Реферат: Довідка про вдосконалення професійної майстерності педагогів на курсах підвищення кваліфікації

Довідка

про вдосконалення професійної майстерності педагогів на курсах підвищення кваліфікації


Аналіз практики роботи навчальних закладів області показує, що існують значні проблеми, пов'язані з якістю та результативністю як системи управління навчальним процесом, так і самого навчально-виховного процесу, а саме: суперечність між вимогами державних і світових стандартів до управлінської діяльності та її фактичним змістом і результатами; рівнем професіоналізму керівників, якого потребує школа, та станом його реалізації; вимогами державних стандартів до якостей знань учнів і реальними результатами їх засвоєння; Державними стандартами загальної середньої освіти в Україні й чинними програмами та підручниками; новим змістом навчальної роботи в школі та використанням старих форм і методів роботи.

Це вимагає постійної уваги, поточного оцінювання й моніторингу змін, а також нововведень у організацію та зміст навчання слухачів у системі післядипломної освіти, що й стало предметом пріоритетної уваги КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти».

Щорічно на курсах підвищення кваліфікації у КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти» навчаються біля 6500 педагогічних, керівних працівників дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних, професійно-технічних навчальних закладів області. При факультеті підвищення кваліфікації щорічно створюється 216-217 навчальних груп за напрямами:

кадровий резерв директорів ЗНЗ, директори ЗНЗ, директори малочисельних ЗНЗ, директори малочисельних ЗНЗ, кадровий резерв заступників директорів з НВР, заступники директорів шкіл з навчально-виховної роботи, заступники директорів з навчально-виховної роботи ЗНЗ (для обдарованих учнів), заступники директорів шкіл з виховної роботи, завідувачі дошкільних навчальних закладів, вихователі-методисти дошкільних навчальних закладів, методисти позашкільних закладів, шкільні бібліотекарі, світова література та російська мова, ІКТ для вчителів російської мови, українська мова та література, ІКТ у викладанні української мови, англійська мова, ІКТ у викладанні англійської мови, німецька мова, французька мова, історія, історія та правознавство, ІКТ у викладанні історії та правознавства, географія, ІКТ у викладанні географії, фізика, ІКТ у викладанні фізики, хімія та біологія, математика, ІКТ у викладанні математики, біологія, хімія, інформатика, математика та інформатика, початкові класи, ІКТ для вчителів початкових класів, музичні керівники дошкільних навчальних закладів, вихователі дошкільних навчальних закладів, вихователі різновікових груп ДНЗ, вихователі груп раннього віку, фізична культура, інструктори з фізичної культури, музика, образотворче мистецтво, трудове навчання, педагоги-організатори, керівники гуртків художньо-естетичного напряму, керівники гуртків науково-технічного та експериментально-дослідного напряму, керівники гуртків туристсько-краєзнавчого та фізкультурно-спортивного напряму, вихователі ГПД, вихователі загальноосвітніх шкіл-інтернатів, вихователі спеціальних шкіл для дітей з вадами розумового розвитку, вчителі спеціальних шкіл для дітей з вадами розумового розвитку, Захист Вітчизни, логопеди закладів освіти, практичні психологи, соціальні педагоги.


Інноваційно-спрямована діяльність Академії. Для формування комплексу професійних компетентностей та забезпечення їх розвитку у педагогічних працівників на факультеті підвищення кваліфікації Академії застосовуються такі нововведення:

виділення новітніх напрямів у структурі та змісті діяльності;

оновлення навчальних програм;

розробка нових навчальних і навчально-тематичних планів;

запровадження тематичних навчальних програм курсів підвищення кваліфікації;

створення системи короткотривалих тематичних спеціальних курсів за вибором педагогів;

диференціація змісту, форм і методів навчання педагогів у залежності від рівня їх професійної майстерності;

запровадження дистанційної, кредитно-модульної форм навчання;

використання інноваційних педагогічних технологій у навчальному процесі: гуманістично-орієнтованих, адаптивних, кооперативних, мотиваційно-компетентнісних, операційно-пошукових, інтерактивних, варіативних, тренінгових, тестових,

запровадження серії соціологічних досліджень;

використання моніторингових процедур, діагностики, аналізу

запровадження інноваційних методів навчання: активних, інтерактивних, інформаційних, операційних, проблемно-пошукових, дискусійних, майстер-класів, мультимедійних,

удосконалення форм контролю за знаннями слухачів, запровадження відкритої форми захисту творчих робіт слухачами, використання оцінювання успішності навчання слухачів, ведення залікової книжки;

апробація тестової оболонки MyTest для проведення вхідного та вихідного діагностування слухачів курсів,

інтерактивне спілкування із педагогами в режимах ЧАТів, на блогах кафедр, форумах.


