Реферат: Основи теорії Леві-Брюля та Леві-Строса
КИЇВСЬКИЙНАЦІОНАЛЬНИЙУНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІТАРАСА ШЕВЧЕНКА
ФІЛОСОФСЬКИЙФАКУЛЬТЕТ
Рефератна тему:
«Основитеорії Леві-Брюлята Леві-Строса»
Предмет:історія міфології
Роботувиконав:
Студент1-го курсу,
1-оїгрупи, напрямуфілософія
ТищенкоМикита Валерійович
КИЇВ2008
ВСТУП
ХХ ст…відзначилосяв історії людськоїкультури значнимизрушеннямиу людськійсвідомості.Чомусь самев цей час людствозвернуло своюувагу на те, щораніше не помічалосяабо розглядалосяабсолютноневірно. Прикладомцього можеслугуватиміфологія.«Історія літератури…вцілому…можетрактуватисяяк історія їїдеміфологізації»[4].Найбільш негативнадумка про міфияк про забобонита обман сформуваласяу XVIII ст. під часПросвітництвата у ХІХ ст. уперіод поширенняреалізму. Алена початку ХХст. інтерес доміфів зростаєі утворюютьсярізноманітніміфологічнішколи, що вивчаютьміфи та аналізуютьїх з різнихсторін. Особливийвплив на вивченняміфології уХХ ст. мали двафранцузькихнауковця, щопротиставлялисвої теоріїодне одному.Це Люсьєн Леві-Брюльта Клод Леві-Строс.Кожен з нихрозробив своюінноваційнусистему вивченняміфів та зробивсвій внесоку розвитоквивчення міфу.Клод Леві-Брюльбув першим, хтозвернувся допитання специфікипервісногомислення, аЛеві-Строс бувзасновникомметоду структуралістичногоаналізу міфу.Більш детальнодіяльністькожного з нихя розглядатимув основнійчастині реферату.
Теоріяпрелогізмупервіснихуявлень тазакон партиципації, що керує колективнимиуявленнямиЛ.Леві-Брюля.Структурнийаналіз К.Леві-Строса: міфологічнемислення якрозумове, метафоричне, бріколажне; тотемічнікласифікаціїяк знаковісистеми; безкінечністьтрансформацій, але збагненністьміфу; міф якінструментсоціальногоконтролю.
ОСНОВИТЕОРІЇ ЛЕВІ-БРЮЛЯ
ЛюсьєнЛеві-Брюль –французькийетнолог 30-х років, що виділивсяз соціологічноїміфологічноїшколи. Леві-Брюльбув першимнауковцем, щозвернувся дотеми первісногомислення таміфологічноїсвідомості.Свою основнупрацю він назвав«Первіснемислення», девиклав своїосновні теоріїщодо розвиткулюдської свідомості.На початкусвоєї працінауковецьнаголошує натому, що прадавнємислення неє примітивним, а лише таким, що відрізняєтьсявід сучасного.Для позначенняцього Леві-Брюльвикористовуєтермін «пралогічне»та зазначає, що цей термінне є синонімомдо характеристики«алогічне», яким частопозначалипрадавнє мислення.Таким чиномхотіли показати,«що прадавнємислення єнелогічним, тобто нездатнимусвідомлювати, міркувати тарозмірковуватиподібно до тогояк це робимоми»[6]. Леві-Брюльстверджував, що так не можнаговорити нів якому разі.Прадавнє мисленняні в якому разіне є менш досконалимабо менше розвинутим, просто вонопо-іншому розумієнавколишнійсвіт та обґрунтовуєявища природи.Леві-Брюльзазначав навіть, що ці два типимислення –логічне тапралогічне– існують часто(аможе, навіть, й завжди) водній-єдинійголові.
Основнимйого тезисомбула думка проте, що первіснемислення формуєтьсяпід впливомтак названихколективнихуявлень, яківчений розглядаєу своїй праці.Так, за йоговизначеннямці уявленнямають таківластивості:«вони передаються…з поколінняв покоління; вони нав’язуютьсяпевним особистостям, пробуджуючив них… почуттяповаги, страху, поклоніння…у відношеннісвоїх об’єктів.Вони не залежать…від окремоїособистості,їхнеможливоосмислити тазрозумітишляхом індивідаяк такого»[].Науковецьвважає, що вивченняцих уявленьдопоможе увивченні первісногомислення тазрозумінніосновних процесів, що протікаютьв свідомостіпервісноїлюдини. Аджевивчення загальнихпринципівфункціонуванняпралогічноїсвідомостіі було метоюдослідженняЛеві-Брюля. Яквін сам вказував:«я намагатимусьпобудуватиякщо не тип, то, принаймні, звід властивостей, загальних групіблизьких міжсобою типів,і визначититаким чиномсуттєві рисимислення, щовластиве нижчимсуспільствам»[6].
