Реферат: Ббк 65. 58я73

ББК 65.58я73 УДК 339.9 (075.8) У 61 У 61

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів економічних вузів і факультетів
Управління зовнішньоекономічною діяльністю:
Навч.посібник: 2-ге вид., випр. і доп. / За заг. ред. А. І. Кредісова. - К.: ВІРА-Р, 2002. - 552 с.
ISBN 966-7807-10-Х
Розглядається управління зовнішньоекономічною діяльністю на світогосподарському та національному рівнях, викладається менеджмент міжнародних підприємницьких проектів, показана техніка залучення ресурсів для їх реалізації.
Зроблено історичний огляд теорій управління зовнішньоекономічною діяльністю.
Для викладачів і студентів економічних вузів і факультетів, слухачів курсів підвищення кваліфікації, а також для вчених, економістів-практиків, державних службовців.

ISBN 966-7807-10-Х
© Кредісов А.І., Березовенко С.М., Биков Г.М., Волошин В.В., Мазуренко В.П., Расшивалов Д.П., Серажим В.І., Ступницький О.І., Тищенко A.M., Черняк З.С., Потапов І.Ю., 2002






















ЗМІСТ

Передмова до 1-го видання

Передмова до 2-го видання

Вступ
Розділ 1. Теорії управління зовнішньоекономічною діяльністю (історичний огляд)
1. Перші теорії зовнішньої торгівлі й управління зовнішньоекономічною діяльністю
Розроблення основ теорії міжнародної торгівлі. Абсолютні переваги
Порівняльні переваги
Природний розподіл грошового металу
^ 2. Сучасні концепції зовнішньоекономічної діяльності
Кейнсіанство
Монетаризм
Теорія Хекшера - Оліна
Сучасна теорія міжнародного руху капіталу
Економетричне трактування ролі іноземного капіталу в економічному розвитку з позицій країни -експортера
Економічний аспект марксистської теорії імперіалізму
^ 3. Сучасна система управління зовнішньоекономічною діяльністю

Частина І. Управління зовнішньоекономічною діяльністю на національному та світогосподарському рівнях

Розділ 2. Система інституцій та інструменти регулювання зовнішньоекономічної діяльності
1. Інституції та засоби управління зовнішньою торгівлею на національному рівні
Система державних органів управління зовнішньоекономічною діяльністю
Засоби зовнішньоторговельної політики на національному рівні
^ 2. Інструменти державного регулювання фінансових потоків
Вільна торгівля чи протекціонізм: нова постановка старої дилеми
Платіжний баланс та його основні розділи
^ 3. Багатосторонні міжнародні інституції регулювання
Сфера стратеги розвитку, економічного зростання та співробітництва
Галузеві економічні організації
Регулювання зовнішньої торгівлі
Координація макрополітики
Інвестиції та промисловий розвиток
Регіональні економічні союзи ("Загальні ринки")

Розділ 3. Організації у сфері міжнародної торгівлі
^ 1. Генеральна угода про тарифи і торгівлю (ГАТТ)
ГАТТ як міжнародна організація
2. Зміст роботи Генеральної угоди про тарифи і торгівлю
Торгівля без дискримінації
Захист через тарифи
Стійка основа торгівлі
Сприяння справедливій конкуренції
Кількісні обмеження імпорту
"Винятки": можливості дій у надзвичайних обставинах
Регіональні торговельні домовленості
Як працює ГАТТ
Урегулювання торговельних спорів
Спостереження за національною торговельною політикою
Приєднання до ГАТТ
Секретаріат ГАТТ
Торговельні раунди переговорів
Другий раунд торговельних переговорів
Третій раунд переговорів
Четвертий раунд переговорів
П'ятий раунд
Раунд Кеннеді
Токійський раунд
Уругвайський раунд
Стислий огляд Генеральної угоди про тарифи і торгівлю
^ 3. Всесвітня торговельна організація (ВТО)
Сфери національної політики, що підпадають під правила ВТО
Сутність правил ВТО
Чого правила ВТО не вимагають

Розділ 4. Організація експортно-імпортних операцій
^ 1. Основні методи операцій з експорту й імпорту товарів
Загальні принципи організації та управління виробничо-збутовою діяльністю промислових фірм
Центральний апарат
Виробничі відділення
^ 2. Організація експортних операцій
3. Організація торговельного апарату промислових фірм для імпортних операцій
4. Торговельно-посередницькі операції
Поняття і види торговельно-посередницьких операцій
Операції з перепродажу
Комісійні операції
Агентські операції
Брокерські операції
^ 5. Організаційні форми торговельно-посередницьких операцій
Торговельні фірми
Комісійні фірми
Агентські фірми
Брокерські фірми
Фектори

