Реферат: Організація виробництва і реалізації продукції сільського господарства на перспективу в сільсько

--PAGE_BREAK--1.3 Організація планової роботи в сільськогосподарських підприємствах різних форм власності
Головною передумовою високоефективного розвитку сільського (як і всього народного) господарства, є повернення власника в економічне середовище, де б він володів, користувався і розпоряджався засобами виробництва, виробленою продукцією і доходами. Однак роздержавлення і приватизація підприємств шляхом роздачі кожному громадянину України сертифікатів на державну або паїзація неподільного фонду колгоспів, роздержавлення землі та видача селянам земельних сертифікатів – це лише перший крок до цього. І він не дасть ефекту, якщо ми залишмо без змін організаційні структури колгоспів, внутрігосподарські економічні відносини, систему стимулювання працівників – важливі стратегічні питання сільськогосподарських підприємств на сучасному етапі.

В останній час реформування організаційних форм господарювання в Україні значно сповільнились через фінансову нестабільність, інфляцію тощо. За цих умов рідко яке господарство ризикуватиме ще й з організаційними формами. Але успіх буде за тими підприємствами, які сьогодні займаються питанням не тільки тактики, але й стратегії господарства.

Таким чином для сільського господарства є характерним велика різноманітність підприємств: за формами власності (індивідуальна, приватна, приватно-орендна, колективна, державна), за організаційними формами господарювання, за розмірами господарств.

Масштаби діяльності підприємства розширюють або навпаки, обмежують можливості планування в організації. Великі підприємства мають порівняно з невеликими кращий потенціал для передбачення свого майбутнього – у них вищі фінансові можливості, вони мають висококваліфікований персонал і в змозі залучати висококваліфікованих спеціалістів зі сторони, багато з них займаються серйозними науковими і проектними розробками, у своєму складі вони, як правило, мають окремі планові підрозділи.

Невеликим економічним організаціям складно проводити широкомасштабну планову роботу, особливо великих втрат потребує стратегічне планування. Однак і вони можуть: використовувати деякі форми планування, особливо поточне, застосовувати вже готові моделі стратегій, розроблених відомими компаніями. Тим більше, що навіть солідні фірми часто звертаються до зовнішніх консультантів, що спеціалізуються на питаннях планування. Більш того, попри всі труднощі в здійсненні планування у невеликій організації, воно необхідне їй не менш, ніж великій. Зовнішнє середовище у такій організації менше піддається контролю і більш агресивне, ніж у великій фірмі.

Втім у невеликій фірмі є свої переваги в організації планування. Головна з них – внутрішнє середовище такої організації простіше, а тому більш передбачуване. Крім того, у невеликій організації легше створити особливий психологічний та соціальний клімат, що дозволяє об’єднати людей навкруги інтересів організації, її цілей. В умовах ринку завдання і цілі підприємства суттєво видозмінюються. Їх вибір за самостійності підприємства, особливо в разі зміни відносин власності, значною мірою зв’язаний з особистими цінностями працівників і його власників. Водночас головне завдання кожного підприємства має узгоджуватись з метою всього суспільства.

Є деякі відмінності при визначенні планових завдань у приватних, особистих, державних, колективних підприємствах. Якщо в першому випадку власник, наприклад фермер, може дозволити собі поєднати особисті плани з виробничими, то в другому – це є неприпустимим. Для колективних підприємств головне завдання визначається з урахуванням перспектив діяльності господарства, а не окремого його члена (співвласника і керівника).

Планування на підприємстві – це процес пошуку і використання резервів підвищення ефективності виробництва і вирішення соціальних проблем колективу. План будь-якого підприємства за своїм змістом є сукупністю взаємопов’язаних заходів для збільшення прибутку за рахунок підвищення ефективності використання ресурсів і комерційної діяльності.

Успішність, ефективність системи планування, незалежно від форм власності, значною мірою визначається рівнем її організації, яка включає такі структурні елементи:

-    плановий персонал, що сформований в організаційні структури;

-    процес обґрунтування, прийняття та реалізації планових рішень (процес планування);

-    засоби, що забезпечують процес планування (інформаційне, технічне, програмно-математичне та організаційне забезпечення).

Плановий персонал складається зі спеціалістів, які тією чи іншою мірою виконують функції планування. Причому для одних із них планові функції можуть бути основним видом діяльності, наприклад для працівників планово-економічного відділу, а для інших працівників ці функції можуть поєднуватись з іншими видами діяльності. Так, спеціалісти-зоотехніки поряд з виконанням своїх основних функцій займаються перспективним, поточним і оперативним плануванням тваринництва.

Основними видами діяльності плановиків на підприємстві є

— розробка стратегії підприємства і збалансування довго- і короткострокових його цілей. Виконуючи цю функцію, плановики виступають у ролі радників, консультантів. Остаточне рішення, зв’язане зі затвердженням стратегії приймає вище керівництво;

— здійснення, поряд з іншими спеціалістами, аналізу та оцінки зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства. Плановики часто володіють часто володіють найціннішою інформацією про підприємство;

— участь, поряд з менеджерами, в розробці прогнозів щодо майбутнього фірми;

— надання порад і консультацій іншим спеціалістам з питань техніки планування, сприяння розповсюдженню професійних методів планування:;

— допомога вищому менеджменту в організації і проведенні навчання необхідного для того, щоб усі учасники планування були готові до освоєння ефективних нововведень. Плановики повинні прагнути створити атмосферу творчого ставлення працівників до планування свого майбутнього, навчити людей взаємодіяти при цьому.

