Реферат: Загальна характеристика роботи актуальність теми

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Ефективність процесу накопичення та перерозподілу капіталу в економіці України забезпечується механізмами функціонування фінансового ринку, що уможливлює подолання кризових явищ та запобігання їх негативного впливу на діяльність суб’єктів господарювання.

Важливі функції на фінансовому ринку виконує ринок векселів як його особливий сегмент. Активізація вексельних розрахунків призводить до суттєвого скорочення готівки у господарському обороті та прискорення руху вільних коштів між підприємствами різних видів економічної діяльності.

Активними учасниками вексельного ринку є банківські установи. Здійснення широкого кола операцій з векселями забезпечує зростання обсягу їх власного капіталу та підвищення прибутковості банківської діяльності. Водночас вексельні операції є досить ризиковими, що певною мірою стримує їх поширення. Важливо вчасно виявити міри ризику вексельних операцій та його вплив на фінансову стійкість банківської установи. Для виконання місії захисту та примноження власного капіталу банкам необхідно здійснювати виважену політику на вексельному ринку та працювати над удосконаленням обліково-контрольного інструментарію вексельного обігу.

Зазначені питання знаходяться у полі зору як науковців, так і практиків. Так, окремі теоретичні, методичні та практичні проблеми обліку та контролю вексельних операцій досліджували українські вчені М.Т.Білуха, А.М.Герасимович, В.П.Завгородній, В.В.Сопко, В.О.Шевчук. Вивченню проблем організації і методології бухгалтерського обліку у вітчизняних банках, зокрема і питань обліку вексельних операцій, присвячені праці вітчизняних вчених Л.М. Кіндрацької, В.Б. Кириленка, В.І. Ричаківської. Розробкою методики оцінки та аналізу цінних паперів, в тому числі й векселів, активно займаються західні вчені. Відомі праці Дж. Вільямса, М. Гордона, Г. Марковітца, Дж. Лінтнера, Дж. Тобіна, Дж. Трейнора, В. Шарпа.

Проте, низка питань теорії та практики обліку і контролю вексельних операцій потребує додаткового дослідження і удосконалення. Насамперед, це стосується питань оцінки та визнання зменшення корисності вексельних операцій, методики їх обліку та контролю з урахуванням положень міжнародних стандартів фінансової звітності, оцінки ризикованості їх здійснення.

Актуальність, теоретичне та практичне значення дослідження зазначених проблем, а також необхідність обґрунтування напрямів удосконалення обліку і контролю операцій банків з векселями в умовах реформування вітчизняної системи бухгалтерського обліку визначили вибір теми та напрям дисертаційної роботи.

^ Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи пов’язана із загальною тематикою наукових досліджень кафедри фінансового аналізу та контролю Київського національного торговельно-економічного університету й передбачена планом науково-дослідної роботи університету №515/33 «Фінансовий контроль в системі державного регулювання управління розподілом і використанням бюджетних ресурсів», номер державної реєстрації 0105U000766 (довідка №1157/33 від 12.06.07 КНТЕУ). У межах наукової програми автором проведено дослідження методичних аспектів обліку, аналізу та контролю вексельних операцій та опрацьовано теоретичні і прикладні питання удосконалення їх обліку та контролю.

^ Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретичних положень та практичних рекомендацій з удосконалення методики обліку та контролю вексельних операцій.

Для досягнення мети поставлено такі завдання:

визначити місце та роль вексельних операцій в системі управління фінансовими ресурсами комерційних банків;

удосконалити методичні підходи до оцінки вексельних операцій;

запропонувати методику відображення в обліку процентного доходу від здійснення вексельних операцій з урахуванням економічної сутності елементів її вартості;

обґрунтувати та надати пропозиції з удосконалення класифікації векселів відповідно до інформаційних потреб процедури оцінки, обліку та контролю;

удосконалити організацію облікового процесу та його документальне супроводження щодо операцій банків з векселями;

запропонувати організаційну модель обліку і контролю операцій банків з векселями на базі сучасних інформаційних технологій;

удосконалити систему контролю вексельних операцій для забезпечення ефективного управління вексельними операціями.

^ Об’єктом дослідження є процес здійснення вексельних операцій вітчизняними банківськими установами.

Предметом дослідження - організація та методика обліку і контролю операцій банків з векселями.

^ Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є системний підхід до вивчення явищ і процесів господарської діяльності, теорія наукового пізнання та економічна теорія. Для досягнення поставленої мети використані наукові методи, що застосовуються при вивченні соціально-економічних явищ та процесів, а саме: методи наукового узагальнення (при уточненні місця та ролі вексельних операцій в системі управління фінансовими ресурсами банківських установ), методи індукції і дедукції, конкретизації, порівняння, абстрагування, системного і комплексного аналізу (при вдосконаленні методики обліку та контролю вексельних операцій, розробці первинних документів та облікових регістрів).

Інформаційним забезпеченням наукового дослідження стали законодавчі та нормативні документи, наукові праці вітчизняних та зарубіжних авторів з питань обліку, аналізу та контролю, міжнародні стандарти фінансової звітності, документи первинного, аналітичного та синтетичного обліку а також фінансова звітність банківських установ.

^ Наукова новизна одержаних результатів полягає в розроблених автором науково обґрунтованих рекомендаціях та пропозиціях щодо вдосконалення обліку та контролю операцій банків з векселями.

Найбільш суттєвими теоретичними та практичними результатами, які характеризують наукову новизну дослідження й особистий внесок автора, є такі:

вперше одержано :

методику відображення в обліку процентного доходу від здійснення вексельної операції з урахуванням економічної сутності елементів її вартості;

алгоритм розрахунку резерву за векселем, обсяг якого залежить від фінансового стану зобов`язаної за векселем особи без урахування зміни ринкової ставки дохідності за векселем. Це унеможливлює завищення суми сформованого резерву.

удосконалено:

розрахунок амортизації дисконту та премії за вексельними операціями в частині застосування механізму ефективної ставки відсотка з урахуванням фактору часу, що дозволить розрахувати суму амортизації дисконту (премії) за вексельними операціями при погашенні векселів у будь-який день місяця;

методику оцінки векселів за справедливою вартістю, застосування якої забезпечує підвищення рівня управління розподіленими у часі грошовими потоками вексельного обігу та створює передумови зниження фінансових ризиків за вексельними операціями;

методику оцінки ризиковості вексельних операцій шляхом врахування солідарної відповідальності за векселем, що уможливлює об’єктивну оцінку ризику та відображення його значення у бухгалтерському обліку;

організаційні та методичні підходи до внутрішнього контролю операцій банків з векселями з урахуванням специфіки об’єкта контролю та особливостей обліку вексельних операцій;

дістало подальший розвиток:

класифікація векселів для формування чіткої системи обліку та контролю вексельних операцій;

організаційно-інформаційна модель обліку, аналізу та контролю операцій банків з векселями, зокрема запропоновано її трьохрівневу організацію, що забезпечить взаємозв`язок обліку, аналізу і контролю в умовах електронної обробки економічної інформації.

^ Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці рекомендацій з удосконалення методики обліку та контролю вексельних операцій. Впровадження запропонованих рекомендацій у практичну діяльність банківських установ сприятиме підвищенню ефективності управління вексельним обігом та зниженню ризиковості вексельних операцій.

Результати дослідження і пропозиції, що викладені в дисертаційній роботі, впроваджені в ЗАТ КБ „Приват Банк” (довідка № 62 від12.06.2007р.; акт впровадження № 62 від 12.06.2007р.), АБ «Укоопспілка» (довідка №01-09б/124 від 29.05.2007р.; акт впровадження №01-09б/327 від 9.07.2006р.), Чернігівській ОД «Райффайзен Банк Аваль» (довідка №14/2779 від 14.06.2007р.; акт впровадження №14/2778 від 14.06.2007р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаним науковим дослідженням. Усі розробки та пропозиції, що містяться у роботі, отримані автором особисто.

^ Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати наукових досліджень, викладені в дисертації, доповідалися та обговорювалися на міжнародній науково-практичній конференції «Концепція розвитку бухгалтерського обліку, аналізу та аудиту в умовах міжнародної інтеграції», (м. Київ, 20-22 квітня 2005р.), III міжнародній науково-практичній конференції «Економічний та соціальний розвиток України в XXI столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації», (м. Тернопіль, 23-24 лютого 2006 р.), II міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми і механізми відтворення ресурсного потенціалу в контексті євроінтеграції», (м.Рівне, 19-20 жовтня 2006р.), міжнародній науково-практичній конференції «Обліково-аналітичне забезпечення менеджменту підприємництва», (м. Львів, 20-22 квітня 2007р.), всеукраїнській науково-практичній конференції студентів та молодих вчених «Реструктуризація розвитку фінансового ринку в Україні: філософія, стратегія, тактика», (м. Київ, 20-22 березня 2007р.); міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми та шляхи вдосконалення економічного механізму підприємницької діяльності в умовах глобалізації економіки», (м. Ужгород, 27-29 вересня 2007р.);

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 11 наукових праць загальним обсягом 3,3 друк.арк., з них: у фахових виданнях – 8 наукових праць загальним обсягом 3,03 друк.арк., у інших виданнях - тези 3-х доповідей у матеріалах конференцій загальним обсягом 0,27 друк.арк.

^ Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна роботи складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 222 найменувань, 20 додатків. Зміст дисертації викладено на 181 сторінці, у тому числі 17 таблиць, 11 рисунків, 13 формул.


^ ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ


У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету і завдання, об’єкт, предмет та методи дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, наведено відомості щодо їх апробації.

^ У першому розділі «Теоретичні основи обліку та контролю в системі управління вексельними операціями комерційних банків» визначено місце та роль вексельних операцій в системі управління фінансовими ресурсами комерційних банків, досліджено економіко-правові аспекти розвитку вексельного обігу в Україні, з’ясовано ключові теоретико-методичні проблеми обліку та контролю операцій банків з векселями.

В процесі аналізу положень чинного законодавства з регламентації вексельного обігу в Україні, виявлено суттєві протиріччя, які негативно впливають на розвиток операцій банків з векселями. У переважній більшості нормативних актів, що стосуються вексельного обігу в Україні, простежується відхід від положень Женевської конвенції, наявні також невідпрацьовані положення щодо обліку вексельних операцій. Внаслідок цього створюється підґрунтя для фінансових зловживань з використанням векселів, які дискредитують ефективність цього загальновизнаного світовою практикою фінансового інструменту. Проведені теоретичні узагальнення доводять важливість та необхідність застосування системного підходу до вдосконалення нормативно-правової бази управління вексельним обігом, з метою підвищення рівня законодавчо-нормативного регулювання ринку векселів в Україні.

Проведені аналітичні дослідження засвідчують позитивну динаміку вексельного обігу (табл.1).

Таблиця 1

Динаміка вартості цінних паперів

Рік

Вартість цінних паперів всього,

млрд. грн.

у тому числі: векселів

У відсотках до попереднього року

млрд. грн.

% до вартості цінних паперів

цінні папери всього

векселі

2000

34406,2

9800,8

29,33

-

-

2001

52950,8

14863,0

28,07

153,89

151,65

2002

67483,1

20102,0

29,79

127,44

135,24

2003

88818,1

26720,0

30,08

131,61

132,92

2004

113888,2

31137,4

27,34

128,22

116,53

2005

147822,2

49147,7

33,25

129,79

157,84

2006

153822,2

51622,6

33,56

104,05

107,07

20071

175050,6

58946,5

33,67

113,80

114,19

1Екстрапольовано автором

В процесі дослідження місця та ролі вексельних операцій в системі управління фінансовими ресурсами банків України, уточнено сутність та поняття фінансових ресурсів як універсального виду ресурсів, що формується шляхом використання як власного капіталу так і коштів у зобов’язаннях, у тому числі коштів на депозитних рахунках, які трансформуються в оборотні та необоротні активи банківської установи відповідно до напрямків її стратегічного розвитку.

На основі вивчення економічної сутності вексельних операцій та їх ролі у банківській діяльності обґрунтовано пріоритетні види операцій банків з векселями, здійснення яких суттєво впливає на фінансові результати діяльності банку. Це зокрема такі операції, як: урахування векселів, купівля в портфель на продаж та в портфель до погашення та авалювання векселів.

