, адже вони можуть бути використані як головні, так і додаткові стягнення;

- у розділі ІІ КУпАП дати характеристику поняттям “призупинення дії ліцензій та дозволів” і “анулювання ліцензій та дозволів” як заходів адміністративного стягнення;

- внести доповнення до розділу ІV КУпАП “Провадження у виконанні постанови про призупинення дії ліцензій та дозволів”, “Провадження з виконання анулювання ліцензій та дозволів”.

14. Визначено, що з метою підвищення ефективності діяльності співробітників міліції необхідно організувати централізований облік екологічних правопорушень. Введення зазначених правопорушень як оціночних показників діяльності співробітників міліції дозволить більш ефективно здійснювати правову охорону відносин у сфері, що розглядається.

15. Доведено, що приведення чинного законодавства у відповідність з умовами та потребами розвитку суспільства, які постійно змінюються, включає необхідність пошуку шляхів взаємодії міліції і всіх спеціально уповноважених державних органів у галузі охорони навколишнього природного середовища та природних ресурсів і можливість прямого та оперативного застосування санкцій за екологічні правопорушення.

Штучне заниження ролі міліції у сфері забезпечення екологічної безпеки та спроби спрямувати процес реформування міліції по шляху загальної боротьби зі злочинністю, на наш погляд, є помилковими і переслідують переважно політичні цілі, а не суспільні інтереси. Необхідно чітко визначити, що міліція входить до системи виконавчих та розпорядчих органів державної влади у силу того, що на різних рівнях вона керує наданими силами та засобами. Необхідність у забезпеченні екологічної безпеки у діяльності міліції обумовлюється тим, що державна влада, крім регулятивної та організаційної функції, має ще й охоронну, досить багатогранну, включаючи й правоохоронну. Міліція є однією з тих державних структур, яка спеціально призначена для реалізації вказаної функції.

Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте http://www.mydisser.com/search.html

Список використаних джерел



”Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води” .// Затв.постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1997 р.

”Концепція створення і діяльності Європейського центру техногенної безпеки (ТЕSЕС) постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 1996 р. – Поточний архів Кабінету Міністрів України за 1996 р. Реєстр № 1259.

”Про затвердження плану заходів щодо демілітарізації, екологічного оздоровлення та подальшого економічного, соціального і культурного розвитку зони Балаклавської бухти м. Севастополя на 2003-2010 роки”: Розпорядження, План Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2003 р. № 594-р.

„Концепція охорони та відтворення навколишнього природного середовища Азовського і Чорного морів”.// Затв.постановою Верховної Ради України від 10 липня 1998 р., // та Розпорядження Кабінету Міністрів України від 4 березня 2004 р. № 110-р „Про заходи щодо поліпшення екологічного стану акваторій Азовського та Чорного морів, та інших водних об’єктів”.

„Перелік видів діяльності та обєктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку” затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 1995 р. № 514 // Урядовий кур’єр. – 1995. – 2 вересня.

Fortbildund zumthema okologie / umweltschuz (Leroanosmaterialen furdie polizei) Band I-IV. UNESKO. Berlin. 1990. S.5-15; 5-41.

Politigues de l’agriculture et de l’environnement (Possibilites d’integration). Paris. OCDE. 1989. – 221 p. P. 101.

Taking a Stand. From Stockholm 1972 to Mnairodi/ 1982/ Declarations of the World Environment. UNEP Pudlication. Undated.

Waling K Das niederlandische Umwelstratresch: Eine untersuchino zu der dogmatischen grundtagen und zur praktischen anwendung. Freidurg im Breisgau: Max – Plank – Institut Fur Austandisches und internationates Stratreht, 1991. – 334 s. (S. 280)/

Адмiнiстративна дiяльнiсть. Частина особлива: Пiдручник / За заг. ред. О.М.Бандурки. - Харкiв: Ун-т внутр. справ, 1998. - 305 с.