У подальшомутексті своєїпраці науковецьвиділяє основніскладові первісноїсвідомості.Першим з нихвін вважаємістицизм, алене в значеннірелігійнихуявлень пропотойбіччя, а у найбільшвузькому значенніцього словаяк віра у силита дії, що не євідчутними, але не є відтого менш реальними.Через це віні реальність, що оточує прадавніхлюдей, називаємістичною. Самеця причина івідрізняє нашісвідомості, адже те, що мипомічаємо, вониможуть навітьне виділятиіз загальноїкартини об’єкта, але помічатиякісь такіречі, які минавіть не бачимо.Вони можутьприписуватиречам та подіямякийсь іншийзміст, іншумету, інше значення.Так, якщо використовуватиприклад Леві-Брюля, то у польотіптаха вонибачили владута могутність, які можна булопередати людині, вирвавши з нихпір’я.
Щеоднією складовоюпервісної –міфологічної– свідомостівін виділяєте, «що прадавнялюдина навітьне підозрюєможливостіподібногорозрізненняядра та оточуючогойого шару уявлень, у нього складнеуявлення є щене диференційованим»[6].Тобто прадавнялюдина ще недиференціюєпредмет та йогозображення, ототожнюючиїх. Так, наприклад, давні китайцівважали зображенняптаха однимз видів пернатихістот, використовуючидивну системусистематизаціїптахів: ті, щоживуть у імператора, мертві птахи, ті, що маютьхвоста тощо.А зображенняживої людинипрадавні людивважали частиноюсамої особи,її уособленнямта частиноюлюдської душі.Також на думкуЛеві-Брюля нашіпращури невиділяли частиниобразу відобразу в ціломуі якщо сучасналюдина сприймаєобраз як певнусукупністьоб’єктивнихелементів, тов уявленніпервісноїлюдини образбув лише сумішшюоб’єктивнихелементів разоміз містичнимиуявленнямипро цей об’єкт.І ця сукупність, цей образ, живта рухавсясамостійно, утворюючи свійвласний характер.
Цю жсаму властивістьвиділяютьТокарєв таМелетинськийу своїй вступнійстатті до двохтомника«Міфологія».Вони називаютьце «нечіткерозділення…суб’єкта таоб’єкта…»внаслідок«…логічноїдифузності, нерозділеностіпервісногомислення…»[5].Наслідком цихвластивостейпервісноїсвідомостіє ототожненняілюстраціїз предметом, велика увагадо власногоімені, усвідомленняйого особливогозначення таяк наслідокнамаганнявберегти йоговід недобрихлюдей. ТакожЛеві-Брюльвідзначаєпідвищену увагупервісноїлюдини до своєїтіні як до частинисебе та до своїхсновидінь якзасобів сполученняз потойбічнимсвітом, містичнимта сакральним.Цим науковецьпояснює великудовіру та шанобливеставлення домедіумів, візіонерівта людей, щомають зв’язокз потойбічнимта незвичним, непрофаннимсвітом.
Щодологіки у первісномумисленні, тодослідникзазначає, щовона існувала, але інакша повідношеннідо сучасноїлогіки. І те, що на нашу думкує незрозумілимта абсолютнонелогічнимчудово вписувалосяв їхні уявленнящодо навколишньогосвіту. Для поясненняна перший погляднезрозумілихвчинків французькийетнограф наводитьще одну властивістьсвідомостіпервісноїлюдини: воназмішує попереднюобставину зпричиною. Дляхарактеристикицієї властивостіЛеві-Брюльвикористовуєлатинськевисловлювання«post hoc, ergo propter hop»[6], тобто«після цього, отже, внаслідокцього». Ту жсаму властивістьвизначаютьтакож Токарєвта Мелетинськийу своїй характеристиціміфологічноїсвідомості, називаючи її«заміноюпричинно-наслідковогозв’язку прецедентом»[5], але розглядаючице на прикладіпоходженняпредметів, ане співвідношенняподій.
Наоснові всіхвластивостейпервісноїсвідомості, що були зазначенівище, Леві-Брюльзробив висновок, що «всі вони[містичні відносини]в різній форміта різномуступені припускаютьнаявність«партіципації»(співпричетності)між істотамита предметами, що асоційованікультурнимуявленням»[6].Саме тому «законпартіципації– характернийпринцип первісногомислення, щокерує асоціацієюта зв’язкамиуявлень в первіснійсвідомості»[6].Для ілюстраціїцього законунауковецьнаводить прикладдвох бразильськихплемен – боророта трумаї – яківважають, щовони одночасноє і людьми, ітваринами, папугами абоводяними тваринами.Цим прикладомдослідникдоводить байдужістьпервісноїсвідомостідо протиріч, які вважаютьсясучасній людиніабсолютнонеймовірнимита неможливими.
Усіці теорії згодомпоставить підсумнів іншийфранцузькийетнограф тадослідникміфологічноїсвідомості, Клод Леві-Строс.
