Реферат: Економічна ефективність виробництва соняшника
--PAGE_BREAK-- продолжение--PAGE_BREAK--Найважливішим показником, що характеризує обсяг сільськогосподарського виробництва, є вартість валової і товарної продукції господарства. на основі якої можна розрахувати валовий і чистий доход, а також прибуток.
Для визначення економічної ефективності виробництва в цілому по сільськогосподарських підприємствах використовується система показників, які доцільно обчислювати в такій послідовності:
1. Вартість валової продукції (грн.) на <metricconverter productid=«1 га» w:st=«on»>1 га сільськогосподарських угідь. Цей показник розраховують за формулою:
<shapetype id="_x0000_t75" coordsize=«21600,21600» o:spt=«75» o:divferrelative=«t» path=«m@4@5l@4@11@9@11@9@5xe» filled=«f» stroked=«f»><path o:extrusionok=«f» gradientshapeok=«t» o:connecttype=«rect»><lock v:ext=«edit» aspectratio=«t»><shape id="_x0000_i1025" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«45899.files/image001.wmz» o:><img width=«104» height=«49» src=«dopb220771.zip» v:shapes="_x0000_i1025"> (1.1 )
де <shape id="_x0000_i1026" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«45899.files/image003.wmz» o:><img width=«52» height=«27» src=«dopb220772.zip» v:shapes="_x0000_i1026"> - вартість валової продукції на <metricconverter productid=«1 га» w:st=«on»>1 га сільськогосподарських угідь, т. грн;
ВП – вартість валової продукції, всього, тис. грн.;
<shape id="_x0000_i1027" type="#_x0000_t75" o:ole="" o:bullet=«t»><imagedata src=«45899.files/image005.wmz» o:><img width=«35» height=«27» src=«dopb220773.zip» alt="*" v:shapes="_x0000_i1027"> — площа сільськогосподарських угідь, га.
2. Вартість валової продукції на середньорічного працівника:
<shape id="_x0000_i1028" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«45899.files/image007.wmz» o:><img width=«129» height=«51» src=«dopb220774.zip» v:shapes="_x0000_i1028"> (1.2 )
де <shape id="_x0000_i1029" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«45899.files/image009.wmz» o:><img width=«53» height=«27» src=«dopb220775.zip» v:shapes="_x0000_i1029"> — вартість валової продукції на 1 середньорічного працівника, тис. грн;
ВП – вартість валової продукції, всього, тис. грн.;
<shape id="_x0000_i1030" type="#_x0000_t75" o:ole="" o:bullet=«t»><imagedata src=«45899.files/image011.wmz» o:><img width=«52» height=«21» src=«dopb220776.zip» alt="*" v:shapes="_x0000_i1030"> — чисельність середньорічних працівників, чол…
3. Вартість валової продукції на 1 люд. – год.:
<shape id="_x0000_i1031" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«45899.files/image013.wmz» o:><img width=«197» height=«44» src=«dopb220777.zip» v:shapes="_x0000_i1031"> (1.3 )
де <shape id="_x0000_i1032" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«45899.files/image015.wmz» o:><img width=«100» height=«27» src=«dopb220778.zip» v:shapes="_x0000_i1032"> - вартість валової продукції на 1 люд. год.;
ВП – вартість валової продукції, всього, тис. грн.;
<shape id="_x0000_i1033" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«45899.files/image017.wmz» o:><img width=«75» height=«23» src=«dopb220779.zip» v:shapes="_x0000_i1033"> - сума люд. год.
4. Вартість валової продукції на 100 грн. виробничих витрат:
<shape id="_x0000_i1034" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«45899.files/image019.wmz» o:><img width=«311» height=«45» src=«dopb220780.zip» v:shapes="_x0000_i1034"> (1.4 )
де <shape id="_x0000_i1035" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«45899.files/image021.wmz» o:><img width=«147» height=«27» src=«dopb220781.zip» v:shapes="_x0000_i1035"> - вартість валової продукції на 100 грн. виробничих витрат;
ВП – вартість валової продукції, всього, тис. грн.;
<shape id="_x0000_i1036" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«45899.files/image023.wmz» o:><img width=«83» height=«23» src=«dopb220782.zip» v:shapes="_x0000_i1036"> - сума виробничих витрат.
5. Вартість валової продукції на 1000 грн. основних виробничих фондів і оборотних засобів:
<shape id="_x0000_i1037" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«45899.files/image025.wmz» o:><img width=«304» height=«45» src=«dopb220783.zip» v:shapes="_x0000_i1037"> (1.5 )
де <shape id="_x0000_i1038" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«45899.files/image027.wmz» o:><img width=«161» height=«27» src=«dopb220784.zip» v:shapes="_x0000_i1038"> — вартість валової продукції на 1000 грн. основних виробничих фондів і оборотних засобів;
ВП – вартість валової продукції, всього, тис. грн.;
<shape id="_x0000_i1039" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«45899.files/image029.wmz» o:><img width=«85» height=«21» src=«dopb220785.zip» v:shapes="_x0000_i1039"> — вартість основних виробничих фондів і оборотних засобів.
6. Розмір валового доходу на <metricconverter productid=«1 га» w:st=«on»>1 га сільськогосподарських угідь:
<shape id="_x0000_i1040" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«45899.files/image031.wmz» o:><img width=«125» height=«49» src=«dopb220786.zip» v:shapes="_x0000_i1040"> (1.6 )
де <shape id="_x0000_i1041" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«45899.files/image033.wmz» o:><img width=«73» height=«27» src=«dopb220787.zip» v:shapes="_x0000_i1041"> - розмір валового доходу на <metricconverter productid=«1 га» w:st=«on»>1 га сільськогосподарських угідь;
ВД – розмір валового доходу, всього;
<shape id="_x0000_i1042" type="#_x0000_t75" o:ole="" o:bullet=«t»><imagedata src=«45899.files/image005.wmz» o:><img width=«35» height=«27» src=«dopb220773.zip» alt="*" v:shapes="_x0000_i1042"> — площа сільськогосподарських угідь, га.
7. Розмір валового доходу на 1 середньорічного працівника:
<shape id="_x0000_i1043" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«45899.files/image035.wmz» o:><img width=«129» height=«51» src=«dopb220788.zip» v:shapes="_x0000_i1043"> (1.7 )
де <shape id="_x0000_i1044" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«45899.files/image037.wmz» o:><img width=«52» height=«27» src=«dopb220789.zip» v:shapes="_x0000_i1044"> — розмір валового доходу на 1 середньорічного працівника, тис. грн.;
ВД – розмір валового доходу, всього, тис. грн.;
<shape id="_x0000_i1045" type="#_x0000_t75" o:ole="" o:bullet=«t»><imagedata src=«45899.files/image011.wmz» o:><img width=«52» height=«21» src=«dopb220776.zip» alt="*" v:shapes="_x0000_i1045"> — чисельність середньорічних працівників, чол…
8. Розмір валового доходу на 1 люд. – год.:
<shape id="_x0000_i1046" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«45899.files/image039.wmz» o:><img width=«196» height=«44» src=«dopb220790.zip» v:shapes="_x0000_i1046"> (1.8 )
де <shape id="_x0000_i1047" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«45899.files/image041.wmz» o:><img width=«100» height=«27» src=«dopb220791.zip» v:shapes="_x0000_i1047"> - розмір валового доходу на 1 люд. год.;
ВД – розмір валового доходу, всього, тис. грн.;
<shape id="_x0000_i1048" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«45899.files/image017.wmz» o:><img width=«75» height=«23» src=«dopb220779.zip» v:shapes="_x0000_i1048"> - сума люд. год.
9. Розмір валового доходу на 100 грн. виробничих витрат:
<shape id="_x0000_i1049" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«45899.files/image043.wmz» o:><img width=«309» height=«45» src=«dopb220792.zip» v:shapes="_x0000_i1049"> (1.9 )
де <shape id="_x0000_i1050" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«45899.files/image045.wmz» o:><img width=«145» height=«27» src=«dopb220793.zip» v:shapes="_x0000_i1050"> - розмір валового доходу на 100 грн. виробничих витрат;
ВД – розмір валового доходу, всього, тис. грн.;
<shape id="_x0000_i1051" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«45899.files/image023.wmz» o:><img width=«83» height=«23» src=«dopb220782.zip» v:shapes="_x0000_i1051"> - сума виробничих витрат, тис. грн.
10. Розмір валового доходу на 1000 грн. виробничих фондів:
<shape id="_x0000_i1052" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«45899.files/image047.wmz» o:><img width=«200» height=«41» src=«dopb220794.zip» v:shapes="_x0000_i1052"> (1.10 )
де <shape id="_x0000_i1053" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«45899.files/image049.wmz» o:><img width=«112» height=«27» src=«dopb220795.zip» v:shapes="_x0000_i1053"> — розмір валового доходу на 1000 грн. виробничих фондів;
ВД – розмір валового доходу, всього, тис. грн.;
<shape id="_x0000_i1054" type="#_x0000_t75" o:ole="" o:bullet=«t»><imagedata src=«45899.files/image051.wmz» o:><img width=«28» height=«17» src=«dopb220796.zip» alt="*" v:shapes="_x0000_i1054"> — вартість виробничих фондів, тис. грн.
11. Розмір чистого доходу на <metricconverter productid=«1 га» w:st=«on»>1 га сільськогосподарських угідь:
<shape id="_x0000_i1055" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«45899.files/image053.wmz» o:><img width=«125» height=«49» src=«dopb220797.zip» v:shapes="_x0000_i1055"> (1.11 )
де <shape id="_x0000_i1056" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«45899.files/image055.wmz» o:><img width=«73» height=«27» src=«dopb220798.zip» v:shapes="_x0000_i1056"> - розмір чистого доходу на <metricconverter productid=«1 га» w:st=«on»>1 га сільськогосподарських угідь;
ЧД – розмір чистого доходу, всього;
<shape id="_x0000_i1057" type="#_x0000_t75" o:ole="" o:bullet=«t»><imagedata src=«45899.files/image005.wmz» o:><img width=«35» height=«27» src=«dopb220773.zip» alt="*" v:shapes="_x0000_i1057"> — площа сільськогосподарських угідь, га.
12. Розмір чистого доходу на 1 середньорічного працівника:
<shape id="_x0000_i1058" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«45899.files/image057.wmz» o:><img width=«135» height=«51» src=«dopb220799.zip» v:shapes="_x0000_i1058"> (1.12 )
де <shape id="_x0000_i1059" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«45899.files/image059.wmz» o:><img width=«57» height=«27» src=«dopb220800.zip» v:shapes="_x0000_i1059"> — розмір чистого доходу на 1 середньорічного працівника, тис. грн;
ЧД – розмір чистого доходу, всього;
<shape id="_x0000_i1060" type="#_x0000_t75" o:ole="" o:bullet=«t»><imagedata src=«45899.files/image011.wmz» o:><img width=«52» height=«21» src=«dopb220776.zip» alt="*" v:shapes="_x0000_i1060"> — чисельність середньорічних працівників, чол…
13. Розмір чистого доходу на 1 люд. – год.:
<shape id="_x0000_i1061" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«45899.files/image061.wmz» o:><img width=«195» height=«44» src=«dopb220801.zip» v:shapes="_x0000_i1061"> (1.13 )
де <shape id="_x0000_i1062" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«45899.files/image063.wmz» o:><img width=«99» height=«27» src=«dopb220802.zip» v:shapes="_x0000_i1062"> - розмір чистого доходу на 1 люд. год.;
ЧД – розмір чистого доходу, всього;
<shape id="_x0000_i1063" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«45899.files/image017.wmz» o:><img width=«75» height=«23» src=«dopb220779.zip» v:shapes="_x0000_i1063"> - сума люд. год.