Корисним для підприємства є залучення консультантів з планування, до обов’язків яких належать: допомога в підготовці рішень з планування, навчання і консультування вищого керівництва з питань планування, поради щодо організації нарад з планування, допомога у підведенні підсумків нарад, рекомендації щодо розробки планової документації.

Щоб давати об’єктивну оцінку плануванню, консультант має бути нейтральним стосовно цілей організації і результатів її діяльності. Ним може бути як зовнішній, так і внутрішній учасник організації (менеджер, працівник). Консультант повинен володіти глибокими і чіткими знаннями теорії і практики внутрішньо фірмового планування, викликати повагу і довіру, щоб мати у спірних випадках виконувати функції третейського суду.

Склад і чисельність служб планування на підприємстві залежить від типу організаційної структури, від уявлень про стиль управління. Одним з найважливішим факторів, що визначають побудову служби планування, є розмір підприємства: невеликі фірми, не маючи можливості утримувати плановика, що працює на повну ставку, нерідко допускаються помилки, відмовляючись зовсім від його послуг, у середніх за розмірами фірмах функції спеціаліста з питань планування виконує один постійний працівник на повній ставці, на великих підприємствах, як правило, створюються планово-економічні відділи з двох-трьох чоловік, але при цьому спостерігаються різні підходи. Традиційним є варіант розподілу між ними обов’язків за функціональним принципом: головний економіст, економіст з нормування і оплати праці, економіст з госпрозрахунку.

Перспективним є варіант створення єдиної планово-фінансової служби підприємства, на чолі якої стоїть начальник, маючи двох заступників – з планування та обліку. Решта працівників колишнього планового відділу і бухгалтерії одержали статус економіста, економіста-бухгалтера і, працюючи за галузевим і міжгалузевим принципом (рослинницькі, тваринницькі чи рослинницько-тваринницькі, переробні й обслуговуючі виробництва і т.д.), крім вище вказаних беруть на себе ще й функцію бух обліку. Загалом для великих фірм характерною є тенденція до децентралізації планової діяльності, а невеликі організації, навпаки, прагнуть до більшої централізації планування, створення і розширення центральної планової служби.

Важливим структурним елементом ефективної організації планування на підприємстві будь-якої форми власності є його інформаційне забезпечення: збір, аналіз та опрацювання інформації, формування бази даних. Є три основні джерела прогнозованої інформації: нагромаджений досвід, що ґрунтується на знанні закономірностей перебігу і розвитку досліджуваних явищ, процесів та подій, екстраполяція існуючих тенденцій, закономірність яких у минулому і зараз досить відома, побудова моделей прогнозованих об’єктів відповідно до очікуваних або ж передбачуваних умов. Перспективним напрямом інформаційного забезпечення є формування інформаційних систем, комп’ютерних мереж.




2. Сучасний стан розвитку підприємства та рівень економічної ефективності виробництва продукції
2.1 Природно-кліматичні умови та виробничий потенціал
Одеська область, в якій знаходиться об’єкт дослідження, розташована в степовій зоні на Причорноморській низовині на півдні України, що зумовлено контенинтальним та досить посушливим кліматом.

Землекористування СТОВ «Роздільнянське» розташоване в південній частині Роздільнянського району Одеської області.

Головними елементами природних умов, які визначають земле утворюючий процес є: клімат, рельєф, земле утворюючі породи, рослинний і тваринний світ. Територія господарства відноситься до другого центрального агрокліматичного району. Характеризується теплою, короткою, малосніжною зимою, недостатньо вологим та теплим літом. Сума позитивної температури повітря за період активної вегетації рослин становить 180-185 днів. Середня дата останнього весняного заморозку припадає на 10-15 квітня, середня дата першого осіннього заморозку припадає на 15-20 жовтня. Середній річний максимум температури повітря +35, а річний мінімум температури повітря – 27. Середня річна кількість опадів складає 400 мм. Їхній випад характеризується нерівномірністю як по окремим місцям, так і по рокам. Літні опади частіше у вигляді злив розповсюджуються на поверхневий стік і випарування, тому для одержання високих врожаїв тільки одних атмосферних опадів недостатньо, тому доповнюють дефіцит вологи за рахунок зрощення. Агро кліматичні ресурси території створюють для всіх польових, овочевих та багаторічних насаджень в господарстві.

Загальний характер рельєфу рівнинно-хвилястий. Вплив рельєфу на структуру земельного шару на території господарства проявляється в формуванні змитих і намитих земель. Крім того, рельєф впливаючи на розподіл на поверхні землі сонячної енергії, змінює величину влого- і теплообміну землі.

В розвитку земле утворюючого процесу земле утворюючі породи визначають фізичні і хімічні властивості землі. Від гранулометричного складу залежить багато якостей землі – її повітряний, водяний, тепловий режими.

Щодо організації структури бухгалтерії в господарстві, то система бухгалтерського обліку СТОВ «Роздільнянське» складається з таких основних частин: плану рахунків, первинних і зведених бухгалтерських документів, бухгалтерських реєстрів, де концентруються і групуються числові записи, що відображають зміни під впливом господарської діяльності, бухгалтерського балансу, що відображає стан господарських засобів (активів) і їх джерел, а також наявність, розміщення, склад та призначення цих засобів і джерел.

