Реферат: Програми та проекти, спрямовані на розвиток інфраструктури інформатизації 35 Національна програма інформатизації 38

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ


ДОПОВІДЬ

про стан інформатизації та розвиток інформаційного суспільства в Україні за 2011 рік


КИЇВ 2011

ЗМІСТ:



1.Місце України в глобальній інформаційній спільноті 2

1.1. Основні результати реалізації стратегії розвитку інформаційного суспільства 2

1.2. Національна програма інформатизації як інструмент розбудови інформаційного суспільства, невирішені проблеми, їх причини та шляхи вирішення 8

1.3. Формування кадрової політики з питань інформатизації та інформаційного суспільства. Ринок праці у сфері ІТ та вимоги ринку щодо кваліфікації кадрів 11

2. Розвиток інфраструктури інформатизації 17

2.1. Розвиток інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури 17

2.2 Комп’ютеризація суспільства 23

2.3. Розвиток національного сегменту мережі Інтернет. 27

Управління доменом .UA 27

2.4. Виробничий потенціал сфери ІКТ 32

2.5 Програми та проекти, спрямовані на розвиток інфраструктури інформатизації 35

3. Національна програма інформатизації 38

3.1. Стан інформатизації центральних органів виконавчої влади 38

3.2. Стан інформатизації місцевих органів виконавчої влади 45

3.3. Фінансове забезпечення інформатизації державних органів 52

4. Стандартизація в сфері ІТ 55

5. Розвиток ринку програмного забезпечення 58

6. Національні електронні інформаційні ресурси 66

6.1. Інтернет-ресурси неурядових організацій та суб’єктів господарювання 66

6.2. Інтернет-ресурси органів державної влади 68

6.3. Електронні інформаційні ресурси органів державної влади та органів місцевого самоврядування 70

7. Розвиток електронного урядування 78

7.1. Стан впровадження загальнодержавного електронного документообігу 78

7.2. Стан надання адміністративних послуг з використанням можливостей Інтернету 80

7.3. Впровадження ІТ та Інтернет в органах виконавчої влади 84

8. Міжнародне співробітництво у сфері інформатизації 88

9. Висновки 93
^ 1.Місце України в глобальній інформаційній спільноті 1.1. Основні результати реалізації стратегії розвитку інформаційного суспільства

Упродовж останніх років в Україні здійснюються цілеспрямовані заходи з розбудови інформаційного суспільства. За даними Всесвітнього економічного форуму, який відбувся в Давосі (Швейцарія), рейтинг України за індексами, що стосуються інформаційно-комунікаційних технологій в порівнянні із сукупною кількістю країн становить:

– Глобальний індекс конкурентоспроможності 2010-2011 (WEF Global Competitiveness Index) 89 місце із 139 країн;

– Індекс технологічної готовності 2010-2011 (WEF Technological Readiness Index) 83 місце із 139 країн;

– Індекс мережевої готовності 2010-2011 (WEF Networked Readiness Index) 90 місце із 138 країн;

– Готовність уряду (Government readiness) 122 місце із 138 країн;

– Використання урядом (Government usage) 75 місце із 138 країн;

– Рейтинг за електронною готовністю 2010 (EIU eReadiness Ranking) 64 місце із 70 країн;

– Індекс електронного уряду ООН 2010 (UN e-Government Index) 54 місце із 192 країн.

Одним з головних пріоритетів України є прагнення побудувати орієнтоване на інтереси людей, відкрите для всіх і спрямоване на розвиток інформаційне суспільство, в якому кожен міг би створювати і накопичувати інформацію та знання, мати до них вільний доступ, користуватися і обмінюватися ними, щоб надати можливість кожній людині повною мірою реалізувати свій потенціал, сприяючи суспільному і особистому розвиткові та підвищуючи якість життя.

Відродження економіки України після світової економічної кризи на сьогоднішній день відбувається значною мірою за рахунок антропоцентричної свідомості суспільства, розвитку інтелектуальної діяльності, підвищення технологічного рівня виробництва та поширення сучасних інформаційних і телекомунікаційних технологій.