14. Розмір чистого доходу на 100 грн. виробничих витрат:
<shape id="_x0000_i1064" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«45899.files/image043.wmz» o:><img width=«309» height=«45» src=«dopb220792.zip» v:shapes="_x0000_i1064"> (1.14 )
де <shape id="_x0000_i1065" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«45899.files/image065.wmz» o:><img width=«145» height=«27» src=«dopb220803.zip» v:shapes="_x0000_i1065"> - розмір чистого доходу на 100 грн. виробничих витрат;
ЧД – розмір чистого доходу, всього;
<shape id="_x0000_i1066" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«45899.files/image023.wmz» o:><img width=«83» height=«23» src=«dopb220782.zip» v:shapes="_x0000_i1066"> - сума виробничих витрат, тис. грн.
15. Розмір чистого доходу на 1000 грн. виробничих фондів:
<shape id="_x0000_i1067" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«45899.files/image047.wmz» o:><img width=«200» height=«41» src=«dopb220794.zip» v:shapes="_x0000_i1067"> (1.15)
де <shape id="_x0000_i1068" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«45899.files/image067.wmz» o:><img width=«111» height=«27» src=«dopb220804.zip» v:shapes="_x0000_i1068"> — розмір чистого доходу на 1000 грн. виробничих фондів;
ЧД – розмір чистого доходу, всього;
<shape id="_x0000_i1069" type="#_x0000_t75" o:ole="" o:bullet=«t»><imagedata src=«45899.files/image051.wmz» o:><img width=«28» height=«17» src=«dopb220796.zip» alt="*" v:shapes="_x0000_i1069"> — вартість виробничих фондів, тис. грн.
16. Розмір прибутку на <metricconverter productid=«1 га» w:st=«on»>1 га сільськогосподарських угідь:
<shape id="_x0000_i1070" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«45899.files/image069.wmz» o:><img width=«117» height=«49» src=«dopb220805.zip» v:shapes="_x0000_i1070"> (1.16 )
де <shape id="_x0000_i1071" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«45899.files/image071.wmz» o:><img width=«64» height=«27» src=«dopb220806.zip» v:shapes="_x0000_i1071"> - розмір прибутку на <metricconverter productid=«1 га» w:st=«on»>1 га сільськогосподарських угідь;
П – розмір прибутку, всього;
<shape id="_x0000_i1072" type="#_x0000_t75" o:ole="" o:bullet=«t»><imagedata src=«45899.files/image005.wmz» o:><img width=«35» height=«27» src=«dopb220773.zip» alt="*" v:shapes="_x0000_i1072"> — площа сільськогосподарських угідь, га.
17. Розмір прибутку на 1 середньорічного працівника:
<shape id="_x0000_i1073" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«45899.files/image073.wmz» o:><img width=«127» height=«51» src=«dopb220807.zip» v:shapes="_x0000_i1073"> (1.17 )
де <shape id="_x0000_i1074" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«45899.files/image075.wmz» o:><img width=«51» height=«27» src=«dopb220808.zip» v:shapes="_x0000_i1074"> — розмір прибутку на 1 середньорічного працівника, тис. грн;
П – розмір прибутку, всього;
<shape id="_x0000_i1075" type="#_x0000_t75" o:ole="" o:bullet=«t»><imagedata src=«45899.files/image011.wmz» o:><img width=«52» height=«21» src=«dopb220776.zip» alt="*" v:shapes="_x0000_i1075"> — чисельність середньорічних працівників, чол…
18. Розмір прибутку на 1 люд. – год.:
<shape id="_x0000_i1076" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«45899.files/image077.wmz» o:><img width=«188» height=«44» src=«dopb220809.zip» v:shapes="_x0000_i1076"> (1.18 )
де <shape id="_x0000_i1077" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«45899.files/image079.wmz» o:><img width=«91» height=«27» src=«dopb220810.zip» v:shapes="_x0000_i1077"> - розмір прибутку на 1 люд. год.;
П – розмір прибутку, всього;
<shape id="_x0000_i1078" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«45899.files/image017.wmz» o:><img width=«75» height=«23» src=«dopb220779.zip» v:shapes="_x0000_i1078"> - сума люд. год.
19. Розмір прибутку на 100 грн. виробничих витрат:
<shape id="_x0000_i1079" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«45899.files/image081.wmz» o:><img width=«300» height=«45» src=«dopb220811.zip» v:shapes="_x0000_i1079"> (1.19 )
де <shape id="_x0000_i1080" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«45899.files/image083.wmz» o:><img width=«137» height=«27» src=«dopb220812.zip» v:shapes="_x0000_i1080"> - розмір прибутку на 100 грн. виробничих витрат;
П – розмір прибутку, всього;
<shape id="_x0000_i1081" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«45899.files/image023.wmz» o:><img width=«83» height=«23» src=«dopb220782.zip» v:shapes="_x0000_i1081"> - сума виробничих витрат, тис. грн.
20. Розмір прибутку на 1000 грн. виробничих фондів:
<shape id="_x0000_i1082" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«45899.files/image085.wmz» o:><img width=«191» height=«41» src=«dopb220813.zip» v:shapes="_x0000_i1082"> (1.20)
де <shape id="_x0000_i1083" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«45899.files/image087.wmz» o:><img width=«107» height=«27» src=«dopb220814.zip» v:shapes="_x0000_i1083"> — розмір прибутку на 1000 грн. виробничих фондів;
П – розмір прибутку, всього;
<shape id="_x0000_i1084" type="#_x0000_t75" o:ole="" o:bullet=«t»><imagedata src=«45899.files/image051.wmz» o:><img width=«28» height=«17» src=«dopb220796.zip» alt="*" v:shapes="_x0000_i1084"> — вартість виробничих фондів, тис. грн.
21. Рівень рентабельності – це показник, який використовують на підприємствах для кількісного виміру рентабельності. Рівень рентабельності визначається за формулою:
<shape id="_x0000_i1085" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«45899.files/image089.wmz» o:><img width=«85» height=«41» src=«dopb220815.zip» v:shapes="_x0000_i1085"> (1.21)
де П – валовий прибуток від реалізації;
Вв – виробничі витрати на реалізовану продукцію.
22. Для визначення ефективності використання виробничих фондів розраховують показник норми прибутку (Нп):
<shape id="_x0000_i1086" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«45899.files/image091.wmz» o:><img width=«120» height=«45» src=«dopb220816.zip» v:shapes="_x0000_i1086"> (1.22 )
де П – валовий прибуток від реалізації;
<shape id="_x0000_i1087" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«45899.files/image093.wmz» o:><img width=«77» height=«21» src=«dopb220817.zip» v:shapes="_x0000_i1087"> — середньорічна вартість відповідно основних виробничих фондів і оборотних фондів.
По рослинництву в цілому визначають такі показники рентабельності, як рівень рентабельності і приведену масу прибутку від цього комплексу галузей на гектар ріллі. За окремими культурами доцільно розрахувати три показники: рівень рентабельності, масу прибутку на гектар посіву і масу прибутку на реалізований центнер продукції. [1 ]
23. Масу прибутку на гектар посіву певної культури (Мк) необхідно визначити з обов’язковим урахуванням її рівня товарності за формулою:
<shape id="_x0000_i1088" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«45899.files/image095.wmz» o:><img width=«91» height=«45» src=«dopb220818.zip» v:shapes="_x0000_i1088"> (1.23 )
де ПК – прибуток, одержаний від реалізації певної культури;
S – площа посіву культури;
<shape id="_x0000_i1089" type="#_x0000_t75" o:ole="" o:bullet=«t»><imagedata src=«45899.files/image097.wmz» o:><img width=«28» height=«23» src=«dopb220819.zip» alt="*" v:shapes="_x0000_i1089"> — коефіцієнт товарності.
З переходом до ринкової економіки і зростанням конкуренції на зовнішньому і внутрішньому ринках дуже важливо для оцінки економічної ефективності виробництва визначити такий показник, як рентабельність продажу.
24. Показник рентабельності продажу розраховується за формулою:
<shape id="_x0000_i1090" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«45899.files/image099.wmz» o:><img width=«105» height=«41» src=«dopb220820.zip» v:shapes="_x0000_i1090"> тобто <shape id="_x0000_i1091" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«45899.files/image101.wmz» o:><img width=«97» height=«41» src=«dopb220821.zip» v:shapes="_x0000_i1091"> (1.24 )
де ТП – вартість товарної продукції за поточними цінами реалізації;
Вв – виробничі витрати на реалізовану продукцію.
В буквальному трактуванні цей показник показує, яка питома вага прибутку в загальній сумі грошової виручки від реалізації продукції. [3 ]
Економічна ефективність виробництва соняшника залежить від складного комплексу природноекономічних, технологічних, науково-технічних факторів. При вивченні даної проблеми слід рахувати наступні особливості галузі: соняшник вимогливий до умов обробітку. Агротехнічні вимоги не дозволяють вирощувати цю культуру у вузькоспеціалізованих господарствах. Рослини цієї культури дуже чуттєві до всіх видів гербіцидів. Слід враховувати також вимоги щодо олії в залежності від мети її використання. [17 ]
Незважаючи на велику кількість досліджень, питання підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва не втрачає актуальності, особливо впливу факторів, насамперед мікроекономічного рівня, на ефективність вирощування соняшнику, які ще недостатньо вивчені. Тому виникає необхідність поглибленого аналізу факторів, що зумовлюють кінцеві результати господарювання та обґрунтування напрямів підвищення ефективності виробництва соняшнику за сучасних умов. [11 ]
Галузь олійництва в Україні нині розвивається екстенсивним шляхом. Порівняно із 2000 роком в 2003 році площі соняшнику зросли в 2,3 рази і досягли 3,8 млн. га. середня урожайність по Україні за даний період знизилась майже на третину – до 11,2 ц/га. В окремих областях у 2003 році вона була катастрофічно низькою. Зокрема. сільськогосподарськими підприємствами Криму було зібрано лише по 6,8, хмельницької області – 8,0, Херсонської – 8,3 ц/га. Однією з причин зниження врожайності соняшнику в Україні, на думку ряду фахівців, є його поширення у регіонах, які не мають відповідних грунтово-кліматичних умов для його вирощування.
Незважаючи на такий шлях розвитку, виробництво і реалізація насіння соняшнику, поряд із зерном, є прибутковою галуззю сектору України.
Якщо в 2000 році в середньому по сільськогосподарських підприємствах Запорізької області виробництво насіння соняшнику було нерентабельним, то протягом чотирьох наступних років, за рахунок випереджаючого росту ціни порівняно з рівнем собівартості, виробництво соняшнику було прибутковим. Зокрема, в 2002 році сільськогосподарські товаровиробники області від реалізації насіння соняшнику одержали на <metricconverter productid=«1 га» w:st=«on»>1 га посівів 317,0 грн. прибутку при рівні рентабельності 72,3%.
Рівень рентабельності виробництва насіння соняшнику має чітко виражену тенденцію до зростання, що свідчить про досить стабільний стан галузі та перспективи подальшого її розвитку.
РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ СТАНУ ВИРОБНИЦТВА СОНЯШНИКУ ТА ЙОГО ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ
2.1 Природно-економічні умови та спеціалізація господарства
Товариство “Тур” розташоване в східній частині Мелітопольського району Запорізької області.
Господарство розподілене на <metricconverter productid=«1131 га» w:st=«on»>1131 га земель. Земельний пай <metricconverter productid=«4,48 га» w:st=«on»>4,48 га та <metricconverter productid=«858 га» w:st=«on»>858 га майнових.
Виробниче направлення кооперативу зерно-м’ясо – молочне.
Відстань від господарства до районного центру міста Мелітополь – <metricconverter productid=«3 км» w:st=«on»>3 км, до обласного центру міста Запоріжжя – <metricconverter productid=«120 км» w:st=«on»>120 км, до найбільшої залізничної станції Мелітополь – <metricconverter productid=«30 км» w:st=«on»>30 км. Господарство має вигідне місце розташування й хороші путі повідомлень.
Товариство “Тур” Мелітопольського району входить у другий агро кліматичний район Запорізької області. Кліматичні умови цієї зони характеризуються зниженою кількістю опадів, нерівномірним впадінням їх по періодам року, високим температурним режимом, низькою відносною вологістю повітря, особливо в критичні періоди росту, розвитку рослин. Суми температур більші ніж 10 0С складають 3250 0С на рік. Хід середньомісячних температур протягом року по багаторічним даним слідуючий:
Місяці
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
Градуси
-4,5
-3,7
2,1
8,7
16,2
20,1
23
22
16,6
10,1
3,3
-1,3
Середньорічна кількість опадів складає <metricconverter productid=«112 мм» w:st=«on»>112 мм, що дорівнює 4120 тони води на <metricconverter productid=«1 га» w:st=«on»>1 га. Найбільша кількість опадів випадає в червні – липні, що співпадає з періодом максимального росту сільськогосподарських культур, найменша в кінці.
По багаторічним даним Мелітопольської мете реологічної станції кількість опадів слідуюча:
Місяці
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
Кількість, мм
27
25
31
27
35
63
57
34
30
27
28
29
Найбільш холодними місяцями є січень та лютий, найбільш теплими місяцями року є липень та серпень.
Абсолютний річний мінімум температури повітря припадає на січень (-32 0С), максимум – на червень (+38 0С).
Тривалість безморозного періоду становить 165 днів. Ґрунти товариства “Тур” багатий гумусом, в основному переважають південні чорноземи. Ґрунтове покриття сформувалося під впливом сухого теплого континентального клімату на зарівнюваному із западинами рельєфі при глибокому заляганні ґрунтових вод.
Землі товариства “Тур” мають потенціальну родючість. Основні прийоми в системі просапних сівозмін. Накопичення та правильне використання вологи, внесення добрив, покращення найбільш цінних культур і сортів.
Товариство “Тур” є господарством стабільної економіки. На протязі останніх років рівень рентабельності підвищився від 7,4% до 16,6%.
Господарство має мукомольне виробництво, пекарню, крупорушку, ковбасний цех. Швидкими темпами розвивається та використовується в окремій галузі торгівля. Товариство має декілька магазинів і кафе в селі Костянтинівка. Загальна сума грошового обігу складає по господарству 8310 т. грн. чистий прибуток від реалізації продукції через магазин складає 867,9 тис. грн.
Керівництво товариства “Тур”, завдяки закритому циклу, зберегло темпи виробництва основних галузей та з успіхом розвиває нові галузі виробництва.
Зараз в товаристві працює 55 чоловік, робітників та спеціалістів.
Серед матеріальних умов, необхідних для життя людей, земля має особливе значення. Земельні ресурси – національне багатство нашої країни, важлива умова життя і діяльності суспільства, матеріальна основа розвитку сільського господарства, база для розміщення і функціонування усіх галузей народного господарства. Тому найбільш повне і раціональне використання землі для виробництва продукції є найважливішим завданням сільського господарства.
Земля є головним засобом виробництва у сільському господарстві. Про склад і структуру земельних угідь товариства “Тур” дізнаємось з таблиці 2.1.1.
Таблиця 2.1.1.
Склад і структура земельних угідь
2000 р.
2001 р.
2002 р.
2003 р.
2004 р.
2004р. до 2000р. у %
Площа
га
%
Площа
га
%
Площа
га
%
Площа
га
%
Площа
га
%
Загальна земельна площа 5212
100
4865
100
4606
100
4476,3
100
4421
100
84,8
Всього с/г угідь
4944
95,0
4668
97,0
4297
93,29
4297
96,0
4213
94,9
85,2
із них: рілля
4735
91,0
4452
92,3
4207
91,3
4107
91,7
4113
90,7
86,85
сінокоси
7,5
0,2
8
0,2
8,5
0,18
7,5
0,16
15
0,33
200
пасовища
36,1
0,7
36
0,8
82
1,78
82
1,83
5
0,11
13,8
багаторічні
насадження
165
3,2
172
3,6
168
3,65
101
2,2
80
2,03
48,48
Площа лісу 143
2,8
141
3,0
140
3,04
138
3,08
143
3,36
100
Ставки і водоймища
0,6
0,02
1
0,02
1
0,02
1
0,02
0,6
0,01
100
Інші землі
124,1
2,4
54,86
1,1
—
—
39,86
0,89
65
1,65
Х
<shape id="_x0000_i1092" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«45899.files/image103.wmz» o:><img width=«615» height=«388» src=«dopb220822.zip» v:shapes="_x0000_i1092">\s
2000 рік
<shape id="_x0000_i1093" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«45899.files/image105.wmz» o:><img width=«615» height=«319» src=«dopb220823.zip» v:shapes="_x0000_i1093">\s
2004 рік
Рис. 2.1 Структура земельних угідь ТОВ “Тур”.
Аналізуючи дані таблиці 2.1.1. можна сказати, що ТОВ “Тур” добре забезпечене фондом. Майже вся земельна площа зайнята під сільськогосподарськими угіддями. В 2004 року їх площа становила <metricconverter productid=«4213 га» w:st=«on»>4213 га, тобто 94,97% від загальної земельної площі. Якщо розглянути саме сільськогосподарські угіддя, то треба відзначити, що площа ріллі за останні п’ять років зменшилась на <metricconverter productid=«622,7 га» w:st=«on»>622,7 га, тобто на 3,15%, їх площа в 2004 році становила <metricconverter productid=«4113 га» w:st=«on»>4113 га. Навпаки, площа сінокосів збільшилась по зрівнянню з 2000 роком в 2004 році на 100%. Якщо в 2000 році площа сінокосів становила <metricconverter productid=«7,5 га» w:st=«on»>7,5 га (0,2%), то в 2004 році їх площа дорівнювала <metricconverter productid=«15 га» w:st=«on»>15 га (0,33%), що в 2 рази більше за 2000 рік. Значно знизилась площа пасовищ. Якщо зрівняти між собою 2000 рік і 2004 рік, можна сказати, що в 2004 році їх площа становила всього <metricconverter productid=«5 га» w:st=«on»>5 га, що на 77,2% нижче за 2000 рік. Також трохи зменшилась площа багаторічних насаджень. А от площі лісу та ставків і водоймищ залишились незмінними.
Основним показником, що визначає спеціалізацію підприємства, є структура товарної продукції.
продолжение
--PAGE_BREAK--
продолжение
--PAGE_BREAK--
продолжение
--PAGE_BREAK--Аналізуючи дану таблицю, можна зробити наступні висновки. Всі витрати товариства в 2004 році відносно 2002 року збільшились на 12,5 тис. грн., тобто на 5,66%. В тому числі витрати на насіння та посадковий матеріал збільшились на 33,29 тис. грн… (219,16%). На паливо та мастильні матеріали витрати збільшились на 5,29 тис. грн.., тобто на 26,29%. На добрива виробничі витрати збільшились на 210,89%. На засоби захисту рослин витрати збільшились на 9,06%. Витрати на ремонт необоротних активів збільшились на 65,23%. Інші витрати на утримання основних засобів збільшились на 4,91%. Зменшились лише загально-виробничі витрати (78,67%), витрати на оплату праці (42,95%), роботи та послуги (9,09%), інші витрати (66,27%).
Перехід до нових умов господарювання на основі ринкових відносин загострює проблему підвищення економічної ефективності виробництва. Для підприємства важливо знати не тільки обсяг виробленої продукції, а й скільки витрачено матеріальних засобів і праці, яка собівартість цієї продукції, наскільки ефективна та чи інша галузь виробництва. Тому важливе значення серед економічних показників ефективності має собівартість виробництва продукції.
Собівартість продукції – важливий узагальнюючий економічний показник виробничо-фінансової діяльності підприємства. На практиці її обчислення необхідне для об’єктивної оцінки господарської діяльності підприємств у цілому, окремих її підрозділів та видів продукції, для розрахунку чистого доходу, прибутку і рівня рентабельності, які залежать від собівартості.
Собівартість як економічна категорія об’єднує всі витрати підприємства в грошовій формі, відшкодування яких необхідне для здійснення процесу простого відтворення. Вона показує, в що обходиться кожному виробнику виробництво і збут продукції.
На прикладі таблиці 2.14 розглянемо структуру собівартості 1ц. соняшнику у товаристві “Тур”.
Аналізуючи структуру собівартості 1ц. соняшнику в ТОВ “Тур” можна зробити висновок, що загальна собівартість 1ц. соняшника в 2004 році відносно 2002 року збільшилась на 2,17 грн. В тому числі витрати на оплату праці з нарахуваннями зменшились на 2,48 грн.
Таблиця 2.14
Структура собівартості 1ц соняшнику у ТОВ “Тур”
Статті витрат
2001
2002
2003
Відхилення 2003р до 2001р (+, -)
грн
%
грн
%
грн
%
Витрати на оплату праці з нарахуваннями
5,74
13,89
12,39
21,06
3,26
7,5
-2,48
Насіння та посадковий матеріал
2,85
6,89
4,64
7,89
9,04
20,8
+6,19
Паливо та мастильні матеріали
3,77
9,12
4,22
7,17
4,74
10,9
+0,97
Добрива
2,46
5,95
2,49
4,24
7,61
17,5
+5,15
Засоби захисту рослин
1,92
4,65
2,32
3,95
2,09
4,8
+0,17
Роботи та послуги
5,23
12,67
6,82
11,59
4,74
10,9
-0,49
Витрати на ремонт необоротних активів
1,91
4,63
3,08
5,23
3,15
7,24
+1,24
Інші витрати на утримання основних засобів
4,54
10,99
6,79
11,54
4,74
10,91
+0,2
Інші витрати
2,45
5,94
2,97
5,04
1,96
4,5
-0,49
Загально-виробничі витрати
10,44
25,27
31,12
22,29
2,22
5,1
-8,22
Всього витрат
41,31
100
58,86
100
43,48
100
+2,17
На насіння та посадковий матеріал витрати збільшились на 6,19 грн. Витрати на паливо та мастильні матеріали збільшились на 0,97 грн. Також збільшились на 0,97 грн. Також збільшились витрати на добрива (5,15 грн.) та засоби захисту рослин (0,17 грн.). Витрати на роботи та послуги зменшились на 0,84 грн. Витрати на ремонт необоротних активів збільшились на 1,24 грн. Інші витрати на утримання основних засобів збільшились на 0,20 грн. Інші витрати зменшились на 0,49 грн. Загально-виробничі витрати зменшились на 8,22 грн.