Під формою бухгалтерського обліку розуміють організацію рахункових записів і порядок поєднання різних видів облікових реєстрів, які повинні забезпечити оперативний контроль, своєчасність, повноту і достовірність узагальнення у бухгалтерському обліку всіх багаторічних господарських операцій, які відбуваються на підприємстві.

Основними принципами, що визначають ту чи іншу форму обліку, є: структура реєстрів систематичного обліку, взаємозв’язок реєстрів синтетичного і аналітичного обліку, зовнішня форма реєстрів, послідовність і спосіб записів, кількість реєстрів.

В кожному реєстрі є своя структура бухгалтерії. В СТОВ «Роздільнянське» бухгалтерія має склад, який відображено на рис.1.1.




<img width=«576» height=«193» src=«ref-1_1558834983-2927.coolpic» v:shapes="_x0000_s1026 _x0000_s1027 _x0000_s1028 _x0000_s1035 _x0000_s1029 _x0000_s1036 _x0000_s1030 _x0000_s1031 _x0000_s1032 _x0000_s1033 _x0000_s1034">



Рис. 2.1 Організаційна структура бухгалтерії господарства.
При складанні звітів про фінансову діяльність господарства в СТОВ «Роздільнянське» дотримуються всіх норм і правил, які встановлені законодавством України.
2.2 Спеціалізація та розміри підприємства
Спеціалізація – це переважаючий розвиток кількох або однієї галузі з метою масового виробництва ряду чи одного виду продукції на основі фондо- та енергоозброєності праці з урахуванням природноекономічних умов певної зони. Вона визначає напрям розвитку сільського господарства і сприяє концентрації певної продукції по природноекономічних зонах і певних підприємствах навіть по окремим виробничим підрозділам.

Таким чином, спеціалізація – це форма суспільного поділу праці, як між галузями і сферами суспільного виробництва, так і всередині галузі на всіх стадіях виробничого процесу. Виробнича спеціалізація підприємства визначається за основними товарними галузями і продуктами, які забезпечують найбільший доход (виручку) від реалізації. Отже, основним показником, що характеризує спеціалізацію підприємства, є структура товарної продукції.

Концентрація виробництва знаходить своє конкретне втілення в розмірах підприємств і їх внутрішньогосподарських підрозділів –відділків, ферм, цехів, кооперативів, дільниць тощо.

Розмір сільськогосподарського підприємства є одним з факторів, що впливають на ефективність виробництва. При визначенні розмірів сільськогосподарських підприємств слід враховувати всі фактори – рівень технічної оснащеності господарства, його організаційну структуру, ступінь спеціалізації і концентрації виробництва, рівень і кваліфікацію кадрового забезпечення.

Розмір сільськогосподарських підприємств визначається багатьма показниками, зокрема: обсягом виробництва валової і товарної продукції в натуральному і грошовому вираженнях, земельною площею основними виробничими фондами тощо. Отож, розглянемо земельні ресурси та економічна ефективність їх використання на прикладі конкретного підприємства.
Таблиця 2.1 – Земельні ресурси та економічна ефективність їх використання в СТОВ «Роздільнянське» Роздільнянського району Одеської області

Показники

2005 р.

2006 р.

2007 р.

В середньому за 2005-2007рр.

Землі – всього, га

863,6

972,8

950

929

в т. ч. с/г угіддя

819

928

905

884

з них: рілля

676

779

833

763

 пасовища, сіножаті

52

52

52

52

 Виноградники

20

27

19

22

 сади

91

96

96

94,3

Господарські двори і дороги

44,6

44,8

45,0

44,8

Вироблено на 100 га с/г угідь:









— валової продукції, тис.грн,

303,5

270,7

289,0

287,7

— доходу (виручки) від реалізації продукції, тис. грн.,

599,9

320,1

233,1

290,3

— чистого доходу, тис. грн.,

303,6

269,3

195,6

256,2

— молока, ц

188,8

206,0

202,7

199,2

— приросту живої маси ВРХ, ц

18,7

18,0

13,5

16,7




Виходячи з даних таблиці, бачимо, що в середньому за три останні роки загальний розмір землі становить 929 га. С/г угіддя становлять 884 га, з них найбільше площі припадає на ріллю – 763 га та сади – 94,3 га. Також ми бачимо зменшення виробництва валової продукції на 100 га с/г угідь, доходу від реалізації та чистого доходу. Це є негативним явищем, оскільки виробництво валової продукції на 100 га с/г угідь є одним з основних показників економічної ефективності використання земельних ресурсів.

Далі в таблиці 2.2 розглянемо склад і структуру доходу від реалізації продукції. З даних нище наведеної таблиці видно, що в структурі доходу від реалізації продукції найбільшу частку за три останні роки займає галузь рослинництва – 66,5 %, що становить 1480,1 тис. грн., в структурі якого переважає питома вага зерна – 22,5%, плодів – 9,3% та винограду — 9,1%. За допомогою цієї таблиці можна визначити досягнутий рівень спеціалізації підприємства, який розраховується виходячи з частки всіх товарних галузей і виражається коефіцієнтом спеціалізації Кс або коефіцієнт зосередження товарного виробництва.
Кс = 100/ Пві (2Nі — 1), де
Пві – питома вага і-ої галузі в структурі товарної продукції,

N – порядковий номер і-ої в ранжируваному ряду.

В СТОВ «Роздільнянське» коефіцієнт спеціалізації становить 0,28. Це свідчить про середню спеціалізацію господарства, яка має зерно-скотарський виробничий напрям.