Дослідження питання класифікації векселів дозволило запропонувати крім загальноприйнятих рівнів деталізації (за видом векселя; за терміном повернення основного боргу; за способом виплати доходу; за валютним номіналом, за наявністю зобов’язання) подальшу диференціацію векселів, а саме: за порядком володіння; за характером платежу. Рекомендовані класифікаційні ознаки дозволять оптимізувати облік та контроль вексельних операцій, враховуючи особливості їх відображення в облікових регістрах, та забезпечити прийняття оптимальних управлінських рішень.

Серед тенденцій розвитку вексельного обігу у дисертації акцентовано зростання частки вексельних операцій у кредитно-інвестиційній діяльності банківських установ, ефективність управління якими залежить від стану обліку, аналізу та контролю. Аналіз теоретичного та практичного вирішення проблеми, за темою дослідження, дозволив визначити коло питань, що потребують розв’язання. Йдеться про необхідність розробки комплексної методики обліку та контролю операцій банків з векселями в умовах застосування сучасних інформаційних технологій.

^ Другий розділ «Облік операцій банків з векселями» присвячено питанням удосконалення чинних методик обліку вексельних операцій в частині визнання, оцінки, документування вексельних операцій з урахуванням положень міжнародних стандартів фінансової звітності.

Для створення інтегрованої інформаційної системи, з метою забезпечення взаємозв`язку обліку, аналізу і контролю вексельних операцій в умовах електронної обробки економічної інформації та позитивного впливу на якість та обґрунтованість контрольних дій, запропоновано трьохрівневу організаційно-інформаційну модель обліку, аналізу та контролю вексельних операцій. Модель локалізується за трьома рівнями деталізації економічної інформації, які відповідають стадіям облікового процесу і дозволяє узагальнити та оптимізувати вирішення задач організації та методики обліку та контролю вексельних операцій.

В процесі дослідження доведено, що порядок визнання процентного доходу та зменшення корисності векселів в портфелі банку до погашення, відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України, потребує доопрацювання в частині врахування у сумі сформованих резервів фактору часу.

В дисертаційній роботі запропоновано коригувати суму резерву на фактор часу шляхом застосування ефективної ставки відсотка. Це дозволить відобразити економічну сутність процесів, що відбуваються з кожним елементом вартості цінного паперу, а також надасть можливість розкрити достовірну інформацію щодо обсягів створених резервів за вексельними операціями у фінансовій звітності банківських установ.

Для підвищення точності оцінки об’єктів обліку при застосуванні методу ефективної ставки відсотка для амортизації дисконту та премії за вексельними операціями необхідно вдосконалити чинну методику розрахунку норми амортизації. У роботі запропоновано техніку розрахунку місячної норми амортизації з використанням програми Microsoft Excel, у якій враховано особливості вексельних операцій (проведення операцій у будь-який день місяця, часткове погашення основної суми вексельного боргу), як результат виключаються похибки у розрахунках та спрощується процедура обліку вексельних операцій (табл.2).

Таблиця 2


Методика розрахунку ефективної ставки відсотку

Переваги та недоліки

Відповідно до П(С)БО 12 «Фінансові інвестиції» ефективна ставка відсотка визначається діленням суми річного відсотка та дисконту (або різниці річного відсотка та премії) на середню величину собівартості цінних паперів та вартості їх погашення

дана методика дозволяє розрахувати тільки річну ефективну ставку відсотка та призводить до похибок у розрахунках

Відповідно до рекомендацій НБУ, ефективна ставка відсотку розраховується з використанням фінансової функції IRR (внутрішня ставка доходу) програми Microsoft Excel

дана методика дозволяє розрахувати ефективну ставку відсотка лише для 365 – денного року

^ Запропонований метод

Алгоритм розрахунку ефективної ставки відсотка



де def– ефективна ставка відсотків;

Sпог – сума погашення векселя;

Sпр – сума придбання векселя;

m – загальна кількість днів перебування векселя між датою придбання та датою погашення;

w – кількість днів у році, в якому проводиться розрахунок ефективної ставки відсотка.

^ Алгоритм розрахунку амортизації дисконту (премії) за вексельними операціями



Eам – амортизовані відрахування дисконту (премії) за період в якому проводиться амортизація дисконту (премії);

Рам - амортизована собівартість боргового цінного папера;

def– ефективна ставка відсотка;

m – кількість днів у місяці в якому здійснюється амортизація дисконту (премії);

w – кількість днів у році, в якому проводиться розрахунок ефективної ставки відсотка.