2.4 Економічна ефективність виробництва соняшнику
Економічна ефективність – це таке співвідношення між ресурсами і результатами виробництва, за якого отримують вартісні показники ефективності виробництва. Вимірювальну систему економічної ефективності сільськогосподарського виробництва доцільно будувати таким чином, щоб вона була здатна повністю розкривати дві взаємопов’язані і взаємодіючі результативні сторони діяльності аграрних підприємств – раціональність використання ними землі через показники загального ефекту, приведені до одиниці площі сільськогосподарських угідь, і економічність виробництва, показники якої розкривали б, якою ціною одержано цей ефект.
Економічну ефективність виробництва насіння соняшнику розглянемо в таблиці 2.15.
Таблиця 2.15
Економічна ефективність виробництва соняшнику
Показники
2000
2001
2002
2003
2004
2004 % до 2000р
1
2
3
4
5
6
7
Площа посіву соняшнику, га
577
552
594
548
779
135
Валовий збір соняшнику ц/га
4789,1
6679,2
5340,1
4215
5361
111,9
Собівартість виробництва соняшнику, тис. грн.
80
121,2
220,6
248,1
233,1
291,4
Прямі затрати праці на виробництво соняшнику, тис. люд.год.
17
10
29
13
2
247
Продано соняшнику, ц
1545
6354
4994
3486
4772
308,8
Виручка від реалізації соняшнику, тис. грн
98,4
347,8
484,8
263,8
505,1
513,3
Собівартість реалізованого соняшнику, тис. грн.
25,8
115
205,4
205,2
207,4
803,8
Прибуток від реалізації соняшнику, тис. грн.
72,6
232,8
279,4
58,6
297,7
410,1
Урожайність соняшнику, ц/га
8,3
12,1
8,99
7,7
6,88
82,9
Виробництво соняшнику на 100га ріллі, ц.
101,1
141,0
130,02
47,08
130,3
128,8
Рівень товарності, %
32,3
95,1
93,5
82,7
89,1
—
Трудомісткість, люд.-год./ц.
3,35
1,5
5,43
6,56
0,56
16,72
Виробнича собівартість 1ц. соняшнику, грн.
16,69
18,21
41,31
58,86
43,48
260,6
Ціна реалізації 1ц., грн.
63,7
54,7
97,07
72,09
87,2
136,8
Прибуток на 1ц реалізованого соняшнику, грн.
47,0
36,6
55,95
16,86
62,4
132,7
Рівень рентабельності, %
90,8
192,1
136,03
30,52
143,5
—
Отримано на 1га посіву, грн.:
— виручки
170,5
630,1
816,6
256,8
648,4
380,3
— прибутку
125,8
421,7
470,37
60,06
382,2
303,8
Отримано на 1люд.-год. витрат праці, грн.:
— виручки
5,8
34,8
16,7
6,68
6,28
108,27
— прибутку
4,3
23,3
9,63
1,56
1,39
32,3
Окупність виробничих витрат:
— виручкою
1,2
2,9
2,19
0,76
1,06
88,3
— прибутком
0,9
1,9
1,26
0,18
0,24
26,6
Аналізуючи дану таблицю, можна зробити наступні висновки. За рахунок збільшення площі посіву соняшника в 2004 році на <metricconverter productid=«202 га» w:st=«on»>202 га (35%) валовий збір соняшнику збільшився на 571,9 тис. грн. (11,9%). Собівартість виробництва соняшнику збільшилась на 153,1 тис. грн… (191,4%). Прямі затрати праці на виробництво соняшника збільшились на 25 тис. люд.-год. (147%). Кількість проданого насіння соняшника збільшилась на 3227 ц., тобто на 208,8%. Виручка від реалізації соняшника збільшилась на 413,3%. Собівартість реалізованого соняшника збільшилась на 181,6 тис. грн… (703,8%). Прибуток від реалізації соняшника збільшився на 225,1 тис. грн… (310,1%). Виробництво соняшника на 100га ріллі збільшилась на 28,8%. Трудомісткість збільшилась на 197,3%. Виробнича собівартість 1ц. соняшнику збільшилась на 160,6%. Собівартість 1ц. реалізованого соняшника збільшилась на 26,61 грн., тобто на 158,4%. Ціна реалізації 1ц. соняшника збільшилась на 23,5 грн. (36,8%). Прибуток на 1ц. реалізованого соняшника збільшився на 15,4 грн., тобто на 32,7%. Кількість отриманої виручки на 1га посіву збільшилась на 280,3%. Кількість прибутку на <metricconverter productid=«1 га» w:st=«on»>1 га посіву збільшилась на 203,8%. Кількість отриманої виручки на 1 люд.-год витрат праці збільшилась на 8,27%, а прибутку – зменшилась на 67,7%. Окупність виробничих витрат виручкою зменшилась на 11,7%, а прибутком – на 73,4%.
Роблячи узагальнюючий висновок по 2 розділу можна сказати, що ТОВ “Тур” має усі можливості для кращого забезпечення потреб населення в рослинній олії, а тваринництва – у білкових кормах. Для цього слід збільшувати виробництво насіння соняшника за одночасного зниження їх витрат, що можливо завдяки: зростанню урожайності культури замість розширення посівних площ; скороченню втрат насіння соняшника на стадіях збирання, заготівлі та переробки; широкому застосуванню індустріальної технології виробництва соняшнику, що дасть змогу збільшити урожайність на 3-4 ц. на <metricconverter productid=«1 га» w:st=«on»>1 га (при цьому прямі затрати праці знижуються на 30-50%, виробнича собівартість – на 10-15%. А рентабельність виробництва на 25-30 пунктів вище, ніж за традиційної технології); застосуванню прогресивних форм господарювання; організації та оплати праці; раціональному використанню матеріальних засобів.
РОЗДІЛ 3
ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА СОНЯШНИКУ
3.1 Впровадження технології з мінімального обробітку ґрунту.
На заході фермери вже досить давно використовують технології, завдяки яким можна зекономити пальне, скоротити час і загалом затрати на підготовку ґрунту до сівби. Хотілося б більш детально ознайомитися з цими технологіями.
Гордістю України завжди були народючіші у світі чорноземи. Упродовж мільйонів років природа створювала систему відтворення родючого шару ґрунту, використання якого людиною стало найпершою умовою її життя та розвитку. Зміни пір року, періодів вегетації та відмирання рослин створювали постійний покрив із рослин та рослинних решток. Забезпечуючи надійний захист поверхні ґрунту від висушую чого проміння, вітру та водної ерозії. А самі рослинні рештки під дією мікроорганізмів поступово розкладалися, з року в рік додаючи в грунт органічні речовини, які є основою родючості. Відмираючи коріння та газообмін від діяльності бактерій підтримували природну корисність ґрунту, сприяючи аерації та насиченню вологою, забезпечуючи умови для нових циклів життя рослин.
Зростання конкуренції на ринку сільськогосподарських товарів. Передусім зерна та соняшнику, зростання капіталомісткості сільськогосподарського виробництва. схильність цін до значних коливань, дедалі активніша увага до екологічних аспектів сільгоспвиробництва змусили фермерів переглянути традиційні методи господарювання та системи землеробства.
Усе привабливішою альтернативою традиційному орному землеробству стає рослинництво з мінімальним та нульовим, без оранки, обробітком ґрунту, тобто повернення до методів, створених і перевірених самою природною. Розвиток техніки і технології за останні роки дає можливість дедалі ефективніше поєднувати сили природи з творчістю людини у вигляді сівозмін, зрошення, генетичного поліпшення рослин та ін.
Ґрунтозахисна технологія – це така технологія, коли:
- на поверхні ґрунту після збирання залишаються рослинні рештки культурних рослин (не менш як 30%) без наступного загортання;
- посів здійснюється в необроблений грунт, вкритий рослинними рештками культурних рослин – попередників;
- обробіток ґрунту проводиться тільки в зоні загортання насіння висівним апаратом (у рядку).
Ґрунтозахисна технологія відкриває шлях до повноцінного використання таких переваг:
- скорочення затрат на придбання та експлуатацію техніки, зменшення зносу машин;
- зменшення витрати палива;
- зменшення ущільнення ґрунту під впливом техніки;
- зменшення водної та вітрової ерозій;
- підвищення родючості ґрунту за рахунок збільшення вмісту гумусу, мікроелементів, вуглецю, азоту;
- стабільні врожаї;
- економія робочого часу;
- поліпшення інфільтрації води у грунт, краще насичення ґрунту вологою;
- зростання біологічної активності у ґрунті і на полях;
- поліпшення стану довкілля за рахунок зменшення викладів поливних газів, виносів гербіцидів та добрив з полів.
Посів без обробітку ґрунту (нульовий обробіток, прямий посів, без орний посів) – це класична ґрунтозахисна технологія, за якої грунт залишається незайманим від збирання попередника до посіву нової культури. Почасти цілковитий спокій ґрунту може бути порушений лише інжекторним внесенням добрив у рідкій формі.
Мінімальний обробіток – це технологія, яка передбачає один (дисконтування після збирання) або два (рихлення чизельним плугом восени плюс дискова борона або культиватор навесні) обробітки ґрунту. Сюди ж належить так зване “мульчування”, коли рослинні рештки подрібнюються і частково загортаються у грунт комплексним (інтегрованими ) агрегатами (прикладом, культиватором зі стрілчастими лапами у зчепленні з дисковою бороною).
Гребенева технологія сприяє тому, що грунт залишається незайманим, як і нульового обробітку, але посів проводиться у гребені, сформовані спеціальним обладнанням восени, або в період вегетації при міжрядній культивації чи лемешами при внесенні добрив.
Гребеневий обробіток добре підходить для полів, що утворюють схил, особливо за наявності слабко дренованого ґрунту. Дещо підняті гребені борозен краще прогріваються ранньою весною. Це тепло просушує грунт у борозні, що сприяє посівові. Система гребеневого обробітку ґрунту – це чудова методика для ґрунтів, які містять надто багато вологи на момент обробітку ранньою весною, особливо у західній частині України. [18]
продолжение
--PAGE_BREAK--Усі варіанти ґрунтозахисних технологій при їх впровадженні вимагають ретельної підготовки та цілого комплексу організаційних заходів.
Якщо уважно проаналізувати основні причини. Що утримують господарства та фермерів від переходу до ґрунтозахисних технологій, то їх можна віднести до трьох груп:
- технологічні;
- фінансово-економічні;
- психологічні.
Однак найчастіше ці причини переплітаються. Те, що в одних грунтово-кліматичних умовах виглядає недоліком технологій, в інших зонах виявляється перевагою. Або ж окремо взяті операції чи технологічні підходи мають як позитивний, так і негативний вплив.
Першим нашим кроком до нових технологій має бути всебічний аналіз агротехнічної ситуації у господарстві та ретельний розрахунок.
Необхідно ще раз розглянути основні дані щодо діяльності господарства на землі, а в разі їх відсутності чи недостатності, провести відповідні аналізи та заміри.