Таблиця 2.2 – Склад і структура доходу від реалізації продукції в СТОВ «Роздільнянське» Роздільнянського району Одеської області

Показники

2005 р.

2006 р.

2007 р.

В середньому за 2005-2007рр.

тис. грн...

%

тис. грн...

%

тис. грн...

%

тис. грн...

%

Зерно – всього

429,3

17,3

688,4

27,5

399,0

22,5

505,6

22,5

в т.ч.: оз. пшениця

270,9

10,9

317,1

12,7

349,7

19,8

312,6

13,9

 ячмінь

61,5

2,5

221,1

8,8

48,8

2,8

110,5

4,9

 кукурудза на зерно

34,5

1,4

116,0

4,6

0,5

0,03

50,3

2,2

 гречка

13,0

0,5

2,5

0,1

-

-

5,2

0,2

 горох

49,3

2,0

31,5

1,3

-

-

26,9

1,1

Насіння соняшника

76,7

3,1

131,8

5,3

98,8

5,6

102,4

4,5

Соя

-

-

14,4

0,6

8,3

0,5

7,6

0,3

Овочі відкритого грунту

5,9

0,2

49,4

2,0

0,6

0,03

18,6

0,8

Плоди

468,9

18,9

159,0

6,4

46,4

2,6

224,8

9,3

Виноград

237,1

9,5

70,4

2,8

264,1

14,9

190,5

9,1

Ягоди

10,7

0,4

15,2

0,6

28,6

1,6

18,2

0,9

Інша продукція рослинництва

390,7

15,7

372,0

14,9

460,8

26,0

407,8

18,9

Рослинництво – всього

1619,3

65,1

1510,8

60,5

1310,1

74,0

1480,1

66,5

М’ясо ВРХ

252,7

10,2

75,0

3,0

149,2

8,4

159,0

7,2

М’ясо свиней

138,6

5,6

142,2

5,7

94,3

5,3

125,0

5,5

Молоко

-

-

177,0

7,1

190,7

10,8

122,6

8,2

Інша продукція тваринництва

6,5

0,3

-

-

3,3

0,2

3,3

0,2

Тваринництво – всього

397,8

16,0

394,2

15,8

441,6

25,0

411,2

18,9

Промислова переробка продукції

125,2

5,0

51,3

2,1

-

-

58,8

2,4

Реалізація робіт, послуг на сторону

35,8

1,4

66,9

2,7

18,2

1,0

40,3

1,8

Всього по господарству

2486,4

100

2499,1

100

1769,9

100

2251,8

100



Розміри підприємства також характеризуються наявністю основних виробничих засобів. Тому в таблиці 2.3 наведено їх кількісний вираз та економічну ефективність використання.
    продолжение
--PAGE_BREAK--

Таблиця 2.3 – Наявність основних виробничих засобів та ефективність їх використання в СТОВ «Роздільнянське» Роздільнянського району Одеської області

Показники

2005 р.

2006 р.

2007 р.

В середньому за 2005-2007рр.

Тракторів – всього, шт.

11

11

12

11

в т.ч. гусеничні

4

4

5

5

 Колесні

7

7

7

7

Зернові комбайни, шт.

3

3

4

3

Вантажні автомобілі, шт..

17

17

16

17

Вартість основних засобів, тис. грн..

2468,0

2775,0

3080

2774,0

Фондовіддача, грн.

1,0

0,91

0,84

0,91

Норма прибутку (чистого доходу), %

17,8

3,5

1,2

7,5



Проаналізувавши дані таблиці, бачимо, що в 2007 р. порівняно з попередніми роками збільшилась кількість тракторів, за рахунок придбання гусеничного трактору, зменшилась кількість зернових комбайнів та вантажних автомобілів. При цьому вартість основних засобів зросла і в 2007 р. становить 3080 тис. грн. Показник фондовіддачі виражає ефективність використання основних засобів і становить в середньому за 2005-2007 рр. 0,91 грн. Це свідчить про досить ефективне використання основних засобів на підприємстві.

Наступним розглянемо склад трудових ресурсів. Їх наявність та ефективність використання наведено в таблиці 2.4.
Таблиця 2.4 – Трудові ресурси та ефективність їх використання в СТОВ «Роздільнянське» Роздільнянського району Одеської області

Показники

2005 р.

2006 р.

2007 р.

В середньому за 2005-2007рр.

Середньорічна чисельність постійних працівників – всього, осіб

88

87

101

92

Зайнято: в рослинництві

60

59

71

63

в т.ч.: механізаторів

21

21

25

22

 в тваринництві

9

9

10

9

Управлінський апарат, чол..

19

19

20

19

Вироблено на 1 середньорічного працівника, тис. грн.









— доходу від реалізації продукції

33,5

34,1

20,9

29,5

— чистого доходу

28,3

28,7

17,5

24,8

Річний фонд заробітної плати 1 середньорічного працівника, грн.

2963,6

3714,9

3475,2

3384,6



З даних таблиці 2.4 видно, що в 2007р. зросла середньорічна чисельність постійних працівників і становить 101 чол., з них в рослинництві зайнято 71 люд, а в галузі тваринництва – 10 чол., що зумовлено спеціалізацією господарства. В середньому за три останні роки виробництво на 1 середньорічного працівника доходу від реалізації продукції та чистого доходу зменшилось та становить 29,5 тис.грн. і 24,8 тис.грн. відповідно, річний фонд заробітної плати на 1 середньорічного працівника складає 3384,6 грн.
2.3 Рівень економічної ефективності виробництва і реалізації продукції основних галузей підприємства
Для визначення рівня економічної ефективності виробництва і реалізації продукції розглянемо основні галузі підприємства. В таблиці 2.5 наведено наявність наявність тварин в господарстві та рівень їх продуктивності.
Таблиця 2.5 – Наявність тварин та рівень їх продуктивності в СТОВ «Роздільнянське» Роздільнянського району Одеської області

Показники

2005 р.