Указом Президента України від 30.09.2010 № 926/2010 2011 рік оголошено Роком освіти та інформаційного суспільства. В межах заходів з його проведення в Україні здійснюються заходи з створення та впровадження нової версії Урядового порталу, створення технологічної бази та введення в експлуатацію Національного реєстру електронних інформаційних ресурсів. В листопаді буде проведено Міжнародний науковий конгрес з питань розвитку інформаційно- комунікаційних технологій та інформаційного суспільства.

Основні напрями реалізації стратегії розвитку інформаційного суспільства в Україні визначені Законом України "Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки".

прискорення розробки та впровадження новітніх конкурентоспроможних ІКТ в усі сфери суспільного життя, зокрема в економіку України і в діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

забезпечення комп'ютерної та інформаційної грамотності населення, насамперед шляхом створення системи освіти, орієнтованої на використання новітніх ІКТ у формуванні всебічно розвиненої особистості;

розвиток національної інформаційної інфраструктури та її інтеграція із світовою інфраструктурою;

державна підтримка нових "електронних" секторів економіки (торгівлі, надання фінансових і банківських послуг тощо);

створення загальнодержавних інформаційних систем, насамперед у сферах охорони здоров'я, освіти, науки, культури, охорони довкілля;

збереження культурної спадщини України шляхом її електронного документування;

державна підтримка використання новітніх ІКТ засобами масової інформації;

використання ІКТ для вдосконалення державного управління, відносин між державою і громадянами, становлення електронних форм взаємодії між органами державної влади та органами місцевого самоврядування і фізичними та юридичними особами;

досягнення ефективної участі всіх регіонів у процесах становлення інформаційного суспільства шляхом децентралізації та підтримки регіональних і місцевих ініціатив;

захист інформаційних прав громадян, насамперед щодо доступності інформації, захисту інформації про особу, підтримки демократичних інститутів та мінімізації ризику "інформаційної нерівності";

вдосконалення законодавства з регулювання інформаційних відносин;

покращення стану інформаційної безпеки в умовах використання новітніх ІКТ.

Реалізації стратегії розвитку інформаційного суспільства має забезпечити побудову суспільства, яке орієнтоване на інтереси людей, відкрите для всіх і спрямоване на формування інноваційної моделі розвитку високотехнологічне суспільство, в якому кожен громадянин має можливість створювати і накопичувати інформацію та знання, мати до них вільний доступ, користуватися та обмінюватися ними, щоб дати змогу кожній людині повною мірою реалізувати свій потенціал для забезпечення особистого і суспільного розвитку та підвищення якості життя.

Всі ці чинники знайшли відображення в Концепції розвитку електронного урядування в Україні, яка була затверджена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2010 року № 2250-р. В даному документі електронне урядування розглядається як один з інструментів розвитку інформаційного суспільства, впровадження якого сприятиме створенню умов для відкритого і прозорого державного управління.

В Концепції визначені основні засади та умови для досягнення європейських стандартів якості послуг, відкритості та прозорості діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також виконання основних положень Програми економічних реформ на 2010-2014 роки „Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна влада”.

Впровадження електронного урядування передбачає створення якісно нових форм організації діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх взаємодію з громадянами та суб’єктами господарювання шляхом надання доступу до державних інформаційних ресурсів, можливості отримувати електронні адміністративні послуги, звертатися до органів державної влади та органів місцевого самоврядування з використанням Інтернету.

Концепцією розвитку електронного урядування в Україні на 2011-2012 роки передбачається:

розроблення необхідної нормативно-правової та нормативно-технічної бази, зокрема щодо надання адміністративних послуг в електронній формі, а також єдиних стандартів, протоколів і регламентів взаємодії суб'єктів електронного урядування, їх гармонізація з міжнародними стандартами;

забезпечення функціонування веб-сайтів органів виконавчої влади всіх рівнів на основі єдиних стандартів;

створення єдиної загальнодержавної системи електронного документообігу;

створення Національного реєстру електронних інформаційних ресурсів та веб-сайтів органів державної влади та органів місцевого самоврядування на усіх рівнях;

забезпечення надання органами державної влади та органами місцевого самоврядування послуг в електронній формі громадянам і суб'єктам господарювання з використанням Інтернету, зокрема реєстрація суб'єктів господарювання, подання звітності;

створення єдиної інформаційної системи, що містить реєстр адміністративних послуг, які надаються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, та інформацію про умови їх отримання;

створення Єдиного веб-порталу адміністративних послуг;

створення спеціальних центрів (пунктів) надання послуг, центрів обслуговування населення (кол-центрів);

створення умов для участі громадян, їх об'єднань і суб'єктів господарювання у процесі підготовки державних рішень;

створення спеціального веб-порталу з метою забезпечення прозорості використання державних фінансів.

