Реферат: Робоча програма загальна практика сімейна медицина Для спеціальності №110101 «Лікувальна справа», №110104 «Педіатрія»

Форма № У-4.01

Міністерство охорони здоров’я України

Донецький національний медичний університет ім. М. Горького


“ЗАТВЕРДЖУЮ”
Перший проректор ДонНМУ,

професор О. М. Талалаєнко


________________________


“______” ________________

РОБОЧА ПРОГРАМА загальна практика - сімейна медицина

Для спеціальності № 7.110101 «Лікувальна справа», № 7.110104 «Педіатрія»

Факультети: медичний № 1, медичний № 2, медичний № 3, міжнародний медичний

Кафедра –пропедевтики внутрішньої медицини і загальної практики – сімейної медицини


Нормативні дані:

Форма навчання
Курс Семестр
Кількість годин

кредитів

всього годин

аудиторних

СПРС
лекцій
практичних


Денна

6

11-12

3

90

-

50

40


Робочу програму склали: член-кор. НАМН України, професор Синяченко О. В., професор Єрмолаєва М. В.


Програму обговорено на засіданні кафедри “_____” ____________ 2011 р., протокол № _____


Завідувач кафедри д.мед.н., проф., член-кор. НАМН України Синяченко О. В.


Програму ухвалено на засіданні циклової методичної комісії


“_____” _______________ 2011 р., протокол № _____


Голова циклової методичної комісії з терапії д.мед.н., проф. Губергріц Н. Б.


Програму розроблено на підставі типової програми «Організаційні основи сімейної медицини»,

затвердженої Комісією з медицини НМР МОН України (протокол № 3 від 09.06.2010 р.)

^ ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА


Програма з дисципліни «загальна практика – сімейна медицини» для вищих медичних закладів освіти України III—IV рівнів акредитації складена для спеціальностей 7.110101 – «Лікувальна справа» і 7.110104 - «Педіатрія» напряму підготовки 1101 – «Медицина» на підставі наступних нормативних документів: постанова Кабінету Міністрів України № 989 від 20.06.2000 «Про комплексні заходи впровадження сімейної медицини в систему охорони здоровя», наказ МОЗ України № 214 від 11.09.2000 «Про комплексні заходи впровадження сімейної медицини в систему охорони здоровя», Закон України про вищу освіту від 17.01.2002, наказ МОЗ України № 35 від 24.02.2002 «Про затвердження положення про особливості ступеневої освіти медичного спрямування та освітньо-кваліфікаційну характеристику лікаря – спеціаліста за освітою «лікувальна справа»», освітньо-кваліфікаційна характеристика та освітньо-професійні програми (ОПП) підготовки фахівців, затверджені наказом МОН України № 239 від 16.04.2003 «Про затвердження складових галузевих стандартів вищої освіти з напряму підготовки 1101 – Медицина», експериментальний навчальний план, розроблений на принципах Європейської кредитно-трансферної системи (ЕСТS) і затверджений наказом МОЗ України № 52 від 31.01.2005 зі змінами, затвердженими наказом МОЗ України № 414 від 23.07.2007, рекомендації щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін, затверджені наказом МОЗ України № 152 від 24.03.2004 зі змінами та доповненнями, внесеними наказом МОЗ України № 492 від 12.10.20004, наказ МОЗ України № 148 від 31.01.2003 «Про заходи щодо реалізації положень Болонської декларації у системі вищої медичної та фармацевтичної освіти».

В умовах адаптації галузі охорони здоровя України до нових економічних відносин первинній медико-санітарній допомозі (ПМСД) відведено провідну роль у медичному забезпеченні населення. Назріла необхідність реструктуризації галузі на основі науково обґрунтованих потреб міського та сільського населення у різних видах медичної допомоги та пріоритетного розвитку такої допомоги на засадах сімейної медицини, адже 80 % усіх хворих починають і закінчують лікування у ПМСД і лише 20 % підлягають госпіталізації.

Сімейну лікувальну практику необхідно розглядати як таку, яка забезпечує тривалу опіку за здоровям громадянина та всіх членів його сімї, незалежно від характеру хвороби, стану органів і систем організму в усі періоди життя людини.