Розділ 5. Практика валютного регулювання
^ 1. Валютне регулювання - внутрішня властивість валютного ринку
Загальна характеристика валютного ринку
Необхідність валютного регулювання
Суб'єкти валютного ринку
Розміри валютного ринку
Світові валютні центри
Види валюти і валютних операцій
^ 2. Механізм валютного регулювання
Рівні валютного регулювання
МВФ у системі валютного регулювання
Роль Світового банку у валютному регулюванні
Національний рівень валютного регулювання
^ 3. Об'єкти валютного регулювання
Поняття валютного курсу
Установлення валютного курсу
Види валютних курсів
Валютні угруповання
Множинність валютних курсів
Індекси валютних курсів
4. Інструменти валютного регулювання
Девальвація валюти
Ревальвація валюти
Валютна інтервенція
Корекція облікових ставок національного банку
Валютні обмеження
Механізм регулювання платіжного балансу
Конвертованість валют

Розділ 6. Стимулювання та захист іноземних інвестицій
Інвестиції та інвестиційні інституції
Залучення додаткового інвестиційного капіталу
Доступ до передової технології
Доступ до передових методів управління
Поліпшення доступу до західних ринків
Полегшення процесу приватизації і перебудови економіки
Розміри ринку
Невпевненість інвестора
Юридична і регулююча структури
Макроекономічне середовище
Доступ до основних засобів виробництва
Амортизаційний режим
Режим, що застосовується до витрат
Податки, не пов'язані з доходами
Податкові стимули та їх види
Досвід ухилення від сплати податків із використанням податкових канікул
Міжнародні аспекти податкових стимулів

Розділ 7. Проблеми і перспективи розвитку вільних економічних зон
^ 1. Еволюція зони
2. Сучасні типи економічних зон
Експортно-виробничі зони
Зони зовнішньої торгівлі
Зони підприємств
Науково-технологічні парки
Наукові парки США
Технополіси Японії
^ 3. Вільні економічні зони

Розділ 8. Міжнародні фінансові організації
Міжнародний банк реконструкції та розвитку
Міжнародна фінансова корпорація (МФК
Багатостороннє агентство гарантій інвестицій (БАГІ)
Міжнародний валютний фонд (МВФ)
Міжнародна асоціація розвитку (МАР)
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР)

Розділ 9. Організація діяльності міжнародних товарних ринків
^ 1. Міжнародні товарні біржі
Поняття біржі
Техніка біржових операцій
Види біржових угод на товарній біржі
Ф'ючерсні угоди
Хеджування
2. Міжнародні товарні аукціони
Поняття аукціонів
Практика проведення аукціонів
Техніка операцій на аукціонах. Підготовка аукціону
Огляд товару
Аукціонний торг
Оформлення угоди
3. Торги
Поняття торгів
Організація торгів
4. Міжнародні ярмарки і виставки
Поняття ярмарків і виставок
Значення ярмарків і виставок
Організація міжнародних ярмарків і виставок

Розділ 10. Сутність і механізм управління митним режимом
^ 1. Сутність і структура управління митною системою
Міжнародні митні інститути
2. Міжнародний режим митної території і митних кордонів
3. Поняття і види мита
4. Митно-тарифні системи в сучасному світовому господарстві
5. Право митних пільг
6. Регулювання митного економічного режиму
7. Контрольно-операційні митні функції держав (міжнародний митний процес)
8. Сутність і завдання статистики зовнішньоекономічних зв'язків
9. Організація ведення митної статистики зовнішньої торгівлі в Україні
10. Зміст і цілі митної статистики зовнішньої торгівлі
11. Основні методологічні положення митної статистики зовнішньої торгівлі

Частина II. Управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємств

Розділ 11. Планування ринкової стратегії фірми
^ 1. Структура стратегії фірми на зовнішньому ринку
2. Процес планування ринкової стратегії фірми
Необхідність планування ринкової стратегії фірми
Пріоритети в плануванні ринкової стратегії
Фази планування стратегії фірми
^ 3. Стратегічна маркетингова програма фірми
Структура стратегічної маркетингової програми
Напрямки маркетингової стратегії
Види стратегічних господарських підрозділів
Стратегія розвитку стратегічних господарських підрозділів
^ 4. Особливості стратегії росту малих, значних і середніх фірм
Базові стратегії росту фірми
Особливості стратегії малих фірм
Особливості стратегії росту великих фірм
Особливості стратегії середніх фірм

Розділ 12. Організація маркетингових досліджень на зовнішньому ринку
^ 1. Сутність маркетингових досліджень
Маркетингові дослідження
2. Об'єкти дослідження
Вивчення товару
Вивчення покупця
Вивчення ринку
Вивчення навколишнього середовища
^ 3. Напрямки досліджень
Середовище міжнародного маркетингу
Система міжнародної торгівлі
Економічне середовище
Політико-правове середовище
Культурне середовище
^ 4. Спеціалізовані маркетингові фірми