Відповідно до Концепції розвитку електронного урядування в Україні, в жовтні 2011 року Державним агентством з питань науки, інновацій та інформатизації проводиться конференція з питань впровадження систем електронного документообігу в органах виконавчої влади. До участі у конференції, на якій будуть розглянуті кращі практики та технічні рішення у цій сфері, запрошені керівники центральних органів виконавчої влади та керівники структурних підрозділів з питань інформаційних технологій.

Протягом минулого року продовжувалось виконання заходів з виконання завдань, передбачених Законом України "Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки" та затверджених розпорядження Кабінету Міністрів України від 15.08.2007 № 653-р* «Про затвердження плану заходів з виконання завдань, передбачених Законом України "Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки" (далі – План Заходів).

Планом Заходів передбачено 8 заходів, виконання яких мало бути завершено у 2010 році. Кількість заходів, виконання яких має здійснюватись постійно або протягом усього терміну, на який складено План Заходів, загалом становить 15.

Враховуючи, що фінансування багатьох органів виконавчої влади у 2010 році, за їх твердженнями, наведеними у звітах, було вкрай обмеженим, наслідком цього є відставання виконання окремих заходів, яке доводиться констатувати у 2010 році – з 8 заходів, завершення яких заплановано на 2010 рік, не повністю завершені 4, зокрема:

– Забезпечити впровадження та функціонування в усіх центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київській та Севастопольській міських держадміністраціях систем електронного документообігу та електронного цифрового підпису (Держінформнауки);

– Сприяти впровадженню технологій швидкісної передачі даних з використанням радіодоступу по всій території України (Мінінфраструктури);

– Визначення основних засад запровадження та функціонування систем забезпечення електронних бірж, аукціонів і депозитаріїв (Мінекономрозвитку);

– Прискорити укладення двосторонніх угод про взаємне визнання сертифікатів відповідності у сфері інформаційно-телекомунікаційних технологій, насамперед з країнами ЄС (Мінекономрозвитку).

Одночасно із цим було досягнуто й певних успіхів у виконанні Плану Заходів. Наприклад:

– Прийнято розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.12.2010 № 2250 «Про затвердження Концепції розвитку електронного урядування в Україні» (Держінформнауки);

– Прийнято новий Податковий кодекс України, кодекс створює достатньо сприятливі умови для економічного зростання на iнвестицiйно-iнновацiйнiй основі. Так, значно знижується ставка податку на прибуток підприємств - з другого кварталу 2011 року податок передбачається встановити на рiвнi 23% замість 25%, з подальшим його поетапним зниженням до 16% (з 2016 року) (Мінфін). Нажаль за поданням Міністерства фінансів була скасована норма Податкового кодексу щодо звільнення від сплати ПДВ послуг в сфері інформатизації;

– Затверджено та зареєстровано в Мін’юсті спільний наказ Держкомінформнауки та Держспецзв’язку № 8/229 від 13.08.2010 „Про затвердження технічних специфікацій форматів представлення базових об'єктів національної системи електронного цифрового підпису” (Держінформнауки);

– Постановою Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2010 року № 809 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 4 січня 2002 року № 3, якими, зокрема, визначено необхідність розміщення органами виконавчої влади на власних веб-сайтах інформації про перелік та порядок надання адміністративних послуг;

– Розпочато запровадження Національної системи індикаторів розвитку інформаційного суспільства, яка передбачає єдину логічно-поєднану між собою сукупність статистичних показників, що характеризують стан поточного інформаційного розвитку у соціально-економічному, науково-технічному, екологічному та інших розрізах. При цьому, запровадження відповідної системи має на меті не лише офіційну статистику за певними показниками, а й забезпечення їх відповідною аналітичною інформативністю;