Враховуючи актуальність і необхідність пріоритету ПМСД, міністерствами охорони здоровя всіх країн у липні 1966 року було прийнято Люблінську Хартію, в якій зазначено, що всі системи охорони здоровя повинні орієнтуватися на ПМСД. Вивчивши світовий досвід і усвідомлюючи відповідальність за суттєві проблеми в системі охорони здоровя та на основі затвердженої 30.01.2010 р. Верховною Радою України Загальнодержавної програми розвитку ПМСД на засадах сімейної медицини до 2012 року, МОЗ України пропонує основні зусилля спрямувати на розвиток первинної медичної допомоги на засадах загальної практики – сімейної медицини, яка є одним із головних пріоритетів розбудови національних систем охорони здоровя, особливо в умовах дефіциту фінансових ресурсів.

Отже насправді пріоритетною є проблема підготовки кадрів для надання ПМСД і переходу від дільничних терапевтів до лікарів загальної практики (сімейних лікарів), котрі мають юридичне право надавати первинну медичну багатопрофільну медико-соціальну допомогу населенню незалежно від віку і статі пацієнтів.

Згідно з навчальним планом вивчення даної дисципліни здійснюється на 6 курсі навчання, коли має місце профілізація, відповідна до напряму підготовки. Термін навчання за спеціальностями 7.110101 «Лікувальна справа» і 7.110104 «Педіатрія», а також кінцеві цілі з дисципліни тотожні, тому складено єдину програму. Як навчальна дисципліна загальна практика – сімейна медицини ґрунтується на вивченні студентами таких навчальних дисциплін, як внутрішня медицина, інфекційні захворювання, епідеміологія, педіатрія, ендокринологія, неврологія, онкологія, хірургія, офтальмологія, отолярингологія, дерматологія, клінічні імунологія та фармакологія, реаніматологія, соціальна медицина та охорона здоровя, гігієна та екологія, біостатистика, інформатика, етика та деонтологія, а також морфологічних дисциплін. У свою чергу загальна практика – сімейна медицина інтегрується з усіма перерахованими дисциплінами та забезпечує вивчення правових і організаційних засад ПМСД, сприяє формуванню профілактичного напрямку діяльності майбутніх лікарів з урахуванням можливого впливу на стан здоровя населення чинників різного походження, конкретизує методи впровадження формування здорового способу життя в родині, сприяє навчанню сімейного лікаря основ ведення всіх членів сімї протягом їхнього життя.


Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модульною системою відповідно до вимог Болонської декларації.

Згідно з Експериментальним навчальним планом підготовки фахівців, на вивчення навчальної дисципліни загальна практика – сімейна медицина виділено 3 кредити (90 годин), 50 годин з яких складає аудиторна підготовка у вигляді практичних занять і 40 годин   самостійна робота студентів. Програма дисципліни структурована на 1 модуль, до складу якого входять 4 змістових модулі.


Модуль 1 – «Організаційні основи сімейної медицини. Принципи надання первинної медико-соціальної допомоги населенню на засадах сімейної медицини».


^ Змістові модулі:

Організація позалікарняної допомоги (наступність догоспітального та госпітального етапів).

Проведення медико-соціальної експертизи та надання позалікарняної терапевтичної допомоги при найпоширеніших захворюваннях терапевтичного профілю.

Надання невідкладної допомоги на догоспітальному етапі у практиці лікаря загальної практики - сімейного лікаря.

Профілактично-синдромальний підхід в практиці сімейного лікаря.


Обсяг навчального навантаження студентів описаний у кредитах ЕSТC - залікових кредитах, які зараховуються студентам при успішному засвоєнні ними відповідного модуля, навчальної дисципліни.