Розділ 13. Контракт у зовнішньоекономічній діяльності
1. Умови зовнішньоторговельного контракту
Специфіка умов зовнішньоторговельного контракту
Місце виконання контракту
Ціна товару
^ 2. Платежі в зовнішньоекономічній діяльності
Умови платежу
Комерційні документи

Розділ 14. Управління контрактною діяльністю і практика ведення комерційних переговорів
^ 1. Типові контракти
2. Підготовка до укладення контракту
Вибір ринку та його вивчення
Вибір контрагента
Проведення переговорів ни трактація угоди

Розділ 15. Цінова політика на зовнішньому ринку
^ 1. Сучасна цінова стратегія фірми
Установлення цін на товар при виході на новий ринок
Установлення цін на товар при введенні нового товару на ринок
Установлення цін на товар із погляду захисту позиції
Установлення цін на товар з урахуванням послідовного проходження сегментами ринку
Установлення цін на товар з урахуванням задовільного відшкодування витрат Установлення цін на товар з урахуванням стимулювання комплектного продажу
Установлення цін на основі закритих торгів
Установлення цін на основі відчутної цінності товару
Установлення єдиної ціни з включеними у неї витратами на доставляння
Установлення зональних цін
Установлення цін відповідно до базисного пункту
Установлення ціни ФОБ у місці виробництва товару
^ 2. Ціни зовнішньоторговельних контрактів і методики їх розрахунків
Одиниця виміру ціни
Базис ціни
Валюта ціни
Спосіб фіксації ціни
Ковзаюча (змінна) ціна
Технічні поправки
Комерційні поправки

Розділ 16. Механізм розрахунків у зовнішньоторговельних операціях
^ 1. Способи платежу
Платіж готівкою
Авансовий платіж
Платіж у кредит
2. Засоби платежу
Чек
Вексель
3. Форми платежів
Авансовий платіж
Акредитивна форма розрахунку
Інкасо
Відкритий рахунок

Розділ 17. Організація обліку зовнішньоекономічних зв'язків підприємств
^ 1. Облік експортних операцій
2. Облік імпортних товарів

Розділ 18. Транспортне забезпечення зовнішньої торгівлі
^ 1. Базисні умови поставки товару
Група Е
Група F
Група С
Група D
ФАС - FAS - Free Alongside Ship (вільно уздовж борту судна)
ФОБ - FOB - Free on Board (вільно на судні)
ФОБ - аеропорт... FOB - Airport (вільно в аеропорті)
КАФ - CAF - Cost and Freight (ціна і фрахт)
СІФ - C/F - Cost, Insurance, Freight (ціна, страхування, фрахт)
Перевезення оплачене до... Freight Carriage paid to
Поставлено на кордон - Delivered at Frontier
Поставлено з оплатою мита - Delivered Duty Paid
^ 2. Вибір виду транспорту
Вид вантажу
Відстань і маршрут перевезення
Фактор часу
Вартість перевезення
Безпека транспортування
3. Морські перевезення
Трампове судноплавство
Лінійне судноплавство
Контейнерні перевезення морем
^ 4. Залізничні перевезення
5. Автомобільні перевезення
6. Повітряні перевезення
7. Транспортно-експедиторські підприємства

Розділ 19. Страховий захист зовнішньоекономічних операцій
^ 1. Сутність і основні поняття страхування. Специфіка страхування у сфері зовнішньоекономічної діяльності
Страхування
Види страхування
Страховий захист
^ 2. Страхування зовнішньоекономічних ризиків
Страхування експортних кредитів
Специфіка ризику експортного кредитування
Основні принципи експортного кредитування
^ 3. Захист від валютних і кредитних ризиків при здійсненні зовнішньоекономічних контрактів
Валютні застереження
Вибір валюти ціни контракту
Мультивалютна застереження
Хеджування, форвардні операції, угоди "спот"
Захист від валютних втрат "інфраструктури зовнішньої торгівлі"
Застереження про перегляд сторонами контрактної ціни

Розділ 20. Імідж і реклама фірми в міжнародній торгівлі
^ 1. Складові іміджу фірми
2. Стратегія і тактика успішного підприємництва
3. Розвиток ринку реклами
4. Основні показники рекламної діяльності
Класифікація реклами
Основні засоби торговельної реклами

Частина III. Менеджмент міжнародних підприємницьких проектів

Розділ 21. Бізнес-план: структура та зміст
^ 1. Цілі, завдання і критерії бізнес-плану
2. Структура та зміст бізнес-плану
І. Характеристика проекту
ІІ. Фінансовий план