Административная деятельность органов внутринних дел: Учебник / Под общ. Ред.Л.Л. Попова. – М.: МВШМ МВД СССР, 1983. –

Административное право. Общая и Особенная части: Учебник / Под ред А.П. Коренева. - М.: МВШМ МВД СССР, 1986. - 487 с.

Закон в переходный период. «Круглый стол» // Государство и право. – 1995. - № 10. – с.40.

Административные проступки и преступления // Вопросы совершенствования уголовно-правовых мер борьбы с преступностью. – Свердловск, - 1983. С.49.

Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ (узагальнені матеріали з загальної та особливої частини курсу) / Укл.: В.І.Олефір, Г.Б.Кузьміних, Г.М.Братель. – К.: НАВСУ, 1999. – 66 с.

Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ України у 2001 року. Аналітично-статистичний збірник: Головного штабу МВС України. – Київ, 2002

Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ України у першому кварталі 2000 року. Аналітично-статистичний збірник: МВС України, Головний штаб управління оперативної інформації Головне управління адміністративної служби міліції Київ. – 2000 – 8

Вісник екологічної адвокатури // Вид. Норма., Львів, 2002 - № 17. – с.23

Акт проголошення незалежності України // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 38. – Ст. 502.

Александров Н.Г. Теория государства и права. – М., 1974.

Алексеев С.С. Общая теория права: В 2-х т. – М.: Юрид. лит., – 1981. – Т. І. – 358с. // Алексеев С.С. Общая теория права: В 2-х т. – М.: Юрид. лит., 1982. – Т. 2. - 360 с.

Алексеев С.С. Проблемы теории и права: Т.1. – Свердловск, 1972. -

Андреевский И.Е. Полицейское право. - СПб., 1874. - Т. 1. - 648 с.

Постанова Кабінету Міністрів України “Про впорядкування ввезення в Україну і транзиту через її територію відходів”.

Андрейцев В.І. Екологічне право. Особлива частина. Підручник. – К.:Істина, 2001. – 544 с.

Андрейцев В.І. Екологічне право: Курс лекцій: Навч. посібник для юрид. Фак. Вузів. - К.: Вентурі, 1996.- С.18.,91-100.

Андрейцев В.І. Право екологічної безпеки: Навч. Та наук.-практ.посіб.- К., 2002. - 332 с.

Андрейцев В.І., Лапечук П.І. Екологічна безпека і її конституційне забезпечення // Голос України, 1994.15 квітня.

Арцибасов Н., Жданов Ю. Голубые каски для СНГ? // Красная звезда. - 1992. - 17 апреля.

Баб’як О.С., Біленчук П.Д., Чирва Ю.О. Екологічне право України. Навчальний посібник. – К.:АТІКА, 2000.-С.77,78.

Бабаев В.К. Словарь категорий и понятий общей теории права. – Н. Новгород, 1992. – 100 с.

Бабаев В.К. Советское право как логическая система: Учебное пособие. М., 1978. –

Бабаев В.К., Баранов В.М. Общая теория права: Краткая энциклопедия , - Н.Новгород, 1997.- 165с.

Базові нормативи плати за забруднення природного середовища. Затв. Мінприроди 16 квітня 1993 р. // Рідна природа, 1993 - № 3.

Балюк Г. Правові аспекти понять ядерної та радіаційної (радіоекологічної) безпеки. // Право України. – 1999. - № 12. - С.62.

Бандура О.М., Тищенко М.М. Адміністративний процес: Підручник. – к., 2002. – 228 с.

Баранов В.М. Истинность норм советского права. Проблемы теории и практики. - Саратов: Из-во Саратовского ун-та, 1989. - 400 с.

Бахрах Д.Н. Административные проступки и преступления // Вопросы совершенствования уголовно-правовых мер борьбы с преступностью -Свердловск, 1983. -204 с.

Безсмертний Є.О. Адмінітративно-запобіжні заходи, що застосовуються органами внутрішніх справ: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. – Харків: Ун-т внутр. справ, 1997. – 19 с.