Видами навчальної діяльності студента, згідно з навчальним планом, є практичні заняття та самостійна робота студентів (СРС), в організації якої значну роль мають консультації викладачів. Практичні заняття тривалістю 6,5 академічних годин проводяться на клінічних базах університету (у поліклініках та стаціонарах) та складаються з чотирьох структурних частин: 1) засвоєння теоретичної частини теми, 2) демонстрація викладачем практичних навичок з конкретної теми, 3) робота студентів по відпрацюванню практичних навичок під контролем викладача, 4) вирішення ситуаційних завдань та тестовий контроль засвоєння матеріалу. Методика організації практичних занять спрямована на активне залучання студента у процес надання медичної допомоги пацієнтам. Важливим моментом є формування відповідального відношення студента, як майбутнього фахівця, до рівня своєї підготовки, сприяння намаганню вдосконалити її протягом навчання. При цьому головний акцент робиться на формуванні навичок та вмінь (оцінювання стану здоровя індивідуума та всієї сімї, виявлення ранніх відхилень у ньому у звязку з факторами ризику у сімї та довкіллі, складання алгоритмів обстежень та програм ведення амбулаторних хворих терапевтичного профілю з урахуванням трьохетапності надання медичної допомоги, проведення диспансеризації здорових та хворих, формування груп здоровя, планування реабілітаційних заходів, проведення санаторно-курортного відбору, планування поетапної профілактики захворювань, організація «Шкіл здоровя» для хворих з хронічними неінфекційними захворюваннями, організація стаціонару на дому, надання невідкладної допомоги в обсязі повноважень лікаря сімейної медицини). Студент повинен навчитися залучати всю сімю до профілактики розвитку захворювань, пояснюючи переваги здорового способу життя, розробляти профілактичні поетапні плани для всієї родини, заповнювати облікову документацію та проводити оцінку якості медичної допомоги, визначати тактику у процесі експертизи тимчасової та стійкої втрати працездатності, заповнювати відповідні документи. Велику увагу слід приділяти вмінню входити у контакт з пацієнтом під час курації, проводити повноцінне фізичне обстеження хворого з визначенням симптомів захворювань, складати план поглибленого обстеження при наявності хвороби терапевтичного профілю, формувати діагноз та призначати лікування відповідно до стандартів доказової медицини, визначати заходи первинної та вторинної профілактики.

Самостійна робота студентів посідає у вивченні дисципліни вагоме місце. Вона складає 44 % від навчального плану і містить передаудіторну підготовку, засвоєння практичних навичок згідно переліку, роботу у поліклінічних та стаціонарних відділеннях, лабораторіях, кабінетах функціональної діагностики з виконанням індивідуальних завдань, складання медико-соціального паспорту здоровя родини, програм ведення в амбулаторних умовах хворих з найпоширенішими захворюваннями внутрішніх органів, розробку алгоритмів з надання невідкладної допомоги на догоспітальному етапі у практиці сімейного лікаря, а також опрацьовування моделі профілактичних програм найпоширеніших неінфекційних хронічних захворюваннях внутрішніх органів.


^ Поточна навчальна діяльність студента контролюється на практичних заняттях відповідно до конкретних цілей. Оцінювання навчальної діяльності проводиться з двох складових частин заняття: теоретичної і практичної. В залежності від характеру діяльності застосовуються наступні засоби оцінки рівня підготовки студентів: комп'ютерні тести, розвязання ситуаційних завдань, контроль виконання практичних навичок (розпитування та фізичне обстеження хворого з подальшою інтерпретацією отриманих даних, оцінювання результатів інструментальних та лабораторних досліджень, складання програм профілактичного, лікувального та реабілітаційного напряму).


^ Підсумковий контроль засвоєння модуля здійснюється по його завершенню на підсумковому модульному занятті. Оцінка успішності студента з дисципліни є рейтинговою та виставляється за багатобальною шкалою як середня арифметична оцінка засвоєння відповідних модулів і має визначення за системою ЕSТC та традиційною шкалою, прийнятою в Україні.
^


Структурований план з дисципліни «Загальна практика – сімейна медицина»



Структура навчальної дисципліни

Кількість годин, з них

Рік навчання

Вид контролю

Всього годин / кредитів

Аудиторних

СРС

Лекції

Практичні заняття

Модуль 1

Змістових модулів - 5

90 годин /

3 кредити

-

50

40

6

Поточний тестовий контроль, розвязання ситуаційних завдань, контроль виконання практичних навичок

У тому числі підсумковий модульний контроль

8,5 годин /

0,28 кр. ECTS

-

4,5

4

Підсумковий модульний (стандартизований)


^ МЕТА ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ


Мета вивчення загальної практики - сімейної медицини - кінцеві цілі, які встановлюються на основі ОПП підготовки лікаря за фахом і є основою для побудови змісту навчальної дисципліни. На підставі кінцевих цілей до кожного змістового модулю сформульовані конкретні цілі у вигляді певних умінь (дій), цільових завдань, що забезпечують досягнення кінцевої мети вивчення дисципліни.


