Реферат: Про хід виконання Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води у 2008 році

Інформаційна довідка про хід виконання Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води у 2008 році

Протягом 2008 року Мінприроди як державний замовник Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води, спільно з іншими заінтересованими центральними (Мінжитлокомунгосп, МНС, Мінпромполітики, Мінвуглепром, МОЗ, Держкомрибгосп, Держводгосп, Держлісгосп, Держкомзем, Державна гідрометеорологічна служба, Державна геологічна служба, Державна служба заповідної справи) і місцевими органами виконавчої влади (облдержадміністраціями, які розташовані в басейні Дніпра, та Київською міськдержадміністрацією) та органами місцевого самоврядування забезпечували супровід та контроль за виконанням завдань і заходів, визначених Національною програмою екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води.

Інформація про стан виконання Національної програми не надійшла від Мінпаливенерго, Харківської, Херсонської облдержадміністрацій та Київської міськдержадміністрації.


^ Якісний стан поверхневих вод у басейні р. Дніпро

Протягом січня-лютого гідрохімічний стан водотоків басейну річки Дніпро був в цілому задовільним. Протягом І кварталу вміст розчиненого у воді кисню не зазнавав суттєвих змін, був стабільним, без різких коливань і складав в середньому 8 – 10 мг/дм3.

Протягом квітня-червня зміни у сторону погіршення гідрохімічного стану вод спостерігалися в басейні річки Прип’ять, що вплинуло на якість води Київського водосховища - відбулося значне збільшення показника кольоровості та органічного забруднення води. Вміст розчиненого у воді кисню у басейні Дніпра був стабільним. Разом з цим, на водозаборах міст Кременчук та Комсомольськ цей показник з червня почав зменшуватись до критичних рівнів і у серпні складав 3,4 -2,6 мг/дм3.

Протягом вересня-грудня якість води дніпровських водосховищ та основних водотоків басейну була стабільною без різких змін у сторону погіршення. Показник кольоровості був на рівні 30–40 град., ХСК 20–30 мг/дм3, вміст амонію сольового 0,2–0,3 мг/дм3. Збільшення вмісту заліза та марганцю у воді не відбувалося. Вміст розчиненого у воді кисню в середньому складав 8–11 мг/дм3.

Дані про якість поверхневих вод в окремих створах питних водозаборів басейну річки Дніпро за 2008 рік наведені в таблиці 1.

Стабільною та незмінною протягом року залишилася якість води Дніпровського, Каховського водосховищ та пониззя Дніпра.

Аналіз спостережень у 2008 році засвідчив, що якість води басейну річки Рось була дещо кращою ніж у минулі 2–3 роки.

Таблиця 1





^ Дані про якість поверхневих вод в окремих створах питних водозаборів басейну річки Дніпро,

де ведеться моніторинг у системі Держводгоспу України за 2008 рік (середні значення)




















































№ п/п

Назва показників

 

Вміст речовин, мг/дм3




Кольо-ровість, град

Суль-фати

Сухий залишок

Хлориди

БСК-5

Нітрати

Нітрити

Фосфат-іони

ХСК

Залізо

Марганець

Мідь

Нафтопродукти




 

Гранично-допустима концентрація (ГДК), Санитарные правила и нормы охраны поверхнеостных от загрязнения (СанПиН 4630-88) Москва, 1988

35

500

1000

350

3

45

3,3

3,5

15

0,3

0,1

1

0,3




 

 