Нововведення знаходять своє відображення, перш за все, у нових навчально-тематичних планах курсів підвищення кваліфікації, які зорієнтовані на індивідуально-творчу, самостійну роботу слухачів курсів підвищення кваліфікації з урахуванням їхніх особистісних потреб, рівня базової підготовки.

Навчально-тематичні плани пропонуються слухачам у 2-3 варіантах, складаються вони з урахуванням інтересів педагогів до даної проблеми, їх досвіду, стажу роботи, кваліфікаційної категорії, рівня сформованості дидактичної компетентності.

Відповідно до чотирьох рівнів професійної компетентності педагогів науково-педагогічними працівниками кафедр вирішується проблема щодо диференціації змісту, форм, методів навчального процесу на курсах підвищення кваліфікації педагогічних працівників. Крім того, у педагогів є можливість обирати спецкурси.

У межах обласного пілотного інноваційного програмно-цільового проекту «Створення системи безперервного підвищення кваліфікації педагогічних працівників шляхом запровадження кредитно-модульної форми навчання в міжатестаційний період» на кафедрі розроблений пакет документів та працює експериментальна група вчителів початкових класів (3 рік навчання).

Поширення набуло запровадження гуманістично-орієнтованих технологій (педагогіка підтримки, технологія створення ситуації успіху, створення позитивного психологічного клімату), інтерактивні технології, технології ведення навчальної дискусії, сучасні інформаційні технології, проектні, ігрові технології навчання, адаптивна система навчання.


Соціологічні дослідження в післядипломній педагогічній освіті. Особливе місце в системі освітніх інновацій Академії посідають системні соціологічні дослідження.

Можливості співпраці соціологів і педагогічних працівників під час курсів підвищення кваліфікації були опрацьовані в КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти», де протягом останнього року проведено серію соціологічних досліджень, мета яких – соціологічний аналіз різних напрямків діяльності Академії, встановлення зворотного зв'язку між слухачами курсів підвищення кваліфікації та іншими учасниками освітнього процесу. Саме застосування такої інноваційної технології дало змогу:

надавати оперативну, регулярну соціологічну інформацію і відпрацьовувати рекомендації для підвищення ефективності прийнятих управлінських рішень щодо вдосконалення освітнього процесу в Академії;

створити систему соціологічного супроводу педагогічної діяльності Академії в галузі менеджменту якості освітніх послуг;

вивчати громадську думку професорсько-викладацького складу та слухачів з широкого спектру питань.

Результатом наукової співпраці педагогів і соціологів стає можливість надання відповідей на актуальні питання, що виникають саме в даний час, і які не проявлялися так чітко раніше.

Протягом поточного навчального року проведено 12 соціологічних досліджень за різними напрямами, зокрема, актуальними: обізнаність щодо проблем громадянської, екологічної освіти тощо.

^ Уведення новітніх напрямів у змісті післядипломної освіти педагогів. У вересні 2010 року на факультеті підвищення кваліфікації Академії утворено нові секції: секцію психології, спеціальної та інклюзивної освіти; секцію розвивального навчання, секцію інформатизації та дистанційної освіти.

^ Модернізація змісту навчання відбувається за рахунок оновлення навчальних програм, розробки та запровадження курсів тематичного спрямування, короткотривалих тематичних спецкурсів, що пропонуються за вибором педагогів. Кожні два роки оновлюються навчальні програми. Науково-педагогічними працівниками кафедр створено 36 навчальних программ (з них 18 – нових і 18 - оновлених), розроблено 132 програми тематичних спецкурсів (з них 17 - нових).

Нововведення у форми навчання. З метою організації та проведення моніторингу якості освітньої діяльності курсів підвищення кваліфікації керівних і педагогічних кадрів було розроблено та запроваджено інструментарій, що передбачає послідовне запровадження дистанційного навчання протягом усього навчального періоду, відстеження якості виконання практичних завдань, засвоєння змісту програм підвищення кваліфікації.

З метою підвищення рівня організації підвищення кваліфікації працівників та врахування їх індивідуальних особливостей у процесі навчання увага приділяється рівням теоретичної підготовки та практичного досвіду. З цією метою з нового навчального року застосовується диференційований підхід: поділяємо педагогів залежно від того, котрий раз вони будуть навчатися на курсах підвищення кваліфікації.

^ Діагностика готовності до навчання. У системі підвищення кваліфікації педагогічних працівників важливо передбачити забезпечення подальшого розвитку особистості, її компетентності у професійній діяльності, що здійснюється засобом моніторингу: діагностування індивідуальних особливостей та професійних утруднень педагогів; аналіз можливостей (рівня, структури) конкретного навчального закладу щодо впливу на професійний розвиток педагога; визначення рівня індивідуального зростання професійної майстерності та мобільності слухачів «на виході»; діагностування успіхів у професійній діяльності; вивчення ступеня задоволеності педагогічних працівників рівнем своєї професійної діяльності.

