Реферат: Веде засідання Голова Верховної Ради України мороз о. О

ЗАСІДАННЯ П’ЯТДЕСЯТ ШОСТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

9 січня 2007 року, 16.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу депутатів підготуватися до реєстрації. Проводиться поіменна реєстрація.


16:05:13

Зареєструвалося - 442

Готові взяти участь у вечірньому засіданні 442 народних депутати, вечірнє засідання оголошую відкритим.

Шановні депутати, у нас першим питанням стоїть звіт слідчої комісії з питань вивчення ситуації, що склалася у зв'язку з проведенням 26 листопада шостого року позачергових виборів кіровоградського міського голови та фактом порушень виборчого законодавства України.

На Погоджувальній раді вранці сьогодні ми торкалися цього питання і голова комісії пропонує, оскільки 9-10 числа ще будуть судові засідання з цього приводу, він просить інформацію перенести після розгляду судових засідань на 12 число, тобто на п'ятницю, щоб можна було потім остаточно підвести риску під цим питанням.

Водночас, ми звертаємося до прокуратури, до відповідних структур місцевої влади з тим, щоб вони сьогодні вже в робочому порядку втрутилися в ті порушення, про котрі сьогодні інформували народні депутати на ранковому засіданні.

Я гадаю, що це буде цілком слушно, і я просив би погодити з вами перенесення цього питання на 12 число. Немає заперечень? Ставлю на голосування цю пропозицію: на 12 число. Йде голосування.


16:07:03

За-346

Рішення прийняте.

Пропонується до розгляду питання: Закон України "Про внесення змін до Земельного кодексу України" (щодо заборони продажу земель сільськогосподарського призначення) з пропозиціями Президента. Власне, мова йде про вето Президента.

З цього приводу слово має перший заступник глави Секретаріату Президента Яценюк Арсеній Петрович. Прошу.


ЯЦЕНЮК А.П. Вельмишановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати!

Президентом України розглянуто проект Закону щодо введення мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення. І даний проект закону відхилений Президентом з наступних мотивів.

В першу чергу, хотілось би зазначити щодо юридичного формулювання даного законодавства і терміну введення такого мораторію. Даний закон вводить мораторій на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення на невизначений термін. Мова йде про те, що в даному законі є відкладальна умова, а саме: прийняття двох законів щодо оцінки земель та до Земельного кадастру та також врегулювання цілої низки питань щодо земель державної та комунальної власності, за умови яких буде знятий мораторій. Таким чином, мова йде про встановлення мораторію не до першого січня 2008 року, а мова йде про встановлення мораторію на невизначений термін.

Друге питання, яке в даному законі має надзвичайно серйозний соціальний елемент. Фактично, даний закон забороняє фізичним особам власникам присадибних ділянок здійснювати операції з купівлі-продажу належних їм земельних ділянок.

Тепер, що стосується самої, дозвольте доповісти окремо історію введення мораторію. Мова йде про те, що це вже третє продовження мораторію і на превеликий жаль, жодне з цих продовжень мораторію не призвело до позитивних результатів, а іншими словами, не заборонило фактичну реалізацію земельних ділянок.

Право власності в Україні є непорушним. Введення мораторію на купівлю-продаж землі є тотожним за юридичним значенням поняттю заборони купівлю-продажу земельних ділянок. Що сьогодні це означає для селянина? Фактично, така заборона на купівлю-продаж землі означає те саме, що заборонити селянину купувати-продавати молоко, врожай, власний будинок і все інше.

Те, що стосується, шановні народні депутати, те, що стосується реальності і дієвості даної заборони. За офіційними даними Держкомзему в Україні здійснено більше 31 тисячі актів купівлі-продажу землі. Більше того, на офіційному сайті Кабінету Міністрів України 20.11.2006 року вивішено інформаційне повідомлення, яке зазначає наступне, що продовження мораторію на землю призводить тільки до одного – до спекуляції землі і до зменшення вартості такої землі. Це є офіційною позицією уряду, яка оприлюднена на сайті Кабінету Міністрів.

Що стосується юридичних наслідків введення мораторію. На превеликий жаль, мораторій, який третій раз продовжується, сформував значний тіньовий ринок землі. Є маса схем, за якими земельні ділянки і паї переходять від власності селянина і від власності господаря до власності того чи іншого покупця. В першу чергу, мова йде про зміну цільового призначення і подальшої угоди купівлі-продажу, як-то через договори застави, так-то через кредитні договори, так і договори з відкладальними умовами.