Розділ 22. Інвестиційний аналіз капіталовкладень
^ 1. Методи оцінки інвестиційної привабливості капіталовкладень
Метод чистої сьогоднішньої вартості
Внутрішня норма рентабельності
Метод періоду повернення вкладених інвестицій
Балансова норма рентабельності
Індекс прибутковості
Використання основних методів оцінки інвестицій у західній практиці
^ 2. Вплив інфляції на оцінку інвестиційних проектів
Ставка дисконтування та інфляція
Грошовий потік та інфляція
Вибір ставки для дисконтування

Розділ 23. Фінансовий аналіз інвестиційних проектів
1. Прибутковість
Рентабельність активів підприємства
Рентабельність капіталу
Рентабельність акціонерного капіталу
Маржа прибутковості
2. Ефективність
Коефіцієнт обороту чистих активів
Коефіцієнт обороту запасів
3. Ліквідність (платоспроможність)
Поточний коефіцієнт
"Кислотний" коефіцієнт, або Коефіцієнт швидкої ліквідності
Коефіцієнт автономності
^ 4. Структура капіталу
Заборгованість до активів
Погашення процентів

Розділ 24. Техніка залучення кредитних ресурсів для реалізації міжнародних підприємницьких проектів
^ 1. Міжнародний кредит як економічна категорія
Принципи міжнародного кредиту
Функції міжнародного кредиту
2. Форми міжнародного кредиту
Банківські кредити

Словник термінів

Розділ 1. Теорії управління зовнішньоекономічною діяльністю (історичний огляд)
1. Перші теорії зовнішньої торгівлі й управління зовнішньоекономічною діяльністю
Розроблення основ теорії міжнародної торгівлі. Абсолютні переваги
Порівняльні переваги
Природний розподіл грошового металу
2. Сучасні концепції зовнішньоекономічної діяльності
Кейнсіанство
Монетаризм
Теорія Хекшера - Оліна
Сучасна теорія міжнародного руху капіталу
Економетричне трактування ролі іноземного капіталу в економічному розвитку з позицій країни -експортера
Економічний аспект марксистської теорії імперіалізму
3. Сучасна система управління зовнішньоекономічною діяльністю

Розділ 1
Теорії управління зовнішньоекономічною діяльністю (історичний огляд)
Управління зовнішньоекономічною діяльністю країни і регулювання зовнішньої торгівлі та фінансових потоків на міжнародному рівні набувають усе більшого значення в процесі інтернаціоналізації господарського життя і зростання економічної взаємозалежності країн.
Від виникнення перших систематизованих поглядів Адама Сміта і Давида Рікардо на зовнішню торгівлю до появи системи державного управління зовнішньоекономічною сферою минуло близько двохсот років. Класичний напрямок економічної теорії і сьогодні становить методологічну основу для розроблення міжнародних і національних стратегій, політик і механізмів, хоча, звичайно, ним не обмежується. Система інституцій, органів і механізмів регулювання зовнішньоекономічної діяльності як на національному, так і на міжнародному рівнях відображає також досягнення і проблеми кейнсіанства, інших сучасних шкіл і напрямків економічної науки. .
Підкреслимо і те, що управління зовнішньоекономічною діяльністю як наукова дисципліна ґрунтується на макроекономічних теоріях і пов'язаних із ними загальноекономічних концепціях розвитку світового господарства. Управління не може існувати у відриві від них. Більше того, можна сказати, що загальна теорія управління як складова методології управління зовнішньоекономічною діяльністю відіграє у ньому другорядну роль порівняно з макроекономікою і теорією світового господарства.

