Реферат: Колибанська загальноосвітня школа І ступеня -школа-родина

КОЛИБАНСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І СТУПЕНЯ -ШКОЛА-РОДИНА

Кудряшова Т.М., завідувачка школи


«Школа-родина» - це загальноосвітній навчальний заклад І ступеня з малою наповнюваністю учнів, що створюється з урахуванням специфіки місцевості та демографічної ситуації для забезпечення доступу дітей відповідного віку до якісної початкової загальної середньої освіти.

Метою діяльності Школи є створення умов, наближених до родинних, для здобуття якісної початкової освіти дітьми відповідного віку та максимальне використання у вихованні учнів потенціалу родинної педагогіки й народознавства.

Завданнями Школи є:

забезпечення отримання учнями відповідного віку якісної початкової загальної середньої освіти за місцем їх проживання;

дотримання вимог Державного стандарту початкової загальної середньої освіти, підготовка учнів до подальшого навчання та трудової діяльності;

формування особистості дитини, розвиток її творчих здібностей, набуття нею соціального досвіду;

виховання поваги до Конституції України, державних символів України, орав і свобод людини і громадянина;

виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв; формування навичок взаємодопомоги та товариства;

виховання свідомого ставлення до свого здоров'я та здоров'я інших громадян, формування гігієнічних навичок і засад здорового способу життя.

В основу діяльності Школи покладено особистісно орієнтовану модель навчання, що ґрунтується на засадах індивідуалізації, створення умов для саморозвитку. Особистісно орієнтоване навчання передбачає нову педагогічну етику, визначальною рисою якої є взаєморозуміння, взаємоповага, творче співробітництво; зумовлює використання особистісного діалогу як домінуючої форми навчального спілкування.

В умовах перетворень у суспільстві в цілому і в системі освіти зокрема взаємодія педагога загальноосвітнього навчального закладу з сім’ями учнів набуває нового змісту. Відповідальність батьків за виконання своїх обов’язків значно підвищується. Школа покликана забезпечити єдність зусиль педагогів і батьків, допомогти сім’ї кожного учня максимально реалізувати свій виховний потенціал.

Сім’я, як і школа, - це своєрідний посередник між особистістю, яка формується, і суспільством. Отже, батьки повинні мати уявлення про мету і завдання, кінцевий результат процесу виховання, що допоможе їм у вихованні власної дитини. Процес сімейного виховання має підготувати до життя і праці у суспільстві, забезпечити формування громадянина, інтегрована у сучасне йому суспільство. Сім’я повноцінно виконуватиме свої виховні завдання лише у тому випадку, коли це буде колектив.

Тому й важливими завданнями у діяльності педагогів нашої Школи є:

налагодження партнерських взаємин і спільних інтересів з родиною кожного учня;

створення атмосфери довіри, взаєморозуміння, взаємодопомоги;

cпівтворчість у вихованні та навчанні підростаючого покоління.

Саме партнерська діяльність батьків і педагогів заради інтересів дитини дає змогу краще пізнати дитину, побачити її у різних ситуаціях, і таким чином допомогти дорослим усвідомити індивідуальні особливості дітей, розвивати їхні здібності, формувати ціннісні орієнтири, долати негативні вчинки і прояви у поведінці.

Кожна зустріч педагога з батьками, кожне заняття виконує кілька взаємопов’язаних функцій:

Освітню (озброєння батьків певним комплексом психолого-педагогічних знань);

Оцінну (здійснення об’єктивного оцінювання реального досвіду сімейного виховання);

Стимулюючу (стимулювання батьків до вдосконалення власного педагогічного досвіду);

Виховну (виховання у батьків якостей, ставлень і вмінь, необхідних для удосконалення їхньої власної практики);

Аналітичну (розвиток здібностей батьків для аналізу власного педагогічного досвіду);

Діагностичну (виявлення змін у стані педагогічної культури батьків і позитивних зрушень у практиці сімейного виховання).