2006 р.

2007 р.

В середньому за 2005-2007рр.

ВРХ – всього, гол.,

95

97

98

97

в т.ч.: корів

48

50

55

51

 Нетелів

9

10

12

10

Свині- всього, гол.,

129

178

164

157

в т.ч.: основних свиноматок, гол.,

8

10

10

9

Коні – всього, гол.

6

5

5

5

Середньорічний надій від 1 корови, кг

3902

3607

3651

3720

Вихід телят на 100 корів, гол.

84

83

82

83

Вихід поросят на основну свиноматку, гол

12

18

14

15



Виходячи з даних таблиці, бачимо, що за три роки поголів’я ВРХ зазнало незначних змін і становить 97 гол, поголів’я свиней дещо зменшилось – 157 гол. Середньорічний надій на 1 корову в середньому становить 3720 кг, а вихід телят на 100 корів – 83 гол, що є досить ефективним для підприємства з зерно-скотарським виробничим напрямом.

Структуру посівних площ розроблюють і встановлюють у господарстві відповідно до спеціалізації і концентрації виробництва з урахуванням ґрунтових, кліматичних, економічних та інших умов виробництва, плану продажу сільськогосподарської продукції та внутрішньогосподарських потреб у ній. Далі розглянемо структуру посівних площ с/г культур підприємства, яка наведена нище в таблиці 2.6.

Проаналізувавши дані таблиці, можна зробити висновок, що в структурі посівних площ найбільша частка припадає на зернові – 72,8 %, що становить 539 га в середньому за три роки. З них на площа під озиму пшеницю складає 36,9% та озимий ячмінь 21,4%. Посівні площі зайняті під соняшником становлять 7,9% структури посівних площ, що становить 58,3 га. Також значна частка площі зайнята під кормові культури – 16,1% або 119 га.




Таблиця 2.6 – Структура посівних площ сільськогосподарських культур в СТОВ «Роздільнянське» Роздільнянського району Одеської області

Показники

2005 р.

2006 р.

2007 р.

В середньому за 2005-2007рр.

га

%

га

%

га

%

га

%

Зернові – разом:

576

77,4

584

72,8

457

67,8

539

72,8

в т.ч.: оз. пшениця

300

40,3

240

29,9

280

41,5

273,3

36,9

 оз. ячмінь

125

16,8

178

22,2

172

25,5

158,3

21,4

 овес

6

0,8

-

-

-

-

2

0,3

 Гречка

20

2,7

23

2,9

-

-

14,3

1,9

 горох

65

8,7

60

7,5

50

7,4

58,3

7,9

 кукурудза на зерно

60

8,1

113

14,1

-

-

57,7

7,8

Соя

-

-

19

2,4

27

4,0

15,3

2,1

Соняшник

65

8,7

60

7,5

50

7,4

58,3

7,9

Овочі

3

0,4

10

1,2

11

1,6

8

1,1

Кормові культури – всього:

100

13,4

129

16,1

129

19,1

119

16,1

в т.ч.: к-за на силос та зелений корм

65

8,7

63

7,9

67

9,9

65

8,8

однорічні трави – всього

4

0,5

6

0,7

8

1,2

6

0,8

багаторічні трави – всього

28

3,8

28

3,5

28

4,2

28

3,8

кормові коренеплоди

2

0,3

2

0,2

4

0,6

2,7

0,4

Всього посівів

744

100

802

100

674

100

740

100

Площа чистого пару

68,0

-

23,0

-

-

-

32,3

-

Всього ріллі

676

Х

779

Х

833

Х

762,7

Х



Головним критерієм раціональної структури посівних площ є досягнення високої продуктивності ріллі, максимального виходу конкурентоспроможної продукції з одиниці площі при найменших затратах праці і матеріально-грошових засобів на одиницю продукції. Отож, далі розглянемо урожайність і валовий збір продукції рослинництва, які наведені в таблиці 2.7.


    продолжение
--PAGE_BREAK--

Таблиця 2.7 – Урожайність і валовий збір продукції рослинництва в СТОВ «Роздільнянське» Роздільнянського району Одеської області

Сільськогосподарські культури

2005 р.

2006 р.

2007 р.

В середньому за 2005-2007рр.

