Реферат: Централізована бібліотечна система Шевченківського району м. Києва

Централізована бібліотечна система Шевченківського району м. Києва

Інформаційний центр “Бібліотека ім. М. Костомарова”











Київ

2009


Приводом для створення цього аналітико-бібліографічного видання стали численні публікації стосовно генетично-модифікованих організмів. Поштовхом для нинішньої активності мас-медіа стало ухва­лення Верховною Радою Закону України «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично-модифікованих організмів» та введення з 1 липня 2009 р. (введення відтерміновано ще на півроку) «Порядку реєстрації ГМО».

Однієї думки про генну інженерію в науковому світі немає. Ми не ставимо за мету агітувати «за» чи «проти» ГМ організмів.

Наша мета - подати інформацію про різні точки зору фахівців, оскільки непрофесіоналізм, дефіцит інформації набагато шкідливіший для суспільства, ніж можливі ризики (яких насправді поки не встановлено) від використання ГМО та їх компонентів.

Матеріал згруповано:


За розділами.

В межах розділів – за підрозділами.

Статті з періодичних видань в алфавіті авторів або назв статей.

Після ознайомлення з інформацією, Ви зможете замовити позиції зі списку, які Вас зацікавили у відділі інформаційно-бібліографічної роботи бібліотеки ім. М. Костомарова.

Добір матеріалу припинено 01. 06.2009 р.


^ Над виданням працювали:


Аналітична частина Л. Пескіна

Бібліографія та редагування Д. Громова


З побажаннями та за довідками звертатись за тел.: 443-14-90, 443-09-95


Зміст


^ ГМО, великий і жахливий. 6

Новий погляд на еволюцію 6

Як створюють ГМО? 7

Комерційне використання ГМО 7

З якою метою створюються ГМО? 9

Що говорить закон? 9

Чому стільки застережень до генетично-модифікованих продуктів у громадськості? 10

^ Чи є майбутнє за цими продуктами? 10

Міфи та реалії: то “так” чи “ні” ГМО? 11

Традиціоналісти проти ГМО 11

ГМО проти традиціоналістів 16

Думка вітчизняних вчених 17

Найпоширеніші види ГМ-продукції 18

Генетично модифікована соя. 19

Генетично модифікована кукурудза. 19

Генетично модифікована картопля. 19

Як уникнути ГМО 20

Компанії, які виробляють ГМО 21

Підприємства, які використовують ГМО 21

Список іноземних компаній, помічених у використанні ГМО: 21

Список українських компаній, помічених у використанні ГМО: 22

Бібліографія 24



^ ГМО, великий і жахливий.

Генетично модифіковані організми чи продукти – це результат застосування технологій генної інженерії, що дозволяють вбудовувати гени або сегменти ДНК одного організму в інший. Такі організми ще називають трансгенними. При цьому в організм переноситься лише один ген, а інший генотип залишається незмінним, крім того, можна надати організму ознаки, які не можна перенести більш традиційним шляхом селекції та схрещування.

^ Новий погляд на еволюцію
Раніше науковці вважали, що рушієм еволюції є лише власні мутації, рекомбінації та ін., що пов’язані зі статевим розмноженням – вертикальний переніс ґенів. Але найновіші дослідження в галузі ґенетики і молекулярної біології відкрили перед біологами фантастичну картину горизонтальної передачі ґенів між різними живими істотами. Виявляється, що еволюційний процес при “класичному” вертикальному переносі ґенів відбуватиметься дуже повільно, адже необхідна велика кількість поколінь для накопичення певної мутації у популяціях, тому нові ознаки виникають лише по збізі значного проміжку часу. Особливо це стосується дуже великих тварин і рослин, які мають тривалий період життя. Але еволюція відбувається значно швидше, ніж це вважалось раніше, саме завдяки природним трансґенам.