дана методика дає змогу розрахувати ефективну ставку відсотка при придбанні векселя у будь-який день місяця, та здійснювати амортизацію дисконту (премії) за будь-який проміжок часу, навіть щоденно.


^ Методика розрахунку ефективної ставки відсотка


На основі дослідження сучасних напрямків вирішення проблеми врахування в обліку ринкових факторів, які формують елементи грошових потоків вексельного обігу, розроблено методику обліку вексельних операцій в умовах невизначеності, яка базується на концептуальних положеннях оцінки векселів за справедливою вартістю. В методиці передбачено визначення очікуваних грошових потоків за векселем, дисконтованих за ставкою, яка відповідає діючій ставці дохідності подібної фінансової інвестиції, що котирується на ринку цінних паперів за умови подібності таких характеристик: номінальної вартості, відсоткової ставки, терміну, що залишився до погашення, класу зобов’язаної за векселем особи. За відсутності векселя зі схожими характеристиками, пропонується для векселів класу В, Г, Д визначати внутрішню норму доходу способом множення середньоринкової внутрішньої дохідності за векселем класу А на відповідні коефіцієнти ризику (1,2 – для класу В; 1,5 – для класу Г та 2,0 – для класу Д). Дана методика забезпечує підвищення рівня управління розподіленими у часі грошовими потоками вексельного обігу та створює умови зниження фінансових ризиків за операціями банків з векселями.

З метою запобігання завищенню обсягів резервування за вексельними операціями, а також зважаючи на точність визначення справедливої вартості векселя, запропоновано вдосконалену методику резервування за вексельними операціями.

Формуючи резерв на випадок можливих збитків від здійснення операцій з цінними паперами, банк забезпечує реальність подання показників фінансової звітності, застосовуючи на практиці основоположний принцип міжнародного обліку – принцип обачності. Передумовою формування резервів за операціями з векселями є необхідність врахування ризику неповернення основного боргу за цими активами. Сума сформованого резерву за векселями в портфелі на продаж повинна залежати лише від фінансового стану зобов`язаної за векселем особи без урахування зміни ринкової норми доходу за векселем. За наявності ризику за векселем, у дисертації доведено доцільність розрахунку суми резерву за наступною формулою:

R = (1)

де,- оцінена величина майбутніх грошових потоків за векселем; –ринкова ставка доходу за векселем; – коефіцієнт ризику цінного папера (0,2; 0,5; 1,0 в залежності від класу емітента); – кількість періодів сплати відсотків; – період погашення цінного папера.

Відповідно до запропонованої методики, суму переоцінки (уцінки, дооцінки) векселів за справедливою вартістю слід обліковувати на рахунку 5102 „Результати переоцінки цінних паперів у портфелі банку на продаж”. При її визначенні враховується зміна ринкової норми доходу за векселем. На рахунку 3190 „Резерви під знецінення цінних паперів у портфелі банку на продаж” буде обліковуватись сума резерву, сформована за векселем внаслідок зміни класу емітента (зобов`язаної за векселем особи). Застосування даної методики унеможливлює безпідставне завищення обсягів резервування коштів за вексельними операціями.

В процесі опрацювання методики організації і змісту облікової процедури за вексельними операціями комерційних банків розроблено систематизований перелік та запропоновано зміст облікових номенклатур первинного та поточного обліку вексельних операцій; обґрунтовано внутрішній план рахунків обліку вексельних операцій; визначено принципи кодування векселів відповідно до номенклатур поточного обліку і внутрішнього плану рахунків; розроблено систему взаємопов’язаних облікових регістрів, що забезпечують підвищення рівня контрольованості вексельних операцій.

^ У третьому розділі «Організація та методика контролю вексельних операцій» досліджено питання організації і методики контролю вексельних операцій, визначено особливості його здійснення в умовах застосування електронних інформаційних технологій.

В дисертаційній роботі доведено, що система внутрішнього контролю вексельних операцій має особливості, які визначаються подвійною природою векселя (як цінного папера та як зобов`язання). Внаслідок чого необхідне застосування специфічних прийомів і способів встановлення юридичної сили векселя та законності вексельних операцій.