– В Національному плані дій на 2011 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», затвердженому Указом Президента України від 27.04.2011 № 504/2011 в розділі «Забезпечення розбудови інформаційного суспільства, орієнтованого на інтереси людей, відкритого і спрямованого на розвиток» передбачено завдання щодо побудови основних системоутворюючих елементів системи «Електронний Уряд» та розроблення і прийняття Державної цільової національно-культурної програми створення єдиної інформаційної бібліотечної системи «Бібліотека – XXI».

На регіональному рівні майже у кожній області України, за інформацією ОДА, здійснювався подальший розвиток та впровадження систем електронного документообігу та електронного цифрового підпису. Переважно в кожній області висвітлювалась на веб-сайтах інформація про інвестиційні об'єкти, про перелік, умови та порядок надання адміністративних послуг. Продовжувалося здійснення підключення до мережі Інтернет навчальних та медичних закладів.

Одним із головних пріоритетів розбудови інформаційного суспільства в Україні є інформатизація органів державної влади, що має сприяти її прозорості та відкритості, підвищенню ефективності виконання посадових обов’язків державних службовців, якісному наданню населенню різноманітних інформаційних послуг, інтеграції зі світовим інформаційним простором.

Інформатизація органів державної влади досягається за рахунок широкого впровадження сучасних програмних продуктів для забезпечення взаємодії влади та суспільства. На створення умов для прискорення інформатизації органів влади, впровадження програмних продуктів, які мають забезпечити надання широкого спектру адміністративних послуг через мережу Інтернет призначені завдання та заходи Державної цільової науково - технічної програми використання в органах державної влади програмного забезпечення з відкритим кодом. Реалізація цієї програми також буде сприяти розробленню вітчизняних комп’ютерних програм та їх впровадженню.

В інформаційному суспільстві стають особливо важливими інформаційні моральні дилеми. Вже зараз інформаційні технології зачіпають фундаментальні права людини, стосуючись захисту авторських прав, інтелектуальної волі, відповідальності й безпеці. Інформаційна етика розглядає проблеми власності, доступу, прайвеси, безпеки й спільності інформації.
^ Женевською Декларацією принципів1 визначені етичні  сторони інформаційного суспільства, а саме:
інформаційне суспільство повинне поважати мир і дотримуватися основних цінностей свободи, рівності, солідарності, терпимості, колективної відповідальності і збереження природи;

важливість для інформаційного суспільства етичних норм, які повинні сприяти справедливості, а також підтримувати гідність і цінність людської особистості. Якомога ширший захист слід надати родині, щоб вона мала змогу відігравати вирішальну роль у суспільстві;

при використанні ІКТ і створенні контенту слід поважати права людини й основні свободи інших, включаючи недоторканність приватного життя і право на свободу думки, совісті і релігії, згідно з положеннями відповідних міжнародних документів;

усі дійові особи інформаційного суспільства повинні вживати відповідних дій і запобіжних заходів, визначених законодавством, проти зловмисного використання ІКТ, такого як незаконні та інші дії, мотивовані расизмом, расова дискримінацієя, ксенофобія і пов’язана з ними нетерпимість, ненависть, насильство, усі форми жорстокого поводження з дітьми, включаючи педофілію і дитячу порнографію, а також торгівля людьми та їх експлуатація.



^ 1.2. Національна програма інформатизації як інструмент розбудови інформаційного суспільства, невирішені проблеми, їх причини та шляхи вирішення

Одним з пріоритетів науково-технічного та інноваційного розвитку України, визначених Законом України “Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки”, є необхідність збільшення фінансування Національної програми інформатизації (далі – НПІ) з включенням до її складу всіх проектів інформатизації органів державної влади, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України.