Басейн річки Дніпро




1

р.Турія, права притока р.Прип'ять, питний водозабір (в/з) м.Ковель, 125,0 км

0

20,6

293,5

12,6

3,6

2,965

0,104

0,116

7,9

0,373

0,04

0,034

-




2

р.Іква, права притока р.Стир, технічний в/з м.Кременець, 85,0 км

14,3

21

409,1

12,9

2,8

10,338

0,06

0,158

17,5

0,28

0,055

0,013

-




3

р.Горинь, права притока р.Прип'ять, техн.в/з м.Вишнівець, 639,0 км

14,9

24,8

404,1

13,5

3,4

7,087

0,12

0,21

23,3

0,263

0,06

0,005

-




4

р.Прип'ять, права притока р.Дніпро, м.Чорнобиль, 26 км

95,3

37,8

278,8

19,4

2,3

1,321

0,029

0,197

39

0,622

0,033

0

0,003




5

р.Гнилоп'ять, права притока р.Тетерів, питний в/з м.Бердичів, 59,0 км

33,8

42,3

396,4

42

3,7

1,625

0,025

0,1

34,5

0,271

0,032

0,165

0,001




6

р.Ірша, ліва притока р.Тетерів, питний в/з м.Малин, 31,0 км

32,1

86,4

269,9

27,6

3,4

1,408

0,014

0,084

33,3

0,384

0,028

0,042

0,001




7

р.Тетерів, права притока р.Дніпро, питний в/з м.Житомир , 259,0 км

33,3

36

286,6

25,6

3,4

1,275

0,023

0,093

32,9

0,417

0,034

0,044

0,001




8

Київське водосховище н/б'єф Київської ГЕС, питний в/з м.Києва, 897,0 км

80,7

25,8

275

18,8

1,8

2,675

0,034

0,233

30,2

0,248

0,019

0

0,008




9

р.Дніпро Кременчуцьке водосховище, с.Сокірне, питний в/з м.Черкаси , 678,0

42,5

22,4

275,6

21,2

2,6

3,352

0,036

0,384

25,8

0,335

0

0

0




10

р.Дніпро Кременчуцьке водосховище, правий берег, питний в/з м.Світловодськ, 580,0 км

36,4

25,4

282,3

22,5

2,7

2,028

0,041

0,305

31,2

0,279

0

0

0




11

р.Дніпро Кременчуцьке водосховище, с.Власівка,лівий берег, питний в/з м.Кременчук, 578,0 км

54,5

31,8

274,1

18,3

3

1,751

0,101

0,337

35,1

0,222

0,056

0,007

0,041




12

р.Рось, права притока р.Дніпро, с.Глибочиця, питний в/з м.Б.Церква, 218,0 км

52,7

26,1

386,9

29,5

2,8

0,991

0,028

0,163

30,4

0,159

0,012

0,009

0,029




13

р.Рось, права притока р.Дніпро, питний в/з м.Богуслав , 118,0 км

53,4

32

358,6

35,2

2,8

2,528

0,082

0,636

32,1

0,187

0,021

0

0,008




14

р.Рось, права притока р.Дніпро, питний в/з м.Корсунь-Шевченківський, 64,0 км

38,7

39,4

405,7

39,5

2,8

2,961

0,06

0,712

31,3

0,26

0

0

0




15

р.Сула, ліва притока р.Дніпро, питний в/з м.Лубни , 106,0 км

64,3

58,3

510,3

36,3

3,4

0,91

0,048

0,448

35,3

0,3

0,051

0,006

0,04




16

р.Дніпро Дніпродзержинське водосховище, питний в/з м.Верхньодніпровськ, 480,0 км

40

27,8

253,5

24,8

2,5

1,175

0,055

0,288

22

0,057

0,098

0,006

0,031




17

р.Дніпро Дніпродзержинське водосховище, с.Аули, питний в/з міст Дніпропетровськ та Дніпродзержинськ, 462,0 км

31,6

29,1

249,6

24

1,9

1,275

0,024

0,339

21,6

0,046

0,058

0,005

0,046




18

р.Дніпро Дніпродзержинське водосховище, питний в/з м.Комсомольськ, 550,0 км

55,1

40,1

291

20,9

3,1

1,092

0,042

0,304

34

0,219

0,056

0,007

0,041




19

р.Псел, ліва притока р.Дніпро, с.В.Чернетчина, више питного в/з м.Суми, а/д міст, 480,0 км

34,3

41,9

449,3

20,9

2,5

3,525

0,054

0,672

20,7

0,217

0,181

0

0




20

р.Ворскла, ліва притока р.Дніпро, с.Клементове,а/д міст, вище питного в/з м.Охтирка , 273,0 км

29,2

70

551,2

59,8

2,8

2,8

0,077

0,833

21

0,21

0,18

0

0




21

Канал Дніпро - Донбас, каналу, міст, Перещепинський в/з, м.Перещепіно, 109,0 км

46,8

83,7

407,6

34,6

3,3

0,73

0,051

0,169

 

0,102

-

-

-




22

Канал Дніпро - Донбас, 1під,с.Краснопавловка, питний в/з м.Харків, 213,0 км

23,7

372,2

877

63,6

3,3

0,54

0,026

0,295

16,4

0,125

0,021

0,002

0




23

Канал Дніпро - Донбас, каналу, в/б Краснопавлівського вдсх., в/з м.Харків, 214,0 км