Функцію перенесення ґенів від одного виду до іншого, у природі, виконують віруси. Ці мікроскопічні внутрішньоклітинні паразити, заражаючи господаря, непомірно розмножуються і при виході з нього захоплюють його ДНК. Заражаючи наступного хазяїна, а це може бути цілком інший вид, скажімо, тварин, вони йому передають чужу ДНК. Наприклад, звичайнісінький вірус грипу вражає не лише людей, але й мавп і свійських курей, індиків та качок, аналогічно, і вірус пташиного грипу передається людям. Тож, ми з Вами є ґенетично модифікованими трансґенними орґанізмами, оскільки постійно отримуємо чужу ДНК, але наразі не перетворились на монстрів. Відповідь проста – усі живі орґанізми на Землі є родичами: набір ґенів у ДНК людини на 96% ідентичний такому ж у шимпанзе, на 75% – у собаки, на 33% – у нарциса…
^ Як створюють ГМО?
Перші експерименти з генотипом здійснювали ще в першій половині минулого століття, а їх ініціатором на території СРСР був М.Вавілов – видатний радянський генетик. Але, поки не було винайдено електронного мікроскопу, ці досліди не могли використовуватися з практичними цілями. В кінці 20-го століття вчені усвідомили, що геноми живих організмів достатньо непостійні, і процес обміну генетичною інформацією в еволюції - скоріше правило, ніж виняток. Прорив у генетичній інженерії рослин трапився в 1977 році, коли було виявлено, що деякі бактерії здатні переносити свою ДНК в геном багатьох рослин.

Цю здатність і використовують для створення ГМО. На першому етапі, визначають необхідний ген у донора і за допомогою спеціальних білків-ферментів рестриктаз “вирізають” його. На другому етапі цей фрагмент ДНК необхідно імплантувати іншому організму – акцептору. “Пересадка” генетичного матеріалу рослинам є значно простішим, дешевшим і більш ефективнішим процесом, ніж для тварин. Останні мають дуже складну систему захисту від вторгнення чужої ДНК, тому генетично модифіковані тварини, зазвичай, гинуть ще до свого народження, а якщо й народжуються, то не здатні давати потомства.

Найбільш розповсюдженим є метод використання вектора – переносника ДНК. Це можуть бути віруси, але для рослин, переважно, використовують бактерії (Agrobacterium tumefaciens i Agrobacterium rhizogenes).

^ Комерційне використання ГМО
Думка, що на ГМ можна непогано заробити, вперше прийшла в голову менеджерів компанії Монсанто, яка продавала ліки та іншу с/г хімію а також зброю масового ураження (про що їй зараз активно нагадують).




Гібрид сливи та абрикоси - "слібрікос" ("pluot"). Отриманий шляхом схрещування генів своїх "прабатьків", фрукт не містить холестерину і натрію, має яскраво виражений смак і багатий вітаміном С.
У 82-му вони вже провели вдалий експеримент генетичної трансформації, трохи пізніше у 1996 році вивели готовий продукт (а саме: сою і бавовну) на ринок. Відтоді площа їх культивування зростає щороку. У 2006 р. генетично мо­дифіковані рослини вирощували у 22 країнах світу на площі понад 100 млн. га. Отже, генетично модифіко­вану продукцію у різному вигляді споживають в останні 10-12 років сотні мільйонів людей у різних, у тому числі й найбільш розвинених, країнах. В останні кілька років пос­тупово збільшуються площі вирощування ГМ рослин і в країнах ЄС, що їх часто наводять як “приклад спротиву” поширенню ГМО. Насправді в ЄС у період з 1999 по 2004 рр. діяла тимчасова заборона на вирощування ГМ рослин, але не було жодної заборони щодо використання продукції, отриманої з трансгенних рослин в харчуванні. Лібералізація позиції Європейського Союзу щодо ГМ рослин дала змо­гу вирощувати їх у країнах, що вхо­дять до ЄС. У 2007 р. таких країн було вже сім (у 2006 р. – п'ять), і ГМ рослини вирощували на площі понад 100 000 га.

США – 47,6 млн. га (59% загальні світової площі): кукурудза, бавовна, маслянистий рапс та соя;

Аргентина – 16,2 млн. га (20%): соя, кукурудза, бавовна;

Канада – 5,4 млн. га (6%): масляни­стий рапс, кукурудза, соя;

України в списку “найбільш трансгенних держав” поки немає. Але неофіційно вона – лідер у Східній Європі по вирощуванню ГМ-рослин. Трансгенні врожаї збирають у Київській, Волинській, Чернігівській областях.
^ З якою метою створюються ГМО?
Причини можуть бути різними. Спершу, – це були дослідження властивостей ДНК і можливості її використання. Пізніше, з’явились ідеї щодо покращення біокультур для виробництва йогуртів, пива, хліба тощо. Ще згодом, – виробництво інсуліну, інтерферону та ін. білкових препаратів. І нарешті, – модифікація рослин і тварин для отримання кращих урожаїв та приростів продукції.