Площа, га

Урожайність, ц/га

Валовий збір, ц

Площа, га

Урожайність, ц/га

Валовий збір, ц

Площа, га

Урожайність, ц/га

Валовий збір, ц

Площа, га

Урожайність, ц/га

Валовий збір, ц

Зернові – разом:

576

23,6

13593,6

584

28,8

16819,2

457

18,2

8317,4

539

23,5

12910,1

в т.ч.: оз. пшениця

300

26,3

7890,0

240

29,0

6960,0

280

20,2

5656,0

273,3

25,2

6849,7

 оз. ячмінь

125

24,0

3000,0

178

33,8

6016,4

130

17,6

2288

144,3

25,1

3768,1

 ярий ячмінь

-

-

-

-

-

-

42

4,9

205,8

14

1,6

68,6

 овес

6

19,3

115,8

-

-

-

-

-

-

2

6,4

38,6

 гречка

20

2,3

46

23

2,2

50,6

-

-

-

14,3

1,5

32,2

 горох

65

4,5

292,5

30

13,9

417

5

35,6

178,0

33,3

18,0

295,8

 кукурудза на зерно

60

37,3

2238,0

113

29,9

3378,7

-

-

-

57,7

22,4

1872,2

Соя

-

-

-

19

9,4

178,6

27

1,7

45,9

15,3

3,7

74,8

Соняшник

65

17,2

1118,0

60

18,0

1080,0

50

6,4

320

58,3

13,9

839,3

Овочі

3

63,3

189,9

10

144,7

1447,0

11

0,7

7,7

8

69,6

548,2

Виноград

20

61,0

1220,0

27

12,4

334,8

19

59,2

1224,8

22

44,2

926,5

Плоди

43

92,0

3956,0

43

20,9

898,7

43

8,4

361,2

43

40,4

1738,6



З даних таблиці бачимо, що в середньому за 2005-2007рр. валовий збір зернових склав 12910,1 ц, соняшника – 839,3 ц, овочів – 548,2 ц, так як площа їх дорівнювала 539 га, 58,3 га та 8 га відповідно, а урожайність зернових становить 23,5ц/га, соняшника – 13,9ц/га, овочів – 69,6 ц/га.


Таблиця 2.8 – Валове виробництво продукції тваринництва в СТОВ «Роздільнянське» Роздільнянського району Одеської області

Види продукції

2005 р.

2006 р.

2007 р.

В середньому за 2005-2007рр.

Вирощування худоби (в живій масі), ц:









великої рогатої худоби

153

167

122

147

Свиней

126

150

105

127

Молоко, ц

1546

1912

1834

1247



Виходячи з даних таблиці бачимо, що виробництво валової продукції тваринництва в СТОВ «Роздільнянське» представлене вирощенням ВРХ та свиней, а також виробництвом молока. Так, за останні три роки вирощування ВРХ в живій масі становить 147 ц, свиней – 127 ц, а виробництво молока складає – 1247 ц.

Економічна ефективність показує кінцевий позитивний ефект від використання засобів виробництва і живої праці, віддачу сукупних вкладень. У сільському господарстві – це одержання максимальної кількості продукції з кожного гектара землі, від кожної голови худоби при найменших затратах живої й уречевленої праці та вигідні канали реалізації виробленої продукції. Отож, нище наведено реалізацію с/г продукції підприємства.
Таблиця 2.9 – Реалізація сільськогосподарської продукції в СТОВ «Роздільнянське» Роздільнянського району Одеської області

Види продукції

2005 р.

2006 р.

2007 р.

В середньому за 2005-2007рр.

Зерно — всього

9615

13531

5195

9447

в т.ч.: — оз. пшениці

6556

6399

4527

5827,3

  — оз. ячмінь

1207

4504

661

2124

  — овес

1,0

3,0

-

1,3

  — гречка

129

20

-

49,7

  — горох

840

522

-

454

  — кукурудза на зерно

882

2083

7

990,7

Соя

-

132

55

62,3

Насіння соняшнику

857

1882

674

1137,7

Овочі

97

1410

12

506,3

Винограду

1219

335

137,3

563,8

Плодів

3957

863

342

1720,7

Худоба (в живій масі), ц:









в т.ч.: — великої рогатої худоби

112

114

294

173,3

  — свиней

134

153

160

149

Молоко, ц

1546

1634

1503

1045,7



Аналізуючи дані таблиці бачимо, що найбільше за три роки було реалізовано продукції зернових – 9447 ц, з них оз. пшениці – 5827,2 ц, ячменю – 2124 ц, кукурудзи на зерно – 990,7 ц, а також насіння соняшнику – 1137,7 ц, плодів – 1720,7 ц, м’яса ВРХ і свиней – 173,3 ц та 149 ц відповідно, а також молока – 1045,7 ц. Обсяги реалізації саме цих видів продукції зумовлено спеціалізацією господарства.

В таблиці 2.10 наведено показники, що характеризують рівень економічної ефективності виробництва основних видів продукції, а саме: собівартість 1 ц, ціна реалізації та собівартість 1ц.
Таблиця 2.10 – Показники рівня економічної ефективності виробництва основних видів продукції в СТОВ «Роздільнянське» Роздільнянського району Одеської області

Види продукції

2005 р.

2006 р.

2007 р.

В середньому за 2005-2007рр.

Собівартість 1 ц, грн..

Ціна реалізації 1 ц, грн..

Рівень рентабельності %

Собівартість 1 ц, грн..

Ціна реалізації 1 ц, грн..

Рівень рентабельності %

Собівартість 1 ц, грн..

Ціна реалізації 1 ц, грн..

Рівень рентабельності %

Собівартість 1 ц, грн..

Ціна реалізації 1 ц, грн..