^ 1. ПЕРШІ ТЕОРІЇ ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ Й УПРАВЛІННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ
вгору
До числа основоположників теорії зовнішньоекономічної діяльності, що є базою для концепцій управління, належать економісти класичного напрямку та їх послідовники.
Погляди цих економістів, хоча і грунтувалися на сучасній їм реальності, і сьогодні мають теоретичну цінність, утворюючи ядро сучасних концепцій розвитку зовнішньоекономічної діяльності.
РОЗРОБЛЕННЯ ОСНОВ ТЕОРІЇ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ. АБСОЛЮТНІ ПЕРЕВАГИ. Головною теоретичною проблемою в цій сфері було питання про те, чи існує якась основа для виникнення особливої теорії міжнародної торгівлі. Економісти класичного напряму відстоювали особливу теорію міжнародної торгівлі (на відміну від теорії торгівлі внутрішньої), з огляду на меншу мобільність ресурсів між націями. Адам Сміт вважав, що "із усіх видів вантажу найгірше піддаються транспортуванню люди", а капітал і праця лише інколи перетинають національні кордони. Оскільки зарплата і прибуток не вирівнюються при цьому переміщенням праці і капіталу, міжнародна торгівля відбувається на основі витрат виробництва.
Викладена в роботі "Дослідження про природу і причини багатства народів" (1776 р.) економічна система А. Сміта будувалася на тому, що нижчі витрати виробництва товару однієї нації порівняно з витратами виробництва цього самого товару іншої нації означають її абсолютні переваги. Отже, якщо одна нація має абсолютні переваги у виробництві певного товару, а інша - іншого, то кожна може спеціалізуватися у виробництві і торгівлі товару, витрати виробництва якого найменші.
Відстоюючи особливу теорію міжнародної торгівлі, Д. Рікардо, як і А. Сміт, основою цієї теорії вважав відносну нездатність капіталу до переміщення між країнами. Він також відзначав вигідність міжнародної спеціалізації і торгівлі, коли країни мають абсолютні переваги. Та чи буде вигідною торгівля для країни, витрати виробництва всіх товарів котрої нижчі, ніж в іншій країні? Відповідь на це питання дає теорія порівняльних переваг.
ПОРІВНЯЛЬНІ ПЕРЕВАГИ. Найбільш повно і послідовно теорія порівняльних переваг викладена у праці Д. Рікардо "Початки політичної економії й оподатковування" (1817 p.).
З погляду теорії можна припустити існування трьох видів співвідношень витрат виробництва однотипних товарів у різних країнах: рівні, абсолютні та порівняльні. Відповідно, можна виділити і три типи переваг. Підхід Рікардо грунтується на тому, що сукно і вино виробляються лише за рахунок чинника праці у двох порівнюваних ним країнах - Англії та Португалії. З цього випливає, що відносні ціни є просто оберненими величинами затрат праці на одиницю продукту. Відомий приклад, наведений у таблиці, дає уявлення про співвідношення між трьома видами таких витрат.