З метою виконання вимог законодавства у сфері інформатизації, а також на виконання Державної програми економічного і соціального розвитку України на 2010 рік (Антикризова програма) за період з 2010 року по І півріччя 2011 року було розроблено 7 нормативно-правових актів, спрямованих на удосконалення механізмів формування та виконання НПІ, забезпечення більш дієвої координації робіт у сфері інформатизації, підвищення ефективності інформаційної взаємодії органів державної влади, а саме:

розроблено та внесено на розгляд в Верховну Раду України проект Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про Національну програму інформатизації” (реєстр. номер 7505 від 22.12.2010), метою якого є розробка та впровадження заходів щодо реалізації цілісної державної політики у сфері інформатизації;

розроблено та внесено на розгляд в Верховну Раду України проект Постанови Верховної Ради України “Про затвердження Завдань Національної програми інформатизації на 2010 - 2012 роки” (реєстр. номер 7025 від 30.07.2010), метою якого є реалізація єдиної державної політики у сфері інформатизації та забезпечення створення і впровадження елементів національної інформаційної інфраструктури України та створення умов для соціально-економічного розвитку держави;

постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 582 затверджено нову редакцію Положення про формування та виконання Національної програми інформатизації та внесено зміни до порядків формування та виконання регіональної та галузевої програми і проекту інформатизації. Метою акта є оптимізація механізмів формування та виконання НПІ, в тому числі бюджетних програм, що належать до сфери інформатизації, здійснення Генеральним державним замовником НПІ координації та моніторингу робіт і послуг з інформатизації в країні;

постановою Кабінету Міністрів України від 31.08.2011 № 915 внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України від 4 лютого 1998 р. № 121 і від 16 лютого 1998 р. № 160 з метою приведення діючої нормативно-правової бази у відповідність до нових документів нормативного та організаційного характеру;

розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.07.2011 № 718-р затверджено керівника Національної програми інформатизації для здійснення управління і контролю за процесами формування, виконання та коригування Національної програми інформатизації;

розпорядженням Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 740-р затверджено перелік завдань (проектів) Національної програми інформатизації на 2011 рік, їх державні замовники та обсяги фінансування;

розроблено проект постанови Кабінету Міністрів України „Про внесення зміни до Регламенту Кабінету Міністрів України” в частині встановлення вимог щодо обов’язкового погодження проектів актів Кабінету Міністрів, що стосуються питань сфери інформатизації, із спеціально уповноваженим органом у цій сфері.

Крім того, з метою виконання вимог статті 2 Закону України „Про Національну програму інформатизації” в частині виконання програм і проектів інформатизації органів державної влади як складових НПІ та пункту 1 розділу ІІІ Закону України „Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007 - 2015 роки” Генеральним державним замовником НПІ у звітному періоді були продовжені роботи із забезпечення можливості підвищення координації діяльності органів виконавчої влади з виконання програм та проектів інформатизації в рамках НПІ:

за результатами постійного моніторингу законодавчих та нормативно-правових актів в сфері інформатизації до органів державної влади направляються листи щодо дотримання вимог законодавства в сфері інформатизації в частині обов’язкового погодження таких проектів з Генеральним державним замовником НПІ (протягом 2010 року та І півріччя 2011 року таких листів надіслано близько 50);

у поточному році було проведено опитування органів державної влади стосовно надання інформації про проекти (роботи) з інформатизації, які були виконані у 2010 році, та заплановані до виконання в межах бюджетних програм у 2011 році, в тому числі за рахунок коштів на утримання, а також за рахунок коштів міжнародних фінансових організацій (за результатами аналізу отриманої інформації у поточному році в рамках 59 бюджетних програм органами державної влади заплановані до виконання більше 200 проектів інформатизації із загальним запланованим обсягом 1,1 млрд. грн.);

з 2011 року замінено механізм визначення належності бюджетних програм до сфери інформатизації та віднесення цих програм до окремої статті державного бюджету на відповідний рік, а саме: відповідно до вимог статті 48 Бюджетного кодексу розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, узятих на облік органами Державного казначейства України; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації - після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації - центральним органом виконавчої влади, визначеним Кабінетом Міністрів України (це дозволить вдосконалити систему фінансування НПІ, підвищить контроль за використанням розпорядниками бюджетних коштів тощо2);

здійснено заходи щодо ініціювання внесення змін та доповнень до Бюджетної класифікації, до Правил складання паспортів бюджетних програм, квартального та річного звіту про їх виконання, а також до форм бюджетних запитів та Інструкції про складання бюджетних запитів, які, на нашу думку, забезпечать єдиний підхід до аналізу діяльності розпорядників коштів у сфері інформатизації, прозорості бюджетного процесу, чіткого визначення цілей і завдань, на які витрачаються бюджетні кошти у сфері інформатизації3.

