Реферат: Перша невідкладна допомога в польових умовах Гостра втрата крови

Перша невідкладна допомога в польових умовах


Гостра втрата крови - зовнішні поранення з ушкодженням значних судин, розрив внутрішніх органів.

Ознаки. Блідність шкіри і слизистих. Запаморочення, шум у вухах, почуття холоду, спрага. Пониження температури тіла, пришвидшене (понад 20 в хвилини) дихання, частий (понад 100 ударів в хвилину), що погано рахується і легко понижується пульс.

Допомога

1. Зупинити кровотечу здавлючею пов’язкою, закруткою, жгутом.

2. Покласти потерпілого на спину с припіднятими ногапи, максимально зігрівати, напоїти гарячим чаєм.

3. Ввести під шкіру розчин ефедрину чи адреналіну (1 мл), кофеїну (1 мл).

4. При зупинці дихання зробити штучне шляхом «рот-рот» чи «рот-ніс».

5. Швидко транспортувати, в лежачому положенні з опушеним головним кінцем носилок.

^ Травматичнмий шок - важкі і чисельні переломи, проникаючі поранення, суттєві опіки, електротравми

Передумови: втрата крови, охолодження, перевтома, голод, відчуття страху перед небезпекою.

Ознаки. Блідне, дещо синювате забарвлення шкіри. Холодний піт. Відсутність виразу обличчя при збереженному розсудку. Слабка, ледь виражена відповідна реакція на питання, роздратованість. Різке падіння, чи навпаки зростання пульсу. У важких випадках зупинка дихання і серцевої діяльности.

Допомога

1. Ввести під шкіру розчин 1 мл промедолу чи пантопону, кофеїну, або ж ефедрину.

2. Дати спожити анальгін (1 табл. - 0,5 г), пірамідон (1 табл. - 0,3 г), кофеїн (1 табл. - 0,2 г), алкоголь (50-75 г).

3. Якнайкраще зігріти потерпілого, нопоїти солодким, гарячим чаєм.

4. Негайно транспортувати в лежачому положені.

^ Ураження блискавки

Ознаки. Втрата тями. Інколи надзвичайна збудженість. Різке пригніченя чи зупинка звичайного дихання. Частковий шок. Ненавмисне мочеспускання і випорожнення прямої кишки. Сліди опіків на тілі.

Допомога

1. Звільнити потерпілого від стягуючого одгу, поясів, обв’язок; надати йому поземне чи півсидяче положення.

2. Зробити штучне дихання шляхом «рот-рот» чи «рот-ніс».

3. Провести профілактику і лікування шоку (див. Травматичний шок).

4. Обробити місце опіків (див. Опіки)

5. Після повного відновлення спонтанного дихання транспортувати у лежачому чи сидячому положені (в залежности від стану і умов місцевості.

Опіки - наслідок дії високих температур на поверхню тіла при взриві чи спалаху бензини, паливних матеріалів, тощо; наслідок довготривалої дії ультрафіолетової радіації на незахищену шкіру та слизисті.

Ознаки. За глибиною ураження вирізняють степені опіку:

- перший – почервоніння і відтік шкіри і слизистих;

- другий – відшарування епідермісу і утворення на обпеченій поверхні пухирів;

- третій – відмирання всіх пластів шкіри, обвуглення тканин.

Поширені опікидругої і третьої степені, як правило, супроводжуються шоком і обезводженням організму. Опіки, що займають більше третини всієї поверхні тіла, смертельні. Сонячні опіки обмеуються першими двома ступенями.

Допомога

1. Змазати місце опіку спиртом, зеленкою чи розчином марганцевокислого калію.

2.Накласти асептичну пов’язку з сульфідиновоюемульсією, борним вазеліном, маззю з антибіотиками.

3. При поширених опіках провести профілактику і лікування шоку (див. Травматичний шок); напоїти потерпілого великою кількістю солодкого чою.

4. Ввести під шкіру 1500 А. Е. протиправцевої сиворотки (сиворотку вводити дрібними порціями згідно з інструкцією).

5. Транспортування залежить від стану потерпілого і умов місцевости.