Необхідно:
- скласти точні характеристики ґрунтів, дані щодо рівня рН, вмісту гумусу та поживних речовин. Отримавши ці дані, можна точніше провести вапнування, внесення фосфору, калію, створити необхідний агрофон для майбутнього посіву;
- визначити ступінь ущільнення на різних ділянках поля. Найшвидше, у різних місцях буде різне ущільнення (яскраво виражені автомобільні колії, зони розворотів, розвантаження, заправки та ін. ). Зони дуже сильного ущільнення рекомендується обробляти дисковою бороною або навіть переорювати;
- заміряти перепади рівнів на полях, визначити ділянки, найуразливіші для ерозії. Саме тут ґрунтозахисна технологія виявиться дуже доречною. Треба також продумати, а також спланувати напрямки посіву, щоб рядки лягали перпендикулярно до напрямку схилу. Таким чином, рядки утворюють немовби мікродамби на шляху потоків води, що збігають з вершини пагорба;
- провести інвентаризацію наявних тракторів та агрегатів. Ідеться не про простий облік, а, радше, про точний добір потужності та між колісних відстаней тракторів до сівалок та обприскувачів. Найшвидше, сівалок для прямого висіву в господарстві немає, але перш ніж розпочати її пошуки, потрібно точно знати, яким трактором буде вестися робота (механізм зчеплення, потужність, продуктивність за зміну не за день);
- проаналізувати сівозміну. Після низки попередників (що не залишають великої кількості рослинних решток) на деяких культурах дещо простіше переходити до ґрунтозахисних технологій;
- проаналізувати стан тваринницьких ферм та інтенсивність розвитку тваринництва. У даному разі важливо розрахувати очікуваний урожай кормових культур, прямий посів яких планується, а також передбачити площі для вивезення органіки з ферм. Органіку слід вивозити лише туди, де вона загортатиметься у грунт. Тобто на поля з мінімальним обробітком;
- одержати дані про щорічні опади, дати заморозків, середні денні температури повітря та ґрунту під час посівного сезону. Відмовившись частково від оранки та наступного обробітку ґрунту, можна не лише зекономити час і кошти, а й провести прямий посів як навесні, так і восени на значно більших площах в ідеальні агротехнічні терміни і в оптимальних умовах. А для цього треба якнайточніше передбачити строки початку і завершення робіт, зв’язати їх з продуктивністю агрегатів і спланувати площі під посів;
- розробити стратегію боротьби з бур’яном та шкідниками. Якщо бур’яни завдають багато клопоту за нинішньої системи, то на початкових етапах впровадження ґрунтозахисних технологій вони також потребуватимуть підвищеної уваги. За ґрунтозахисних технологій основний акцент робиться на після сходові (контактні) гербіциди навесні і на універсальний тотальний гербіцид Раундал восени або навесні, ґрунтовий гербіцид вибіркової дії Харнес, а також частково на контактні страхові гербіциди. Контактні гербіциди є максимально ефективними, лише якщо здійснювати винятково ретельний контроль за строками їхнього застосування та розвитком бур’янів і культурних рослин. Отже. дібрати гербіциди треба на основі знань про переважаючі бур’яни, їхню поведінку в різних погодних умовах різних років тощо. Однаковою мірою такі заходи слід здійснити щодо шкідників та хвороб;
- уважно розрахувати економічний ефект. Затрати на сівалку – то лише один з елементів прибуткової економіки без орного землеробства. Окрім того, зовсім не обов’язково її купувати одразу. Можна на короткий термін орендувати її для проведення дослідних посівів, можна оформити кредит на кілька років. Важливо, щоб перша спроба не обмежилася кількома гектарами, а дала відчутний, і, головне, — переконливий, ефект для економіки господарства, що можливо тільки на достатньо великих площах і за дуже ретельної своєчасної підготовки;
- мати а увазі, що найкращий час для розробки планів впровадження ґрунтозахисних технологій – серпень – початок вересня, напередодні збирання соняшнику. Правильне планування та організація збирання – ключ до успішного переходу до прямого посіву.
Узагалі можна вважати, що основою ґрунтозахисної технології є загострене почуття дбайливого ставлення до землі. Передусім воно мусить виявитися в тому, що з кожним днем земля становитиме родючішою, дедалі більше повертаючись до життя за законами природи. [19 ]
Вплив ґрунтозахисних технологій на грунт залежить від клімату, сівозміни, стану ґрунту до переходу до мінімального чи нульового обробітку. Однак багаторічні дослідження у різних країнах дали можливість визначити основні сталі тенденції:
- збільшується вміст гумусу, особливо у верхньому шарі ґрунту;
- відбувається фіксація мікроелементів, азоту. При накопиченні органічних речовин у верхньому шарі ґрунту збільшується і вміст азоту. Підвищена вологість у поєднанні з уповільненим окисленням сприяють накопиченню азоту та його фіксації;
- зменшуються втрати вуглецю (до 5 разів). Саме на вуглець припадає половина вмісту органічних речовин у ґрунті. Чим менше обробляється грунт. Тим більше вуглецю вловлюється, накопичується і сприяє підвищенню родючості ґрунту. Слід визначити, що пришвидшеному виділенню вуглекислого газу із зораних полів вчені – екологи відводять значне місце поміж основних причин глобального потепління;
- збільшується загальний вміст фосфору. Особливо доступного для рослин;
- зменшується рН;
- збільшується біологічна активність у ґрунті. Кількість дощових черв’яків зростає у 5-6 разів. А їхня активність поліпшує структуру ґрунту, його пористість, аерацію, здатність пожинати й накопичувати вологу, створює простір для проникнення та розвитку коріння, мобілізуючи додаткові протиерозійні ресурси;
- грунт за багаторічного прямого посіву стає щільнішим, стабільнішим, з кращою інфільтрацією та насиченістю вологою. З підвищенням питомої щільності уповільнюються проникнення повітря в грунт, розвиток окислювальних процесів. А це стимулює мікробіологічну активність і створює підвищений потенціал для фіксації азоту. Щільність ґрунту у цьому разі підвищується природним шляхом, під впливом природних чинників і за певний час сягає оптимальної величини, властивої ґрунтом, природні процеси у яких не переривало втручання людини;
- поліпшується структура ґрунту, поступово відновлюються його природні властивості та характеристики, однорідність, особливо у граничній зоні між поверхневим та підгрунтовим підорним шаром;
- поліпшується прохідність полів для техніки, підвищується її опірність механічним навантаженням.
Не слід думати, що всі ці позитивні процеси розпочнуться одразу ж після здійснення першої спроби з прямим посівом. Екологічний ґрунтовій системі знадобиться не один рік для адаптації до зміни системи землеробства. та й то за умови наполегливої роботи. Особливої уваги потребує при цьому боротьба з ущільненням ґрунту. [20 ]
Ущільнення ґрунту важкою технікою і транспортом є однією з основних проблем сучасного сільського господарства.
Ущільнення ґрунту вимірюється двома шляхами:
- як збільшення насипної щільності ґрунту (ступеня спресованості окремих часточок ґрунту одна з одною);
- як збільшення міцності ґрунту (опірності обробітку).
Можна порекомендувати узяти проби ґрунтів і в лабораторії перевірити їхні фізичні показники. Непогано було б і перевірити проникність ґрунтів у полі приладами, що реєструють механічні навантаження при проникненні штиря з конічним наконечником на певну глибину. Після цього можна точно знати вхідні показники, які будуть основною для порівняння.
Корисне чи шкідливе збільшення ущільнення ґрунту залежить від ступеня ущільнення. З одного боку, посівна техніка проектується таким чином, аби після посіву грунт поруч із насінням був достатньо щільним, забезпечував добрий контакт із насінням, а отже, й добру схожість. А коріння, що розвивається, мало б стабільний доступ до вологи та поживних речовин ґрунту. З іншого боку, надмірно пухкий грунт з великими грудками містить надто багато повітря і не забезпечує належного контакту коріння з ґрунтом. Надмірне ущільнення стримує розвиток кореневої системи, що ускладнює рослинам доступ до вологи та поживних речовин. Контроль та регулювання ущільнення ґрунту є дуже важливою складовою частиною успішного землеробства.
Якщо скласти масу всіх машин і агрегатів, застосовуваних в орному землеробстві, то ця величина може сягнути 25-30 тонн. За ґрунтозахисних технологій ця величина буде 2,5-4 рази меншою. За орної технології після неодноразових проходів по полю виявляється, що залежно від ширини коліс сумарна площа колії (площа контакту коліс із ґрунтом) досягає 130% площі поля, тобто колія вкриває все поле, а по одній третині його колеса пройшлися двічі. Загальний кілометраж тракторів на <metricconverter productid=«1 га» w:st=«on»>1 га за звичайної технології досягає <metricconverter productid=«13 км» w:st=«on»>13 км, а за прямого посіву – усього лише <metricconverter productid=«4 км» w:st=«on»>4 км. А що, коли трактор і комбайн рухатимуться тією самою колією, у яку посівне проводиться. Це є не лише можливим, а й вищою мірою доцільним у вигляді системи “контроль руху”. Вона включає:
- попереднє планування з наступним прокладенням маршрутів руху по полю важкої техніки (комбайни, трактори) та автомобілів під час збирання. Особливу увагу необхідно звернути на місця розвантаження комбайна. Це слід робити тільки на краю поля. В ідеалі автомобіль не повинен заїздити на оброблювану ділянку поля;
- прокладення та маркірування багаторічних маршрутів (колії) руху тракторів під час виконання польових робіт, з тим, щоб при кожному проході колеса рухалися між рядками, не зачіпаючи оброблюваних ділянок поля.
Справжньої досконалості буде досягнуто, коли колеса агрегатів (сівалок, обприскувачів, причепів, розкидачів добрив) рухатимуться точно за колесами трактора чи комбайна. Зрозуміло, що це вимагатиме переробок у наявній техніці або більшої уваги під чи придбання нової, але ефект від цього очевидний. Усувається також небезпека підвищеного ущільнення під час руху по ґрунту підвищеної вологості, оскільки рух виконується лише по міжряддю.
Використання Раундапу перед жнивами зменшує кількість проходів по полю важкої техніки і дає змогу збирати врожай прямим комбайнуванням.
Якщо дозволяють кошти або є можливість кредиту на прийнятих умовах, рекомендуємо придбати агрегат для внесення в рядки мінеральних добрив на поля з технологією прямого посіву. З його допомогою можна внести добрива восени (фосфор і калій), а також провести підживлення влітку. [21]
Одна з головних переваг ґрунтозахисної технології – економія часу, оскільки не треба проводити оранку та перепосівний обробіток ґрунту. Це надто важливо під час посіву. Будь-яка затримка з виконанням окремих операцій (погода, поломки техніки, перебої з пальним) у кінцевому підсумку має чітке грошове вираження – вартість втраченого чи недоотриманого врожаю. Що є рівнозначним збільшенню виробничих затрат. За прямого посіву можна дістати можливість завершити сівбу в оптимальні строки і на більшій площі.
Вибираючи техніку (потужність, продуктивність, оснащеність змінними агрегатами та робочими вузлами), слід виходити з розмірів площ, запланованих до без орного обробітку, характеру ґрунтів, вирощуваних культур, сівозмін, попередників, технології проведення окремих операцій.
Ґрунтозахисні технології обмежують можливості внесення мінеральних і органічних добрив. За класичного нульового обробітку це робиться лише під час посіву за допомогою відповідного обладнання сівалки. Проте, враховуючи, що в останні роки застосування всіх видів добрив в Україні значно скоротилося (через зменшення поголів’я худоби і птиці, фінансові труднощі господарств тощо) і навіть найродючіші грунти дуже виснажені, різкий перехід до без орного обробітку потребує особливо серйозної уваги до поповнення запасів поживних речовин ґрунту. Без цього заходу без орний обробіток успіху не матиме.