У загальноосвітній школі – єдиному соціальному інституті, через який проходять практично всі діти, - склались різноманітні форми взаємодії з батьками. Актуальними вважаються аналіз, узагальнення та проектування взаємодії сім’ї та освітнього закладу в інтересах розвитку особистості дитини.

Основними напрямами організації взаємодії нашого освітнього закладу з сім’ями учнів є:

Складання характеристик сімей учнів (склад батьків, сфера їх зайнятості, освітній, соціальний і моральний рівень дорослих, тип сім’ї, рівень благополуччя (неблагополуччя) сім’ї, морально-психологічний клімат тощо);

Організація діагностичної роботи з вивчення сім’ї (з використанням оптимальних форм та методів у диференційованій, груповій та індивідуальній роботі з сім’єю);

Організація психолого-педагогічної просвіти батьків, створення системи масових заходів з батьками, робота з організації спільної суспільно-значущої діяльності і дозвілля батьків і дітей;

Виявлення і використання у практичній діяльності позитивного досвіду сімейного виховання;

Впровадження в практику сімейного виховання традицій народної педагогіки;

Надання допомоги батькам у формуванні морального способу життя родини, у профілактиці та діагностиці сімейного насилля, алкоголізму, наркоманії та попередження інших негативних проявів у батьків і дітей;

Використання різноманітних форм співпраці і взаємодії окремо з батьками і матерями, залучення їх до спільної з дітьми творчої соціально значущої діяльності, спрямованої на підвищення їхнього авторитету;

Створення умов для забезпечення прав батьків на участь в управлінні освітнім закладом, організації навчально-виховного процесу, організації діяльності громадських батьківських спільнот;

Активне залучення до роботи з сім’єю шкільного психолога;

Надання допомоги батькам у розвитку в дітей соціального досвіду, комунікативних навичок і вмінь тощо;

Тематичне оформлення для роботи з сім’єю залу, куточка для батьків, музею сімейних традицій, сімейної світлиці.

Завдяки налагодженій взаємодії між педагогом і батьками класний колектив працює як єдине ціле, як велика родина. Педагогу найчастіше доводиться миритися з існуючою ситуацією сімейного мікроклімату конкретного учня, допомагати дітям і дорослим у вирішенні особистих проблем на основі педагогічної підтримки, залучення дитини до спільної діяльності, надавати допомогу в реалізації її запитів, потреб, інтересів.

Взаємодія педагога з батьками учнів молодших класів ефективна за рахунок використання різних форм. Форми взаємодії педагогів і батьків – це різноманітність їх спільної діяльності та спілкування.

Найбільш поширеною формою взаємодії педагогів і батьків у нашому навчальному закладі залишаються батьківські збори – одна з основних форм роботи з батьками. На них обговорюються актуальні проблеми життя класного колективу. Це взаємообмін думками, ідеями, знаннями, спільний пошук оптимальних рішень.

Особливу турботу у педагогів викликає залучення до співпраці батьків-чоловіків для підвищення їхньої ролі у вихованні дітей. З цією метою вчитель організовує спеціальні зустрічі з батьками учнів, роздуми, тематичні збори.

З урахуванням сучасних вимог до урізноманітнення форм проведення батьківських зборів в Школі організовуються «круглі столи», практикуми, семінари, тематичні дискусії самих батьків.

Заняття в батьківських лекторіях, участь у тематичних конференціях з обміну досвідом сімейного виховання сприяють підвищенню рівня педагогічної культури батьків, їхньої психолого-педагогічної компетентності в питаннях сімейного виховання, виробленню єдиних підходів усіх членів родини і педагога до виховання дитини. Дуже важливим є залучення батьків до визначення тематики занять і заходів.

^ Диспути, дискусії – обмін думками з наболілих питань виховання дітей молодшого шкільного віку в сім’ї – одна з найцікавіших форм взаємодії педагога з батьками учнів класу. Вона дає нам змогу залучати батьків до обговорення найгостріших проблем, сприяє формуванню у них всебічно аналізувати факти і явища, спираючись на накопичений досвід, стимулює активне педагогічне мислення. Результати дискусій і диспутів сприймаються батьками з великою довірою.