На нинішній день, у світі розгорілась справжнісінька війна між прихильниками і противниками ГМО, активну участь у якій бере великий бізнес, спонсоруючи одну та іншу сторони. Питання безпечності чи небезпеки ґенетично модифікованих орґанізмів для людини залишається відкритим – доказів ні “за”, а ні “проти” немає, тому залишається поживний ґрунт для спекуляцій.

^ Що говорить закон?




Скажіть, а у вашій ковбасі немає генно-модифікованих продуктів?

Та що ви! У ній взагалі ніяких продуктів немає. Тільки крохмаль, барвник і папір. Їжте спокійно.
У січні 2000 р. на Конференції Сторін Конвенції про біологічне різноманіття було схвалено Протокол про біобезпеку, відомий як Картахенський протокол. Документ набрав чинності у 2003 р. після того, як його ратифікували 50 країн світу (на початок 2008 року -147 країн). Україна приєдналася до нього у 2002 році. Метою Протоколу є встановлення міжнародних правил для країн, що його ратифікували, стосовно безпечного перевезення, обробки та використання «живих змінених організмів», які отримують методами генної інженерії.

Всі країни Європейського Союзу у своїй діяльності, яка пов'язана зі створенням та використанням ГМО, керуються Директивою 2001/18/ЄС про навмисне вивільнення ГМО у довкілля та Постановами 1829/2003/ЄС, 1830/2003/ЄС, згідно яких харчові продукти, виготовлені з використанням ГМО, вміст яких перевищує 0,9 %, підлягають обов'язковому маркуванню.

У США маркування продуктів – необов’язкове.

У Великобританії для використання схвалені три ГМ продукти: ГМ томати, ГМ соя і ГМ кукурудза. Тут заборонено продавати чи вживати в їжу будь-які свіжі ГМ продукти. Нові продукти оцінює спеціальний комітет. Крім експертів, до складу такого комітету входять три представники громадськості: два представники споживачів і один захисник моралі.

У Китаї нелегально виробляються продукти з ГМО, і здійснюється їх збут в інші країни.

У Росії дозволено виробництво ГМ сої, картоплі, кукурудзи, цукрових буряків.

Країни ж Африки останні 5 років не допускають на свою територію ввезення продуктів із ГМ компонентами. В Україні поводження з ГМО регулюється законодавством (див. бібліографію).

^ Чому стільки застережень до генетично-модифікованих продуктів у громадськості?
Перша причина – це слабка обізнаність з природою цих продуктів.

По друге - результат конкурентної боротьби фірм, які отримують продукти сільського господарства традиційними підходами. Серед них - транснаціональні компанії – виробники традиційних хімічних засобів (пестицидів, гербіцидів, добрив) та насіннєвого матеріалу.

До числа відвертих противників ГМО також належать вчені, які займаються виведенням нових сортів сільськогосподарських рослин методами традиційної селекції.

^ Чи є майбутнє за цими продуктами?
Вони є важливі для вирішення продовольчих програм. Вони повинні бути відповідно позначені і люди повинні мати право вибору: купувати їх чи не купувати, вживати чи не вживати.




Новини науки: Нарешті вченим вдалося схрестити таргани з кавуном. Головна особливість отриманого гібриду - коли кавун розрізати, все насіння з нього саме розбігається ...
Відсутність інформації про розповсюдження генетично модифікованих організмів призводить до низького рівня усвідомлення проблеми населенням і навіть урядовими особами.

Можна сказати, що законодавча база в Україні щодо ГМО є не розробленою і серйозно відстає від стандартів ЄС.