Поділ внутрішнього контролю з точки зору часового фактора на попередній, поточний та заключний обґрунтовується періодом здійснення контрольних процедур. Вивчення змісту кожного виду контролю дозволяє встановити, що найефективнішим для операцій банків з векселями є попередній контроль на стадії ухвалення рішення про здійснення тієї або іншої вексельної операції.

Для забезпечення ефективної організації внутрішнього контролю вексельних операцій визначено склад об’єктів контролю; розроблено схему взаємодії суб’єктів внутрішнього контролю; виокремлено етапи здійснення внутрішнього контролю вексельних операцій, які розкривають завдання контролю, порядок та особливості застосування методичних прийомів попереднього та поточного контролю вексельних операцій.

У розробленій методиці внутрішнього контролю операцій банків з векселями органічно поєднано методичні прийоми попереднього та поточного контролю вексельних операцій, що дозволяє отримати оперативну інформацію, необхідну для прийняття оптимальних управлінських рішень в умовах розвитку вітчизняного ринку векселів.

Пропозиції щодо організації і методики внутрішнього контролю вексельних операцій включають алгоритм оцінки ризику вексельних операцій (рис.2).


^ Рис. 2. Алгоритм оцінки ризику вексельних операцій

Основні положення методики попередньої оцінки ризику операцій банків з векселями базуються на результатах аналізу фінансових звітів та визначенні інтегральних показників оцінки фінансового стану підприємств-векселедавців та (або) інших зобов’язаних за векселем осіб. Алгоритм обчислення інтегрального показника включає нормативні значення окремих коефіцієнтів фінансової стійкості та платоспроможності, розраховані автором з урахуванням галузі діяльності підприємства-векселедевця.

Оцінку ризику вексельних операцій пропонуємо здійснювати з урахуванням наявності зобов’язаних осіб, кожна з яких виступає гарантом за даним векселем (ризик за індосованими векселями буде тим меншим, чим більше осіб індосувало вексель).

Запропонована методика оцінки ризику вексельних операцій дозволить комерційним банкам оперативно аналізувати фінансовий стан підприємств-векселедавців, приймати виважені управлінські рішення щодо оптимального формування та використання фінансових ресурсів.


ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення й запропоновано нове вирішення актуального завдання з удосконалення бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю операцій банків з векселями. Це дало змогу сформулювати висновки теоретичного та прикладного характеру відповідно до поставленої мети та завдань дослідження, а саме:

1. В процесі дослідження місця та ролі вексельних операцій в системі управління фінансовими ресурсами банків України, уточнено сутність та поняття фінансових ресурсів як універсального виду ресурсів, що формується шляхом використання як власного капіталу так і коштів у зобов’язаннях, у тому числі коштів на депозитних рахунках, які трансформуються в оборотні та необоротні активи банківської установи відповідно до напрямків її стратегічного розвитку. Обґрунтовано пріоритетність здійснення вексельних операцій з урахуванням суттєвості їх впливу на фінансові результати діяльності банку.

2. В розвиток класифікації векселів запропоновано враховувати такі критерії: за видом векселя; за терміном повернення основного боргу; за способом виплати доходу; за валютним номіналом; за наявністю зобов’язання; за порядком володіння; за характером платежу. Рекомендовані додаткові класифікаційні ознаки (за порядком володіння, за характером платежу) дозволять оптимізувати облік та контроль вексельних операцій, шляхом врахування їх особливостей при відображенні в облікових регістрах та забезпечити адекватність прийняття оптимальних управлінських рішень.

3. В дисертації доведено ефективність запровадження трьохрівневої організаційно-інформаційної моделі обліку, аналізу та контролю вексельних операцій з метою створення інтегрованої інформаційної системи, яка забезпечить взаємозв`язок обліку, аналізу і контролю в умовах електронної обробки економічної інформації та позитивно вплине на якість та обґрунтованість контрольних дій, спрямованих на підвищення ефективності вексельних операцій. У запропонованій моделі узагальнюються та оптимізуються задачі організації та методики обліку, аналізу та контролю вексельних операцій.

4. Обґрунтовано порядок відображення в обліку процентного доходу за векселями в портфелі до погашення в частині коригування сум сформованих резервів на фактор часу (добуток резерву та ефективної ставки відсотка). Це уможливлює врахування економічної сутності процесів, які відбуваються з кожним елементом вартості цінного папера, а також забезпечує розкриття достовірної інформацію щодо обсягів створених резервів за вексельними операціями у фінансовій звітності банківських установ.