^ Активізація творчої діяльності педагогів. Орієнтація навчального процесу на особистість педагога, його потреби і їх розвиток обумовлює, по-перше, формування мотивів пошукової діяльності через усвідомлення власної і загально-педагогічної проблеми школи; по-друге, мотивацію поведінки на ті інновації, які забезпечують перетворення, що протікають у школі; по-третє, стимулювання розвитку тих потреб, які орієнтовані на самореалізацію кожного члена колективу, через його творчу діяльність і мобільність; по-четверте, формування потреб вищого рівня, перш за все, співпраці у колективних справах.

На факультеті підвищення кваліфікації була започаткована відкрита форма захисту випускних робіт слухачів, коли на захист індивідуальних і колективних творчих робіт приходять не тільки слухачі та куратор, а й методисти. Для кожної групи використовується своя форму захисту: звіт, творчий проект (індивідуальний чи колективний), круглий стіл, практичні наробки.

^ Використання сучасних методів навчання. Успішність навчання на курсах підвищення кваліфікації певною мірою залежить від вибору і застосування сучасних методів навчання. Так, викладачами кафедр використовуються найбільш ефективні з них: методи, спрямовані на розширення і поглиблення теоретичних знань (проблемний виклад матеріалу; евристична бесіда; дискусія); методи, спрямовані на вдосконалення професійних умінь і навичок (практичні вправи з ведення ділової документації; рішення педагогічних і управлінських задач; ігрове моделювання; аналіз конкретних ситуацій; ділові ігри); методи, спрямовані на узагальнення передового досвіду управління (спостереження та аналіз педагогічних явищ і видів управлінської діяльності; підготовка презентацій з досвіду роботи; написання творчого проекту); самостійна робота з програмованими матеріалами; робота з технічними засобами).

^ Застосування ІКТ під час навчальних занять сприяє формуванню інформаційної культури та мобільності педагога. Інформаційно-комунікаційні технології застосовуються викладачами кафедри не тільки під час спеціально відведених за цією темою занять. Практично усі навчальні заняття супроводжуються постійно оновлюваними комп’ютерними презентаціями. У багатьох випадках ці презентації мають такий зміст і форму, які дозволять працювати з ними на інтерактивній дошці: добудовуються графіки, розв’язуються задачі, заповнюються блок-схеми тощо.

^ Навчально-методичне забезпечення. Розробка індивідуальних навчальних матеріалів для аудиторної та самостійної роботи для слухачів курсів підвищення кваліфікації є постійним напрямом діяльності всіх кафедр і секцій. Кожному слухачеві обов’язково надаються навчально-методичні матеріали для самостійної роботи. Сьогодні таких матеріалів розроблено за 15 темами. Серед них «Культура мовлення. Ділова українська мова.», «Практикум з інформаційно-комунікаційних технологій», «Методичні рекомендації щодо профілактики ВІЛ-CНІДУ».

Таким чином, КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти» свою діяльність спрямовує на розвиток, удосконалення, модернізацію системи післядипломної педагогічної освіти, спираючись на формування у педагогів глибоко усвідомленої потреби в постійному вдосконаленні професійної майстерності, розвиненого відчуття необхідності мобільного набуття нових компетентностей, знань і навичок через різні форми довгострокового і короткострокового навчання протягом усього трудового періоду.


Разом з тим, у діяльності щодо вдосконалення професійної майстерності педагогів на курсах підвищення кваліфікації є труднощі та проблеми:

Р(М)В(У)О не завжди виконують план – графік курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників Харківської області, затверджений наказом Головного управління освіти і науки;

НЕ виконується план підвищення кваліфікації при Центральному інституті післядипломної педагогічної освіти Університету менеджмента освіти НАПН України;

НЕ розроблені перспективні плани підвищення кваліфікації спеціалістів Р(М)В(У)О та методистів Р(М)МК;

НЕ достатня увага Р(М)В(У)О приділяється вимогам диференційованого підходу під час направлення педагогів на курси підвищення кваліфікації з врахуванням рівня фахової майстерності педагогічних працівників, що негативно впливає на якість навчального процесу підвищення кваліфікації;

На місцях не ведеться в достатньому обсязі моніторинг зростання професійних досягнень педагогічних працівників.

Не достатньо уваги Р(М)В(У)О приділяється підвищенню рівня ІКТ- компетентностей педагогічних працівників, що гальмує впровадження ІКТ –технологій у навчальний процес.


Ректор КВНЗ «ХАНО» Л.Д. Покроєва