Таким чином, можна чітко констатувати, що юридичний механізм заборони купівлі-продажу землі сьогодні в Україні не діє.

Що стосується аргументу щодо відсутності нормативно-правового регулювання ринку землі. Хотів би зазначити, що на сьогоднішній день в Україні діє більше 40 законодавчих актів, які регулюють ринок землі та 340 нормативно-правових актів, які видані Держкомземом в цьому питанні.

Так, наприклад, в Україні прийнятий в 2003 році Закон України „Про оцінку землі”, Закон України „Про охорону земель”. Також в Україні прийнятий Закон про розмежування земель і виділення цих земель в натурі. Таким чином, ціла низка нормативно-правових актів сьогодні функціонує в державі. Інше питання у виконанні державними чиновниками цих нормативно-правових актів і в зловживанні державними чиновниками при функціонуванні ринку землі.

Що стосується самого розвитку агропромислового. У зв’язку з тим, що земельний пай не є сьогодні купівлі-продажу, а точніше, не буде і відповідно введений мораторій, мова йде про суттєве обмеження операцій по кредитуванню агропромислового комплексу. Так сьогодні максимально на що може розраховувати позичальник - це застава врожаю. Даний інструмент не є адекватний сучасним ринковим умовам.

З огляду на вищевикладене, Президентом України прийнято рішення відхилити зазначений законопроект. Одначе, Президент висловлює позицію, яка полягає в наступному. Якщо усунути цілий ряд юридичних протилежностей, а саме, відновити конституційні права громадян на купівлю і продаж присадибних ділянок, чітко зазначені терміни введення необхідного законодавства та не прив’язувати мораторій на купівлю-продаж земель до прийняття відповідного законодавства, то такі умови будуть прямим виконання вимог Універсалу, а саме пункту 21, до якого всі сторони- підписанти Універсалу зобов’язувались до 1 січня 2008 року створити ринок землі, а не продовжити мораторій.

Таким чином, за умови прийняття альтернативного законопроекту Президентом України буде розглянуте питання щодо його підписання.

Дякую за увагу.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Хвилиночку. Чи є запитання до доповідача?

Запитання, будь ласка, запишіться на запитання, десять хвилин.

Вінський, прошу.


16:14:02

^ ВІНСЬКИЙ Й.В.

Вінський.

Я хотів би уточнити, Арсентій Петрович, ви досвідчений економіст, ви що не розумієте, якщо ми навіть не переборемо вето Президента, то ніякого ринку не буде землі, а буде чиста спекуляція, причому в «извращенных формах». Ви людина - досвідчений риночник, ви що не розумієте, що в нас ніяких риночних відносин немає без законодавчого врегулювання цих процесів аграрних. І ви прекрасно знаєте, як людина, яка вивчала досвід заходу, що немає жодної країни цивілізованої, в якій купівля-продаж землі сільськогосподарського призначення, відбувається без юридичного правового врегулювання цих процесів, а в нас немає цього врегулювання. Як можна сьогодні дозволяти ці речі без юридичного врегулювання?


ЯЦЕНЮК А.П. Шановний Йосип Вікентійович, я хотів би ще раз навести статистику. В Україні діє 40 законів, які регулюють операції купівлі-продажу землі, Держкомзем прийняв 340 нормативно-правових актів з цього питання. Всі операції купівлі-продажу земель, підлягають нотаріальному оформленню, в Україні діє єдиний реєстр правочинів і всі ці операції сьогодні зареєстровані в даному реєстрі. Земельний кадастр – є не що інше, як реєстр вже здійснених правочинів і його дійсно треба зробити.

Але хотів би нагадати, що в 2003 році на земельний кадастр Світовим банком було видано 195 млн. доларів США. Сьогодні вже 2007 рік і до сьогоднішнього дня ці кошти йде боротьба між Держкомземом і Міністерством юстиції, хто буде займатись земельним кадастром. Таким чином, якщо мова йде про формування відкладальної умови по введенню мораторію, то це не визначений термін. Ще раз хотів би зазначити, що Президент України підтримує позицію щодо додаткового нормативно-правового врегулювання цих питань. Одначе, давайте випишемо чітко закон, який би не прив’язував скасування мораторію до прийняття тих чи інших законодавчих актів.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви не зовсім повно відповіли на запитання депутата. Але, тим не менш, Тарасов задає запитання.

Будь ласка. Бокому, будь ласка.


16:16:22

^ БОКИЙ І.С.

Шановний Арсентій Петрович! Я хотів би вловити деяку логіку у ваших твердженнях. Я не буду говорити про те, що порушено Універсал національної єдності, ви по-своєму там це трактуєте.