^ Батьківський клуб за інтересами – дуже цікава форма взаємодії батьків і педагогів – організовується власне батьками, проводиться у формі постійних зустрічей, вимагає спеціальної підготовки. Головна перевага такої форми взаємодії – добровільність і взаємна зацікавленість. У процесі зустрічей і занять з батьками педагог зосереджує уміння і зусилля на виробленні у них конкретних педагогічних знань, умінь і навичок виховання дітей у сім’ї, вчить батьків мистецтва доброзичливого й оптимістичного спілкування з дітьми та самоаналізу, організації всього способу життя сім’ї, який би позитивно впливав на виховання дитини, розвиток її творчих здібностей, формування високих почуттів і життєвої позиції.

Неабияке значення для ефективної діяльності навчального закладу має участь батьків в організації та проведенні свят: квітів, осені й врожаю, новорічні ранки, Святого Миколая, 8 Березня, день захисника Вітчизни та інші.

Саме завдяки дружній співпраці педагогів та батьків Школа вже 2 роки поспіль займає перше місце серед навчальних закладів по підготовці до навчального року.

Досвід діяльності нашого навчального закладу показав, що рівень педагогічної освіти батьків залежить від традицій у сім'ях, в яких вони виросли, від набутих знань, життєвого досвіду, здатності до саморозвитку. Тому Школа дбає про постійний розвиток педагогічних знань батьків, вдаючись до різних методів роботи. Найпоширенішими серед них є:

педагогічна пропаганда (у вигляді індивідуальних та індивіду­ально-групових консультацій) серед батьків;

виступи перед батьками психологів, лікарів;

відвідування батьками уроків.

організація кабінетів педагогічного всеобучу батьків (методичні матеріали з питань сімейного виховання, спеціальні стенди, присвячені різним напрямам сімейного виховання, конкретний роздатковий методичний матеріал для батьків— режим дня, харчування, перелік порад для батьків тощо);

обмін досвідом між батьками щодо сімейного виховання дітей;

опрацювання педагогічних ситуацій, які використовують для розв'язання окремих питань сімейного виховання (це дає можливість з'ясувати уявлення батьків про ті чи інші педагогічні проблеми сімей­ного виховання, а також допомагає здобути певні педагогічні знання).

Робота з батьками проводиться систематично та планово. Річний план такої роботи складається на основі завдань навчання та виховання, з урахуванням особливостей контингенту батьків і дітей, умов життя тощо. Плануючи роботу з сім'ями учнів на наступні роки, вчитель виходить з аналізу цієї роботи за попередній період, враховує зміни, які відбулися в сім'ї.


На сьогодні, напевне, неможливий якісний навчально-виховний процес без використання комп’ютерних технологій. Тому незамінним помічником в нашій Школі є ноутбук. Застосування можливостей цього технічного засобу дозволяє ефективніше проводити заняття з різних предметів:

- для демонстрації необхідних матеріалів;

- для виконання завдань, підготовлених вчителями;

- навчання комп’ютерної грамотності школярів, використовуючи відповідні навчальні програми, а також прикладні програмні засоби для засвоєння матеріалу з окремих навчальних предметів («Аліса вивчає українську мову» (2 клас), «Грамотійка будує місто» (3 клас), «Грамотійка та її друзі» (4 клас) - з української мови, «Петрик на канікулах у бабусі» (3 і 4 класи) – математика).

Отже, ефективність всієї виховної системи освітнього закладу характеризується і забезпечується насамперед взаємодією педагогів з батьками учнів, утвердженням батьків, усіх дорослих членів родини в якості суб’єктів цілісного виховного процесу, формування у них установки на самостійну творчу діяльність шляхом впровадження активних форм, передових технологій і методик психолого-педагогічної просвіти.