38,8

285,7

758,9

48,7

2,7

1,221

0,036

0,118

 

0,097

-

-

-




24

р.Дніпро Дніпровське водосховище, м.Дніпропетровськ, правий берег, Кайдацький питний і техн в/з, 426,0 км

36

31,3

252,3

22,3

2,1

1,433

0,052

0,359

21,4

0,05

0,051

0,005

0,068




25

р.Дніпро Дніпровське водосховище, м.Дніпропетровськ, питний і техн в/з Придніпровської ТЕС, 400,0 км

38,5

48,8

299,7

31,7

2,3

1,417

0,048

0,386

24,5

0,047

0,045

0,005

0,052




26

р.Дніпро Дніпровське водосховище, питний в/з смт Солоне, 358,0 км

42

44,8

301,5

27,8

2,9

1,1

0,053

0,258

27,4

0,04

0,043

0,007

0,062




27

р.Дніпро Дніпровське водосховище, в/б'єф Дніпровської ГЕС, питний в/з м.Запоріжжя, 328,0 км

48,9

44,8

283,6

26,2

1,9

1,51

0,026

0,346

21,1

0,138

0,027

0

0,006




28

р.Дніпро Каховське водосховище, питний в/з м.Марганець, 245,0 км

32,8

46

283,8

27

1,7

1,5

0,015

0,478

24,8

0,095

0,03

0,004

0,05




29

р.Дніпро Каховське водосховище, питний в/з м.Нікополь, 228,0 км

27

53,8

296,8

27

2,1

1,825

0,02

0,395

23

0

0,005

0,002

0,063




30

р.Дніпро Каховське водосховище, питний в/з м.Орджонікідзе, 201,0 км

16,5

49,5

290,5

31

1,9

1,225

0

0,48

26,3

0,03

0

0,002

0,057




31

Канал Дніпро-Кривий Ріг, питний в/з м.Зеленодольск, 20,0 км

28,3

53,5

307,5

31

2,4

0,625

0,025

0,303

25,8

0,025

0,007

0,003

0,07




32

Канал Дніпро-Кривий ріг, питний в/з м. Кривий Ріг, Південне вдсх., 5,0 км

28,5

66,3

315,5

33,8

2

1,275

0,025

0,325

23

0,05

0,03

0,005

0,061




















































Примітки: БСК-5 - біологічне споживання кисню














































ХСК - хімічне споживання кисню













































Протягом 2008 року показник загальної мінералізації на водотоках басейну Дніпра не змінювався, був на рівні минулорічних значень і складав в середньому 270–280 мг/дм3.

Протягом звітного року вміст фосфатів у воді водосховищ значно не мінявся і в середньому складав 0,35 мг/дм3. Проте, у порівнянні з минулим роком, цей показник дещо збільшився у створах Кременчуцького та верхньої частини Дніпродзержинського водосховищ. Це все може свідчити про підвищення антропогенного навантаження на водотоки басейну, неефективну роботу очисних споруд міст і промислових підприємств та збільшення скидів до Дніпра і його приток неочищених або недостатньо очищених стічних вод.

Протягом року концентрація заліза загального та марганцю не перевищувала норм СанПіН № 4630-88 для води господарсько-питного користування. Протягом року в окремі періоди зафіксовано перевищення вмісту:

- заліза у річках Прип’ять, Уж, Десна, Тетерів, Здвиж, Ірпінь, Рось у 1,5 – 3 рази;

- марганцю у рр. Уж, Десна, Ірпінь, Псьол, Ворскла у 1-2 рази.

Радіологічний стан води Дніпровського басейну протягом 2008 року не зазнавав суттєвих змін. Вміст радіонуклідів в ріках басейну в межах контрольованої території характеризується як стабільний, величини вмісту радіонуклідів значно нижчі від встановлених нормативів.


Стан підземних вод у басейні р. Дніпро

Упродовж 2008 року підприємствами Державної геологічної служби продовжувалися роботи за рахунок коштів бюджетних програм за КПКВ 2404020 «Розвиток мінерально-сировинної бази, в тому числі буріння артезіанських свердловин» та за КПКВ 2404030 «Еколого-геологічні дослідження та заходи» за напрямом Національної програми 1.6 «Запобігання забрудненню підземних вод», яким передбачено виконання моніторингу підземних вод.