Але, скажіть, будь ласка, от ви говорите про те, що Президент обурюється з тіньового ринку землі? Так? Але, щоб його не було, існують органи влади. І сьогодні фактично вся виконавча вертикаль, як і раніше, під Президентом. На кого Президент скаржиться? Кому він докоряє?

Друге. Ви кажете, що йде боротьба між Держкомземом і Мін’юстом за кошти, виділені для складання Земельного кадастру. А ці органи під ким були довгий час? Всього-на-всього десь кілька місяців вони, як кажуть, уже відійшли з підпорядкування Президента...


ЯЦЕНЮК А.П. Перше. Дозвольте зацитувати все-таки Універсал: „…запровадження не пізніше 1 січня 2008 року повноцінного ринку землі…”, тут немає ні слово про мораторій.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дальше читайте.


ЯЦЕНЮК А.П. Друге. „…з одночасним створенням матеріально-організаційним забезпеченням необхідної нормативно-правової бази…”, але ще раз кажу, що ключова фраза: це „...запровадження не пізніше 1 січня…” з одночасним створенням так, але ніде немає слова про те, що введення мораторію.

Друге. Те, що стосується виконавчої вертикалі влади. За чинною Конституцією України Кабінет Міністрів є найвищим органом виконавчої влади в Україні.

Третє питання. Те, що стосується 195 мільйонів доларів. Ще раз хотів нагадати, що 195 мільйонів доларів були підписані в 2003 році, а не в 2005 чи в 2006.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Самофалов.


16:18:30

^ САМОФАЛОВ Г.Г.

Прошу передати слово Ярославу Сухому.


16:18:35

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Ярослав Сухий Запоріжжя, Партія регіонів.

Арсеній Петрович, я продовжуючи думку колеги Бокого, хочу сказати, що я також намагався відчайдушно зрозуміти логіку і аргументацію Президента.

Ну, як завжди це зробити або дуже складно, або просто неможливо. Ви передайте Президенту, його поведінка, коли він відверто або хвалиться своїм право вето, сьогодні говорить про те, що це поведінка не політика, ця поведінка не Президента, це поведінка бізнесмена, який комусь щось або винен і тепер відробляє, або просто людина, яка хоче когось чимось допекти.

Скажіть, будь ласка, основні засоби виробництва: земля. Хіба це ті самі засоби виробництва основні, як фабрика чи завод, це основний засіб виробництва створений природою. Хіба не зрозуміло, що приватизація землі має мати свою специфіку. То я вас прошу, ви назвіть закон один хоча би, яким купля-продаж землі не буде задавати шкоди національним економічним інтересам і тому маленькому українцю, про якій так один чоловік плаче.


ЯЦЕНЮК А.П. Ніхто за чинною Конституцією України не має права обмежувати права власності, в тому числі і селянина. Не можна по закону, як забороняти продавати землю, так і немає закону, який би примушував би селянина продавати цю землю. Таким чином, запровадження чи не запровадження мораторію не означає те, що земля буде розпродана. Це є особистою справою селянина і не треба, щоб йому розповідали, як йому жити. Він самостійно визначиться. Влаштовує його ця ситуація, він її здає в оренду цю земельну ділянку чи він її продає, чи він заставляє цю земельну ділянку і отримує відповідний кредит.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Арсене Петровичу, не так написано в Конституції, але ми не будемо вести дискусію. Давайте відповідь на запитання.

Полянчич задає запитання. Будь ласка.


16:20:27

^ ПОЛЯНЧИЧ М.М.

Шановний Арсенію Петровичу, ну зрозуміло, що в такому стані існування ринку землі неможливе. Але для нормального функціонування ринку є проекти законів, які можна протягом двох-трьох неділь прийняти і в такому випадку, значить, сьогодні ринок землі може цивілізовано запрацювати.

Я думаю, що Президент мав це на увазі, щоб з ініціювати, будемо говорити, прискорений шлях для впровадження ринку землі. Так воно чи інакше?


ЯЦЕНЮК А.П. Ринок землі породжується не тільки державою. Ринок землі породжується в тому числі і економічними агентами. І це синхронний процес. Ще раз хотів би зазначити, що Україна проводить земельну реформу вже скоро десятий рік. За цей час була прийнята ціла низка правових і законодавчих актів. Та частина законодавчих актів, яка вказана на приклад в даному законі, який заветований Президентом, вже прийнята сьогодні. І Закон „Про оцінку землі” вже функціонує три роки. І питання лежить виключно у площині виконання цього закону державними чиновниками. Закони хороші, виконання цих законів погане.