ОСНОВИТЕОРІЇ ЛЕВІ-СТРОСА
Таксамо як і Леві-Брюль, Леві-Строс бувфранцузькиметнологом, щотакож починавсвій шлях якдослідникаміфології зсоціологічноїшколи. Леві-Стросбув засновникомструктурноїантропологіїта авторомвідповідноїтеорії міфів.Основну увагув своїх дослідженняхвін спрямовувавна вивченняміфів американськихіндіанців, щоналічувалибагато племен.На їхніх прикладахвін намагавсявиявити якісьзагальні механізмипобудови міфу, що характернідля всіх народностейпевної групи, які мають міжсобою зв’язок.Так, наприклад, він аналізуєміфи у племенахбелла-белла, квакіютль тачілкотін.Використовуючисвій методструктурногоаналізу, науковецьвиділяє з цихміфів один, який він вважатиме«прямою версією».Відповідно,інші версіїцієї історіїбудуть вважатисяінвертованимивідповіднодо версії, щовиділена основною.За методомструктуральногоаналізу дослідниквизначає основніскладові обохміфів та пов’язуєїх, розділяючиелементи міфуна певні категорії, такі як «мета»,«засіб», «результат»тощо. У випадкуаналізу цихміфів авторпояснює різницюу міфах цихплемен їхнімгеографічнимположеннямта наявнимиміж ними зв’язками.Через те, щопродукти моряє звичною практикоюдля племен, щоживуть на узбережжі,і є для них звичайноюпрактикою, товони не потребуютьміфологізування.А ось для гірськихнародностей, які отримуютьпродукти морялише череззв’язки зприморськимиплеменами, тодля них продуктиводного походженняє об’єктомнерозповсюдженимі через це бажаним.Цим пояснюєтьсярізниця в системахцінностей обохплемен.
Теоріяпервісногомислення утворчостіЛеві-Стросадещо відрізняласявід теорій йогопопередникаЛеві-Брюля.«Міф для Леві-Строса– це перш завсе поле безсвідомихлогічних операцій, логічний інструментрозв’язанняпротиріч»[5].Але незважаючина це Леві-Стростакож приводитьприклад, колисвідомістьпервісних людейне реагує напротиріччя.Наприклад, плем’я січельту своєму міфівикористовуємотив своїхсусідів прогероя, якийзвільнив лососяі змусив йогоходити не нерест.Але через те, що у січельтне було досвідуполювання налосося, в їхнійлегенді порушуютьсядеякі біологічнізакони. Індіанціплемені січельтприписувалилососям метафізичнеперебування, незважаючина те, що вонив їхньому ареаліне водились.
Середінших особливостейпервісногомислення заЛеві-Стросомслід виділити«бріколажність»(фр. bricoler – гратирикошетом, відскоком), тобто властивістьміфологічноїлогіки досягатисвоєї метиненавмисне, обхіднимишляхами. Такожслід виділитибінарне поділеннясвіту, характернедля первісногосуспільства, тобто виділенняпротилежностей, які згодом задопомогоюмедіації утворюютьструктуруміфологічнихуявлень прадавньоїлюдини.[5]
ВИСНОВКИ
Обидва ці дослідники були новаторами у вивченні міфології. Леві-Брюль був піонером вивченні первісної свідомості та виділенні її особливих властивостей, а Леві-Строс був засновником методу структурального аналізу.
Основні властивості первісного мислення за Леві-Брюлем: вплив колективних уявлень на свідомість людини; «прелогічний», або «дологічний» характер первісного мислення; недотримання закону «виключення третього»; становлення особливого акценту на емоціональних імпульсах та магічних уявленнях; визначення закону «містичної партіципації» та взагалі містичності первісного мислення; невиділеність людської свідомості з оточуючого світу.
Основні властивості первісного мислення за Леві-Стросом: наголошення на здатності первісного мислення до логічного аналізу, але визнання своєрідності первісного мислення; визначення «бріколажності» як риси первісної (міфологічної) свідомості; визнання медіації як засобу вирішення фундаментальних протиріч; визнання тотемізації як риси первісної свідомості; наявність певної загальної структури побудови міфу, яка може відрізнятися в залежності від особливостей розвитку певних груп.
Основна суперечність між цими двома дослідниками полягала в тому, що за Леві-Брюлем первісне мислення ґрунтується на поєднанні емоціональних імпульсів та магічних уявлень та «прелогічного» мислення, а Леві-Строс наполягав на логічності міфологічних концепцій прадавніх людей.
СПИСОКВИКОРИСТАННОЇЛІТЕРАТУРИ
К.Леви-Стросс. Отношения симметрии между ритуалами и мифами соседних народов
К.Леви-Стросс. Структурализм и экология
К.Леви-Стросс. Тотемизм сегодня
Культурология. ХХ век. Энциклопедия. Т.2. – СПб.: Университетская книга; 1998
Мифы народов мира. – М.: Советская энциклопедия, 1987-1988
6.Психологиямышления. Подред. Ю.Б. Гиппенрейтери В.В. Петухова.М: Изд-во МГУ,1980. С. 130-140.