Боголюбов С.А. Экология: Учебное пособие. – М.: Знание, 1997. -

Бондар Л.О. Аграрное, земельное и экологическое право Украины. Раздел 3.Гл.10.- Харьков.,2001.-С.521.

Борисов В.В. Правовой порядок развитого социализма. – Саратов, 1977. -

Бринчук М.М. О законодательном обеспечении экологической безопасности // Государство и право. – 1995. - № 2. -

Бринчук М.М. Экологическое право (право окружающей среды): Учебное пособие. – М., Юристъ, 1998. – С.478.

Ведомости Верховного Сонета СРСР. - 1965. - № 44. – Ст.1085. / Ведомости Верховного Сонета СРСР. - 1973. - № 24. – Ст.309.

Блауберг И.В. Становление и сущность системного подхода. – М., 1973. -

Веремеенко И.И. Административно-правовые санкции. - М.: Юрид. лит., 1975.-192 с.

Стручков Н.А. Основы теории исправительно-трудового права. – М., 1967.

Гамбаров Ю.С. Свобода и ее гарантии. – СПб., 1910. –

Гижевский В.К. Меры административного принуждения, применяемые органами внутренних дел на транспорте: Учебное пособие. – К.: МВД СССР, 1986. – 75 с.

Гойман В.И. Правовая информированность граждан: состояние пути улучшения // Советское государство и право. - 1988. - № 9. - С. 29- 32.

Голосніченко І.П. Административное право України ( основні категорії і поняття): Посібник, - Ірпінь, 1998. - 109с.

Голосніченко І.П. Попередження корисливих проступків за­собами адміністративного права. - К.: Вища школа, 1991. - 207 с.

Голосніченко І.П Запобігання корисливих правопорушень зсобами адміністративно–правового впливу: актуальні проблеми теорії і практики: Дис. Д-ра юрид. наук. К., 1990. Голосніченко І.П Адміністративне право України (основні категорії і поняття), Ірпінь – 1998 р.

Горбачев А.Н. Некоторые проблемы совершенствования законодательства о зонах экологического неблагополучия // Государство и право. - 1999. - № 2. - С. 48-54.

Государственно-правовое управление качеством окружающей среды. – Киев. Одесса, 1983. – С.176. // Государственное управление охраной окружающей среды в союзной республике / Відп. Ред. Ю.С.Шемшученко. – Київ: Наук. думка, 1990. - С.220.

Гранин А.Ф. Убеждение и принуждение в правоохранительной деятельности органов внутренних дел (теоретические вопросы). – К.: КВШ МВД СССР, 1973. – 122 с.

Даль В. Толковый словарь живого великоруского языка. М., 1989. - Т. 1. - С.67.

Дані наводяться з: Forbildung zum thema okologie umweltschutz (leroanos matersalen furdie polizei) Band 1 – 1V. UNESKO. Berlin, 1990.

Декларація про державний суверенітет України.(Відомості Верховної Ради УССР.1990.№31.Ст..429).

Дмитренко І.А. Екологічне право України. Підручник. - К.: Юрінком Інтер, 2001.- 352 с.

Дмитриев А.Е. Роль ОВД в охране окружающей среды: Учебное пособие. - Хабаровск.: ХВШ МВД СССР, 1984. - 47 с.

Додин Е.В., Шкарупа В.К. Доказывание по делам об административных проступках, связанных с нарушением антиалкогольного законодательства и наркоманией: Учебное пособие. - Киев.: КВШ МВД СССР, 1989.-64 с.

ДСТУ 2156-93. Безпечність промислових підприємств. Терміни і визначення: Видання офіційне .- Держстандарт України, 1994.

Дубовик О.Л. Механизм действия права в охране окружающей среды. - М.: Изд-во Наука, 1984. - 189 с.