м 1
У першому випадку, відповідно до погляду Адама Сміта, коли співвідношення витрат в обох країнах рівні, зовнішня торгівля не може виникнути (незважаючи на те, що Португалія може виробляти обидва товари дешевше), оскільки для торгівлі просто немає стимулу.
У другому випадку торгівля може відбуватись, оскільки кожна країна має абсолютну перевагу у витратах виробництва одного товару (Англія - вина, Португалія - сукна).
У третьому випадку Португалія має порівняльну перевагу щодо вина, бо різниця у витратах на вино вища, ніж на сукно. Португалії вигідно відправляти вино в Англію, де його одиниця відповідає 1,2 одиниці сукна, і займатися цим доти, доки одиниця вина може продаватися в Англії більш ніж за 0,88 одиниці сукна. Відповідно, Англії вигідно спеціалізуватися на виробництві сукна, якщо за одиницю вина необхідно віддати менше 1,2 одиниці сукна. Отже, доктрина порівняльних витрат установлює верхню і нижню межі, у яких обмін між країнами може бути взаємовигідним.
За Рікардо, Англія виробляє сукно за 100 люд.-год. і одержує одиницю вина, виробництво якого всередині країни коштувало б їй 120 люд.-год., а Португалія отримує сукно за 80 люд.-год., виробництво котрого в країні коштувало б їй 90 люд.-год.
"Вигоди торгівлі" у прикладі з порівняльними перевагами виявляються й у загальній економії на витратах на одиницю продукції: до вступу в торгівлю Англії та Португалії потрібно 390 робочих годин для виробництва кожної одиниці тканини й одиниці вина; після обміну ці чотири одиниці потребують тільки 360 робочих годин. Завданням Рікардо було довести, що передумови міжнародної торгівлі відрізняються від передумов внутрішньої торгівлі. Якби Англія і Португалія були двома регіонами однієї країни, то весь капітал і праця перемістилися б у Португалію й обидва товари вироблялися б там. У межах однієї держави торгівля між двома регіонами вимагає абсолютних переваг, тоді як порівняльна перевага - необхідна умова для міжнародної торгівлі.
Приклад Д. Рікардо характерний для капіталістичного господарства. Абсолютна перевага Португалії перед Англією у виробництві вина являє собою важливий чинник того, що спеціалізація у випуску цього товару принесе Португалії економію у затратах на працю. Що стосується спеціалізації Англії у виробництві сукна, то тут справа виглядає інакше. Мова йде вже про відносну перевагу. Така спеціалізація буде вигідна навіть у тому разі, якщо ввезений Португалією товар міг бути зроблений там із меншими затратами праці, ніж в Англії. Хоч Португалія могла б виготовити сукно силами 90 осіб, їй вигідніше вивозити його туди, де на виробництво цього ж сукна потрібна праця 100 осіб. Тому Португалія буде інвестувати у виробництво вина, за яке вона отримає з Англії більше сукна, ніж вона зробила б сама, якби перемістила частину свого капіталу з виноробства у виробництво сукна. Визначаючи чинники цього процесу, Д. Рікардо робить висновок: "Отже, виявляється, що країна, яка володіє значними перевагами щодо машин і майстерності і тому виготовляє товари за допомогою значно менших затрат праці, ніж її сусіди, може ввозити в обмін на такі товари частину хліба, необхідного для її споживання, навіть у тому разі, коли її земля родючіша й вирощування хліба потребує в ній менше праці, ніж у країні, звідки він увозиться".
У той самий період ідея вигідності виробничої спеціалізації на основі використання порівняльних переваг була розвинена іншим англійським економістом - Робертом Торренсом у роботі "Нарис про зовнішню торгівлю зерном", виданій за два роки до праці Д. Рікардо. Це дало підстави західним історикам економічної думки розійтися в оцінці того, хто є основоположником теорії порівняльних переваг. Однак і ті з них, хто віддає пріоритет Торренсу, вважають, що Рікардо пішов далі, розвинувши його ідею до рівня теорії.
Представником "класичної" школи вважається і Джон Стюарт Мілль. У його книзі "Про закони обміну між країнами" (1844 p.), був викладений "закон міжнародної вартості". Сучасний американський економіст Джон Чіпмен вважає цей закон "одним із найбільших досягнень людського інтелекту". Той факт, що робота отримала визнання лише через 100 років, Чіпмен пояснює тим, що "цей закон був занадто великим відкриттям для свого часу".
Якщо викладена в працях Рікардо-Торренса теорія порівняльних переваг лише визначила принципи міжнародного поділу праці, то сформульована Міллем ідея "конкуруючої рівноваги" теоретично обґрунтовувала положення Рікардо-Торренса і розкривала його механізм. У своїх міркуваннях і доказах Мілль не застосовував математичні символи. Проте сучасні економетристи вважають, що хід його міркувань і доказів настільки логічний, що, лише володіючи сучасним математичним апаратом, можна гідно оцінити його внесок в економічну науку.
Розкриті Міллем закони міжнародної конкуренції зводяться в основному до двох найважливіших положень. Перше. Природне прагнення до міжнародної виробничої спеціалізації веде до встановлення рівноваги у вигодах, які дає ця спеціалізація. Друге. Умови повної або часткової спеціалізації визначаються нерівністю в доходах, одержуваних від виробництва. Можливості ж повної виробничої спеціалізації залежать від еластичності заміни у споживанні, що існує між товарами, які виробляються, і тенденцією до відносного вирівнювання абсолютних вигод держав, які беруть участь у міжнародному обміні.
ПРИРОДНИЙ РОЗПОДІЛ ГРОШОВОГО МЕТАЛУ. Розвиваючи теорію порівняльних переваг, Д. Рікардо зробив низку суттєвих висновків щодо взаємозалежності рівнів заробітної плати і цін у різних країнах, заклавши основу теорії цін у сфері міжнародної торгівлі. Важливим відкриттям став висновок про те, що "якщо Португалія мала абсолютну перевагу у вині та сукні, але більше - по вину, то зовнішня торгівля з Англією можлива лише тоді, коли номінальні ставки заробітної плати в Португалії будуть вищі, ніж в Англії. Якщо погодинна ставка заробітної плати у золоті одна і та сама, Португалія не стане імпортувати сукно, тому що кожний португальський споживач зможе дешевше придбати сукно у вітчизняних виробників. Англії для сплати за імпорт вина доведеться відправляти золото у Португалію доти, доки погодинна заробітна плата у золоті в Португалії не зросте настільки, щоб зробити для португальських споживачів вигідним імпорт англійського сукна".
Країна з нижчими витратами має вищу погодинну заробітну плату в золотому виразі і, отже, вищі грошові ціни на аналогічні товари. Отже, "природний розподіл грошового металу", який Д. Юм назвав законом, не тільки балансує експорт та імпорт кожної країни, а й встановлює у цих країнах відносні рівні цін, які спонукають їх виробляти товари з порівняльною перевагою. У результаті було зроблено такий висновок: відносні рівні цін між країнами визначаються відмінностями "витрат на придбання золота". Тобто чим більша ефективність праці в експортних галузях країни, що не володіє золотими рудниками, і чим менші витрати перевезення золота, тим нижчі будуть витрати придбання і ціни порівняно з країнами, що експортують золото в зливках. Цей висновок має важливе практичне значення: загальне відставання окремої країни в рівні продуктивності відносно інших країн світу не обов'язково перешкоджає її участі в міжнародній торгівлі. Завжди існує обмінне співвідношення, яке дає змогу їй експортувати ті товари, щодо яких її порівняльне відставання мінімальне, імпортуючи ті, відносно яких воно максимальне.