^ Снігова сліпота - сонячний опік слизистої очей. Параліч світочутливого апарату ока.

Ознаки. Відчуття болю в очах. Сльозливість.Відтік і почервоніння слизитої очей і повік. Тимасова втрата зору.

Допомога

1. В легких випадках одягнути темні окуляри, в тяжких - накласти асептичну пов’язку.

2. Промити очі 2%-вим розчином борної кислоти, слабким розчином марганцевокислого калію чи холодним міцним настоєм чаю.

3. Транспортування залежить від стану потерпілого і умов місцевости.

Відмороження - вплив дії низьких температур.

Сприяють: холодне вологе повітря, тісне і погано підіфгнане взуття та одяг, резинки і лямки, що стягують кінцівки і ускладнюють кровообіг, жгут, накладений для зупинки кровотечі.

Ознаки. За глининою ураження вирізняють три степені відмороження:

- перший – почервоніння і відтік шкіри;

- другий – відшарування епідермісу і утворення на обпеченій поверхні пухирів;

- третій – відмирання всіх шкіри і глибших тканин.

Всім трьом ступеням передує дореактивна стадія, яка характеризується побліднінням відмороженої ділянки і втратою в ній чутливості.

Допомога

1. Розтерти відморожену ділянку спиртом, м’ягкою вовняною тканиною, долонями до відновлення нормального кольору і чутливості.

2. Накласти асептичну пов’язку і обкутаки кінцівку грубим пластом вати чи теплої, м’якої білизни. Зігріти потерпілого.

3. При піхурях, ділянках відмороження накласти пов’язку з сульфідиновою емуцльсією, маззю з антибіотиками.

4. Ввести під шкіру розчин 1 мл промедолу, пантопону чи кофеїну, або дати спожити анальгін (1 табл. - 0,5 г), пірамідон (1 табл. - 0,3 г).

5. Транспортування залежить від стану потерпілого і умов місцевости (найчастіше в лежачому положенні).

Замерзання - загальний вплив дії низької температури на тіло.

^ Сприяє: гірська хвороба, гострі серцево-судинні захворювання, крововтрата, шок, голодання, нерухоме положення та інше.

Ознаки.Загальна слабість, апатія, сонливість. Блідність шкіри і слизистих. В тяжких випадках - втрата свідомості, рідке поверхневе диханн, слабкий пульс. Смерть від зупинки серцевої діяльності і дихання.

Допомога

1. Помістити потерпілого в укриття; енергійно розтирати тіло і кінцівки спиртом, сухою м’якою тканиною, долонями; якнайтепліше одягнути; напоїти гарячим чаєм.

2. Ввести під шкіру розчин кофеїну (1 мл), кордіаміну(1-2 мл) чи камфорного масла (2-3 мл), дати спожити 60-70 г алкоголю.

3. При послабленні чи зупинці дихання зробити штучне.

4. Транспортування залежить від стану потерпілого і умов місцевости.

^ Закрите ушкодження черепа і головного мозку - безпосередня дія удару, що веде до струсу чи забою мозку, до здавлення мозгової речовини і нервових стволів, що вилились з судин кров’ю, відламами костей.

Ознаки. Втрата свідомости (тривалість її залежить від степені травми); розлад пам’яти на події, що передували травмі. Запаморочення. Тошнота і рвота. Урідження чи участіння пульсу. При забоях мозку (додатково) нерівномірна величина зіниць. Розлад рухів і відчуттів в ногах, руках, тулубі. При переломах основи черепа до перелічених ознак приєднюється кровотеча з носа, вух, крововиливу в очах.

Допомога.

1. Надати потерпілому доземне положення. Холод на голову.

2. Дати спожити люмінал чи барбаміл (1 табл. - 0,1 г) пирамидон чи анальгін (1 табл. - 0,3).

3. Напоїти солодким чаєм.

4. Транспортувати негайно в лежачому положенні.

Відкрите ушкодження черепа і головного мозку - безпосередній вплив удару, що веде до порушення цілісности кісток черепу і мозкової речовини.