Здійснення моніторингу підземних вод на території басейну Дніпра, в складі регіональних робіт по території України, реалізується за напрямами та в обсязі:

моніторинг підземних вод регіонального і державного рівня – в обсязі 462,4 тис. грн.;

ведення державного водного кадастру, державного обліку використання підземних вод, моніторингу ресурсів і запасів підземних вод – в обсязі 858,01 тис. грн.;

розроблення методів та програмного забезпечення автоматизованого аналізу даних поповнення автоматизованих баз даного державного обліку використання підземних вод – в обсязі 470,0 тис. грн.;

поповнення автоматизованих баз даних еколого-геологічної інформації басейну р. Дніпра – в обсязі 338,0 тис. гривень.

Загальна вартість виконаних в 2008 році робіт за напрямом Національної програми «Запобігання забрудненню підземних вод», в тому числі їх наукового та програмного забезпечення, становить 3737,14 тис. гривень.

^ Прогнозні ресурси підземних вод (далі – ПРПВ), експлуатаційні запаси і якість підземних вод (зумовлена природними чинниками).

За результатами регіональної оцінки, проведеної у 1975–1980 рр., прогнозні ресурси підземних вод в басейні Дніпра складають 35536,5 тис. м3/добу з них: 91,0 % - з мінералізацією до 1,0 г/дм3; 6,0 % - з мінералізацією від 1,0 до 1,5 г/дм3; 3,0 % - з мінералізацією від 1,5 до 3,0 г/дм3. Обсяг прогнозних ресурсів підземних вод в басейні р. Дніпро складає 61,0 % їх загальної кількості в Україні.

Підземні водні ресурси розподілені по території басейну нерівномірно. Найбільша їх кількість зосереджена в північних адміністративно-територіальних одиницях України, таких як Київська, Полтавська, Чернігівська області. Області, що розташовані на півдні басейну Дніпра, мають обмежені прогнозні ресурси питних підземних вод. Найменшою кількістю прогнозних ресурсів в межах окремих адміністративно-територіальних одиниць України характеризуються Запорізька, Кіровоградська, Миколаївська області. Розподіл прогнозних ресурсів підземних вод по регіонах України та стан їх використання в басейні р. Дніпро охарактеризовані у таблиці 1.

Станом на 01.01.2008 загальна кількість розвіданих в басейні Дніпра експлуатаційних запасів підземних вод становить 7133,45 тис. м3/добу (15% від ПРПВ), у тому числі по сумі запасів категорій А+В – 4885,44 тис. м3/добу. В північній частині басейну розвідано менше 20,0 % прогнозних ресурсів, що обумовлено значною кількістю останніх і значними об’ємами використання для централізованого водопостачання поверхневих вод. В південній і центральній частинах басейну Дніпра рівень розвіданості прогнозних ресурсів досягає понад 30,0 % від їх загальної кількості. Інформація щодо експлуатаційних запасів питних підземних вод у розрізі адміністративно-територіальних одиниць України та стану їх використання в басейні Дніпра наведена у таблиці 2.

^ Використання підземних вод для господарсько-питного водопостачання.

Видобуток підземних вод в басейні Дніпра, як і по всій Україні, за останні 10 років щороку зменшується, що обумовлено скороченням промислового і сільськогосподарського виробництва за рахунок зменшення кількості діючих свердловин, їх продуктивності та часу роботи. У 2007 році він склав 2490,35 тис. м3/добу (таблиця 2). Видобуток підземних вод з експлуатаційних запасів у 2007 році склав 1078,83 тис. м3/добу (таблиця 2). З 434 ділянок родовищ підземних вод в експлуатацію введено 222 або близько 51,0 %, експлуатаційні запаси більшості з яких використовуються не в повному обсязі.

Із загального видобутку питних підземних вод в обсязі 2490,35 тис. м3/добу у 2007 році використано 1930,60 тис. м3/добу, в тому числі: 1597,96 тис. м3/добу - на господарсько-питне водопостачання; 298,37 тис. м3/добу - на виробничо-технічні потреби; 33,04 тис. м3/добу - на зрошення земель; 1,23 тис. м3/добу - на промисловий розлив. Без використання їх скинуто 559,75 тис. м3/добу, переважно у вигляді кар’єрного та шахтного водовідливів (таблиця 3).