Внесення добрив при посіві є обов’язковим. Демонтовані з сівалок бункери для добрив можна знайти у будь-якій тракторній бригаді. І річ не лише у фінансових труднощах з придбанням добрив. Багато агрегатів вважають внесення добрив при посіві малоефективним заходом, оскільки на час формування розвиненої кореневої системи для рослин буде недоступною значна частина поживних речовин, адже їх вимивають дощі або вони перемістяться у більш глибокі шари ґрунту.
Проте за ґрунтозахисних технологій мають місце зовсім інші процеси. Оскільки грунт менше схильний о ерозії, набуває більш стабільної структури і краще утримує вологу, то й добрива краще фіксуються у його найвищому шарі. Тому рослини використовують поживні речовини набагато ефективніше, демонструючи значно більшу віддачу.
За ґрунтозахисної технології концентрація коренів у верхньому шарі набагато більша, ніж за технології звичайної.
продолжение
--PAGE_BREAK--Проте, як вже зазначалося вище, одного внесення під час посіву може виявитися недостатньо для створення потрібного агрофону. Згодом, за 3-4 роки, накопичення органічних речовин збільшить родючість ґрунту, і одного внесення може вистачити.
За мінімального обробітку є можливість загортання в грунт також гною. Але тепер не потрібно використовувати важкий трактор і повністю завантажений розкидач через небезпеку ущільнення ґрунту. Краще обійтися легкою технікою, застосувавши її поблизу ферм для зменшення транспортних затрат, або заздалегідь вивезти гній важкою технікою у сховища до віддалених полів, не зачіпаючи оброблюваних ділянок поля.
З кожним роком на ринку з’являються все нові й нові машини для внесення добрив у найрізноманітнішій формі. Які добрива, коли і як вносити – ці питання вимагають творчого ставлення. Треба виходити з місцевих цінових умов, доступності ресурсів, можливостей їх доставки в господарство, технічної оснащеності.
Важливо знайти найвдаліше поєднання дешевизни, ефективності, оптимальності кількостей і термінів внесення. [22]
3.2 Впровадження нових сортів при виробництві соняшнику
Останнім часом за умови розширення посівних площ соняшнику його урожайність різко зменшилась. Низький рівень урожайності зумовлений екстенсивним типом господарювання. Замість більш ефективного використання землі, збагачення її добривами, поліпшення агротехніки господарства йдуть на дальше розширення площі посіву. Такий споживацький підхід не враховує негативних наслідків використання родючості ґрунту і надалі зумовлює зниження врожайності. В господарствах з високим рівнем агротехніки та агрохімії при використанні для посіву якісного насіння сортів і гібридів соняшника з різним вегетаційним періодом загалом було отримано врожайність, вищу за середню. Високої врожайності було досягнуто на ділянках з демонстраційним посівами гібридів провідних селекційних центрів світу. Причини: використання високоякісного посівного матеріалу; дотримання оптимальних строків посіву; високий рівень агротехніки; своєчасне повноцінне підживлення; використання новітніх засобів захисту рослин. [23]
Зрозуміло, що повністю дотриматись технології вирощування на великих площах товарних посівів соняшнику набагато складніше, ніж на демонстраційних ділянках, але результати щодо врожайності того варті.
Будь-який гібрид соняшнику, перш ніж бути внесеним до Державного реєстру сортів рослин, проходить конкурс сортовипробування, вході якого визначається його продуктивна здатність, господарські ознаки і стійкість проти несприятливих погодних умов. Але культура землеробства в мережі державного сортовипробування досить велика порівняно з середнім рівнем більшості аграріїв. Тому, щоб визначити з потенціалом врожайності нових гібридів, слід проводити безпосередньо у товаровиробника.
Ступінь реалізації генетичного потенціалу гібридів соняшнику визначається багатьма чинниками. Але найважливішими є погодні умови (співвідношення тепла і вологи ) та культура землеробства.
Потенційну продуктивність, стійкість до патогенних збудників та несприятливих погодних умов гібридів соняшнику наведено в таблиці 3.1 [24]
Товариству “Тур” проношується замінити вже існуючі сорти соняшнику (Зустріч, Лідер) на більш ефективні гібриди, а саме на такі як Титанік, Гена, Балкан, Хортиця. Ці сорти мають більшу урожайність (22,2-30,4 ц/га), а отже при їх впровадженні в проектному році можна отримати більший валовий збір соняшнику.
Таблиця 3.1
Генетично – господарська характеристика гібридів соняшника
Назва гібриду
Генетичний потенціал урожайності, ц/га
Вегетаційний період, днів
Стійкість до ураження грибковими хворобами
Стійкість до посухи
Стійкість до рас вовчка
Титанік
50
105-107
Висока
Висока
АВСДЕ
Гена
50
107-110
Висока
Висока
АВСД
Балкан
55
115-118
Дуже висока
Дуже висока
АВСД
Хортиця
55
118-122
Висока
Дуже висока
АВСД
Всі ці гібриди мають високу та дуже високу стійкість ураження грибковими хворобами та до посухи. Однією з головних переваг впровадження саме цих сортів є те, що вони мають різні вегетаційні періоди, що в свою чергу при зборі врожаю не викличе у виконавців технологічного процесу зайвих труднощів. Запропоновані сорти мають ранньостиглий (Титанік), середньостиглий (Гена) та низько стиглий (Балкан, Хортиця) періоди вегетації.
В умовах реального стану культури землеробства, який склався в господарстві, неможливо реально отримувати високі врожаї. Середня врожайність соняшнику в ТОВ “Тур” в останні 5 років перебуває в інтервалі від 5,86 до 12,1 ц/га. Але така врожайність зумовлена не тільки станом культури землеробства, а й високою якістю використаного сільгоспвиробниками насіннєвого матеріалу.
Розрахуємо потребу насіння соняшнику в товаристві “Тур” (табл..3.2).
Таблиця 3.2
Розрахунок потреби насіння соняшнику в ТОВ “Тур”
Сорти соняшника
Площа, га
Норма висіву, кг/га
Потреба на всю площу, кг
Вартість насіння, грн./кг
Витрати, всього, грн.
Титанік
150
7
1050
25
26250
Гена
240
7
1680
22
36960
Балкан
245
7
1715
21
36015
Хортиця
144
7
1008
27
27216
Всього
779
—
5453
—
126441
При визначенні потреби господарства в насінні соняшнику на <metricconverter productid=«779 га» w:st=«on»>779 га площі з нормою висіву в грунт по 7 кг/га товариству знадобиться <metricconverter productid=«5453 кг» w:st=«on»>5453 кг насіння культури. Таким чином, господарству з вартістю насіння, яка коливається від 21 до 27 грн./кг, на закупівлю всього посадкового насіння знадобиться 126441 грн.
Далі в проекті на 2005 рік розрахуємо, який валовий збір соняшника можна отримати за рахунок впровадження нових сортів культури. (табл. 3.3)
Таблиця 3.3
Сорти
Площа, га
Урожайність, ц/га
Валовий збір, ц.
Титанік
150
18,8
2820
Гена
240
12,2
2928
Балкан
245
12,5
3062,5
Хортиця
144
20,4
2937,6
Всього
779
15,1
11762,9
У виробництві соняшника в ТОВ “Тур” при впровадженні нових високоврожайних сортів культури в плановому році можна збільшити валовий збір соняшнику. Наприклад, при вирощуванні сорту “Титанік” з урожайністю 28,8 ц/га валовий збір соняшнику становитиме 4320 ц. А при впровадженні всіх нових сортів соняшника з середньою урожайністю 25,1 ц/га валовий збір культури становитиме 19583,1 ц.
Для того, щоб точно відповісти на питання. Чи доцільно вирощувати впроваджені сорти соняшнику, необхідно також визначити затрати на їх виробництво. Для цього розглянемо слідуючу таблицю.
Таблиця 3.4
Витрати на виробництво соняшнику, грн.
Статті витрат
2004р.
Проект
на <metricconverter productid=«1 га» w:st=«on»>1 га
на 1 ц
на <metricconverter productid=«1 га» w:st=«on»>1 га
на 1 ц
Витрати на оплату праці з нарахуваннями
22,43
3,26
22,43
1,48
Насіння та посадковий матеріал
62,19
9,04
165,1
10,93
Паливо та мастильні матеріали
32,61
4,74
32,61
2,13
Добрива
52,34
7,61
52,34
3,46
Засоби захисту рослин
14,38
2,09
14,38
0,95
Роботи та послуги
32,61
4,74
32,61
2,13
Витрати на ремонт необоротних активів
21,67
3,15
21,67
1,43
Інші витрати на утримання основних засобів
32,61
4,74
32,61
2,16
Інші витрати
13,48
1,96
13,48
0,89
Загально-виробничі витрати
15,27
2,22
15,27
1,01
Всього витрат
299,14
43,48
402,95
26,68
Аналізуючи затрати на виробництво соняшника в проектному році можна зробити наступні висновки. При впровадженні нового насіння та посадкового матеріалу в проектному році витрати на виробництво <metricconverter productid=«1 га» w:st=«on»>1 га посівної площі соняшника відносно 2004 року збільшились на 70,9 грн. Але, не зважаючи на це, витрати на виробництво 1ц. соняшника, навпаки, зменшаться на 36,36 грн. і становитимуть 22,51 грн.
Економічну ефективність виробництва насіння соняшнику розглянемо в таблиці 3.5.
Таблиця 3.5
Резерви збільшення виробництва соняшнику за рахунок використання нових сортів
Показники
2004 рік
Проект
Відхилення
“+”, “-”
Площа посіву соняшнику, га
779
779
—
Урожайність соняшнику, ц/га
6,88
15,1
+8,22
Валовий збір соняшнику, ц.
5361
11762,9
+6401,9
Собівартість виробництва соняшнику, тис. грн.
233,1
313,83
+80,73
Продано насіння соняшнику, ц.
4772
10480,74
+5708,74
Виручка від реалізації соняшнику, тис. грн.
505,1
913,92
+408,82
Ціна реалізації, грн./ц
Собівартість реалізованого соняшника, тис. грн.
207,4
279,63
+72,23
Прибуток від реалізації соняшнику, всього, тис. грн.
297,7
643,29
+345,59
Рівень товарності, %
89,1
89,1
—
Виробнича собівартість 1ц. соняшнику, грн.
43,48
26,68
-16,8
Ціна реалізації 1 ц., грн.
87,2
87,2
—
Рівень рентабельності, %
143,5
230,0
+87
Аналізуючи дану таблицю, можна зробити наступні висновки. За рахунок впровадження нових сортів соняшника в проектному році, площа посіву культури залишається незмінною, тобто <metricconverter productid=«779 га» w:st=«on»>779 га. Валовий збір соняшника збільшиться на 6401,9 ц. Собівартість виробництва соняшника збільшиться на 80,73 тис. грн. Кількість проданого насіння соняшника збільшиться на 5708,74 ц. Виручка від реалізації соняшнику збільшиться на тис. грн. Прибуток від реалізації соняшнику збільшиться на 345,59 тис. грн. Урожайність соняшника збільшиться на 8,22 ц/га. Виробнича собівартість 1ц. соняшника зменшиться на 16,8 грн. Рівень рентабельності збільшиться на 87 %.
3.3 Підвищення урожайності за рахунок використання гербіцидів.