Ознаки. Втрата свідомости (довготривала втрата - гізний симптом). Збудження або, навпаки, псиічне пригнічення. Блювота. Рідкий пульс. Порушення ритму дихання. Розширення зіниць; нерівномірна їх величина. Рухомий і чутливий параліч кінцівок. Рана м’яких тканин і кісток черепа. Ушкодження мозкової речовини.

Допомога

1. Змазати краї рани настоєм йоду, зеленки, припудрити рану порошком стрептоциду чи стрептоміцину. Накласти асептичну пов’язку.

2. Провести всі дії, що застосовуються при закритих ушкодженнях (див попередній розділ).

3. Негайно транспортувати у лежачому положенні.

^ Ушкодження хребта і спинного мозку - безпосередня дія удару. Падіння на голову. Надмірне згин і розгин хтулуба при падінні.

Ознаки. Ізольовані ушкодження хребта без травми спинного мозку трапляються рідко і, як правило, поєднуються із струсом, забоєм, здавлюванням чи розривом спинноного мозку. Складність і наслідки визначаються рівнем ушкодження: чим воно вище, тим важчий і гірший наслідок.

^ Ознаки перелому хребта: біль і посилення хворобливості при рухах в місці перелому ; хворобливість в області перелому при нагрузці по осі хребта ( натискання рукою на голову чи надпліччя викликає посилення хворобливості в місці перелому).

^ Ознаки ушкодження мозку: рухомі паралічі, розлад всіх видів відчуттів до переферії від рівня травми; порушення актів сечезливання і дефекації; при ушкодженнях спинного мозку в шийній частині часто порушується дихання внаслідок параліча дихальних м’язів.

Допомога

1. Надати потерпілому доземне положення.

2. Провести всі протишокові заходи (див. Травматичний шок) , профілактику відморожень.

3. При порушенні дихання зробити штучне (методами «рот -рот», «рот-ніс»).

3. Негайно транспортувати у лежачому положенні.

^ Ушкодження лиця і шиї - безпосередня дія удару.

Ознаки. В залежности від характеру і степеня складности травми можуть зустрічатися ізольовані поранення тканинчи в поєднання з ушкодженням кісток обличчя. При ушкодженні нижньої щелепи часто виникає задуха внаслідок западання язика, що закриває дихальні шляхи.

Допомога

1. Виконати обробку рани (див. Рани), а при важких ушкодженнях - протишокові заходи (див. Травматичний шок).

2. При перших ознаках задухи, як наслідок западання язика, витягнути його і покласти потерпілого лицем вниз. При транспортуванні повторним западанням язика можна запобігти прошиванням його кінцівки голкою і закріпленням нитки на одязі.

3. Транспортувати в лежачому чи сидячому положенні, в залежности від стану потерпілого і умов місцевості.

^ Перелом ключиці - безпосередня дія удару, падіння на плече чи витягнуту руку.

Ознаки. Біль в місці перелому. Посилення хворобливости при рухах руки. Деформування ключиці, опускання плеча на боці перелому в порівнянні з здоровим боком. Відтік і крововилив в области перелому.

Допомога

1. Фіксувати місце прелому з допомогою ватяно-марлевих кілець. Для цього накласти кільця на область плечей і стягнути позаду бинтом.

2. Дати всередину пирамідон чи анальгін (1 табл. - 0,3 г).

3. Транспортувати в залежности від умов місцевості і в стану потерпілого. В більшості випадків може йти сам.

^ Ушкодження грудної клітки, перелом ребер - безпосередня дія удару. Здавлювання грудної клітки.

Ознаки. При ізольованих переломах ребер і грудинин спостерігаєються постійні болі і посилення хворобливости при глибоких вдохах, кашлях, рухах. Ощупування грудної клітки, здавлювання її в двох перепендикулярних одна до іншої плошинах (спереду-ззаду і з боків) викликають різку біль. При багатьох переломах приєднюються симптоми травматичного шоку і розлад дихання. При поранені легеневої тканини гострими відламами ребер (що часто буває при чисельних переломах) спостерігається кровохаркання і попадання крови і повітря в порожнину плеври. Останні два ускладнення ведуть до здавлювання легень і порушення дихання.