Глава держави відстоює наступну позицію, що, якщо ми вводимо мораторій, тоді давайте вводити мораторій на чіткий термін і з негайним прийняттям всього пакету законодавства, а не прив’язувати відкладання умови, за яких не зрозуміло, коли закінчиться цей мораторій, адже він вже продовжується сьомий рік фактично. УВ 2001 році Земельний кодекс заборонив до 2005 року купівлю-продаж земель.

Олександре Олександровичу, це стаття Конституції….


ГОЛОВУЮЧИЙ. Та, у мене ось Конституція переді мною, дивіться. Просто може у нас різні тексти Конституції, але у мене той, що офіційний є, так що, будь ласка. Я процитую згодом, добре.

Сідельник задає запитання. Іване Івановичу, прошу.


16:22:31

^ СІДЕЛЬНИК І.І.

„Блок Юлии Тимошенко”, Сидельник Иван Иванович, Сумщина.

Я против продажи земли, обворовывания селян.

Слово передаю Томенку Миколі.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

16:22:44

^ ТОМЕНКО М.В.

Арсенію Петровичу, ми тут вже, напевне, тиждень аналізуємо, що на думці у Президента. І чесно кажучи, мене непокоїть, тому що Президент мав унікальну можливість написати в нашому зверненні або зверненні до нас, що він має на думці. Тому що він загальну декларацію подав, що він проти, але жодної пропозиції не запропонував. Тепер ви від його імені кажете, що він мав щось на увазі. Очевидно вам, як команді Президента, треба чітко написати, що мав на увазі Президент, тому що ми мали на увазі те, що ви кажете від імені Президента: за рік до 1 січня 2008 року зробити цивілізований ринок, а не тіньовий, на якому вже ці наркодільці заробляють на селянах страшні хабарі. Тому, звичайно, вам треба було доповідати пропозиції Президента, а не те, що він мав …


ЯЦЕНЮК А.П. Шановний Миколо Васильовичу! Президентом України при застосуванні права вето було прийнято рішення наступне – не вказувати Верховній Раді, в якій формі приймати той чи інший закон. Президент відхилив і дав можливість Верховній Раді самостійно визначитися щодо проекту іншої редакції закону, яка б не порушувала конституційній права громадян.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Богачук.


16:24:08

^ БОГАЧУК В.С.

Василь Богачук, Соціалістична партія, Тернопіль.

Скажіть, будь ласка, вето Президента на заборону продажу земель сільськогосподарського призначення я оцінюю, як вето на Закон про боротьбу з організованою злочинністю та корупцією. Але, я вважав Президента як глибоко віруючу людину і я вважаю, що він не зміг би в передноворічні, різдвяні свята зробити такий крок. Напевно, його чорт попутав, а, можливо, хтось інший. Я хотів би, щоб ви сказали, хто ж підбив його на це? А, можливо, це зробив французький актор Депардьє, якому в новорічну ніч Президент пообіцяв 200 гектарів української землі? Чи не так це? Дякую.


ЯЦЕНЮК А.П. Я не знаю, як відповідати. Вам відповісти окремо? Вибачте, але якщо ви хочете, глава держави приймає рішення самостійно, у нього немає порадників. А те, що стосується ветування даного закону, то хотів би зазначити, ідея полягає в наступному: якщо цей закон далі буде функціонувати, то окремі групи нових українських латифундистів далі скуплять у селян за півціни ці земельні паї і будуть після мораторію торгувати їх по зовсім іншими цінами.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Арсеній Петрович, сідайте, будь ласка. Спасибі.

Слово має Михайло Гладій, голова комітету профільного. Прошу. І я прошу: давайте ми по суті розглядати питання, не плутати в це діло французів і інших. Я прошу, це наше внутрішнє питання.


16:26:12

^ ГЛАДІЙ М.В.

Шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати! Маю надію, що ви володієте питаннями цього закону краще, ніж сьогодні це робив пан Яценюк. Тим більше неодноразово обговорювався цей закон у сесійній залі, тому не буду зупинятися на викладі його положень.

Зняття мораторію з продажу земель сільськогосподарського призначення без врегулювання усього комплексу питань функціонування ринку земель є передчасним. На це, зокрема, зверталася увага у рекомендаціях парламентських слухань: „Сучасний стан та перспективи розвитку земельних відносин в Україні”, - валених Постановою Верховної Ради України у вересні 2006 року. Тому прийняття Закону України про внесення змін до Земельного кодексу України щодо заборони продажу земель сільськогосподарського призначення до прийняття відповідних законодавчих актів є обґрунтованим, надає час для розробки важливих для врегулювання земельних відносин законів про Державний кадастр про ринок земель.