Слід зазначити, що вкрай обмежений обсяг фінансування бюджетної програми НПІ, склад проектів якої спрямовується на розробку та впровадження інтегруючих та типових рішень, призводить до того, що проекти інформатизації стратегічного спрямування не виконуються в повному обсязі, а впровадження результатів їх виконання не дає очікуваної ефективності. Зокрема, відсутність типових рішень змушує органи державної влади розробляти свої технології щодо створення, наприклад, систем електронного документообігу, створення інформаційно-аналітичних систем тощо.

Так, планові обсяги фінансування бюджетної програми „Національна програма інформатизації”, головним розпорядником бюджетних коштів за якою є Генеральний державний замовник НПІ, у 2009-2011 роках у порівнянні з минулими роками були зменшені у 10 разів та склали у 2009 році – 0,9 млн. грн., 2010 – 0,9 млн. грн. У 2011 році відповідно до Закону України „Про Державний бюджет України на 2011 рік” обсяг фінансування НПІ становить 0,8 млн. грн.

Динаміка виділення коштів держбюджету на виконання робіт з інформатизації протягом останніх років свідчить, що загальний обсяг фінансування НПІ становить менше 0,05% від загального обсягу фінансування бюджетних програм органів державної влади з інформатизації.

Враховуючи вищенаведене, до основних невирішених проблем при формуванні та реалізації НПІ можна віднести:

консолідацію бюджетних коштів та їх раціонального використання на інформатизацію з бюджетів усіх рівнів для уникнення їх розпорошення по різних цільових програмах;

недостатня система національних стандартів з інформаційних технологій, гармонізованих із ISO/IEC та CEN/CENELEC стандартами;

відсутність дієвого механізму реалізації загальнонаціональних проектів інформатизації, які мають масштабне і визначальне значення для держави та потребують інтенсивної міжвідомчої та міжрегіональної координації з боку Генерального державного замовника НПІ, суттєво ускладнює їх започаткування та ефективну реалізацію, не сприяє їх раціональному використанню, а також унеможливлює інтеграцію існуючих проектів або вимагає на це значних додаткових витрат;

Шляхами вирішення існуючих проблем мають стати:

збільшення обсягів фінансування бюджетної програми „Національна програма інформатизації”;

вжиття органами державної влади невідкладних заходів щодо формування галузевих програм інформатизації, забезпечення виконання відповідних проектів інформатизації лише в рамках таких програм;

розробка та запровадження механізмів забезпечення виконання розпорядникам бюджетних коштів частини першої статті 48 Бюджетного кодексу.
^ 1.3. Формування кадрової політики з питань інформатизації та інформаційного суспільства. Ринок праці у сфері ІТ та вимоги ринку щодо кваліфікації кадрів

Стрімкий прогрес цифрових технологій дедалі швидше змінює довколишній світ і нас самих. Завдяки безлічі наукових відкриттів, конструкторських рішень, креативних ідей та фанатичній праці людей розвивається сектор інформаційних технологій і телекомунікацій. Його щорічне зростання на 25% перевищує показники кращих економік світу, а світові ІТ-бренди стали найвдалішими бізнес-проектами останніх десятиліть. Більшість аналітиків вважають ринок праці у сфері ІТ найбільш перспективним у ХХІ столітті, що підтверджується 30-50% динамікою навіть в умовах економічної скрути, до 2015 року дефіцит у цій сфері може зрости до 80%.

За результатами опитування, проведеного Міжнародним кадровим порталом hh.ua4, ІТ-спеціалісти є найбільшим дефіцитними на ринку праці в Україні (приблизно 30%). Так, у березні 2011 року, наприклад, на одного розробника з С++ приходилося 5 вакансій, а на фахівця по PHP - більше двох робочих місць.