Допомога

1. Накласти (на вдосі) фіксуючу пов’язку широким марлевим бинтом від нижніх ребер до рівня підпахових впадин.

2. Дати спожити пирамидон, анальгін (1 табл. - 0,3 г), кодені (1 табл. - 0,1-0,15г).

3. Провести протишокові заходи (див. Травматичний шок) і при порушеннях дихання зробити штучне шляхом «рот-рот», «рот-ніс».

4. Транспортувати в залежности від стану потерпілого і умов місцевости в лежачому полооженні з припіднятим головним кінцем носилок, або сидячи. В легких випдках може йти сам.

^ Ущкодження живота, поранення внутрішніх органів - безпосередня дія удару, що веде до поранення органів черевної порожнини. Відрив або розрив органів черевної порожнини (печінки, селезінки та інше) при падінні з висоти.

Ознаки.Різка розлита біль в животі з найбільшою локалізацією в місці ушкодженого органу. Швидке наростання ознак гострої крововтрати і шоку (див. відповідні розділи). Поява симптомів перетоніту: блідий або ж землистий відтінок шкіри обличчя, пришвидшене дихання, частий пульс, що легко понижується і погано рахується; різка біль і напруження м’язів живота при ощупуванні, надутість живота.

Допомога

1. Провести протишокові заходи (див Травматичний шок).

2. Покласти потерпілого в доземне положення. Поний голод.

3. Негайне транспортування в лежачому положенні на носилках.

Ушкодження тазу і тазових органів - безпосередня дія удару. Здавлювання тазу. Спостерігається як ізольовані пошкодження кісток тіла, так і пошкодження в комбінації з пораненями тазових органів (сечевий міхур, пряма кишка та інше).

Ознаки. Різка біль в области перелома. Спроба встати, сісти, виконати рухи ногами викликає посилену біль. Натискання на кістки таза з боків чи в области лобка різко збільшує біль.

^ При ушкодженні сечевого пухиря - з’являється кров в сечі, а при повному розриві сечогінного каналу - відсутність виділення сечі. При попаданні мочі з місця розрива міхура в черевну порожнину з’являються симптоми перітоніта: розлита біль в животі, біль і напруження м’язів живота, блювота, сухий язик, підвищення температури тіла, частий пульс, що погано рахується.

^ При ушкодженнях прямиї кишки (додатково до перелічених ознак) приєднюється кровотеча із заднього проходу.

Допомога.

1. Покласти потерпілого на спину.

2. Провести протишокові заходи (див. Травматичний шок).

3. Провести профілактикузапалення: дати спожити бноміцин чи тетрациклін (2-3 табл. 3-4 рази у добу) .

4. Негайне транспортування в лежачому положенні на спині на носилках.

^ Закриті і відкриті переломи довгих трубчастих кісток - безпосередня дія удару. Надмірне згинання чи скручування кінцівки.\, особливо у функціонально невигідному для неї положенні.

Ознаки. Різка біль і її посилення при рухах і доторкуванні в области перелому. Скорочення і деформація кінцівок. Паталогічна рухливістьв місці перелому. Біль при нагрузці по продільній осі кінцівки. Ознаки шоку при чисельних переломах із значним зміщенням відламків. При відкритих переломах рвана рана, кровопідтік в місці перелому, часто видно відламки кістки.

Допомога

1. Провести всі протишокові заходи (див. Травматичний шок).

2. Зафіксувати кінцівку в фізіологічно вигідному положенні з допомогою стандартних шин чи підручними засобами. Необхідно фіксувати не лише місце перелому, але й суглоби, розміщені вище і нижче перелому. Шина накладається: при переломах кісток кістки - по долонній поверхні від кінців пальців до верхньої треті передпліччя; при переломах кісток передпліччя - по запільній поверхні зігнутого в ліктевому суглобі руки від пальців до верхньої треті передпліччя, а при переломах плеча - до протилежного надпліччя. У всіх випадках переломів кісток руки необхідна додаткова фіксація хусткою.

При переломах кісток стопи і нижньої третини гомілки шина накладається на нижню частину стопи і задню поверхню гомілки від кінців пальців до верхньої третини гомілки на зігнуту в гомілкостопному суглобі ногу під кутом 90*.