На даний час в Україні немає чинного закону, щодо діяльності пов'язаної з генетично модифікованими організмами. Багато законопроектів так і не стали законами. Прорецензувавши останній з них «Про біобезпеку генетично-змінених організмів і продуктів», кандидат юридичних наук Ірина Тустановська і його вважає недосконалим. Основним з недоліків є недостатня участь громадськості.

^ Міфи та реалії: то “так” чи “ні” ГМО?

Генетично-модифіковані організми є порятунком людства від голоду чи глобальною небезпекою? Це питання залишається риторичним, оскільки й досі наукове співтовариство не має на нього однозначної відповіді.

^ Традиціоналісти проти ГМО

Пересторога противників ГМО: Гм-їжа може змінити генетичний код дорослих, а особливо - дітей, які в результаті виростуть монстрами або недоумками. Гм-їжа викликає онкологічні захворювання, наприклад, рак стравоходу.


^ Відповідь прихильників: B наш opганізм чеpез рoтoвий сміттєпровід надходять кілограми клітин зі cвоїми гeнами - тваринні, рослинні частки, гpиби, мікpоби у сирому, вapеному чи смаженому вигляді. Це вcе - гени. І якщо ви з'їли генетично мoдифікований aпeльcин з пеpecадженим гeном лoсocя, тo це все одно, якби ви з'їли лocося із скибочками aпельсина? Якщо б нашa cистeма травлення нe являлася б біoрeaктoром, повним соляною киcлотoю, активними фepмeнтами, xімікaліями, фільтрaми та іншим обладнанням, a наші клітини були б відкриті для будь-яких генів ззовні, то у нac би виpоcли рoги від першої м'ясної котлети, а зелений оселедець - від котлeти вегeтapіанскoї. Hаша cистeмa травлення переробляє уcю отриману їжу в поживний бульoн, на елементарні вуглеводи і білки, а якщо що-небудь і потрапляє в кpoв, тo клітини нaшогo opганізму ігнорують чужорідні частки. Бо і бeз усяких ГМО клітини тілa щосекундно aтакyются купою вірycів, але за міліaрди років вони розробили меxaнізми захисту, навчилися ховати гeнoкод глибоко за двома oбoлонками і не пycкати туди нічого стороннього.


^ Пересторога противників ГМО: Гм-продукти – алергени і сприяють поширенню алергії.


Відповідь прихильників: Харчова алергія це підвищена негативна реакція імунної системи на певні речовини у харчових продуктах, які в інших випадках є нешкідливими. Зараз відомо понад 160 різних харчових інгредієнтів, які можуть викликати алергічну реакцію. Приблизно 12% дорослого населення планети страждають від харчових алергій.

Сплеск алергії в розвинених країнах почався в 60-х роках 20-го сторіччя – забруднення оточуючого середовища, проблеми з харчуванням і охороною здоров'я, активне використання антибіотиків, техногенний тиск на людину.

А комерційне вирощування ГМ-культур почалося тільки в 90-х роках і звинувачувати ГМО в поширенні алергії – некоректно.


^ Пересторога противників ГМО: Гм-їжа - джерело харчових отруєнь.


Відповідь прихильників: Токсичні речовини в звичайних рослинах часто забезпечують стійкість до хвороб і шкідників. При звичайних методах схрещування і селекції їх вміст може збільшуватися, але закони, які вимагають перевіряти токсичність і алергенність, прийняті тільки для генетично модифікованих рослин – і перевіряють їх дуже уважно. А безпечними трансгенні рослини вважаються, якщо впливають на організм людини не більше, ніж їх «звичайні» родичі.


^ Пересторога противників ГМО: Трансгени роблять нас несприйнятливими до антибіотиків.


Відповідь прихильників: У частини трансгенних організмів крім основного вбудованого гена є ще й додатковий "маркерний" ген. Як правило, це ген стійкості до антибіотиків Канаміцину. Якщо такий ген перейде до мікроорганізмів кишківника, то вони стануть стійкими до цього антибіотика. Тоді можуть виникнути труднощі з лікуванням деяких інфекційних захворювань. Випадків передачі генів з рослин в мікроорганізми в кишківнику офіційно не зареєстровано.