Таблиця 2

^ Прогнозні ресурси та видобуток питних і технічних підземних вод басейну Дніпра


Адміністративно-територіальна одиниця України

*Прогнозні ресурси підземних вод, тис.м3/добу

**Видобуток підземних вод, тис.м3/добу

Використання,тис.м3/добу

Скид без використання

Всього

Господарсько-питні

Виробничо-технічні

Зрошення

Промисловий розлив

2

3

5

6

7

8

9

10

11

Вінницька

38,6

4,163

4,146

3,987

0,159







0,017

Волинська

2017,8

97,756

97,756

88,748

9,008










Дніпропетровська

1092,6

54,068

39,743

31,744

6,994

0,527

0,478

14,325

Донецька

495,9

207,056

33,582

9,926

23,654




0,002

173,473

Житомирська

628,6

71,285

53,521

39,439

14,082







17,764

Запорізька

641,1

174,284

54,482

48,191

6,267




0,024

119,802

Київська

4185,9

431,476

429,508

332,869

96,556

0,032

0,051

1,968

Кіровоградська

212,1

82,323

12,695

9,248

3,375

0,072




69,628

Львівська

448

7,007

7,007

5,333

1,674










Миколаївська

86,0

24,907

24,907

24,870

0,023




0,014




Полтавська

4288,9

273,374

273,374

216,068

53,847

3,253

0,206




Рівненська

3602,5

174,862

144,088

110,252

33,836







30,774

Сумська

3432,2

153,669

153,468

145,378

8,090







0,201

Тернопільська

324,6

6,602

6,602

6,088

0,514










Харківська

1018,2

25,889

25,095

17,590

0,876

6,629




0,794

Херсонська

2312,6

322,799

207,745

177,472

7,455

22,526

0,292

115,054

Хмельницька

860,4

108,986

102,287

98,542

3,578




0,167

6,699

Черкаська

1523,8

105,973

96,874

88,037

8,837







9,099

Чернiгiвська

8326,7

163,873

163,723

144,180

19,543







0,150

Всього

35536,5

2490,352

1930,603

1597,962

298,368

33,039

1,234

559,748


Примітки: * - дані регіональної оцінки 1975-1980 рр., ** - видобуток з водозабірних споруд продуктивністю понад 300,0 м3/добу


Таблиця 3

^ Експлуатаційні запаси та видобуток питних та технічних підземних вод басейну Дніпра


Адміністративно-територіальна одиниця України

Експлуатаційні запаси підземних вод, тис. м3/добу

Видобуток підземних вод, тис.м3/добу

Використання,тис.м3/добу

Скид без використання

Всього

Господарсько-питні

Виробничо-технічні

Зрошення

Промисловий розлив

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Вінницька

24,51

1,4080

1,4080

1,408













Волинська

267,34

40,367

40,367

35,192

5,175










Дніпропетровська

694,00

10,747

10,672

10,284

0,388







0,075

Донецька

131,96

0,959

0,794




0,794







0,165

Житомирська

205,79

18,069

18,069

11,460

6,609










Запорізька

208,30

35,109

30,503

25,374

5,129







4,606

Київська

1887,83

329,986

329,604

284,765

44,828




0,011

0,382

Кіровоградська

43,52

0,238

0,186

0,183

0,003







0,052

Львівська

1,56






















Миколаївська

























Полтавська

807,23

123,87

123,870

121,258

2,406




0,206




Рівненська

442,31

89,002

89,002

72,554

16,448










Сумська

585,31

103,807

103,807

101,729

2,078










Тернопільська

9,00






















Харківська

82,62

4,162

3,368

3,237

0,131







0,794

Херсонська

743,45

124,411

122,806

117,468

4,709

0,347

0,282

1,605

Хмельницька

224,72

85,599

85,599

85,366

0,066




0,167




Черкаська

189,90

7,335

5,777

4,793

0,984







1,5580

Чернiгiвська

584,10

103,760

103,709

98,655

5,054







0,051

Всього

7133,45

1078,829

1069,541

973,726

94,802

0,347

0,666

9,288

Якість підземних вод.

Підземні води на території басейну Дніпра мають задовільну якість, що дозволяє їх використовувати для господарсько-питних потреб. Більшість водозаборів із затвердженими запасами працювало в сталому гідродинамічному та гідрохімічному режимі без перевищення розрахункових величин. Незважаючи на більшу, у порівнянні з поверхневими водами, природну захищеність підземних вод від надходження техногенних сполук, в першу чергу, рідких стоків та повітряних викидів, в окремих водоносних горизонтах має місце формування локальних зон забруднення. Зменшення водовідбору за останні 10 років, внаслідок скорочення виробництва, призвело до стабілізації режиму експлуатації по значній кількості водозаборів, що проявляється у відновленні рівнів, скороченні депресійних лійок в зоні впливу водозаборів, зменшенні мінералізації та загальної жорсткості і, як результат, - зменшення кількості водозаборів з ознаками забруднення. Зокрема, за наявними даними в межах басейну Дніпра, кількість водозаборів з ознаками забруднення зменшилась і становить 42 (таблиця 4).