Серед олійних культур соняшника належить провідне місце. Для одержання високих врожаїв цієї культури недостатньо тільки добрати кращі гібриди, а треба своєчасно виконати технологічний комплекс вирощування культури. Кращими попередниками соняшнику є озимі культури, кукурудза, зернові, ячмінь. Гібриди соняшнику чутливі до ураження вовчком та комплексом хвороб, тому що культуру треба повертати на попереднє місце не раніше ніж через 7-8 років.
Успіх вирощування соняшнику залежить, перш за все, від правильного вибору посівного матеріалу. За останні роки посуха та комплекс хвороб були головними чинниками зниження урожайності.
Проте для отримання потенційного урожаю, закладеного в насінні, слід застосовувати систему захисту, яка складається з обробки насіння проти хвороб і шкідників, та захисту від бур’янів та десикації.
Особливу увагу приділяють захисту від однорічних і багаторічних бур’янів. Типова помилка – висівання соняшнику на полі, де не знищені види осотів. У період вегетації знищити їх вже неможливо. Вихід один – застосувати гербіцид суцільної дії Ураган Форте (2,5-3 л/га) до висівання культури. Методика застосування така: після першої глибокої культивації дочекатись фази розвитку осоту – розетка, обприскати Ураганом Форте і не раніше ніж через 7 днів провести повторну культивацію. Після цього поле буде чистим від осотів протягом сезону.
Проти однорічних злакових і широколистих бур’янів високоефективними є гербіциди Гезагард (2-4 л/га) та Голд (1,6 л/га). Також рекомендовано суміш Дуал Голду (1,2 л/га) з Гезагардом (2 л/га): забезпечує гарантоване розширення спектра дії.
За умови поверхневого загортання легкими боронами Дуал Голд стримує проростання бур’янів (мишій, куряче просо, інше) протягом 30-50 днів – найдовша дія з поміж існуючих ґрунтових гербіцидів. Фактично стримується друга хвиля бур’янів.
Щоб знищити однорічні та багаторічні злакові бур’яни, у тому числі пирій, застосовують ПАР Тренд (0,2 л/га). Для найкращої ефективності проти пирію висота буряну повинна бути <metricconverter productid=«12,15 см» w:st=«on»>12,15 см, проти мишію – фаза 3-4 листки.
І, нарешті, на якість урожаю соняшнику впливає вологість насіння при збиранні. Застосування десиканту Реглон Супер (2-3 л/га) не лише зменшує вологість, але й сприяє накопиченню олії, зменшує розвиток гнилей на корзинці. [24]
Весною поверхню поля бажано ретельно вирівняти задля рівномірного загортання ґрунтових гербіцидів і насіння на задану глибину при максимальному збереженні ґрунтової вологи.
Ранньовесняну культивацію на 10-<metricconverter productid=«12 см» w:st=«on»>12 см проводять, якщо грунт ущільнений і нерівномірний, потім проводять передпосівну – на глибину 7-<metricconverter productid=«8 см» w:st=«on»>8 см після масового проростання бур’янів. Якщо грунт вирівняний і не ущільнений. А поле слабо засмічене бур’янами, достатньо провести ранньовесняне боронування і одну передпосівну культивацію. На необроблених з осені площах і за пересіванням озимини соняшником доцільно зробити тільки мілкий обробіток ґрунту, використовуючи комбіновані агрегати, бо весняна орана спричинить висихання ґрунту на всю глибину обробленого шару, що негативно позначиться на якості сівби і врожайності.
Для боротьби з бур’янами навесні на полях, призначених під сівбу соняшнику, за 14 діб до проведення передпосівної культивації проводять обприскування гербіцидами Вулкан, в р., і Вулкан плюс в.р. (2-6 л/га).
Оптимальні строки сівби соняшнику настають, коли грунт прогрівається до 8-100С. На глибині 10 см, що спостерігається у другій декаді квітня. Сівбу проводять протруєним насінням.
Для ефективного контролю за бур’янами в умовах високої засміченості полів застосовують комплексні заходи, які поєднують хімічні і механічні прийоми. Серед ґрунтових гербіцидів високий ефект забезпечують Екстрим, к.е., і Тайфун, к.е., які застосовують до сівби, під час та після сівби, але до появи сходів проти злакових і деяких двосім’ядольних бур’янів з нормами: Екстрим, к.е. (1,5-3,0 л/га) та тайфун. к.е. (1,6-2,6 л/га).
Гібриди соняшнику відрізняються інтенсивнішим ростом і вищими вимогами до технологій вирощування. У зв’язку з менш сприятливими умовами росту бур’янів, на гібридних посівах слід вносити гербіциди за нижчими нормами, ніж сказано в рекомендаціях. Внесення і загортання ґрунтових гербіцидів можна проводити окремо. Проте ефективніше застосовування комбінованих агрегатів. Внесення і загортання гербіцидів мають бути проведені рівномірно – без огріхів і перекриття.
За використання гербіцидів ручні прополювання посівів виключаються повністю, а механічний обробіток ґрунту зводиться до мінімуму. Починаючи з періоду сходів – двох пар листків, проводять захист посівів від однорічних та багаторічних злакових бур’янів страховим гербіцидом Алінка (0,1-1,2 л/га).
Для прискорення дозрівання рослин, зменшення строків збирання врожаю та зниження розвитку і шкодочинності білої і сірої гнилей та отримання більш сухого та якісного насіння застосовують десикацію. В фазі жовтих кошиків соняшнику за вологості насіння 33-37% проводять десикацію вулканом, в.р., і Вулканом плюс в.р., (3 л/га). Особливо слід контролювати посіви гібридів, бо вони зріють одночасно і фаза бурого кошика настає в них практично в один день.
Дотримання цих рекомендацій для захисту соняшнику дасть змогу отримати добрі врожаї та позбавитись проблем з бур’янами та хворобами. Використовуючи грунтові гербіциди Екстрим і Тайфун, можна ефективно боротися з однорічними злаковими та деякими двосім’ядольними бур’янами, а застосовування після сходового грамініциду Стилет вирішує не тільки проблеми однорічних, а і багаторічних бур’янів. Гербіциди суцільної дії Вулкан і Вулкан плюс високоефективно знищують багаторічні бур’яни, такі як перій повзучий, осоти і березка польова. За застосуванням як десикантів ці два гібриди прискорюють дозрівання рослин, зменшують строки збирання врожаю та його втрати, зменшують шкодочинність хвороб. [25]
продолжение
--PAGE_BREAK--
продолжение
--PAGE_BREAK--З розрахунку видно, що для протруювання <metricconverter productid=«3836 кг» w:st=«on»>3836 кг насіння соняшнику знадобиться <metricconverter productid=«10,549 л» w:st=«on»>10,549 л. раксілу. З врахуванням ціни препарату 200 грн./л, ТОВ на придбання необхідної кількості роксілу знадобиться 2999 грн.
Далі розрахуємо додаткову кількість продукції при застосуванні протруйника. (табл… 3.10)
Таблиця 3.10
Додаткова кількість продукції при застосуванні протруйника
Культура
Площа, га
Урожайність, ц/га
Валовий збір,
ц
Відхилення
“+”, “-”
факт
план
факт
план
Урожай-ність, ц/га
Валовий збір, ц
Соняшник
779
6,88
11
5361
8569
+4,12
+3208
Таким чином, можна сказати, що при впровадженні протруювача Раксіла урожайність соняшника збільшиться з 6,88 ц/га до 11 ц/га, що в свою чергу призведе до збільшення валового збору соняшника з 5361ц. до 8569 ц.
І, нарешті, для визначення доцільності впровадження протруювача Раксіла необхідно порахувати всі затрати на виробництво соняшника при його використанні. Для цього розглянемо таблицю 3.11.
Таблиця 3.11
Затрати на виробництво соняшнику, грн.
Статті витрат
2004р.
Проект
на <metricconverter productid=«1 га» w:st=«on»>1 га
на 1 ц
на <metricconverter productid=«1 га» w:st=«on»>1 га
на 1 ц
Витрати на оплату праці з нарахуваннями
22,43
3,26
22,43
2,04
Насіння та посадковий матеріал
62,19
9,04
62,19
5,65
Паливо та мастильні матеріали
32,61
4,74
32,61
2,96
Добрива
52,34
7,61
52,34
4,76
Засоби захисту рослин
14,38
2,09
18,23
1,66
Роботи та послуги
32,61
4,74
32,61
2,96
Витрати на ремонт необоротних активів
21,67
3,15
21,67
1,97
Інші витрати на утримання основних засобів
32,61
4,74
32,61
2,96
Інші витрати
13,48
1,96
13,48
1,22
Загально-виробничі витрати
15,27
2,22
15,27
1,39
Всього витрат
299,14
43,48
317,37
28,85
Таким чином, можна зробити висновок, що доцільно впровадити препарат Раксіл для протруювання насіння соняшника. При застосуванні протруювача Раксіл витрати на виробництво 1ц. соняшника зменшаться в проектному році на 14,19 грн. і становитимуть 44,68 грн.
Далі розглянемо економічну ефективність виробництва насіння соняшнику (табл. 3.13).
Аналізуючи дану таблицю, бачимо. Що валовий збір соняшника збільшиться в проектному році на 3208ц. Собівартість виробництва соняшника збільшиться на 14,12 тис. грн. Кількість проданого насіння соняшника збільшиться на 2862,98 ц. Виручка від реалізації соняшника
Таблиця 3.13
Резерви збільшення виробництва озимої пшениці за рахунок використання нових сортів
Показники
2004 рік
Проект
Відхилення
“+”, “-”
Площа посіву соняшнику, га
779
779
—
Урожайність соняшнику, ц/га
6,88
11,0
+4,12
Валовий збір соняшнику, ц.
5361
8569
+3208
Собівартість виробництва соняшнику, тис. грн.
233,1
247,22
+14,12
Продано насіння соняшнику, ц.
4772
7634,98
+2862,98
Виручка від реалізації соняшнику, тис. грн.
505,1
665,77
+160,67
Собівартість реалізованого соняшника, тис. грн.
207,4
220,27
12,87
Прибуток від реалізації соняшнику, всього, тис. грн.
297,7
445,50
+147,8
Рівень товарності, %
89,1
89,1
—
Виробнича собівартість 1ц. соняшнику, грн.
43,48
28,85
+14,63
Ціна реалізації 1 ц., грн.
87,2
87,2
—
Рівень рентабельності, %
143,5
202,25
+58,75
збільшиться на 160,67 тис. грн. Собівартість реалізованого соняшника збільшиться на 12,87 тис. грн. Прибуток від реалізації соняшника збільшиться на 147,80 тис. грн. Урожайність соняшнику збільшиться на 4,12 ц/га. Виробнича собівартість 1ц. соняшника зменшиться на 14,19 грн. Собівартість 1ц. реалізованого соняшнику зменшиться на 14,63 грн. Рівень рентабельності збільшиться на 58,75%.
РОЗДІЛ 4
БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
4.1 Аналіз стану охорони праці при виробництві соняшника
Сучасний розвиток аграрного виробництва змінює характер і склад праці, вимагає рішучих дій по покращенню її умов, профілактики професійних захворювань працівників сільського господарства.
Стабільна тенденція росту техногенного ризику для життя і здоров’я людей висуває на перший план проблему удосконалення системи організації і управління охороною праці.
Під час виробництва на працівників діють небезпечні і шкідливі виробничі фактори, властиві всім видам виробництва, зокрема і процесом виробництва соняшника.