Рівень рентабельності %

Оз. пшениця

41,7

41,3

0,9

43,9

49,6

13,0

65,6

77,2

17,7

50,4

56,0

10,5

Ячмінь

43,1

51,0

18,3

35,8

49,1

37,0

75,6

73,8

2,4

51,5

58,0

17,6

Горох

28,2

58,7

108,0

59,8

60,3

0,96

-

-

-

29,3

39,7

36,3

Кукурудза на зерно

36,8

39,1

6,2

25,8

55,7

116,0

71,4

71,4

100

44,6

55,4

74,1

Насіння соняшнику

67,1

89,4

33,4

44,0

70,0

59,0

117,8

146,6

24,4

76,3

102,0

38,9

Виноград

75,2

194,5

158,6

296,4

210,0

29,1

142,4

234,8

64,9

171,3

213,1

64,8

Плоди

59,9

118,5

97,8

258,3

184,2

28,7

337,7

135,7

59,8

218,6

146,1

3,1

М’ясо ВРХ

509,1

694,1

36,3

899,1

657,9

26,8

1124,8

769,1

54,7

844,3

707,0

39,3

Молоко

96,3

1210

25,7

61,6

108,3

75,8

93,6

126,9

35,5

83,8

118,7

45,7

М’ясо свиней

825,4

1034,3

25,3

582,4

929,4

59,6

1083,8

589,4

45,6

830,5

851,0

13,1



Дані таблиці свідчать про те, що виробництво продукції на підприємстві є низькорентабельним. Найбільш економічно ефективним за три останні роки є виробництво кукурудзи на зерно – 74,1% та винограду – 64,8%.


    продолжение
--PAGE_BREAK--

3. Планування організації виробництва і реалізації продукції на перспективу
3.1 Планування виробничої програми в рослинництві на перспективу
Важливим розділом плану підприємства є виробнича програма або план виробництва та реалізації продукції. виробнича програма визначає необхідний обсяг виробництва продукції у плановий період, який відповідає номенклатурою, асортиментом і якістю вимогам плану продажу. Вона обумовлює завдання по веденню в дію нових виробничих потужностей, потребу в матеріально-сировинних ресурсах, чисельності персоналу, транспорті тощо.

Головне завдання перспективного планування – забезпечити виробництво максимальної кількості найбільш економічно вигідної продукції відповідно до попиту на неї. При цьому мають бути виконані договірні зобов’язання перед споживачами сільськогосподарської продукції, забезпечена найвища ефективність галузей і підприємства в цілому. З метою вирішення цього завдання в процесі розробки виробничої програми на всіх рівнях потрібно дотримуватись наступних вимог: 1) правильне визначення потреби в продукції, що випускається, і обґрунтування обсягу її виробництва попитом споживачів; 2) повне ув’язування натуральних і вартісних показників обсягів виробництва і реалізації продукції; 3) обґрунтування плану виробництва продукції ресурсами, і в першу чергу, виробничою потужністю.

Виробнича програма з рослинництва включає в себе планову структуру посівних площ, урожайність, план виробництва продукції певного асортименту, кількості та якості, а також комплекс агротехнічних заходів щодо виконання плану виробництва продукції (сорти, насінництво, добрива, пестициди, меліорація). План розвитку рослинницьких галузей в плані підприємства розробляють на основі прийнятої системи землеробства.

Планування рослинництва починають з розробки балансу земельних угідь і визначення напрямів цільового використання їх у плановому періоді. Потім плануючи трансформацію земельних угідь, виходять з конкретних внутрішніх і зовнішніх умов господарства. В одних випадках передбачають можливе збільшення площ інтенсивніше використовуваних земель (ріллі, садів, ягідників, виноградників, хмільників і тутових насаджень) за рахунок менш продуктивних пасовищ і сіножатей чи освоєння площ, не використовується в сільськогосподарському виробництві (болота, піски, чагарники та ін.), усунення дрібно контурності ділянок орних земель та кормових угідь. Трансформацію земельних угідь в СТОВ «Роздільнянське» наведено в таблиці 3.1.
Таблиця 3.1 – Земельні угіддя та їх трансформація а перспективу в СТОВ «Роздільнянське» Роздільнянського району Одеської області

Показники

2007 р.

Проект на 2010 р.

Проект на 2010р. до 2007 р.

Землі – всього

950

950

100

в т. ч. с/г угіддя

905

905

100

з них: рілля

833

830

99,6

 пасовища, сіножаті

52

52

100

 виноградники

19

21

110,5

 сади

96

96

100

Господарські двори і дороги

45

45

100



Виходячи з наявності земельних угідь на 2007 р., ми бачимо, що доцільно буде трансформувати невелику площу ріллі під виноградники. Оскільки площа ріллі в 2007 р. збільшилась до 833 га, її проект на 2010 р. становитиме 830 га, а виноградників – 21 га.

Посівні площі сільськогосподарських культур планують з урахуванням виконання зобов’язань щодо продажу продукції рослинництва, створення насінних фондів, забезпечення тваринництва концентрованими, грубими, соковитими і зеленими кормами, задоволення потреб працівників господарства у продовольстві тощо. Повністю врахувавши ці потреби і планову врожайність, визначають посівні площі для кожної культури, які потім уточнюють при розміщені культур у сівозмінах, проведенні балансових розрахунків продукції, кормів. Найбільш точно структуру посівних площ сільськогосподарських культур можна визначити з використанням економко-математичних методів. В таблиці 3.2 наведено план структури площ сільськогосподарських культур на перспективу в СТОВ «Роздільнянське».
Таблиця 3.2 – Планування структури площ сільськогосподарських культур на перспективу в СТОВ «Роздільнянське» Роздільнянського району Одеської області

Сільськогосподарські культури

В середньому за 2005-2007 рр.

Проект на 2010 р.