^ Кінцеві цілі дисципліни:

- Застосовувати правові та економічні аспекти діяльності сімейного лікаря.


- Вміти проводити ранню діагностику, диференційну діагностику, обґрунтувати і сформулювати попередній діагноз найбільш поширених захворювань внутрішніх органів.


- Вміти складати план обстеження хворого і аналізувати дані лабораторних та інструментальних обстежень при типовому перебігу найбільш поширених захворювань терапевтичного профілю та їх ускладненнях (за принципами доказової та страхової медицини).


- Вміти визначити тактику ведення хворого в амбулаторних умовах (режиму, дієти, лікування, реабілітації) при найбільш поширених захворюваннях внутрішніх органів та їх ускладненнях, розробити плани поетапних профілактичних дій.


- Вміти оцінювати прогноз життя та працездатності при найбільш поширених захворюваннях внутрішніх органів.


- Вміти діагностувати та надавати медичну допомогу при невідкладних станах на догоспітальному етапі.


- Вміти складати програму поетапної диспансеризації та реабілітації.


- Вміти виявляти види непрацездатності та визначати строки їх надання.


- Вміти проводити відбір осіб для санаторно-курортного лікування з урахуванням показань та протипоказань.


- Усвідомлювати принципи організації медичної допомоги на дому та в денних стаціонарах, послідовності ведення хворих у системі амбулаторія сімейного лікаря – стаціонар – амбулаторія сімейного лікаря, чіткі показання та протипоказання до госпіталізації.


- Вміти оформляти медичну документацію, яка використовується сімейним лікарем.


- Вміти оцінювати стан здоровя пацієнта та проводити його моніторинг.


- Вміти виявляти фактори ризику виникнення та проводити профілактику найбільш поширених захворювань терапевтичного профілю.


- Вміти розробляти заходи з впроваджування здорового способу життя серед членів родини.


- Вміти складати медико-соціальний паспорт пацієнта, аналізувати та складати програму формування та збереження здоровя індивідуума, сімї.


^ Структура робочої навчальної програми

Модулі, змістові модулі, теми

Кількість годин (кредитів)

Рік нав-чан-ня

Вид контролю

Всього

годин/креди-тів

аудиторних

СРС

лек-цій

прак-тич-них

Всього

90/3

-

50

40

6




^ Модуль 1. «Організаційні основи сімейної медицини. Принципи надання первинної медико-соціальної допомоги населенню на засадах сімейної медицини»


Цілі модуля:

1. Застосовувати правові та економічні аспекти діяльності сімейного лікаря.

2. Вміти проводити ранню діагностику, диференційну діагностику, обґрунтувати і сформулювати попередній діагноз найбільш поширених захворювань внутрішніх органів.

3. Вміти складати план обстеження хворого і аналізувати дані лабораторних та інструментальних обстежень при типовому перебігу найбільш поширених захворювань терапевтичного профілю та їх ускладненнях (за принципами доказової та страхової медицини).

4. Вміти визначити тактику ведення хворого в амбулаторних умовах (режиму, дієти, лікування, реабілітації) при найбільш поширених захворюваннях внутрішніх органів та їх ускладненнях, розробити плани поетапних профілактичних дій.

^ 5. Вміти оцінювати прогноз життя та працездатності при найбільш поширених захворюваннях внутрішніх органів.

6. Вміти діагностувати та надавати медичну допомогу при невідкладних станах на догоспітальному етапі.

7. Вміти складати програму поетапної диспансеризації та реабілітації.

8. Вміти виявляти види непрацездатності та визначати строки їх надання.

9. Вміти проводити відбір осіб для санаторно-курортного лікування з урахуванням показань та протипоказань.

10. Усвідомлювати принципи організації медичної допомоги на дому та в денних стаціонарах, послідовності ведення хворих у системі амбулаторія сімейного лікаря – стаціонар – амбулаторія сімейного лікаря, чіткі показання та протипоказання до госпіталізації.