Екологія і закон. Екологічне законодавство України. Під.ред. В.І.Андрейцева. – К., Юрінком Інтер. – 1998. – Т.2.- С.518. - Конференція ООН з питаня навколишнього середовища і розвитку 43/53 від 6 грудня 1988р.

Єгупенко В.В. Заходи запобігання та припинення адміністративних правопорушень на транспорті органами Державної автомобільної інспекції МВС України: Автореф. дис. канд. юрид. наук. – Х., 2002. – 19 с.

Желваков Э.Н. О законодательном обеспечении экологической безопасности // Государство и право. – 1995. - № 2. -

Загальна теорія держави і права. / За ред. Проф.. М.В. Цвіка, доц. В.Д. Ткаченка, проф. О.В. Петришина, - Харьков, 2002. – С.387.

Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України на 2000 – 2015 р.р. затверджена законом України від 21 вересня 2000 р. - № 1989-ІІІ.

Закон СССР «Об охране природы» от 26 октября 1965 г. // ВВС СССР. – 1965. - № 44. – Ст. 1085.

Закон України "Про міліцію" // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - №4. - Ст. 20.

Закон України “Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку” від 8 лютого 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1995. - № 12. - Ст. 81.

Закон України “Про державну службу” Відомості Верховної Ради України. -1993-№2. –Ст. 490.

Закон України “Про дорожній рух” від 30 червня 1993 р. Відомості Верховної Ради України. – 1993. -№31. – Ст.338.

Закон України “Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення” від 24 лютого 1994 р // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 27. - Ст. 218.

Закон України “Про оголошення окремих районів та міст Вінницької, Кіровоградської, Миколаївської, Одеської, Хмельницької та Черкаської областей зоною надзвичайної екологічної ситуації” від 14 грудня 2000 р. - № 2146-ІІІ. /http // zakon.rada.gov/ua.

Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища” від 25 червня 1991 року.// Відомості Верховної Ради УРСР. - 1991. - № 41.- Ст. 546.

Закон України “Про пожежну безпеку” від 17 грудня 1994 р. Відомості Верховної Ради України. – 1994. -№5. – Ст. 21.

Закон України “Про природно-заповідний фонд України” від 16 червня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 34. - Ст. 502.

Закон України “Про рослинний світ” від 9 квітня 1999 р. - № 591-ХІV. // Правова база з питань екології та охорони навколишнього природного середовища. – К.: Атіка. – 2001. – 632 с.

Закон України „Про ветеринарну медицину”. № 2498-12

Закон України „Про відходи” від 5 березня 1998 р. № 187/98 – ВР.

Закон України „Про екологічну експертизу” від 9 лютого 1995 р. Відомості Верховної Ради України. - 1995. - № 52. - Ст. 254.

Закон України „Про місцеве самоврядування” від 21 травня 1997 р.// Відомості Верховної Ради України. - 1997. - № 24. - Ст. 170.

Закон України „Про основи містобудування” від 16 листопада 1992 р. - № 2780 – ХІІ.

Закон України „Про основи націнальної безпеки України” від 19.06.2003р., № 964-ІV.

Закон України „Про планування і забудову територій” ” від 20 квітня 2000 р. - № 1699 – ІІІ

Закон України „Про правовий режим територій, що зазнали радіактивного забруднення в наслідок Чорнобильської катастрофи” від 27 лютого 1991 р. // ВВР України. – 1991. - № 16. – Ст.198.

Закон України „Про Раду національної безпеки і оборони України” від 5 березня 1998 р. №183 - Голос України. – 1998. – 3 квітня.

Закон України від 21 вересня 2000 р. „Про Загальнодержавну програму формування національної екологфчної мережі в України на 2000 – 2015 роки” // ВВР України. – 2000. - № 47. – Ст. 405.

Закон України від 6 березня 1992 р.№ 2171-ХІІ ”Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” // ВВР. – 1992. - № 24. – Ст.350.

Закон України від 4 березня 1992 р. № 2163-ХІІ “Про п