Проект на 2010 р. до середнього за 2005-2007 рр., %

га

%

га

%

+, -

%

Зернові – разом:

539

72,8

605,7

73,0

66,7

0,2

в т.ч.: оз. пшениця

273,3

36,9

300,0

36,1

26,7

-0,8

 оз. ячмінь

158,3

21,4

160,7

19,4

2,4

-2,0

 овес

2

0,3

5

0,6

3

-0,3

 гречка

14,3

1,9

14,3

1,7



-0,2

 горох

58,3

7,9

58,3

7,0



-0,9

 кукурудза на зерно

57,7

7,8

67,4

8,1

9,7

0,3

Соя

15,3

2,1

15,3

1,8



-0,3

Соняшник

58,3

7,9

80,0

9,6

21,7

1,7

Овочі

8

1,1

10

1,2

2

0,1

Кормові культури – всього:

119

16,1

119

14,3



-1,8

в т.ч.: к-за на силос та зелений корм

65

8,8

65

7,8



-1,0

однорічні трави — всього

6

0,8

6

0,7



-0,1

багаторічні трави — всього

28

3,8

28

3,3



-0,5

кормові коренеплоди

2,7

0,4

2,7

0,3



-0,1

Всього посівів

740

100

830

100

90



Площа чистого пару

32,3

-

-

-

-

-

Всього ріллі

762,7

Х

830

Х

67,3

Х




Проаналізувавши дані таблиці, бачимо, що завдяки взятим в оренду землі в 2010 р. ми можем збільшити площу ріллі, завдяки чому збільшимо площу основних с/г культур, а саме площу зернових – 66,7 га, з них площу під оз. пшеницею – на 26,7 га та під кукурудзою – на 9,7, а також площу соняшнику – на 21,7 га.

Важливість обґрунтованого планування врожайності сільськогосподарських культур випливає з того, що з нею безпосередньо пов’язано багато питань виробничо-фінансової діяльності господарства: розміри і структура посівних площ, рівень товарності виробництва, система агрохімічних заходів, продуктивність праці, собівартість і рентабельність виробництва продукції. Урожайність плану на основі проектованих комплексів агротехнічних заходів по культурах. Перш ніж визначити врожайність, треба проаналізувати фактичну врожайність за останні 3-5 років у тісному зв’язку з аналізом застосовуваних агрозаходів. Одночасно вивчають показники врожайності на найближчій дослідній станції або на державній сортодільниці, в кращих господарствах зони, причому аналізують фактичну врожайність і планують її на перспективу окремо на богарних та осушених і зрошуваних землях. В наступній таблиці наведено розрахунок нормативно-ресурсної урожайності сільськогосподарських культур.

Дані таблиці свідчать про те, що середній рівень урожайності за останні три роки по основним культурам, що вирощуються в господарстві невисокий, так для оз. пшениці вона становить 25,2 ц/га, ячменю – 25,1 ц/га, овес – 6,4 ц/га, горох – 1,5 ц/га. Входячи з нормативних показників, ми розрахували прийнятну урожайність для планування, а саме: для пшениці – 43,0 ц/га, ячменю – 33,5 ц/га, овес — 20,5 ц/га, ячмінь — 17,5 ц/га, гречка – 25,8 ц/га, слід зауважити, що збільшення урожайності оз. пшениці досягається завдяки застосуванню високоурожайного сорту.




Таблиця 3.3 – Розрахунок нормативно-ресурсної урожайності сільськогосподарських культур на перспективу в СТОВ «Роздільнянське» Роздільнянського району Одеської області

Сільськогосподарські культури

Середній рівень врожайності за 2005-2007 рр., ц/га

Бонітет грунту, балів

Ціна 1 балу приростом врожаю, ц

Нормативна урожайність, ц

Планується внести добрив

Окупність обрив приростом врожаю

Нормат. прир. урожаю ц/га за рах. внесення добрив

Приріст за рахунок впровадження нового сорту, ц

Нормативна урожайність, 1ц/га

Прийнята урожайність для планування, 1ц/га

Мінеральних, ц. д.р.

Органічних, т

Мінеральних, ц. д.р.

Органічних, т

Мінеральних, ц. д.р.

Органічних, т

 оз. пшениця

25,2

64

0,46

29,44

154

Х

4,6

Х

7,1

Х

7,1

41,5

43,0

 оз. ячмінь

25,1

64

0,41

26,24

145

Х

5,1

Х

7,4

Х

Х

33,1

33,5

 овес

6,4

63

0,37

23,31

118

Х

4,5

Х

5,3

Х

Х

20,2

20,5

 Гречка

1,5

61

0,36

21,96

122

Х

4,0

Х

4,9

Х

Х

16,6

17,5

 горох

18,0

61

0,36

21,96

122

Х

4,0

Х

4,9

Х

Х

24,9

25,8

 кукурудза на зерно

22,4

61

0,45

27,45

120

20

3,3

4,4

4,0

8,8

Х

28,9

30,0

Соняшник

13,9

70

0,21

14,7

65

Х

2,8

Х

1,8

Х

Х

16,1

16,5

Соя

3,7

61

2,5

152,5

122

Х

4,0

Х

4,9

Х

Х

82,1

85,5

Овочі

69,6

64

1,3

83,2

185

Х

76,7

Х

141,9

Х

Х

218,3

218,5



Виходячи із запланованої урожайності сільськогосподарських культур планують відповідний обсяг виробництва продукції рослинництва в господарстві.
    продолжение
--PAGE_BREAK--