Саме з таких позицій виходило Науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України, пропонуючи подолати вето Президента.

Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин на своєму засіданні одноголосно, підкреслюю, усіх фракцій прийняв рішення про подолання вето Президента на цей закон. Переконливо прошу народних депутатів України підтримати рішення комітету. Дякую за увагу.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка. Одну хвилиночку. Чи запитання є до Михайла Васильовича? Є? Будь ласка, запишіться.

Макієнко, будь ласка.


16:28:19

^ МАКІЄНКО В.П.

Прошу передати слово Олегу Ляшку.


16:28:26

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, „Блок Юлії Тимошенко”.

Дякую.

Михайло Васильович, ми, звичайно, фракція прийняла рішення після важких і тривалих дискусій з приводу земельного питання, прийняла рішення голосувати за подолання вето і за запровадження мораторію.

Але я хотів би звернути увагу на те, що казав перед вами Яценюк Арсеній. Ви прив’язуєте мораторій, тривалість мораторію до прийняття тих чи інших законів. Ось ви нам роздали буквально годину тому проект закону про відхилення проекту закон про державний земельний реєстр. Де гарантія, що до 1 січня 2008 року ми поприймаємо оці реєстри, кадастри і всі інше, все інше, а потім у грудні 2007 ви скажете, вибачте, давайте ще на рік, давайте ще на рік. І так до безкінечності. Дякую.


ГЛАДІЙ М.В. Шановний колего, в третій раз продовжується мораторій на продаж сільськогосподарських земель і ні в одному законі, який приймався попередньо не були обумовлені законопроекти, які повинні прийняти.

Я вважаю, що це було допущено великою помилкою. Навпаки, ми правильно зробили, що ми вказали ті два стратегічні законопроекти, які обов’язково приймемо. Тоді ми до 1 січня 2008 року, з першого січня, я маю на увазі, обов’язково введемо цивілізований, прозорий ринок землі. Якщо ми таку умову не поставимо, ми знову дійдемо до 1 січня 2008 року і будемо продовжувати мораторій.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Шевчук.


16:30:11

^ ШЕВЧУК С.В.

Прошу передати слово Віктору Терену.


16:30:19

ТАРАН В.В.

Віктор Терен, „Блок Юлії Тимошенко”.

Шановний доповідач, прокоментуйте, будь ласка, ваше бачення такої ситуації, скажімо прогноз такої ситуації. Коли немає ціни на землю, немає кадастру, немає банку, який би допоміг людям, селянам, тоді дуже просто, власне, я говорю навіть для тих хто нас слухає, просто для людей.

Приїжджають хлопці з набитими, розумієте, кишенями, приїжджають на мерседесах, скуповують землю за безцінок, абсолютно. Скажімо за сто доларів купили гектар землі, потім його продадуть за 15 тисяч чи що. І тоді селянин за місяць-два ці гроші розкидає, йому треба залишати село йти у місто, у місті роботи немає реально, гине українське село не тільки економічно, а гине і як форпост українськості, де збереглася українська мова, українські звичаї. Бо сьогодні Україна ще є в тому селі. Тобто, ви бачите якийсь другий сценарій, коли ми не подолаємо вето Президента?


ГЛАДІЙ М.В. Шановний колего! Ви і дали самі собі відповідь на ваше запитання. Уявіть собі, якщо сьогодні ми не подолали вето, наступає повний хаос на ринку землі. Раз.

І друге. Наступає тіньова економіка, від чого втрачає держава, яка не має податків, і саме головне, ми забираємо за безцінь землю у власників землі. Тому в даному законопроекті чи вже в законі, ми вказали всі нюанси і поставили перешкоду тим діям, про які ви зараз говорили.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Кульчинський.


16:31:55

КУЛЬЧИНСЬКИЙ М.Г. Прошу передати слово Лілії Григорович.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.


16:32:05

^ ГРИГОРОВИЧ Л.С.

Ліля Григорович, „Наша Україна”.

Шановний пане Гладій, я відштовхуюсь від тих слів, які сказали вам багато депутатів, які задавали запитання та й ви самі. Мабуть, здається ми ще не один рік будемо приймати мораторій задля того, щоб двохкомандна така система влади, яка буцімто формується в Україні, могла собі грати в того м’яча на одному і другому полі. До чого я проваджу, в мене в руках проект постанови комітету місцевого самоврядування від 25 грудня 2006 року, яким, цим проектом постанови, відхиляється Закон „Про земельний кадастр України”. І оце робиться все в стінах нашого парламенту. І одного дня ми відхиляємо Закон „Про земельний кадастр”, не беручи його на доопрацювання, а другою рукою, голосуємо про мораторій. І таким чином, ми заходимо в ще більш „дикий” правовий нігілізм, аніж той, який ми мали рік чи два тому, коли ми писали „доки цей мораторій” і „на який термін”.