Ця різнокольорова ГМ-морква дозволяє тому, хто її з'їв, засвоїти на 40% більше кальцію. 
Ймовірність надбання мікроорганізмами стійкості до антибіотиків нескінченно мала. З іншої сторони, природну стійкість до антибіотиків відзначають щорічно в десятках і навіть сотнях випадків для великої кількості препаратів. На цьому тлі стійкість, яка може бути привнесена за рахунок трансгенних рослин, подія практично неймовірна. Але, завдяки публічному резонансу, зараз ведеться активна робота з пошуку нових маркерних генів без стійкості до антибіотиків, а за рішенням Європейського Союзу з 2008 року трансгенні організми з такими маркерними генами, на всяк випадок, повністю виведені з виробництва.


^ Пересторога противників ГМО: Гм-продукти несмачні


Відповідь прихильників: Перші трансгенні рослини давали переваги виробникові, а не споживачу. У рослини зазвичай вбудовувалися гени стійкості до шкідників або до гербіцидів - спрощуючи культивування та зменшуючи витрати на пестициди.

На даний момент, вчені більше орієнтуються на потреби споживачів. У 2005 році британцями та американцями створено золотий рис другого покоління, де вміст вітаміну А збільшено в 23 рази в порівнянні з першим. Отримано томати з підвищеним вмістом антоціанів (Джон Іннес з Норвічу), які значно збільшили тривалість життя піддослідних.


^ Пересторога противників ГМО: Розповсюдження ГМО викличе необхідність щорічної закупівлі посадкового матеріалу


Відповідь прихильників: Здається логічним, що самий дешевий варіант - це дістати з того що, часто змінюється кон'юнктура ринку: вчора було вигідно вирощувати буряк, сьогодні є держзамовлення на рапс. Тому багато фермерів воліють купувати готовий насіннєвий матеріал і не тільки зменшити витрати на зберігання, а також знизити ризики.

Фермер не тільки купує насіння на фірмах. До насіння додається технологія вирощування, а також гарантія, що матеріал якісний. І якщо насіння не зійшло або дали низький врожай при дотриманні технологи , фермер вимагає виплату неустойки від фірми - виробника.

Крім того, наприклад, кукурудза, цукрові буряки, шпинат, цибуля та томати дають значно більший урожай, якщо висаджувати насіння гетерозисних F1 гібридів. Збирати і висаджувати насіння від таких гібридів на наступний рік не має сенсу - вони генетично розщеплюються вже в наступному поколінні. Виробництво такого гібридного насіння - це складний процес, що вимагає щорічної підтримки чистих ліній з наступним переопиленням, відповідно до складних схем. Це робиться на насінницьких фірмах. За деякими оцінками, ще в 1965 році до 90% кукурудзи та цукрових буряків вирощувалася саме гібридною. Це означає, що фермери і так щорічно купують насіння цих культур, що гарантує їм високий урожай мінус витрати на зберігання.

Тому, як мінімум на прикладі кукурудзи та цукрових буряків ми можемо сміливо стверджувати, що щорічна закупівля насіння - це звичайна практика в фермерському господарстві і без ГМО. І ніяких особливих протестів у фермерів і занепокоєння громадськості цей факт не викликає.


^ Пересторога противників ГМО: Вирощування стерильного насіння - загроза сільському господарству, економіці та природі.


В
Звичайна картопля - отруйна рослина, що містить токсичні глікоалкалоіди соланін і хаконін. Особливо багато отруйних речовин містять пошкоджені або зеленуваті бульби. Якщо б який-небудь Колумб вирішив вирощувати картоплю і годувати нею європейців зараз, а не п'ять сотень років тому, дозволу на це він би ні за що не отримав.
ідповідь прихильників: В 2009 році, поки що ще немає жодного, допущеного до комерційного культивування, стерильного ГМО. Екологи побоюються, що якийсь сорт рослин, у результаті особливо вдалої генетичної комбінації, акліматизується у дикій природі і порушить біологічну рівновагу. Але такі ідеї - скоріш теоретичні ніж фактичні. Усі культурні сорти «заточені» під людський догляд, і поки ще не було випадку, щоб якийсь томат або навіть кукурудза «втекли» у дику природу. Вони не виживають. Є ще ризик переопилення з іншими сортами, за умови, що рослина переопиляється дикими пращурами там, де вони ще ростуть.