^ 2. СУЧАСНІ КОНЦЕПЦІЇ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
вгору
В основі сучасної теорії управління лежать насамперед дві основні течії економічної науки: кейнсіанство і класичний підхід, або неокейнсіанство та монетаризм (неокласичний підхід). Саме ці два теоретичні напрями створили і визначають сьогоднішні механізми, інструменти та критерії оцінки управління зовнішньоекономічною діяльністю країн із ринковою економікою і міжнародних економічних та фінансових інституцій.
Уся система управління зовнішньоекономічною діяльністю й економікою загалом, починаючи з термінології, статистичних показників, багатофакторних економічних моделей і закінчуючи виробленням зовнішньоекономічної політики і стратегії, ґрунтується на вченні Джона Мейнарда Кейнса та класиків монетаризму.
КЕЙНСІАНСТВО. Наприкінці 20-х - на початку 30-х років XX ст. Кейнс працював над створенням теорії управління народним господарством. Економічні кризи вже тоді викликали необхідність теоретичного осмислення і створення системи управління економікою, включаючи і зовнішню торгівлю. "Велика депресія" 1929-1932 pp. трагічно підтвердила таку потребу і змусила політичні кола й уряд переглянути свої ліберальні погляди на можливість активного втручання в господарське життя, побудоване на принципах вільного підприємництва.
Іншими словами, наукові погляди Кейнса, котрий закликав до більшої ролі держави в управлінні економікою, збіглися з історичною необхідністю розвитку інституційного управління. На початку 30-х років макроекономіка стала не тільки основним розділом економічної науки, а й найважливішою галуззю державного управління.
Підсумкова праця Кейнса "Загальна теорія зайнятості, процента і грошей" (1936 р.) стала фундаментом сучасної економічної думки і практики.
Новий крок у розвитку економічної думки про управління був зроблений вже в останні три десятиліття, коли інтернаціоналізація господарського життя і взаємозалежність стали всеосяжним процесом і роль зовнішньоекономічних зв'язків як чинника зростання і процвітання значно зросла. Саме в цей період узгодження національної зовнішньоекономічної політики окремих країн та її координація на міжнародному рівні стали особливо важливими для стабільності й економічного зростання.
Участь країни в міжнародному поділі праці, з одного боку, і забезпечення її міжнародної економічної безпеки, з іншого, є стратегічними напрямками управління зовнішньоекономічною сферою країни.
Загальновідома істина - "Теорія випереджає практику"- підтвердилася практичним застосуванням як кейнсіанства, так і монетаризму.
МОНЕТАРИЗМ. Ще в 50-60-ті роки кейнсіанский напрям дістав гідного суперника - монетаризм, який, однак, почав застосовуватися у практиці державного регулювання лише на початку 80-х років. Інтелектуальним лідером монетаристів став професор Чиказького університету Мілтон Фрідман.
Теоретичним положенням про неприйнятність жорсткого кейнсіанського підходу до регулювання світової економіки монетаристи пояснювали потребу в ліберальних методах управління (що не порушують принципів суверенітету), сутність яких полягає у широкому застосуванні фінансово-кредитних, антиінфляційних, цінових і грошових інструментів.
Монетаристи стверджують, що пропозиція грошей є головною детермінантою короткострокових змін валового національного продукту і довгострокових змін у цінах. Звичайно, кейнсіанська теорія макроекономіки також визнає роль грошей у визначенні суку
^ КЛЮЧОВІ СЛОВА:
Світова економіка; міжнародна торгівля; зовнішня торгівля; інтернаціоналізація господарського життя; абсолютні переваги; відносні переваги; міжнародний рух капіталу; іноземний капітал; економічний імперіалізм; система управління зовнішньоекономічною діяльністю.
^ КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ:
1. Що таке абсолютні та порівняльні переваги?
2. У чому полягає сутність "природного розподілу грошового металу"? Який теоретичний і практичний висновок із нього випливає?
3. У чому розбіжність між неокласичним і неокейнсіанським напрямками в теорії зовнішньоекономічного управління?
4. Охарактеризуйте основні положення теорії Хекшера-Оліна.
5. З чим пов'язані особливості сучасної теорії міжнародного руху капіталу?
6. Проаналізуйте формулу сукупного попиту Кейнса.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Блауг М. Экономическая мысль в ретроспективе. - М., 1994.
2. Кейнс Дж. М. Общая теория занятости, процента и денег. - М., 1978.
3. Киреев А. П. Международная экономика: В 2 ч. - М., 1999.
4. Ленин В. И. Империализм, как высшая стадия капитализма // Поли. собр. соч. Т. 27.
5. Линдерт П. Экономика мирохозяйственных связей. - М., 1992.
6. Милль Дж. Ст. Основы политической экономии и некоторые аспекты их приложения к социальной философии. - М., 1980-1981. - Т. 1-3.
7. Покровская В. В. Организация и регулирование внешнеэкономической деятельности. - М., 1999.
8. Рикардо Д. Начала политической экономии и налогового обложения. - М., 1955. - Т. 1-4.
9. Скас Дж., Ларрен Ф. Макроэкономика. Глобальный подход. - М., 1999.
10. Семюелсон П., Нордгауз В. Макроекономіка. - К., 1995.
11. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов. - М., 1962.
12. Caves R. Trade and Economic Structure: Models and Methods. - Harvard Economic Studies. - 1960. - Vol. 115.
13. Chipman G. S. International Trade // Econometrica. - 1965. - Vol. 33. - № 3.
14 M.Haberler G. A. Survey of International Trade Theory. - Princeton University Press, 1961.
15. Hicks I. Essays on World Economics. - Oxford University Press, 1953.
16. Jasay A. The Social Choice Between Home and Overseas Investment // Economic Journal. - I960. - № 70. - P. 105-113.
17. Johnson H. International Trade and Economic Growth, - Harvard University Press, 1958.
18.Kenen P. Nature, Capital and Trade // Journal of Political Economy. - 1965. - № 73. - P. 437-460.
19. Kurichara K. International Capital Movements and National Economic Growth // Economia Intemazionale. - 1966. - № 4. - P. 597-611.
20. Kuznets. S. International Differences in Capital Formation and Financing. "Capital Formation and Economic Growth". - Princeton University Press, 1955.
21. Meier G. International Trade and Development. - Tokio, 1964.
22. Prey B. The Political Economy of Stabilization Programmes in Developing Countries. - Paris, 1992.
23. Rukstad M. Corporate Decision Making in the World Economy: Company Case Studies. - Dryden Press, 1992.
24. Smithin J. Macroeconomic Policy and the Future of Capitalism. - Brookfield: Edward Elgar Pub., 1996.