При переломах кісток гмілки в верхній третині і при переломах бедрової кости фіксується гомілкостопний, колінний і тазобедровий суглоб. Фіксація проводиться з допомогою трьох шин. Переша накладається по нижній поверхні стопи , задній поверхні гомілки і бедра відкінців пальців до ягодичної складки, друга - на зовнішній поверхні ноги і тулубавід стопи до підм’язової впадини.

3. При відкритих переломах необхідно видалити з оточуючої шкіри і поверхні ранивільнолежачі неприродні речі і обробити рану. (див. Рани).

4. Транстпортувати при переломах бедра і верхньої третини гомілки в лежачому положенні, при переломах кісток стопи і нижньої третини гомілки - в сидячому чи лежачому, в залежности від стану потерпілого і умов місцевості. Транспортувати при переломах кісток плеча і передпліччя в сидячому положенні.

^ Розтягнення і розриви зв’язхок суглобів - надмірні навантаження на суглоб, особливо в функціонально невигідному положенні.

Ознаки. Різка біль в области суглобу. Крововилив і відтік тканин. Посилення болі при рухах в суглобі, різке обмеження рухів. На відміну від переломів і вивихів відсутня різка деформація і біль в суглобі при навантаженні по осі кінцівки. Найбільш поширені розтягнення зв’язок гомілкостопного і колінного суглобів.

Допомога

1. В перші години після травми застосувати холод на область суглобу і фіксувати його еластичним або ж марлевим бинтом. При значних степенях накласти шину (див. Переломи).

2. Дати спожити анальгін чи парамідон (1 таб.\л. - 0,3 г).

3. Транспортувати в сидячому положенні.

Вивихи - надмірні різкі рухи в суглобі, що супроводжуються скручуванням кінцівки, різкими її ривками, які ведуть до порушення правильних співвідношень суглобних кінців кісток

Ознаки. Різка біль в области суглобу. Посилення болі в суглобі при спробі руху. Обмежена або повна неможливість руху. Відтік і крововилив в області суглобу. Найббільш поширені вивихи в плечевому і тазобедровому суглобах. Часті вивихи в решті суглобів без переломів кістки (зап’ястя, лікоть, гомілка, коліно).

Допомога

Спроба виправити вивих небезпечна. Може відбутися зміщення відламів кістки при поєднанні вивиха з переломом. Надання першої допомоги, фіксування ушкодженої кінцівки, транспортування здійснюється за тими ж принципам, що й при переломах (див. Переломи).

^ Рани і синяки - безпосередня дія травмуючого агента.

Ознаки. Рани можуть бути різаними, колотими, рваними, скальповані. За характером пошкоджєженого суглобу розрізняють рани з артеріальною, венозною і змішаною (найбільш часто) кровотечею. Порушуючи цілісність тканин, рани можуть проникати в порожнечі (черепа, плевральну, шлункову).

При синяках пошкоджуються тільки поверхневі пласти шкіри.

При чисто артеріальній кровотечі колік крови яскравий. Кров б’є струменем. Притискання судини вище місця поранення зменшує чи зупиняє кровотечу. При чисто венозній кровотечі колір крови темний. Кров стікає безперервно, непульсуючим струмен. Підняття кінцівки зменшує кровотечу.

При приєднанні інфекції розвивається запалення рани, що характеризується появою пульсуючих і розпираючих болей, почервонінням і відтоком шкіри навколо рани, повищенням температури тіла, приєднанням лімфадеїту (запалення лімфатичних вузлів) і лімфагонту (запалення лімффатичних судин).

Допомога

1. При кровотечі з великої судини накласти жгут чи закрутку. При пораненнях судин обличчя, шиї, живота, де неможливо накласти жгут, притиснути судину безпосередньо в ранішляхом тугої тампонади її стерильною марлею і накладення затискаючої повязки.

2. Змазати навколишню рану настоєм йоду, розчином марганцевокислого калію чи зеленки і припудрити рану порощком стрептоциду, пенецеліну чи стрептоміцину. Накласти стерильну пов’язку

3. Ввести під шкіру чи в м’язи 1500 А. Е. Протистолбнячної сиворотки (сиворотку вводити дрібними порціями згідно з інструкцією, що міститься в коробці з ампулами).