Кількість фахівців, які шукають роботу в Україні, становить 7,5% від числа всіх кандидатів на ринку праці. Спеціалістів з-закордону, які розглядають можливість працевлаштуватися в Україні, нараховується 9,3% від загального числа українських.

86% кандидатів в професійній сфері "ІТ/Телеком/Інтернет" - чоловіки, 14% - жінки.

14,5% вільно володіють англійською мовою, а 79,4% - читають профільну літературу англійською. Французьку мову знає - 2,5%, німецьку - 1,3%.

88,6% кандидатів зазначають, що мають вищу освіту. При цьому кількість випускників провідних українських вузів, котрі готують спеціалістів з ІТ, складає лише 39,9% від числа всіх кандидатів в сфері "ІТ/Телеком/Інтернет".

Серед них - випускники КПІ (27,5%), Національного авіаційного університету (4,5%), Донецького національного університету (2,5%), Харківського національного університету радіоелектроніки (2,2%), Львівської політехніки (1,7%) та Харківського політехнічного інституту (1,2%).

Близько 44% претендентів у сфері IT та Інтернету визнають себе самоучками, тобто, працівниками, які не отримували профільної освіти у ВНЗ.

При цьому українські роботодавці також нарікають на низький рівень підготовки IT-спеціалістів в Україні та вважають, що питання підвищення якості освіти має вирішуватися на державному рівні.

За матеріалами ЛIГАБiзнесIнформ тільки 25% випускників IT-спеціальностей в Україні можуть знайти роботу, інші не відповідають вимогам роботодавців за рівнем кваліфікації.

Змінити цю ситуацію можна завдяки партнерству між державою і ринком. IT-спеціальності мають стати пріоритетними в системі вищої освіти - і мова йде не тільки про збільшення квот на набір, але і про підвищення якісних вимог. При цьому, роль держави має полягати у створенні „правил гри”, зокрема - створенні необхідної законодавчої бази. Якщо завдання держави - усунути диспропорції у структурі спеціальностей, то IT-бізнес має розробити сучасну кваліфікаційну рамку підготовки фахівців, взяти участь у створенні навчальних програм, організації центрів перекваліфікації, прийти до вузів, відкриваючи власні кафедри і факультети.

Слід зазначити, що галузь інформатики є системоутворюючою комплексною, технічною наукою, що систематизує прийоми створення, збереження, відтворення, обробки та передачі даних засобами обчислювальної техніки, а також принципи функціонування цих засобів та методи керування ними. Поява інформатики зумовлена виникненням і поширенням нової технології збирання, оброблення і передачі інформації, пов'язаної з фіксацією даних на машинних носіях.

Прикладні завдання інформатики полягають у розробці найефективніших методів і засобів здійснення інформаційних процесів, у визначенні способів оптимальної наукової комунікації у самій науці та між наукою і виробництвом.

Поряд з інформатикою на даний час існують біоінформатика, гідроінформатика, економічна інформатика, історична інформатика, медична інформатика, наукова інформатика, нейроінформатика, правова інформатика, прикладна інформатика, соціальна інформатика, інформаційна економіка.

З метою розвитку системи ІТ освіти України робочою групою, до складу якої входять представники органів виконавчої влади (Державне агентство з питань науки, інновацій та інформатизації), Національної академії наук України (Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій і систем), вищих навчальних закладів (Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій) та бізнесу (Центр Знань), які здійснюють свою діяльність у сфері інформатизації, підготовлено відповідні пропозиції щодо:

збільшення випуску ІТ фахівців та державного замовлення на ІТ спеціальності переважно у в „кластерах”, тобто, у вузах тих міст, де ці спеціальності вже викладаються на високому рівні: у Києві, Харкові, Львові, Донецьку, Луганську;

приведення списку спеціальностей у відповідність до потреб галузі,

створення нової галузі знань «Інформаційно-комунікаційні технології», до якої увійдуть нові напрями підготовки: інформаційно-комунікаційні системи та мережі, безпроводові інформаційно-комунікаційні мережі, мережі цифрового телебачення, поштові інформаційно-комунікаційні системи та мережі;

підвищення кваліфікації та мотивація професорсько-викладацького складу,

удосконалення матеріально-технічної бази ВНЗ,

створення спеціалізованого Мережевого Університету, у якому студенти поряд із загальними спеціальностями будуть проходити навчання по тим технологіям і продуктам, які зараз широко використовуються в галузі ІКТ.