^ 11. Вміти оформляти медичну документацію, яка використовується сімейним лікарем.

12. Вміти оцінювати стан здоровя пацієнта та проводити його моніторинг.

13. Вміти виявляти фактори ризику виникнення та проводити профілактику найбільш поширених захворювань терапевтичного профілю.

14. Вміти розробляти заходи з впроваджування здорового способу життя серед членів родини.

15. Вміти складати медико-соціальний паспорт пацієнта, аналізувати та складати програму формування та збереження здоровя індивідуума, сімї.


90/3

-

50

40

6




^ Змістові модулі:



















Змістовий модуль 1. Організація позалікарняної допомоги (наступність догоспітального та госпітального етапів).

Конкретні цілі:

Зясувати місце сімейної медицини у загальній структурі охорони здоровя.

Вміти обґрунтувати принципи сімейного обслуговування населення – безперервність надання медичної допомоги.

Характеризувати основні функції сімейного лікаря – вміння спілкування з пацієнтом і його родиною та вирішення їх соціально-медичних проблем.

Зясувати диспансерний метод обслуговування хворих та здорових.

Вміти обґрунтувати необхідність та етапи диспансерного обслуговування.

Характеризувати комплекс оздоровчих заходів, що проводяться під час диспансеризації залежно від групи здоровя.

Зясувати основні принципи реабілітації, її види, етапи, чинники та методи.

Вміти обґрунтувати принципи санаторно-курортного відбору в амбулаторних умовах і зясувати показання та протипоказання до нього.

Характеризувати завдання, форми і методи роботи денних стаціонарів, їх медичну та соціально-економічну ефективність.
















Поточний контроль: тестовий (формат А), рішення ситуацій-них клінічних завдань, контроль виконання практичних навичок

1.1 Тема: Принципи надання первинної медико-соціальної допомоги населенню на засадах сімейної медицини. Організація роботи сімейного лікаря.

Загальні принципи сімейної медицини Доцільність переходу від дільнично-територіального надання медичної допомоги до сімейної медицини. Основні функції та організація роботи сімейного лікаря. Принципи сімейного обслуговування населення – безперервність надання медичної допомоги. Основна облікова документація у закладах сімейної медицини. Особливості спілкування сімейного лікаря з пацієнтом та його родиною. Психогенні та деонтологічні аспекти діяльності сімейного лікаря. Вирішення медико-соціальних проблем сімї.
















1.2 Тема: Диспансеризація, реабілітація та санаторно-курортний відбір, що проводяться сімейним лікарем.

Диспансерний метод обслуговування хворих та здорових, мета диспансеризації, етапи диспансерного обслуговування, комплекс оздоровчих заходів, що проводяться під час диспансеризації залежно від групи здоровя, оцінка ефективності диспансеризації. Принципи реабілітації, визначення поняття медичної реабілітації, її чинники, види та етапи. Класифікація санаторно-курортних закладів. Показання та протипоказання для санаторно-курортного лікування. Правила оформлення документації при санаторно-курортному відборі.
















1.3 Тема: Організація роботи денних і домашніх стаціонарів.

Організація лікувально-діагностичного процесу в денних стаціонарах, його наступність та послідовність щодо інших підрозділів та лікувальних закладів. Медична та соціально-економічна ефективність денних стаціонарів. Основні завдання, загальні показання та протипоказання для лікування вдома. Режим поведінки хворих і комплекс лікувальних заходів у домашніх стаціонарах.
















Змістовий модуль 2. Проведення медико-соціальної експертизи та надання позалікарняної терапевтичної допомоги при найпоширеніших захворюваннях терапевтичного профілю.

Конкретні цілі:

Характеризувати загальні питання медико-соціальної експертизи.

Вміти визначати непрацездатність.

Вміти аналізувати критерії груп інвалідності.

Вміти оцінювати стан здоровя.

Вміти виявляти ознаки основних клінічних синдромів під час профілактичних оглядів і проведення диспансеризації.

Вміти аналізувати дані клінічних, лабораторних та інструментальних досліджень при найбільш поширених терапевтичних захворюваннях (серцево-судинних, бронхо-легеневих, органів травлення, сечовидільної системи, опорно-рухового апарата, крові, ендокринної системи).