Технологічні процеси вирощування, збирання та первісної обробки соняшнику повинні відповідати типовим технологіям, затвердженим власником.
При розробці нових технологій вирощування, збирання та первинної обробки соняшнику безпека працівників повинна забезпечуватися вимогами, а також через:
— усунення прямого контакту працівників із протруєним насінням під час завантаження у транспортні засоби. Доставки на поле, завантаження сівалок і саджалок;
— забезпечення трактористу – машиністу з кабіни оглядовості робочих органів зачіпних сільськогосподарських машин;
— застосування сільськогосподарських машин з автоматичним приєднанням до енергетичних засобів;
— передбачення візуальної та звукової сигналізації, які б забезпечували узгоджені та безпечні дії спільно працюючих агрегатів та машин.
4.2 Забезпечення безпеки праці при виробництві соняшника
Вимоги до технічного стану засобів механізації. Посівні та садильні машини.
Посівні та садильні машини, які допускаються до експлуатації, повинні мати:
— справне сидіння сівача, площадку або підніжку дошку і поручні; ширина підніжної дошки повинна бути не менше <metricconverter productid=«350 мм» w:st=«on»>350 мм; обладнана запобіжними бортиками завширшки <metricconverter productid=«100 мм» w:st=«on»>100 мм; поручні мають бути гладкими і надійно закріплені на висоті 1м.;
- захисні огородження рухомих деталей приводних передач;
- підключені пристрої двосторонньої сигналізації;
- надійне кріплення маркерів у транспортному положенні.
Машини для хімічного захисту рослин.
В машинах, що застосовуються для роботи з пестицидами, всі з’єднання магістралі переміщення пестицидів повинні мати ущільнюючі прокладки.
Манометри на оприскувачах, які працюють під тиском, попередньо мають бути перевірені на точність показань.
Вимоги до підготовки полів і проведення меліоративних та земельних робіт. Підготовка поля.
У кожному підприємстві повинна бути проведена паспортизація земельних угідь із зазначеним крутості поздовжніх і поперечних схилів, земельних ділянок та інші.
Вивідні і глибокі поливні борозни, перемички та інші нерівності поля перед збиральними роботами повинні бути засипані і вирівняні.
Земельні ділянки для роботи машинно-тракторних агрегатів повинні бути завчасно підготовлені.
Місця, призначені для короткочасного відпочинку і вживання їжі повинні позначатися добре видимими віхами завширшки 2,5-<metricconverter productid=«3 м» w:st=«on»>3 м і включеними в нічний час ліхтарями, а також обладнуватись вагончиками, наметами чи навісом і бликавкозахистом. Не допускається обладнувати місце відпочинку працівників в охоронній зоні ЛЕП
Ділянка, що підлягає поливанню, повинна бути ретельно оглянута, спланована, в особливо небезпечних місцях слід установити віхи висотою 2,5-<metricconverter productid=«3 м» w:st=«on»>3 м.
Підготовка полів до роботи на них сільськогосподарської техніки має проводитись тільки в світлу пору доби.
Перед початком польових робіт на полях, над якими проходять ЛЕП, власник організовує перевірку спеціалізованими організаціями величини провисання проводів із тим, щоб відстань по вертикалі від найвищої точки машини до електричних проводів була не менше значень.
Розміщення машин, машинно-тракторних агрегатів, збиральних і транспортних засобів на полях, де проводяться сільськогосподарські роботи, повинно здійснюватися відповідно до технологічних карт і цих Правил.
Заправка сільськогосподарських машин і агрегатів технологічними матеріалами повинна здійснюватися на технологічних дорогах поля із застосуванням засобів механізації.
Режими руху сільськогосподарських машин і машинно-тракторних агрегатів під час виконання технологічних операцій повинні відповідати технологічним картам та експлуатаційній документації і не допускати їх зіткнення та наїздів на працівників і відпочиваючих.
У темну пору доби машини повинні працювати із включеними джерелами світла, які передбачені конструкцією машини, або із штучним освітленням території.
Не допускати двосторонній рух під час переїзду машини до рисових чеків та при відведені по валах іригаційних систем.
Під час вивантаження технологічного продукту на ходу інтервал між збиральним агрегатом і транспортним засобом повинні бути не менше 1,5м.
Причіпні сільськогосподарські машини, які обладнанні постійними робочими місцями, повинні мати справну двосторонню сигналізацію.
Машини загального призначення використовуються при проведенні робіт на полях із нахилом до 9%. (16%).
Механізовані роботи з обробітку грунту, посіву та догляду за посівами необхідно проводити відповідно до вимог технологічних карт, експлуатаційної документації і цих Правил.
В зоні можливого руху маркерів або навісних машин, при розвороті машинно-тракторних агрегатів, не повинні знаходитися люди.
Не допускаються одночасне обслуговування одним працівником двох і більше сівалок під час руху агрегату.
Завантаження сівалок і садильних машин насінням, посадковим матеріалом та добривами повинно проводитися за допомогою засобів механізації. Ручне завантаження дозволяється тільки при зупиненому посівному агрегаті, заглушеному двигуні трактора, із застосуванням засобів індивідуального захисту і дотриманням граничнодопустимих навантажень при переміщенні вантажів вручну.
Заміну, очищення і регулювання робочих органів навісних машин і знарядь, які знаходяться в піднятому стані, слід проводити після вжиття заходів, що запобігають їх самовільному опусканню.
Не допускається піднімання працівників на машини під час їх руху, а також опускання з них.
Не допускається робота сівачів на посівних сівалках.
Вимоги до збирання соняшнику Перед початком збиральних робіт власниками повинні бути проведені такі організаційні заходи: закінчена підготовка збирально-тракторних агрегатів; закріплена техніка за працівниками; організовані ланки технічного обслуговування машин; на відведених ділянках обладнані польові стани і місця для відпочинку працівників, майданчики для зберігання техніки і пально-мастильних матеріалів; підготовлені поля і перевірено провисання проводів ліній електропередач; проведений інструктаж з питань охорони праці та пожежної безпеки.
Під час збирання соняшнику необхідно дотримуватися правил пожежної безпеки.
Персонал, який обслуговує збиральні агрегати, потрібно комплектувати працівниками з урахуванням їхньої кваліфікації.
Під час проведення технічного обслуговування збиральних машин і транспортних агрегатів у темний час доби повинно бути забезпечено штучне освітлення майданчиків.
При виборі способу збирання соняшнику перевагу слід надавати технологіям, які мають вищу надійність і безпеку технологічного процесу.
Під час роботи в полі і руху по дорогах нікому, крім комбайнера, не дозволяється знаходитися на зернозбиральному комбайні.
Не дозволяється перебування людей у кузовій автомашини або тракторного причепа при заповненні їх технологічним продуктом, а також при транспортуванні продуктів до місця складування.
Збиральні машини повинні бути забезпечені міцними дерев’яними підкладками для встановлення домкрату.
4.3 Забезпечення екологічної безпеки праці при виробництві соняшника
Потенційна загроза пестицидів, їх нагромадження в навколишньому середовищі потребують наукового пошуку і розробки підходів до організації захисних заходів. Такими є інтегровані системи захисту рослин, які мають природоохоронний напрямок. Їх проводять і планують з урахуванням особливостей розвитку шкідливих організмів і рослин, що ними пошкоджуються, а також зональних особливостей застосування.
Інтегровані системи включають такі методи боротьби із шкідниками: агротехнічний, біологічний, хімічний, фізичний, механічний, карантин рослин.
Застосування цих методів ґрунтується на взаємовідносинах між рослинами, шкідниками і зовнішнім середовищем. За допомогою агротехнічних заходів можна створити несприятливі умови для розвитку і розмноження шкідливих видів і сприятливі умови для росту і розвитку пошкоджених ними рослин, а також для корисних видів тварин. За допомогою селекції виводять форми рослин, стійкі проти шкідників або такі, що не пошкоджуються ними.
Найбільше значення з точки зору захисту рослин мають такі заходи: сівозміна, система обробітку ґрунту, система добрив, очищення і сортування насіння, строки і способи сівби, боротьба з бур’янами, а також строки і способи збирання врожаю.
Найбільш економічно обґрунтованим є метод токсикації сходів інсектицидами, який дає можливість більш як у 5 разів зменшити витрату препаратів.
Застосування різних біологічних засобів, поряд з охороною навколишнього середовища і здоров’я людей, забезпечує високу технічну і економічну ефективність. Особливо високий економічний ефект дають біометоди в умовах закритого ґрунту, де є можливість повного виключення хімічних засобів захисту рослин, а окупність витрат – 47 разова. Крім того, ширше застосування біометоду дає можливість підвищити якість сільськогосподарської продукції.
Біологічний метод регулювання чисельності шкідливих організмів розвивається в двох напрямах. Перший пов’язаний з розробкою прийомів, що враховують і підвищують активність природних ресурсів корисних організмів. Другий напрям пов’язаний з утворенням і застосуванням активних засобів біологічної боротьби із шкідниками і хворобами.
Раціональне застосування хімічного методу. Хімічний метод боротьби передбачає використання різних хімічних речовин – пестицидів, отруйних для шкідливих організмів. Перевага його полягає в можливості швидкого і ефективного застосування. Однак, хімічний метод боротьби має недоліки, які пов’язані з прямою і побічною дією пестицидів.
Безпека використання хімічних засобів досягається при виконанні двох вимог: необхідно, щоб продукти харчування і корми для тварин не містили залишків токсичних речовин, що перевищують гігієнічні норми, не допускаючи нагромадження залишків пестицидів в об’єктах навколишнього середовища.
Механічний метод трудомісткий, тому його застосовують переважно в найбільш інтенсивних галузях рослинництва або тоді, коли немає можливості застосовувати інші, більш досконалі методи.
Фізичний метод застосовують головним чином для боротьби із шкідниками у період зберігання врожаю і продуктів його переробки.
Карантин рослин передбачає систему заходів, спрямованих на запобігання ввезення в країну нових видів шкідників і хвороб, а також на виявлення, обмеження і ліквідацію вогнищ розмноження уже прониклих на нашу територію іноземних видів, які у нас мають локальний характер поширення.
4.4 Підвищення стійкості виробництва соняшнику у надзвичайних ситуаціях.
Для успішного виробництва соняшника, безпеки праці робітників при його виробництві, захисту соняшнику і продукції його переробки, створені служби, установи і формування цивільної оборони.
Для безпосереднього проведення заходів захисту соняшнику і продукції його переробки створюються такі формування цивільної оборони: команди захисту рослин (КЗР), бригади захисту рослин (БЗР), спеціалізовані групи захисту рослин (СГЗФ).
Команди захисту рослин створюються на всіх об’єктах сільськогосподарського виробництва із працівників, які працюють в рослинництві, і оснащуються технікою, наявною в господарстві.
еще рефераты
Еще работы по сельскому хозяйству
Реферат по сельскому хозяйству
Економічна ефективність переробки молока та шляхи її підвищення на прикладі ЗАТ Бахмачмолококонсерв
1 Сентября 2013
Реферат по сельскому хозяйству
Технология производства яиц
1 Сентября 2013
Реферат по сельскому хозяйству
Разведение и выращивание кур
1 Сентября 2013
Реферат по сельскому хозяйству
Выращивание ремонтного молодняка казахской белоголовой породы в зависимости от возраста и живой массы
1 Сентября 2013