ГЛАДІЙ М.В. Пані Ліля, власне в цьому законопроекті ми записали до 1 січня 2008 року. І за цей час, за рік, ми повинні прийняти відповідні законопроекти.

Що стосується державного земельного кадастру, ми сьогодні розглядали на нашому комітеті з участю голови по питаннях комітету органів самоврядування. І ми практично дійшли згоди на 99,9 відсотків, я думаю, що в лютому місяці Закон „Про державний земельний кадастр” ми з вами приймемо.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте.

Власне, відбулося навіть і обговорення, хоч це не передбачено Регламентом. Але запитання-відповіді по суті йшло з’ясування суті позиції і Інституту Президента, і позиції депутатського корпусу.

Я хотів би, не коментуючи виступів, запитань, відповідей тільки зіслатися на норми Конституції. У вето Президента є відсилка на 14-ту статтю Конституції і на 41-шу. Вони не зовсім однопредметні, я би так сказав, бо то стосується права громадян – 41 стаття Конституції і чітко визначені права від розпорядження власністю відповідно до закону. Але кожна стаття і 13-та, яка в цьому відношенні має чільне місце, бо стосується землі, двічі відсилку дає на закон. І 14 стаття дає відсилку на закон, треба цим керуватися, бо земля це не молоко, Арсентій Петрович, просто обмовився, він досвідчений економіст і знає, що це зовсім різні речі. І так, як один із депутатів висловився, щоб використати землю, як предмет застави, коли вона не має ціни, то вона буде таким же предметом застав, як було майно державне під час у промисловості, у будівництві. Запитайте тих людей, що мали ваучери, і вони скажуть, що таке 25 копійок ваучер коштує і яка застава може бути, якою заставою може бути цей предмет власності.

Тому закони треба підготувати, вони визначені у документі, який прийняла Верховна Рада. І щодо необхідності прийняття цього закону висловився навіть і Президент 4 січня у Коломиї під час прес-конференції.

Я гадаю, що в даному випадку не йдеться про Віктора Андрійовича, йдеться про інститут Президента, про те, як дехто із його помічників готують матеріали, які потім ну, змушені якимось чином сам Президент виходити з тупика, в який його поставили його, скажемо, помічники, умовно кажучи. Але у даному випадку процедура передбачає такий порядок: спочатку голосується пропозиція Президента про відхилення закону. Отже, я і ставлю пропозицію Президента про відхилення цього закону. Не передбачається в Регламенті, почитайте Регламент.

Ставлю на голосування пропозицію Президента про відхилення закону.


16:36:25

За-64

Це рішення не підтримується Верховною Радою.

Тоді я ставлю пропозицію комітету про подолання вето Президента. Ставлю на голосування цю пропозицію.


16:36:52

За-367

Рішення прийнято.

Будь ласка, по фракціях.

Партія регіонів -185, „Блок Тимошенко” – 120, „Наша Україна” -5, соціалісти – 31, комуністи – 20, позафракційні – 6.

Я прошу Комітет з питань земельних відносин, Михайло Васильович, аби не виникало ніяких сумнівів відносно того, що прийняттям цього закону, скажемо, блокується розвиток там промислових підприємств, будівельних комплексів або що, питання врегулювання змін і відносин власності щодо цих об’єктів. Якщо виникає у цьому потреба, разом з Кабінетом Міністрів розгляньте і внесіть на розгляд Верховної Ради, це питання буде з’ясоване.

Щодо присадибних ділянок, я на це застереження хочу звернути увагу і Арсена Петровича, і тих, кого це турбує. Цей закон не стосується присадибних ділянок. Будь ласка, зверніть на те увагу. То регулюється Земельним кодексом і іншими нормативними документами. Цей закон стосується земель сільськогосподарського призначення. І я вважаю, що всі … І товарного виробництва, до речі. Тому я хотів би, щоб ви на цю обставину звернули увагу.

Беремо також до уваги те, що я висловився з приводу підготовки необхідних законопроектів Михайлу Васильовичу, комітету. Одну хвилиночку. З мотивів? Ткаченко і Кириленко з мотивів. Будь ласка, по одному, по хвилині.