Таблиця 4


^ Відомості про забруднення підземних вод на крупних водозаборах,

що працюють на затверджених запасах


Адміністративно-територіальна одиниця України

Кількість водозаборів з ознаками забруднення

Кількість забруднених водозаборів і основні забруднюючі:

природного походження

техногенного походження

природно-техногенного походження

Дніпропетровська

3

3 (мінералізація, загальна жорсткість)

-

-

Житомирська

5

5 (залізо)

-

-

Запорізька

6

4 (мінералізація, загальна жорсткість, залізо)

-

2 (мінералізація, загальна жорсткість)

Київська

2

2 (залізо)

-

-

Полтавська

10

10 (мінералізація, залізо, SO4, Cl)

-

-

Рівненська

1

-

1 (формальдегід)

-

Сумська

1

1 (мінералізація, загальна жорсткість)

-

-

Харківська

3

3 (мінералізація, SO4)

-

-

Херсонська

4

-

4 (мінералізація, SO4, Cl, нітрати, амоній)

-

Хмельницька

3

2(амоній, залізо)

1 (мінералізація, загальна жорсткість, нітрати)




Чернігівська

4

4 (фтор)

-

-

Всього

42

34

6

2

Аналіз параметрів та динаміки змін вмісту забруднюючих речовин у воді родовищ питних вод дозволяє виділити родовища з ознаками забруднення, у яких перевищення нормованих компонентів пояснюється природними чинниками, а також ті, які зазнають техногенного і комплексного – природно-техногенного забруднення.

На території Хмельницької області на водозаборах, що експлуатують підземні води сеноманських відкладів верхньої крейди спостерігається підвищений вміст заліза від 1,8 до 4,8 мг/дм3, при ГДК – 0,3 (ділянка «Кам’янка» Шепетівського водозабору) та підвищений вміст амонію по експлуатаційних свердловинах Чернелівського водозабору до 1,5-4,62 мг/дм3, при ГДК – 1,0.

Складна гідрохімічна обстановка залишається на ділянці Кіндійська-I Херсонського родовища, по якій видобуток складає 11,901 тис.м3/добу при 10,0 тис.м3/добу затверджених запасах підземних вод (сухий залишок 1725-4372 мг/дм3, нітрати - 37-142 мг/дм3, амоній - до 42,8 мг/дм3). На ділянці Кіндійська-ІІ у окремих свердловинах спостерігається перевищення ГДК (сухий залишок до 4352 мг/дм3, нітрати - 119 мг/дм3, амоній - 3,69 мг/дм3). На ділянці Херсонська-І по окремих свердловинах спостерігається перевищення ГДК (сухий залишок 1371-2441 мг/дм3, нітрати - 35-60 мг/дм3, амоній - 2,4 мг/дм3). Забруднення на ділянках Кіндійська-I, Кіндійська-ІІ знаходиться у прямій залежності від впливу надмірного водовідбору та технічного стану експлуатаційних свердловин.

Головними чинниками забруднення грунтових вод на більшій частині території басейну Дніпра залишаються комунальні стоки, стоки тваринницьких комплексів, мінеральні добрива, продукти сільгоспхімії, свинець, марганець, нафтопродукти.

Забруднення міжпластових підземних вод носить локальний характер. Ділянки забруднення напірних підземних вод знаходяться, переважно, в зоні впливу поверхневого комплексу утилізації дренажних вод гірничодобувних робіт, невпорядкованих складів зберігання промислових відходів, мінеральних добрив та отрутохімікатів, тваринницьких комплексів, нафтопереробних заводів та інших локальних об’єктів, що впливають на стан підземних вод.

Внаслідок концентрації місць захоронення відходів, обумовленої, в свою чергу, концентрацією промисловості та населення, спостерігається осередковий розвиток областей промислового забруднення підземних вод (промислова зона Західного Донбасу та Кривбасу - Дніпропетровська та Запорізька області). Використання мінеральних і органічних добрив та пестицидів при освоєнні сільськогосподарських угідь в південних областях України також призводить до погіршення якості підземних вод, але цей процес менш інтенсивний, зростає у часі та має регіональний характер (Херсонська, Миколаївська, Полтавська області).