Втім, ці хвилювання, навіть якщо вони й обґрунтовані, точно так само стосуються і традиційних методів селекції. Тому адресувати ці питання тільки ГМО не варто.

Аналогічні зауваження стосуються і біологічного різноманіття: якщо б сконструювали ГМО з купою відмінних якостей, то цілком можливо, що через 10 років 99% всіх площ в світі будуть засаджені цим чудовим ГМО, який витіснить традиційні сорти. А потім, раптом, в один прекрасний теплий жаркий рік виявляється, що саме цей ГМО абсолютно нестійкий до посухи. Ця апокаліпсична картина нітрохи не зміниться, якщо ми «ГМ - сорт» замінимо на «вдалий сорт, виведений методом класичної селекції». Зрозуміло, що проблема біорізноманіття стосується не тільки ГМО, але і будь-яких монокультур. На вивчення і підтримання біорізноманіття виділяється багато коштів, підтримуються генбанки і колекції культурних рослин, пишуться рекомендації та поради.


^ Пересторога противників ГМО: Сільське господарство буде зруйновано


Відповідь прихильників: Фірм - виробників ГМО-насіння не більше десяти і вони займають монопольне положення на ринку. Для регулювання монополій усі держави світу застосовують спеціальне законодавство, антимонопольні комітети. Забороняти ГМ - кукурудзу у світлі боротьби з агресивною політикою маркетингу Монсанто - це все - одно, що забороняти усі мобільні телефони, бо у Київстар чи Лайфа невигідні довгострокові контракти.
^ ГМО проти традиціоналістів

Твердження прихильників ГМО: Можна виробити більше харчової продукції і нагодувати усіх бажаючих за менші гроші.


^ Відповідь противників: найбільше голодуючих зараз в Африці, а уряди африканських держав відмовилися від споживання і вирощування ГМО продукції.


Твердження прихильників ГМО: Можна створювати продукти, які повністю відповідають фізіологічним потребам людини, містять ліки чи корисні для людини інгредієнти.


^ Відповідь противників: не можна втручатися в «природу» і змінювати дані нам речі. Ми тисячоліттями споживаємо продукти і звикли до них – створення нових може призвести до негативних наслідків у майбутньому.


^ Твердження прихильників ГМО: Генно-модифіковані рослини пристосовані до екстремальних умов і не вразливі для хвороб.

Відповідь противників: у більшості випадків ГМО невразливі лише до деяких хвороб, а не до усього списку можливих небезпек і лише до певних діапазонів умов. За сильної спеки чи при довгій відсутності води загинуть усі організми – в тому числі ГМО. З іншої сторони, експерименти з ГМО можуть призвести до появи супер-шкідників, з якими неможливо буде боротися ані традиційними, ані ГМО засобами.


^ Твердження прихильників ГМО: Не потрібні пестициди і добрива.


Відповідь противників: для вирощування ГМО потрібний раундап, який багато коштує і який виробляють транс-національні компанії монополісти.
^ Думка вітчизняних вчених
Академік Національної академії наук, автор першого в Україні законопроекту про біобезпеку Костянтин Ситник, зокре­ма, зазначив, що, з одного боку, якби в та­кій законослухняній країні, як Америка, було доведено, що продукти з вмістом ГМО завдали здоров'ю людей непоправної шкоди, до судів цієї країни вже було б по­дано безліч позовів. Проте жодного такого позову немає.

На думку вченого, в нашій державі не слід забороняти (але з відповідними обмеженнями) науково-дослідну роботу щодо використання ГМО. Адже якщо припини­ти її повністю, вітчизняна наука може від­стати від науки європейської. Якщо практично весь світ вивчає трансгенні організ­ми, отримуючи нові сорти рослин, то і в Україні їх можна запроваджувати, скажімо на технічному рівні. А з другого боку, на сьогодні, на жаль, ще немає наукового обґрунтування і гарантій безпеки при спо­живанні ГМО людьми чи тваринами в довгостроковій перспективі; в нашій дер­жаві відсутній належний контроль за якіс­тю такої продукції; державний кордон практично відкритий для проникнення модифікованих продуктів на територію України; рівень поінформованості насе­лення про потенційні ризики використан­ня ГМО є недостатнім; не розроблено про­цедуру проведення експертизи ГМО щодо можливого негативного впливу на здо­ров'я людей, тварин та довкілля.