Ткаченко Олександр Миколайович, потім Кириленко.


16:38:40

^ ТКАЧЕНКО О.М.

Шановні колеги! Шановні радіослухачі! Ми вдячні всім тим депутатам, хто проголосував за подолання вето. Спасибі вам велике. Але я хотів би внести пропозицію. Якщо вже Президенту так сильно хочеться торгувати Батьківщиною, життєвим простором України, а ми в історії такого не знаємо, щоб Президент підписував акти про розпродаж державної землі, я думаю, давайте ми на базі Львівської області проведемо трьохрічний експеримент по купівлі-продажу землі. Земля Львівської області по кадастру східній частині уступає примірно втричі по продуктивності. Давайте ми відпрацюємо модель на протязі трьох років і на базі Львівської області, яка найбільше в ринкових відносинах відпрацьована, відпрацюємо ціновий механізм, відпрацюємо кадастр землі і побачимо, що ми вторгуємо. Якщо вторгуємо так, як за промисловість і за розвал агро…


ГОЛОВУЮЧИЙ. Кириленко, будь ласка.


16:39:54

^ КИРИЛЕНКО В.А.

В'ячеслав Кириленко, фракція "Наша Україна".

Шановні колеги, Доводиться констатувати факт, що все одно проблеми ми сьогодні не вирішили. Чорний нелегальний розпродаж селянської землі продовжується, тільки тепер під назвою „мораторій, котрий рік підряд”. Верховна Рада України сьогодні не спромоглася обмежити дію цього чорного розпродажу.

І в зв'язку з тим, що пропозиція Президента пришвидшити ухвалення закону про Державний кадастр, про ринок землі і інших законодавчих актів не врахована, спритні ділки, які, використовуючи судову систему і інші установи, забирають у селян землю, продовжують працювати і робити свою чорну справу, і всі фракції, які сьогодні проголосували за подолання вето цей момент не врахували і таким чином сприяють цим чорним ділкам.

Ми вважаємо, що такий підхід є неконструктивний, а всі земельні законопроекти, шість принаймні, ось вони всі лежать мертвим вантажем в Верховній Раді і їх ніхто не буде розглядати, бо ця Антикризова коаліція…


ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що ми обмінялися компліментами, а не з мотивів виступили, і на тому закінчили.

Переходимо до наступного питання, прошу вас. І я хочу ще навздогін уже з прийнятим законом чи подоланням вето, ну, проінформувати. Я, очевидно, звернуся сьогодні до Президента з проханням, щоб він підписав негайно цей закон, аби хтось не скористався тим часом, поки від першого січня до нинішнього часу або до часу введення закону не почав діяти на основі тої нормативної бази, котра не регулювалася прийнятими уже законами.

Шановні депутати, зараз пропонується питання до розгляду про Державну програму економічного і соціального розвитку України на 2007 рік. Але у нас є лист Кабінету Міністрів. І Комітет з питань економічної політики погоджується із обґрунтованістю цього листа про те, що після того, як було накладено вето на Закон „Про Державний бюджет” і при його доопрацюванні, сьогодні близько 200 є відмінностей між документом, який називається „Програма економічного і соціального розвитку”, із змістом бюджету. І у зв’язку з цим є необхідність привести програму у відповідність, оскільки це документи, які діють в одному часі, в одному періоді: протягом року. Тому у зв’язку з цим пропонується перенести розгляд цього питання на наступний пленарний тиждень, тобто на перший тиждень лютого місяця. І я просив би вашої згоди. Ну, вірніше, так: перенести розгляд цього питання, а уряд і комітет профільний визначаться щодо його розгляду і часу цього розгляду. Я хотів би, щоб ви підтримали цю пропозицію: для зняття з розгляду цього питання сьогодні. Будь ласка, підтримайте цю пропозицію.


16:43:31

За-258

Рішення прийнято.

Розглядається питання повторно після доопрацювання, закон "Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні в 2006-2015 роках". Доповідає голова підкомітету Комітету з питань науки і освіти Ткаченко Володимир Володимирович. Прошу.


16:44:04

^ ТКАЧЕНКО В.В.

Шановні депутати, Комітетом з питань науки і освіти за дорученням Верховної Ради України від 3 листопада цього року доопрацьовано Закон України "Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства на 2007-2015 рік". Тобто називався він раніше 2006, потім змінили, 2007 рік.

Комітет та Консультативна рада з питань інформатизації при Верховній Раді України, розглянувши доопрацьований закон, рекомендує його прийняти в цьому доопрацьованому вигляді з наступних причин.