4. При появі запалення дати всередину стрептоцид (по 1 табл. - 0,3 г 4 рази в день), тетрациклін чи бноміцин (по 1 табл. 100 тис. од. 6-8 раз на добу).

5. Транспортувати в залежности від стану потерпілого. При шоці, крововтраті, проникаючих пораненях, відкритих переломах в лежачому чи сидячому положені.

^ Сонячний і тепловий удар - дія сонячного проміння на незахищену голову чи перегрівання тіла.

Ознаки. Головна біль, запаморочення, шум у вухах, різка слабість, частий пульс, віддишка. У важких випадках обморочний стан з втратою свідомости, інколи збудження, порушення дихання.

Допомога

1. Покласти потерпілого в тінь, звільнити від стягуючого одягу, поясів, обв’язок, холод на голову.

2. Дати спожити кофеїн (1 табл. - 0,2 г). У важких випадках ввести 1-2.мл розчину кофеїну чи корднаміну, провести штучне дихання.

3. Транспортувати в сидячому чи лежачому положені, в залежности від умов місцевости і стану потерпілого.

^ Гостра серцево-судинна нехватка - надмірні фізичні навантаження в нетренованих і неадаптованих до високогір’я осіб. Сприяють: гострі інфекції, захворювання легень, травми, охолодження ор8ганізму, нерозпізнані хронічні захворювання судин і серця.

Ознаки. Різка слабість, відчуття браку повітря, серцебиття, перебої і біль в области серцяю При огляді: різкий ціаноз, синюшність носу, губ, кінцівок пальців, пониження термператури тіла, пришвидшене дихання, пришвидшений аритмічний пульс.

Допомога

1. Надати потерпілому півсидяче положення, звільнити від стягуючого одягу, обв’язок. Якнайкраще зігріти.

2. Ввести під шкіру розчин кофеіну (1-2 мл), камфорного масла (2-3 мл) чи дати спожити таблетки кофеїну (1 табл. - 02 г), корднаміну (20 крапель).

3. Негайно транспортувати в лежачому положенні з припіднятим головним кінцем носиок чи в сидячому.

Запалення легень - зараження дихальних шляхів і тканини легень.

Сприяють: загальне ослаблення тіла, довготривале голодагння, охолодження, травми, перенесені раніше захворювання.

Ознаки. Різка слабість, відишка, відчуття спеки, озноб. Кашіль сухий чи з мокротою. Болі в грудях. Рум’янець щік, різкий ціаноз носу, губ, кінцівок пальців. Частий пульс. Підвищення температури тіла.

Допомога

1. Провести всі заходи, що застосовуються при серцео-судинній нехватці.

2. Ввести під шкіру розчин пеніциліну (200-300 од. 4 рази на добу), стрептоміцину (250-500 т. Од. 2 рази на добу) або дати спожити біоміцин чи тетрациклін (22-3 табл. 3-4 рази на добу), пірамідон чи анальгін (1 табл. - 0,3 г).

3. Негайно транспортувати в лежачому положенні з припіднятим головним кінцем носиок чи в сидячому.

Ангіни - активація мікрофлори ротової порожнечі і міндалін чи проникнення її ззовні при загальному охолоджені тіла, питті холодної води, споживання їжі з брудного посуду.

Ознаки. Біль в горлі, посилення болі при ковтані. Погіршення самопочуття, відчуття спеки і загальної розбитості. Почервоніння слизистої горла і миндалін. Поява на міндалінах нашарувань і гнійних пробок.

Допомога

1. Полоскати ротову порожнину і горло теплим розчином питтєвої соди чи слабким розсином марганцевокислого калію. Зігріваюча пов’язка чи компрес на шию.

2. Дати спожити стрептоцид (по 1 табл. -0,3 г - 4 рази на добу), біоміцин чи тетрациклін (2-3 табл, 4 рази в день).

3. Транспортувати в залежности від стану. В більшости випадків може йти сам.