Чи варто заборонити продукти, що містять модифіковані організми, і самим їх не вирощувати та не виробляти, чи слід лише пильно стежити за належним марку­ванням таких продуктів, а купувати їх чи ні —вирішуватиме споживач. Проте акаде­мік наголошує, що до цього часу таланови­ті вітчизняні селекціонери вивели багато різних продуктивних сортів рослин без застосування ГМО, а отже голод країні не загрожує. До того ж є можливість позиціонувати Україну як країну, продукція якої не містить ГМО, тим самим утвердити свій авторитет в Європі й світі. Або є тре­тій компромісний варіант: продукти хар­чування виробляти винятково екологічно чисті, але для технічних цілей використовувати модифікований ріпак, аби наші фермери стали незалежними від виробни­ків бензину та спирту тощо.

Частина науковців вважає, що випуск генетично модифіковані продукти у навколишньому середовищі можуть спричинити незворотну шкоду біологічному різноманіттю екосистем, а також здоров'ю людей та тварин. Ця група науковців, беручи до уваги обмеженість наших знань про природу ризику від ГМО, закликає уряди ввести 5-річний мораторій на комерційне застосування ГМО, щоб забезпечити необхідний час для більш інтенсивного моніторингу.

^ Найпоширеніші види ГМ-продукції





Ну як тобі наша нова генетично модифікована картопля?

Здається, фігня.

Тихо! Вона ж чує!
Генетично модифікована соя.

Ця культура відома 4000 років (вирощувалася в Китаї). Соєвий білок унікальний за своїми властивостями - він містить незамінні амінокислоти. Порівняно з м'ясом, рибою та птицею соя як постачальник білка має кілька істотних переваг, зокрема, її амінокислоти легше виділяються і засвоюються. Генетична модифікація сої спрямована на збільшення її врожайності. Як засвідчили результати моніторингу за оборотом харчової продукції, що має генетично модифіковані аналоги, відсоток ГМ сої коливається від 20% до 40%. Сьогодні також тривають подальші генетичні розробки з метою поліпшення смакових властивостей та харчової цінності.

^ Генетично модифікована кукурудза.
Кукурудза широко використовується як у раціоні харчування людини, так і як корм для тварин. У ній високий вміст тіаміну (вітаміну В1), необхідного для діяльності головного мозку та інших функцій організму. На сьогодні пройшли систему реєстрації кілька генетично модифікованих сортів кукурудзи з підвищеною врожайністю та стійкістю до деяких видів шкідників. Подальші розробки в області отримання нових ГМ сортів кукурудзи спрямовані на зміну структури крохмалю для підвищення технічних характеристик культури. А також - на модифікацію кукурудзяної олії, на підвищений вміст лізину та триптофану.

^ Генетично модифікована картопля.
Картопля - одна із найпопулярніших в нашій країні культур. На жаль, велика кількість її врожаїв втрачається через колорадського жука. Це змушує землеробів використовувати різноманітні хімічні засоби. Генна інженерія поставила за мету створити високоврожайні та стійкі до колорадського жука сорти картоплі. На сьогодні існує кілька таких сортів. Також розробки науковців спрямовані на виведення сортів з підвищеним вмістом білка та поліпшенням його структури.

З 150 рослинних культур, які досліджують вчені, зараз у США, Канаді, Китаї та інших країнах вирощуються близько двох десятків трансгенних рослинних культур. Це картопля і кукурудза, стійкі до комах-шкідників; сорт томата і сорт дині з продовженим терміном зберігання плодів; хлопок, стійкий до гербіцидів, що застосовується для знищення бур'янів; стійкий до гербіцидів ріпак, з якого отримують рослинну олію; стійка до гербіцидів соя.

^ Як уникнути ГМО



^ 2050 рік. Генетичний програміст розбирає черговий шматок генної послідовності і бачить наступний коментар:

/* А ci gеnу treba prybraty nаhrеn. Аrсhаngеl Gаvriyl */



Якщо Ви плануєте за будь-яких причин уникати продукти, що містять ГМО, Вам доведеться відмовитися від придбання промислово виготовленої продукції:

Усі види рослинного масла - в ньому може міститися імпортна соєва олія, яка вже майже завжди здійснюється з генетично зміненою сої.