По-перше, Україна є членом багатьох міжнародних організацій і це передбачає активне впровадження їх рішень. Міжнародною спільнотою було прийнято чимало документів: Акинавську хартію глобального інформаційного суспільства, рішення женевської 2003 року та туніської 2005 року всесвітніх зустрічей на найвищому рівні з питань інформаційного суспільства, щорічно з’являються десятки нових документів і десятки міжнародних поважних рішень. Україна поки що думає, чи потрібно приєднуватись до цих ініціатив.

До речі, заспокійливе ставлення до цього характеризує відсутність офіційних перекладів цих документів. Час перейти до конкретних дій із виконанням міжнародних рекомендацій і рухатися разом з усім світом. Ось чому прийняття закону сприятиме підвищенню міжнародного авторитету України продемонструє її прагнення виконувати свої міжнародні зобов’язання щодо розбудови інформаційного суспільства та намагання зайняти гідне місце у світі.

По-друге. До внутрішніх негараздів сьогодення належить недосконалість національної політики щодо впровадження новітніх інформаційних комунікаційних технологій. Через десять днів закінчується термін дії Закону України „Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки”, в якому п’ятим пріоритетом було визначено нові комп’ютерні засоби та технології інформатизації суспільства.

Якщо у 1996 році з цього пріоритету виконувалось дев’ять науково-технічних програм, через рік - вісім, у 2001-2006 році - чотири, то на наступний рік не передбачена бюджетного фінансування жодної програми з цього пріоритету.

У 2007 році знову відстрочено дію закону про пріоритети інноваційного розвитку, зазначене в деякому ступені виправляє запропонований до вашої уваги закон.

По-третє. Нагальною потребою є переключення уваги влади на суспільство з технічних аспектів впровадження інформаційно-комунікаційних технологій на соціальні аспекти. Найсучасніша техніка без людини, це звичайно мертве залізо. І зазначений переворот відбувся знову ж таки у багатьох країнах світу. Ще раз закликаю подивитись пріоритети, які встановлюються цим законом. Розширення доступу населення до сучасних технологій в тому числі, надання нових можливостей людям, що потребують соціального захисту та допомоги розширення їх можливостей. Щодо розвитку вдома спілкування за допомогою Інтернету тощо.

Розвиток електронного урядування та демократії, стимулювання, створення електронних ресурсів в присутності України в світовому інформаційному просторі, збереження культурної спадщини, підтримка вітчизняного виробника тощо. Ось чому зауваження, що основні засади інформації суспільств, загальні принципи державної політики у сфері інформатизації вже визначено законами України про національну програму інформатизації та про концепцію національної програми інформатизації, м’яко кажучи, не відповідають рівню сучасних світових поглядів.

Є також принципові розбіжності, закони про інформатизацію втілені на технологічні аспекти, закон про інформаційне суспільство робить наголос на соціальних аспектах.

Ще одним із недоліків законів про інформатизацію є те, що вони застарілі. Визначається, що термін оновлення інформаційних, комунікаційних технологій складає три-п’ять років, а ці закони розроблялися в першій половині 90-х років і були прийняті у 1998 році. Нарешті, закон – це колективна творчість провідних вітчизняних вчених, виробничників, фахівців із інформаційно-комунікаційних технологій країни. Він був розроблений на виконання рекомендацій парламентських слухань з питань розвитку інформаційного суспільства в Україні, яке було проведено у 2005 році. Цей закон є в певному ступені дорого… для подальших завдань, створення конкурентно спроможної України.

Підсумовуючи, слід нагадати сумну оцінку сучасного стану, надану майже рік тому Головним контрольно-ревізійним управлінням. Сьогодні інформатизація в Україні є безсистемним тривалим процесом, здійснення якого характеризується відсутністю перспективних цілей і завдань в контексті соціально-економічного розвитку держави. Ось чому, щоб цього не було, для надання процесору з будови нового інформаційного суспільства, системності, становлення України як країни сучасних інформаційних, комунікаційних технологій закликає вас підтримати пропозиції комітету щодо прийняття доопрацьованого закону.

Дякую за увагу.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати! Процедура розгляду такого питання передбачена Регламентом, як розгляд в другому читанні. Тут у документі, який вам розданий на руки, є 114 пропозицій народних депутатів. Всі ці пропозиції враховані.

Я звертаюся до авторів цих пропозицій, чи у вас немає зауважень щодо рішення комітету? Може відмовляєтесь від них, від своїх пропозицій, може якісь інші міркування у нас виникли? Немає таких.

Тому я маю повне право ставити цей проект на голосування в ц