Освоїти методику складання програм ведення хворих в амбулаторних умовах при найбільш поширених терапевтичних захворюваннях (серцево-судинних, бронхо-легеневих, органів травлення, сечовидільної системи, опорно-рухового апарата, крові, ендокринної системи).

Вміти аналізувати дані телеметричного спостереження за функціональними показниками хворих при серцево-судинних захворюваннях (порушення ритму, ішемічна хвороба серця, артеріальна гіпертензія), дані скринінгу (вимірювання артеріального тиску.
















Поточний контроль: тестовий (формат А), рішення ситуаційних клінічних завдань, контроль виконання практичних навичок

2.1 Тема: Загальні питання медико-соціальної експертизи (МСЕ) та надання позалікарняної терапевтичної допомоги при найпоширеніших захворюваннях терапевтичного профілю.

Загальні питання організації МСЕ. Найважливіші завдання лікарських консультативних комісій (ЛКК) і медико-соціальних експертних комісій (МСЕК). Визначення поняття непрацездатності, її класифікація. Критерії і класифікація груп інвалідності. Основні положення про видачу лікарняних листків, порядок роботи МСЕК.

Взаємодія сімейного лікаря з вторинним і третинним рівнями надання медичної допомоги. Застосування розробленої програми ведення хворого з урахуванням наявних факторів ризику, оцінки психологічного стану і здоровя сімї при проведенні профілактики, ранньої діагностики, лікуванні та реабілітації у випадку виявлення функціональної та органічної патології терапевтичного профілю.
















2.2 Тема: МСЕ та надання позалікарняної терапевтичної допомоги при найпоширеніших захворюваннях органів дихання.

Клініко-експертна характеристика і класифікація захворювань органів дихання, хронічної дихальної недостатності. Методи виявлення морфологічних порушень і функціональних змін при захворюваннях органів дихання, ознаки легеневої та легенево-серцевої недостатності. Критерії визначення тимчасової та стійкої втрати працездатності хворих при гострих та хронічних захворюваннях органів дихання. Розробка програми ведення хворого з урахуванням наявних факторів ризику, оцінки психологічного стану і здоровя сімї при проведенні профілактики, ранньої діагностики, лікуванні та реабілітації у випадку виявлення функціональної та органічної патології органів дихання (гострі бронхіти, пневмонії, хронічні обструктивні захворювання легень, бронхіальна астма, хронічна дихальна недостатність).
















2.3 Тема: МСЕ та надання позалікарняної терапевтичної допомоги при найпоширеніших захворюваннях органів кровообігу.

Клініко-експертна характеристика і класифікація захворювань органів кровообігу, хронічної серцевої недостатності. Методи виявлення морфологічних порушень і функціональних змін при захворюваннях органів кровообігу, ознаки серцевої недостатності. Критерії визначення тимчасової та стійкої втрати працездатності хворих при гострих та хронічних захворюваннях органів кровообігу. Розробка програми ведення хворого з урахуванням наявних факторів ризику, оцінки психологічного стану і здоровя сімї при проведенні профілактики, ранньої діагностики, лікуванні та реабілітації у випадку виявлення функціональної та органічної патології органів кровообігу (артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця, міокардити, кардіоміопатії).
















2.4 Тема: МСЕ та надання позалікарняної терапевтичної допомоги при найпоширеніших захворюваннях органів травлення.

Клініко-експертна характеристика і класифікація захворювань органів травлення. Методи виявлення морфологічних порушень і функціональних змін при захворюваннях органів травлення. Критерії визначення тимчасової та стійкої втрати працездатності хворих при гострих та хронічних захворюваннях органів травної системи. Розробка програми ведення хворого з урахуванням наявних факторів ризику, оцінки психологічного стану і здоровя сімї при проведенні профілактики, ранньої діагностики, лікуванні та реабілітації у випадку виявлення функціональної та органічної патології органів травлення (шлунка, кишечника, печінки, жовчного міхура, підшлункової залози).



















2.5 Тема: МСЕ та надання позалікарняної терапевтичної допомоги при найпоширеніших захворюваннях нирок та сечовидільної системи.