5. На основі дослідження сучасних напрямків вирішення проблеми відображення в обліку ринкових факторів, що формують елементи грошових потоків вексельного обігу, розроблено методику обліку вексельних операцій в умовах невизначеності, яка базується на концептуальних положеннях оцінки векселів за справедливою вартістю. Дана методика дозволить підвищити ефективність управління розподіленими у часі грошовими потоками вексельного обігу та створити умови зниження фінансових ризиків за вексельними операціями.

6. З метою виключення випадків завищення обсягів резервування за вексельними операціями, а також зважаючи на порядок визначення справедливої вартості векселя, запропоновано вдосконалену методику розрахунку суми резерву за вексельною операцією, величина якого визначається з урахуванням фінансового стану зобов`язаної за векселем особи, незалежно від зміни ринкової норми дохідності за векселем.

Для підвищення точності оцінки об’єктів обліку при застосуванні методу ефективної ставки відсотка для амортизації дисконту та премії за вексельними операціями, запропоновано вдосконалену методику розрахунку амортизації. З її використанням підвищується точність розрахунку місячної норми амортизації при погашенні векселів у будь-який день місяця.

Враховуючи необхідність створення механізму реальної застави, запропоновано методику оцінки векселів, отриманих під забезпечення наданої позики на основі дисконтування майбутніх грошових потоків за векселем, що виключає можливість завищення оціночної вартості векселя.

Визначено методичні засади організації облікового процесу та його змісту в умовах застосування сучасних інформаційних технологій в системі управління операцій банків з векселями; розроблено систематизований перелік і зміст облікових номенклатур первинного та поточного обліку вексельних операцій; запропоновано внутрішній план рахунків обліку вексельних операцій; обґрунтовано принципи кодування векселів відповідно до номенклатури поточного обліку і внутрішнього плану рахунків; розроблено систему взаємопов’язаних облікових регістрів, що забезпечує підвищення рівня контрольованості вексельних операцій.

У розробленій моделі контролю вексельних операцій доведено необхідність поділу контрольного процесу відповідно до часових форм контролю. Йдеться про попередній, поточний та заключний етапи контролю. Акцент зроблено на попередній контроль вексельних операцій, оскільки саме на цьому етапі приймаються рішення про доцільність і необхідність їх здійснення. Пропозиції щодо організації і методики внутрішнього контролю вексельних операцій включають алгоритми оцінки ризику вексельних операцій; визначення платоспроможності векселедавців за векселями, які видано на значні для векселедержателя (комерційного банка) суми. Критерії оцінки платоспроможності потенційних платників за векселями розроблені на основі дослідження фінансової звітності векселедавців та інших зобов’язаних за векселями осіб і диференційовані за галузями їх діяльності.


^ СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ

ДИСЕРТАЦІЇ


У наукових фахових виданнях:


Амеліна О.В. Контроль операцій банку з врахування векселів //Вісник Хмельницького національного університету. – 2005. - №2, частина 2. – С. 114-117.

Амеліна О.В. Принципи визнання та обліку операцій банку з векселями //Актуальні Проблеми Економіки. – 2006. - №11(65). – С.174-181.

Амеліна О.В. Процедури контролю операцій банків з векселями // Вісник Київського національного торговельно-економічного університету – 2006. - №5. – С.40-47.

Амеліна О.В. Організація управлінського обліку операцій банків з векселями // Вісник Національного університету водного господарства та природокористування. – 2006. - №4 (36), частина 3. – С. 17-23.

Амеліна О.В. Методика розрахунку амортизації дисконту та премії для боргових цінних паперів//Наукові праці Кіровоградського національного технічного університету. – 2006. - №10, частина 2. – С.8-13.

Амеліна О.В. Методика розрахунку справедливої вартості векселів // Актуальні Проблеми Економіки. – 2007. № 8 (74). – С.184-193.

Амеліна О.В. Вдосконалення методики оцінювання ризику вексельних операцій // Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку – Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка». – 2007. - №576. – С.9-15.

Амеліна О.В. Облікова класифікація векселів // Науковий випуск Ужгородського унів