За даними Державного центру зайнятості впродовж 2010 року роботодавцями було заявлено 5951 вакансій за професіями ІТ-спеціалістів, що на 7,3% більше, ніж за 2009 рік. Найбільша кількість вакансій у 2010 році була заявлена, відповідно до Національного класифікатора професій ДК 003:2010, за спеціальностями: інженер з комп'ютерних систем, адміністратор системи, оператор комп'ютерного набору, фахівець з комп'ютерної графіки (дизайну).

Чисельність осіб, що перебували на обліку в центрах зайнятості, як такі що шукають роботу в цій сфері діяльності, склала 15429 чоловік (зростання у порівнянні з минулим роком на 0,7%). Працевлаштовано у 2010 році було 4600 особу, тобто менш, ніж кожного третього. Порівняно з 2009 роком показник працевлаштування збільшився на 21,1 %.

Дані щодо кількості вакансій, заявлених роботодавцями службі зайнятості та чисельність осіб, що перебували на обліку в центрах зайнятості, як такі, що шукають роботу, за 2009 та 2010 роки наведено у Додатку 1.3.1. Відповідно до статистики Державного центру зайнятості майже за усіма ІТ-професіями у 2010 році відбувався приріст кількості вакансій. Структурно питома вага ІТ-спеціалістів у загальній кількості осіб, що шукали роботу протягом звітного періоду, зросла, хоча й неістотно – з 0,7% до 0,8%. Це свідчить про те, що увесь ринок праці в Україні переживає складні часи, що, природно, не може не впливати на сферу ІТ.

За результатами дослідження, проведеного порталом rabota|.ua серед всіх спеціальностей у сфері інформаційних технологій найдинамічніше розвиваються наступні: сфера розробки програмного забезпечення, сфера корпоративних ІТ-систем і ІТ-інфраструктури.

За підсумками огляду ринку праці у сфері корпоративних ІТ-систем і ІТ-інфраструктури, можна прогнозувати розвиток основних тенденцій і не лише|не тільки| збереження|зберігання| темпів, але і збільшення динаміки зростання|зросту|. Автоматизація продовжує бути одним з трендів 2011 року в ІТ. У ціні будуть професіонали, які розробляють і підтримують проекти по автоматизації бізнес-процесів. В цілому|загалом|, всі фахівці|спеціалісти|, які забезпечують розробку і реалізацію інноваційних ідей, будуть затребувані|зажадати|, оскільки|тому що| успіх сучасного бізнесу визначають технології.

Наукове та кадрове забезпечення сфери ІКТ в Україні є традиційно досить потужним. За даними ВАК України, наведеними більш детально у додатку 1.3.2, протягом 2010 та І кварталу 2011 року за спеціальностями, які належать до ІТ-сфери, було захищено 46 (34)* докторських та 372 (255) кандидатських дисертаційних робіт. 25 (18) осіб отримали вчене звання старшого наукового співробітника у вищезазначених спеціальностях. Понад половина усіх отриманих наукових звань серед зазначених спеціальностей, як і раніше, припадає на три: "Інформаційні технології", "Математичне моделювання та обчислювальні методи", "Комп’ютерні системи та компоненти".

У складі Національної академії наук України працює Відділення інформатики НАН України, яке об’єднує безпосередньо 13 науково-дослідних установ НАН України, а також забезпечує науково-методичне керівництво ще 2 установами інших міністерств та відомств. У цілому, в НАН України у виконанні наукових досліджень в галузі інформаційних технологій беруть участь 1325 наукових працівників серед яких 247 докторів та 732 кандидати наук.

Окрім науковців, кадрове забезпечення сфери ІТ поповнюється й молодими фахівцями. Чисельність студентів, які завершили початковий та завершальний цикли навчання та здобули відповідний освітньо-кваліфікаційний рівень у 2010 році, за даними наведеними у статистичному бюлетені Держкомс