Клініко-експертна характеристика і класифікація захворювань нирок та сечовидільної системи, хронічної ниркової недостатності. Методи виявлення морфологічних порушень і функціональних змін при захворюваннях нирок та сечовидільної системи, ознаки ниркової недостатності. Критерії визначення тимчасової та стійкої втрати працездатності хворих при гострих та хронічних захворюваннях нирок та сечовидільної системи. Розробка програми ведення хворого з урахуванням наявних факторів ризику, оцінки психологічного стану і здоровя сімї при проведенні профілактики, ранньої діагностики, лікуванні та реабілітації у випадку виявлення функціональної та органічної патології нирок та сечовидільної системи (хронічні гломеруло- та пієлонефрити, хронічна ниркова недостатність).
















2.6 Тема: МСЕ та надання позалікарняної терапевтичної допомоги при найпоширеніших захворюваннях сполучної тканини.

Клініко-експертна характеристика захворювань сполучної тканини. Методи виявлення морфологічних порушень і функціональних змін при захворюваннях сполучної тканини. Критерії визначення тимчасової та стійкої втрати працездатності хворих при захворюваннях сполучної тканини. Розробка програми ведення хворого з урахуванням наявних факторів ризику, оцінки психологічного стану і здоровя сімї при проведенні профілактики, ранньої діагностики, лікуванні та реабілітації у випадку виявлення функціональних та органічних проявів ураження сполучної тканини (хронічна ревматична хвороба, ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак, системна склеродермія, дерматоміозит).
















2.7 Тема: МСЕ та надання позалікарняної терапевтичної допомоги при найпоширеніших захворюваннях системи крові.

Клініко-експертна характеристика і класифікація захворювань крові. Методи виявлення морфологічних порушень і функціональних змін при захворюваннях крові. Критерії визначення тимчасової та стійкої втрати працездатності хворих при гострих та хронічних захворюваннях системи крові. Розробка програми ведення хворого з урахуванням наявних факторів ризику, оцінки психологічного стану і здоровя сімї при проведенні профілактики, ранньої діагностики, лікуванні та реабілітації у випадку виявлення функціональної та органічної патології системи крові (анемії, лейкози).

















2.8 Тема: МСЕ та надання позалікарняної терапевтичної допомоги при найпоширеніших захворюваннях ендокринної системи та обміну речовин.

Клініко-експертна характеристика і класифікація захворювань ендокринної системи та обміну речовин. Методи виявлення морфологічних порушень і функціональних змін при захворюваннях ендокринної системи та обміну речовин. Критерії визначення тимчасової та стійкої втрати працездатності хворих при захворюваннях ендокринної системи та обміну речовин. Розробка програми ведення хворого з урахуванням наявних факторів ризику, оцінки психологічного стану і здоровя сімї при проведенні профілактики, ранньої діагностики, лікуванні та реабілітації у випадку виявлення функціональної та органічної патології ендокринної системи та обміну речовин (тиреотоксикоз, гіпотиреоз, цукровий діабет, ожиріння).



















Змістовий модуль 3. Надання невідкладної допомоги на догоспітальному етапі у практиці сімейного лікаря.

^ Конкретні цілі:

Усвідомлювати організацію та зміст роботи закладів швидкої медичної допомоги.

Виявляти захворювання та стани, які вимагають невідкладної медичної допомоги (травматична смерть, зупинка серцевої діяльності, первинна зупинка зовнішнього дихання, судоми та втрата свідомості, больовий синдром, пожалення, укуси, електротравми, утоплення, дія низьких та високих температур).

Вміти оперативно оцінити стан пацієнта і надати належну невідкладну медичну допомогу при відповідних станах у межах повноважень і можливостей сімейного лікаря.

Вміти проводити серцево-легеневу реанімацію: відновлення прохідності дихальних шляхів, лікування аритмій, дефібриляцію.

Вміти зупиняти зовнішню кровотечу.
















Поточний контроль: тестовий (формат А), рішення ситуаційних клінічних завдань, контроль виконання практичних навичок

3.1 Тема: Організація надання невідкладної медичної допомоги у практиці сімейного лікаря. ^ Методологія надання невідкладної допомоги при травматичній смерті, зупинці серцевої діяльності, первинній зупинці зовнішнього дихання, судомах та втраті свідомості, больовому синдромі, пожаленнях, укусах, електротравмах, утопленнях, дії низьких та високих температур.