Інформація щодо основних осередків забруднення та водозаборів із затвердженими запасами підземних вод, на яких спостерігається забруднення, наведена в таблиці 5.


Таблиця 5


^ Основні осередки забруднення та водозабори із затвердженими запасами

підземних вод, на яких спостерігається забруднення


Адміністративно-територіальна одиниця України

Кількість осередків забруднення

Кількість водозаборів, де існує забруднення підземних вод

Основні забруднюючі речовини

2

3

4

5

Вінницька

2

-

Мінералізація, загальна жорсткість, нафтопродукти

Волинська

2

-

Нітрати, пестициди, нафтопродукти

Дніпропетровська

21

3

Мінералізація, загальна жорсткість, хлориди, сульфати, нітрати, нафтопродукти, роданіди, ціаніди

Донецька

-

-

-

Житомирська

1

5

Завислі речовини, хром

Запорізька

8

6

Мінералізація, загальна жорсткість, пестициди, нітрати, нафтопродукти

Київська

10

2

Нафтопродукти

Кіровоградська

3

-

Загальна жорсткість, залізо, пестициди, нітрати

Львівська

-

-

Нафтопродукти

Миколаївська

1

-

Нітрати, амоній, мінералізація, загальна жорсткість, нафтопродукти

Полтавська

4

10

Мінералізація, хлориди, фтор, нафтопродукти

Рівненська

8

1

Нітрати, залізо, нафтопродукти

Сумська

3

1

Загальна жорсткість, залізо, мінералізація, нітрати, нафтопродукти, сульфати

Тернопільська

-

-

-

Харківська

-

3

Мінералізація, хлориди, нітрати, нафтопродукти

Херсонська

7

4

Мінералізація, нітрати, нафтопродукти

Хмельницька

4

3

Мінералізація, загальна жорсткість, нітрати

Черкаська

12

-

Пестициди, нітрати, нітрити, нафтопродукти

Чернігівська

1

4

Нітрати, завислі речовини, нафтопродукти, фтор

Всього

87

42





Таким чином, значне техногенне навантаження на територію призводить до формування стійких осередків забруднення підземних вод, кількість яких в басейні Дніпра становить 87. Підземні води в зоні впливу цих осередків, в основному, забруднені хлоридами, сульфатами, нітратами, аміаком, роданідами, фенолами, нафтопродуктами, марганцем, свинцем, стронцієм в кількостях, що в окремих випадках в декілька разів перевищують норми ГДК.


^ Гідрологічні та гідрохімічні показники стану водних об’єктів

Спостереження за станом забруднення поверхневих вод в басейні Дніпра за гідрохімічними показниками проводилися мережею спостережень гідрометслужби України у 2008 році на 39 річках і 6 водосховищах в 82 пунктах на 136 створах.

Узагальнення даних спостережень проводилось Центральною геофізичною обсерваторією (ЦГО).

Водність річки Дніпро у 2008 році була дещо вище водності попереднього року, водність основних притоків була нижче ніж в попередньому році і нижче середньої багаторічної.

Найбільш розповсюдженими забруднюючими речовинами водних басейнів басейну Дніпра були сполуки важких металів (іони марганцю, міді, цинку, заліза), сполуки азоту, феноли.

За даними спостережень середній вміст розчиненого у воді кисню у більшості річок і водосховищ був достатній і знаходився в межах 6,06 – 14,67 мг/дм3. Низький вміст кисню на рівні екстремально високого забруднення1 (ЕВЗ) – 1,97 мг/дм3 спостерігався на річці Устя (м. Рівне) у червні.

Середньорічні концентрації основних забруднюючих речовин у водних об'єктах басейну Дніпра перевищували гранично допустимі концентрації (ГДК)2, а по деяких інгредієнтах знаходились на рівні високого забруднення (ВЗ)3. По сполуках азоту амонійного та нафтопродуктах середньорічні концентрації були в межах <1-4 ГДК, азоту нітритного – <1-12 ГДК, сполуках цинку – <1-5 ГДК, фенолах – <1-6 ГДК, сполуках заліза загального – <1-7 ГДК, хрому шестивалентного – 1-13 ГДК, марганцю – 1-18 ГДК, сполуках міді – 2-23 ГДК.