Розділ 2. Система інституцій та інструменти регулювання зовнішньоекономічної діяльності
1. Інституції та засоби управління зовнішньою торгівлею на національному рівні
Система державних органів управління зовнішньоекономічною діяльністю
Засоби зовнішньоторговельної політики на національному рівні
2. Інструменти державного регулювання фінансових потоків
Вільна торгівля чи протекціонізм: нова постановка старої дилеми
Платіжний баланс та його основні розділи
3. Багатосторонні міжнародні інституції регулювання
Сфера стратеги розвитку, економічного зростання та співробітництва
Галузеві економічні організації
Регулювання зовнішньої торгівлі
Координація макрополітики
Інвестиції та промисловий розвиток
Регіональні економічні союзи ("Загальні ринки")

Розділ 2
Система інституцій та інструменти регулювання зовнішньоекономічної діяльності
^ 1. ІНСТИТУЦІЇ ТА ЗАСОБИ УПРАВЛІННЯ ЗОВНІШНЬОЮ ТОРГІВЛЕЮ НА НАЦІОНАЛЬНОМУ РІВНІ
вгору
СИСТЕМА ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ УПРАВЛІННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ. Принципова структура інституцій, які управляють зовнішньоекономічною сферою, і в промислово розвинутих країнах, і в країнах, що розвиваються, приблизно однакова. До неї звичайно входять кабінет міністрів, міністерство зовнішньої торгівлі або зовнішньоекономічних зв'язків, митні органи (управління), центральний банк, експортно-імпортний банк, центральне статистичне управління (міністерство), міністерство закордонних справ, податкові відомства.
Міністерство зовнішньої торгівлі здійснює функції керівництва, регулювання і контролю в галузі зовнішньої торгівлі, виробляє розпорядження і стежить за їх виконанням усіма підвідомчими йому організаціями.
Сьогодні міністерство виконує такі найважливіші функції:
1) розробляє і здійснює загальні заходи, спрямовані на розвиток торговельних відносин країни з іноземними державами;
2) розробляє проекти торговельних договорів, угод і конвенцій із питань зовнішньої торгівлі, проводить переговори з іноземними державами і підписує за уповноваженням свого уряду торговельні договори й угоди, контролює виконання міжурядових торговельних договорів і угод;
3) складає проекти експортно-імпортних та інших зовнішньоторговельних планів, регулює і контролює виконання планів із зовнішньої торгівлі, накреслює заходи щодо поліпшення якості експортних та імпортних товарів;
4) регулює і контролює діяльність експортно-імпортних об'єднань, торговельних представництв за кордоном і торговельних радників при посольствах і місіях своєї країни;
5) займаєть