Основні принципи та роль сімейного лікаря у наданні невідкладної допомоги. Частота раптової смерті у загальній структурі смертності. Причини виникнення раптової смерті. Варіанти зупинки кровообігу. Допоміжні засоби дослідження для визначення виду зупинки кровообігу. Методологія надання допомоги при зупинці серцевої діяльності, первинній зупинці зовнішнього дихання, при травматичній смерті. Діагностування больових синдромів у різних клінічних ситуаціях. Форми гострого та хронічного болю. Диференційна діагностика між соматичним болем та психосоматичними розладами. Лікування больових синдромів у різних клінічних ситуаціях. Судоми та невідкладна допомога на догоспітальному етапі. Класифікація судом. Особливості надання допомоги при генералізованих та локальних судомах. Причини втрати свідомості. Надання невідкладної допомоги при втраті свідомості. Надання невідкладної допомоги при пожаленнях, укусах, електротравмах, утопленнях, дії низьких та високих температур.
















Змістовий модуль 4. Профілактично-синдромальний підхід в практиці сімейного лікаря.

Конкретні цілі:

Вміти розпізнавати 4 варіанти профілактики.

Вміти сформулювати 4 категорії здорового способу життя.

Аналізувати значимість факторів ризику розвитку захворювань і знати їх класифікацію.

Вміти пояснювати основні ланки патогенезу та вплив тригерних факторів на розвиток захворювання.

Характеризувати основні фармакоекономічні стратегії профілактики та лікування при найбільш поширених хронічних неінфекційних захворюваннях.

Характеризувати принципи профілактичного харчування.

Вміти організовувати «Школи здоровя» для хворих на хронічні неінфекційні захворювання.

Вміти розробляти моделі профілактичних програм при найпоширеніших захворюваннях терапевтичного профілю.



















Поточний контроль: тестовий (формат А), рішення ситуаційних клінічних завдань, контроль виконання практичних навичок

4.1 Тема: Медико-соціальні аспекти здоровя населення. Роль сімейного лікаря в популяризації здорового способу життя, профілактики захворювань. Перспективні технології розвитку здоровя, профілактичне харчування, «Школи здоровя». Оцінка поширеності факторів ризику в розвитку основних хронічних неінфекційних захворювань та розробка профілактичних заходів з урахуванням синдромального підходу.

Поняття про здоровя, проміжний стан, хворобу. Визначення стану здоровя, складання медико-соціального паспорту здоровя. Звязок факторів ризику основних хронічних неінфекційних захворювань з медичною активністю пацієнтів та виділення моделі профілактичної поведінки, яка потребує різної тактики профілактичних програм. Класифікація факторів ризику розвитку захворювань, їх загострення і ускладнення. Сучасні погляди на профілактику з урахуванням оцінки стану здоровя, віку, статі індивідуума та визначення рівнів факторів ризику. Загальні принципи укріплення здоровя. Перспективні технології розвитку здоровя, профілактичне харчування, «Школи здоровя». Категорії здорового способу життя (економічна, соціологічна, соціально-психологічна, соціально-економічна).
















4.2 Тема: Розробка моделі профілактичних програм при найпоширеніших захворюваннях терапевтичного профілю.

Поліпшення стану здоровя населення (тривалості та якості життя) – загальна профілактика захворювань. Зменшення рівня захворюваності (первинна профілактика), раннє виявлення хворобливих станів в період їх латентного перебігу (вторинна профілактика), розробка ефективних заходів попередження прогресування та рецидивів захворювань серед осіб з клінічно встановленим діагнозом (третинна профілактика – диспансерне спостереження), повне виліковування захворювань з хронічним перебігом (четвертинна профілактика).



















^ Підсумковий модульний контроль.

8,5

-

4,5

4




Тестовий контроль (формат А), контроль виконання практичних навичок



^ ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

З ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ – СІМЕЙНОЇ МЕДИЦИНИ


№ з/п

Тема

Кількість годин

Модуль 1: «Організаційні основи сімейної медицини.

Принципи надання первинної медико-соціальної допомоги населенню на засадах сімейної медицини»

1

Принципи наданн