Найбільш високі концентрації по вмісту сполук марганцю – 27-61 ГДК спостерігались у воді річок Случ, Остер, Удай, Сула, Хорол, Вовча, Інгулець та Дніпровського водосховища, сполук міді – 31-59 ГДК у воді річок Дніпро, Устя, Случ, Десна, Сула, Кременчуцького і Дніпродзержинського водосховищ, сполук цинку – 10-16 ГДК у воді Київського, Кременчуцького і Дніпродзержинського водосховищ.

У 2008 році було зафіксовано на 27 водних об’єктах (69,0 % від загальної кількості усіх водних об'єктів в басейні Дніпра) 121 випадок високого забруднення.

Найбільша кількість випадків високого забруднення відмічена по сполуках марганцю – 54 випадки; по сульфатах кількість випадків ВЗ становила 28, по сполуках азоту нітритного та сполуках міді – 13, сполуках цинку – 7, сполуках заліза загального – 3, сполуках хрому шестивалентного – 1, по вмісту кисню – 2 випадки.

У порівнянні з попереднім роком значних змін у забрудненні води річок басейну Дніпра не відмічено. Збільшення концентрацій по сполуках міді спостерігалось у воді річок Дніпро (с. Неданчичі, м. Херсон), Горинь, Случ, Тетерів, Ірша, Десна, Рось, Псел, Ворскла, Вовча, Мокра Московка та водосховищ - Кременчуцького, Дніпродзержинського, Дніпровського Каховського; по сполуках марганцю – у воді річок Случ, Тетерів, Гнилоп'ять, Остер, Ірпінь, Тясмин, Псел; по сполуках цинку – у воді Київського водосховища (села Новопетрівці, Страхолісся) та Каховського водосховища (м. Запоріжжя); по фенолах – у пунктах Київського та Канівського водосховищ. Зменшився вміст сполук заліза загального у воді Канівського, Кременчуцького (м. Канів), Дніпровського і Каховського водосховищ.

Гідробіологічні спостереження в басейні Дніпра у 2008 році проводилися на 10 річках та 6 водосховищах дніпровського каскаду в 37 пунктах на 66 створах.

На Київському, Канівському і Кременчуцькому водосховищах та річках Рось, Десна, Тетерів, Трубіж, Ірпінь, Тясмин, Гнилоп’ять, Вільшанка, Остер, Уж, Недра проводилися визначення хронічної токсичності вод (біотестування).

За даними вивчення стану планктонних ценозів сапробіологічна ситуація на річках Дніпро, Устя, Рось, Псел, Інгулець була стабільною та благополучною, що відповідало ІІІ класу якості вод - помірне забруднення. На р. Тетерів спостерігалась початкова стадія «цвітіння» води за рахунок масового розвитку діатомових та синьозелених водоростей. Найбільш забрудненим водним об’єктом басейну Дніпра була р. Мокра Московка, де в планктоценозах домінували βα-мезосапробні організми – індикатори забруднених вод, визначено ІІІ-ІV клас якості вод. На річках Стир, Горинь, Прип’ять тривали процеси повільного погіршення екологічної ситуації, порушення та суттєвого збіднення структури пелагічних угруповань.

За результатами біотестування відмічено деяке погіршення якості вод на річках Рось (22% проб з визначеною токсичністю вод), Десна, Тетерів, Трубіж (частка проб води, де була визначена хронічна токсичність збільшилась до 62% від загальної кількості проб).

Суттєвих змін у стані гідробіоценозів дніпровських водосховищ порівняно з 2007 роком не виявлено. Стан пелагічних угруповань залишався стабільним, структура була сталою та різноманітною, визначалось помірне забруднення вод, ІІІ клас якості. Покращення сапробіологічного стану визначено для Київського водосховища, де суттєво збільшилась загальна видова представленість ценозів, чисельність та біомаса гідробіонтів. «Цвітіння» вод навесні та влітку за рахунок збільшення біомаси синьозелених та діатомових водоростей відмічено в Київському (м. Чорнобиль), Кременчуцькому (м. Черкаси) та всій акваторії Дніпродзержинського водосховищ, його інтенсивність не виходила за межі початкової стадії. Погіршення стану зоопланктону з порушенням сезонної динаміки та структури угруповань виявлено в Каховському водосховищі (м. Запоріжжя).

Визначення хроніч