Уся кондитерська продукція - у ній обов'язково міститься рослинне масло, а в ньому - див. п. 1.




Усі солодощі на основі шоколаду - те ж саме. Усі конфітюри та інші варення - як згущувач там часто використовують ГМО.




Усі перероблені продукти з м'яса - ковбаси, паштети, сосиски, сардельки і т.д. - Знов-таки соя.




Хліб, в який часто підмішують кукурудзяне борошно, а кукурудза зараз вся генно-модифікована.




Всі молочнокислі продукти - їх роблять з допомогою генно-змінених мікроорганізмів і додають генно-змінені згущувач




Всі м'ясні та рибні консерви - див. п. 1 та п. 4. Всі овочеві консерви - див п. 1.




Усі медикаменти - вони виробляються мікроорганізмами.




Вся косметика - тут і п. 1, і різні згущувачі, які виробляються з ГМО.


Якщо після цього неспокійному товаришу вдасться поснідати, то йому можна буде просто позаздрити. Палити теж не можна - тютюн генно-змінений. Втім, це побажання можна дати і поза обговорення проблем ГМО.
^ Компанії, які виробляють ГМО

Патенти на понад 90% всіх ГМ-насіння в світі належать трьом компаніям-гігантам:

«Монсанто» (Monsanto, США)

«Сингента» (Syngenta, Швейцарія) та її підрозділу «Сингента Сідс» (Франція),

«Байєр КропСайенс» ( Німеччина).

Серед великих компаній, що виробляють ГМО, слід назвати ще Du Pont та Advanta.
^ Підприємства, які використовують ГМО Список іноземних компаній, помічених у використанні ГМО:
"Greenpeace" оприлюднив список компаній, які використовують в своїй продукції ГМО. Цікаво, що в різних країнах ці компанії ведуть себе по-різному, в залежності від законодавства конкретної країни. Наприклад, у США, де виробництво та продаж продукції з ГМ-компонентами ніяк не обмежені, ці компанії в своїй продукції ГМО використовують, а от, наприклад, в Австрії, яка є членом Євросоюзу, де діють досить суворі закони по відношенню до ГМО - ні.

Kellogg's (Келлогс) - виробництво готових сніданків, в тому числі кукурудзяних пластівців.

Nestle (Нестле) - виробництво шоколаду, кави, кавових напоїв, дитячого харчування.

Unilever (Юнілевер) - виробництво дитячого харчування, майонезів, соусів і т.д.

Heinz Foods (Хайенц Фудс) - виробництво кетчупів, соусів.

Hershey's (Хершіс) - виробництво шоколаду, безалкогольних напоїв.

Coca-Cola (Кока-Кола) - виробництво напоїв Кока-Кола, Спрайт, фантом, тонік «Кінлі».

McDonald's (Макдональдс) - «ресторани» швидкого харчування.

Danon (Данон) - виробництво йогуртів, кефіру, сиру, дитячого харчування.

Similac (Сімілак) - виробництво дитячого харчування.

Cadbury (Кедбері) - виробництво шоколаду, какао.

Mars (Марс) - виробництво шоколаду Марс, Снікерс, Твікс.

PepsiCo (Пепсі-Кола) - напої Пепсі, Мірінда, Севен-Ап.
^ Список українських компаній, помічених у використанні ГМО:
ТОВ «М'ясокомбінат «Ювілейний». Згідно березневому дослідження Держспоживстандарту, соєвий білок в двох видах шинки комбінату був генетично модифікований, вміст> 5%.

ТОВ «М'ясний альянс». За даними Укрметртестстандарту, кілька видів ковбас, що випускаються цим підприємством, не тільки містять ГМО> 5%, але й у маркуванні взагалі не вказується наявність соєвого білка.

^ МПЗ «Колос» «Чернівецькі ковбаси». ГМО виявлено в шинка «Українська» та «Дніпровська», сосиски «Курячі».

Торгова марка «Хомич